Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 758/590/21 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про; застосування запобіжних заходів; тримання особи під вартою.
Надіслано для оприлюднення: 26.01.2021. Зареєстровано: 26.01.2021. Забезпечено надання загального доступу: 27.01.2021.

Номер судового провадження: 1-кс/758/958/21
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 42020101070000260

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Подільський районний суд міста Києва
		 
		Справа № 758/590/21 
		Провадження № 1-кс/758/958/21 
		 
		У Х В А Л А
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		26 січня 2021 року cлідчий суддя Подільського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора Київської місцевої прокуратури №7 ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Бережниця Калуського району Івано-Франківської області, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши клопотання прокурора Київської місцевої прокуратури №7 ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368, ч. 3 ст. 191 КК України, відомості про які 08.12.2020 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42020101070000260, -
		 
		В С Т А Н О В И В :
		 
		Прокурор Київської місцевої прокуратури №7 ОСОБА_3 звернувся до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 в рамках кримінального провадження № 42020101070000260 від 08.12.2020 року.
		Досудовим розслідуванням встановлено, що що ОСОБА_4 відповідно до розпорядження голови Житомирської обласної державної адміністрації №295-к від 26.11.2020, обіймаючи посаду директора Департаменту охорони здоров`я Житомирської обласної державної адміністрації (далі по тексту  Житомирської ОДА), тобто, згідно з приміткою 2 до ст. 368 КК України, примітки 1 до ст. 364 КК України, ст. 6 Закону України «Про державну службу», будучи службовою особою, оскільки обіймає постійно в органі державної влади посаду, пов`язану з виконанням організаційно-розпорядчих функцій, є керівником структурного підрозділу державного органу, та підозрюється, що упродовж часу з 01.12.2020 по 21.01.2021 вчинив умисний злочин у сфері службової діяльності при наступних обставинах.
		Розпорядженням Голови Житомирської ОДА №614 від 16.11.2020 «Про внесення змін до обласного бюджету Житомирської області на 2020 рік», виданий на підставі постанови Кабінету Міністрів України №1099 від 11.11.2020 «Про виділення коштів для забезпечення здійснення деяких заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», із суми субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на забезпечення подачею кисню ліжкового фонду закладів охорони здоров`я, які надають стаціонарну медичну допомогу пацієнтам з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, бюджету міста Коростеня виділено грошові кошти в сумі 1 244 218 грн. на видатки розвитку.
		01.12.2020 близько 13 години під час розмови з Генеральним директором комунального некомерційного підприємства «Коростенська центральна міська лікарня Коростенської міської ради» (далі по тексту  КНП «Коростенська ЦМЛ») ОСОБА_6 , яка відбулась у службовому кабінеті директора Департаменту охорони здоров`я Житомирської ОДА у будівлі за адресою: м. Житомир, вул. Мала Бердичівська, 25, ОСОБА_4 повідомив останньому про необхідність передачі йому грошових коштів у розмірі 10% від суми вищевказаної субвенції, що становить 124, 4 тис. грн., як неправомірну вигоду за виділення вказаної вище суми субвенції, а також подальше сприяння ОСОБА_4 з використанням службового становища директора Департаменту охорони здоров`я Житомирської ОДА у роботі та нестворення перешкод у діяльності КНП «Коростенська ЦМЛ».
		Усвідомлюючи те, що ОСОБА_7 обіймає посаду директора Департаменту охорони здоров`я Житомирської ОДА та в силу своїх службових повноважень здатен впливати на роботу КНП «Коростенська ЦМЛ», зокрема шляхом надання пропозицій щодо розподілу субвенцій місцевому бюджету, виділення медичного обладнання, що закуповується за кошти обласного бюджету, а також на прийняття рішень (надання пропозицій Міністерству охорони здоров`я України) щодо обсягів надання КНП «Коростенська ЦМЛ» послуг, а отже  забезпечення надходжень коштів до бюджету підприємства, ОСОБА_6 погодився на передачу ОСОБА_4 обумовленої ним суми грошових коштів в розмірі 124,4 тис. грн.
		У подальшому, 16.01.2020 близько 18 години ОСОБА_4 , попередньо домовившись про зустріч, перебуваючи на території автозаправного комплексу «UPG» за адресою: м. Житомир, проспект Незалежності, 29, одержав від ОСОБА_6 частину раніше обумовленої ним суми в розмірі 51 300 грн., як неправомірну вигоду за виділення вказаної вище суми субвенції та подальше сприяння ОСОБА_4 з використанням службового становища директора Департаменту охорони здоров`я Житомирської ОДА у роботі та нестворення перешкод у діяльності КНП «Коростенська ЦМЛ».
		21.01.2021 близько 17.50 год. ОСОБА_4 , попередньо домовившись про зустріч, перебуваючи у приміщенні за адресою: АДРЕСА_2 , одержав від ОСОБА_6 решту раніше обумовленої ним суми в розмірі 73 100 грн. як неправомірну вигоду за виділення вказаної вище суми субвенції та за подальше сприяння ОСОБА_4 з використанням службового становища директора Департаменту охорони здоров`я Житомирської ОДА у роботі та нестворення перешкод у діяльності КНП «Коростенська ЦМЛ».
		Таким чином, ОСОБА_4 підозрюється в тому, що своїми умисними діями, які виразились в одержанні службовою особою неправомірної вигоди за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, дій з використанням службового становища, вчинене службовою особою, яка займає відповідальне становище, а саме: у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.
		У судовому засіданні прокурор внесене до суду клопотання підтримав і просив його задовольнити.
		Підозрюваний та його захисник, в судовому засіданні проти задоволення клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою заперечували, просили обрати запобіжний захід без позбавлення волі у вигляді застави, оскільки ОСОБА_4 нещодавно перехворів в тяжкій формі коронавірусною хворобою (COVID-19), тому позбавлення волі у цей час погано позначиться на його здоров`ї.
		Заслухавши прокурора, підозрюваного та його захисника, вивчивши матеріали клопотання, суд приходить до висновку про задоволення клопотання у зв`язку з наступним.
		При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності підстав, зазначених статтею 177 КПК України, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, які зазначені статтею 178 КПК України.
		22.01.2021 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.
		Відповідно до ч.1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
		Злочин, в скоєнні якого підозрюється ОСОБА_4 , відноситься до категорії тяжких злочинів, покарання за яке, передбачено у вигляді позбавлення волі строк від 5 до 10 років.
