Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 388/86/15-ц : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори про спадкове право.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 24.01.2021. Забезпечено надання загального доступу: 25.01.2021.
Дата набрання законної сили: 20.01.2021
Номер судового провадження: 61-41970ск18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Постанова
		Іменем України
		 
		20 січня 2021 року 
		м. Київ
		справа № 388/86/15-ц
		 
		провадження № 61-41970св18
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: 
		головуючого - Висоцької В. С.,
		суддів: Грушицького А. І., Литвиненко І. В., Петрова Є. В., Ткачука О. С. (суддя-доповідач), 
		 
		розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Фермерського господарства «Володимирівське», треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про визнання права власності в порядку спадкування, за зустрічним позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , Фермерського господарства «Володимирівське», треті особи: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , про визнання права власності в порядку спадкування, за позовом третіх осіб із самостійними вимогами ОСОБА_4 , ОСОБА_5 до ОСОБА_1 , Фермерського господарства «Володимирівське», треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про визначення частки у спільній сумісній власності, за касаційними скаргами ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , ОСОБА_5 на рішення Долинського районного суду Кіровоградської області від 02 березня 2018 року, ухвалене суддею Баранським Д. М., та постанову апеляційного суду Кіровоградської області від 11 липня 2018 року, ухвалене у складі суддів: Єгорової С. М., Письменного О. А., Чельник О. І.,
		ВСТАНОВИВ:
		Короткий зміст позовних вимог 
		У січні 2015 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до Фермерського господарства «Володимирівське» (далі - ФГ «Володимирівське»), посилаючись на те, що 11 січня 2002 року її батько - ОСОБА_6 зареєстрував ФГ «Володимирівське», а 21 січня 2005 року установчим договором до цього фермерського господарства були також включені її мати - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , визначено статутний капітал у розмірі 7 тис. грн та встановлено розмір переданого учасниками майна та коштів у наступних розмірах: ОСОБА_6 - 6 500 грн, ОСОБА_3 - 400 грн, ОСОБА_4 - 50 грн, ОСОБА_5 - 50 грн. ІНФОРМАЦІЯ_1 її батько помер, спадкоємцями першої черги за законом після його смерті, які прийняли спадщину, є вона, її мати - ОСОБА_3 та брат - ОСОБА_2 .
		Посилаючись на те, що ФГ «Володимирівське», ОСОБА_3 та ОСОБА_2 не визнають її право на спадкування частки померлого батька у зазначеному господарстві, вона не може оформити право власності на частку у цілісному майновому комплексі ФГ «Володимирівське», позивачка, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, просила визнати за нею у порядку спадкування за законом право власності на частину (30,95%) цілісного майнового комплексу ФГ «Володимирівське», розташованого у с. Гурівці Долинського району Кіровоградської області, згідно переліку.
		У січні 2015 року  ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звернулися до суду із позовом до ОСОБА_1 та ФГ «Володимирівське», посилаючись на те, що частки членів фермерського господарства є рівними і померлому ОСОБА_6 належала 1/4 його частина. Посилаючись на те, що саме 1/4 частина ФГ «Володимирівське» повинна бути поділена між спадкоємцями померлого ОСОБА_6 , позивачі, з урахуванням уточнень позовних вимог, просили: визначити, що частки ОСОБА_3 та померлого ОСОБА_6 у спільній сумісній власності - цілісному майновому комплексі ФГ «Володимирівське» становлять по 1/4; визнати за ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_6 по 1/12 частці цілісного майнового комплексу ФГ «Володимирівське», що дорівнює 8,3% без виділень їх в натурі.
		Ухвалою Долинського районного суду Кіровоградської області від 27 квітня 2015 року справи за позовами  ОСОБА_3 , ОСОБА_2 та  ОСОБА_1 об`єднані в одне провадження.
		У березні 2017 року  ОСОБА_4 та ОСОБА_5 звернулися до суду із позовом як треті особи із самостійними вимогами, в якому посилаючись на те, що частки членів ФГ «Володимирівське» є рівними і їм належить по 1/4 частині цього фермерського господарства, просили визначити, що їхні частки у спільній сумісній власності - цілісному майновому комплексі ФГ «Володимирівське» становлять по 1/4.
		Ухвалою Долинського районного суду Кіровоградської області від 24 листопада 2017 року позови ОСОБА_1 ,  ОСОБА_3 , ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , ОСОБА_5 об`єднано в одне провадження.
		Короткий зміст рішення суду першої інстанції 
		Рішенням Долинського районного суду Кіровоградської області від 02 березня 2018 року у задоволенні позовів ОСОБА_1 ,  ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , а також позову третіх осіб ОСОБА_4 та ОСОБА_5 відмовлено. 
		Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що спадкодавець ОСОБА_6 не був власником спірного майна - цілісного майнового комплексу, а лише засновником ФГ «Володимирівське», відтак, позов його спадкоємців про визнання права власності на відповідні частини цього майнового комплексу в порядку спадкування задоволенню не підлягає. Крім того, відмовляючи у задоволенні позову третіх осіб, суд зазначив, що складений капітал ФГ «Володимирівське» не сформований, тому неможливо визначити частки його членів.
		Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції 
		Постановою апеляційного суду Кіровоградської області від 11 липня 2018 року позов ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , ФГ «Володимирівське», треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , про визнання права власності на частину фермерського господарства в порядку спадкування задоволено частково.
		Визнано за ОСОБА_2 в порядку спадкування, після смерті ОСОБА_6 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , право на 130/420 частини у складеному капіталі та відповідно право власності на 130/420 частки ФГ «Володимирівське» (цілісного майнового комплексу). 
		Визнано за ОСОБА_3 право на 24/420 у складеному капіталі та відповідно право власності на 24/420 частки ФГ «Володимирівське» (цілісного майнового комплексу).
		Визнано за ОСОБА_3 в порядку спадкування, після смерті ОСОБА_6 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , право на 130/420 частини у складеному капіталі та відповідно право власності на 130/420 частки ФГ «Володимирівське» (цілісного майнового комплексу).
		Позов ОСОБА_1 до ФГ «Володимирівське», треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання права власності на частину фермерського господарства в порядку спадкування задоволено частково. 
		Визнано за ОСОБА_1 в порядку спадкування, після смерті ОСОБА_6 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , право на 130/420 частини у складеному капіталі та відповідно право власності на 130/420 частки ФГ «Володимирівське» (цілісного майнового комплексу).
		Позов ОСОБА_4 , ОСОБА_5 до ОСОБА_1 , ФГ «Володимирівське», треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про визначення частки у спільній сумісній власності задоволено частково.
		Визнано за ОСОБА_4 право на 3/420 частини у складеному капіталі та відповідно право власності на 3/420 частки ФГ «Володимирівське» (цілісного майнового комплексу).
		Визнано за ОСОБА_5 право на 3/420 частини у складеному капіталі та відповідно право власності на 3/420 частки ФГ «Володимирівське» (цілісного майнового комплексу).
		В іншій частині рішення Долинського районного суду Кіровоградської області від 02 березня 2018 року залишено без змін.
		Постанова апеляційного суду мотивована тим, що відповідно до статуту та установчого договору ФГ «Володимирівське» майно цього господарства належить його членам на праві спільної сумісної власності і частка померлого ОСОБА_6 у статутному капіталі складала 6 500/7 000, частка ОСОБА_3 - 400/7000, частки ОСОБА_4 та ОСОБА_5 - по 50/7000.
		Короткий зміст вимог та доводів касаційних скарг
		У касаційній скарзі, поданій у липні 2018 року до Верховного Суду, ОСОБА_2 і ОСОБА_3 просять скасувати судові рішення в частині позовних вимог ОСОБА_2 і ОСОБА_3 та в цій частині ухвалити нове рішення, яким їх позов задовольнити в повному обсязі.
		У касаційній скарзі, поданій у липні 2018 року до Верховного Суду, ОСОБА_4 і ОСОБА_5 просять скасувати судові рішення в частині їхніх позовних вимог та ухвалити в цій частині нове рішення, яким їх позов задовольнити повністю.
		Касаційні скарги мотивовані тим, що статутний капітал ФГ «Володимирівське» не сформований, а відтак, відповідно до п. 1.11 Статуту цього товариства все майно належить померлому ОСОБА_7 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на праві спільної сумісної власності і частки кожного з них є рівними.
		Доводи інших учасників справи
		17 жовтня 2018 року представник ОСОБА_1 подав до Верховного Суду відзиви на касаційні скарги ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , в яких послався на те, що відповідно до установчого договору ФГ «Володимирівське» визначено розмір складеного капіталу та розмір внеску кожного засновника, тобто ці частки не були рівними. Відтак, після смерті ОСОБА_2 його спадкоємці мають право на належну йому за життя частку в складеному капіталі, що складає 6500/7000.
		Рух справи у суді касаційної інстанції 
		Ухвалою Верховного Суду від 06 вересня 2018 року відкрито касаційне провадження у справі за касаційними скаргами ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та витребувано матеріали справи із суду першої інстанції.
		Ухвалою Верховного Суду від 24 квітня 2019 року зупинено дію постанови Апеляційного суду Кіровоградської області від 11 липня 2018 року до закінчення її перегляду у касаційному порядку.
