Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 924/190/20 : Господарські справи (до 01.01.2019); Інші спори.
Надіслано для оприлюднення: 26.01.2021. Зареєстровано: 27.01.2021. Забезпечено надання загального доступу: 27.01.2021.
Дата набрання законної сили: 21.01.2021
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		21 січня 2021 року 
		м. Київ
		 
		Справа №  924/190/20 
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
		Бенедисюка І.М. (головуючий), Булгакової І.В., Колос  І.Б.
		за участю секретаря судового засідання Ковалівської О.М.,          
		представників учасників справи:
		позивача_ Савчук Ю.М. - адвокат (ордер від 03.12.2020 № ХМ032345),
		відповідача 1_ не з`явився,
		відповідача 2 _ не з`явився,
		розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Агротек"
		на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 12.11.2020
		за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Лотівка Еліт"
		до: товариства з обмеженою відповідальністю "Серединецьке";
		товариства з обмеженою відповідальністю "Агротек"
		про визнання припиненим договору поруки від 27.03.2014 №     1П/24АФ-14
		ІСТОРІЯ СПРАВИ
		 
		1.          Стислий зміст позовних вимог
		1.1.          Товариство з обмеженою відповідальністю "Лотівка Еліт" (далі - ТОВ "Лотівка Еліт", позивач) звернулося до Господарського суду Хмельницької області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Серединецьке" (далі - ТОВ "Серединецьке", відповідач 1) та товариства з обмеженою відповідальністю "Агротек" (далі - ТОВ "Агротек", відповідач 2) про визнання припиненою поруки за договором поруки № 1П/24АФ-14 від 27.03.2014, укладеного між сторонами.
		 
		1.2.          Обґрунтовуючи позовні вимоги, ТОВ "Лотівка Еліт"  вказувало на те, що:
		-          договір поруки є припинений у відповідності до частини четвертої статті 559 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України). На думку позивача строк поруки сплив у зв`язку з непред`явленням кредитором вимог до поручителя;
		-          відповідачі, як сторони договору фінансового лізингу №24АФ-14  від 27.03.2014 не повідомили позивача як поручителя за договором поруки про існування додаткових угод до основного договору фінансового лізингу, якими змінено, зокрема ціну та розмір відповідальності за його невиконання. 
		 
		2.          Стислий виклад судових рішень
		2.1.          Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 30.06.2020 у справі № 924/190/20 (суддя - Музика М.В.) у задоволенні позовних вимог відмовлено. Суд стягнув з позивача на користь відповідача 2  витрати на правову допомогу.
		 
		2.2.          Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не доведено пропуск відповідачем 2 трирічного терміну з дня настання строку виконання зобов`язання за договором фінансового лізингу для звернення із вимогою до поручителя. Доводи позивача щодо застосування шестимісячного строку пред`явлення вимоги кредитора до поручителя, визначеного статтею 559 ЦК України в редакції, чинній на момент укладення договору поруки, є необґрунтованими.
		 
		2.3.          Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду                     від 12.11.2020 (колегія суддів: Олексюк Г.Є. - головуючий, Гудак А.В.,                    Петухов М.Г.) рішення суду першої інстанції скасовано, прийнято нове рішення, яким позовні вимоги задоволено. Суд визнав припиненою поруку ТОВ "Лотівка Еліт" за договором поруки від 27.03.2014 № 1П/24АФ-14, який укладений між ТОВ "Серединецьке", ТОВ "Агротек" та ТОВ "Лотівка Еліт".
		 
		2.4.          Постанову суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що відповідачем 2 не надано суду будь-яких доказів на підтвердження того, що поручитель - позивач, надав письмову згоду на збільшення ціни договору фінансового лізингу № 24АФ-14 від 27.03.2014 і відповідальності за даним договором, та відповідно не був повідомлений про збільшення обсягу його відповідальності, а тому в даному випадку фактично має місце збільшення ціни договору фінансового лізингу без погодження з поручителем - ТОВ "Лотівка Еліт". За висновком суду апеляційної інстанції, вказані обставини є підставою для припинення поруки за договором від 27.03.2014 № 1П/24АФ-14 в силу положень частини першої статті 559 ЦК України (у редакції на момент укладення договору поруки), за яким порука припиняється у разі зміни зобов`язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.
		 
		3.          Стислий виклад вимог касаційної скарги
		3.1.          Згідно зі штампом вхідної кореспонденції Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, 24.11.2020 ТОВ     "Агротек" звернулося з касаційною скаргою, в якій просило скасувати постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 12.11.2020 зі справи №     924/190/20 та залишити в силі рішення Господарського суду Хмельницької області                              від 30.06.2020.
		 
		4.          Аргументи учасників справи
		4.1.          Аргументи касаційної скарги
		4.1.1.          Так, касаційна скарга подана на підставі пункту 1 частини першої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), з обґрунтуванням того, в чому полягає порушення норм матеріального та процесуального права судом першої інстанції після апеляційного перегляду справи апеляційною інстанцією, з урахуванням вимог пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України та пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України. 
		 
