Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 640/16224/19 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо захисту політичних (крім виборчих) та громадянських прав, зокрема щодо; забезпечення права особи на звернення до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів.
Надіслано для оприлюднення: 22.01.2021. Зареєстровано: 24.01.2021. Забезпечено надання загального доступу: 25.01.2021.
Дата набрання законної сили: 22.01.2021
Номер судового провадження: К/9901/22967/20

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		ф
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		22 січня 2021 року 
		м. Київ
		справа № 640/16224/19
		адміністративне провадження № К/9901/22967/20
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
		судді-доповідача - Загороднюка А.Г.,
		суддів - Єресько Л.О., Соколова В.М.,
		розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 січня 2020 року (суддя Кузьменко А.І.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 липня 2020 року (суддя: Степанюк А.Г., Епель О.В., Файдюк В.В.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Національної поліції України, третя особа - Головне управління Національної поліції в Сумській області, про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії,
		УСТАНОВИВ:
		Короткий зміст позовних вимог.
		ОСОБА_1 (далі позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Національної поліції України, третя особа - Головне управління Національної поліції в Сумській області, в якому просив:
		визнати протиправною бездіяльності НП України щодо ненадання відповіді на звернення, непідготування подання та невчинення дій, передбачених пунктом 5 Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевого бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03 вересня 2013 року №787, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25 вересня 2013 року за №1650/24182, щодо неповернення ОСОБА_2 коштів у розмірі 255,00 грн, сплачених за квитанцією від 13 березня 2018 року (код квитанції 1167-4028-7409-9927);
		зобов`язати НП України підготувати подання та вчинити дії, передбачені пунктом 5 Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевого бюджетів, затвердженого  наказом Міністерства фінансів України від 03 вересня 2013 року №787, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25 вересня 2013 року за №1650/24182, щодо повернення коштів в розмірі 255,00 грн, сплачених квитанцією від 13 березня 2018 року (код квитанції 1167-4028-7409-9927).
		Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 січня 2020 року, залишеною без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 липня 2020 року провадження у справі закрито.
		Суд першої інстанції дійшов висновку, з яким погодився суд апеляційної інстанції про те, що листами від 30 липня 2019 року та від 02 вересня 2019 року ОСОБА_2 повідомлено про скерування його заяви про повернення помилково сплачених коштів до ГУ НП в Сумській області для розгляду, а 18 вересня 2019 року третьою особою сформовано та направлено на адресу позивача подання №16041/41/5/05-2019 на повернення помилково або надмірно зарахованих до бюджету зборів, платежів та інших доходів бюджету. Викладене, свідчить про виправлення суб`єктом владних повноважень, оскаржуваних особою порушень. А тому, оскільки повним відновленням прав позивача є саме отримання ним подання на повернення коштів, завдання адміністративного судочинства в частині повноти захисту прав особи виконані у повному обсязі.
		Провадження в суді касаційної інстанції.
		ОСОБА_1 , уважаючи рішення судів попередніх інстанцій постановленими з порушенням вимог процесуального закону, подав касаційну скаргу.
		У касаційній скарзі автор просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення, яким задовольнити частково його позовні вимоги.
		Свою касаційну скаргу мотивує тим, що у цьому випадку судами попередніх інстанцій встановлено факт неодноразового звернення позивача до відповідача із заявами від 11 липня 2018 року та від 25 червня 2019 року щодо вирішення питання, яке має відношення до предмету позову, повернення позивачу помилково сплачених до бюджету коштів.
		Також судами встановлено, що на ці заяви відповідь позивач отримав лише в процесі розгляду справи №640/16224/19, а саме 30 вересня 2019 року і не від відповідача, а від Департаменту патрульної поліції листом від 18 вересня 2019 року №16041/41/5/05-19, до якого додано відповідне подання про повернення коштів. Ніякі інші відповіді позивачу не надсилались і на його адресу не надходили.
		За таких обставин, у суду першої інстанції не було законних підстав, для закриття провадження у справі на підставі пункту 8 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), оскільки відповідні порушення виправлені не відповідачем, а іншим суб`єктом владних повноважень.
		Також судом першої інстанції не розглянуто клопотання позивача про присудження всіх понесених ним у справі витрат на підставі частини першої статті 140 КАС України.
		Ухвалою Верховного Суду від 07 жовтня 2020 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 січня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 липня 2020 року.
		До Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу, у якому Національна поліція України, посилаючись на те, що вимоги касаційної скарги є необґрунтовані та не можуть бути задоволені, просить в задоволенні касаційної скарги відмовити, а рішення суду першої та апеляційної інстанцій залишити без змін.
		Також до Верховного Суду надійшли поясненнях на касаційну скаргу ГУ НП в Сумській області, в яких НП в Сумській області просить відмовити в її задоволенні, а рішення судів попередніх інстанцій- залишити без змін.
		Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду ухвалою від 21 січня 2021 року зазначену адміністративну справу призначив до розгляду.
		Нормативне врегулювання.
		Завданням адміністративного судочинства в силу частини першої статті 2 КАС є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
		Відповідно до частин першої, другої статті 242 КАС рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
		Відповідно до матеріалів справи, при постановленні оскаржуваної ухвали суд першої інстанції виходив з того, що виправлення суб`єктом владних повноважень порушення шляхом складання та направлення на адресу позивача подання про повернення помилково сплачених коштів за відсутності підстав вважати, що повне відновлення законних прав та інтересів Позивача неможливе без визнання рішень, дій або бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправними після такого виправлення, тягне за собою закриття провадження у справі згідно пункту 8 частини першої статті 238 КАС України.
		Відповідно до пункту 8 частини першої статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо оскаржувані порушення були виправлені суб`єктом владних повноважень і при цьому відсутні підстави вважати, що повне відновлення законних прав та інтересів позивача неможливе без визнання рішень, дій або бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправними після такого виправлення.
		Зі змісту цієї норми випливає, що провадження у справі на підставі даного пункту частини першої статті 238 КАС України  може бути закритим за наявності таких обов`язкових умов: виправлення суб`єктом владних повноважень у справі щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності порушень; відсутності підстав вважати, що повне відновлення законних прав та інтересів позивача неможливе без визнання рішень, дій або бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправними після такого виправлення.
		Щодо доводів скаржника про те, що порушення були виправлені, не відповідачем, а іншим суб`єктом владних повноважень, колегія суддів Верховного Суду зазначає таке.
		Судами попередніх інстанцій встановлено, що 25 червня 2019 року та 11 липня 2019 року ОСОБА_1 направив на адресу НП України заяви про повернення помилково сплачених грошових зобов`язань в сумі 255,00 грн, сплачених згідно квитанції від 13 березня 2018 року №1167-4028-7409-9927 на підставі постанови від 07 березня 2018 року серії БР №601218, скасованої у подальшому постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 16 липня 2018 року у справі №577/1182/18.
		Указані заяви були скеровані НП України до ГУ НП в Сумській області для розгляду.
		При цьому, за результатами розгляду поданих ОСОБА_2 заяв Департаментом патрульної поліції Національної поліції України 18 вересня 2019 року складено подання №16041/41/5/05-19 на повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету зборів, платежів та інших доходів бюджету на суму 255,00 грн (т.1, а.с. 57), яке направлено позивачу листом від 18 вересня 2019 року (т. 1, а.с. 56, 81-82), отримання якого останнім не заперечується.
		Статтею 13 Закону України від 02 липня 2015 року № 580-VIII «Про Національну поліцію» визначено, що систему поліції складають центральний орган управління поліцією та територіальні органи поліції.
		Відповідно до пункту 7 Положення про Національну поліцію, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2015 року № 877, Національна поліція здійснює свої повноваження через центральний орган управління та утворені в установленому порядку територіальні (у тому числі міжрегіональні) органи в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі, районах, містах, районах у містах.
		Згідно з частиною першою статті 15 Закону України «Про Національну поліцію» територіальні органи поліції утворюються як юридичні особи публічного права в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, та як міжрегіональні територіальні органи (повноваження яких поширюються на декілька адміністративно-територіальних одиниць).
		Постановою Кабінету Міністрів України від 16 вересня 2015 року № 730 «Про утворення територіальних органів Національної поліції та ліквідацію територіальних органів Міністерства внутрішніх справ» було утворено як юридичну особу публічного права Департамент патрульної поліції як міжрегіональний територіальний орган Національної поліції.
		Згідно з підпунктами 4, 7, 15, 16, 17 пункту 1 розділу III «Функції Департаменту патрульної поліції» Положення про Департамент патрульної поліції, затвердженого наказом НПУ від 06 листопада 2015 року № 73 (у редакції наказу НПУ від 14 серпня 2017 року № 114), Департамент відповідно до покладених на нього завдань у випадках, передбачених законом здійснює провадження в справах про адміністративні правопорушення та забезпечує виконання адміністративних стягнень; здійснює контроль за додержання Правил дорожнього руху його учасниками; у межах інформаційно-аналітичної діяльності патрульної поліції формує бази даних, що входять до єдиної інформаційної системи НП України та МВС України, здійснює інформаційно-аналітичну роботу; здійснює інформаційну взаємодію з іншими державними органами України; розглядає звернення громадян з питань, що належать до компетенції Департаменту патрульної поліції.
		Відповідно до пункту 5 Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказ Міністерства фінансів України від 03 вересня 2013 року № 787, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 25 вересня 2013 року за № 1650/24182, повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а при поверненні судового збору за ухвалою суду, яка набрала законної сили.