		Ухвалою Верховного Суду від 26 червня 2019 року зупинено дію постанови Апеляційного суду Кіровоградської області від 11 липня 2018 року до закінчення її перегляду у касаційному порядку.
		24 вересня 2018 року справа надійшла до Верховного Суду.
		Ухвалою Верховного Суду від 01 червня 2020 року справу призначено до судового розгляду.
		11 грудня 2020 року згідно протоколу автоматичного розподілу судової справи між суддями справу визначено розглядати у складі колегії суддів: Ткачука   О.   С. (судді-доповідача), Висоцької В. С. (головуючої), Грушицького А. І., Петрова Є. В., Литвиненко І. В.
		Фактичні обставини справи, встановлені судами
		Суди встановили, що 11 січня 2002 року зареєстровано ФГ «Володимирівське». 
		Відповідно до установчого договору цього товариства його складений капітал становить 7 тис. грн, до якого учасники передали: ОСОБА_6 - 6 500 грн, ОСОБА_3 - 400 грн, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 по 50 грн.
		ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 помер. Спадкоємцями першої черги за законом після йог смерті, які прийняли спадщину, є його дружина - ОСОБА_3 , дочка - ОСОБА_1 та син - ОСОБА_2 .
		Позиція Верховного Суду
		Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України в редакції, чинній на момент подачі касаційної скарги, підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
		Відповідно до статті 400 ЦПК України в редакції, чинній на момент подачі касаційної скарги, під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
		За частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
		08 лютого 2020 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ».
		Пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень цього Закону установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
		Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
		Зазначеним вимогам закону постанова апеляційного суду не відповідає. 
		Спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців) (стаття 1216 ЦК України). До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (статті 1218 ЦК України).
		Відповідно до частини першої статті 20 Закону України «Про фермерське господарство» (далі - Закону № 973-IV) майно фермерського господарства належить йому на праві власності. 
		Згідно з частиною першою статті 23 Закону № 973-IV успадкування фермерського господарства (цілісного майнового комплексу або його частини) здійснюється відповідно до закону. 
		Фермерське господарство як цілісний майновий комплекс включає майно, передане до складеного капіталу, не розподілений прибуток, майнові та інші зобов`язання (частина перша статті 22 Закону № 973-IV). До складу майна фермерського господарства (складеного капіталу) можуть входити: будівлі, споруди, облаштування, матеріальні цінності, цінні папери, продукція, вироблена господарством в результаті господарської діяльності, одержані доходи, інше майно, набуте на підставах, що не заборонені законом, право користування землею, водою та іншими природними ресурсами, будівлями, спорудами, обладнанням, а також інші майнові права (в тому числі на інтелектуальну власність), грошові кошти, які передаються членами фермерського господарства до його складеного капіталу (стаття 19 Закону № 973-IV).
		Вирішуючи справу, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
		Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 30 травня 2018 року у справі № 916/978/17 вказала, що з огляду на положення статті 84 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), частини п`ятої статті 63, частин першої та третьої статті 167 ГК України, Закону України «Про господарські товариства», Закону України «Про акціонерні товариства», статей 1, 19 і частин першої, шостої статті 20 Закону України «Про фермерське господарство», статей 6, 8, 19 та 21 Закону України «Про кооперацію» у фермерських господарствах, заснованих на власності двох або більше осіб, виникають корпоративні відносини.
		У свою чергу у постанові від 03.10.2018 року у справі № 917/1887/17 Верховний Суд зазначив, що набуття статусу спадкоємця учасника товариства лише засвідчує перехід до спадкоємця майнових прав померлого (частка у статутному капіталі, яка належала померлому учаснику товариства) та дає спадкоємцю право на вступ до господарського товариства. Право ж безпосередньої участі в управлінні господарським товариством (корпоративні права) спадкоємці набувають тільки з моменту вступу до господарського товариства, що має бути підтверджено відповідним рішенням загальних зборів товариства.
		Вирішуючи 23 червня 2020 року справу № 179/1043/16-ц Велика Палата Верховного Суду ще раз наголосила на тому, що саме селянське (фермерське) господарство, зареєстроване як юридична особа, є власником цілісного майнового комплексу, а не засновник або член такого господарства. Тому право постійного користування земельною ділянкою, наданою для ведення селянського (фермерського) господарства, після його створення належить цьому господарству, а відтак, не може входити до складу спадщини. 
		У постанові від 21 січня 2020 року у справі № 908/2606/18 Велика Палата Верховного Суду також вказувала на можливість застосування до правовідносин, які виникають у зв`язку з діяльністю фермерських господарств, приписів законодавства, що регулюють діяльність товариств з обмеженою відповідальністю, у випадку, якщо спірні правовідносини не врегульовані статутом або Законом № 973-IV.
