Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 380/838/20 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу регулюванню містобудівної діяльності та землекористування, зокрема у сфері; містобудування; архітектурної діяльності.
Надіслано для оприлюднення: 26.01.2021. Зареєстровано: 27.01.2021. Забезпечено надання загального доступу: 28.01.2021.

Результат оскарження 29.04.2021 Восьмий апеляційний адміністративний суд: змінено судове рішення
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ
		 
		12 січня 2021 року                                       м. Львів                               справа №380/838/20
		 
		Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Клименко О.М., за участю секретаря судового засідання Кушик Й.-Д.М., та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:
		позивача: представник - Заремба В.В.
		відповідача -1: представник - не з`явився
		відповідача-2: представник - не з`явився
		розглянувши у відкритому судовому засіданні у загальному позовному провадженні адміністративну справу за позовом Приватного підприємства «Рим-Лав» до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції України у Львівській області про визнання протиправними та скасування постанови та припису, -
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Позивач - Приватне підприємство «Рим-Лав» (Позивач) звернулося до Львівського окружного адміністративного суду із позовом до Державної архітектурно-будівельної інспекції України (Відповідач 1), Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції України у Львівській області Державної архітектурно-будівельної інспекції України (Відповідач 2), в якому, із урахуванням заяви з процесуальних питань від 28.04.2020 року, просить:
		-          визнати протиправною та скасувати постанову № 28пл/19/1013-6/6041-19 від 26 грудня 2019 року «Про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності»;
		-          визнати протиправним та скасувати припис № 115/19-1 від 11 грудня 2019 року «Про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил».
		Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що за результатами планової перевірки дотримання суб`єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил на об`єкті: «Нове будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення на АДРЕСА_1», в порядку здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду відповідачами 11.12.2019 р. були складені Акт №115/19 та Протокол №115/19-1, в яких зазначено, що перевірка здійснювалась з 28.11.2019 р. по 11.12.2019 р., в ході якої виявлено та встановлено, що ПП «Рим-Лав» розпочало виконання будівельних робіт на об`єкті без виконання комплексу заходів з підготовчих робіт: не виконано огородження будівельного майданчика охоронно-захисною огорожею h=2м; не встановлено інвентарні вагончики виконроба та робітників в кількості 3 шт.; не встановлено прожекторні щогли внутрішньомайданчикового освітлення; не встановлено болотовідбійний щит; тимчасова захисна огорожа будівельного майданчика, що прилягає до місць проходу людей (тротуару) за межами будівельного майданчика не обладнана суцільним козирком; не дотримано нормативної безпечної крутизни відкосу котловану, влаштованого без закріплень, що становить 45 градусів для насипного ґрунту та 56 градусів для супіщаного ґрунту для глибини виїмки до 3 м, натомість наявна крутизна відкосів котловану секції С-2 становить 80-90 градусів; заповнення бетонних стін підвалу між фундаментними блоками секції С-2 виконано з цегли замість монолітного бетону, передбаченого розділом проекту «Конструктивні рішення» (арк. 9-11 розділу 2012-04-М-КБ.2).
		Також позивач зазначив, що 26.12.2019 року під час розгляду матеріалів справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності було надано пояснення та заперечення, проте такі не були враховані відповідачем при прийнятті спірних рішень. 
		Позивач категорично не погоджується із порушеннями, що викладені у спірному приписі Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції України у Львівській області Державної архітектурно-будівельної інспекції України № 115/19-1 від 11 грудня 2019 року «Про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил» та вважає постанову № 28пл/19/1013-6/6041-19 від 26 грудня 2019 року «Про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» протиправною та такою, що підлягає скасуванню.
		Вважає висновки відповідача про те, що позивачем не дотримано нормативної безпечної крутизни відкосу котловану, влаштованого без закріплень, що становить 45 градусів для насипного ґрунту та 56 градусів для супіщаного ґрунту для глибини виїмки до 3 м, натомість наявна крутизна відкосів котловану секції С-2 становить 80-90 градусів, безпідставними, оскільки посадові особи відповідачів при перебуванні на об`єкті будівництва 09.12.2019 р., не проводили жодних обмірів та досліджень.
		Позивач просить суд врахувати, що відповідно до Таблиці 10.2. ДБН А.3.2-2-2009, крутість укосу виїмки визначається залежно від глибини виїмки та виду ґрунту. Разом з тим, для застосування значення глибини виїмки ґрунту саме як «насипного» необхідною умовою є його друга складова, а саме, що він є «насипний незалежний». Згідно з Приміткою 2 Таблиці 10.2 ДБН А.3.2-2-2009 до незалежних насипних належать ґрунти, з давністю відсипання до двох років для піщаних, і до п`яти років - для пилуватоглинистих ґрунтів.
		Таким чином, на момент здійснення планової перевірки відповідачем 2 у грудні 2019 р. весь ґрунт на ділянці будівництва об`єкту за класифікацією ДБН А.3.2-2-2009 належить до супіщаного, і відповідно в залежності від глибини виїмки крутість відкосу має становити від 56 до 76 градусів.
		На думку позивача, представниками відповідачів не було вчинено жодних дій щодо обмірів відношення висоти укосу до його основи при здійсненні перевірки безпосередньо на будівельному майданчику об`єкту перевірки. Таким чином, жодних доказів, що крутизна відкосу котловану в секції С-2 становить 80-90 градусів, а не 56 або 76 градусів, як це передбачено таблицею 10.2 ДБН А.3.2-2-2009 відповідачами не надано.
		Щодо трактування відповідачами норми п. 6.2.1. ДБН А.3.2-2-2009 про обов`язковість обладнання суцільним козирком тимчасової захисної огорожі будівельного майданчика до моменту початку будівельних робіт на об`єкті, позивач вважає його хибним, вирваним із загального змісту та контексту як ДБН А.3.2-2-2009, так й інших державних будівельних норм і стандартів.
		Позивач зазначив, що у проекті виконання робіт (далі - ПВР), який на замовлення ПП «Рим-Лав», був виготовлений ПП «Олвік», і на який у оскаржуваних Постанові та Приписі, а також в Акті, посилаються відповідачі, чітко зазначено, що огорожа обладнується захисним дашком під кутом 20° до горизонту над пішохідною доріжкою, коли віддаль від будівлі становить 10 м (аркуші 6 та 10). 
