Єдиний державний реєстр судових рішень

В зв’язку з набранням чинності 25.04.2025 Закону України від 26.02.2025 № 4273-ІХ "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо зміни найменувань місцевих загальних судів" (далі – Закон), частину найменувань судів найближчим часом буде змінено відповідно до переліку наведеному у Законі

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 910/9673/17 : Господарські справи (до 01.01.2019); Укладення, зміни, розірвання, виконання договорів (правочинів) та визнання їх недійсними, зокрема:; Невиконання або неналежне виконання зобов’язань; банківської діяльності.
Надіслано судом: 25.01.2021. Зареєстровано: 26.01.2021. Забезпечено надання загального доступу: 27.01.2021.

Результат оскарження 17.04.2024 Північний апеляційний господарський суд: скасовано судове рішення повністю та ухвалено нове рішення
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		   ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		м. Київ
		20.01.2021Справа №  910/9673/17
		Господарський суд міста Києва у складі судді Пукшин Л.Г., за участі секретаря судового засідання Дупляченко Ю.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали господарської справи
		за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ОПТ НАФТА ПЛЮС" (49033, м. Дніпро, пр. Богдана Хмельницького, 122, кім. 9)
		до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" (01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д)  
		треті особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: 
		1) Міністерство фінансів України (01008, м. Київ. вул. Грушевського,12/2);
		2) Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців,17); 
		3) Національний банк України (01601, м. Київ, вул. Інститутська,9)
		про стягнення 43 041 915,13 грн.
		 
		за участю представників 
		від позивача:        Савенко О.О.
		від відповідача:    Мисник Н.В.
		від третьої особи-1: не з`явились 
		від третьої особи-2: не з`явились
		від третьої особи-3: Найда Т.І.
		 
		У судовому засіданні 20.01.2021, в порядку ст. 240 ГПК України, було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
		 
		ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
		 
		Товариство з обмеженою відповідальністю "Оптімус Плюс" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" (далі - відповідач) про зобов`язання зарахувати (повернути) безпідставно списані з його рахунків грошові кошти, а також про стягнення 113 204, 19 грн. пені.
		В обґрунтування позовних вимог ТОВ "Оптімус Плюс" посилається на те, що розпорядження на списання відповідної суми коштів ТОВ "Оптімус Плюс" не надавало. Крім того, ТОВ  "Оптімус Плюс" не є пов`язаною з ПАТ КБ "Приватбанк" особою, що також унеможливлювало списання цих коштів з його поточних та депозитних рахунків на підставі статті 52 Закону України "Про банки і банківську діяльність". Пеню нараховано позивачем на підставі пункту 7.1. додатку 1 до договору.
		Рішенням Господарського суду міста Києва від 11.10.2017, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 18.06.2018, у задоволенні позову відмовлено повністю.
		Постановою Верховного Суду від 09.10.2018 касаційну скаргу ТОВ "Оптімус Плюс" задоволено частково, рішення Господарського суду м. Києва від 11.10.2017 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 18.06.2018 у справі № 910/9673/17 скасовано, справу направлено на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.
		При цьому, Верховний Суд у постанові від 09.10.2018 зазначив, що судами попередніх інстанцій не надано оцінки наведеним доводам та відповідно не встановлено обставини справи, які входять до предмета доказування, а саме: скільки рахунків було відкрито ТОВ "Оптімус Плюс" у ПАТ КБ "Приватбанк", на які саме рахунки надходили грошові кошти 19.12.2016, з яких рахунків були списані грошові кошти на виконання договору про придбання акцій.
		Крім того, судами не перевірено на яку саме суму було нараховано пеню ТОВ "Оптімус Плюс", виходячи з розрахунку ціни позову. Також не було перевірено обставин щодо того чи були рахунки, з яких списано грошові кошти відповідно до меморіальних ордерів на виконання договору про придбання акцій, тими самими щодо переказу з яких надавались платіжні доручення 19.12.2016 та 20.12.2016, які не були виконані та як наслідок у зв`язку з чим і була нарахована пеня позивачем. 
		Згідно з розпорядженням керівника апарату Господарського суду м. Києва №05-23/1872 від 23.10.2018 призначено проведення повторного автоматичного розподілу справи № 910/9673/17, за результатами якого дану справу передано на розгляд судді Пукшин Л.Г., що відображено у протоколі автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.10.2018, у зв`язку з чим вказана справа приймається до провадження суддею Пукшин Л.Г.
		Ухвалою Господарського суду м. Києва від 29.10.2018 прийнято справу №910/9673/17 до свого провадження та вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання у справі призначено на 28.11.18. 
		05.11.2018 до Господарського суду м. Києва надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Оптімус Плюс" про зміну предмету позову, в якій позивач просить суд:
		- зобов`язати Публічне акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк" зарахувати (повернути) 1102931,49 євро на рахунок позивача, відкрити у ПАТ КБ "Приватбанк";
		- зобов`язати Публічне акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк" зарахувати (повернути) 249 375,00 доларів США на рахунок позивача, відкрити у ПАТ КБ "Приватбанк";
		- зобов`язати Публічне акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк" зарахувати (повернути) 132 132,84 доларів США на рахунок позивача, відкрити у ПАТ КБ "Приватбанк";
		- зобов`язати Публічне акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк" зарахувати (повернути) 200876,36 гривень на рахунок позивача, відкрити у ПАТ КБ "Приватбанк";
		- зобов`язати Публічне акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк" зарахувати (повернути) 2535,73 гривень на рахунок позивача, відкрити у ПАТ КБ "Приватбанк";
		- зобов`язати Публічне акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк" зарахувати (повернути) 152   144,67 гривень на рахунок позивача, відкрити у ПАТ КБ "Приватбанк";
		- стягнути з Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" на користь позивача 113   204,19 грн. пені;
		- визнати недійсним з моменту укладення Договір про придбання акцій № 22/2016 від 20.12.2016, укладений між позивачем та відповідачем.
		20.11.2018 до Господарського суду м. Києва надійшли письмові пояснення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, в яких третя особа-2 заперечує щодо прийняття заяви позивача про зміну предмету позову, оскільки заява містить ознаки про зміну предмету та підстав позову одночасно. Крім того, третя особа-2 вважає, що позивач стверджує, що він не є пов`язаною з Банком особою, проте не наводить  жодних доказів зворотного, враховуючи наявне рішення НБУ. Також, у запереченнях зазначається, що не відповідають дійсності та суперечать приписам чинного законодавства, твердження позивача про перевищення Фондом гарантування повноважень під час укладання договору про придбання акцій від імені та за рахунок позивач.
		21.11.2018 до Господарського суду м. Києва надійшли письмові пояснення третьої особи-3, в яких останній заперечує проти заяви позивача про зміну предмету позову, тому що така заява є одночасно зміною предмету та підстав позову.
		21.11.2018 до Господарського суду м. Києва надійшли письмові пояснення третьої особи-3, в яких останній заперечує щодо задоволення позовних вимог та зазначає, що спірний договір містить всі істотні умови: сторони, предмет, строки виконання зобов`язань, та вид його оплати, а тому договір відповідає вимогам діючого законодавства. Таким чином, третя особа-3 вважає, що відсутні  підстави для задоволення позовних вимог.
		28.11.2018 до Господарського суду м. Києва через загальний відділ діловодства суду надійшли заперечення відповідача на заяву позивача про зміну предмету позову, з яких вбачається, що відповідач наголошує на положенні ч. 4 ст. 46 ГПК України, що під час нового розгляду справи зміна предмету позову допускається лише як виключення, у разі доведення позивачем зміни фактичних обставин справи. Також, відповідач  вказує, що позивач намагається одночасно зміни предмет та підставу позову, а тому позивачем фактично подано ще один позову у межах справи № 910/9673/17. 
