Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 755/3080/19 : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти громадської безпеки.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 27.01.2021. Забезпечено надання загального доступу: 27.01.2021.
Дата набрання законної сили: 21.01.2021
Номер судового провадження: 51-3068км20
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12018100040010471

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Постанова 
		 
		іменем України 
		21 січня 2021 року
		м. Київ
		справа № 755/3080/19
		провадження № 51-3068км20
		 
		Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
		головуючого   ОСОБА_1 ,
		суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , 
		при секретарі  ОСОБА_4 ,
		за участю прокурора ОСОБА_5 , 
		розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора Київської місцевої прокуратури № 4 ОСОБА_6 на ухвалу Київського апеляційного суду від 3 квітня 2020 року, якою повернуто його апеляційну скаргу на вирок Дніпровського районного суду м. Києва від 22 січня 2020 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018100040010471, за обвинуваченням
		 
		ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця і зареєстрованого у АДРЕСА_1 , жителя АДРЕСА_2 , такого, що не має судимості,
		 
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 259 Кримінального кодексу України (далі  КК).
		 
		Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
		 
		Вироком Дніпровського районного суду м. Києва від 22 січня 2020 року ОСОБА_7 визнано невинуватим і виправдано за недоведеністю вчинення ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 259 КК.
		На вирок Дніпровського районного суду м. Києва від 22 січня 2020 року прокурор Київської місцевої прокуратури № 4 ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу. 
		 
		Ухвалою Київського апеляційного суду від 28 лютого 2020 року апеляційну скаргу прокурора Київської місцевої прокуратури № 4 ОСОБА_6 залишено без руху через її невідповідність вимогам ст. 396 Кримінального процесуального кодексу України (далі  КПК) і встановлено строк для усунення недоліків.
		 
		На виконання вимог рішення Київського апеляційного суду від 28 лютого 2020 року прокурор вніс зміни до своєї апеляційної скарги.
		 
		Ухвалою Київського апеляційного суду від 3 квітня 2020 року апеляційну скаргу прокурора Київської місцевої прокуратури № 4 ОСОБА_6 на вирок Дніпровського районного суду м. Києва від 22 січня 2020 року щодо ОСОБА_7 повернуто особі, яка її подала, у зв`язку з неусуненням недоліків апеляційної скарги.
		 
		Вимоги касаційної скарги та узгоджені доводи особи, яка її подала
		 
		У касаційній скарзі прокурор Київської місцевої прокуратури № 4 ОСОБА_6 просить скасувати ухвалу Київського апеляційного суду від 3 квітня 2020 року і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. Вказує на істотне порушення апеляційним судом вимог кримінального процесуального закону. Стверджує, що в апеляційній скарзі він звертав увагу апеляційного суду на безпідставну відмову суду першої інстанції в задоволенні клопотання сторони обвинувачення про проведення допитів спеціаліста оператора стільникового зв`язку «Київстар» та відповідальної особи Державної служби України з надзвичайних ситуацій в місті Києві з метою усунення протиріч між інформацією, наданою вказаними телекомунікаційною компанією та державним органом, що позбавило суд першої інстанції можливості повного, всебічного та об`єктивного розгляду кримінального провадження. Зауважує, що апеляційний суд з огляду на зазначені доводи апеляційної скарги зобов`язаний був відкрити апеляційне провадження, в ході якого усунути неповноту судового розгляду і допитати вказаних свідків з метою підтвердження або спростування обставин, з`ясування яких може мати істотне значення для ухвалення законного, обґрунтованого та справедливого судового рішення, проте апеляційний суд усупереч вимогам закону ухвалив рішення про повернення його апеляційної скарги.
		 
		Позиції учасників судового провадження
		 
		Прокурор ОСОБА_5 вважала, що касаційна скарга прокурора Київської місцевої прокуратури № 4 ОСОБА_6 підлягає задоволенню, і просила скасувати ухвалу апеляційного суду та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. 
		 
