Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 916/759/20 : Господарські справи (до 01.01.2019); Укладення, зміни, розірвання, виконання договорів (правочинів) та визнання їх недійсними, зокрема:; Невиконання або неналежне виконання зобов’язань; банківської діяльності; кредитування; забезпечення виконання зобов’язань.
Надіслано для оприлюднення: 22.01.2021. Зареєстровано: 22.01.2021. Забезпечено надання загального доступу: 25.01.2021.
Дата набрання законної сили: 20.01.2021
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		20 січня 2021 року 
		м. Київ
		 
		Справа №  916/759/20 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
		Міщенка І.С. - головуючого, Берднік І.С., Сухового В.Г.,
		за участю секретаря судового засідання - Савінкової Ю.Б.
		розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії Одеського обласного управління АТ "Ощадбанк"
		на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 28    вересня 2020 року (головуючий суддя Принцевська Н.М., судді Діброва Г.І., Ярош А.І.) і рішення Господарського суду Одеської області від 17 червня 2020    року (суддя - Мостепаненко Ю. І.) у справі 
		за позовом Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії Одеського обласного управління АТ "Ощадбанк" 
		до Територіальної громади в особі Настасіївської сільської ради Миколаївського району Одеської області 
		про звернення стягнення на предмет іпотеки,
		 
		Історія справи
		Фактичні обставини  справи, встановлені судами 
		1. 29.08.2007 між Відкритим акціонерним товариством "Державний ощадний банк України" (Банк, позивач) та ОСОБА_1 (Позичальник) укладено договір про іпотечний кредит №1895-н (далі - кредитний договір), за умовами якого Позичальник отримав грошові кошти в сумі 34 500 грн. зі сплатою процентів за користування кредитом в розмірі 14,5 % річних та терміном його погашення до 29.06.2023, на придбання земельної ділянки з розташованим на ній будинком за адресою: АДРЕСА_1 .
		2. У забезпечення виконання зобов`язань Позичальника за кредитним договором  06.09.2007 між сторонами укладено договір іпотеки житлового будинку АДРЕСА_1 , загальною площею 55,9 кв.м. (далі - житловий будинок).
		3. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 помер.
		4. Рішенням Березівського районного суду Одеської області від 25.04.2019 у справі №  508/140/18, яке набрало законної сили, визнано відумерлою спадщину, яка відкрилася після смерті ОСОБА_1 та складається з житлового будинку; передано спадкове майно померлого, що складається з житлового будинку, у власність територіальної громади Настасіївської сільської ради Миколаївського району Одеської області.
		5. 21.12.2019 позивач направив на адресу Настасіївської сільської ради Миколаївського району Одеської області (далі - Рада, відповідач) вимогу № 113.20-14/2176/105748/2019-15, у якій: (1) повідомив про існування заборгованості Позичальника за кредитним договором станом на дату смерті в сумі 47 596,72 грн. (основний борг - 34 318,00 грн., відсотки за кредитом за період з 01.10.2007 по 02.07.2010 - 13 278,72 грн.); (2) заявив вимогу про погашення заборгованості в межах вартості спадкового майна. 
		Короткий зміст позовних вимог
		6. У березні 2020 року Банк звернувся до Ради з позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки - житловий будинок шляхом продажу на публічних торгах в межах процедури виконавчого провадження за початковою ціною на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.
		7. Позов мотивовано тим, що внаслідок набуття за судовим рішенням права власності  на предмет іпотеки Рада набула статусу іпотекодавця за договором іпотеки від 06.09.2007, а отже у зв`язку з існуванням невиконаного зобов`язання за кредитним договором, яке не припинилась зі смертю Позичальника, позивач має право на задоволення своїх вимог за кредитним договором за рахунок предмета іпотеки.
		Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
		8. Рішенням Господарського суду Одеської області від 17 червня 2020 року, залишеним без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 28    вересня 2020 року, у позові відмовлено.
		9. Суд першої інстанції зазначив, що позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження розміру заборгованості за кредитним договором саме в сумі 47 596,72 грн., зокрема банківських виписок по рахунку, відкритому для обліку заборгованості за кредитним договором, а до позовної заяви позивач долучив лише власний розрахунок, у якому відсутній розрахунок боргу за період з 06.09.2007 по 31.12.2009.