		28.11.2018 до Господарського суду м. Києва через загальний відділ діловодства суду надійшов відзив відповідача, в якому останній звертає увагу, що матеріали справи не містять належних доказів, які б підтвердили факт звернення позивача до відповідача з вимогами здійснити переказ саме тих грошових коштів, які надійшли після введення тимчасової адміністрації. Також, відповідач стверджує, що припинення операцій по рахунках позивача було здійснено відповідачем на виконання Рішення ФГВФО № 2891 та Наказу ФГВФО № 22, прийнятих на підставі ч. 2 ст. 36 Закону про систему гарантування, а тому такі дії відповідача є цілком правомірними.
		У судовому засіданні 28.11.2018 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Оптімус Плюс" про зміну предмету позову залишено без розгляду та відкладено підготовче засідання на 12.12.2019, у зв`язку з необхідністю підготовки та наданням сторонами у справі додаткових заяв, клопотань та пояснень.
		03.12.2018 через загальний відділ діловодства суду надійшли письмові запитання позивача до учасників справи про обставини, що мають значення для справи в порядку ст. 90 ГПК України. 
		Ухвалою Господарського суду м. Києва від 12.12.2018 зупинено провадження у справі № 910/9673/17 до повернення матеріалів справи до Господарського суду міста Києва після перегляду ухвали Господарського суду міста Києва від 28.11.2018 в порядку апеляційного провадження.  
		Постановою Північного апеляційного господарського суду від 19.02.2019 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Оптімус Плюс" залишено без задоволення, ухвалу Господарського суду міста Києва 28.11.2018 у справі № 910/9673/17 - без змін. 
		Постановою Верховного Суду від 16.04.2019 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Оптімус Плюс" задоволено, ухвалу Господарського суду міста Києва від 28.11.2018 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 19.02.2019 у справі № 910/9673/17 скасовано, а справу №910/9673/17 направлено до Господарського суду міста Києва для продовження розгляду.
		25.04.2019 до Господарського суду м. Києва надійшли матеріали справи №910/9673/17.
		Ухвалою Господарського суду м. Києва від 08.05.2019 поновлено провадження у справі №910/9673/17 та призначено підготовче засідання на  05.06.2019.  
		10.05.2019 через загальний відділ діловодства суду надійшла заява позивача про продовження строку підготовчого провадження та клопотання позивача про визнання підстав для відмови від відповіді на запитання позивача  відсутніми та зобов`язання відповідача та третю особу-2 надати відповідь на запитання, що мають значення для справи.   
		05.06.2019 через загальний відділ діловодства суду надійшло клопотання про витребування у відповідача, третьої особи-3 та у Окружного адміністративного суду м. Києва копію рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 18.04.2019 у справі №826/13813/17, оскільки предметом позовних вимог у справі №826/13813/17 було скасування рішення НБУ від 13.12.2016 № 105 "Про визначення осіб пов`язаними з ПАТ КБ "Приватбанк".
		05.06.2019 у судовому засіданні суд на місці ухвалив відкласти на наступне судове засідання розгляд клопотань позивача про витребування доказів, у зв`язку з необхідністю надання заперечень представниками сторін та відкласти підготовче засідання на 19.06.2019.
		18.06.2019 через загальний відділ діловодства суду надійшли письмові пояснення третьої особи-3, з яких вбачається, що на підставі ст. 67 ГПК України третя особа-3 не надає згоду на його опитування в порядку визначеному ст. 90 ГПК України.
		19.06.2019 через загальний відділ діловодства суду надійшли заперечення на клопотання позивача про надання відповідей, відповідно до яких відповідач вважає, що таке клопотання не підлягає задоволенню, оскільки подано до суду з порушенням процесуальних строків та не стосується фактичних обставин справи.
		Ухвалою Господарського суду м. Києва від 19.06.2019 відкладено підготовче засідання на 02.07.2019  та витребувано у Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" та Національного банку України копію рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 18.04.2019 у справі №826/13813/17 та інформацію щодо набрання даного рішення законної сили, а також витребувано у Фонду гарантування вкладів фізичних осіб розпорядження Тимчасової адміністрації ПАТ КБ "Приватбанк" № 47 від 21.12.2016.
		26.06.2019 через загальний відділ діловодства суду надійшло клопотання відповідача про долучення до матеріалів справи документів на вимогу ухвали суду.
		02.07.2019 через загальний відділ діловодства суду надійшло клопотання третьої особи-3 про долучення до матеріалів справи документів на вимогу ухвали суду.
		02.07.2019 через загальний відділ діловодства суду надійшло клопотання третьої особи-2 про долучення до матеріалів справи документів на вимогу ухвали суду.
		02.07.2019 у судовому засіданні суд на місці ухвалив задовольнити клопотання представника позивача та відкласти підготовче засідання на 24.07.2019 у зв`язку з необхідністю ознайомитись позивачу з документами по справі.
		19.07.2019 через загальний відділ діловодства суду надійшло клопотання позивача про визнання підстав для відмови від відповіді на запитання відсутніми та зобов`язання третю особу-3  надати відповіді на запитання, що мають значення для справи, а також перелік питань. В обґрунтування поданого клопотання, позивач вказує, що інформацію щодо юридичних та фізичних осіб, яка містить банківську таємницю, розкривається банками на письмовий запит, а також за рішенням суду. Крім того, позивач вважає, що відповідно до ст.. 67 ГПК України, керівник або посадова особа Національного банку України не є особою, яка не може бути допитана як свідок.
		Ухвалою Господарського суду м. Києва від 24.07.2019 відкладено підготовче засідання на  08.08.2019,  задоволено клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Оптімус Плюс"  в частині визнання підстав для відмови від відповіді на запитання №1 та №2 відсутніми та зобов`язання  третю особу-3 надати відповіді на запитання №1 та № 2, зобов`язано Національний банк України, в порядку ст. 90 Господарського процесуального кодексу України, надати відповідь на запитання №1 та №2, які зазначені у клопотанні Товариства з обмеженою відповідальністю "Оптімус Плюс" б/н від 17.07.2019:
		- № 1 коли Рішення Національного банку України від 13.12.2016 № 105 "Про визначення осіб пов`язаними з ПАТ КБ "Приватбанк" було надіслано до Банку?  
		- № 2 чи направляв Національний банк України в період з 1812.2016 по 20.12.2016 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та/або Уповноваженій особі на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ КБ "Приватбанк" інформацію про осіб, які набули статусу пов`язаної з банком особи? Якщо відповідь "так", то чи направлялось Рішення Національного банку України від 13.12.2016 № 105 "Про визначення осіб пов`язаними з ПАТ КБ "Приватбанк" або направлялась якась зведена інформація?
		05.08.2019 через загальний відділ діловодства суду надійшли відповіді Національного банку України на запитання позивача, в яких третя особа-3 зазначає по першому питанні:
		- Національним банком рішення Комісії з питань пов`язаних із банками осіб та перевірки операцій банків т такими особами № 105 від 13.12.2016 було надіслано до ПАТ КБ "Приватбанк" 14.12.2016;
		- Національним банком України 18.12.2016 надіслано до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб зведений Перелік пов`язаних з ПАТ КБ "Приватбанк" осіб, до якого увійшло 2214 осіб.
		08.08.2019 у судовому засіданні суд на місці ухвалив закрити підготовче провадження та призначити розгляд справи по суті на 04.09.2019.
