Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 755/20311/15-к : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти громадського порядку та моральності; Хуліганство.
Надіслано судом: 22.01.2021. Зареєстровано: 24.01.2021. Забезпечено надання загального доступу: 25.01.2021.
Дата набрання законної сили: 12.08.2021
Результат оскарження 26.05.2022 Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ: залишено рішення судів першої та апеляційної інстанції без змін
Номер судового провадження: 1-кп/755/223/21
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12015100040002256

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 755/20311/15-к
		Провадження № 1-кп/755/223/21
		 
		 
		 
		В И Р О К
		 
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		"22" січня 2021 р. Дніпровський районний суд м. Києва у складі:
		головуючого судді: ОСОБА_1 
		секретаря ОСОБА_2 
		за участю прокурора ОСОБА_3 
		захисників ОСОБА_4 , ОСОБА_5 
		обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 
		 
		розглянувши увідкритому судовомузасіданні вм.Києві кримінальнепровадження,внесене доЄРДР за№ 12015100040002256 від 15.02.2015 року, за обвинуваченням:
		ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Гюмрі, Республіки Вірменії, вірмена, громадянина Вірменії, зсередньою освітою, одруженого, офіційно не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого 12.06.2015 Деснянським районним судом м. Києва за ч.1, ч. 2 ст. 185 КК Українидо 3 років позбавлення волі з іспитовим строком 1 рік 6 місяців 
		у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченогоч.4 ст. 296КК України,
		ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Києва, українця, громадянина України, з незакінченою вищою освітою, одруженого, офіційно не працюючого, проживаючого та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3 , раніше судимого, а саме: 19.04.2010 року Дніпровським районним судом м. Києва за ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України на 7 років позбавлення волі, строк відбування покарання рахується з 30.10.2006 року, 15.03.2012 року звільнений з місць позбавлення волі на підставі Ленінського районного суду м. Полтави від 07.03.2012 року, умовно достроково на не відбутий строк 1 рік 7 місяців 12 днів,
		у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченогоч.2 ст. 296КК України,
		ОСОБА_7 ,  ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця м. Києва, українця, громадянина України, з вищою освітою, не одруженого, офіційно працюючого директором ПП «Медіа Фест Груп», проживаючого та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_4 , раніше не судимого,
		у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 296, ч. 4 ст. 358 КК України,
		 
		В С Т А Н О В И В:
		 
		15.02.2015 року, приблизно о 02 год. 00 хв. ОСОБА_9 разом із ОСОБА_7 прибули за адресою: АДРЕСА_5 , на прохання ОСОБА_6 з метою розібратись із особою, яка начебто вчинила незаконні дії відносно знайомої дівчини ОСОБА_6 . При цьому ОСОБА_7 узяв із собою невстановлений досудовим слідством пристрій для відстрілу гумових куль.
		В подальшому, цього дня, тобто, 15.02.2015 року, приблизно о 02 год. 45 хв., ОСОБА_6 прибув за адресою: м.Київ, пр. Ватутіна, 26 та знаходячись у громадському місці, а саме біля п`ятого під`їзду будинку АДРЕСА_5 , без з`ясування будь-яких обставин, тобто безпричинно, розпочав конфлікт з ОСОБА_10 , який супроводжувався нанесенням тілесних ушкоджень останньому. 
		   Перебуваючи за вищевказаною адресою, ОСОБА_9 та ОСОБА_7 , діючи узгоджено із ОСОБА_11 , який почав бійку із потерпілим ОСОБА_10 , приєднались до вчинення хуліганських дій та 
		усвідомлюючи їх характер, знаходячись у громадському місці, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, безпричинно почали наносити руками та ногами тілесні ушкодження ОСОБА_12 , який був разом із ОСОБА_10 .
		В цей час ОСОБА_9 піднявши невстановлений досудовим розслідуванням предмет, схожий на пістолет, який випав у ОСОБА_7 та діючи навмисно, з хуліганських спонукань, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю в частині забезпечення спокійних умов побуту і відпочинку людей, ігноруючи існуючі в суспільстві елементарні правила поведінки, усвідомлюючи свої злочинні дії здійснив один постріл та влучив ОСОБА_10 в ліву ногу, від чого ОСОБА_10 впав на землю.
		Після чого, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , продовжуючи хуліганські дії, підійшли до ОСОБА_10 та нанесли йому удари руками та ногами по різних частинах тіла. 
		В результаті злочинних дій ОСОБА_9 , ОСОБА_7 та ОСОБА_6 , згідно висновку судово-медичної експертизи № 805/Е від 30.04.2015 року потерпілому ОСОБА_10 спричинено не проникаюче вогнепальне поранення м`яких тканин в ділянці лівого колінного суглобу, яке відповідно до п. п. 4.6 та 2.3.3 «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», за ступенем тяжкості, відноситься до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я на строк понад 6 але менше ніж 21 добу (за критерієм тривалості розладу здоров`я).
		В подальшому ОСОБА_9 , продовжуючи свої хуліганські дії групи осіб, та усвідомлюючи їх злочинний характер, грубо порушуючи громадський порядок, з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю в частині забезпечення спокійних умов побуту і відпочинку людей, ігноруючи існуючі в суспільстві елементарні правила поведінки, здійснив декілька пострілів з предмету схожого на пістолет та влучив у ОСОБА_12 
		ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , продовжуючи свої злочинні дії, залишили ОСОБА_10 та підбігли до ОСОБА_12 . Після чого нанесли йому множинні удари руками та ногами по різних частинах тіла. 
		В результаті злочинних дій ОСОБА_9 , ОСОБА_7 та ОСОБА_6 , згідно висновку судово-медичної експертизи № 804/Е від 30.04.2015 року, потерпілому ОСОБА_12 спричинено множинні вогнепальні поранення голови (4), правого передпліччя (1), правого стегна (1), грудної клітини (1), правого плеча (1), підщелепної ділянки справа (1), за ступенем тяжкості, відноситься до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я на строк понад 6 але менше ніж 21 добу (за критерієм тривалості розладу здоров`я).
		Крім того, органом досудового розслідування ОСОБА_7 обвинувачується в тому, що у невстановлені досудовим слідством місці, час та спосіб придбав для подальшого використання завідомо підроблене посвідчення працівника прокуратури України №138 від 07.09.2009, з власною фотокарткою, згідно якого останній перебуває на посаді старшого помічника Київського транспортного прокурора. Посвідчення дійсне до 7 вересня 2014 року. Разом з тим, згідно відповіді відділу роботи з кадрами прокуратури міста Києва від 22.04.2015 року ОСОБА_7 в органах прокуратури не працював.
		Так, згідно обвинувального акту, 15.02.2015 року ОСОБА_7 було доставлено до Дніпровського РУ ГУМВС України в м. Києві для проведення перевірки на причетність до вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України. Перебуваючи в приміщенні за адресою м. Київ,вул. Червоноткацька, 2, ОСОБА_7 для посвідчення власної особи, пред`явив працівникам завідомо підроблене посвідчення працівника прокуратури України №138 від 07.09.2009 року з власною фотокарткою, згідно якого ОСОБА_7 працює на посаді старшого помічника Київського транспортного прокурора.
		Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_9 , свою вину в пред`явленому обвинуваченні за ч. 4 ст. 296 КК України визнав та пояснив він не був знайомий з потерпілими до інкримінованих йому подій. 14 лютого 2015 р. він разом з дружиною на запрошення їх знайомого ОСОБА_7 відпочивали у останнього вдома за адресою АДРЕСА_6 . Приблизно о 23-00 годині йому зателефонував ОСОБА_6 та попросив щоб він з ним разом пройшовся до його знайомої, що мешкає по АДРЕСА_5 , яка повідомила що її чи б`ють чи ґвалтують. Він - ОСОБА_9 відповів що допомогти нічим не може. Потім десь о пів на другу, чи о другій годині ОСОБА_6 знову зателефонував та повідомив що дівчина просить допомоги. Він разом із ОСОБА_7 пішли щоб допомогти знайомій ОСОБА_6 . При цьому ОСОБА_7 по дорозі зателефонував та викликав поліцію за вище вказаною адресою і повідомив що ґвалтують дівчину. За 5-10 хвилин вони підійшли до під`їзду будинку по АДРЕСА_5 , а через 5 хв. приїхав ОСОБА_6 та повідомив, що зі слів ОСОБА_13 , її б`є та гвалтує ОСОБА_10 . Разом із ОСОБА_6 попрямували до під`їзду, де проживає ОСОБА_14 , де побачили потерпілих ОСОБА_10 та ОСОБА_12 , які стояти біля під`їзду будинку. ОСОБА_6 відійшов із ОСОБА_10 приблизно на 5 метрів та розмовляв, а біля під`їзду він лишився з ОСОБА_7 . Потім ОСОБА_6 , ОСОБА_10 зайшли у будинок, а вони разом з ОСОБА_7 залишились чекати поліцію. В цей час між ОСОБА_7 та потерпілим ОСОБА_12 виникла словесна перепалка, можливою причиною якої, було те що ОСОБА_7 був випивший. Точно не зміг сказати скільки він алкоголю випив, може гр. 200 горілки. В ході перепалки ОСОБА_12 хотів відійти, але ОСОБА_7 його зупинив і сказав: "Стояти прокуратура". Після чого, вони почали штовхатися, а він намагався зупинити штовханину, щоб не було бійки. В цей час у ОСОБА_7 випав пістолет, який він - ОСОБА_9 встиг першим взяти. Він знав, що у ОСОБА_7 є пістолет для пострілу гумовими кулями, оскільки раніше він його бачив. В цей час потерпілий ОСОБА_10 підбіг до ОСОБА_7 ззаду, накинувся на шию щоб кинути його на землю. Потім вибіг ОСОБА_6 та почалась бійка. Бились ОСОБА_7 та ОСОБА_10 при цьому останній повалив ОСОБА_7 та почав наносити удари рукою по тілу та животу руками. Потім ОСОБА_6 почав битись з ОСОБА_12 . Він ОСОБА_9 у цей момент кинувся до ОСОБА_7 та ОСОБА_10 , та з відстані пів метра до півтора метра здійснив постріл з пістолету ОСОБА_10 у ногу, після чого той схопився за ногу. У цей час, коли до нього біг ОСОБА_12 , він з відстані півтора-два метра здійснив чотири постріли в нього. Після цього ОСОБА_12 вдарив його палицею по спині. Під час його бійки вони наносили один одному удари лежачи на землі, де опинилися після штовханини. В цей час ОСОБА_10 бився з ОСОБА_6 . У цей момент побачив, що ОСОБА_12 підскочив та почав бігти до нього, тому зробив ще два постріли у бік де знаходився ОСОБА_12 у руку та у ногу. Після чого, до нього підбіг ОСОБА_12 , схопив за ноги, і вони удвох впали. Він почав бити його рукояткою пістолету, куди саме попадав не бачив. Удари наносив у область голови та плеча. Коли ОСОБА_12 знову на нього накинувся, він знову зробив два постріли у ОСОБА_12 в живіт. Конфлікт тривав близько 10-15 хвилин у 4-5 метрах від будинку. У нього ОСОБА_9 були синці, розбите обличчя, яке йому розбив ОСОБА_12 . 
		Побачивши машину патрульної поліції, яка заїжджала у двір, де була бійка, він втік звідти, в іншу сторону, так як злякався поліції, бо стріляв з пістолета. Пістолет викинув на землю. Вважає, що вчиняв незаконні дії стріляючи у ОСОБА_12 . 
		Потерпілим шкоду відшкодував. В нього є троє малолітніх дітей, які проживають разом з ним. На даний час шкодує щодо вчиненого, вибачився перед потерпілими. 
		Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 , свою вину в пред`явленому обвинуваченні за ч.2 ст. 296 КК України визнав та показав, що, 14 лютого 2015 р. у вечірній час йому зателефонувала його знайома ОСОБА_14 та попросила, щоб він приїхав, бо її вдарив якийсь хлопець. Кот ОСОБА_15 була випившою, в істеричному стані. Після чого на таксі поїхав додому. По дорозі зателефонував ОСОБА_16 та попросив підійти до будинку. 
		Приїхавши на вул. Ватутіна, де проживала ОСОБА_17 , таксі зупинилось приблизно в 30 метрах від будинку. Біля під`їзду була ОСОБА_18 , ОСОБА_12 та ОСОБА_10 з яким раніше був знайомий. Привітавшись з ОСОБА_10 , запропонував йому піднятись до квартири ОСОБА_13 Коли вони з ОСОБА_10 зайшли до під`їзду будинку, за адресою: АДРЕСА_5 , його позаду хтось вдарив. Почувши постріли він закрив голову руками. Хто стріляв йому не відомо. Десь хвилину-півтори це все продовжувалось, його відтягнули на метр чи два на вулицю. Не бачив, хто його тягнув. Його одночасно тягнули і били, обличчя він закривав руками, тому не бачив, хто саме це здійснював. Припускає, що це було двоє людей, оскільки, тягнути і бити одному одночасно не можливо. Коли постріли закінчились, він схопив за руку ОСОБА_19 і вони побігли до кіоску де працює ОСОБА_20 . Після чого, вирішили побігти до іншого кіоску, де працює сестра ОСОБА_21 тому що особи, які його били могли знати де вона працює. Хтось з дівчат викликав йому швидку допомогу. У лікарні зустрів ОСОБА_10 , який почав погрожувати та нецензурною лайкою викрикувати "що він з цієї лікарні живим не вийде". Побоюючись за своє життя, зібрав речі, пішов додому та викликав швидку допомогу. Його забрали в лікарню, що розташована на АДРЕСА_7 . Вже наступного дня він, ОСОБА_14 та ОСОБА_22 приїхали до поліції та написали заяву про те, що їм погрожували. Після чого його забрали до лікарні зі струсом мозку та забиттям, де він пролежав 11-12 днів. Зазначив, звертався до поліції із заявами, одну написав у лікарні з приводу побиття, а іншу у райвідділку з приводу погроз. Чи проводилося розслідування з приводу заяв, йому не відомо. 
		Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_7 , свою вину в пред`явленому обвинуваченні не визнав та пояснив, що 14 лютого 2015 року близько 19.00-20.00 години на вулиці, в дворі зустрів раніше знайому ОСОБА_23 разом з ОСОБА_9 , якого він не бачив років 10 та запропонував зайти до нього додому. Того вечора вживав вино. Пам`ятає, що хтось телефонував ОСОБА_9 о 23.00 год. З часом стало відомо, що це телефонував ОСОБА_6 .. За його ініціативою він з ОСОБА_9 вийшов з квартири за цигарками. Бля будинку 26 по пр-ту Ватутіна стояли невідомі йому люди, один із яких щось сказав ОСОБА_9 . Обернувся та побачив, що у дверях під`їзду почали бити людину. О 01.33 год. він викликав поліцію. Сам лишився на місці. Побачив, як невідому йому людину б`ють. Як потім з`ясувалось, це був ОСОБА_6 . В цей час ОСОБА_9 почав штовхати потерпілий ОСОБА_12 , а потім навпаки. ОСОБА_12 схопив ОСОБА_9 за комір, а позаду тримав палку. У нього з собою ні ножа, ні палки, ні пістолета не було. Після чого, він - ОСОБА_24 почав кричати: "стояти міліція", "стояти прокуратура". Після цих слів ОСОБА_10 трохи зупинився. ОСОБА_12 , ніяк не відреагував, і почав бити палкою по голові ОСОБА_9 . На місці даної події, були якісь дівчата, які почали притримувати ОСОБА_10 , який бив ОСОБА_6 . Він  ОСОБА_24 , підбігши до ОСОБА_12 , відразу отримав удар по голові палкою та впав у кучугуру снігу. Після того, як він впав від удару палицею, його бив ОСОБА_10 . Через 15 хв. з кучугури снігу з фонариком його підняли працівники поліції. 