		10. Апеляційний господарський суд погодився з висновком суду першої інстанції щодо не виконання позивачем процесуального обов`язку з доведення розміру заявлених ним позовних вимог. При цьому апеляційний суд відхилив клопотання позивача про долучення на стадії апеляційного перегляду додаткових доказів - банківських виписок по кредитному договору. У заявленому клопотанні позивач стверджував, що у зв`язку із запровадженням карантинних заходів відповідні докази були надіслані в електронному вигляді на електронну адресу Господарського суду Одеської області 04.06.2020, проте з технічних причин електронний лист позивача судом не отримано та не розглянуто.
		11. Так, суд апеляційної інстанції встановив, що 04.06.2020 на електронну скриньку суду першої інстанції дійсно надійшов лист від ОСОБА_2 щодо долучення до матеріалів справи № 916/759/20 виписок по рахункам по кредитному договору на 16 аркушах, проте з технічних причин цей лист з долученими доказами був виявлений судом вже після прийняття рішення у справі. У той же час відповідні докази були надані позивачем з порушенням встановленого частиною 2 статті 80 ГПК України процесуального строку та вже після закриття 28.05.2020 підготовчого засідання у справі, а отже з порушенням процесуального законодавства. При цьому позивач не заявляв клопотання про надання додаткового строку для подання доказів в суді першої інстанції, а його представник не був позбавлений можливості дізнатися про стан розгляду клопотання про долучення доказів в судовому засіданні 17.06.2020. Зазначене в сукупності свідчить про відсутність встановлених частиною 3 статті 269 ГПК України підстав для прийняття додаткових доказів.
		Короткий зміст вимог касаційної скарги та касаційне провадження
		12. Не погоджуючись із указаними судовими рішеннями, позивач звернувся з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати з підстав, передбачених пунктом 4 частини 2 статті 287 ГПК України, справу направити на новий розгляд.
		Ухвалою Верховного Суду від 25.11.2020 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою позивача з підстав, передбачених пунктом 4 частини 2 статті 287 ГПК України.
		Аргументи учасників справи
		Доводи позивача який подав касаційну скаргу (узагальнено)
		13. Судом апеляційної інстанції не враховано, що у зв`язку із запровадженням карантину відповідні докази були подані позивачем в електронному вигляді 04.06.2020, тобто до прийняття рішення судом першої інстанції, проте не були отримані судом з технічних причин. Тобто у даному випадку має місце обставина, яка об`єктивно не залежала від волі позивача, а безпідставне відхилення апеляційним судом клопотання позивача про прийняття додаткових доказів унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для справи. У зв`язку з чим оскаржувані судові рішення не відповідають положенням статті 236 ГПК України.
		ПОЗИЦІЯ  ВЕРХОВНОГО  СУДУ
		Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду апеляційної інстанції
		14. Згідно з частинами 1, 2, 3, 4 статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
		14.1. Відповідно до частини 1 статті 43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається. 
		14.2. Згідно з частиною 2 статті 164 ГПК України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
		14.3. За змістом частин 2, 8 статті 80 ГПК України позивач повинен подати суду відповідні докази разом з поданням позовної заяви. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.
		15. Кабінетом Міністрів України на усій території України з 12.03.2020 до 31.07.2020 установлено карантин, пов`язаний із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) (постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211, від 25.03.2020 № 239, від 22.04.2020 № 291, від 04.05.2020 № 343, від 14.05.2020 № 377, від 20.05.2020 № 392 (зі змінами)).
		16. У зв`язку з чим, суд першої інстанції, відкриваючи провадження у даній справі згідно з ухвалою від 30.03.2020, рекомендував учасникам справи на період карантинних заходів всі необхідні документи подавати в електронному вигляді на електронну адресу суду, через особистий кабінет в системі "Електронний суд", поштою, факсом або дистанційними засобами зв`язку.
