Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 757/42221/20-ц : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із сімейних відносин, з них.
Надіслано для оприлюднення: 27.01.2021. Зареєстровано: 27.01.2021. Забезпечено надання загального доступу: 28.01.2021.

Номер судового провадження: 2-5770/21

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		печерський районний суд міста києва
		Справа № 757/42221/20-ц 
		Категорія 67 
		 
		ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		21 січня 2021 року Печерський районний суд міста Києва в складі:
		головуючого - судді Литвинової І. В.,
		при секретарі судових засідань - Горовій Т. Г.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Служба у справах дітей Печерської районної в м. Києві державної адміністрації про визначення місця проживання дітей, 
		 
		ВСТАНОВИВ:
		I. Позиції учасників справи.
		Позивач звернулася до суду із вказаним позовом, у якому просила визначити місце проживання спільних з відповідачем дітей: ОСОБА_4 та ОСОБА_3 разом з нею за адресою: АДРЕСА_1 .
		В обґрунтування позову вказано, що діти перебувають повністю на утриманні позивача, вона ними опікується, займається вихованням, навчанням і розвитком здібностей. Відповідач участі у житті дітей не приймає, не виконує своїх обов`язків щодо утримання дітей, що виявляється у тому, що не надає матеріальної допомоги для їхнього забезпечення всім необхідним для проживання і розвитку. Позивач має намір виїжджати за кордон з дітьми на відпочинок, забезпечуючи відповідний належний рівень оздоровлення та проживання. Разом з тим, позивачеві невідомі місце проживання відповідача і його спосіб життя.
		Від відповідача до суду відзив не надходив.
		Третьою особою у справі було надано висновок про визначення місця проживання малолітніх дітей № 105/01-2306/В-140 від 07 грудня 2020 року, згідно з яким Служба рекомендувала визначити місце проживання ОСОБА_4 та ОСОБА_5 разом з їхньою матір`ю - ОСОБА_1 . 
		II. Процесуальні дії та рішення суду.
		30 вересня 2020 року до Печерського районного суду м. Києва надійшла вказана позовна заява, для розгляду якої у відповідності до пункту 15 Розділу XIII Перехідні положення та ст. 33 Цивільного процесуального кодексу України від 18 березня 2004 року № 1618-IV (у редакції Закону № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року) визначено суддю та передано, для вирішення питання про відкриття провадження у справі, згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями.
		02 жовтня 2020 року ухвалою судді відкрито провадження у справі у загальному порядку.
		20 жовтня 2020 року позивач подала до суду через Відділ документального обігу, контролю та забезпечення розгляду звернень громадян заяву про розгляд справи за її відсутності, позов підтримує у повному обсязі.
		20 жовтня 2020 року у справі закрито підготовче провадження та призначено розгляд по суті справи.
		09 грудня 2020 року від Служби у справах дітей та сім`ї Печерської районної в м. Києві державної адміністрації до суду надійшов висновок про визначення місця проживання малолітніх дітей: ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .
		05 січня 2021 року від Служби засобами поштового зв`язку надійшла заява про розгляд справи за відсутності представника.
		Сторони, представник третьої особи у судове засідання у не з`явилися, окрім вищевказаних, заяви з процесуальних питань до суду не надходили.
		Відповідно до статті 280 ЦПК України, суд вважає можливим ухвалити заочне рішення у справі на підставі наявних у ній доказів, оскільки відповідач, належним чином повідомлена про дату, час і місце судового засідання, не з`явилася у судове засідання, про причини неявки не повідомила, не подала відзив і сторона позивача не заявляла про заперечення проти такого вирішення справи.
		З огляду на вищевикладене, суд прийшов до висновку про наявність підстав для заочного розгляду справи на підставі наявних у справі доказів.
		Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.
		III. Фактичні обставини справи.
		За час перебування у зареєстрованому шлюбі, який рішенням суду від 28 грудня 2017 року розірвано, у сторін народилася донька ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 26 березня 2013 року, за актовим записом № 633, та свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 від 18 серпня 2015 року, за актовим записом № 2158, виданих Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Печерського районного управління юстиції у м. Києві.
		Відповідно до акту обстеження житлово-побутових умов від 09 вересня 2020 року, затвердженого начальником Служби у справах дітей та сім`ї Печерської районної в м. Києві державної адміністрації, за місцем проведення обстеження [ АДРЕСА_1 ] створено гарні умови для проживання, навчання, відпочинку та розвитку дітей.
		Окрім того, декларації про вибір лікаря, який надає первинну медичну допомогу, для дітей ОСОБА_5 і ОСОБА_4 , укладено позивачем - їхньою матір`ю у медичному закладі КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги» Печерського району м. Києва.
		За місцем навчання діти характеризуються виключно позитивно, як і позивач за місцем своєї роботи.
		Позивач зазначила, що у 2016 році відповідач виїхав з місця їхнього спільного проживання, і наразі їй невідомо, де він проживає і який спосіб життя веде.
		IV. Позиція суду та оцінка аргументів сторін.
		Відповідно до статті 3 Сімейного кодексу України сім`я є первинним та основним осередком суспільства, дитина належить до сім`ї своїх батьків і тоді, коли спільно з ними не проживає.
		При вирішення аналогічних спорів судам слід керуватись статтею 51 Конституції України, яка гарантує кожному із подружжя рівні права і обов`язки у шлюбі та сім`ї. Схожа норма міститься також у частині шостій статті 7 Сімейного кодексу України, відповідно до якої рівність прав і обов`язків жінки та чоловіка у сімейних відносинах, шлюбі та сім`ї є однією із загальних засад регулювання сімейних відносин. 
		Це узгоджується з практикою ЄСПЛ, який неодноразово наголошував, що батьки повинні мати рівні права у спорах про опіку над дітьми, і жодні презумпції, які ґрунтуються на ознаці статі, не повинні братись до уваги (рішення у справі «Зоммерфельд проти Німеччини» («Sommerfeld v. Germany») від 08 липня 2003 року, «Цаунеггер проти Німеччини» («Zaunegger v. Germany») від 03 грудня 2009 року). 
		Таким чином, батько і мати мають рівнозначні права при визначенні місця проживання дитини. Пріоритет мають лише інтереси самої дитини.
		Під час розгляду питання про визначення місця проживання дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, стан здоров`я дитини, факти вчинення домашнього насильства стосовно дитини або за її присутності та інші вагомі обставини.
		Як встановлено комісією Служби у справах дітей та сім`ї, діти під час бесіди виявили бажання проживати разом з матір`ю. У письмових характеристиках на дітей з навчальних закладів повідомлено про те, що ОСОБА_5 і ОСОБА_4 приводить тільки матір, вона ж відвідує батьківські збори, цікавиться успіхами і потребами дітей, і забирає ОСОБА_5 з Центру дитячого розвитку «Sweet Kids», де він відвідує заняття з розвиваючого дозвілля, а ОСОБА_4 - з спеціалізованої шкоди № 47 ім. А. С. Макаренка з поглибленим вивченням іноземних мов м. Києва.
		Натомість батько дітей не з`являвся у школі доньки ОСОБА_4 або у Центрі сина ОСОБА_5 , не цікавився їхнім життям, інтересами, успіхами, не відвідував батьківські збори.
		Окрім того, матір малолітніх ОСОБА_5 і ОСОБА_4  позивач - має самостійний дохід, достатній для матеріального забезпечення дітей, квартира, де проживають діти, перебуває у їхній приватній власності.
		Статтею 51 Конституції України визначено, що сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
		У постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 жовтня 2018 року у справі № 402/428/16-ц зроблено висновок, що Декларація прав дитини не є міжнародним договором у розумінні Віденської конвенції про право міжнародних договорів від 23 травня 1969 року та Закону № 1906-IV, а також не містить положень щодо набрання нею чинності. У зв`язку із цим Декларація прав дитини не потребує надання згоди на її обов`язковість Верховною Радою України і не є частиною національного законодавства України. Разом з тим положення Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Верховною Радою України 27 лютого 1991 року, про те, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини (стаття 3), узгоджуються з нормами Конституції України та законів України, тому саме її норми зобов`язані враховувати усі суди України, розглядаючи справи, які стосуються прав дітей.
		Відповідно до статті 11 Закону України «Про охорону дитинства», сім`я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом із батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків. Право дитини на отримання належного сімейного виховання виникає у неї від народження.
		За правилами, передбаченими статями 157, 160, 161 Сімейного кодексу України, питання виховання дитини вирішується батьками спільно. Місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення.
		За частиною четвертою статті 29 Цивільного кодексу України, місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров`я, в якому вона проживає.
		У відповідності до частини третьої статті 29 Цивільного кодексу, місцем проживання фізичної особи у віці від десяти до чотирнадцяти років є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров`я тощо, в якому вона проживає, якщо інше місце проживання не встановлено за згодою між дитиною та батьками (усиновлювачами, опікуном) або організацією, яка виконує щодо неї функції опікуна. У разі спору місце проживання фізичної особи у віці від десяти до чотирнадцяти років визначається органом опіки та піклування або судом.
		Частиною першою статті 29 Цивільного кодексу України визначено, що місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово. 
		Будь-яке житло (житлове приміщення) наділяється визначеними інформаційними символами, котрі у своїй сукупності слугують його ідентифікації, вирізняючи його з-поміж однорідних речей (об`єктів нерухомості).
		Суд, задовольняючи позов, вважає за доцільне зазначити, окрім того, що місце проживання дитини визначається разом з матір`ю, також і конкретну адресу такого місця проживання, з метою запобігання неоднозначного тлумачення рішення суду.
		Таким чином, наявні законні підстави для задоволення позову та визначення місця проживання малолітніх дітей сторін - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , і ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з їхньою матір`ю - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , за адресою АДРЕСА_1 . 
		 