		04.09.2019 через загальний відділ діловодства суду надійшло клопотання позивача про застосування норм частини 1 статті 8 та частини 1 статті 57 Конституції України як норми прямої дії та не застосовувати як такі, що суперечать Конституції України, положення часини 3 статті 52 Закону України "Про банки і банківську діяльність" які встановлюють обов`язок Національного банку України надсилати рішення Національного банку України про визначення особи пов`язаною з банком виключно банку і визначають момент набуття особою, якій не надсилається таке рішення, статусу пов`язані з банком особи. 
		04.09.2019 у судовому засіданні суд на місці ухвалив відкласти розгляд справи для встановлення  та з`ясування всіх обставин справи на 25.09.2019.
		У судовому засіданні 25.09.2019  з`ясовувалось питання щодо зупинення провадження у справі  до прийняття судового рішення Великою Палатою Верховного Суду у справі № 826/20221/16, враховуючи, в тому числі, позицію Верховного суду, викладену у п. 4.20  постанови від 09.10.2018 у справі № 910/9673/17.
		Як вбачається з матеріалів справи, 13.12.2016 рішенням Комісії з питань визначення пов`язаних із банками осіб і перевірки операцій банків з такими особами Національного банку №105 "Про визначення осіб пов`язаними з ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" визначено перелік пов`язаних з ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК"  осіб загальною кількістю 1092 особи.
		Так, у провадженні Окружного адміністративного суду міста Києва перебувала на розгляді справа №826/20221/16 за позовом до НБУ, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ "КБ "Приватбанк" Соловйової Наталії Анатоліївни, Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ "КБ "Приватбанк" Шевченка Андрія Миколайовича, Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ "КБ "Приватбанк" Славкіної Марини Анатоліївни, ПАТ "КБ "Приватбанк", Мінфіну, Публічного акціонерного товариства "Укргазбанк" про визнання протиправними та скасування рішень, поворот їх виконання, зокрема, визнання протиправним та скасувати рішення Комісії з питань визначення пов`язаних із банком осіб і перевірки операцій банків із такими особами НБУ від 13 грудня 2016 року № 105 в частині визнання позивачів пов`язаними з ПАТ "КБ "Приватбанк" особами а також визнання нечинним з моменту укладення договір про придбання акцій.
		Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 травня 2017 року №826/20221/16, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 06 листопада 2017 року, позов задоволено.
		НБУ, ПАТ "КБ "Приватбанк" та  Міністерство фінансів України подали до Вищого адміністративного суду України касаційні скарги, в яких просять скасувати судові рішення першої та апеляційної інстанцій у справі №826/20221/16, ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог та закрити провадження у справі.
		Судом встановлено, що Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 16.01.2019 у справі № 826/20221/16 прийнято до розгляду справу за касаційними скаргами Національного банку України, Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Приватбанк" та Міністерства фінансів України на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 травня 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 06 листопада 2017 року, призначено справу до касаційного розгляду Великою Палатою Верховного Суду в судовому засіданні на 16.04.2019 та за клопотанням Національного банку України та Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Приватбанк" вирішено здійснювати розгляд справи № 826/20221/16 у закритому судовому засіданні.
		Крім того, у провадженні Шостого апеляційного адміністративного суду перебуває справа № 826/13813/17 за позовом Компанії Тріантал Інвестменс ЛТД (Triantal Investments LTD) до Національного банку України, третя особа - Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк" "Приватбанк" про визнання протиправним та скасувати рішення Комісії з питань визначення пов`язаних із банком осіб і перевірки операцій банків із такими особами Національного банку України від 13.12.2016 №105.
		Так, рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 квітня 2019 року адміністративний позов задоволено, визнано протиправним та скасовано повністю рішення Комісії з питань визначення пов`язаних із банком осіб і перевірки операцій банків із такими особами Національного банку України "Про визначення осіб пов`язаними з ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" від 13.12.2016 №105. Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду відкрито апеляційне провадження за апеляційними скаргами Національного банку України та Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк".
		Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.08.2019 у справі № 826/13813/17 зупинено провадження у справі №826/13813/17 за апеляційними скаргами Компанії Тріантал Інвестменс ЛТД (Triantal Investments LTD), Національного банку України, третьої особи - Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк" "Приватбанк" на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 квітня 2019 року до прийняття Великою Палатою Верховного Суду   судового рішення у  справі №826/20221/16.
		Отже, судом взято до уваги висновки Шостого апеляційного адміністративного суду в ухвалі від 14.08.2019 у справі № 826/13813/17, а саме, що у рішенні  Великої  Палати  Верховного  Суду у справі № 826/20221/16 буде висновок про правильне застосування положень статті 52 Закону України "Про банки і банківську діяльність", під час вирішення питання  про наявність/відсутність у Комісії повноважень на прийняття рішення № 105,  а також висновки щодо порядку вирішення спорів про визнання недійсними договорів купівлі-продажу акцій банку.
		При цьому, у даній справі №910/9673/17 позивач обґрунтовуючи позовні вимоги,  вважає, що не є пов`язаною особою з АТ КБ "Приватбанк", у зв`язку з чим неможливе списання коштів з рахунків позивача на підставі статті 52 Закону України "Про банки і банківську діяльність", а також просить визнати недійсним з моменту укладення договору про придбання акцій банку,  а відтак  правова оцінка, що буде надана  Великою Палатою Верховного Суду у справі №826/20221/16, може виплинути на подальший розгляд справи № 910/9673/17.
		Представниками сторін у судовому засіданні повідомлено, що станом на час проведення судового засідання 25.09.2019, Великою Палатою Верховного Суду не прийнято остаточного рішення у справі №826/20221/16, а отже на думку суду, існує об`єктивна неможливість розгляду даної справи до прийняття Великою Палатою Верховного Суду № 826/20221/16.
		Ухвалою Господарського суду м. Києва від 25.09.2019 суд зупинив провадження у справі №910/9673/17 до прийняття Великою Палатою Верховного Суду судового рішення у справі № 826/20221/16.
		30.10.2020 через загальний відділ діловодства суду надійшло клопотання позивача про поновлення провадження у справі, оскільки 22.09.2020 було оприлюднено повний текст постанови Великої Палати Верховного Суду у справі № 826/20221/16 від 15.06.2020.
		Вищевказаною постановою було скасовано постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 квітня 2019 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 6 листопада 2017 року, провадження в адміністративній справі № 826/20221/16 закрито, роз`яснено позивачам, що розгляд частини позовних вимог цієї справи віднесено до компетенції суду цивільної юрисдикції.
		Крім того, у поданому клопотання про поновлення провадження у справі позивач просив замінити найменування Товариства з обмеженою відповідальністю "Оптімус Плюс" на нове найменування - Товариство з обмеженою відповідальністю "ОПТ НАФТА ПЛЮС", із зазначенням нового місцезнаходження позивача.
		Судом встановлено, що згідно із  відомостей з  Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань,  відбулась зміна найменування та місцезнаходження позивача, а саме на Товариство з обмеженою відповідальністю "ОПТ НАФТА ПЛЮС" (49033, м. Дніпро, пр. Богдана Хмельницького, 122, кім. 9). 
		Ухвалою Господарського суду м. Києва від 04.11.2020 суд поновив провадження у справі №910/9673/17, здійснив заміну назви позивача на Товариство з обмеженою відповідальністю "ОПТ НАФТА ПЛЮС"  та призначив судове засідання на 02.12.2020. 