		4.1.2.          ТОВ "Агротек" вважає, що наявні підстави для скасування постанови суду апеляційної інстанції, оскільки суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норми права без урахування висновків щодо їх застосування у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 17.02.2020 у справі №924/502/19, від 06.02.2020 у справі №924/482/19 (щодо застосування частини третьої статті 6 ЦК України).
		 
		4.1.3.          Суд апеляційної інстанції не визнаючи пункт 6.3 договору поруки недійсним, безпідставно констатував можливість не застосовувати його положення.
		 
		4.1.4.          На думку відповідача 2 такі висновки суперечать положенням статті 6 ЦК України, оскільки законодавство України не містить положень щодо неможливості відпити від приписів частини першої статті 559 ЦК України (в редакції, чинній станом на час укладення договору поруки). В той же час, норми статті 554 ЦК України додатково підтверджують можливість урегулювання сторонами певного обсягу відповідальності поручителя.
		 
		4.1.5.          Суд апеляційної інстанції при розгляді справи № 924/190/20 необґрунтовано взято до уваги правовий висновок Великої Палати Верховного Суду, що міститься у постанові від 26.05.2020 у справі №910/13109/18, оскільки договір поруки у справі №910/13109/18 не містить такої умови, як пункт 6.3 договору поруки від 27.03.2014 № 1П/24АФ-14. 
		4.2.          Аргументи, зазначені у відзиві на касаційну скаргу  
		4.2.1.          У відзиві на касаційну скаргу позивач ТОВ "Лотівка Еліт"  проти задоволення касаційної скарги заперечує, вважає, що постанова Північно-Західного апеляційного господарського суду від 12.11.2020 у справі №924/190/20 є обґрунтованою і законною, яка прийнята у відповідності до норм процесуально та матеріального права та просить суд залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції - без змін.
		 
		4.2.2.          Так позивач у відзиві на касаційну скаргу зазначає, що посилання скаржника відповідача 2 на постанови Верховного Суду у справі № 924/502/19 від 17.02.2020 та №924/482/19 від 06.02.2020 не можна вважати обґрунтованим, оскільки вказані постанови було ухвалено до того, як Велика Палата Верховного Суду зробила у постанові від 26.05.2020 у справі №910/13109/18 вищевказаний правовий висновок щодо застосування положень частини першої статті 559 ЦК України. ТОВ "Лотівка Еліт" зазначає, що вказані висновки також викладено у постанові Верховного Суду у справі № 924/174/20 від 05.11.2020.
		 
		4.2.3.          Беззмінність позиції Верховного Суду також підтверджується Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 17.11.2020 у справі №705/3113/15 та від 19.11.2020 у справі №285/2467/14-ц.
		 
		4.2.4.          Так у зазначених постановах Верховний Суд зазначає, що  "для застосування норми частини першої статті 559 ЦК України достатньо встановити такі зміни в основному зобов`язанні. Тому обставини щодо подальшого фактичного виконання зобов`язання, в тому числі фактичний строк його виконання, відмова кредитора від вимоги щодо виконання зобов`язання в зміненому обсязі, не свідчать про збереження дії поруки, оскільки відбулися після настання правоприпиняючого факту (збільшення розміру основного зобов`язання). Тобто порука має вважатися припиненою незалежно від реального настання чи ненастання збільшеного внаслідок змін кредитних договорів обсягу відповідальності поручителя".
		 
		4.2.5.          Аналогічні висновки викладено також у постанові об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у постанові від 09.12.2019 у справі 569/11865/16-ц.
		 
		4.2.6.          Позивач також вказує, що у постановах Верховного Суду 19.06.2018                    № 910/7389/17 та від 29.05.2019 № 910/11429/18 зазначено, що згода поручителя на збільшення обсягу своєї відповідальності має бути очевидною і наданою у спосіб, передбачений договором поруки. Випадкова поінформованість поручителя про внесення змін до основного зобов`язання і навіть відсутність з його боку заперечень про збільшення обсягу його відповідальності не може розглядатись як надання ним згоди на такі зміни.
		 
		5.          Касаційне провадження
		5.1.          Ухвалою Верховного Суду від 22.12.2020 у справі № 924/190/20 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ "Агротек" на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 12.11.2020  на підставі пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України.
		 
		5.2.          Відповідно до Витягу з протоколу передачі судової справи (касаційної скарги) від 18.01.2021 у зв`язку з перебуванням судді Малашенкової Т.М. у відпустці, касаційну скаргу ТОВ "Агротек" зі справи № 924/190/20 передано на розгляд колегії суддів Касаційного господарського суду у складі: Бенедисюк І.М. (головуючий), Булкакова І.В., Колос І.Б.
		 