		Адвокат ОСОБА_8 звернувся до Верховного Суду з клопотанням про розгляд касаційної скарги прокурора в порядку письмового провадження без участі його та виправданого ОСОБА_7 . При цьому просив Суд залишити касаційну скаргу прокурора без задоволення, а ухвалу Київського апеляційного суду від 3 квітня 2020 року  без змін.
		 
		Мотиви Суду
		 
		Згідно з ч. 2 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
		 
		Відповідно до ч. 1ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
		 
		Підставами для скасування або зміни судових рішень судом касаційної інстанції згідно зіст. 438 КПК є істотне порушення кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.
		 
		Статтею 412 КПК передбачено, що істотними є такі порушення вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
		 
		Зі змісту ст. 370 КПК, якою визначено вимоги щодо законності, обґрунтованості та вмотивованості судового рішення, убачається, що законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом; обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу; вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення. 
		 
		Як видно з матеріалів справи, ОСОБА_7 обвинувачувався органом досудового слідства унеправдивому повідомленні про загрозу безпеки громадян та знищення об`єктів власності. 
		 
		Згідно з обвинувальним актом 13 листопада 2018 року о 10 годині 16 хвилин  ОСОБА_7 , перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванням місці, використовуючи власний мобільний телефон марки «РЕДМІ 4-А» ІМЕІ НОМЕР_1 та НОМЕР_2 , з сім картки мобільного оператору «Київстар» абонентський номер НОМЕР_3 здійснив дзвінок на телефон спецлінії «101» чергової частини Державної служби України з надзвичайних ситуацій, в ході якого, достовірно знаючи, що інформація, яку він збирається повідомити, є неправдивою, та, розуміючи, що таке повідомлення створить обстановку загального страху і невпевненості населення та порушить громадську безпеку, повідомив оператору «101» про підготовку вибуху, який загрожує загибеллю людей чи іншими тяжкими наслідками, ресторану « ІНФОРМАЦІЯ_2 » по АДРЕСА_3 та відділення «Кредо Банк» по АДРЕСА_4 . 
		 
		Вироком Дніпровського районного суду м. Києва від 22 січня 2020 року ОСОБА_7 визнано невинуватим і виправдано за недоведеністю вчинення ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 259 КК.
		 
		Суд першої інстанції дійшов висновку, що жоден із наданих стороною обвинувачення доказів як сам по собі, так і в сукупності з іншими, з точки зору достатності та взаємозв`язку, не дає достатніх підстав стверджувати поза розумним сумнівом про винуватість ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованогойому кримінального правопорушення.
		 
		На вирок Дніпровського районного суду м. Києва від 22 січня 2020 року прокурор Київської місцевої прокуратури № 4 ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на вимоги статей 409  411, 420 КПК, вказував, що вирок є необґрунтованим, незаконним, не вмотивованим і підлягає скасуванню в зв`язку з неповнотою судового розгляду та невідповідністю висновків суду першої інстанції фактичним обставинам кримінального провадження. Прокурор указував, що суд допустив вибірковість в оцінці досліджених доказів, надавши перевагу показанням обвинуваченого, і при цьому не надав належної правової оцінки всім дослідженим доказам у їхній сукупності, відхиливши докази сторони обвинувачення без належного спростування. Також прокурор стверджував, що суд першої інстанції проігнорував наявність в матеріалах кримінального провадження запису дзвінка з мобільного телефону ОСОБА_7 тривалістю 26 секунд і безпідставно відмовив стороні обвинувачення у задоволенні клопотання про проведення допитів спеціаліста оператора стільникового зв`язку «Київстар» та відповідальної особи Державної служби України з надзвичайних ситуацій в місті Києві з метою усунення протиріч між інформацією, наданою вказаними телекомунікаційною компанією та державним органом, що позбавило суд першої інстанції можливості повного, всебічного та об`єктивного розгляду кримінального провадження. Тому прокурор просив апеляційний суд провести судовий розгляд, під час якого повторно дослідити обставини, встановлені під час кримінального провадження, оскільки досліджені судом першої інстанції не в повному обсязі, а саме: залучити для роз`яснення спеціаліста оператора стільникового зв`язку «Київстар» для роз`яснення реальної тривалості з`єднання дзвінків мобільного оператора та допитати відповідальну особу Державної служби України з надзвичайних ситуацій в місті Києві для підтвердження повідомлення про замінування, яке надійшло з мобільного абонента, що належить ОСОБА_7 . За результатами апеляційного розгляду прокурор просив апеляційний суд скасувати вирок суду першої інстанції з призначенням нового розгляду в суді першої інстанції, а одночасно  ухвалити новий вирок, яким визнати ОСОБА_7 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 259 КК, і призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки.
		 
