Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 357/429/21 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти власності; Шахрайство.
Надіслано для оприлюднення: 25.01.2021. Зареєстровано: 25.01.2021. Забезпечено надання загального доступу: 26.01.2021.
Дата набрання законної сили: 25.01.2021
Номер судового провадження: 1-кс/357/151/21
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12021110030000107

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		Справа № 357/429/21
		1-кс/357/151/21 
		 
		У Х В А Л А
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		25 січня 2021 року м. Біла Церква Слідчий суддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_1 , в ході перевірки клопотання старшого слідчого СВ ВП № 2 Білоцерківського ВП ГУ НП в Київській області ОСОБА_2 , про арешт майна, у кримінальному провадженні№ 120201110030000107 від 19.01.2021 за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, на його відповідність вимогам КПК України,-
		 
		У С Т А Н О В И В:
		 
		До Білоцерківського міськрайонного суду надійшло клопотання старшого слідчого СВ ВП № 2 Білоцерківського ВП ГУ НП в Київській області ОСОБА_2 , погоджене з прокурором Білоцерківської місцевої прокуратури ОСОБА_3 , про арешт майна, у кримінальному провадженні№ 120201110030000107 від 19.01.2021 за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України.
		Слідчий у клопотанні просить накласти арешт на майно, а саме: на всі грошові кошти, які знаходяться на картковому рахунку № НОМЕР_1 ,що відкритийв АТКБ «ПриватБанк»код ЄРДПОУ14360570, якийрозташований заадресою: м. Київ вул. Грушевського, 1Д, що належить ОСОБА_4 та зобов`язати АТ КБ «ПриватБанк» зупинитирозрахунково-касові операції в видатковійчастинівказаного карткового рахунку, призупинити будь-які операції з грошовимикоштами, які знаходяться та надійдуть на вказані карткові рахунки та надатиписьмовудовідку щодо залишків грошових коштів на вказаному картковому рахунку. 
		Слідчий суддя перевіривши клопотання про накладення арешту на майно на його відповідність вимогамКПК, встановив що клопотання підлягає поверненню прокурору.
		Із клопотання встановлено, що до Білоцерківського ВП надійшло ряд звернень від мешканців міста Біла Церква Київської області про те, що громадянин ОСОБА_5 , котрий видавав себе за кінорежисера, під приводом організації кінофестивалю за участі їх дітей, шляхом обману, не маючи наміру на виконання своїх обіцянок та зобовязань заволодів грошовими коштами громадян, котрі останні йому сплатили в якості оплати участі дітей у кінофестивалі та вхідних квитків для батьків. 
		За даним фактом внесено відомості Єдиного реєстру досудових розслідувань за №120211110030000107 від 19.01.2021 року, за ознаками складу злочину передбаченого ч.2 ст. 190 КК України. 
		В ході проведення досудового розслідування було встановлено, що частина потерпілих, оплату вартості квитків здійснювала за вказівкою ОСОБА_6 шляхом здійснення грошового переказу на картку № НОМЕР_1 , що емітована в АТ КБ «Приват Банк» на імя його дружини ОСОБА_7 . 
		Зокрема, на вказаний картковий рахунок, перерахували грошові кошти наступні потерпілі: ОСОБА_8 грошові кошти в сумі 1000 грн.; ОСОБА_9 грошові кошти в сумі 1350 грн.; ОСОБА_10 грошові кошти в сумі 1350 грн.; ОСОБА_11 грошові кошти в сумі 2650 грн.; ОСОБА_12  грошові кошти в сумі 850 грн.; ОСОБА_13 грошові кошти в сумі 400 грн. 
		З огляду на зазначене, вказані карткові рахунки, використовувалися в якості знаряддя для заволодіння частиною грошових коштів потерпілих, а тому відповідають вимогам ст. 98 КПК України, а саме містять в собі відомості що можуть бути доказами у кримінальному провадженні. 
		Зважаючи на вищевикладене, з метою забезпечення повноти, всебічності та дієвості кримінального провадження, виконання завдань кримінального провадження, забезпечення, запобігання можливості приховування чи відчуження грошових коштів, що можуть знаходитися на вказаному банківському рахунку, в даному випадку є достатні підстави для застосування заходу забезпечення кримінального провадження у виді накладення арешту на майно, а саме на грошові кошти, що знаходяться на картковому рахунку в АТ КБ «ПриватБанк»  НОМЕР_1 .
		Відповідно до положень ч.ч. 1-8 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
		Відповідно до ч.2ст.170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди. Вказані підстави необхідно диференціювати залежно від мети застосування цього заходу забезпечення кримінального провадження.