		5.3.           21.01.2021 від представників ТОВ "Агротек" надійшли клопотання про відкладення розгляду касаційної скарги у справі. Клопотання представників Перепелиці О.С. та Демковича В.Ю. мотивовано незадовільним станом здоров`я вказаних представників. У клопотанні за підписом представника Перепелиці О.С. останній також просить Суд забезпечити участь представника ТОВ "Агротек" у всіх наступних судових засіданнях зі справи в режимі відеоконференції.
		 
		5.4.          У судовому засіданні 21.01.2021 Суд розглянувши клопотання представників ТОВ "Агротек" ухвалив на місці відмовити у задоволенні вказаних клопотань з огляду на те, що: згідно з ухвалою Суду від 24.12.2020 було задоволено клопотання ТОВ "Агротек" про розгляд касаційної скарги зі справи в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду (тобто, з використанням власних технічних засобів). При цьому участь у судовому засіданні представників учасників справи не визнавалася обов`язковою, а інтереси ТОВ "Агротек" у судових інстанціях зі справи представляють три представники, у тому числі,  Талоконов К.В., який і підписав касаційну скаргу від імені названого Товариства. Отже, ТОВ "Агротек" мало можливість скористатися своїм правом (якщо вважало це необхідним) та забезпечити участь свого уповноваженого представника у судовому засіданні 21.01.2021 зі справи (у тому числі, в режимі відеоконференції).
		 
		5.5.          Також 21.01.2021 від ТОВ "Агротек" надійшло клопотання про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду. Клопотання мотивоване з посиланням на необхідність відступити від висновку Верховного Суду щодо застосування норми права (частини першої статті 559 ЦК України) у подібних правовідносинах, який викладений у постанові зі справи № 910/13109/18, та на який посилався суд апеляційної інстанції у постанові зі справи № 924/190/20.
		 
		5.6.           21.01.2021 від ТОВ "Лотівка Еліт" надійшли письмові заперечення на клопотання ТОВ "Агротек" про передачу справи № 924/190/20 на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
		 
		5.7.          У судовому засіданні 21.01.2021 Суд, порадившись на місці, постановив здійснити розгляд наведеного клопотання у нарадчій кімнаті за результатом заслуховування пояснень учасників судового процесу по суті касаційної скарги зі справи.
		 
		6.          Обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій
		6.1.           27.03.2014 між ТОВ "Агротек" (лізингодавець) та ТОВ "Серединецьке" (лізингоодержувач) укладено договір фінансового лізингу №24АФ-14 (далі - договір лізингу), за умовами якого лізингодавець зобов`язався передати на умовах фінансового лізингу у платне користування предмет лізингу, а лізингоодержувач зобов`язався прийняти майно та сплачувати лізингові платежі на умовах цього договору. Найменування, марка, модель, ціна одиниці, кількість і загальна вартість майна на момент укладення договору наведені в додатку №1 "Специфікація".
		 
		6.2.          Строк користування (строк лізингу) починається з дати підписання сторонами акту приймання-передачі предмету лізингу та не може бути менше одного року (пункт 1.2 договору лізингу).
		 
		6.3.          Відповідно до пункту 2.1 договору лізингу вартість майна становить гривневий еквівалент 435 620 доларів США та складає 4 905 081, 20 грн.
		 
		6.4.          За умовами пункту 3.1 договору лізингу всі платежі за договором здійснюються в національній валюті України відповідно до умов цього договору та додатку № 2 "Графік внесення лізингових платежів" до договору шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок лізингодавця, вказаний в цьому договорі.
		 
		6.5.          Розмір, склад, терміни сплати лізингових платежів встановлюються в графіку. Сума чергового лізингового платежу є гривневим еквівалентом відповідної суми (в доларах США), зазначеної в графіку, виходячи з міжбанківського курсу на дату, що передує даті сплаті лізингоодержувачем чергового лізингового платежу, зазначеного в графіку (пункт 3.4 договору лізингу).
		 
		6.6.          У п. 11.1 договору лізингу визначено, що ціна договору становить гривневий еквівалент 510 814, 24 доларів США, зокрема, за міжбанківським курсом договору на дату його укладення - 5 751 768, 34 грн.
		 
		6.7.          Згідно з пунктом 12.1 договору лізингу строк його дії - з 27.03.2014 по 20.12.2016, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами всіх зобов`язань за цим договором. Зазначений строк може бути змінений відповідно до умов даного договору.
		 
		6.8.          Договір набирає чинності з моменту його підписання та втрачає свою чинність після виконання сторонами всіх зобов`язань по ньому (пункт 12.2 договору лізингу).
		 
		6.9.          Додатком № 1 до договору лізингу сторонами погоджено специфікацію майна на суму 435 620 доларів США. У додатку № 2 погоджено графік внесення лізингових платежів (з 20.04.2014 по 20.12.2016 на загальну суму 443 293, 14 доларів США). Додатком № 3 до договору лізингу є акт приймання-передачі предмету лізингу.
		 
