Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 162/1015/20 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти авторитету органів державної влади, органів місцевого самоврядування, об'єднань громадян та кримінальні правопорушення проти журналістів; Опір представникові влади, працівникові правоохоронного органу, державному виконавцю, члену громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовцеві.
Надіслано для оприлюднення: 27.01.2021. Зареєстровано: 28.01.2021. Забезпечено надання загального доступу: 01.02.2021.
Дата набрання законної сили: 01.03.2021
Номер судового провадження: 1-кп/162/21/2021
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12020030140000205

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		                           Справа № 162/1015/20
		                           Провадження № 1-кп/162/21/2021
		 
		ЛЮБЕШІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
		В И Р О К
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		27 січня 2021 року                         смт. Любешів 
		 
		Любешівський районний суд Волинської області в складі:
		головуючого - судді ОСОБА_1 ,
		при секретарі  ОСОБА_2 ,
		розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі судових засідань кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020030140000205 від 20.09.2020 стосовно
		ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Погулянка, Любешівського району Волинської області, проживаючого в АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, непрацюючого, із середньою освітою, неодруженого, раніше не судимого,
		у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 342 КК України, 
		за участю прокурора  ОСОБА_4 ,
		потерпілого  ОСОБА_5 ,
		захисника  ОСОБА_6 ,
		обвинуваченого  ОСОБА_7 ,
		 
		В С Т А Н О В И В:
		 
		Обвинувачений ОСОБА_7 19 вересня 2020 року близько 20 години, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння на обочині проїжджої частини по вул. Лесі Українки у с. Погулянка, Волинської області, де достовірно знаючи, що ОСОБА_5 є працівником Національної поліції України, який перебуває на посаді поліцейського сектору реагування патрульної поліції № 2 Любешівського ВП Камінь-Каширського ВП ГУНП у Волинській області, та якого, відповідно до ЗУ «Про Національну поліцію України», уповноважено регулювання дорожнього руху та здійснення контролю за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі, та відповідно до ст. 2 ЗУ «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» є працівником правоохоронного органу, діючи умисно, з метою опору працівникові правоохоронного органу під час виконання ним службових обов`язків щодо охорони громадського порядку, а саме з метою перешкоджанню законному затриманню в порядку ст. 261 КУпАП, а також збору матеріалів та складанню відповідних процесуальних документів, здійсненню фіксації та забезпечення якісного документування адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5, ч. 6 ст. 121 КУпАП, вчинених його братом  ОСОБА_8 , з метою уникнення останнім передбаченої законом відповідальності вчинив опір, який виразився у активних діях у вигляді відштовхування ОСОБА_5 та шарпанині за однострій, внаслідок чого зірвав нагрудну боді-камеру, пошкодив однострійну куртку шляхом прикладення надмірного зусилля  розриву та розірвав ланцюжок, на якому утримувався чохол із жетоном та службовим посвідченням. 
		Вказані дії ОСОБА_7 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч.2 ст. 342 КК України, як опір працівникові правоохоронного органу під час виконання ним службових обов`язків щодо охорони громадського порядку.
		Під час досудового розслідування між прокурором у кримінальному провадженні - начальником Любешівського відділу Маневицької місцевої прокуратури Волинської області ОСОБА_4 , з однієї сторони, та обвинуваченим ОСОБА_7 , з іншої сторони, за участю захисника ОСОБА_6 , було досягнуто та підписано угоду від 02.11.2020 про визнання винуватості.
		Сторони угоди погодились, що обвинувачений ОСОБА_7 понесе покарання за ч. 2 ст. 342 КК України у вигляді позбавлення волі на строк 1 (один) рік із застосуванням положення ст. 75, 76 КК України. В угоді зазначено наслідки її укладення та затвердження, а також наслідки невиконання угоди.
		В підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_7 повністю визнав свою вину у вчиненні інкримінованого злочину, передбаченого ч. 2 ст. 342 КК України, у вчиненому щиро покаявся.
		Підтвердив суду, що угоду про визнання винуватості він укладав добровільно і наслідки укладання та затвердження угоди про визнання винуватості для нього є зрозумілими, а саме: наслідком укладання та затвердження зазначеної угоди для сторін є - для прокурора і підозрюваного - обмеження права на оскарження вироку згідно з положеннями статей 394 і 424 КПК України. Просив затвердити зазначену угоду, захисник підтримав позицію обвинуваченого, просив затвердити укладену між сторонами угоду про визнання винуватості.
		Потерпілий ОСОБА_5 у судовому засіданні не заперечував щодо укладеної угоди. Повідомив, що жодних претензій до обвинуваченого не має.
		Прокурор у судовому засіданні просив затвердити угоду про визнання винуватості оскільки вона не суперечить вимогам кримінального та кримінального процесуального законодавства України.
		Крім того, обвинуваченому ОСОБА_7 судом було роз`яснено та ним усвідомлено, що наслідком укладення та затвердження угоди є його відмова від здійснення прав, передбачених абзацом 1 і 4 п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, а саме: право на справедливий судовий розгляд, під час якого прокурор зобов`язаний довести кожну обставину щодо злочину, у вчиненні якого обвинувачують підозрюваного, право мовчати, і факт мовчання не матиме для суду жодного доказового значення; право допитати під час судового розгляду свідків обвинувачення, подати клопотання про виклик свідків і подати докази, що свідчать на його користь, також усвідомлено, що наслідком укладення та затвердження угоди є обмеження його права оскарження обвинувального вироку, яким затверджена угода, в апеляційному порядку, що визначено в ч. 4 ст. 394 КПК України, та в касаційному порядку, що визначено в ч. 3 ст. 424 КПК України. Наслідки невиконання угоди, передбачені ст. 476 КПК України, обвинуваченому ОСОБА_7 були роз`яснені та йому зрозумілі.
		Після таких роз`яснень суду обвинувачений ОСОБА_7 не заперечував проти затвердження угоди.
		Судом встановлено, що дана угода про визнання винуватості за своїм змістом та порядком укладення відповідає вимогам статей 468-470 КПК України, в тому числі - щодо правової кваліфікації кримінального правопорушення та щодо узгодженої міри покарання, яка передбачена санкцією ч.2 ст. 342 КК України.
		Суд переконався, що укладення угоди є добровільним, тобто згідно із ч. 6 ст. 474 КПК України не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз, або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
		Також судом було встановлено, що умови угоди відповідають інтересам суспільства, не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, наявні фактичні підстави для визнання винуватості обвинуваченим.
		Ухвалюючи вирок на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, підтверджених доказами та оцінених судом відповідно до ст. 94 КПК України, суд дійшов висновку, що мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_7 . Узгоджене сторонами покарання відповідає загальним правилам призначення покарань, передбачених Кримінальним кодексом України.
		Міра покарання, яка узгоджена сторонами, є достатньою для виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_7 і відповідає загальним засадам призначення покарання. При призначені покарання враховано обставини, передбачені статтями 66-67 КК України, які пом`якшують та обтяжують покарання.
		Обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченому ОСОБА_7 є щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину. Обставиною, яка обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_7 є вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває в стані алкогольного сп`яніння.
		Таким чином, за наслідками розгляду угоди в судовому засіданні під час підготовчого судового провадження, суд, перевіривши відповідність угоди вимогам кримінального процесуального закону, врахувавши заслухані доводи сторін кримінального провадження, приходить до переконання про наявність правових підстав для прийняття рішення про затвердження угоди про визнання винуватості між сторонами кримінального провадження: про призначення обвинуваченому узгодженої сторонами міри покарання за вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 342 КК України і ухвалення обвинувального вироку.
		Питання про речові докази вирішити відповідно до ст. 100 КПК України, а про процесуальні витрати  відповідно до ст. 124 КПК України.
		На підставі наведеного, керуючись статтями 314, 368, 369, 370, 371, 374, 376, 395, 472, 474, 475 КПК України, суд,-
		 