		На час виникнення спірних правовідносин діяв Закон України «Про господарські товариства», який у статті 55 передбачав, що у зв`язку зі смертю громадянина-учасника товариства, спадкоємці мали переважне право вступу до цього товариства. У разі відмови спадкоємця від вступу до товариства з обмеженою відповідальністю або відмові товариства у прийнятті до нього спадкоємця йому видавалася у грошовій або натуральній формі частка у майні, яка належала спадкодавцю, і вартість якої визначалася на день смерті учасника.
		Велика Палата Верховного Суду також звернула увагу на те, що 17 червня 2018 року набрав чинності Закон України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» від 6 лютого 2018 року. Згідно зі статтею 23 цього Закону у разі смерті учасника товариства його частка переходить до спадкоємця без згоди учасників товариства. Отже, за наявності у фермерського господарства статутного (складеного) капіталу з розподілом часток між його членами спадкоємці засновника (члена) фермерського господарства спадкують відповідні права засновника (члена), якому належала відповідна частка у статутному (складеному) капіталі.
		Згідно із ст. 5 Закону України від 01.07.2004 року № 1952-IV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі - Закон № 1952) підприємства як цілісний майновий комплекс (ЦМК) є окремими та самостійними об`єктами, на які потрібно реєструвати речові права. Отже, право власності на ЦМК виникає з моменту реєстрації цього права у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (ч. 2 ст. 331 ЦКУ, ч. 2 ст. 3 Закону № 1952). Тож ЦМК ФГ може включатися до складу спадщини спадкодавця лише у разі, коли право власності на такий ЦМК було зареєстроване за спадкодавцем.
		Апеляційний суд, ухвалюючи рішення і визнаючи за позивачами право власності на частку цілісного майнового комплексу, вищенаведені положення законів не врахував.
		Також апеляційний суд не дослідив відомості Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо ФГ «Володимирівське» та не проаналізував відповідні відомості у сукупності з іншими доказами у справі.
		За таких умов висновки апеляційного суду у частині задоволення позовних  вимог третіх осіб видаються передчасними. 
		Залишено поза увагою суду і відповідні положення Статуту ФГ «Володимирівське».
		Так, відповідно до пункту 3.10 Статуту ФГ «Володимирівське» успадкування землі і майна фермерського господарства (цілісного майнового комплексу) здійснюється відповідно до земельного і цивільного законодавства, якщо засновник та члени не домовляться про інше.
		Пунктами 5.3 та 5.4 установчого договору ФГ «Володимирівське» передбачено, що у зв`язку зі смертю громадянина, учасника фермерського господарства, спадкоємці мають переважне право вступу до цього фермерського господарства. В разі відмови спадкоємця від участі у фермерському господарстві йому виплачується вартість частини майна фермерського господарства, що пропорційна частині учасника фермерського господарства (правонаступника або спадкоємця) - у майні фермерського господарства, а також належна йому частка прибутку, одержана фермерським господарством у рік відкриття спадщини. Виплата проводиться після затвердження звіту фермерського господарства за фінансовий рік, в якому відбулося правонаступництво (відкрилася спадщина).
		Апеляційний суд у порушення статей 228, 229, 264, 367 ЦПК України наведеному не дав належної оцінки та не встановив чи скористалися ОСОБА_1 та ОСОБА_2 правом на вступ до ФГ «Володимирівське», чи відмовилися названі спадкоємці від участі у фермерському господарстві, не встановили вартість частини майна цього господарства, що належала померлому ОСОБА_6 .
		Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
		Колегія суддів наголошує, що суд касаційної інстанції позбавлений права досліджувати докази, які не були предметом дослідження судами, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, відтак, і ухвалити своє рішення у даній справі не має процесуальної можливості.
		Відповідно до частини третьої статті 411 ЦПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається заявник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.
		За правилами частини четвертої статті 411 ЦПК України справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.
		За викладених обставин доводи, наведені в касаційних скаргах ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , колегія суддів вважає обґрунтованими та достатніми для скасування постанови апеляційного суду з передачею справи до цього ж суду на новий розгляд.
		Керуючись статтями 400, 402, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
		ПОСТАНОВИВ:
		Касаційні скарги ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , ОСОБА_5 задовольнити частково.
		Постанову апеляційного суду Кіровоградської області від 11 липня 2018 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
		Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
		Головуючий                                                                                                В. С. Висоцька
		Судді                                                                                                            А. І. Грушицький 
		            І. В. Литвиненко
		Є. В. Петров
		                                                                                                                                    О.С. Ткачук

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...