		Згідно з Переліком кодів бюджетної класифікації в розрізі органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2011 року № 106, органом, що контролює справляння надходжень бюджету за кодом бюджетної класифікації 21081300 є Національна поліція.
		Національна поліція України, як центральний орган управління, утворений постановою Кабінету міністрів України від 02 вересня 2015 року №641.
		Змінами до Переліку підрозділів МВС та центральних органів виконавчої влади, діяльність яких спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ України, які здійснюють контроль за справленням надходжень до бюджету в розрізі кодів бюджетної класифікації доходів, затвердженими наказом МВС України від 24 вересня 2018 року № 782, у системі Національної поліції України органом, що здійснює контроль за справленням надходжень до бюджету за кодом бюджетної класифікації доходів 21081300 є Департамент патрульної поліції.
		Таким чином повернення помилково зарахованих до бюджету платежів та інших доходів бюджетів за кодом бюджетної класифікації доходів 21081300 (Адміністративні штрафи у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху) здійснюється за поданням Департаменту патрульної поліції.
		Матеріалами справи підтверджено, що 18 вересня 2019 року саме листом Департаменту патрульної поліції № 16041/41/5/05-19 позивачу направлено відповідь на його заяву, до якої долучено подання на повернення помилково сплачених коштів у загальній сумі 255 грн, сплачених згідно квитанції від 13 березня 2018 року за кодом 1167-4028-7409-9927 на підставі постанови від 07 березня 2018 року № 601218 БР.
		Департамент патрульної поліції відповідно до покладених повноважень правомірно повернув помилково сплачені позивачем кошти у загальній сумі 255 грн.
		Верховний Суд зауважує, що як протиправну бездіяльність суб`єкта владних повноважень треба розуміти зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу/його посадової особи, яка полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов`язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб`єкта владних повноважень, були об`єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.
		Для визнання бездіяльності протиправною недостатньо одного лише факту неналежного та/або несвоєчасного виконання обов`язкових дій. Важливими є також конкретні причини, умови та обставини, через які дії, що підлягали обов`язковому виконанню відповідно до закону, фактично не були виконані чи були виконані з порушенням строків. Крім того, потрібно з`ясувати юридичний зміст, значимість, тривалість та межі протиправної бездіяльності, фактичні підстави її припинення, а також шкідливість/протиправність бездіяльності для прав та інтересів заінтересованої особи.
		Правова процедура (fair procedure - справедлива процедура) є складовою принципу законності та принципу верховенства права і передбачає правові вимоги до належного прийняття актів органами публічної влади. Правова процедура встановлює чітку послідовність дій із зазначенням способів та методів її здійснення, підстав, порядку, форми та строків такої діяльності.
		Колегія суддів наголошує, що встановлена правова процедура як складова принципу законності та принципу верховенства права, є важливою гарантією недопущення зловживання з боку органів публічної влади під час прийняття рішень та вчинення дій, які повинні забезпечувати справедливе ставлення до особи.
		Оскаржуване порушення було виправлено суб`єктом владних повноважень, тому немає підстав вважати, що повне відновлення законних прав та інтересів позивача неможливе без визнання протиправної бездіяльності відповідача.
		До того ж, твердження позивача про те, що внаслідок закриття провадження у справі на підставі пункту 8 частини першої статті 238 КАС України суд першої інстанції позбавив останнього можливості відшкодувати витрати на професійну правничу допомогу, пов`язану з розглядом цієї справи, Верховним Судом оцінюється критично, оскільки ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 березня 2020 року було частково задоволено заяву ОСОБА_1 про стягнення витрат на професійну правничу допомогу та стягнуто на його користь за рахунок бюджетних асигнувань НП України витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2 102,00 грн.
		За таких обставин, колегія суддів Верховного Суду погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що суб`єктом владних повноважень у цій справі виправлено порушення, а саме, складено та направлено на адресу особи подання про повернення помилково зарахованих платежів до бюджету. 
		Таким чином, зважаючи на приписи статті 350 КАС України, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
		Висновки щодо розподілу судових витрат.
		Відповідно до частини шостої статті 139 КАС України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.
		Щодо стягнення витрат на правову допомогу, понесені позивачем у суді касаційної інстанції у розмірі 18900,00 грн, колегія суддів зазначає таке.
		Відповідно до частини другої статті 134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
		Оскільки Верховний Суд, дійшов висновку про залишення касаційної скарги ОСОБА_1 без задоволення та не змінює судові рішення, не ухвалює нове, розподіл судових витрат, в тому числі і витрат на правничу допомогу, не здійснюється.
		Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 356, 359 КАС України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду 
		ПОСТАНОВИВ:
		Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
		Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 січня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 липня 2020 року залишити без змін.
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		Суддя-доповідач:                                                                                 А.Г. Загороднюк
		 
		Судді                                                                                                     Л.О. Єресько 
		 
		                                                                                                    В.М. Соколов

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...