		Для посвідчення особи у поліції надав пропуск зі стоянки. Потім він пішов додому. 
		Що стосується ч. 4 ст. 358 КК України, зазначив, що вину не визнає. Ніколи посвідчень нікому не пред`являв та не купував. 
		Стосовно пояснень ОСОБА_9 , зазначив, що з його кишені не випадав пістолет. Дійсно, у 2008 році він мав пістолет та дозвіл на пристрій для відстрілу гумових куль. Однак в 2008 році його викрали, з цього приводу він писав заяву до поліції. З 2009 року у нього не було ні кобури ні патронів. Показання ОСОБА_9 з приводу пістолета не відповідають дійсності. ОСОБА_9 з приводу пістолету, наговорює на нього оскільки на ОСОБА_9 здійснюється тиск. Влітку 2017 року на ОСОБА_9 здійснювався тиск з боку невідомих людей, які телефонували його дружині, і говорили щоб він дав певні покази, щоб змінили певні покарання. На його тиск не здійснювався, покази правдиві. 
		Потерпілий ОСОБА_10 суду показав, що з потерпілим ОСОБА_12 він товаришує. З обвинуваченими не підтримує взаємовідносин. 14.02.2015 року його знайома - ОСОБА_18 запропонувала відсвяткувати день Святого Валентина. Він приїхав на Троєщину де вони з друзями посиділи в кафе, а десь о 22.00  23.00 год. поїхали додому до його знайомої  ОСОБА_25 , за адресою: АДРЕСА_5 . Через деякий час, близько 24.00 год. приїхала ОСОБА_14 , у квартиру по АДРЕСА_2 , де вона разом з ОСОБА_26 проживала. У квартирі у нього з ОСОБА_21 виникла словесна перепалка, причини якої він точно не пам`ятає, у ході якої вона вдарила його, коли він лежав і сказала що подзвонить своєму знайомому, який має судимість і той навчить його, як себе поводити. Він чув, як вона телефонувала ОСОБА_6 та говорила щоб він приїхав. В той же час ОСОБА_21 попросила його залишити помешкання. Він зателефонував ОСОБА_12 від дванадцятої до часу ночі та попросив його приїхати і забрати його, так як при собі не мав коштів. Коли ОСОБА_12 під`їхав, вони стояли з ним та ОСОБА_26 та курили. В той час, коли вони стояли на вулиці, біля них пройшло двоє людей, ОСОБА_18 повідомила йому, що це знайомі ОСОБА_6 . Через деякий час під`їхала машина в якій знаходився з ОСОБА_6 , який комусь по телефону сказав: «ментів немає, можете підходити». Потім ОСОБА_6 підійшов до нього, привітався, був спокійним і запропонував піднятись у квартиру поговорити, на що він погодився і попросив ОСОБА_12 щоб він з ним піднявся. ОСОБА_6 зателефонував у домофон, ніхто не відповідав. Почувши галас на вулиці, вийшов з підї`зду та побачив що раніше не знайомі йому чоловіки б`ють ОСОБА_12 . Потім втрутився у бійку, ОСОБА_9 , який витягнув пістолет та вистрелив йому у ногу. Потім, його хтось збив на землю і ОСОБА_7 та ОСОБА_6 почали його бити ногами, по різним частинам тіла, нанісши йому більше 10 ударів. Далі чув постріли. Бачив як ОСОБА_9 наставляв пістолет на ОСОБА_12 та чув більше 5 пострілів. Пістолет був чорного кольору. Відчув біль у нозі, але не знав що у нозі у нього куля. Потім ОСОБА_6 та   ОСОБА_9 мінялись, та по черзі били то його то ОСОБА_12 , який теж лежав на землі. Вони почергово підходили то до нього до ОСОБА_12 , били руками і ногами, по різним частинам тіла, куди попадали. ОСОБА_12 став на коліна та хотів піднятися. Побиття продовжувалося хвилин 10-15. Після чого ОСОБА_9 втік, а на місці залишилися, він, ОСОБА_12 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 . Після чого, ОСОБА_6 зайшов у придбаннік, а ОСОБА_7 ще періодично продовжував їх бити. Під час бійки ОСОБА_7 викрикував: "всем лежать милиция, или прокуратура". Зазначив, що після того як ОСОБА_7 вигукував «стояти міліція» він з ОСОБА_12 лежав на землі, а ОСОБА_6 , ОСОБА_9 та ОСОБА_7 , продовжували бійку. У руках сторонніх предметів не мав. У ОСОБА_12 у руках палиці не бачив. Дівчата спостерігали, в кінці ОСОБА_14 вдарила його палкою по голові. Вони разом з ОСОБА_12 попрямували до БСП. Коли почали їхати до лікарні ОСОБА_18 викликала працівників поліції. Зробили рентген і хірург зробив операцію та дістав з ноги кулю. У ОСОБА_12 була надірвана щока, яка висіла та голова була у крові. У нього були синці та забої. У нього ребра та голова боліли, це було унаслідок заподіяних тілесних ушкоджень. У лікарні їм надавали допомогу та записували, які на них були виявлені ушкодження. У лікарні знаходився на стаціонарному лікуванні.
		У той вечір вживав спиртні напої, а саме горілку 100-150 грамів, на момент конфлікту у стані сп`яніння не був. Пройшло 3-4 години з моменту як вживав алкогольні напої. Вважає, що ОСОБА_6 приїхав заступитись за ОСОБА_20 . 
		Цивільний позов підтримав частково зазначив, що внаслідок даної події в результаті злочинних дій обвинувачених ОСОБА_9 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 йому були спричинені тілесні ушкодження у вигляді вогнепального поранення, які за ступенем тяжкості відносяться до легких. Вказаними протиправними діями обвинувачених йому, як потерпілому було завдано матеріальну та моральну шкоду. Цивільні позови просив задовольнити частково. Обвинувачений ОСОБА_9 відшкодував йому матеріальну та моральну шкоду у повному обсязі, а тому просить стягнути з ОСОБА_6 та ОСОБА_7 по 20000 грн. моральної шкоди та по 116,66 грн. матеріальної шкоди з кожного. До ОСОБА_9 претензій не має.