		Ухвалою Київського апеляційного суду від 28 лютого 2020 року апеляційну скаргу прокурора залишено без руху через її невідповідність вимогам ч. 2 ст. 396 КПК і встановлено строк для усунення недоліків  десять днів з дня отримання копії цієї ухвали особою, яка подала апеляційну скаргу. 
		 
		Апеляційний суд зазначив, що: 
		1) прохальна частина апеляційної скарги прокурора містить суперечливі вимоги; 
		2) прокурор не навів обґрунтування щодо необхідності повторного дослідження обставин, установлених під час кримінального провадження, а також не навів обґрунтування того, чи дійсно сторона обвинувачення заявляла клопотання під час судового розгляду про дослідження доказів, які не було досліджено судом першої інстанції і про дослідження яких він просить суд апеляційної інстанції. Крім того, апеляційний суд звернув увагу на те, що прокурор в апеляційній скарзі усупереч вимогам ч. 3 ст. 404 КПК не конкретизував, які саме докази, із зазначенням їхньої назви та місцезнаходження необхідно повторно дослідити, яку саме відповідальну посадову особу Державної служби України з надзвичайних ситуацій в місті Києві необхідно допитати і для з`ясування яких саме питань з урахуванням того, що всі дзвінки на спецлінію «101», їхня тривалість і зміст розмов між абонентами фіксуються в автоматичному режимі та були предметом як експертного, так і судового дослідження.
		 
		На виконання вимог рішення Київського апеляційного суду від 28 лютого 2020 року прокурор в установлений для усунення недоліків строк вніс зміни до своєї апеляційної скарги. Не змінюючи мотивувальної частини своєї апеляційної скарги, прокурор просив апеляційний суд провести судовий розгляд, під час якого повторно дослідити обставини, встановлені під час кримінального провадження, оскільки досліджені судом першої інстанції не в повному обсязі, а саме: 
		1) залучити для роз`яснення спеціаліста оператора стільникового зв`язку «Київстар» для роз`яснення реальної тривалості з`єднання, оскільки роздруківка дзвінків мобільного оператора суперечить інформації Державної служби України з надзвичайних ситуацій в місті Києві, показанням обвинуваченого ОСОБА_7 та іншим телефонним з`єднанням з абоненту обвинуваченого;
		2) допитати відповідальну посадову особу Державної служби України з надзвичайних ситуацій в місті Києві для підтвердження факту повідомлення про замінування, яке надійшло з номеру мобільного абонента, що належить ОСОБА_7 , оскільки сторона захисту в судовому засіданні вважала недоведеною обставиною, що дзвінок про замінування тривалістю 26 секунд надійшов саме від абонента ОСОБА_7 .
		 
		За результатами апеляційного розгляду прокурор просив апеляційний суд скасувати вирок суду першої інстанції та ухвалити новий вирок, яким визнати ОСОБА_7 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 259 КК, і призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки.
		 
		Ухвалою Київського апеляційного суду від 3 квітня 2020 року апеляційну скаргу прокурора Київської місцевої прокуратури № 4 ОСОБА_6 на вирок Дніпровського районного суду м. Києва від 22 січня 2020 року щодо ОСОБА_7 було повернуто особі, яка її подала, у зв`язку з неусуненням недоліків апеляційної скарги. 
		 