		Позивач просить врахувати, що об`єкт будівництва «Нове будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення по АДРЕСА_1» складається з 3 (трьох) секцій (С-1, С-2 та С-3). Зважаючи на те, що на час здійснення перевірки інспекторами ДАБІ будівельні роботи велись лише на секціях С-1 та С-2 об`єкту, отже відстань від крайньої (найближчої до вул. 16 Липня) точки в цих секціях до місць проходу людей (тротуару) за межами будівельного майданчика) становить 23,2 м. (3,4 +19,8). Жодні будівельні роботи зі спорудження секції С-3 (в т.ч. риття котловану під фундамент) на час здійснення перевірки інспекторами ДАБІ не були розпочаті. При цьому у секції С-1 було зведено 3 поверхи (орієнтовна загальна висота 8 м), а в секції С-2 - один поверх (3 м). Таким чином, на час здійснення перевірки інспекторами ДАБІ, відстань від зони з потенційно небезпечними факторами на об`єкті до місць проходу людей (тротуару) за межами будівельного майданчика в понад 2 рази перевищує відстань при досягненні (настанні) якої тимчасова захисна огорожа будівельного майданчика обладнується суцільним козирком. Наведене, на думку позивача, виключає факт вчинення правопорушення у сфері містобудівної діяльності та підтверджує відсутність вини позивача.
		Щодо тверджень відповідачів, що при виконанні будівельних робіт заповнення бетонних стін підвалу між фундаментними блоками секції С-2 виконано з цегли замість монолітного бетону, чим на думку відповідачів порушено проектне рішення передбачене розділом проекту «Конструктивні рішення» (арк. 9-11 розділу 2012-04-М-КБ.2), позивач зазначив, що у квітні 2019 року ПП «Рим-Лав» звертався до Проектанта - ТОВ «Модерн Архітекчурал Десинжис Проджект Груп» щодо можливості заміни монолітних ділянок блоків ФБС з монолітних на цегляні, і 17 квітня 2019 р. за вих. № 17-04/19 проектною організацією було прийнято рішення про використання в окремих місцях і тільки у внутрішніх стінах підвалу цегляної кладки в якості монолітних ділянок. При цьому Проектант вказав, що дане рішення не вплине на міцність і стійкість стін підвалу та будинку в цілому.
		Одночасно, Проектантом було виготовлено та надано Підряднику відповідні Аркуші заміни розділу проекту «Конструктивні рішення» (арк. 10-12 розділу 2012-04-М-КБ.2) на яких відмічено, в яких саме місцях заповнення стін підвалу дозволяється виконати з цегли замість монолітного бетону, щоб це не вплинуло на міцність і стійкість стін підвалу та будинку в цілому. Ці змінені проектні рішення на час проведенні перевірки ДАБІ були на об`єкті, однак з невідомих причин не були оглянуті та враховані головними інспекторами будівельного нагляду Департаменту ДАБІ у Львівській області.
		На переконання позивача, відповідачами притягнуто ПП «Рим-Лав» до відповідальності за відсутності доказів вчинення правопорушення та за відсутності доказів вини, тому відповідачі діяли упереджено, оскільки, не врахували жодних пояснень та заперечень позивача, що відповідно виключає сам факт вчинення правопорушення у сфері містобудівної діяльності та підтверджує відсутність вини позивача, а тому Приватне підприємство «Рим-Лав» не підлягає притягненню до відповідальності за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.
		08.09.2020 року року позивачем подано відповідь-пояснення, у якому додатково зазначено, що ні на самих фотографіях, які долучені відповідачами до матеріалів справи, ні в оскаржуваній постанові не міститься відомостей про серійний номер приладу фотофіксації, а також відсутні дані про його марку і модель. Крім того, звертає увагу суду, що в додаткових поясненнях, відповідач вперше заявляє, що крутизна відкосів котловану була визначена кутоміром. Однак, відповідачами не вказано, яким саме «Кутоміром» здійснювалось таке вимірювання, відсутні й відомості про його серійний номер, марку і модель, тощо.
		Крім цього, позивач зазначив, що розділ проекту «Конструктивні  рішення 2012-04-М-КБ.2» (в аркуші 9-11 якого вносились зміни) є Робочими кресленнями, внесення змін до яких не потребує ні завдання на корегування, ні, відповідно експертного коригованого проекту, оскільки жодної зміни проектного рішення не відбувалось.
		Додатково позивач зазначив, що планова перевірка об`єкту «Нове будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення на АДРЕСА_1» не могла бути передбачена в річному плані здійснення державного нагляду (контролю) на 2019 рік, з огляду на те, що Дозвіл на виконання будівельних робіт № ЛВ 112190371079 був виданий Департаментом ДАБІ у Львівській області Замовнику ОСОБА_1 лише  06.02.2019 р., тобто через два місяці після граничного терміну (01.12.2018 р.) затвердження річного плану здійснення заходів державного нагляду (контролю). Отже, на думку позивача, перевірка була незаконною, що автоматично призводить до визнання протиправними прийнятих за її результатами актів індивідуальної дії, просить врахувати правову позицію з аналогічних справ, викладених у постановах Верховного Суду, в тому числі щодо оскарження наказів щодо призначення перевірки.
		Саме тому позивач просить визнати протиправними та скасувати постанову № 28пл/19/1013-6/6041-19 від 26 грудня 2019 року «Про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та припис № 115/19-1 від 11 грудня 2019 року «Про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил». Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю, просив позов задоволити.
		Представником відповідачів 28.05.2020 року подано до суду відзив на позовну заяву, в якому просить суд відмовити в задоволенні позову. Відзив обґрунтований тим, що Департаментом ДАБІ у Львівській області відповідно до плану перевірок затвердженого наказом №1040 від 20.09.2019 р. та направлення № 115/19-пл від 28.11.2019 р. у термін із 28.11.2019 до 12.02.2019 - було проведено планову перевірку дотримання вимог містобудівного законодавства на об`єкті будівництва багатоквартирного житлового будинку з вбудовано - прибудованими приміщеннями громадського призначення по АДРЕСА_1.