		Потерпілий ОСОБА_12 суду показав, що 15.02.2015 року на номер його дружини зателефонував ОСОБА_10 та попросив відвезти його та його знайому додому. Під`їхавши за адресою; АДРЕСА_5 , зателефонував ОСОБА_10 , який хвилини за три вийшов із знайомою дівчиною, після чого вони всі разом постояли, покурили. Вони стояли біля машини, метрів за 20 від під`їзду №5. Хвилини через три пройшло двоє незнайомих йому чоловіків. ОСОБА_27 їм повідомила, що це друзі ОСОБА_6 , вони хвилини через дві повернулись. До будинку під`їхала машина таксі і з неї вийшов ОСОБА_6 з дівчиною. На той час він не знав ні ОСОБА_6 ні дівчини, яка була з ним. ОСОБА_6 розмовляв по телефону, з ким саме не знає. По телефону він сказав "ментів немає, підходьте". У подальшому ОСОБА_6 підійшов до ОСОБА_10 та привітався, попросив піднятися з ним до дівчат у квартиру, був спокійним. Він заглушив машину та пішов за ОСОБА_10 та ОСОБА_28 до під`їзду. У той час, як він підходив до ОСОБА_10 йому два чоловіки перегородили дорогу. За зовнішніми ознаками це були люди, які проходили біля них перед цим. Тепер вже знає, що то були ОСОБА_7 та ОСОБА_29 . Вони взяли його під руки та безпідставно відтягли до стіни будинку, де почали наносити удари руками по різних частинах тіла. У подальшому він - ОСОБА_12 вирвався від них, на той час ОСОБА_10 вибіг з під`їзду та почав рухатись у його бік. ОСОБА_9 здійснив постріл, у нього у руках був предмет схожий на пістолет. ОСОБА_10 зігнувся та взявся за коліно. Після пострілу ОСОБА_7 крикнув: "прокуратура, всім лежати!" Після чого, з під`їзду вибіг ОСОБА_6 та наніс удари ОСОБА_10 , чим саме не знає та збив його з ніг. Тоді до ОСОБА_6 приєднався ОСОБА_7 вони разом продовжували бити ОСОБА_10 по різних частинах тіла. Перед ним стояв ОСОБА_29 та цілив пістолетом йому в обличчя, на відстані півтора-два метри. ОСОБА_29 здійснив йому постріл у праве коліно, при цьому нічого не говорив. Наступний постріл був у груди, з правої сторони. Від болю, він зігнувся, із з-заду його збив з ніг ОСОБА_7 . Після чого ОСОБА_7 та ОСОБА_29 продовжували наносити йому удари руками, ногами та пістолетом били по голові. Тоді помітив, як пістолет випав у когось з рук, йому було погано, він ледь не втратив свідомість. Подумав, що якщо лежатиме то не встане, а тому зібрався з силами та вирвався від них. Коли від них вирвався, ОСОБА_7 побіг до ОСОБА_6 , біля якого лежав ОСОБА_10 , вони продовжили бити ОСОБА_10 . У той час ОСОБА_29 здійснив постріл йому у ліве плече, в той час коли він прямував до ОСОБА_10 , щоб розборонити бійку. Загалом було здійснено близько шести пострілів. Повідомив, що особисто йому ОСОБА_6 тілесних ушкоджень не наносив. Вказівок від ОСОБА_6 не чув, щоб ОСОБА_7 та ОСОБА_29 розпочали бійку. Коли підвівся ОСОБА_10 то у нього була кров на обличчі, він тримався за ребра. ОСОБА_10 йому повідомив, що у нього розірвана щока, однак він цього не відчув так, як на вулиці був мороз. Дана подія дуже швидко відбувалась, протягом 10- 15 хвилин Свідками даної події були ОСОБА_22 , ОСОБА_18 , та ОСОБА_21 , Пам`ятає, що з другого поверху, якійсь чоловік світив ліхтариком. Після бійки вони з ОСОБА_10 та ОСОБА_26 направились до машини. Сівши до автомобіля поїхали до лікарні. По дорозі ОСОБА_18 викликала працівників поліції. Залишивши автомобіль на території БСП, пішли у приймальне відділення Операцію йому робив лікар БСП, під місцевим наркозом. Лікар дістав кулі та зашив рану. Додав, що йому, ще було завдано постріл у праву руку. Крім того, зазначив, що лікар йому повідомив, що щоку розірвала куля, голова була також розбита. У лікарні БСП перебував 4 дні, але через те що у нього маленька дитина виписався додому, і вже вдома робив перев`язки. Їздив з дому до лікаря-хірурга, який його оглядав та знімав шви. Зазначив, що його оглядав судово-медичний експерт, однак зафіксовані у його були лише ушкодження, які зашивались, йому повідомили, що цього буде достатньо. Більше вони нікуди не звертались. Вперше побачив працівників поліції у лікарні. На наступний день у лікарні ОСОБА_6 не бачив. У ніч коли трапилася дана подія був одягненим у куртку, светр, футболку, штани котонові, спортивні штани, чорну шапку. Зазначений одяг, віддали слідчому. Його дружина куртку відразу викинула, а одяг забрала додому та випрала. А потім вже віддали одяг слідчому. Вилучені кулі знаходилися у лікаря -хірурга, який йому повідомив, що прийде слідчий та забере них, як йому відомо слідчий кулі не забрав. Крім того, ще одну кулю з його куртки ОСОБА_10 передав слідчому. Зазначив, що на місці події було також знайдено кулі.
		У ході судового розгляду та під час судових дебатів зазначив, що внаслідок даної події в результаті злочинних дій ОСОБА_9 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 йому були спричинені тілесні ушкодження, які за ступенем тяжкості відносяться до легких. Вказаними протиправними діями обвинувачених йому, як потерпілому було завдано матеріальну та моральну шкоду. Цивільні позови просив задовольнити частково. Обвинувачений ОСОБА_9 відшкодував йому матеріальну та моральну шкоду у повному обсязі, а тому просить стягнути з ОСОБА_6 та ОСОБА_7 по 1287,03 грн. матеріальної шкоди з кожного та моральну шкоду в сумі 33333,33 грн. з кожного.
		Суд оцінює показання потерпілих належними та достовірними, у розумінні ст. ст. 94-96 КПК України, тому не має підстав ставити їх під сумнів або ж не брати як доказ, оскільки вони узгоджуються з іншими дослідженими доказами в їх сукупності. 