		Згідно із ч. 3ст. 170 КПК Україниу випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним устатті 98 цього Кодексу.
		Відповідно до вимогст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом.
		Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
		Відповідно до ч.2 ст. 171 КПК Україниу клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: 1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексута відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; 4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу.
		До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.
		Слідчий суддя вказує на те, що висновок органу досудового розслідування щодо відповідності майна тим чи іншим ознакамст.98 КПК Україниможе бути зроблений лише в тексті постанови, яка має відповідати вимогам ч.5ст.110 КПК України, зокрема містити мотиви прийнятого рішення. 
		Відсутність постанови про визнання майна речовим доказом, як окремого процесуального документа, який фіксує висновок слідчого про набуття майном статусу речового доказу та мотиви з яких він дійшов такої думки, позбавляє слідчого суддю можливості провести аналіз та зробити висновок про відповідність цього майна положеннямст.98 КПК Українита наявність чи відсутність підстав для арешту майна саме з метою його збереження як речового доказу, оскільки слідчий суддя не наділений правом самостійного визначення підстав, передбаченихст.98 КПК Українита має здійснювати контроль правильності прийнятого слідчим рішення. Наведені слідчим у клопотанні про арешт майна підстави, у зв`язку з якими майно відповідає критеріям визначенимст.98 КПК України, не може бути визнано достатнім для висновку, що це майно є речовим доказом, оскільки, згідно положеньст.171 КПК України, наведені слідчим у клопотанні обставини мають бути доведені доказами, доданими до клопотання, тоді як само клопотання не є доказом будь-яких обставин.
		Таким чином, слідчий, прокурор, який вважає за потрібне звернутись до слідчого судді з клопотанням про арешт майна з метою забезпечити збереження його, як речового доказу, першочергово мав би визнати майно, на яке він просить накласти арешт, речовими доказами у кримінальному провадженні шляхом винесення про це постанови, в якій зазначити підстави для визнання майна речовим доказом, з огляду на положенняст.98 КПК України, проте таких дій вчинено не було, з огляду на відсутність у доданих до клопотання матеріалах постанови про визнання майна речовим доказом.
		Викладене вказує на те, що клопотання не відповідає вимогам закону щодо його змісту.
		Відповідно до ч. 3 ст. 172 КПК України слідчий суддя встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог статті 171 цього Кодексу, повертає його прокурору та встановлює строк в сімдесят дві години для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу. 
		Окрім того, встановлено, що у даному кримінальному провадженні жодній особі повідомлення про підозру не оголошено, тобто вказане майно, є майном осіб, які не є підозрюваними, обвинуваченими у даному кримінальному провадженні, а тому є третіми особами.
		Згідно вимог ст. 64-2 КПК України з клопотанням про арешт майна третьої особи до слідчого судді повинен звертатися прокурор.
		Разом з тим, з клопотанням про арешт майна до слідчого судді звернувся старший слідчий СВ ВП № 2 Білоцерківського ВП ГУ НП в Київській області ОСОБА_2 , що суперечить, вимогам ч. 2 ст. 64-2 КПК України.
		Крім того, слід звернути увагу на те, що слідчим до клопотання додані копії документів, які не засвідчені у встановленому порядку. Так, при посвідченні копій документів слід керуватися вимогами Національного стандарту України Вимоги до оформлювання документівДСТУ 4163-2003.затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 07.04.2003 № 55, та завіряти документи із зазначеннямназви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії з відміткою Згідно з оригіналом, засвідченою печаткою.Використання факсимільного підпису при завірянні копій документів не допускається.
		 
		На підставі викладеного, керуючись ст.ст.98,170-173,309, 372 КПК України, слідчий суддя,-
		 
		П О С Т А Н О В И В :
		 
		Клопотання старшого слідчогоСВ ВП№ 2Білоцерківського ВПГУ НПв Київськійобласті ОСОБА_2 ,про арештмайна повернути прокурору Білоцерківської місцевої прокуратури Київської області ОСОБА_3 , встановивши строк в сімдесят дві години для виконання вимог передбачених ст. 171 КПК України 
		Ухвала оскарженню не підлягає.
		 
		Слідчий суддя ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...