		Перевіркою встановлено, що генеральним підрядником - ПП «Рим-Лав» - виконує будівельні роботи на об`єкті будівництва з порушенням проекту організації будівництва розробленого проектною організацією ТОВ «Модерн Архітекчурал Десинжис Проджект Груп», яка затверджена замовником будівництва у складі проектної документації, а також проекту виконання робіт, розробленого ПП «Олвік», а саме:
		- Розпочато будівельні роботи без виконання комплексу заходів з підготовчих робіт не виконано огородження будівельного майданчика охоронно - захисною огорожею h=2м по ДСТУ Б В.2.8-43:2011 (згідно буд генплану ПВР (проект виконання робіт) та ПОБ (проект організації будівництва);
		- Не встановлено інвентарних вагончиків виконроба та робітників в кількості 3-х штук (згідно буд генплану ПВР (проект виконання робіт) та ПОБ (проект організації будівництва);
		- Не встановлено прожекторні щогли внутрішньо майданчикового освітлення (згідно буд генплану ПВР (проект виконання робіт) та ПОБ (проект організації будівництва);
		- Не встановлено болотовідбійний щит (згідно буд генплану ПВР (проект виконання робіт та ПОБ (проект організації будівництва);
		- Тимчасова захисна огорожа будівельного майданчика, що прилягає до місць проходу людей (тротуару) за межами будівельного майданчика - не обладнана суцільним захисним козирком;
		- Не дотримано нормативно безпечної крутизни відкосу котловану, влаштованого без закріплень, що становить 45 градусів для насипного ґрунту та 56 градусів для супіщаного ґрунту, (згідно геологічних вишукувань, виконаних ФОП ОСОБА_2 насипний ґрунту на ділянці глибиною 0,81,9 м. наступний шар супісок пластичний на глибину 2,9-3,8 метрів) для глибини виїмки до 3 метрів згідно сторінки 48 ПВР (проект виконання робіт) таблиці 10.2 ДБН А.3.2-2-2009 «Охорона праці і промислова безпека у будівництві», натомість крутизна відкосів котловану С-2 становить 80-90 градусів;
		- Заповнення бетонних стін підвалу між фундаментними блоками секції С-2 виконано із цегли замість монолітного бетону, передбаченого розділом проекту «Конструктивні рішення» (арк. 9-11 розділу 2012-04-М-КБ.2);
		Вищевказане є порушенням ч. 1 ст. 9 Закону України «Про архітектурну діяльність», п. 6.2.1, 10.2 ДБН А.3.2-2-2009 «Охорона праці і промислова безпека у будівництві» та затверджених проектних рішень.
		Щодо крутизни куту нахилу котловану відповідачі зазначили, що кут нахилу 90 градусів не потребує вимірювання, оскільки є сталою математичною величиною у розрізі зіткнення двох ліній вертикальної та горизонтальної, а отже сплутати кут 45 чи 56 градусів із кутом 90 градусів є неможливо. Більше того у акті перевірки у графі пояснення чи зауваження до перевірки директор позивача не вказав жодних записів (сторінка 13 акту), чим по своїй суті погодився із тим, що висота куту нахилу відкосу котловану є не відповідною затвердженим проектним рішенням.
		Щодо необхідності встановлення огорожі будівельного майданчика у тому числі і суцільного козирка зазначили, що оскільки позивач, як підрядник об`єкту будівництва зобов`язаний здійснювати будівництво виключно у відповідності до затвердженої проектної документації, і такою документацією (ПОБ) передбачено у складі комплексу підготовчих робіт по об`єкту - перед виконанням уже безпосередньо будівельних робіт - влаштування огорожі щодо всього об`єкту будівництва у цілому, а не частково відносно черг чи секцій будівництва - а тому позивач зобов`язаний був здійснити огородження усього будівельного майданчика перед початком виконання будівельних робіт у незалежності від того де (на якій із секцій) будуть тривати безпосередньо будівельні роботи.
		Щодо нібито обґрунтування позивачем внесення змін у проектну документацію у частині зміни заповнення бетонних стін підвалу між фундаментними блоками цеглою - замість запроектованого монолітного бетонну - відповідачі зазначили, що такі зміни не були надані замовником будівництва при отримання дозволу на виконання будівельних робіт, не були надані при перевірці - і не були надані під час розгляду справи 26.12.2019 р.
		Крім того звертають увагу суду, що порядок коригування проектної документації (внесення змін) регламентовано ДБН та Наказом Мінрегіонбуду № 45 від 16.05.2011 р., якими визначено, що коригування проектної документації - внесення змін до затвердженого (схваленого) проекту будівництва на підставі завдання на коригування. Жодного завдання на коригування не було надано ні відповідачу, ні суду.
		Більше того, з метою затвердження корегованого проекту такий повинен пройти обов`язкову експертизу - жодного експертного звіту коригованого проекту знову ж таки не надано.
		На переконання відповідачів, посадові особи Департаменту ДАБІ у Львівській області діяли у суворій відповідності до вимог законодавства України, а позивачем не спростовано виявлених порушень, тому просять відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі за безпідставністю.
		02.09.2020 року відповідачами подано додаткові пояснення до відзиву, в яких зазначено, що крутизна відкосів котловану визначена шляхом візуального порівняння з вертикальними стінами підвалу (90 градусів), а також, кутоміром (фото відкосів додається).
		Щодо заповнення бетонних стін підвалу між фундаментними блоками секції С-2 виконано із цегли замість монолітного бетону, передбаченого розділом проекту «Конструктивні рішення» (арк.9-11 розділу 2012-04-М-КБ.2), відповідачі зазначили, що у даному випадку, має місце зміна проектних рішень. А відтак, необхідно було провести повторну експертизу проекту будівництва після його доопрацювання у зв`язку із необхідністю зміни проектних рішень. З метою затвердження корегованого проекту такий повинен пройти обов`язкову експертизу - жодного експертного звіту коригованого проекту позивачем не надано.
		Додатково відповідачі надали пояснення щодо документів на підтвердження повноважень представників позивача та видів ґрунтів на ділянці будівництва.
		Окремо звернули увагу суду на те, що у період з 29.01.2020 по 11.02.2020 Держархбудінспекцією було проведено виконання вимог припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 11.12.2019 №115/19-1 на об`єкті нове будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення по вул. 16 Липня, в м Мостиська, Львівської області, та було встановлено, що припис від 11.12.2019 № 115/19-1 виконано, про що складено відповідний Акт від 11.02.2020 № 57/20-пз. А відтак, позивачем - генеральним підрядником - ПП «Рим-Лав» визнано вчинені ним порушення, які були виявлені відповідачами під час проведення планової перевірки з 28.11.2019 до 12.12.2019, за вчинення яких і було притягнуто позивача до відповідальності згідно оскаржуваної в даній справі постанови про накладення штрафу правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 26.12.2019 № 28/пл/19/1013-6/6041-19, тому просили відмовити у задоволенні позовних вимог.
		Представник відповідачів в судове засідання 12.01.2021 року не прибув, про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, відтак, суд на підставі ч.3 ст.205 КАС України, вирішує справу на підставі наявних у ній доказів.
		Згідно п. 3 ч. 3 ст. 246 КАС України, суд зазначає, що ухвалою судді від 30 січня 2020 року позовну заяву ПП «Рим-Лав» було повернуто відповідно до вимог п.3 ч. 4 ст.169 КАС України.
		Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 30 січня 2020 року про повернення позовної заяви по справі №380/828/20 було скасовано, а справу направлено на продовження розгляду до суду першої інстанції.
		Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 21 квітня 2020 року позовну заяву ПП «Рим-Лав» було залишено без руху. 
		Ухвалою судді від 07 травня 2020 року відкрито провадження в адміністративній справі за правилами загального позовного провадження і призначено підготовче судове засідання. 
		Ухвалою з питань відводу судді від 30 червня 2020 року визнано необґрунтованою заяву представника позивача ПП «Рим-Лав» від 26 червня 202 року про відвід судді Клименко О.М. та передано справу №380/838/20 для вирішення питання про відвід судді відповідно до приписів статті 31 КАС України.
		Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 01 липня 2020 року у задоволенні заяви представника позивача від 26.06.2020 року про відвід судді Клименко О.М. було відмовлено.
		Ухвалою судді від 22 вересня 2020 року у задоволенні клопотання представника відповідача-1 від 07 вересня 2020 року про зупинення провадження у справі було відмовлено.
		В судовому засіданні 22.09.2020 року ухвалою суду, яка занесена в протокол судового засідання було закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті. 
		Розгляд справи неодноразово відкладався за клопотаннями учасників справи, в тому числі у зв`язку із запровадженням на території України карантину та з метою не поширення  COVID-19.
		Суд заслухав пояснення представників позивача та відповідачів, показання свідків, дослідив долучені до матеріалів справи письмові докази, оцінив їх в сукупності і встановив наступні фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.
		Судом встановлено, що Департаментом ДАБІ у Львівській області у термін із 28.11.2019 до 12.02.2019 - було проведено планову перевірку дотримання вимог містобудівного законодавства на об`єкті будівництва багатоквартирного житлового будинку з вбудовано - прибудованими приміщеннями громадського призначення по АДРЕСА_1, за наслідками якої складно Акт №115/19 та Протокол №115/19-1 від 11.12.2019 року.
		Перевіркою встановлено, що генеральний підрядник - ПП «Рим-Лав» - виконує будівельні роботи на об`єкті будівництва з порушенням проекту організації будівництва розробленого проектною організацією ТОВ «Модерн Архітекчурал Десинжис Проджект Груп», яка затверджена замовником будівництва у складі проектної документації, а також проекту виконання робіт, розробленого ПП «Олвік», а саме:
		- Розпочато будівельні роботи без виконання комплексу заходів з підготовчих робіт не виконано огородження будівельного майданчика охоронно - захисною огорожею h=2м по ДСТУ Б В.2.8-43:2011 (згідно буд генплану ПВР (проект виконання робіт) та ПОБ (проект організації будівництва);
		- Не встановлено інвентарних вагончиків виконроба та робітників в кількості 3-х штук (згідно буд генплану ПВР (проект виконання робіт) та ПОБ (проект організації будівництва);
		- Не встановлено прожекторні щогли внутрішньо майданчикового освітлення (згідно буд генплану ПВР (проект виконання робіт) та ПОБ (проект організації будівництва);
		- Не встановлено болотовідбійний щит (згідно буд генплану ПВР (проект виконання робіт та ПОБ (проект організації будівництва);
		- Тимчасова захисна огорожа будівельного майданчика, що прилягає до місць проходу людей (тротуару) за межами будівельного майданчика - не обладнана суцільним захисним козирком;
		- Не дотримано нормативно безпечної крутизни відкосу котловану, влаштованого без закріплень, що становить 45 градусів для насипного ґрунту та 56 градусів для супіщаного ґрунту, (згідно геологічних вишукувань, виконаних ФОП ОСОБА_2 насипний ґрунту на ділянці глибиною 0,81,9 м. наступний шар супісок пластичний на глибину 2,9-3,8 метрів) для глибини виїмки до 3 метрів згідно сторінки 48 ПВР (проект виконання робіт) таблиці 10.2 ДБН А.3.2-2-2009 «Охорона праці і промислова безпека у будівництві», натомість крутизна відкосів котловану С-2 становить 80-90 градусів;
		- Заповнення бетонних стін підвалу між фундаментними блоками секції С-2 виконано із цегли замість монолітного бетону, передбаченого розділом проекту «Конструктивні рішення» (арк. 9-11 розділу 2012-04-М-КБ.2);
		Вищевказане є порушенням: затверджені проектні рішення проекту організації будівництва розробленого ТОВ «Модерн Архітекчурал Десинжис Проджект Груп», затверджений замовником в складі проектної документації, проект виконання робіт, розроблений ПП «Олвік», затверджений директором ПП «Рим-Лав», вимог таблиці 10.2, п. 6.2.1 ДБН А.3.2-2-2009 «Охорона праці і промислова безпека у будівництві», затверджені проектні рішення «Нове будівництво багатоквартирного житлового будинку із вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення по вул. 16 Липня, 20 в м. Мостиська, Мостиського району, Львівської області», розділ «Конструктивні рішення» (арк. 9-11 розділу 2012-04-М-КБ-2), ч. 1 ст. 9 Закону України «Про архітектурну діяльність».
		На підставі даних висновків відповідачем 2 винесено припис Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції України у Львівській області Державної архітектурно-будівельної інспекції України № 115/19-1 від 11 грудня 2019 року «Про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил» з вимогою усунути на протязі 30 днів ПП «Рим-Лав» виявлені порушення та постанову № 28пл/19/1013-6/6041-19 від 26 грудня 2019 року «Про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», якою визнано ПП «Рим-Лав» винним у порушенні п.8 ч.3 ст.2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності».
		Зміст спірних правовідносин полягає в тому, що позивач не погоджується із вказаними рішеннями, тому звернувся до суду з позовом за захистом своїх прав та інтересів, оскільки відповідачі не врахували жодних пояснень та заперечень позивача, що відповідно виключає сам факт вчинення правопорушення у сфері містобудівної діяльності та підтверджує відсутність вини позивача, а тому, на переконання позивача, Приватне підприємство «Рим-Лав» не підлягає притягненню до відповідальності за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.
		Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
		Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 №3038-VI встановлює правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.
		Згідно із частиною першою, другою статті 41-1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», Державний архітектурно-будівельний нагляд - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання уповноваженими органами містобудування та архітектури, структурними підрозділами Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій та виконавчими органами сільських, селищних, міських рад з питань державного архітектурно-будівельного контролю, іншими органами, що здійснюють контроль у сфері містобудівної діяльності (далі - об`єкти нагляду), вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил під час провадження ними містобудівної діяльності.
		Державний архітектурно-будівельний нагляд здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, через головних інспекторів будівельного нагляду у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
		Постановою Кабінету Міністрів України від 19.08.2015 № 698 затверджено Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду (далі - Порядок № 698) (у редакції на момент виникнення спірних правовідносин), пунктом 2 якого передбачалося, що нагляд здійснюється Держархбудінспекцією через головних інспекторів будівельного нагляду шляхом проведення планових, позапланових, документальних і камеральних перевірок. Перевірки проводяться головним інспектором будівельного нагляду або кількома головними інспекторами будівельного нагляду.