		Крім того, в ході судового розгляду були досліджені письмові докази, надані стороною обвинувачення на підтвердження винуватості ОСОБА_9 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 у вчиненні хуліганських дій, зокрема:
		- довідка з КМКЛ ШМД від 15.02.2015 р. видана ОСОБА_10 , діагноз: вогнепальне поранення в область лівого колінного cуглобу. Алкогольне сп`яніння (0,79 %) (т. 2 а.с. 196);
		- довідка з КМКЛ ШМД від 15.02.2015 р. видана ОСОБА_12 , діагноз: вогнепальне поранення грудної клітки справа підчелюсної області справа, правого плеча, правого стегна, лівого плеча. Рани голови (т. 2 а.с. 199);
		- протокол огляду місця події від 15.02.2015 р., з якого вбачається, що об`єктом огляду являється земельна ділянка, яка розташована навпроти п`ятого (буд.) під`їзду будинку АДРЕСА_5 . Навпроти вхідних дверей до металевих дверей п`ятого під`їзду, розташована пішохідна дорога з лівої сторони від якої знаходиться сніжний покрив, з правої сторони від пішохідної дороги, також розташований сніжний покров, приблизно в одному метрі від пішохідної дороги з правої сторони в снігу розташована металева гільза за підписом АЕУ ЦММ, з правоїсторони відякої знаходиться,ще однаметалева гільза,яка лежитьв снігу.Крім того,навпроти дверейдо під`їзду,знаходяться два автомобілі «Пежо 409» сірого кольору д/н НОМЕР_1 , та автомобіль «BMW» чорного кольору, д/н НОМЕР_2 . З правої сторони від парадного на асфальті знаходяться плями червоно-бурого кольору (т. 2 а.с. 200-205);
		-висновокСМЕ №805/Евід 30.04.2015р., зякого вбачається,що зданих наданоїмедичної документаціїна ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ,свідчать проте,що намомент зверненняза медичноюдопомогою 15.02.2015о 03.55,у ньогомало місценаступне тілеснеушкодження:не проникаючевогнепальне пораненням`яких тканинв ділянцілівого колінногосуглобу.Вищезазначене тілеснеушкодження,за ступенемтяжкості,відноситься долегких тілеснихушкоджень,що спричиниликороткочасний розладздоров`я настрок понад6але меншніж 21добу (за критеріємтривалості розладуздоров`я).Характер таморфологія виявленого ушкодження свідчить про те, що воно утворилось внаслідок однократної травматичної дій тупого предмету з обмеженою поверхнею контакту, що могло бути внаслідок пострілу зі зброї, та за давністю може відповідати вказаному терміну, тобто 15.02.2015. З`ясування обставин спричинення тілесних ушкоджень є виключно компетенцію судово-слідчих органів (т.2 а.с. 211-214);
		- висновок СМЕ № 804/Е від 30.04.2015 р., з якого вбачається, що з даних наданої медичної документації на ім`я ОСОБА_12 , 1974 р.н., свідчать про те, що на момент звернення за медичною допомогою 15.02.2015 о 03.10, у нього мали місце наступні тілесні ушкодження: множинні вогнепальні поранення голови (4), правого передпліччя (1), правого стегна (1), грудної клітини (1), правого плеча (1), підщелепної ділянки справа (1). Кожне з вищезазначених тілесних ушкоджень, за ступенем тяжкості, відносяться до легких тілесних ушкоджені», що спричинили короткочасний розлад здоров`я на строк понад 6 але менш ніж 21 добу (за критерієм тривалості розладу здоров`я). Характер та морфологія виявлених ушкоджень свідчить проте, що вони утворились внаслідок травматичної дії тупих предметів з обмеженою поверхнею контакту, що могло бути внаслідок пострілів зі зброї, за давністю можуть відповідати вказаному терміну, тобто 15.02.2015(т.2 а.с.215-218);
		- протокол огляду місця події від 17.02.2015 р., з якого вбачається, що огляд проводився в кабінеті № 307 Дніпровського РУГУ МВС України в м. Києві по вул. Червоноткацькій. Під час огляду присутній ОСОБА_10 , 1988 року народження, у якого з руки було вилучено використаний патрон « НОМЕР_3 9 мм» та гумову кульку. ОСОБА_10 пояснив, що використаний патрон йому дала його дівчина ОСОБА_30 , яка у свою чергу знайшла його на місці події, коли невідомі особи у нього стріляли у нього та його товариша ОСОБА_12 . Гумову кульку було вилучено з куртки товариша ОСОБА_12 . Вилучене було поміщено до поліетиленового пакету (т.2 а.с. 219);
		- постанова про визнання речовими доказами та передачу їх на зберігання від 21.09.2015 року, визнано речовими доказами 1 предмет схожий на гільзу, який вилучений в ході огляду місця події від 15.02.2015 року за адресою: АДРЕСА_5 , які знаходяться в конверті білого кольору, який скріплений печаткою «Для пакетів» Дніпровського РУ ГУ МВС України в м. Києві; 1 предмет схожий на гільзу, який вилучений в ході огляду місця події від 15.02.2015 року за адресою: м. Київ, пр. Ватутіна, 26 в м. Києві, які знаходяться в конверті білого кольору, який скріплений печаткою «Для пакетів» Дніпровського РУ ГУ МВС України в м. Києві; 1 предмет схожий на гільзу та 1 предмет, схожий на кулю, виготовлений з полімерного матеріалу чорного кольору, які вилучені під час проведення ОМП 17.02.2015 року у ОСОБА_10 в приміщенні службового кабінету №307 Дніпровського РУ ГУМВС України в м. Києві, що знаходяться в поліетиленовому пакеті, що скріплений печаткою (т.2 а.с. 220-221);
		- протокол огляду предметів від 21.09.2015 року, під час огляду предмету встановлено: 1) чоловічі джинси темно синього кольору, ТМ «CARISON», що належать ОСОБА_10 . На штанинах наявні фабричні потертості та вибілення окремих елементів. В ході огляду встановлено, що в районі коліна на передній поверхні лівої штанини наявний отвір на тканині круглої форми. Діаметр вказаного розриву тканини становить 10 мм. Нижче та вище вказаного розриву тканини наявні плями речовини бурого кольору, схожої на кров невизначеної форми; 2) чоловічі джинси темно синього кольору, утеплені ТМ «Ls. Luwans», шо належать ОСОБА_12 . В ході огляду встановлено, що на задній поверхні лівої штанини на відстані 9 см. від нижнього краю задньої лівої кишені, наявне пошкодження тканини овальної форми, діаметром біля 20 мм. Краї розриву тканини нерівні. Крім того вище коліна на передній поверхні правої штанини, на внутрішньому шві наявний отвір на тканині круглої форми. Діаметр вказаного розриву тканини становить 10 мм.; 3) футболка чоловіча блакитного кольору в горизонтальну білу та чорну смужку, що належить ОСОБА_12 в ході огляду футболки встановлено, що на передній поверхні справа на відстані 15 см. зверху та 5 см. від центру футболки на явний розрив тканини діаметром 10 мм. Розрив тканини має круглу форму. Крім того на задній поверхні футболки а саме на лівому рукаві та спинці футболки наявні два відокремлених розриви тканини круглої форми, діаметром біля 10 мм. кожен, що містяться впритул один до одного; 4) светр чоловічий чорно-білого кольору в клітинку, що належить ОСОБА_12 . В ході огляду светра встановлено, що на передній поверхні справа на відстані 15 см. зверху та 5 см. від центру светра наявний розрив тканини діаметром 10 мм. Розрив тканини має круглу форму. Крім того на задній поверхні футболки, а саме на спині зліва, міститься розрив тканини діаметром 10 мм. (т.2 а.с. 224-231);
		- постанова про визнання речовими доказами та передачу їх на зберігання від 21.09.2015 року, визнано речовими доказами добровільно надані потерпілими та оглянуті в ході проведення огляду предмети від 21.09.2015 року, джинси чоловічі, що належать ОСОБА_10 , а також джинси чоловічі, футболку та светр, що належать ОСОБА_12 вказані речі здані на зберігання в кімнату зберігання речових доказів Дніпровського РУ ГУМВС України в м. Києві (т.2 а.с. 232-233);
		- висновок експерта № 785/Е від 21.05.2015 року, судово-медичної експертизи, з якого вбачається, що при вивченні наданої медичної документації у ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 будь-яких тілесних ушкоджень не виявлено. Слід зауважити, що не було виявлено достатніх об`єктивних судово-медичних даних (відсутність в однократному описі неврологічного статусу симптоматики характерної для струсу головного мозку, відсутність опису стану м`яких тканин грудної клітки, передньої черевної стінки, лівого колінного суглобу із означенням видимих тілесних ушкоджень (синців, саден, ран), відсутність даних за ушкодження внутрішніх органів черевної порожнини при проведенні їх ультразвукового дослідження) у своїй сукупності дозволяє вважати встановлені діагнози: «Закрита черепно-мозкова травма. Струс головного мозку. Забій м`яких тканин голови», «Закрита травма грудної клітки. Забій грудної клітки зліва». Закрита травма живота. Забій передньої черевної стінки», «Забій лівого колінного суглобу», як не обґрунтовані, що не підлягають судово-медичній оцінці ступеню тяжкості тілесних ушкоджень у відповідності з п.п. 4.6, 4.13.1 «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», Затверджених Наказом МОЗ України №6 від 17.01.1995, погоджених з Міністерством внутрішніх справ України, Генеральною прокуратурою України, Верховним судом України, Службою безпеки України (т.2 а.с. 245-247);
		- протокол обшуку від 29.07.2015 року, з якого вбачається, що за місцем мешкання ОСОБА_7 , за адресою: АДРЕСА_4 . В ході проведення обшуку квартири АДРЕСА_8 , виявлено та вилучено з тумби, яка розташована в прихожій посвідчення на ім`я ОСОБА_7 , № НОМЕР_4 дійсне до 31.12.2009 року. Більше ніяких речей в ході огляду та обшуку даної квартири виявлено і вилучено не було (т.3 а.с.17-21);
		Досліджені докази суд визнає належними, допустимими та достовірними, бере їх до уваги та кладе в основу обвинувального вироку відносно обвинувачених, які повинні нести кримінальну відповідальність за вчинені ними злочини.