		Обґрунтовуючи своє рішення, апеляційний суд зазначив, що прокурор не усунув усіх недоліків апеляційної скарги. На думку суду апеляційної інстанції, прокурор усунув недоліки апеляційної скарги лише в частині пункту 1) стосовно вимог самої скарги. Що ж стосується пункту 2) виявлених недоліків щодо повторного дослідження обставин, установлених під час кримінального провадження, то вони фактично залишилися неусунутими. 
		 
		Як вказав апеляційний суд, прокурор усупереч вимогам ч. 3 ст. 404 КПК не навів відповідного обґрунтування необхідності повторного дослідження обставин, установлених під час кримінального провадження, так само як і не зазначив, які конкретно обставини або докази були досліджені судом першої інстанції не в повному обсязі і як це вплинуло на висновки суду, які наведено в оскаржуваному вироку. Крім того, зауважив апеляційний суд, у змінах до апеляційної скарги прокурор не навів будь-якого обґрунтування необхідності виклику до суду апеляційної інстанції спеціаліста оператора стільникового зв`язку «Київстар», з точки зору потреби в отриманні консультації особи, яка володіє спеціальними знаннями та навичками для оцінки досліджених під час судового розгляду доказів, зокрема роздруківки дзвінків абонента мобільного оператора та усунення зазначених прокурором протиріч, так само як і допиту відповідальної посадової особи Державної служби України з надзвичайних ситуацій в місті Києві, яку навіть не персоніфіковано, для підтвердження факту повідомлення про замінування, яке надійшло з номеру мобільного абонента, який належить ОСОБА_7 , із зазначенням того, чи заявляв прокурор клопотання про це під час судового розгляду в суді першої інстанції.
		 
		Суд не може погодитися з вказаним висновком апеляційного суду з наступних підстав.
		 
		Згідно з вимогами ст. 392 КПК в апеляційному порядку можуть бути оскаржені вироки, які були ухвалені судами першої інстанції і не набрали законної сили, крім випадків, передбачених статтею 394 цього Кодексу. 
		 
		Відповідно до ст. 398 КПК суддя-доповідач, отримавши апеляційну скаргу на вирок чи ухвалу суду першої інстанції, протягом трьох днів перевіряє її на відповідність вимогамст. 396цього Кодексу і за відсутності перешкод постановляє ухвалу про відкриття апеляційного провадження.
		 
		Статтею 396 КПК установлено вимоги до апеляційної скарги:
		1. Апеляційна скарга подається в письмовій формі.
		2. В апеляційній скарзі зазначаються:
		1) найменування суду апеляційної інстанції;
		2) прізвище, ім`я та по батькові (найменування), місце проживання (перебування) особи, яка подає апеляційну скаргу, а також номер засобу зв`язку, адреса електронної пошти, якщо такі є;
		3) судове рішення, яке оскаржується, і назва суду, який його ухвалив;
		4) вимоги особи, яка подає апеляційну скаргу, та їх обґрунтування із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення;
		5) клопотання особи, яка подає апеляційну скаргу, про дослідження доказів;
		6) перелік матеріалів, які додаються.
		3. Якщо особа не бажає брати участь у апеляційному розгляді, вона зазначає це в апеляційній скарзі.
		4. Якщо в апеляційній скарзі зазначаються обставини, які не були досліджені в суді першої інстанції, або докази, які не подавалися суду першої інстанції, то в ній зазначаються причини цього.
		5. Апеляційна скарга підписується особою, яка її подає. Якщо апеляційну скаргу подає захисник, представник потерпілого, то до неї додаються оформлені належним чином документи, що підтверджують його повноваження відповідно до вимог цього Кодексу.
		6. До апеляційної скарги та доданих до неї письмових матеріалів надаються копії в кількості, необхідній для їх надіслання сторонам кримінального провадження та іншим учасникам судового провадження, інтересів яких стосується апеляційна скарга. Цей обов`язок не поширюється на обвинуваченого, який перебуває під домашнім арештом або тримається під вартою.
		 