		25.11.2020 до канцелярії суду надійшли письмові пояснення позивача, у яких останній зазначив про позиції, які були викладені у постанові Верховного Суду від 09.10.2018 у справі №910/9673/17 та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.06.2020 у справі №826/20221/16. 
		У судовому засіданні 02.12.2020 суд на місці ухвалив відкласти судове засідання на 16.12.2020 за клопотаннями представників відповідача та третьої особи-3. 
		11.12.2020 через загальний відділ діловодства суду надійшли пояснення Національного банку України, у яких останній зазначає, що з урахуванням постанови Великої Палати Верховного Суду від 15.06.2020 у справі №826/20221/16 саме позивач повинен доводити відсутність у нього статусу пов`язаної особи з ПАТ КБ «Приватбанк». У поясненнях третя особа-3 також зауважила, що до предмету доказування не може входити оцінка проведення та оформлення результатів банківського нагляду Національного банку, за результатами якого було прийнято рішення Комісії Національного банку  від 13.12.2016 №105 «Про визнання осіб пов`язаними з ПАТ КБ «Приватбанк», оскільки надання такої оцінки може відбуватись виключно в порядку адміністративного судочинства. 
		У судовому засіданні 16.12.2020 представник відповідача подав клопотання про надання заперечень на пояснення позивача.
		У судовому засіданні 16.12.2020 суд на місці ухвалив відкласти розгляд справи на 20.01.2021. 
		У судовому засіданні 20.01.2021 суд заслухав представника позивача, який підтримав позовні вимоги та надав пояснення по суті. Представники відповідача та третьої особи-3 проти позову заперечували та просили відмовити в його задоволенні. 
		Представники третьої особи-1 та третьої особи-2 в судове засідання не з`явились, хоча про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином. 
		Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши представників сторін та третьої особи-3, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив.
		Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Оптімус Плюс" та Публічним акціонерним товариством Комерційний банк "Приватбанк" були укладені договори про розміщення грошових коштів на поточному депозитному рахунку від 30.03.2016 № 511831, від 31.03.2016 №   512363, від 02.06.2016 № 544865, а також договір банківського рахунку на комплексне банківське обслуговування від 15.08.2013 № WWW4XT_ГО.
		Відповідно до умов договору банківського рахунку на комплексне банківське обслуговування ТОВ "Оптімус Плюс" було відкрито в ПАТ КБ "Приватбанк" рахунки № НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , НОМЕР_5 , НОМЕР_6 .
		18.12.2016 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №961 "Деякі питання забезпечення стабільності фінансової системи", відповідно до якої було прийнято пропозицію Національного банку України щодо участі держави в особі Міністерства фінансів у виведенні з ринку ПАТ КБ "Приватбанк" у спосіб, визначений п. 5 ч. 2 ст. 39 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
		Цією ж датою виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення №2859 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ   КБ   "Приватбанк" та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку", яким розпочато процедуру виведення банку з ринку шляхом запровадження у ньому тимчасової адміністрації з 19.12.2016.
		19.12.2016 ТОВ "Оптімус Плюс" направило ПАТ КБ "Приватбанк" платіжні доручення на переказ з рахунків № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 грошові кошти на загальну суму 5 395   929,63 грн; 20.12.2016 - платіжні доручення на переказ з рахунків №    НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 грошові кошти на загальну суму 114   818  884,12 грн, однак, 22.12.2016 платіжні доручення (7 документів) від 19.12.2016 на загальну суму 5 395   929,63 грн та платіжні доручення (33 документа) від 20.12.2016 на загальну суму 107 808 261, 39 грн були повернуті ТОВ "Оптімус Плюс" без виконання.
		Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 20.12.2016 прийнято рішення № 2891 "Про здійснення розрахунково-касового обслуговування під час тимчасової адміністрації у ПАТ КБ "Приватбанк", яким вирішено не здійснювати операції з пов`язаними з банком особами протягом строків здійснення тимчасової адміністрації.
		20.12.2016 тимчасовою адміністрацією ПАТ КБ "Приватбанк" видано наказ №22 "Про заборону видаткових операцій з рахунків пов`язаних осіб", яким заборонено здійснювати будь-які видаткові банківські операції з рахунків пов`язаних осіб банку та клієнтів банку, що в подальшому були розблоковані на підставі відповідного наказу від 21.12.2016 № 44 "Про перерахування коштів пов`язаних осіб".
		На підставі рішення комісії Національного банку України з питань визначення пов`язаних із банками осіб і перевірки операцій банків з такими особами від 13.12.2016 № 105 ТОВ "Оптімус Плюс" визнано пов`язаною з ПАТ КБ "Приватбанк" особою, про що 14.12.2016 ПАТ КБ "Приватбанк" було надіслано Національним банком України електронне повідомлення № 26-0005/101695.
		Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 20.12.2016 прийнято рішення №2887 "Про погодження умов придбання акцій додаткової емісії неплатоспроможного банку ПАТ КБ "Приватбанк", яким погоджено умови договорів про придбання акцій додаткової емісії від імені пов`язаних осіб неплатоспроможного банку.
		20.12.2016 між ТОВ "Оптімус Плюс" та ПАТ КБ "Приватбанк" укладено договір №   22/2016 про придбання акцій, згідно з яким сторони, керуючись ст. 41-1 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", дійшли згоди про те, що ПАТ КБ "Приватбанк" зобов`язалося передати ТОВ "Оптімус Плюс", а останній - придбати, в обмін на грошові зобов`язання ПАТ КБ "Приватбанк" перед ТОВ "Оптімус Плюс" 145 033 штук простих іменних акцій додаткової емісії ПАТ КБ "Приватбанк" за ціною 280 грн за акцію, загальною вартістю 40 609 240 грн. На виконання умов даного договору сторонами було складено та підписано акт приймання-передавання від 20.12.2016.
		Відповідно до наявних у матеріалах справи копій меморіальних ордерів від 21.12.2016 ПАТ КБ "Приватбанк" списало з рахунків ТОВ "Оптімус Плюс" на транзитний рахунок ПАТ КБ "Приватбанк" грошові кошти згідно з призначенням платежу "згідно договору про придбання акцій", а саме: з рахунку № НОМЕР_4 суму в розмірі 1 102 931, 49 євро, з рахунку № НОМЕР_5 суму в розмірі 249   375   дол. США, з рахунку № НОМЕР_7 суму в розмірі 131 816, 22 дол. США, з рахунку № НОМЕР_8 суму в розмірі 316, 62 дол. США, з рахунку № НОМЕР_9 суму в розмірі 100 грн, з рахунку № НОМЕР_10 суму в розмірі 200 776, 36 грн, з рахунку № НОМЕР_11 суму в розмірі 100 грн, з рахунку № НОМЕР_12 суму в розмірі 2 435,73 грн, з рахунку № НОМЕР_6 суму в розмірі 152 144, 67 грн.
		Позивач звертаючись з позовом до суду зазначає, що розпорядження на списання грошових коштів за вищевказаними меморіальними ордерами ТОВ "Оптімус Плюс" не надавало. Крім того, позивач не є пов`язаною з ПАТ КБ "Приватбанк" особою, що також унеможливлювало списання цих коштів з його поточних та депозитних рахунків на підставі статті 52 Закону України "Про банки і банківську діяльність", у зв`язку з чим останній просить суд зобов`язати відповідача зарахувати (повернути) грошові кошти, які були списані з рахунків ТОВ "Оптімус Плюс" 21.12.2016. 
		Також позивачем заявлено до стягнення пені у розмірі 113 204,19 грн, яка була нарахована відповідачу за відмову ТОВ "Оптімус Плюс" у виконанні грошових коштів переказів за платіжними дорученнями від 19.12.2016 та 20.12.2016 на загальну суму 113   204   191,02 грн. 
		Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.
		Згідно з пунктом 1 частини 5 статті 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" під час тимчасової адміністрації не здійснюється задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку. При цьому під кредиторами банку маються на увазі юридичні або фізичні особи, які мають документально підтверджені вимоги до боржника щодо його майнових зобов`язань (ст. 2 Закону України "Про банки і банківську діяльність").
		Водночас, відповідно до пункту 5 частини 6 статті 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" обмеження, встановлене пунктом 1 частини 5 цієї статті, не поширюється на зобов`язання банку щодо виконання операцій з виплати переказу коштів фізичних та юридичних осіб, що надійшли на їхні рахунки з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку.
		Судом встановлено, що 18.12.2016 виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб було прийнято рішення №2859 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ КБ «Приватбанк» та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку», яким фактично розпочато процедуру виведення банку з ринку шляхом запровадження у ньому тимчасової адміністрації. Повноваження тимчасового адміністратора делеговано Соловйовій Н.А. 
		Позивач у своїй позовній заяві зазначає, що незважаючи на те, що наступного дня після запровадження процедури тимчасової адміністрації на його рахунки надходили грошові кошти, Товариству з обмеженою відповідальністю "Оптімус Плюс" було відмовлено у виконанні наданих ним платіжних доручень на підставі пункту 1 частини 5 статті 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
		Як встановлено судом, на підставі договору банківського рахунку на комплексне банківське обслуговування від 15.08.2013 № WWW4XT_ГО позивачу в ПАТ КБ "Приватбанк" було відкрито наступні рахунки: № НОМЕР_1 (в українській гривні); № НОМЕР_2 (в українській гривні); № НОМЕР_3 (в українській гривні);  № НОМЕР_4 (в євро); № НОМЕР_5 (в доларах США); № НОМЕР_6 (в українській гривні). 
		З наданих до матеріалів справи банківських виписок за період з 19.12.2016 по 23.12.2016 вбачається, що після запровадження процедури тимчасової адміністрації в Банку  на рахунки позивача надходили грошові кошти, зокрема, на рахунок № НОМЕР_1 у розмірі 68   498 235,07 грн  (19.12.2016) та на рахунок № НОМЕР_3 у розмірі 18   918,66 грн (19.12.2016) та у розмірі 576   449,62 грн (20.12.2016). Станом на 19.12.2016 грошові кошти також перебували на інших рахунках позивача.
		При цьому, судом встановлено, що направлені позивачем 19.12.2016 та 20.12.2016 платіжні доручення на переказ грошових коштів з рахунків № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 на загальну суму 5 395   929,63 грн та з рахунків №    НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 грошові кошти на загальну суму 114   818   884,12 грн були поверненні Банком  без виконання 22.12.2016 з посиланням на п. 1 ч. 5 ст. 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", пункту 1.25. глави 1 розділу ІІІ Положення про виведення неплатоспроможного банку з ринку, затвердженого Рішенням виконавчої дирекції Фонду від 05.07.2012 №2 та пункту 2.5.Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, яку затверджено постановою Правління Національного банку України від 12.01.2014 №22. 
		Поряд з наведеним, судом також встановлено, що 13 грудня 2016 Комісією з питань визначення пов`язаних із банком осіб і перевірки операцій банків Національного банку України, у відповідності до ст. 52 Закону України "Про банки і банківську діяльність" (далі - "Закон про банки") і Положення про визначення пов`язаних із банком осіб, затвердженого Постановою Правління НБУ № 315 від 12 травня 2015 (далі - "Положення № 315"), прийнято рішення № 105 "Про визначення осіб пов`язаними з ПАТ "КБ "Приватбанк", яким ТОВ "Оптімус Плюс" визнано пов`язаною з Банком особою.
		20 грудня 2016 виконавчою дирекцією ФГВФО прийнято рішення № 2887 "Про погодження умов придбання акцій додаткової емісії неплатоспроможного банку ПАТ "КБ "Приватбанк", яким було погоджено умови договорів про придбання акцій додаткової емісії від імені пов`язаних осіб неплатоспроможного банку.
		Цією ж датою виконавчою дирекцією ФГВФО прийнято рішення № 2891 "Про здійснення розрахунково - касового обслуговування під час тимчасової адміністрації у ПАТ КБ "Приватбанк", яким було вирішено не здійснювати операції з пов`язаними з банком особами протягом строків здійснення тимчасової адміністрації.
		20 грудня 2016 тимчасовою адміністрацією ПАТ КБ "Приватбанк" було видано наказ № 22 "Про заборону видаткових операцій з рахунків пов`язаних осіб", яким з 20 грудня 2016 року заборонено здійснювати будь - які видаткові банківські операції - безготівкові та готівкові, з рахунків пов`язаних осіб банку та клієнтів банку, в тому числі і ТОВ "Оптімус Плюс".
		Як встановлено судом, 20 грудня 2016 між ПАТ "КБ "Приватбанк", в особі Уповноваженої особи Фонду на тимчасову адміністрацію у банку Славкіної М. А., і ТОВ "Оптімус Плюс", від імені якого діяла уповноважена особа ФГВФО на тимчасову адміністрацію у ПАТ КБ "Приватбанк" Шевченко А. М., якій делеговано повноваження на підписання договору, було укладено договір про придбання акцій № 22/2016.
		За вказаним договором ПАТ "КБ "Приватбанк" передало, а ТОВ "Оптімус Плюс" придбало акції додаткової емісії ПАТ "КБ "Приватбанк" у кількості 145 033 шт. вартістю 40 609 240 грн, про що свідчить Акт приймання-передавання за договором про придбання акцій №22/2016 від 20.12.2016.
		У пункті 1.2. договору сторони домовились, що ТОВ "Оптімус Плюс" відступає на користь Банку, а Банк набуває права вимоги за наступними грошовими зобов`язаннями (всі або частину) Банку перед ТОВ "Оптімус Плюс", еквівалент яких у гривні складає наступну суму: за договором №511831 - 201   040 грн; за договором №512363 - 3   474   800 грн; за договором №544865 - 2   520 грн; за договором WWW4XT - 36   930   880 грн, разом 40   609   240 грн.
		21 грудня 2016 згідно договору про придбання акцій було здійснено списання з рахунків ТОВ "Оптімус Плюс" грошових коштів на транзитний рахунок Банку, зокрема, на підставі меморіальних ордерів: 
		- G1221L00G3  - № НОМЕР_4 - 1 102 931, 49 EUR (євро)
		- G1221L00GM - № НОМЕР_5 - 249 375, 00 USD (доларів США)
		- G1221L00GK - № НОМЕР_7 - 131 816, 22 USD (доларів США)1
		- G1221L00GY -  № НОМЕР_8 - 316, 62 USD (доларів США)1
		- G1221L0083 - № НОМЕР_9 - 100, 00 UAH (гривень)2
		- G1221L00FS - № НОМЕР_10 - 200 776, 36 UAH (гривень) 2
		- НОМЕР_13 - № НОМЕР_11 - 100, 00 UAH (гривень) 3
		- G1221L00FR - № НОМЕР_12 - 2 435, 73 UAH (гривень)3
		- G1221L009U - № НОМЕР_6 - 152 144, 67 UAH (гривень)
		1 грошові кошти (і проценти на них) розміщені Товариством у Банку на рахунку з обліку коштів вкладу відкритого відповідно до Договору №512363 від 31 березня 2016 про  розміщення грошових коштів на поточному депозитному рахунку.