		У Х В А Л И В:
		 
		Затвердити угоду про визнання винуватості від 02.11.2020 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020030140000205 від 20.09.2020 про обвинувачення ОСОБА_7 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 342 КК України, між прокурором у кримінальному провадженні ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_7 .
		ОСОБА_7 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 342 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік.
		На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_7 від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку, тривалістю 1 (один) рік, не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього згідно з ст. 76 КК України обов`язки, а саме:
		- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
		- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.
		Речові докази, а саме: 
		- однострійну куртку чорного кольору із пошкодженим лівим рукавом, а також чохол чорного кольору для зберігання службового посвідчення та спеціальний жетон, який виготовлений із матеріалу схожого на шкіряний із пошкодженим металевим ланцюжком - повернути у користування потерпілому ОСОБА_5 ;
		- оптичний диск для лазерних систем зчитування інформації, який упакований до паперового конверта - залишити при матеріалах кримінального провадження.
		Стягнути з ОСОБА_7 в дохід держави процесуальні витрати в сумі 1307 (одна тисяча триста сім) гривень 60 копійок за проведення судової трасологічної експертизи.
		На вирок може бути подана апеляційна скарга до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Любешівський районний суд Волинської області.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		Вирок суду першої інстанції на підставі угоди про визнання винуватості може бути оскаржений в апеляційному порядку:
		1) обвинуваченим, його захисником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених ч.ч. 4, 6, 7 ст. 474 КПК України, в тому числі не роз`яснення йому наслідків укладення угоди;
		2) прокурором виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з ч. 4 ст. 469 КПК України угода не може бути укладена.
		У разі невиконання угоди про визнання винуватості прокурор має право звернутися до суду, який затвердив таку угоду, з клопотанням про скасування вироку протягом встановленого законом строку давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення відповідного кримінального правопорушення.
		Умисне невиконання угоди є підставою для притягнення особи до відповідальності, встановленої законом.
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
		Копію вироку негайно вручити обвинуваченому та прокурору.
		 
		Головуючий:                                      ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...