		В ході судового розгляду прокурор в порядку ст. 352 КПК України відмовився від допиту свідків ОСОБА_31 , ОСОБА_25 та ОСОБА_32 .
		Відповідно до ч. ч. 1, 6 статті 22 КПК України,кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.
		Згідно з ч. 1ст. 368 КПК України,ухвалюючи вирок, суд, зокрема, повинен вирішити такі питання: чи мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується особа та чи винен обвинувачений у вчиненні цього кримінального правопорушення.
		Відповідно до вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини,ст.62 Конституції України і нормКПК України,кожна людина має право на справедливий розгляд справи, ніхто не може бути підданий кримінальному покаранню поки не буде визнаний винним в законному порядку; обвинувачення не може ґрунтуватися на отриманих незаконним шляхом доказах чи припущеннях, а обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і постановлюється лише за умови, якщо під час судового розгляду вина підсудного у скоєнні конкретного злочину повністю доведена.
		Оцінюючи всі докази, надані стороною обвинувачення у даному кримінальному провадженні в їх сукупності, суд враховує, що практика Європейського суду з прав людини вказує на необхідність оцінювати докази керуючись критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Проте таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростованих презумпцій щодо фактів (п.53 рішення ЄС від 20.09.2012 року у справі «Федорченко та Лозенко проти України»).
		Тому, суд, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінив кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказівз точки зору достатності, взаємозв`язку, вважає, що у провадженні існує сукупність допустимих та належних доказів, на підставі яких можна зробити переконливий висновок щодо доведеності вини обвинувачених в інкримінованому їм вчиненню хуліганських дій.
		Позиція обвинуваченого ОСОБА_7 щодо заперечення участі в хуліганських діях, на думку суду обумовлена його бажанням уникнути кримінальної відповідальності, а його доводи спростовуються сукупністю досліджених судом доказів.
		Відповідно дост.84КПКУкраїни,доказамивкримінальному провадженнієфактичнідані,отриманіупередбаченому цимКодексом порядку,напідставіяких судвстановлюєнаявністьчи відсутністьфактівтаобставин,щомаютьзначення длякримінальногопровадженнята підлягаютьдоказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.
		Зокрема, згідно зі ст. 85 КПК України, належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.
		Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 86 КПК України, доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом.
		Оцінюючи докази сторони обвинувачення щодо інкримінованого ОСОБА_7 обвинувачення у вчиненні злочину передбаченого ч. 4 ст.358 КК України а саме використання завідомо підробленого документа, дослідивши надані суду докази, суд приходить до висновку що вина обвинуваченого в скоєнні злочину не доведена.
		Так,стороною обвинувачення ОСОБА_7 інкримінується те,що призатриманні таперебуванні вслужбовому приміщенніДніпровського управлінняполіції,він пред`явив посвідчення працівника прокуратури України видане на його ім`я, яке на думку сторони обвинувачення є підробленим, так як обвинувачений на той час не працював в органах прокуратури.
		Як доказ винуватості ОСОБА_7 стороною обвинувачення надано суду фотокопію посвідчення № НОМЕР_5 прокуратури України видане на ім`я ОСОБА_7 (т.3 а.с.22).
		Дослідивши наданий зазначений письмовий доказ, суд прийшов до висновку, що копія посвідчення № НОМЕР_5 прокуратури України видане на ім`я ОСОБА_7 не може бути визнана допустимими є доказом, виходячи з наступного. 
		Відповідно до п. 23 ст. 11 Закону України «Про міліцію», який діяв на час вчинення інкримінованого кримінального правопорушення, міліції длявиконання покладенихна неїобов`язків надаєтьсяправо:вилучати угромадян іслужбових осібпредмети іречі,заборонені абообмежені вобороті,а такождокументи зознаками підробки,знищувати ціпредмети,речі тадокументи абопередавати їхза призначенняму встановленомупорядку.При затриманні ОСОБА_7 посвідчення небуло вилучено,копія посвідченнязасвідчена неналежним чином. Згідно п.5 Інструкції про порядок вилучення, обліку, зберігання та передачі речових доказів у кримінальних справах, цінностей та іншого майна органами дізнання досудового слідства і суду затвердженої наказом №51/401/649/471/23/125 від 27.08.2010, факт вилучення речових доказів, документів, цінностей та іншого майна (у тому числі предметів і документів, вилучених з обігу) відображається у протоколі слідчої дії. Відповідно до ч. 1 ст. 87 КПК України недопустимими є доказом так як отримана внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини.
		Як вбачається з показань в суді свідка ОСОБА_33 , він працював на час інкримінованих дій оперуповноваженим Дніпровського райуправління поліції м. Києва та був на чергуванні. До службового приміщення був доставлений ОСОБА_7 , у якого було посвідчення працівника прокуратури, яке він  ОСОБА_34 відксерив та повернув ОСОБА_7 .. Останній сказав, що він є працівником прокуратури та добровільно надав та показав документи, що засвідчують особу. Після чого, він зробив копію посвідчення працівника прокуратури. Посвідчення не вилучав, а тому понятих не залучав. В посвідченні, яке мав ОСОБА_7 , була фотокартка, що відповідала особі ОСОБА_7 . Копію посвідчення долучив до матеріалів справи та віддав слідчому чи залишив у черговій частині, а потім їх забрав слідчий точно не пам`ятає. Зазначив, що для нього не було суттєвим, те що у посвідчення працівника прокуратури закінчився термін. Він нікому не повідомляв, про те, було що затримано прокурора, оскільки це не входить до його обов`язків. Наказ генерального прокурора від 10.03.2012 року йому не відомий, як і будь-які інші накази. Про заміну прокуроских посвідчень на пластикові не знав. 
		Відповідно до ч.2 ст. 62 Конституції України та згідно ч. 4 ст. 17 КПК України, ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину (кримінального правопорушення), має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Обвинувачення не може грунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях, і відповідно до ч.3 ст. 62 Конституції України та ч.4 ст. 17 КПК України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.
		З приводу зазначених обставин неодноразово висловлював свою правову позицію і Європейський суд з прав людини.
		Так в рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Барбера, Мессегує і Джабардо проти Іспанії» в розумінні Суду принцип презумпції невинуватості полягає в наступному : тягар доведення вини обвинуваченого покладається на обвинувачення, а всі сумніви повинні тлумачитися на його користь. Обвинувач повинен повідомити обвинуваченому про докази, що мають проти нього для того, щоб обвинувачений міг підготуватися та надати доводи в свій захист, і, врешті- решт, обвинувачення повинно надати докази, достатні для визнання його винуватим».(Barbera.Messegu and Jabardo v. Spain.1988.SeriesA. No 146.p.33.77).
		Згідно з приписами ч. 1 ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, в тому числі, подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб, та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотиви і мета вчинення кримінального правопорушення.
		При цьому, ст. 92 КПК України визначено, що обов`язок доказування обставин, передбачених ст. 91 КПК України, за винятком випадків передбачених ч. 2 цієї статті покладається на слідчого, прокурора та, в установленому порядку на потерпілого.
		Відповідно до вимог ст. 84-86 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому КПК України, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.
		Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів. Належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи не достовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів. Доказ визначається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому КПК України. Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухвалення судового рішення.
		На підставівикладеного,суд прийшовдо висновкупро те,що винуватість ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст.358 КК України а саме використання завідомо підробленого документа, не доведена, а тому в цій частині обвинувачення він підлягає виправданню.