		6.10.          Судами також встановлено, що:
		- 01.09.2014 між ТОВ "Агротек" (лізингодавець) та ТОВ "Серединецьке" (лізингоодержувач) укладено додаткову угоду №1 до договору лізингу, якою збільшено ціну договору до 456420,47 доларів США, а також визначено інший графік платежів до 20.12.2016. Також збільшено відповідальність за невиконання зобов`язань по договору у вигляді сплати 365% річних (пункт 8.1.1); - 15.05.2015 між ТОВ "Агротек" (лізингодавець) та ТОВ "Серединецьке" (лізингоодержувач) укладено додаткову угоду № 2 до договору лізингу, якою збільшено ціну договору до 463 665,00 доларів США, визначено графік платежів до 20.12.2016;
		- 13.07.2016 між ТОВ "Агротек" (лізингодавець) та ТОВ "Серединецьке" (лізингоодержувач) укладено додаткову угоду №4 до договору лізингу, якою збільшено ціну договору до 523 429,37 доларів США та визначено інший графік платежів до 20.11.2017;
		- 30.03.2018 між ТОВ "Агротек" (лізингодавець) та ТОВ "Серединецьке" (лізингоодержувач) укладено додаткову угоду №5 до договору лізингу, якою збільшено ціну договору до 550 815,64 доларів США та передбачено графік платежів до 20.06.2019.
		 
		6.11.           27.03.2014 між ТОВ "Агротек" (лізингодавець), ТОВ "Лотівка Еліт" (поручитель) та ТОВ "Серединецьке" (лізингоодержувач) укладено договір поруки №1П/24АФ-14 (далі - договір поруки). Відповідно до пункту 1.1 предметом договору є зобов`язання поручителя перед лізингодавцем в повному обсязі солідарно відповідати за виконання лізингоодержувачем своїх зобов`язань перед лізингодавцем, які випливають з умов договору фінансового лізингу №24АФ-14 від 27.03.2014, а також усіх додаткових угод до нього, які можуть бути укладені до закінчення строку дії договору фінансового лізингу №24АФ-14                   від 27.03.2014 (основний договір).
		 
		6.12.          За умовами пункту 1.2 договору поруки сторони договору встановлюють, що зобов`язання поручителя перед лізингодавцем є безумовними та ніяких інших умов, крім передбачених цим договором та основним договором, не потребують.
		 
		6.13.          Згідно з пунктом 1.3 договору поруки поручитель свідчить, що він ознайомлений зі змістом основного договору та обсягом зобов`язань лізингоодержувача за основним договором, повністю з ними згоден, ніяких заперечень, а також непорозумінь щодо його повноважень не має. Для внесення будь-яких змін та доповнень до основного договору лізингодавцю та лізингоодержувачу не потрібно отримувати згоду поручителя на внесення таких змін.
		 
		6.14.          Розділом 2 договору поруки передбачено, що у випадках неможливості виконання лізингоодержувачем своїх зобов`язань за основним договором лізингодавець має право на свій розсуд пред`явити свої вимоги безпосередньо до поручителя чи лізингоодержувача або обом сторонам одночасно, повідомивши поручителя про прострочення лізингоодержувачем своїх зобов`язань за основним договором протягом 2-х робочих днів з моменту прострочення Лізингоодержувачем забезпеченого порукою зобов`язання. Лізингоодержувач не пізніше ніж за три банківських дня до моменту настання строку виконання зобов`язань за основним договором повідомляє лізингодавця та поручителя про неможливість виконання зобов`язань за основним договором. Сторони договору встановлюють, що якщо надійде вимога про погашення суми заборгованості пo основному договору і поручитель не буде в змозі виконати таку вимогу лізингодавця, то лізингодавець має право задовольнити свої вимоги за рахунок майна поручителя, згідно норм чинного законодавства. Сторони договору встановлюють, що поручитель, після виконання взятих на себе зобов`язань по цьому договору, у відповідності до статті 556 ЦК України, набуває всіх прав лізингодавця як кредитора по виконаному ним зобов`язанню - основному договору.
		 
		6.15.          Розділом 3 договору поруки передбачено, що поручитель зобов`язаний протягом одного робочого дня від дати отримання письмової вимоги лізингодавця про прострочення лізингоодержувачем забезпеченого порукою зобов`язання або листа лізингодавця про неможливість виконати зобов`язання за основним договором виконати відповідне зобов`язання, шляхом перерахування коштів на погашення заборгованості лізингоодержувача за основним договором на рахунок лізингодавця. Лізингодавець має право у разі невиконання лізингоодержувачем та поручителем забезпеченого порукою зобов`язання звернути стягнення на все майно поручителя та/або лізингоодержувача як солідарних боржників, згідно з чинним законодавством України.
		 
		6.16.          Згідно з пунктом 6.1 договору поруки усі повідомлення за цим договором будуть вважатися зробленими належним чином у випадку, якщо вони здійснені у письмовій формі та надіслані рекомендованим листом, кур`єром, телеграфом, або вручені особисто за зазначеними адресами сторін. Датою отримання таких повідомлень буде вважатися дата їх особистого вручення або дата поштового штемпеля відділу зв`язку одержувача.
		 