		17. Так, суд апеляційної інстанції встановив, що додаткові докази - банківські виписки по рахунку Позичальника, які позивач просив долучити на стадії апеляційного перегляду справи, були подані ним до суду першої інстанції 04.06.2020 (тобто до прийняття рішення у справі) в електронному вигляді. Отже, отримавши електронний лист позивача з долученими доказами, суд першої інстанції був зобов`язаний відреагувати на нього шляхом вчинення відповідної процесуальної дії щодо доказів (прийняти докази або відмовити у прийнятті з обов`язковим наведенням відповідного мотивування). Проте, жодних процесуальних дій щодо поданих доказів суд першої інстанції не вчинив, в рішенні по суті спору таких мотивів (прийняття або відхилення доказів) також не наведено. Навпаки, у мотивувальній частині рішення суду першої інстанції підставою для відмови в позові була у тому числі відсутність банківських виписок по рахунку Позичальника у підтвердження розміру заявлених позовних вимог.
		18. Відповідно до частини 3 статті 269 ГПК України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.
		19. Відповідно до висновку щодо застосування статей 80, 269 ГПК України, викладеного Верховним Судом у постанові від 18.06.2020 у справі №909/965/16 єдиний винятковий випадок, коли можливим є прийняття судом (у тому числі апеляційної інстанції) доказів з порушенням встановленого процесуальним законом порядку, це наявність об`єктивних обставин, які унеможливлюють своєчасне вчинення такої процесуальної дії, тягар доведення яких покладений на учасника справи (у даному випадку - позивача).
		 
		 
		20. У даному випадку додаткові докази, які: (1) за обставинами справи можуть мати істотне значення для вирішення спору та (2) яким повинна бути надана вмотивована оцінка судом, були подані позивачем до суду першої інстанції, проте не розглянуті внаслідок «технічної помилки» як це зазначено в оскаржуваній постанові апеляційного суду, тобто з причин, які об`єктивно не залежали від позивача. Саме цією обставиною і було мотивовано клопотання позивача про прийняття додаткових доказів в суді апеляційної інстанції.
		21. З огляду на дані конкретні обставини справи, за яких додаткові докази були подані позивачем, проте не розглянуті судом першої інстанції, Верховний Суд констатує передчасність висновку суду апеляційної інстанції про відсутність визначених частиною 3 статті 269 ГПК України критеріїв для прийняття додаткових доказів ("винятковість випадку" та "причини, що об`єктивно не залежать від особи"), тому доводи скаржника Суд вважає обґрунтованими.
		22. Верховний Суд також зазначає, що суд апеляційної інстанції, мотивуючи відмову в задоволенні клопотання про прийняття доказів, помилково вдався до оцінки дій позивача щодо долучення доказів в суді першої інстанції на предмет їх відповідності нормам процесуального законодавства. Здійснення такої оцінки відноситься до компетенції суду першої інстанції, тоді як суд апеляційної інстанції лише перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги (стаття 269 ГПК України). Проте суд першої інстанції взагалі не вчинив жодних процесуальних дій щодо згаданих доказів, що виключає надання апеляційним судом самостійної оцінки відповідним діям позивача. 
		Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
		23. Відповідно до частин 1, 2, 5 статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
		24. У зв`язку з наведеним вище ухвалена у справі постанова суду апеляційної інстанції зазначеним вимогам процесуального закону не відповідає, а отже таку постанову не можна визнати законною і обґрунтованою.
		25. Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.
		26. Зважаючи на викладене, а також відповідно до положень частини першої статті 300 ГПК України і частин 3, 4 статті 310 ГПК України касаційну скаргу необхідно задовольнити частково, постанову суду апеляційної інстанції скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
		27. Під час нового розгляду справи суду слід урахувати наведене в пунктах 20-22 Постанови, дослідити та об`єктивно оцінити аргументи учасників справи і всі зібрані у справі докази в їх сукупності, всебічно і повно з`ясувати фактичні обставини справи та, залежно від встановленого, прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.
		Розподіл судових витрат
		28. Оскільки справа передається на новий розгляд, розподіл судових витрат у порядку статті 129 ГПК України не здійснюється.
		Керуючись статтями 300, 301, 306, 308, 310, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
		П О С Т А Н О В И В :
		1. Касаційну скаргу Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії Одеського обласного управління АТ "Ощадбанк" задовольнити частково.
		2. Постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 28 вересня 2020   року у справі № 916/759/20 скасувати.
		3. Справу № 916/759/20 направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		Головуючий                                                                                             Міщенко І.С.
		Судді                                                                                                      Берднік І.С.
		                                                                                                      Суховий В.Г.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...