		Відповідно до п. 1, п. 2 ч. 4 ст. 41-1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, вчинених об`єктами нагляду, головні інспектори будівельного нагляду мають право: 1) видавати обов`язкові до виконання об`єктами нагляду приписи про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності;
		2) притягати посадових осіб об`єктів нагляду до відповідальності за вчинені правопорушення відповідно до закону;
		Підпунктом 6 пункту 5 Порядку № 698 ( у редакції на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, вчинених об`єктами нагляду, головні інспектори будівельного нагляду мають право:
		1) видавати обов`язкові до виконання об`єктами нагляду приписи про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності;
		2) притягати посадових осіб об`єктів нагляду до відповідальності за вчинені правопорушення відповідно до закону.
		Процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями (далі - суб`єкти містобудування) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт визначає здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553 (далі - Порядок № 553, в редакції, яка діяла на момент спірних правовідносин).
		Посадові особи органу державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язані, окрім іншого, у повному обсязі, об`єктивно та неупереджено здійснювати державний архітектурно-будівельний контроль у межах повноважень, передбачених законодавством (п. 12 Порядку № 553).
		Таким чином, наведеними вище положеннями законодавства визначено права посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю під час проведення планового заходу, строк проведення та обов`язки посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю.
		Вирішуючи питання, чи правомірно притягнуто позивача до відповідальності за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, суд зазначає, що частиною 1 статті 1 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» від 14.10.1994 №208/94-ВР передбачено, що правопорушеннями у сфері містобудівної діяльності є протиправні діяння (дії чи бездіяльність) суб`єктів містобудування - юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, державними стандартами і правилами.
		Статтею 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» передбачено відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності суб`єктів містобудування, які здійснюють проектування об`єктів, експертизу проектів будівництва, суб`єктів містобудування, які є замовниками будівництва об`єктів, суб`єктів містобудування, які виконують будівельні роботи, суб`єктів містобудування, які виготовляють будівельні матеріали тощо.
		Отже відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності несуть лише ті суб`єкти містобудування, які вчинили протиправні діяння. Водночас факт правопорушення повинен бути належним чином зафіксований та доведений у законний спосіб.
		Процедуру накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності (далі - штрафи), що передбачені Законом № 208/94-ВР, визначає Порядок накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1995 № 244 (далі - Порядок № 244, в редакції, яка діяла під час спірних правовідносин).
		Відповідно до пункту 4 Порядку № 244 у разі вчинення одним суб`єктом містобудування двох або більше правопорушень у сфері містобудівної діяльності штраф накладається за кожне правопорушення окремо.
		Пунктами 9 та 11 Порядку № 244 передбачено, що про вчинення правопорушення у сфері містобудівної діяльності посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю, які згідно з функціональними обов`язками здійснюють державний архітектурно-будівельний контроль (далі - уповноважена посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю), складають протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.
		У разі вчинення одним суб`єктом містобудування двох або більше правопорушень у сфері містобудівної діяльності протокол складається стосовно кожного правопорушення окремо.
		Наведене дає підстави для висновку, що у разі вчинення одним суб`єктом містобудування двох або більше правопорушень у сфері містобудівної діяльності штраф накладається за кожне правопорушення окремо, так само і протокол складається щодо кожного правопорушення окремо.
		В той же час, зі змісту протоколу №115/19-1 від 11.12.2019 року слідує, що відповідач 2 в результаті проведеної перевірки ПП «Рим-Лав» зазначив декілька фактів порушень законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил: ПП «Рим-Лав» виконує будівельні роботи на об`єкті будівництва з порушенням проекту організації будівництва розробленого проектною організацією ТОВ «Модерн Архітекчурал Десинжис Проджект Груп», яка затверджена замовником будівництва у складі проектної документації, а також проекту виконання робіт, розробленого ПП «Олвік», а саме: розпочато будівельні роботи без виконання комплексу заходів з підготовчих робіт не виконано огородження будівельного майданчика охоронно - захисною огорожею h=2м по ДСТУ Б В.2.8-43:2011 (згідно буд генплану ПВР (проект виконання робіт) та ПОБ (проект організації будівництва); не встановлено інвентарних вагончиків виконроба та робітників в кількості 3-х штук (згідно буд генплану ПВР (проект виконання робіт) та ПОБ (проект організації будівництва); не встановлено прожекторні щогли внутрішньо майданчикового освітлення (згідно буд генплану ПВР (проект виконання робіт) та ПОБ (проект організації будівництва); не встановлено болотовідбійний щит (згідно буд генплану ПВР (проект виконання робіт та ПОБ (проект організації будівництва); тимчасова захисна огорожа будівельного майданчика, що прилягає до місць проходу людей (тротуару) за межами будівельного майданчика - не обладнана суцільним захисним козирком; не дотримано нормативно безпечної крутизни відкосу котловану, влаштованого без закріплень, що становить 45 градусів для насипного ґрунту та 56 градусів для супіщаного ґрунту, (згідно геологічних вишукувань, виконаних ФОП ОСОБА_2 насипний ґрунту на ділянці глибиною 0,81,9 м. наступний шар супісок пластичний на глибину 2,9-3,8 метрів) для глибини виїмки до 3 метрів згідно сторінки 48 ПВР (проект виконання робіт) таблиці 10.2 ДБН А.3.2-2-2009 «Охорона праці і промислова безпека у будівництві», натомість крутизна відкосів котловану С-2 становить 80-90 градусів; заповнення бетонних стін підвалу між фундаментними блоками секції С-2 виконано із цегли замість монолітного бетону, передбаченого розділом проекту «Конструктивні рішення» (арк. 9-11 розділу 2012-04-М-КБ.2), чим порушено затверджені проектні рішення проекту організації будівництва розробленого ТОВ «Модерн Архітекчурал Десинжис Проджект Груп», затверджений замовником в складі проектної документації, проект виконання робіт, розроблений ПП «Олвік», затверджений директором ПП «Рим-Лав», вимог таблиці 10.2, п. 6.2.1 ДБН А.3.2-2-2009 «Охорона праці і промислова безпека у будівництві», затверджені проектні рішення «Нове будівництво багатоквартирного житлового будинку із вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення по вул. 16 Липня, 20 в м. Мостиська, Мостиського району, Львівської області», розділ «Конструктивні рішення» (арк. 9-11 розділу 2012-04-М-КБ-2), ч. 1 ст. 9 Закону України «Про архітектурну діяльність» (т.1 а.с. 60-61). 
		Наведені порушення одночасно згруповані і у спірній постанові № 28пл/19/1013-6/6041-19 від 26 грудня 2019 року «Про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», зокрема: затверджені проектні рішення проекту організації будівництва розробленого ТОВ «Модерн Архітекчурал Десинжис Проджект Груп», затверджений замовником в складі проектної документації, проект виконання робіт, розроблений ПП «Олвік», затверджений директором ПП «Рим-Лав», вимог таблиці 10.2, п. 6.2.1 ДБН А.3.2-2-2009 «Охорона праці і промислова безпека у будівництві», затверджені проектні рішення «Нове будівництво багатоквартирного житлового будинку із вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення по вул. 16 Липня, 20 в м. Мостиська, Мостиського району, Львівської області», розділ «Конструктивні рішення» (арк. 9-11 розділу 2012-04-М-КБ-2, ч. 1 ст. 9 Закону України «Про архітектурну діяльність», якою визнано ПП «Рим-Лав» винним у порушенні п.8 ч.3 ст.2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності».