		6.17.          Пунктом 6.2 договору поруки передбачено, що порука припиняється, якщо лізингодавець в межах трирічного терміну з дня настання строку виконання зобов`язання за основним договором не пред`явить вимоги до поручителя.
		 
		6.18.          У пункті 6.3 договору поруки сторони погодили, що у тому разі, якщо без згоди поручителя до основного договору вносяться зміни, що тягнуть за собою відповідальність поручителя, обсяг відповідальності поручителя залишається без змін (попереднім).
		 
		6.19.          Суди встановили, що договір поруки підписаний представниками сторін, скріплених відтисками їхніх печаток.
		 
		6.20.          Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 16.04.2019 у справі №904/1417/19 відкрито провадження за позовом ТОВ "Агротек" до ТОВ "ТД "Армада ЛТД", ТОВ "Сварог-Буковина" та ТОВ "Лотівка Еліт" про солідарне стягнення заборгованості по лізингових платежах в розмірі 9 309 480, 93 грн та 12 054 962, 93 грн 365 % річних за договорами фінансового лізингу №24АФ-14 від 27.03.2014, поруки №3П/24АФ від 30.03.2018, поруки №1П/24АФ від 27.03.2014.
		 
		ДЖЕРЕЛА ПРАВА
		 
		Цивільний кодекс України (у редакції, чинній на момент укладання договору поруки)
		Пункт 6 частини першої статті 3 
		Загальними засадами цивільного законодавства є: справедливість, добросовісність та розумність.
		 
		Частина перша статті 11
		Цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.
		 
		Абзац 3 частини третьої статті 202 
		Односторонній правочин може створювати обов`язки для інших осіб лише у випадках, встановлених законом, або за домовленістю з цими особами.
		 
		Частини перша та друга статті 553
		За договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. 
		Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. 
		Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі.
		 
		Частини перша, друга статті 554 
		У разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.
		Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
		     
		Частина перша статті 559 
		Порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов`язання, а також у разі зміни зобов`язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.
		 
		Частина третя статті 651
		У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.
		 
		Стаття 654
		Зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.
		 
		Господарський процесуальний кодекс України
		Частина перша, третя статті 13
		Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
		Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
		 
		Частина перша статті 73
		Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
		 
		Стаття 74
		Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
		 
		Стаття 86
		Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
		Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
		Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
		 
		частини 1 статті 300 
		переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
		 
		ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
		 
		7.          Оцінка аргументів учасників справи та висновків попередніх судових інстанцій
		7.1.          Відповідно до частини першої статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
		 
		7.2.          Колегія суддів касаційного господарського суду, дослідивши аргументи касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу та зміст оскаржуваних судових рішень, дійшла висновку про відсутність підстав для скасування оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції з огляду на таке.
		 
		7.3.          Підставою касаційного оскарження постанови суду апеляційної інстанції ТОВ "Агротек" визначено пункт 1 частини другої статті 287 ГПК України  - суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норми права без урахування висновків щодо їх застосування у подібних правовідносинах, викладених: у постановах Верховного Суду від 17.02.2020 у справі №924/502/19, від 06.02.2020 у справі №924/482/19 (щодо застосування частини третьої статті 6 ЦК України).
		 
		7.4.          Щодо висновків Верховного Суду про застосування частини третьої статті 6 ЦК України в контексті правовідносин, що склалися між сторонами цієї справи, колегія суддів зазначає таке.
		 
		7.5.          Цивільні зобов`язання виникають із підстав, передбачених статтею 11 ЦК України, зокрема договорів.
		 
		7.6.          Зміст правовідносин свідчить, що між сторонами спору виникли зобов`язання за договором поруки.
		 
		7.7.          Відповідно до статті 553 ЦК України за договором поруки поручитель зобов`язується перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником.
		 
		7.8.          Згідно з положеннями статті 554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову ( субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
		     
		7.9.          Відповідно до змісту статті 559 ЦК України зміна обсягу зобов`язань боржника може бути підставою для припинення поруки. Зокрема, частиною першою цієї статті (у редакції, чинній на момент укладання договору поруки) було передбачено, що порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов`язання, а також у разі зміни зобов`язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.
		 
		7.10.          Згідно з положеннями частини третьої статті 651 ЦК України договором або законом може бути передбачено право сторони договору відмовитися від договору в повному обсязі або частково, тобто розірвати або змінити договір на власний розсуд на підставі одностороннього правочину.
		 
		7.11.          В той же час, особливістю одностороннього правочину є те, що такий правочин як юридичний факт здійснюється за волевиявленням однієї особи, однак може спричиняти відповідні правові наслідки (породжувати обов`язки) для інших осіб, коли це випливає зі спеціальних положень законодавства.
		 