		Перевіряючи обґрунтованість підозри, слідчий суддя виходить з практики Європейського суду з прав людини (рішення «Нечипорук і Йонкало проти України»), відповідно до якої «обґрунтована підозра» означає наявність фактів чи інформації, які могли б переконати стороннього об`єктивного спостерігача, що особа, можливо, вчинила злочин.
		У розглядуваному клопотанні наведені дані, які вказують на підозру у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення.
		З матеріалів провадження вбачається, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, які йому інкримінуються органом досудового розслідування.
		Обґрунтованість підозри підтверджується доданими до клопотання доказами: Заявою ОСОБА_6 про злочин від 08.12.2020; Протоколом допиту свідка ОСОБА_6 від 09.12.2020; Протоколом допиту свідка ОСОБА_6 від 17.01.2021; Протоколом допиту свідка ОСОБА_6 від 21.01.2021; Протоколом огляду та вручення грошових коштів від 16.01.2021; Протоколом огляду та вручення грошових коштів від 21.01.2021; Розпорядженням голови Житомирської ОДА №614 від 16.11.2020 з додатками; Листом Управління охорони здоров`я Житомирської ОДА №6328/04-1 від 13.11.2020 з додатком; Положенням про Департамент охорони здоров`я Житомирської ОДА, затвердженим розпорядженням голови Житомирської ОДА №653 від 26.11.2020; Протоколом затримання підозрюваного ОСОБА_4 від 21.01.2021; Протоколом обшуку від 21.01.2021 за місцем проживання ОСОБА_4 ; Договором поставки №1542Н/2020 від 18.12.2020; Договором №14122020-2 від 14.12.2020; Договором №22/12/3 від 22.12.2020. 
		Згідно вимог п. п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини - обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь.
		У своєму клопотанні прокурор зазначив, що під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених у п.п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: можливість переховуватись від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення.
		Ризик переховування ОСОБА_4 від органів до судового розслідування та суду обґрунтовується наступним.
		З огляду на те, що чинним Кримінальним кодексом України у корупційних злочинах виключена можливість застосування судами звільнення від кримінальної відповідальності, призначення відбування покарання з випробуванням, та призначення більш м`якого покарання, ніж передбаченого законом, прокурор не виключає можливості, що ОСОБА_4 з метою уникнення кримінальної відповідальності може переховуватись від органу досудового розслідування та суду. Крім цього, ОСОБА_4 , тривалий час обіймаючи керівні посади в органах системи охорони здоров`я Житомирської області та органах влади Житомирської області, має широкі зв`язки у органах влади та правоохоронних органах, використовуючи які вживатиме заходів до уникнення кримінальної відповідальності, у тому числі шляхом переховування від органу досудового розслідування та суду.
		Ризик знищити, сховати або спотворити будь-які із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, обґрунтовується тим, що до матеріалів кримінального провадження не долучені всіх документів, які мають значення для досудового розслідування, зокрема щодо вжитих ОСОБА_4 заходів негативного характеру стосовно перешкод у роботі КНП «Коростенська ЦМЛ», зазначених у протоколах допиту свідка ОСОБА_6 , а тому наявні підстави вважати, що ОСОБА_4 , у разі не застосування щодо нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, може вчинити дії, спрямовані на знищення, приховування або спотворення таких речей і документів з метою уникнення кримінальної відповідальності.
		Ризик незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні підтверджується тим, що у кримінальному провадженні допитаний як свідок заявник, який є підпорядкованим у роботі ОСОБА_4 , а також тим, що у кримінальному провадженні підлягають встановленню та допиту свідки, показання яких мають суттєве значення у кримінальному провадженні, у тому числі працівники Департаменту охорони здоров`я ІНФОРМАЦІЯ_2 , а тому є підстави вважати, що ОСОБА_4 , перебуваючи на волі безпосередньо чи за посередництва інших осіб буде незаконно впливати на таких свідків з метою уникнення кримінальної відповідальності, що становить склад іншого кримінального правопорушення, передбаченого ст. 386 КК України, та вказує на наявність також і ризику вчинення іншого злочину.
		Оцінюючи ризики переховування від органів досудового розслідування та суду, незаконного впливу на заявника та свідків у цьому кримінальному провадженні, слідчий суддя виходить з повідомленої особі підозри та доказів, якими вона обґрунтовується, при цьому, слідчим суддею було проаналізовано протоколи допиту свідка та інші матеріали, що були долучені до клопотання, а відтак приходить до висновку про обґрунтованість даних ризиків в цій частині.
		Відповідно до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів враховує вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється та інші обставини в сукупності.
		Відтак суд приходить до висновку, що є достатні підстави для обрання щодо ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк 60 діб, що надасть можливість органу досудового розслідування зібрати у встановленому законом порядку достатні фактичні данні, що свідчать про наявність ознак кримінального правопорушення, що інкримінується підозрюваному, оскільки жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти вищезазначеним ризикам.
		Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків передбачених законом.
		Згідно ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
		Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
		Слідчий суддя, визначаючи підозрюваному розмір застави, враховує розмір неправомірної вигоди, що становить 124 тис. грн., наявність декількох ризиків, передбачених ст. 177 КПК України та додані до клопотання матеріали.
		Отже слідчий суддя вважає за необхідне визначити заставу відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України у розмірі 55 (п`ятдесяти п`яти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.
		Відповідно до ч. 7 ст. 182 КПК України у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу, підозрюваний або заставодавець мають право у будь - який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
		Окрім цього, слідчий суддя вважає за необхідне відповідно до норм ч. 3 ст. 183 та ч. 5 ст. 194 КПК України у разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_4 такі обов`язки: прибувати до слідчого, прокурора та суду на першу вимогу; не відлучатися із району, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора чи суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватися від спілкування зі свідком ОСОБА_6 ; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти, якщо їх декілька) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.
		Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК України підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому перебуває підозрюваний, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.
		Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 177 - 178, 182 - 183, 193 - 194, 196 - 197, 199, 202, 205, 309, 331, 369-372, 395 КПК України, слідчий суддя, -
		 