		Суд констатує, що згрупування декількох правопорушень в одній постанові вказує на порушення процедури притягнення позивача до відповідальності за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, а саме пункту 4 та пункту 11 Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 6 квітня 1995 року №244, якими передбачено, що у разі вчинення одним суб`єктом містобудування двох або більше правопорушень у сфері містобудівної діяльності, протокол складається стосовно кожного правопорушення окремо, так само і у разі вчинення одним суб`єктом містобудування двох або більше правопорушень у сфері містобудівної діяльності штраф накладається за кожне правопорушення окремо.
		Що, у свою чергу, свідчить про неправомірність дій відповідача 2 щодо притягнення позивача до відповідальності, оскільки такі правопорушення є самостійними за своєю суттю та врегульовані різними положеннями Державних будівельних норм. При цьому, визначивши загальну суму штрафу в розмірі 94590,00 грн. за різні за своїм змістом правопорушення, відповідачі не надали до суду будь-яких розрахунків, які б надавали суду можливість визнати правомірність застосування відповідачем 2 штрафних санкцій за кожне правопорушення.
		Надаючи правову оцінку в контексті встановлених порушень, суд враховує наступне.
		Пунктами 19, 21 Порядку №244 передбачено, що доказами у справі про правопорушення у сфері містобудівної діяльності є будь-які фактичні дані, на підставі яких встановлюється наявність чи відсутність правопорушення, винність відповідного суб`єкта містобудування в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
		Зазначені дані встановлюються на підставі протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, у разі потреби - на підставі пояснень суб`єкта містобудування, який притягається до відповідальності, свідків, а також інших документів.
		Посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд справ, під час розгляду справи зобов`язана з`ясувати, чи було вчинено правопорушення у сфері містобудівної діяльності, чи винний відповідний суб`єкт містобудування в його вчиненні, чи підлягає він притягненню до відповідальності, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
		До протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності можуть додаватися оригінали або копії документів, фотоматеріали, які підтверджують факт вчинення правопорушення у сфері містобудівної діяльності, винність суб`єкта містобудування в його вчиненні та інші обставини, які мають значення для вирішення справи.
		Протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та інші матеріали подаються посадовій особі органу державного архітектурно-будівельного контролю, уповноваженій розглядати справу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, з метою вирішення питання притягнення до відповідальності та накладення штрафу протягом трьох днів після його складення.
		Отже, наведені норми визначають обов`язок посадової особи державного архітектурно-будівельного контролю під час розгляду справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності з`ясувати усі без виключення обставини, що передують притягненню суб`єкта містобудування до відповідальності, при цьому, факт вчинення правопорушення має бути підтверджений документально та із урахуванням пояснень такого суб`єкта.
		При цьому, рішення суб`єкта владних повноважень має бути обґрунтованим на момент його прийняття, оскільки воно має значимі наслідки для суб`єктів приватного права, що знаходяться в нерівному положенні по відношенні до суб`єкта владних повноважень.
		В контексті наведеного слід зауважити, що дотримання передбаченої законом процедури та порядку винесення такого рішення має виключно важливу роль для встановлення об`єктивної істини органом, на який законом покладено повноваження, зокрема, щодо розгляду справ про правопорушення у сфері містобудівної діяльності. 
		Відповідно до ч.1 ст.9 Закону України «Про архітектурну діяльність» будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об`єкта архітектури  здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеному Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності».
		Відповідно до п.7.3 ДБН А.3.1-5-2016 «Організація будівельного виробництва» будівельний майданчик має утримуватись відповідно до рішень з організації будівництва, прийнятих у ПТД, вимог з охорони праці і промислової безпеки відповідно до ДБН А.3.2-2, Правил пожежної безпеки в Україні (НАПБ А.01.001).
		Згідно пункту 6.1.1. ДБН А.3.2-2-2009 «Охорона праці і промислова безпека у будівництві» будівельні майданчики (площадки будівельних і промислових підприємств з об`єктами будівництва, що знаходяться на них, виробничими і санітарно-побутовими приміщеннями і спорудами), дільниці робіт і робочі місця мають бути підготовлені для безпечного виконання робіт.
		Згідно п. 6.2.1 ДБН А.3.2-2-2009 будівельні майданчики та виробничі дільниці повинні бути огороджені згідно з ГОСТ 23407. Конструкція захисних огорож повинна задовольняти таким вимогам: огорожі, що прилягають до місць проходу людей за межами будівельного майданчика, повинні мати висоту не менше ніж 2,0 м і бути обладнані суцільним захисним козирком із несучою здатністю витримувати снігове навантаження, а також навантаження від падіння дрібних предметів; ці огорожі повинні бути без прорізів, крім воріт і хвірток, які охороняються протягом робочого часу і замикаються після закінчення робіт. Огорожі слід доставити на об`єкт будівництва до початку виконання робіт та негайно установити після утворення зазначеного перепаду по висоті, а демонтувати безпосередньо перед улаштуванням проектних огороджувальних конструкцій.
		Відповідальність за наявність і своєчасність установлення огорож у місцях загального користування несе генпідрядник, за його відсутності - субпідрядник (підрядник). Генпідрядник разом із субпідрядником (підрядником) несуть відповідальність за наявність огорож на дільниці субпідрядника (підрядника), якщо інше не визначено договором між ними. Виконання робіт без додержання вимог цього пункту не допускається.
		Зі змісту Акта перевірки №115/19 та Протоколу №115/19-1 від 11.12.2019 року слідує, що тимчасова захисна огорожа будівельного майданчика, що прилягає до місць проходу людей (тротуару) за межами будівельного майданчика - не обладнана суцільним захисним козирком.
		Проте, будь - яких доказів, що тимчасова захисна огорожа будівельного майданчика об`єкту «Нове будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення на АДРЕСА_1» передбачає прилягання місць проходу людей, відповідачами не надано.
		При цьому суд зазначає, що надані відповідачем фотографії не підтверджують факт виявленого порушення, оскільки не містять дати здійснення фотографування, не дають можливості ідентифікувати об`єкт, де здійснювалося фотографування, та пристрій, на якому фотографії зберігаються в електронній (цифровій) формі, а тому ці фотографії не є належними  та достовірними доказами у розумінні КАС України.