		7.12.          Відповідно до частини третьої статті 202 ЦК України односторонній правочин може створювати обов`язки для інших осіб лише у випадках, встановлених законом, або за домовленістю з цими особами.
		 
		7.13.          Отже, положення частини першої статті 559 ЦК України визначають спеціальне регулювання порядку зміни забезпеченого порукою зобов`язання, а відтак і договору, яким визначено обсяг зобов`язань боржника, з урахуванням волевиявлення та повідомлення, крім сторін цього договору, також поручителя і встановлюють правові наслідки неодержання згоди поручителя.
		 
		7.14.          Судами попередніх інстанцій встановлено, що згідно з пунктом 1.1 договору поруки предметом договору є зобов`язання поручителя перед лізингодавцем в повному обсязі солідарно відповідати за виконання лізингоодержувачем своїх зобов`язань перед лізингодавцем, які випливають з умов договору фінансового лізингу №24АФ-14 від 27.03.2014, а також усіх додаткових угод до нього, які можуть бути укладені до закінчення строку дії договору фінансового лізингу №24АФ-14 від 27.03.2014 (основний договір).
		 
		7.15.          Пунктом 1.3 договору поруки сторони визначили, що для внесення будь-яких змін та доповнень до основного договору лізингодавцю та лізингоодержувачу не потрібно отримувати згоду поручителя на внесення таких змін.
		 
		7.16.          Поряд з цим, у пункті 6.3. договору зазначено, що у разі, якщо без згоди поручителя до основного договору вносяться зміни, що тягнуть за собою збільшення відповідальності поручителя, обсяг відповідальності поручителя залишається без змін.
		 
		7.17.          Так, Верховний Суд зазначає, що визначення обсягів солідарних зобов`язань поручителя виключно у залежності тільки від волевиявлення сторін в основному зобов`язанні суперечить встановленим пунктом 6 частини першої статті 3 ЦК України засадам справедливості, добросовісності та розумності, оскільки створює підстави для завдання шкоди майновим інтересам поручителя через неузгоджене ним збільшення розміру його фінансової відповідальності.
		 
		7.18.          Відповідно до усталеної практики Верховного Суду, вимоги справедливості, добросовісності та розумності цивільного законодавства практично виражаються у встановленні його нормами рівних умов для участі всіх осіб у цивільних відносинах; закріпленні можливості адекватного захисту порушеного цивільного права або інтересу; поєднанні норм, спрямованих на забезпечення реалізації цивільного права з дотриманням прав і інтересів інших осіб.
		 
		7.19.          Сторони є вільними у виборі контрагента, у визначенні умов договору тощо, що відповідають нормам закону. Добросовісність, розумність та справедливість є засадами зобов`язальних правовідносин і зміст цих принципів полягає у тому, що тексти законів, правочинів та їх застосування суб`єктами цивільних правовідносин мають бути належними і справедливими та відповідати загальновизнаним нормам ділового обороту. Добросовісність є внутрішнім критерієм, в той час як справедливість і розумність - зовнішніми або об`єктивними, і зазначені принципи у сукупності є оціночними категоріями у цивільному праві.
		 
		7.20.          Як зазначив Верховний Суд у постанові від 17.04.2019                                    № 761/41709/17, "цивільне законодавство не містить визначення згаданих принципів, віддаючи це на розсуд сторін зобов`язання. Тобто, укладаючи угоду, сторони повинні керуватись внутрішнім критерієм, добросовісністю, по відношенню до контрагента (вчиняти дії таким чином, щоб при цьому не завдавалася шкода, унеможливити укладення зобов`язання на засадах обману, насильства, зловживання довірою, дотримуватись правової поведінки суб`єктів зобов`язання, вчиняти всі залежні від сторони зобов`язання дії щодо належного виконання зобов`язання та непорушення прав інших осіб) і дотримуватись зовнішніх критеріїв, справедливості та розумності, що виражається в рівному юридичному масштабі поведінки й у співмірності юридичної відповідальності вчиненому правопорушенню. Тобто кожна сторона у виконанні цивільно-правових зобов`язань повинна дотримуватись такої процесуальної поведінки, яка б виключала необ`єктивні (упереджені, несправедливі) дії сторін зобов`язання стосовно одна одної".
		 
		7.21.          Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції та приймаючи нове рішення про задоволення позовних вимог, врахував правовий висновок Великої Палати Верховного Суду викладений у постанові від 26.05.2020 №910/13109/18 та у постанові Верховного Суду від 26.12.2018 №604/278/15-ц.
		 
		7.22.          Так, згідно вказаного висновку Великої Палати Верховного Суду, приписи частини першої статті 559 ЦК України передбачають спеціальне регулювання порядку зміни забезпеченого порукою зобов`язання, а відтак і договору, яким визначено обсяг зобов`язань боржника, з урахуванням волевиявлення та повідомлення, крім сторін цього договору, також поручителя і встановлюють правові наслідки неодержання згоди поручителя. 
		 