		2 грошові кошти (і проценти на них) розміщені Товариством у Банку на рахунку з обліку коштів вкладу відкритого відповідно до Договору №511831 від 30 березня 2016 про  розміщення грошових коштів на поточному депозитному рахунку.
		3 грошові кошти (і проценти на них) розміщені Товариством у Банку на рахунку з обліку коштів вкладу відкритого відповідно до Договору №544865 від 02 червня 2016 про  розміщення грошових коштів на поточному депозитному рахунку.
		За доводами Банку, списання грошових коштів з рахунків ТОВ "Оптімус Плюс" здійснено на підставі статті 41-1 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" та відповідно до інтересів Держави, згідно з рішенням Ради національної безпеки та оборони України "Про невідкладні заходи щодо забезпечення національної безпеки України в економічній сфері та захисту інтересів вкладників" від 18.12.2016; постановою Кабінету Міністрів України "Деякі питання забезпечення фінансової стабільності системи" № 961 від 18.12.2016; постановою Правління Національного банку України від 18.12.2016 № 498-рш/БТ "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Приватбанк" до категорії неплатоспроможних"; рішенням Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 2859 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "КБ "Приватбанк".
		Статтею 41-1 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" визначено особливості виведення неплатоспроможного банку з ринку за участю держави.
		У частині 6 зазначеної статті передбачено, що у день отримання рішення Кабінету Міністрів України про участь держави у виведенні неплатоспроможного банку з ринку відповідно до пункту 5 частини другої статті 39 цього Закону Фонд у строки, встановлені цією частиною, вживає заходів до додаткового розміщення акцій нової емісії за таких умов:
		1) повідомлення акціонерів про скликання загальних зборів не здійснюється;
		2) у строк не пізніше двох робочих днів після прийняття загальними зборами рішення про збільшення статутного капіталу неплатоспроможного банку здійснюється укладення уповноваженою особою Фонду договорів від імені пов`язаних осіб такого банку про придбання акцій додаткової емісії неплатоспроможного банку;
		3) повідомлення акціонерів про скликання загальних зборів для прийняття рішень про затвердження результатів розміщення акцій не здійснюється;
		4) дата подання рішення про розміщення акцій додаткової емісії та змін до статуту неплатоспроможного банку до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку вважається датою реєстрації випуску акцій;
		5) дата подання змін до статуту неплатоспроможного банку на погодження Національним банком України та на реєстрацію державному реєстратору вважається датою погодження змін Національним банком України та реєстрації державним реєстратором;
		6) дата фактичного подання документів до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку для реєстрації випуску акцій з урахуванням розміщених акцій додаткової емісії неплатоспроможного банку вважається датою реєстрації випуску акцій неплатоспроможного банку. Підтвердженням фактичного подання належних документів вважається наявність відмітки Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку про прийняття документів (реєстраційний індекс);
		7) дата подання належних документів до Національного банку України, державного реєстратора, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку визначається за відміткою відповідного державного органу про прийняття документів (реєстраційний індекс).
		До здійснення внеску до статутного капіталу Фонд:
		зобов`язаний повністю сформувати резерви банку на покриття збитків за активними банківськими операціями, у тому числі з урахуванням ризиків неповернення кредитів пов`язаними особами, ґрунтуючись на висновках та інформації, що надійшли від Національного банку України;
		має право розпорядитися необтяженими грошовими зобов`язаннями банку перед пов`язаними особами, а також необтяженими грошовими зобов`язаннями перед юридичними та фізичними особами, що не пов`язані з банком, крім коштів за поточними та депозитними рахунками таких осіб шляхом обміну зазначених зобов`язань на акції додаткової емісії банку.
		Статтею 52 Закону України "Про банки і банківську діяльність" передбачено, що для цілей цього Закону пов`язаними з банком особами є: 
		1) контролери банку; 
		2) особи, які мають істотну участь у банку, та особи, через яких ці особи здійснюють опосередковане володіння істотною участю у банку;
		3) керівники банку, керівник служби внутрішнього аудиту, керівники та члени комітетів банку;
		4) споріднені та афілійовані особи банку, у тому числі учасники банківської групи;
		5) особи, які мають істотну участь у споріднених та афілійованих особах банку;
		6) керівники юридичних осіб та керівники банків, які є спорідненими та афілійованими особами банку, керівник служби внутрішнього аудиту, керівники та члени комітетів цих осіб;
		7) асоційовані особи фізичних осіб, зазначених у пунктах 1-6 цієї частини;
		8) юридичні особи, в яких фізичні особи, зазначені в цій частині, є керівниками або власниками істотної участі; 
		9) будь-яка особа, через яку проводиться операція в інтересах осіб, зазначених у цій частині, та на яку здійснюють вплив під час проведення такої операції особи, зазначені в цій частині, через трудові, цивільні та інші відносини.
		Банк зобов`язаний подавати Національному банку України інформацію про пов`язаних із банком осіб у порядку, встановленому нормативно-правовими актами Національного банку України.
		Національний банк України при здійсненні банківського нагляду має право визначати пов`язаними з банком особами фізичних та юридичних осіб, зазначених у пунктах 1-9 частини першої цієї статті, за наявності ознак, визначених у нормативно-правових актах Національного банку України, з урахуванням характеру взаємовідносин, операцій та наявності інших зв`язків із банком. Про таке рішення Національний банк України не пізніше наступного робочого дня повідомляє відповідний банк. У такому разі особа вважається пов`язаною з банком, якщо банк протягом 15 робочих днів із дня отримання повідомлення Національного банку України про визначення особи пов`язаною з банком не доведе протилежного.
		Особа, визначена рішенням Національного банку України пов`язаною з банком особою, чи такий банк можуть оскаржити в установленому законом порядку рішення Національного банку України про визначення особи пов`язаною з банком особою, а в разі притягнення такої особи до передбаченої законом відповідальності - оспорити підстави рішення Національного банку України про її визначення пов`язаною з банком особою.
		Постановою Правління Національного банку України від 12.05.2015 № 315 затверджено Положення про визначення пов`язаних із банком осіб.
		Відповідно до пункту 1 глави 2 розділу ІІ Положення Національний банк може визначати пов`язаною із банком особу відповідно до вимог статті 52 Закону із застосуванням зокрема ознак, зазначених у главі 3 цього розділу.
		Національний банк може визначати пов`язаною з банком особу, використовуючи одну або декілька ознак одночасно.
		Рішення про визначення юридичних або фізичних осіб пов`язаними з банком особами приймає Комісія з питань визначення пов`язаних із банком осіб і перевірки операцій банків із такими особами (далі - Комісія). Національний банк приймає рішення про визначення юридичної або фізичної особи пов`язаною з банком особою кожного разу, коли Національний банк виявляє підстави для цього. Визначення особи не пов`язаною з банком не перешкоджає наступному визначенню такої особи пов`язаною, якщо для цього виникають підстави (пункт 2 глави 2 розділу ІІ Положення).
		Національний банк не пізніше наступного робочого дня після прийняття рішення про визначення особи (осіб) пов`язаними з банком засобами електронного зв`язку доводить його до відома банку або надсилає його в письмовій формі (пункт 3 глави 2 розділу ІІ Положення).
		Особа вважається пов`язаною з банком, якщо банк протягом 15 робочих днів із дня отримання такого повідомлення Національного банку про визначення пов`язаною з банком особи не доведе протилежного (пункт 4 глави 2 розділу ІІ Положення).