		Кваліфікуючи дії усіх трьох обвинувачених, суд вважає, що кваліфікація інкримінованого їм діяння як хуліганство повністю знайшла своє підтвердження та грунтується на доказах, наявних у справі. 
		Встановлюючи всі фактичні обставини справи, в тому числі спрямованість умислу, мотиви та характер дій кожного з підсудних, суд прийшов до висновку, що ОСОБА_9 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 своїми діями порушили громадський порядок, їх хуліганські дії були вчинені з мотивів явної неповаги до суспільства та супроводжувалися особливою зухвалістю.
		Суд вважає, що ознака особливої зухвалості в діях ОСОБА_9 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 проявилась в тому, що хуліганство супроводжувалось насильством із завданням потерпілим побоїв, при цьому ОСОБА_9 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 в нічний час доби знаходились у громадському місці  у дворі багатоквартирного житлового будинку, та перебуваючи у нетверезому стані, вчинили бійку з застосуванням невстановленого під час досудового слідства, пристрою для відстрілу гумових куль, на вимогу жителів будинку припинити свої злочинні дії, ніяким чином не реагували та продовжували їх здійснювати проявляючи своєю поведінкою явну неповагу до суспільства.
		Реакція, на зауваження мешканців будинку, щодо неправомірних дій, свідчать про те, що ОСОБА_9 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 уперто не бажали припиняти хуліганські дії.    
		Так, як встановлено в ході судового розгляду, що вина ОСОБА_9 у тому, що він своїми умисними діями вчинив хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю, вчинене групою осіб, вчинене із застосуванням предмета, заздалегідь заготовленого для нанесення тілесних ушкоджень, є доведеною і тому, суд знаходить правильною кваліфікацію його дій за ч. 4 cт. 296 КК України. 
		Вина ОСОБА_6 , у тому, що він своїми умисними діями вчинив хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю, вчинене групою осіб, є доведеною і тому, суд знаходить правильною кваліфікацію його дій за ч. 2 cт. 296 КК України.
		Крім того, вина ОСОБА_7 , у тому, що він своїми умисними діями вчинив хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства що супроводжувалося особливою зухвалістю, вчинене групою осіб, є доведеною і тому, суд знаходить правильною кваліфікацію його дій за ч. 2 cт. 296 КК України.
		Відповідно до ч. 1ст. 2 КК України,підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом. 
		Таким чином реалізується принцип невідворотності кримінального покарання за вчинений злочин.
		Згідно з вимогами КК Українита постанови Пленуму Верховного Суду № 8 від 12.06.2009 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», покарання, призначене судом, має бути необхідним і достатнім для виправлення засуджених та попередження вчинення ними нових злочинів.
		Крім того,ст. 17 Закону України від 23 лютого 2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»(далі - Європейський суд) передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права.
		Як у справі «Бакланов проти Росії» (рішення від 09 червня 2005 року), так і у справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 року) Європейський суд зазначив, що «досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним». У справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 року) Європейський суд вказав, що «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистого надмірного тягаря для особи».
		При обранні виду та міри покарання суд, реалізовуючи принципи справедливості та індивідуалізації покарання, враховуючи, що призначене покарання повинно бути не тільки карою, але і переслідувати цілі загальної та спеціальної превенції, вважає, що покарання повинно бути відповідним скоєному і сприяти виправленню обвинувачених та запобіганню вчинення ними нових злочинів.
		Призначаючи покарання кожному з обвинувачених суд керується принципом індивідуалізації покарання, враховуючи роль кожного з них у вчиненні хуліганства. 
		Так, суд, відповідно до ст. 65 КК України, при призначенні обвинуваченому ОСОБА_9 виду та міри покарання, бере до уваги характер і ступінь суспільної небезпеки вчинених ним кримінальних правопорушень, які відповідно до ст. 12 КК України, є тяжкими, конкретні обставини кримінального провадження, дані про його особу, зокрема: на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, раніше судимий. 
		Згідно зі ст. 66 КК України, суд визнає пом`якшуючою обставиною щире каяття обвинуваченого ОСОБА_9 та відшкодування шкоди потерпілим. 
		Відповідно до ст. 67 КК України, обставиною, що обтяжує покарання було встановлено факт вчинення злочину в стані алкогольного сп`яніння. 
		Так,з урахуваннямступеня тяжкостівчиненого ОСОБА_9 кримінального правопорушення,обставиною,яка бпом`якшувала покаранняє йогощире каяття,вину визнавповністю,допомогу потерпілимвідшкодував уповному обсязіта наявності обставини, що обтяжує покарання, конкретних обставин кримінального провадження, зухвалість та тяжкість вчиненого, ставлення обвинуваченого до скоєного та те, що саме внаслідок даної події потерпілі ОСОБА_10 та ОСОБА_12 отримали легкі тілесні ушкодження,суд вважає за можливе призначити ОСОБА_9 покарання, яке необхідне й достатнє для виправлення та попередження нових злочинів у виді позбавлення волі, в межах санкції статті та застосуватист. 75 КК Українизвільнивши останнього від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком та покладенням обов`язків, передбаченихст. 76 КК України, оскільки виправлення та перевиховання ОСОБА_9 на думку суду можливе без ізоляції його від суспільства.
		До суду від захисника ОСОБА_6  ОСОБА_5 надійшло клопотання про закриття відносно ОСОБА_6 кримінального провадження в зв`язку із закінченням строків давності.
		Злочини у якому обвинувачується ОСОБА_6 відносяться до злочинів середньої тяжкості, який вчинено у лютому 2015 року і з того часу минуло більше 5 років.
		Відповідно дост. 49 КК Україниособа звільняється від кримінальної відповідальності якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минуло 5 років у разі вчинення особою злочину середньої тяжкості.
		За такихобставин судвважає,що ОСОБА_6 слід звільнитивід кримінальноївідповідальності завчинення злочинівпередбачених ч.2ст.296 КК Українита закрити відносно нього кримінальне провадження в зв`язку із закінченням строків давності.
		При призначенні обвинуваченому ОСОБА_7 виду та міри покарання, суд відповідно до ст. 65 КК України бере до уваги характер і ступінь суспільної небезпеки вчиненого ним кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України, є злочином невеликої та середньої тяжкості, конкретні обставини кримінального провадження, дані про його особу: на обліку у лікаря-психіатра та нарколога не перебуває, не судимий.
		Обставин, що пом`якшують покарання судом не встановлено.
		Відповідно до ст. 67 КК України, обставиною, що обтяжує покарання було встановлено факт вчинення злочину в стані алкогольного сп`яніння.
		Так, з урахуванням ступеня тяжкості вчиненого ОСОБА_7 кримінального правопорушення, відсутністю обставин, які пом`якшують покарання та наявності обставини, що обтяжує покарання, конкретних обставин кримінального провадження, зухвалість та тяжкість вчиненого, ставлення обвинуваченого до скоєного та те, що саме внаслідок даної події потерпілі ОСОБА_10 та ОСОБА_12 отримали легкі тілесні ушкодження,суд вважає за можливе призначити ОСОБА_7 покарання, яке необхідне й достатнє для виправлення та попередження нових злочинів у виді позбавлення волі, в межах санкції статті та застосуватист. 75 КК Українизвільнивши останнього від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком та покладенням обов`язків, передбаченихст. 76 КК України, оскільки виправлення та перевиховання ОСОБА_7 на думку суду можливе без ізоляції його від суспільства.
		З урахуванням даних про особи обвинувачених, їх наміри відшкодувати потерпілим завдану шкоду, суд вважає за доцільне надати їм можливість виправлення без ізоляції від суспільства шляхом звільнення їх від відбування покарання з випробуванням.