		7.23.          Умови договору поруки про те, що поручитель при укладанні цього договору надає свою згоду на збільшення основного зобов`язання, не виключають застосування правил, передбачених абзацом 3 частини третьої статті 202 ЦК України, та, відповідно, не звільняють від необхідності узгодження певних вчинених в односторонньому порядку змін до основного зобов`язання із поручителем у належній формі. 
		 
		7.24.          За змістом частини першої статті 654 ЦК України зміна договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.
		 
		7.25.          Наведена вище правова позиція неодноразово проголошувалась Верховним Судом, зокрема, у постанові від 26.12.2018 у справі №569/8360/16-ц та у постанові від 09.10.2020 у справі № 903/998/19.
		 
		7.26.          Так відповідно і у даній справі умови пунктів 1.1, 1.3 та 6.3 договору поруки не виключають застосування правил, передбачених абзацом 3 частини третьої статті 202 ЦК України, та, відповідно, не звільняють ТОВ "Агротек" від необхідності узгодження певних вчинених в односторонньому порядку змін до основного зобов`язання із ТОВ "Лотівка Еліт", як поручителем у належній формі.
		 
		7.27.          Зокрема, у пункті 1.1 договору сторони визначили, що предметом договору поруки є зобов`язання ТОВ "Лотівка Еліт" солідарно відповідати в повному обсязі перед лізингодавцем за виконання лізингоодержувачем своїх зобов`язань, які випливають з умов договору лізингу, а також усіх додаткових угод до нього, які можуть бути укладені до закінчення строку дії договору лізингу.
		 
		7.28.          Натомість у пункті 1.3 того ж розділу договору, що має назву "Предмет договору", сторони конкретизують вищевказані умови, зазначивши, що для внесення будь-яких змін та доповнень до договору лізингу лізингодавцю та лізингоодержувачу не потрібно отримувати згоду поручителя на внесення таких змін. Отже, сторони договору вважали, що згода поручителя, за пунктом 1.3 не потрібна на будь-які зміни, тобто, згідно з цим пунктом, поручитель в момент укладання договору погоджується на зміни до договору лізингу без додаткового узгодження з ним цих змін.
		 
		7.29.          Між тим, в пункті 6.3 договору - "Заключні положення" міститься протилежна умова (яка суперечить предмету договору) про те, що у разі, якщо без згоди поручителя (наявність чи відсутність якої для сторін договору, на їх думку згідно умов пункту 1.3, юридично неважлива) до договору лізингу вносяться зміни, що тягнуть за собою збільшення відповідальності поручителя, обсяг відповідальності поручителя залишається без змін (попереднім). Але ж згідно з предметом договору (пункт 1.1) цей "попередній" обсяг відповідальності, що "залишається без змін", визначений як повний обсяг як за договором лізингу, так і за усіма додатковими угодами до нього.
		 
		7.30.          З огляду на викладене вище, колегія суддів зазначає, що спірний договір поруки, досліджений судами попередніх інстанцій, містить в собі дві протилежні умови щодо обсягу відповідальності поручителя (як повної і, в той же час - обмеженої), які суперечать одна одній.
		 
		7.31.          Отже, в умовах, коли положення договору суперечать одне одному, об`єктивний аналіз договірних правовідносин, здійснений апеляційним судом, обґрунтовано включає в себе і оцінку фактичних дій учасників цих правовідносин, здійснених ними на виконання договору.
		 
		7.32.          Так суд апеляційної інстанції встановив, що позивачем не надано суду доказів повідомлення ТОВ "Лотівка Еліт" про укладення додаткових угод №1, №2, №4 та № 5 від 13.07.2016  якими змінено ціну основного договору, і як наслідок розмір відповідальності за його невиконання, а також будь-яких доказів того, що ТОВ "Лотівка Еліт" надало письмову згоду на збільшення ціни договору лізингу і відповідальності за даним договором, та відповідно не був повідомлений про збільшення обсягу його відповідальності, дійшов обґрунтованого висновку, що в даному випадку фактично має місце збільшення ціни договору фінансового лізингу без погодження з поручителем - ТОВ "Лотівка Еліт".
		 
		7.33.          Враховуючи встановлені судом апеляційної інстанції обставини, які зазначені вище, суд апеляційної інстанції дійшов неспростовного висновку, що у даному випадку фактично має місце збільшення ціни договору лізингу без погодження з поручителем - ТОВ "Лотівка Еліт".
		 
		7.34.          З огляду на викладене  вище, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що порука за договором поруки №1П/24АФ-14                    від 27.03.2014 є припиненою в силу положень частини першої статті 559                      ЦК України (у редакції чинній на момент укладення договору поруки), за яким порука припиняється у разі зміни зобов`язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.
		 
		7.35.          Верховний Суд зазначає, що згідно з частиною шостою статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права. 
		 