		П О С Т А Н О В И В :
		 
		Клопотання прокурора Київської місцевої прокуратури №7 ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити.
		Застосувати щодо підозрюваного у кримінальному провадженні № 42020101070000260 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Бережниця Калуського району Івано-Франківської області, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на шістдесят діб.
		Визначити строк дії ухвали слідчого судді про тримання під вартою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до 22 березня 2021 року.
		Визначити альтернативний запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 55 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто у сумі 124 850 грн, у разі внесення якої, ОСОБА_4 може бути звільнено з-під варти.
		У випадку внесення визначеної судом суми застави покласти на підозрюваного ОСОБА_4 наступні обов`язки:
		прибувати до слідчого, прокурора та суду на першу вимогу;
		не відлучатися із району, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора чи суду;
		повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
		утримуватися від спілкування зі свідком ОСОБА_6 ;
		здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти, якщо їх декілька) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.
		Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали на такі реквізити: Код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 26268059, Банк отримувача - ДКСУ м.Київ, Код банку отримувача (МФО) - 820172, Рахунок отримувача -UA128201720355259002001012089, Призначення платежу: застава за ...(ПІБ, дата народження особи за яку вносится застава); згідно ухвали….(назва суду).. від ...(дата ухвали).. по справі №..., внесені ...(ПІБ особи, що вносить заставу);.
		Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок ТУ ДСАУ в м. Києві коштів, має бути наданий уповноваженій службовій особі установи, де особа утримується.
		Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа установи, де особа утримується, має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти ОСОБА_4  та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю Подільського районного суду міста Києва.
		У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
		З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_4 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
		У разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
		Застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.
		Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її проголошення.
		Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.
		Повний текст ухвали складений 26 січня 2021 року. 
		 
		 
		 
		Cлідчий суддя Подільського  районного суду м. КиєваОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...