		У відповідності до положень статті 141 Цивільного процесуального кодексу України, з відповідача підлягають стягненню судові витрати, у тому числі судовий збір у розмірі 840, 80 грн.
		На підставі встановлених судом обставин, що мають юридичне значення у справі, керуючись 
		ст. ст. 3, 8, 21, 32, 48, 51, 55, 129, 129-1 Конституції України, 
		ст. ст. 3, 17, 19, 151-153, 155, 162 Сімейного кодексу України, 
		ст. ст. 11, 12, 14 Закону України «Про охорону дитинства», 
		ст. ст. 1-16, 29 Цивільного кодексу України, 
		ст. ст. 3, 4, 5, 12, 13, 76-81, 141, 259, 263-265, 268, 273, 280-289, 352-355 Цивільного процесуального кодексу України, суд,
		 
		ВИРІШИВ:
		Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Служба у справах дітей Печерської районної в м. Києві державної адміністрації про визначення місця проживання дітей задовольнити.
		Визначити місце проживання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з їхньою матір`ю - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , за адресою АДРЕСА_1 . 
		Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , остання відома адреса місця проживання: АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , АДРЕСА_2 ) витрати по сплаті судового збору в розмірі 840, 80 грн. 
		Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
		Апеляційна скарга на рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		 
		 
		 
		Головуючий                                                                                               І. В. Литвинова

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...