Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 128/2267/20 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; страхування, з них; позики, кредиту, банківського вкладу, з них.
Надіслано судом: 22.01.2021. Зареєстровано: 24.01.2021. Забезпечено надання загального доступу: 25.01.2021.
Дата набрання законної сили: 27.05.2021
Результат оскарження 27.05.2021 Вінницький апеляційний суд: залишено рішення без змін
Номер судового провадження: 2/128/746/20

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 128/2267/20
		 
		РІШЕННЯ
		Іменем України
		(заочне)
		 
		21 січня 2021 року                                                                        м. Вінниця
		 
		Вінницький районний суд Вінницької області у складі: 
		головуючої - судді Саєнко О.Б., при секретарі - Кобенді Ю.О., без участі сторін та представника позивача,
		розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вінниці Вінницької області цивільну справу за позовною заявою Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості, -
		 
		УСТАНОВИВ:
		 
		01.09.2020 АТ КБ «ПриватБанк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, який мотивує тим, що між позивачем АТ КБ «ПриватБанк» та відповідачем було підписано заяву № б/н від 06.06.2007.
		Вказує, що відповідач при підписанні анкети-заяви підтвердив свою згоду на те, що підписана ним заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами Банку», які викладені на банківському сайті, складає між ним та Банком договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві. Заявою відповідача підтверджується той факт, що він був повністю проінформований про умови кредитування в АТ КБ «ПРИВАТБАНК», які були надані йому для ознайомлення в письмовій формі.
		Формулярами та стандартними формами є саме «Умови та правила надання банківських послуг» та «Тарифи Банку», які згідно до заяви отримані відповідачем для ознайомлення в письмовій формі.
		Вказує, що банком на підставі договору надання банківських послуг відкрито картковий рахунок та встановлено початковий кредитний ліміт у розмірі, що зазначений у довідці про зміну умов кредитування та обслуговування картрахунку, а відповідачу надано у користування кредитну картку. Для користування кредитним рахунком відповідач отримав кредитну картку.
		Зазначає, що у подальшому розмір кредитного ліміту збільшився до 11500, 00 гривень.
		Вказує, що він свої зобов`язання за Договором виконав у повному обсязі, а саме - надав відповідачу можливість розпоряджатися кредитними коштами на умовах передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту.
		Зазначає, що в редакції Умов та Правил, що почали діяти з 01.09.2019, згідно до п.2.1.1.2.12 Сторони дійшли згоди, що починаючи з 181-го дня з моменту порушення зобов`язань Клієнта з погашення кредиту, Клієнт зобов`язується сплатити на користь Банку заборгованість по кредиту, а також проценти від неповернутого в строк кредиту, а саме - 86,4% для картки «Універсальна» та 84,0% - для картки «Універсальна Голд».
		Відповідач зобов`язалася повернути витрачену частину кредитного ліміту відповідно до умов договору. Однак, у зв`язку з порушенням зобов`язань за кредитним договором та з урахуванням внесених коштів на погашення заборгованості станом на 15.06.2020 вона має заборгованість перед позивачем у розмірі 15 886, 29 грн., яка складається з: 11 790, 47 грн.- заборгованість за простроченим тілом кредиту; 4 095,82 грн. - заборгованість за простроченими відсотками.
		На даний час відповідач продовжує ухилятися від виконання своїх зобов`язань і не погашає заборгованість за договором.
		У зв`язку з чим позивач вимушений звернутися до суду з даним позовом та просить суд стягнути з відповідача вищезазначену суму боргу.
		Ухвалою судді Вінницького районного суду Вінницької області від 17.09.2020 відкрито провадження у даній справі, постановлено проводити розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження. 
		В судове засідання представник позивача не з`явився, надав суду заяву, в якій просить розглянути справу у його відсутність, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, не заперечує проти проведення заочного розгляду справи. 
		Відповідач ОСОБА_1 повторно в судове засідання не з`явилася, по невідомим суду причинам, про час, дату та місце проведення судових засідань повідомлявся належним чином; заяв та клопотань про відкладення розгляду справи до суду від відповідача не надходило, у зв`язку з чим, суд вирішив провести заочний розгляд справи та виніс ухвалу про заочний розгляд даної справи.
		Суд, вважає за можливе розглянути справу у відсутності нез`явившихся осіб та постановити процесуальне рішення на підставі наданих позивачем письмових доказів у справі.        Вивчивши позов, дослідивши та оцінивши надані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов необгрунтований та такий, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
		Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
		Пунктом першим статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована Законом від 17.07.1997 «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 Конвенції» і є частиною національного законодавства України, встановлено, що  кожен має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
		Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
		Судом установлено, що ОСОБА_1 звернулася до АТ КБ «ПриватБанк» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписала заяву №б/н від 06.06.2007, що підтверджується копією анкети-заяви за підписом сторін даного договору (а.с.26). 
		До кредитного договору банк додав Витяг з Умов і правил надання банківських послуг в ПриватБанку, що розміщені на сайті: www.privatbank.ua(а.с.27-36).
		Згідно з наданим станом на 15.06.2020 року розрахунком заборгованості, ОСОБА_1 має заборгованість перед позивачем у розмірі 15 886, 29 грн., яка складається з наступного: 11 790, 47 грн.- заборгованість за простроченим тілом кредиту; 4 095,82 грн. - заборгованість за простроченими відсотками(а.с.23).
		Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
		За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
		Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
		У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та  вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
		Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
		Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
		Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
		Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона- підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
		За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
		У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ КБ «ПриватБанк»).
		Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
		За змістом статті 1056-1 ЦК України, розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
		Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
		Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
		Банк, пред`являючи вимоги про погашення кредиту, просив у тому числі, крім тіла кредиту (сума, яку фактично отримав в борг позичальник), стягнути складові його повної вартості, зокрема заборгованість за простроченим тілом кредиту, заборгованість за простроченими відсотками.
		Позивач, обґрунтовуючи право вимоги в цій частині, в тому числі їх розмір і порядок нарахування, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за договором від 06.06.2007 року, посилався на витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт та витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку ресурс: Архів Умов та правил надання банківських послуг.
		Також позивач зазначає, що в редакції Умов та Правил, що почали діяти з 01.03.2019 року, сторони дійшли згоди, що в разі починаючи з 181-го дня з моменту порушення зобов`язань клієнта з погашення кредиту клієнт зобов`язується сплатити на користь банку заборгованість по кредиту, а також проценти від суми неповернутого в строк кредиту, які у відповідності до ч.2 ст. 625 ЦК України встановлюються за домовленістю сторін у процентах від простроченої суми заборгованості в розмірі - 86,4% - для картки «Універсальна» та 84,0% - для картки «Універсальна голд».
		При цьому, матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці витяг з Тарифів та витяг з Умов розумів відповідач та ознайомився і погодився з ними, підписуючи заяву-анкету про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг ПриватБанку, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати заборгованості за простроченим тілом кредита та заборгованість за простроченими відсотками, згідно ч.2 ст. 625 ЦК України.
		Крім того, роздруківка із сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в Умови та правила споживчого кредитування. До такого висновку дійшов і Верховний Суд України у постанові від 11 березня 2015 року у справі № 6-16цс15.
		Суд вважає, що в даному випадку також неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила частини першої статті 634 ЦК України за змістом якої - договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача (www.privatbank.ua) неодноразово змінювалися самим АТ КБ «ПриватБанк» у період - з часу виникнення спірних правовідносин (06.06.2007 року) до моменту звернення до суду з указаним позовом 01.09.2020 року, тобто кредитор міг додати до позовної заяви витяг з Умов і правил надання банківських послуг у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.        
		За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, наданий банком витяг з Умов та правил надання банківських послуг не може розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджує вказаних обставин. 
		Надана банком довідка про зміну умов кредитування з використанням кредитки, оформленої на ім`я ОСОБА_2 ним не підписана.
		Надані позивачем Умови та правила надання банківських послуг, з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов`язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку - в анкеті-заяві позичальника, яка безпосередньо підписана останнім і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору.        
		Суд вважає, що витяг з Тарифів обслуговування кредитних та витяг з Умов та правил надання банківських послуг, які містяться в матеріалах даної справи, не містять підпису відповідача, тому їх не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами 06.06.2007 року, шляхом підписання заяви-анкети, а тому відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами, пені, комісії та штрафів.
		З урахуванням наведеного, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованості за простроченим тілом кредита та заборгованості за простроченими відсотками, не можуть бути задоволені у зв`язку з їх безпідставністю через відсутність передбаченого обов`язку відповідача з їх сплати позивачу у анкеті-заяві від 06.06.2007 року, оскільки витяг з Умов та правил надання банківських послуг, який викладений на банківському сайті: https://privatbank.ua/terms/pages/70/ не може вважатися складовою частиною спірного кредитного договору.
		Банк не довів, що саме надані ним Умови є складовою кредитного договору і що саме ці Умови відповідач мав на увазі, підписуючи анкету-заяву позичальника, та відповідно брав на себе зобов`язання зі відсотків за користування кредитними коштами.
		Такі висновки відповідають правовій позиції, викладеній у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17 (провадження № 14-131цс19).
		З урахуванням наведеного, правові підстави для стягнення з відповідача на користь позивача - 11790, 47 гривень - заборгованість відсотками нарахованими на прострочений кредит, згідно ст. 625 ЦК України- відсутні.
		Щодо позовних вимог про стягнення тіла кредиту, суд виходить з наступного.
		У заяві-анкеті від 06.06.2007 року, на яку посилається банк, обґрунтовуючи наявність кредитних зобов`язань ОСОБА_1 відсутній розмір кредитного ліміту, виданий останній.
		Відповідно до довідки між АТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 було підписано кредитний договір та надано наступні кредитні картки: НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , НОМЕР_5 , при цьому належні та допустимі докази перевипущення кредитної картки з відповідним кредитним лімітом у матеріалах справи відсутні.
		Довідка про зміну умов кредитування в частині зміни кредитного ліміту (а.с.24), не є належним доказом у справі, оскільки у суду відсутні будь - які відомості про те, що відповідача було повідомлено зміну кредитного ліміту, який змінювався неодноразово.        
		Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
		Оскільки позивачем не надано належних та допустимих доказів отримання відповідачем кредитного ліміту у розмірі обумовленому у позові та перевипущення кредитної картки, що є його процесуальним обов`язком, то відсутні правові підстави для покладання на відповідача обов`язку сплатити на користь банку заборгованість за тілом кредиту у розмірі 11 790, 47 гривень.
		А тому у задоволенні позову необхідно відмовити повністю.
		Відповідно до ст. 141 ЦПК судові витрати по сплаті судового збору підлягають залишенню за позивачем. 
		Також суд вважає за необхідне роз`яснити учасникам справи положення ч.ч.4,5 ст. 268 ЦПК України, що у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
		Керуючись ст.ст.263- 265, 280-282 ЦПК, Суд-
		 
		УХВАЛИВ:
		 
		У задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - відмовити.
		Рішення може бути оскаржене до Вінницького апеляційного суду через Вінницький районний суд.
		Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
		Повний текст рішення складено 21.01.2021. 
		 
		 
		 
		 
		 
		Суддя: О.Б. Саєнко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...