		Саме такепокарання буденеобхідним дляпрофілактики вчиненняобвинуваченими новихзлочинів,буде найбільшвідповідати принципамта метійого призначення.
		За наслідками розгляду справи суд дійшов висновку, що протиправні дії ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , знаходяться в причинному зв`язку з негативними наслідками, які настали для потерпілих, тому підстав для звільнення обвинувачених від обов`язку по відшкодуванню заподіяних збитків суд не вбачає.
		Стосовно заявлених потерпілими ОСОБА_10 та ОСОБА_12 цивільних позовів в частині вимог до обвинуваченого ОСОБА_6 суд зазначає наступне.
		Порядок вирішення цивільного позову в кримінальному провадженні регламентований главою 9 КПК України.
		Нормами кримінального процесуального закону, зокрема ст. 129 КПК України, встановлено, що рішення про повне або часткове задоволення цивільного позову може бути винесене лише у разі визнання обвинуваченого винним у вчиненні кримінального правопорушення і ухвалення обвинувального вироку чи винесення постанови про застосування до особи примусових заходів виховного або медичного характеру.
		Вирішення цивільного позову при звільненні особи від кримінальної відповідальності із закриттям провадження по справі суперечить вказаним вище нормам закону.
		Враховуючи системний аналіз зазначених норм КПК, суд дійшов висновку, що цивільний позов не підлягає розгляду у випадках закриття кримінального провадження як на досудовому розслідуванні, так і в суді.
		В той же час, у випадку закриття кримінального провадження на встановлених КПК підставах, суд зобов`язаний роз`яснити цивільному позивачеві його право пред`явити аналогічний позов у порядку цивільного судочинства.
		Тому, у зв`язку зі звільненням обвинуваченого ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності у зв`язку зі спливом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, заявлений потерпілим ОСОБА_10 цивільний позов в частині стягнення з ОСОБА_35 матеріальної та моральної шкоди слід залишити без розгляду, що за змістом ч.7 ст.128 КПК України не перешкоджає потерпілому пред`явленню позову в порядку цивільного судочинства. Заявлений потерпілим ОСОБА_12 цивільний позов в частині стягнення з ОСОБА_35 матеріальної та моральної шкоди слід залишити без розгляду, що за змістом ч.7 ст.128 КПК України не перешкоджає потерпілому пред`явленню позову в порядку цивільного судочинства. 
		Стосовно заявлених потерпілими ОСОБА_10 та ОСОБА_12 цивільних позовів в частині вимог до обвинуваченого ОСОБА_7 суд зазначає наступне.
		Відповідно до ч. 1ст. 128 КПК України, особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до обвинуваченого.
		Згідно ч. 1ст. 1177 ЦК Українишкода, завдана фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення, відшкодовується відповідно до закону.
		Відповідно дост. 22 ЦК Україниособа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
		Враховуючи вище викладене, суд вважає вимоги цивільного позову потерпілого ОСОБА_10 , в частині стягнення з обвинуваченого ОСОБА_7 на його користь 20 000 грн. моральної шкоди та матеріальної шкоди в сум  233, 33 грн. завданої злочинними діями обвинуваченого підлягають задоволенню. Вимоги цивільного позову потерпілого ОСОБА_12 в частині стягнення з обвинуваченого ОСОБА_7 на його користь 33333,33 грн. моральної шкоди та матеріальної шкоди в сум  1287,03 грн. завданої злочинними діями обвинуваченого підлягають задоволенню.
		Витрати на залучення експертів у кримінальному провадженні підлягають стягненню з обвинувачених ОСОБА_9 , ОСОБА_7 на користь держави.
		Питання про речові докази у кримінальному проваджені суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.
		Керуючись ст. ст. 368-371, 373-374, КПК, ст. 296 ст. 75 КК України, суд  
		 
		УХВАЛИВ :
		 
		ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 та призначити йому покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.
		На підставі ст. 75 КК України звільнити  ОСОБА_9 від відбування покарання у виді позбавлення волі, з випробуванням строком на 2 (два) роки, якщо він протягом визначеного судом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов`язки.
		Відповідно до ст. 76 КК України покласти на засудженого наступні обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
		ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2  на підставі ст. 49 КК України звільнити від кримінальної відповідальності за ч. 2 ст.296 КК України, та закрити відносно нього кримінальне провадження в зв`язку із закінченням строків давності.
		ОСОБА_7 ,  ІНФОРМАЦІЯ_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України та призначити йому покарання у виді 2 (двох) років позбавлення волі.
		На підставі ст. 75 КК України звільнити  ОСОБА_7 від відбування покарання у виді позбавлення волі, з випробуванням строком на 2 (два) роки, якщо він протягом визначеного судом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов`язки.
		Відповідно до ст. 76 КК України покласти на засудженого наступні обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
		За ч. 4 ст. 358 КК України ОСОБА_7 виправдати за недоведеністю його вини у вчиненні кримінального правопорушення.
		Цивільний позовпотерпілого ОСОБА_12  задовольнитичастково,стягнувши на його користь ззасудженого ОСОБА_7  1287 грн. 03 коп. матеріальної шкоди та 33333 грн 33 коп. моральної шкоди. В частині відшкодування матеріальної та моральної шкоди з обвинуваченого ОСОБА_6 - залишити без розгляду. Роз`яснити цивільному позивачу - потерпілому ОСОБА_12 , що залишення цивільного позову без розгляду не перешкоджає його праву на звернення до суду із аналогічним позовом в порядку цивільного судочинства.
		Цивільний позовпотерпілого ОСОБА_10 задовольнитичастково,стягнувши на його користь ззасудженого ОСОБА_7  116 грн. 66 коп. матеріальної шкоди та 20000 грн. моральної шкоди. В частині відшкодування матеріальної та моральної шкоди з обвинуваченого ОСОБА_6 - залишити без розгляду. Роз`яснити цивільному позивачу- потерпілому ОСОБА_10 , що залишення цивільного позову без розгляду не перешкоджає його праву на звернення до суду із аналогічним позовом в порядку цивільного судочинства.
		Стягнути з засуджених  ОСОБА_7 та ОСОБА_9  на користь держави процесуальні витрати в сумі 2215 грн 92 коп. за проведення балістичної експертизи № 937 від 15.11.2015 року, в рівних долях по 1107,96 грн з кожного.
		Речові докази у кримінальному провадженні, а саме: 1 предмет схожий на гільзу, який вилучено в ході огляду місця події від 15.02.2015 року за адресою: АДРЕСА_5 , які знаходяться в конверті білого кольору, який скріплений печаткою «Для пакетів» Дніпровського РУ ГУ МВС України в м. Києві; 1 предмет схожий на гільзу, який вилучений в ході огляду місця події від 15.02.2015 року за адресою: АДРЕСА_5 , які знаходяться в конверті білого кольору, який скріплений печаткою «Для пакетів» Дніпровського РУ ГУ МВС України в м. Києві; 1 предмет схожий на гільзу та 1 предмет, схожий на кулю, виготовлений з полімерного матеріалу чорного кольору, які вилучені під час проведення ОМП 17.02.2015 року у ОСОБА_10 в приміщенні службового кабінету №307 Дніпровського РУ ГУМВС України в м. Києві, що знаходяться в поліетиленовому пакеті  знищити; джинси чоловічі, що належать ОСОБА_10 , а також джинси чоловічі, футболку та светр, що належать ОСОБА_12 вказані речі здані на зберігання в кімнату зберігання речових доказів Дніпровського РУ ГУМВС України в м. Києві  повернути потерпілим.
		Вирок може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через Дніпровський районний суд м. Києва протягом 30 днів з дня його проголошення. 
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо він не скасований, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		 
		Суддя:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...