		Щодо зазначених порушень в акті перевірки №115/19 від 11.12.2019 року, що позивачем не дотримано нормативно безпечної крутизни відкосу котловану, влаштованого без закріплень, що становить 45 градусів для насипного ґрунту та 56 градусів для супіщаного ґрунту, (згідно геологічних вишукувань, виконаних ФОП ОСОБА_2 насипний ґрунту на ділянці глибиною 0,81,9 м. наступний шар супісок пластичний на глибину 2,9-3,8 метрів) для глибини виїмки до 3 метрів згідно сторінки 48 ПВР (проект виконання робіт) таблиці 10.2 ДБН А.3.2-2-2009 «Охорона праці і промислова безпека у будівництві», натомість крутизна відкосів котловану С-2 становить 80-90 градусів, суд погоджується із доводами позивача, що 
		представниками відповідача не було вчинено жодних дій щодо обмірів відношення висоти укосу до його основи при здійсненні перевірки безпосередньо на будівельному майданчику об`єкту перевірки.
		Адже жодних доказів, в тому числі і на вимогу суду, що крутизна відкосу котловану в секції С-2 становить 80-90 градусів, а не 56 або 76 градусів, як це передбачено таблицею 10.2 ДБН А.3.2-2-2009, представниками відповідача не надано.
		Факт відсутності жодних вимірюючих пристроїв та відсутність відео фіксації під час проведення перевірки на об`єкті будівництва «Нове будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення на АДРЕСА_1» підтверджені і показаннями свідків ОСОБА_3 (директора ПП «Рим-Лав») та ОСОБА_4 .
		На непослідовність позиції відповідачів вказує і твердження, зазначене у відзиві на позовну заяву, що кут нахилу 90 градусів не потребує вимірювання, оскільки є сталою математичною величиною у розрізі зіткнення двох ліній вертикальної та горизонтальної, а отже сплутати кут 45 чи 56 градусів із кутом 90 градусів є неможливо. Натомість в додаткових поясненнях до відзиву, зазначено, що крутизна відкосів котловану визначена шляхом візуального порівняння з вертикальними стінами підвалу (90 градусів), а також, кутоміром (фото відкосів додається).
		В той же час, надані відповідачем разом із відзивом на позовну заяву фотографії не надають можливості встановити коли і ким здійснювалася відповідна фотофіксація. А відтак, суд повторно наголошує, що наявні в матеріалах справи матеріали фото фіксації не є належними доказами в розумінні ст.73 КАС України.
		Зазначене дає підстави суду дійти висновку, що посадовими особами відповідача 2 не здійснювались точні виміри обмірів відношення висоти укосу до його основи при здійсненні перевірки, із зазначенням вимірювального відповідного засобу, за допомогою якого це було зроблено. Зазначення в акті перевірки, що крутизна відкосів котловану С-2 становить 80-90 градусів є припущеннями посадових осіб Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції України у Львівській області, які проводили плановий захід державного архітектурно-будівельного контролю.
		Щодо тверджень відповідачів, що при виконанні будівельних робіт заповнення бетонних стін підвалу між фундаментними блоками секції С-2 виконано з цегли замість монолітного бетону, чим на думку відповідачів порушено проектне рішення передбачене розділом проекту «Конструктивні рішення» (арк. 9-11 розділу 2012-04-М-КБ.2), суд враховує наступне.
		Матеріалами справи підтверджено, що у квітні 2019 року ПП «Рим-Лав» звертався до Проектанта - ТОВ «Модерн Архітекчурал Десинжис Проджект Груп» щодо можливості заміни монолітних ділянок блоків ФБС з монолітних на цегляні. 17 квітня 2019 р. за вих. № 17-04/19 проектною організацією було прийнято рішення про використання в окремих місцях і тільки у внутрішніх стінах підвалу цегляної кладки в якості монолітних ділянок. Одночасно, Проектантом, було виготовлено та надано Підряднику відповідні Аркуші заміни розділу проекту «Конструктивні рішення» (арк. 10-12 розділу 2012-04-М-КБ.2). 
		Суд не враховує доводи відповідачів, що такі зміни не були надані замовником будівництва при перевірці - і не були надані під час розгляду справи 26.12.2019 р.
		Як слідує зі змісту показань свідка ОСОБА_3 , що змінені проектні рішення на час проведенні перевірки ДАБІ знаходились на об`єкті і перевіряючим було запропоновано їх надати, однак з невідомих причин не були оглянуті та враховані головними інспекторами будівельного нагляду Департаменту ДАБІ у Львівській області.
		Також суд враховує ту обставину, що позивачем з даного приводу надавались заперечення (т. 1 а.с. 63-67) під час розгляду справи про притягнення суб`єкта містобудування до відповідальності 26.12.2019 року, в яких зазначено, в тому числі й щодо внесення відповідних змін у розділ проекту «Конструктивні рішення», натомість жодних обґрунтувань з яких підстав їх не було враховано та спростувань доводів та аргументів позивача, відповідачем 2 під час прийняття постанови Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції України у Львівській області Державної архітектурно-будівельної інспекції України № 28пл/19/1013-6/6041-19 від 26 грудня 2019 року «Про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» у спірному рішенні не містить. 
		Відповідач 2 лише обмежився констатацією наявності заперечень позивача та що такі «прийнято до уваги, однак яким не було спростовано вищезазначені порушення по суті» (т.1.а.с.51 (на звороті)) під час прийняття спірної постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.
		У цьому контексті слід зазначити, що критерій обґрунтованості рішення або дії вимагає від суб`єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Зокрема, така позиція знайшла своє висвітлення й у рішеннях Європейського суду з прав людини, який зокрема у в п.36 рішення в справі «Суомінен проти Фінляндії» вказав, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.
		Отже, до суду під час розгляду справи відповідачами, на яких покладено обов`язок доказування правомірності прийнятих ним рішень не дотримано ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та п.п. 19, 21 Порядку №244, оскільки не надано належних та допустимих доказів щодо встановлених відповідачами порушень позивачем, зазначених в акті перевірки а саме, що тимчасова захисна огорожа будівельного майданчика, що прилягає до місць проходу людей (тротуару) за межами будівельного майданчика - не обладнана суцільним захисним козирком; не дотримано нормативно безпечної крутизни відкосу котловану, влаштованого без закріплень, що становить 45 градусів для насипного ґрунту та 56 градусів для супіщаного ґрунту, (згідно геологічних вишукувань, виконаних ФОП ОСОБА_2 насипний ґрунту на ділянці глибиною 0,81,9 м. наступний шар супісок пластичний на глибину 2,9-3,8 метрів) для глибини виїмки до 3 метрів згідно сторінки 48 ПВР (проект виконання робіт) таблиці 10.2 ДБН А.3.2-2-2009 «Охорона праці і промислова безпека у будівництві», натомість крутизна відкосів котловану С-2 становить 80-90 градусів; заповнення бетонних стін підвалу між фундаментними блоками секції С-2 виконано із цегли замість монолітного бетону, передбаченого розділом проекту «Конструктивні рішення» (арк. 9-11 розділу 2012-04-М-КБ.2), а також не наведено жодних обґрунтувань та спростувань доводів та аргументів позивача викладених у запереченні 26.12.2019 року. 