		Якщо банк доведе, що особа не є пов`язаною з банком, то відповідне рішення Комісії скасовує/змінює Комітет з питань нагляду та регулювання діяльності банків, нагляду (оверсайту) платіжних систем (далі - Комітет) (пункт 5 глави 2 розділу ІІ Положення).
		Судом встановлено, що на підставі рішення комісії Національного банку України з питань визначення пов`язаних із банками осіб і перевірки операцій банків з такими особами від 13.12.2016 № 105 ТОВ "Оптімус Плюс" визнано пов`язаною з ПАТ КБ "Приватбанк" особою, про що 14.12.2016 ПАТ КБ "Приватбанк" було надіслано Національним банком України електронне повідомлення № 26-0005/101695.
		Великою  Палатою  Верховного  Суду у справі № 826/20221/16, до якої зупинявся розгляд у даній справі, було надано висновок про застосування положень статті 52 Закону України "Про банки і банківську діяльність" та вирішено питання про наявність/відсутність у Комісії повноважень на прийняття рішення № 105, зокрема, було встановлено наступне. 
		Норми   Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»   щодо пов`язаних з банком осіб підлягають застосуванню, якщо особи підпадають під визначення частини першої   статті 52 Закону України «Про банки і банківську діяльність», незалежно від того, чи був такий статус цих осіб підтверджений рішенням Національного банку України чи виявлений банком самостійно.      
		Велика Палата Верховного Суду звертає увагу на те, що у зв`язку зі зміною складу акціонерів ПАТ «КБ «Приватбанк» колишні акціонери не є акціонерами цього банку з дня переходу права власності на акції від колишніх акціонерів до держави як інвестора. З того ж дня особи, які були пов`язані з ПАТ «КБ «Приватбанк» через свої зв`язки з колишніми акціонерами, втратили статус пов`язаних з цим банком осіб.
		При цьому рішення Комісії від 13 грудня 2016 року № 105 у частині визнання позивачів пов`язаними з ПАТ «КБ «Приватбанк» особами було прийняте до того, як склад акціонерів цього банку змінився.
		Отже, на час ухвалення судових рішень зазначене рішення Комісії вичерпало свою дію щодо всіх позивачів незалежно від того, чи була до них застосована процедура обміну їх вимог до банку на акції банку.      
		Водночас позивачі не позбавлені права посилатися на неправомірність прийняття таких рішень у частині, що стосується їх прав, як на підставу позову з позовними вимогами, які можуть бути предметом судового розгляду.
		Отже, у цьому спорі позовна вимога про визнання протиправним та скасування рішення Комісії від 13 грудня 2016 року № 105 у частині визнання позивачів пов`язаними з ПАТ «КБ «Приватбанк» особами за своєю суттю є не позовною вимогою, а підставою основної позовної вимоги, спрямованої на захист прав позивачів, яка відповідає їх дійсному прагненню.
		Причиною звернення позивачів до суду є їхнє прагнення одержати від ПАТ «КБ «Приватбанк» грошові кошти. Це є основною вимогою у цьому спорі. Під час розгляду спору про стягнення грошових коштів (депозиту та процентів, нарахованих за ним) позивачі вправі доводити відсутність у них статусу осіб, пов`язаних з банком, у певний період часу як підставу своїх вимог, посилаючись безпосередньо на частину першу   статті 52 Закону України «Про банки і банківську діяльність», без оскарження рішення Національного банку України про визнання їх пов`язаними з банком особами як самостійної позовної вимоги.
		Врахувавши позицію Великої Палата Верховного Суду, суд зазначає, що у даній справі №910/9673/17 доведення відсутності у Товариства з обмеженою відповідальністю "Оптімус Плюс" статусу особи, пов`язаної з банком, є правом позивача, а не його обов`язком. 
		При цьому, судом прийнято до уваги, що позивачу не повідомлялось про існування вищевказаного рішення Комісії від 13 грудня 2016 року №105, яким Товариство з обмеженою відповідальністю "Оптімус Плюс" було вирішено визнати пов`язаною з банком особою. 
		З матеріалів справи також вбачається, що дане рішення було доведено до відома ПАТ КБ "Приватбанк" згідно повідомлення № 26-0005/101695 від 14.12.2016, з дня отримання якого останній протягом 15 робочих днів повинен був довести, що особа є не пов`язаною з банком, про що свідчить пункт 4 глави 2 розділу ІІ Положення про визначення пов`язаних із банком осіб.
		Проте, судом встановлено, що відповідачем не вчинялось жодних дій щодо доведення Національному банку протилежного, зокрема, всупереч встановленому строку на доведення не пов`язаності Товариства з обмеженою відповідальністю "Оптімус Плюс" з Банком, останнім в особі Уповноваженої особи Фонду на тимчасову адміністрацію у банку Славкіної М. А та уповноваженою особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію у ПАТ КБ "Приватбанк" Шевченко А. М., яка діяла від ТОВ "Оптімус Плюс", було укладено договір про придбання акцій № 22/2016, на підставі якого 21.12.2016 згідно меморіальних ордерів були списані грошові кошти позивача. 
		Відповідно до статті 1071 Цивільного кодексу України, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, банк може списати грошові кошти з рахунка клієнта на підставі його розпорядження.
		Грошові кошти можуть бути списані з рахунка клієнта без його розпорядження на підставі рішення суду, а також у випадках, встановлених законом чи договором між банком і клієнтом.
		Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» («Застосування судами Конвенції та практики Суду»): Суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї та практику Суду як джерело права. 
		Відповідно до Статті 1 «Захист власності» Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод: «Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права». Європейський суд з прав людини у своїй практиці розкриває поняття «верховенство права» (преамбула Конвенції, яка застосовується при тлумаченні всіх статей Конвенції та статей Протоколів до Конвенції), зокрема, через принцип юридичної визначеності, складовою якого є неможливість застосування закону до особи, яка не могла знати про його існування ("non-retroactivity").
		В рішенні ЄСПЛ у справі "East/West Alliance Limited" проти України" від 23 січня 2014 року суд наголошує на тому, що перша та найбільш важлива вимога статті 1 Першого протоколу до Конвенції полягає у тому, що будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі "Іатрідіс проти Греції" [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-ІІ). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі "Антріш проти Франції", від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та "Кушоглу проти Болгарії", заява N 48191/99, пп. 49 -62 від 10 травня 2007 року).
		Враховуючи вищевикладене та приймаючи до уваги положення статті 52 Закону України «Про банки і банківську діяльність», суд дійшов висновку, що станом на момент укладення договору про придбання акцій № 22/2016 від 20.12.2016 Товариство з обмеженою відповідальністю "Оптімус Плюс" не підпадало під статус особи, пов`язаної з банком, та не відносилось до жодного із пунктів 1-9 частини першої вищевказаної статті. 
		Таким чином, за відсутності доказів здійснення банківського нагляду та ознак пов`язаності позивача з банком, а також з огляду на характер взаємовідносин, операцій та інших зв`язків з банком, є підстави вважати, що рішення Комісії Національного банку України від 13 грудня 2016 року №105, яким Товариство з обмеженою відповідальністю "Оптімус Плюс" визнано пов`язаною з банком особою, було прийнято в цій частині з порушення норм чинного законодавства України.
		Крім того, відсутність у позивача ознак пов`язаної з банком особи станом на 20 грудня 2016 року свідчить про те, що правочин від 20.12.2016 був вчинений представником Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з перевищенням повноважень. Тобто, договір про придбання акцій №22/2016 від 20 грудня 2016 року є таким, що не відповідає загальним вимогам, встановлених частинами першою і третьою статті 203 Цивільного кодексу України. 