		Згідно з вимогами ч. 1 ст. 399 КПК суддя-доповідач, встановивши, що апеляційну скаргу на вирок чи ухвалу суду першої інстанції подано без додержання вимог, передбаченихст. 396 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху, в якій зазначаються недоліки скарги і встановлюється достатній строк для їх усунення, який не може перевищувати п`ятнадцяти днів з дня отримання ухвали особою, яка подала апеляційну скаргу. 
		 
		Відповідно до вимог п. 1 ч. 3 ст. 399 КПК апеляційна скарга повертається, якщо особа не усунула недоліки апеляційної скарги, яку залишено без руху, в установлений строк.
		 
		На стадії прийняття апеляційної скарги та відкриття апеляційного провадження суд апеляційної інстанції не вправі вирішувати питання, які вирішуються на стадії апеляційного розгляду, порядок і межі якого визначено статтями 404  405 КПК.
		 
		Так, за змістом ст. 404 КПК, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Під час судового розгляду суд апеляційної інстанції вправі вийти за межі апеляційних вимог, якщо цим не погіршується становище обвинуваченого або особи, щодо якої вирішувалося питання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру. Якщо розгляд апеляційної скарги дає підстави для прийняття рішення на користь осіб, в інтересах яких апеляційні скарги не надійшли, суд апеляційної інстанції зобов`язаний прийняти таке рішення. За клопотанням учасників судового провадження суд апеляційної інстанції зобов`язаний повторно дослідити обставини, встановлені під час кримінального провадження, за умови, що вони досліджені судом першої інстанції не повністю або з порушеннями, та може дослідити докази, які не досліджувалися судом першої інстанції, виключно якщо про дослідження таких доказів учасники судового провадження заявляли клопотання під час розгляду в суді першої інстанції або якщо вони стали відомі після ухвалення судового рішення, що оскаржується.
		 
		У даному ж кримінальному провадженні на стадії прийняття апеляційної скарги суд апеляційної інстанції вирішив питання щодо недоцільності дослідження доказів, які не досліджувалися судом першої інстанції, та про перегляд яких прокурор просив апеляційний суд. Підставою для відмови у дослідженні вказаних доказів апеляційний суд назвав те, що прокурор не довів того факту, що про дослідження таких доказів учасники судового провадження заявляли клопотання під час розгляду в суді першої інстанції.
		 
		Проте ці питання не є предметом розгляду на стадії відкриття апеляційного провадження.
		 
		За змістом ст. 394 КПК апеляційна скарга має містити вимоги особи, яка подає апеляційну скаргу, та їх обґрунтування із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення. Що ж стосується клопотання про дослідження доказів, яке може зазначатися в апеляційній скарзі, то п. 5 ч. 1 ст. 396 КПК не містить положення про те, що особа, яка подає апеляційну скаргу, має окремо обґрунтувати таке клопотання.
		За таких обставин Суд не має підстав вважати рішення апеляційного суду законним і обґрунтованим. 
		 
		Касаційна скарга прокурора Київської місцевої прокуратури № 4 ОСОБА_6 підлягає задоволенню, а ухвалаКиївського апеляційного суду від 3 квітня 2020 року  скасуванню з призначенням нового розгляду в суді апеляційної інстанції, під час якого апеляційному суду належить постановити рішення відповідно до вимог процесуального закону. 
		 
		Керуючись статтями 433, 434, 436, 438, 441, 442 КПК, Верховний Суд
		 
		ухвалив:
		 
		Касаційну скаргу прокурора Київської місцевої прокуратури № 4 ОСОБА_6 задовольнити.
		 
		Ухвалу Київського апеляційного суду від 3 квітня 2020 року, якою повернуто апеляційну скаргу прокурора Київської місцевої прокуратури № 4 ОСОБА_6 на вирок Дніпровського районного суду м. Києва від 22 січня 2020 року про визнання невинуватим і виправдання ОСОБА_7 за недоведеністю вчинення ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 259 КК, скасувати та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
		 
		Постанова Верховного Суду є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		 
		Судді:
		 
		 
		ОСОБА_1   ОСОБА_2  ОСОБА_3

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...