		Доводи відповідача, що в акті перевірки від 11.12.2019 року №115/19 у графі пояснення чи зауваження до перевірки директор позивача не вказав жодних записів (сторінка 13 акту), чим по своїй суті погодився із тим, що висота куту нахилу відкосу котловану є не відповідною затвердженим проектним рішенням, суд не враховує, з огляду на п. 26 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 19.08.2015 № 698 (в редакції на момент спірних правовідносин) , яким передбачено, що керівник об`єкта нагляду, щодо якого проводилася перевірка, або його заступник, або уповноважена керівником особа не погоджуються з результатами перевірки, викладеними в акті перевірки, вони мають право в акті викласти письмові пояснення, зауваження або заперечення.
		Отже, це право керівника об`єкта нагляду викладати письмові заперечення, а не обов`язок, а їх відсутність не свідчить про визнання встановлених в акті перевірки порушень.
		Доводи відповідачів, що у період з 29.01.2020 по 11.02.2020 Держархбудінспекцією було проведено виконання вимог припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 11.12.2019 №115/19-1 на об`єкті нове будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення по АДРЕСА_1 , та було встановлено, що припис від 11.12.2019 № 115/19-1 виконано, про що складено відповідний Акт від 11.02.2020 № 57/20-пз, а відтак, на переконання відповідачів, позивачем - генеральним підрядником - ПП «Рим-Лав» визнано вчинені ним порушення, за вчинення яких і було притягнуто позивача до відповідальності згідно оскаржуваної в даній справі постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 26.12.2019 № 28/пл/19/1013-6/6041-19, суд не враховує, з огляду на приписи ч. 2 ст. 77 КАС України, оскільки такі докази не були покладені в основу оскаржуваних рішень.
		Разом з цим, припис органів державного архітектурно-будівельного контролю є обов`язковим до виконання в силу положень чинного законодавства України та не позбавляє права позивача на його оскарження в судовому порядку.
		При цьому, суд не надає оцінку доводам представника позивача, що планова перевірка об`єкту «Нове будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення на АДРЕСА_1» не могла бути передбачена в річному плані здійснення державного нагляду (контролю) на 2019 рік, з огляду на те, що Дозвіл на виконання будівельних робіт № ЛВ 112190371079 був виданий Департаментом ДАБІ у Львівській області Замовнику ОСОБА_1 лише  06.02.2019 р., тобто через два місяці після граничного терміну (01.12.2018 р.) затвердження річного плану здійснення заходів державного нагляду (контролю), отже на думку позивача, перевірка була незаконною, що автоматично призводить до визнання протиправними прийнятих за її результатами актів індивідуальної дії, з огляду на таке.
		Відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
		Оскільки наведені доводи були висловлені представником позивача у додаткових поясненнях та заяві з процесуальних питань (т. 1 а.с. 226), в той же час такі відсутні у змісті позовної заяви, а письмова заява про зміну предмету і підстав позову в порядку ч.1 ст. 47 КАС України позивачем не подавалась, відтак суд позбавлений можливості здійснити оцінку доводам позивача щодо законності призначення планової перевірки в межах спірних правовідносин.
		Оцінюючи правомірність дій та рішень суб`єктів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.
		Відповідно до частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
		У відповідності до статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
		Частиною другою статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
		Згідно із частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
		В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
		Суд вважає, що відповідачами, у порушення приписів частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, не надано належних, у розумінні статей 73-76 Кодексу адміністративного судочинства України, доказів, які підтверджували б правомірність прийняття оскаржуваних припису та постанови.
		Враховуючи вищевикладене, системно проаналізувавши норми законодавства, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд дійшов висновку, що позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню, а тому постанова Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції України у Львівській області Державної архітектурно-будівельної інспекції України № 28пл/19/1013-6/6041-19 від 26 грудня 2019 року «Про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та припис Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції України у Львівській області Державної архітектурно-будівельної інспекції України № 115/19-1 від 11 грудня 2019 року «Про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил» є протиправними та підлягають скасуванню.
		Решта доводів сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
		Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
		Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.
		Відповідно до вимог ч. 1, п. 2 ч. 2 ст. 245 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково. У разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
		Відповідно до ч.1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
		Подану до завершення судових дебатів представником позивача заяву про вирішення витрат на правову допомогу від 12.01.2021 року буде вирішена судом в порядку ст. 139 та ст. 252 КАС України. 
		Відповідно до платіжного доручення № 11 від 23 січня 2020 року, позивачем сплачено 4204,00 грн. судового збору. Отже, стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної архітектурно-будівельної інспекції України на користь Приватного підприємства «Рим-Лав» слід 4204,00 грн. сплаченого судового збору.
		Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 242-246, 255, 293, 295, підп.15.5 п.15 Перехідних положень, п.3 Розділу VI Прикінцевих положень КАС України, суд, -                                                                                                                                                                                                                                   
		 
		ВИРІШИВ:
		 
		Позов  - Приватного підприємства «Рим-Лав» (вул. Стрийська, 103/89, м. Львів, 79031) до Державної архітектурно-будівельної інспекції України (бульвар Л. Українки, 26, м. Київ, 01133), Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції України у Львівській області (вул. Генерала Чупринки, 71, м. Львів, 79044) про визнання протиправними та скасування постанови та припису - задоволити повністю.
		Визнати протиправною та скасувати постанову Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції України у Львівській області Державної архітектурно-будівельної інспекції України № 28пл/19/1013-6/6041-19 від 26 грудня 2019 року «Про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності».
		Визнати протиправним та скасувати припис Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції України у Львівській області Державної архітектурно-будівельної інспекції України № 115/19-1 від 11 грудня 2019 року «Про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил».
		Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної архітектурно-будівельної інспекції України (бульвар Л. Українки, 26, м. Київ, 01133, код ЄДРПОУ 37471912) на користь Приватного підприємства «Рим-Лав» (вул. Стрийська, 103/89, м. Львів, 79031, код ЄДРПОУ 34606100) 4204,00 грн. сплаченого судового збору відповідно до платіжного доручення № 11 від 23 січня 2020 року.
		Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України.
		Рішення може бути оскаржене за правилами, встановленими ст.ст. 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно, з урахуванням положень підп.15.5 п.15 розд. VII «Перехідні положення» та п. 3 Розділу VI «Прикінцеві положення» цього Кодексу.                                  
		Повний текст рішення складено 22.01.2021 року.
		 
		 
		 Суддя                                                                          Клименко О.М.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...