		Відповідно до статті 1073 Цивільного кодексу України у разі несвоєчасного зарахування на рахунок грошових коштів, що надійшли клієнтові, їх безпідставного списання банком з рахунка клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунка банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом.
		З огляду на вищезазначене, приймаючи до уваги встановлені судом обставини, суд дійшов висновку про наявність правових підстав щодо зобов`язання відповідача здійснити зарахування (повернення) на рахунок позивача 1   102   931 євро, 249   375 доларів США, 132   132 долари США 84 центи, 200   876 грн 36 коп., 2   535 грн 73 коп., 152   144 грн 67 коп., що були списані банком на підставі меморіальних ордерів від 21.12.2016. 
		Суд також вважає обґрунтованими та доведеними позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ОПТ НАФТА ПЛЮС" щодо стягнення з відповідача 113   204,19 грн. пені, з огляду на наступне. 
		Відповідно до ч.ч. 1, 3   ст. 1066 Цивільного кодексу України   за договором банківського рахунка банк зобов`язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд.
		Статтею 1068 ЦК України   встановлено, що банк зобов`язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка. Банк зобов`язаний зарахувати грошові кошти, що надійшли на рахунок клієнта, в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не встановлений договором банківського рахунка або законом. Банк зобов`язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом.
		Обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов`язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму чи фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення, передбачених законом. ( ст. 1074 ЦК України в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
		Відповідно до вимог ст. 1089   ЦК України   за платіжним дорученням банк зобов`язується за дорученням платника за рахунок грошових коштів, що розміщені на його рахунку у цьому банку, переказати певну грошову суму на рахунок визначеної платником особи (одержувача) у цьому чи в іншому банку у строк, встановлений законом або банківськими правилами, якщо інший строк не передбачений договором або звичаями ділового обороту.
		При цьому переказ коштів - це рух певної суми коштів з метою її зарахування на рахунок отримувача або видачі йому у готівковій формі. Ініціатор та отримувач можуть бути однією і тією ж особою (п. 1.24   ст. 1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні»).
		Судом встановлено, у разі порушення банком установлених строків виконання доручення клієнта на переказ або у разі порушення строків завершення переказу, банк сплачує клієнту пеню у розмірі 0,01 відсотка від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, але не більше 0.1 відсотка від суми переказу (п. 7.1. договору № WWW4XT_ГО від 15.08.2013). 
		Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.
		Частиною 2 статті 551 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі. Сторони можуть домовитися про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків, передбачених законом. 
		Враховуючи вищевказані норми законодавства, приймаючи до уваги, що виставлені позивачем платіжні доручення від 19 та 20 грудня 2016 року на загальну суму 1134 204   191,02 грн, за наявності у останнього грошових коштів на рахунках, були залишені відповідачем без виконання, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення пені є обґрунтованими, а розрахунок останньої арифметично вірним та таким, що не суперечить нормам чинного законодавства, у зв`язку з чим позовні вимоги в цій частині підлягаю задоволенню в повному обсязі, а саме у розмірі 113   204,19 грн.
		Суд зазначає, що у викладі підстав для прийняття рішення суду необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
		Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.05.2020 у справі №909/636/16.
		Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006р. у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
		У рішенні Європейського суду з прав людини "Серявін та інші проти України" (SERYAVINOTHERS v.) вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), N 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім  того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).
		Аналогічна правова позиція викладена у постанові від 13.03.2018 Верховного Суду по справі №910/13407/17.
		З огляду на вищевикладене, всі інші доводи та міркування учасників судового процесу не досліджуються судом, так як з огляду на встановлені фактичні обставини справи, суд дав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмету доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин як матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.
		Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
		Відповідно до ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
		Відповідно до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
		Згідно з ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
		З огляду на вищезазначене, приймаючи до уваги встановлені судом обставини, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "ОПТ НАФТА ПЛЮС", з покладенням на відповідача судових витрат у відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.
		Керуючись ст. 129, 236 - 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
		ВИРІШИВ:
		 
		1. Позовні вимоги задовольнити.
		2. Зобов`язати Публічне акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк" (01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д, ідентифікаційний код 14360570) зарахувати (повернути) 1   102   931 (один мільйон сто дві тисячі дев`ятсот тридцять одне) євро на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "ОПТ НАФТА ПЛЮС" (49033, м. Дніпро, пр. Богдана Хмельницького, 122, кім. 9, ідентифікаційний код 36726843), відкритий у ПАТ Комерційний банк "Приватбанк".
		3. Зобов`язати Публічне акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк" (01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д, ідентифікаційний код 14360570) зарахувати (повернути) 249   375 (двісті сорок дев`ять тисяч триста сімдесят п`ять) доларів США на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "ОПТ НАФТА ПЛЮС" (49033, м. Дніпро, пр. Богдана Хмельницького, 122, кім. 9, ідентифікаційний код 36726843), відкритий у ПАТ Комерційний банк "Приватбанк".
		4. Зобов`язати Публічне акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк" (01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д, ідентифікаційний код 14360570) зарахувати (повернути) 132   132 (сто тридцять дві тисячі сто тридцять два) долари США 84 центи на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "ОПТ НАФТА ПЛЮС" (49033, м. Дніпро, пр. Богдана Хмельницького, 122, кім. 9, ідентифікаційний код 36726843), відкритий у ПАТ Комерційний банк "Приватбанк".
		5. Зобов`язати Публічне акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк" (01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д, ідентифікаційний код 14360570) зарахувати (повернути) 200   876 (двісті тисяч вісімсот сімдесят шість) грн 36 коп. на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "ОПТ НАФТА ПЛЮС" (49033, м. Дніпро, пр. Богдана Хмельницького, 122, кім. 9, ідентифікаційний код 36726843), відкритий у ПАТ Комерційний банк "Приватбанк".
		6. Зобов`язати Публічне акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк" (01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д, ідентифікаційний код 14360570) зарахувати (повернути) 2   535 (дві тисячі п`ятсот тридцять п`ять) грн 73 коп. на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "ОПТ НАФТА ПЛЮС" (49033, м. Дніпро, пр. Богдана Хмельницького, 122, кім. 9, ідентифікаційний код 36726843), відкритий у ПАТ Комерційний банк "Приватбанк".
		7. Зобов`язати Публічне акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк" (01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д, ідентифікаційний код 14360570) зарахувати (повернути) 152   144 (сто п`ятдесят дві тисячі сто сорок чотири) грн 67 коп. на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "ОПТ НАФТА ПЛЮС" (49033, м. Дніпро, пр. Богдана Хмельницького, 122, кім. 9, ідентифікаційний код 36726843), відкритий у ПАТ Комерційний банк "Приватбанк".
		8. Стягнути з Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" (01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д, ідентифікаційний код 14360570) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ОПТ НАФТА ПЛЮС" (49033, м. Дніпро, пр. Богдана Хмельницького, 122, кім. 9, ідентифікаційний код 36726843) пеню у розмірі 113   204 (сто тринадцять тисяч двісті чотири) грн 19 коп. 
		9. Стягнути з Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" (01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д, ідентифікаційний код 14360570) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ОПТ НАФТА ПЛЮС" (49033, м. Дніпро, пр. Богдана Хмельницького, 122, кім. 9, ідентифікаційний код 36726843) судовий збір у розмірі 240   000 (двісті сорок тисяч) грн 78 коп. 
		10. Після набрання рішенням законної сили видати накази.
		 
		Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		 
		 
		Повний текст рішення складено 25.01.2021             
		        
		           
		         Суддя                                                                                                             Л. Г. Пукшин

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...