		7.36.          Так, враховуючи те, що наведений вище правовий висновок Великої Палати Верховного Суду у постанові від 26.05.2020 №910/13109/18 щодо застосування положень частини 1 статті 559 ЦК України, який був обґрунтовано застосований судом апеляційної інстанції в цій справі, колегія суддів вважає, що посилання ТОВ "Агротек" на неврахування судом апеляційної інстанції висновків викладених у постановах Верховного Суду у справі № 924/502/19 від 17.02.2020 та у справі №924/482/19 від 06.02.2020 (щодо застосування частини третьої статті 6 ЦК України) не можна вважати обґрунтованим, оскільки вказані постанови були ухвалені до того, як Велика Палата Верховного Суду зробила наведений вище правовий висновок.
		 
		7.37.          Аналогічні висновки також викладено у постановах Верховний Суду                   від 05.11.2020 у справі №  924/174/20, від 17.11.2020 № 705/3113/15,                      від 19.11.2020  № 285/2467/14-ц та від 24.12.2020 у справі № 924/15/20.
		 
		7.38.          Розглянувши клопотання ТОВ "Агротек" про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, Касаційний господарський суд не вбачає підстав для його задоволення з огляду на таке.
		 
		7.39.          Зі змісту клопотання вбачається, що  останнє мотивоване з посиланням на необхідність відступити від висновку Верховного Суду щодо застосування норми права (частини першої статті 559 ЦК України) у подібних правовідносинах, який викладений у постанові зі справи № 910/13109/18, та на який посилався суд апеляційної інстанції у постанові зі справи № 924/190/20.
		 
		7.40.          Так, принцип правової визначеності вимагає чіткості, зрозумілості й однозначності правових норм, зокрема їх передбачуваності (прогнозованості) і стабільності. Єдність однакового застосування закону забезпечує правову визначеність та втілюється шляхом однакового застосування судом того самого закону в подібних справах.
		 
		7.41.          У пункті 70 рішення від 18.01.2001 у справі «Чепмен проти Сполученого Королівства» (Chapman v. the United Kingdom») Європейський суд з прав людини наголосив на тому, що в інтересах правової визначеності, передбачуваності та рівності перед законом він не повинен відступати від попередніх рішень за відсутності належної для цього підстави.
		 
		7.42.          Причинами для відступу можуть бути вади попереднього рішення чи групи рішень (їх неефективність, неясність, неузгодженість, необґрунтованість, незбалансованість, помилковість); зміни суспільного контексту.
		 
		7.43.          З метою забезпечення єдності та сталості судової практики для відступу від висловлених раніше правових позицій Верховного Суду суд повинен мати ґрунтовні підстави: попередні рішення мають бути помилковими, неефективними чи застосований у цих рішеннях підхід повинен очевидно застаріти внаслідок розвитку в певній сфері суспільних відносин або їх правового регулювання (до такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 04.09.2018 зі справи № 823/2042/16).
		 
		7.44.          Згідно з  частиною четвертою статті 302 ГПК України суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів, палати або об`єднаної палати, передає справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо така колегія (палата, об`єднана палата) вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Великої Палати.
		 
		7.45.          Враховуючи те, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26.05.2020 зі справи  № 910/13109/18 виклала правовий висновок щодо застосування положень частини першої статті 559 ЦК України (у відповідній редакції) і такий висновок є чітким, зрозумілим та сприяє однозначному застосуванню вказаної норми матеріального права, Касаційний господарський суд не вбачає підстав для відступу від правової позиції Великої Палати Верховного Суду у справі № 910/13109/18.
		 
		7.46.          Водночас, як вже було зазначено вище,  застосування правового висновку Великої Палати Верховного Суду зі справи № 910/13109/18 у подібних правовідносинах (у тому числі, з урахуванням наявності пункту 6.3 у договорах поруки) є сталою та послідовною судовою практикою, викладеною, зокрема, у постановах Верховного Суду від 05.11.2020 у справі № 924/174/2020,                            від 24.12.2020 у справі № 924/175/20, і колегія суддів у справі  № 924/190/20 не вбачає підстав для відступу від неї.
		 
		8.          Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
		8.1.          З огляду на встановлені обставини справи, виходячи із меж перегляду справи в касаційній інстанції, а також враховуючи доводи та вимоги касаційної скарги, підстави для відкриття касаційного провадження, колегія суддів вважає, що відсутні правові підстави для зміни чи скасування оскаржуваної постанови.
		 
		9.          Судові витрати
		9.1.          У зв`язку з тим, що суд відмовляє у задоволенні касаційної скарги та залишає без змін оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції, суд покладає на скаржника витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги.
		 
		Верховний Суд у складі Касаційного господарського суду, керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, 
		 
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Агротек" залишити без задоволення, а постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 12.11.2020 зі справи №     924/190/20 - без змін. 
		 
		Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		Суддя                                                                                           І. Бенедисюк
		 
		Суддя                                                                                                    І. Булгакова
		 
		Суддя                                                                                           І. Колос

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...