Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 755/16131/16-к : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини у сфері службової діяльності; Прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою.
Надіслано судом: 27.01.2021. Зареєстровано: 28.01.2021. Забезпечено надання загального доступу: 29.01.2021.
Дата набрання законної сили: 07.08.2024
Результат оскарження 07.08.2024 Апеляційний суд міста Києва: залишено без змін вирок суду першої інстанції
Номер судового провадження: 1-кп/755/206/21
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 42016100000000745

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 755/16131/16-к
		В И Р О К
		 
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		"27" січня 2021 р. Дніпровський районний суд м. Києва (далі  Суд) 
		у складі головуючої судді ОСОБА_1 одноособово,
		за участю
		секретарів судових засідань ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
		та сторін кримінального провадження:
		прокурорів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 
		захисників ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , 
		обвинувачених ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 05.08.2016 за № 42016100000000745 за обвинуваченням 
		ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,уродженця м.Миколаєва,громадянина України,зареєстрованого заадресою: АДРЕСА_1 ,проживаючого заадресою: АДРЕСА_2 ,неодруженого,працюючого станомна 04.08.2016 напосаді інспектора батальйону № 3 роти № 3 УПП в м. Києві ДПП НП України, раніше несудимого, та
		ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,уродженця м.Києва,громадянина України,маючого наутриманні доньку ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ,зареєстрованого заадресою: АДРЕСА_3 ;проживаючого заадресою: АДРЕСА_4 ,працюючого станомна 04.08.2016на посаді інспектора батальйону № 3 роти № 3 УПП в м. Києві ДПП НП України, раніше не судимого, кожного окремо,
		у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України,
		у с т а н о в и в :
		Судом визнано доведеним, що ОСОБА_9 та ОСОБА_8 , будучи відповідно до наказів Голови національної поліції України № 114о/свід 07.11.2015призначеними на посади інспекторів батальйону № 3 роти № 3 УПП в м. Києві ДПП НП України, 04.08.2016 здійснюючи нагляд за дорожнім рухом та охороною громадського порядку у складі екіпажу «ФОРТ 0352» на патрульному автомобілі поблизу станції метро «Лісова» в м. Києві, зупинили автомобіль марки «Chery» державний номерний знак НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_11 .
		В ході бесіди з останнім, розуміючи, що він ( ОСОБА_11 ) перебуває у стані наркотичного сп`яніння, у ОСОБА_9 та ОСОБА_8 виник умисел на одержання неправомірної вигоди від ОСОБА_11 .
		Керуючись виниклим умислом на отримання неправомірної вигоди за попередньою змовою групою осіб, ОСОБА_9 та ОСОБА_8 не вжили заходів, направлених на встановлення факту наркотичного сп`яніння ОСОБА_11 під час керування транспортним засобом, притягнення ОСОБА_11 до адміністративної відповідальності, та діючи всупереч інтересам служби, з корисних мотивів, направлених на отримання неправомірної вигоди, вилучили у ОСОБА_11 посвідчення водія серії НОМЕР_2 на ім`я ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 на автомобіль марки «Chery», державний номерний знак НОМЕР_1 .
		Після чого, висловили вимогу у найкоротший строк надати їм грошові кошти в сумі 4 000 гривень за повернення вилученого посвідчення водія на ім`я ОСОБА_11 , свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу «Chery», державний номерний знак НОМЕР_1 , а також невжиття заходів, направлених на збирання матеріалів за фактом вчинення ОСОБА_11 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП, у тому числі встановлення стану наркотичного сп`яніння останнього та подальше скерування їх у встановленому законодавством порядку на розгляд суду.
		При цьому, ОСОБА_9 та ОСОБА_8 висунули вимогу ОСОБА_11 перерахувати названу ними суму в розмірі 4 000 гривень неправомірної вигоди на банківську картку ПАТ КБ «Приватбанк» № НОМЕР_4 .
		На виконаннязазначених протиправнихвимог ОСОБА_8 та ОСОБА_9 ,направлених наотримання неправомірноївигоди від ОСОБА_12 ,останній 05.08.2016о 14годині 38хвилин задопомогою терміналу«Айбокс» №8743069здійснив зарахування грошовихкоштів усумі 2000грн.на картку № НОМЕР_4 ПАТ КБ «Приватбанк», яка належить ОСОБА_13 , котрий спільно мешкає у квартирі з ОСОБА_8 .
		В подальшому перераховані на карту грошові кошти в наведеній сумі отримали ОСОБА_9 та ОСОБА_8 та розпорядилися ними на власний розсуд та продовжуючи реалізацію спільного злочинного умислу, направленого на отримання неправомірної вигоди від ОСОБА_11 , з метою уникнення особистої зустрічі з ОСОБА_11 , ОСОБА_9 та ОСОБА_8 , попередньо узгодивши порядок спільних незаконних дій, направлених на приховання їх злочинної діяльності, завчасно у невстановлений в ході досудового слідства час та спосіб залишили свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу «Chery», державний номерний знак НОМЕР_1 на території стадіону по проспекту Алішера Навої у пачці з-під сигарет «Winston».
		11.08.2016 о 18 годині 27 хвилин, керуючись усними вказівками ОСОБА_9 , які той надавав телефоном, ОСОБА_11 на території стадіону по проспекту Алішера Навої, між гіллям одного з дерев у пачці з-під сигарет «Winston» виявив технічний паспорт на автомобіль марки «Chery», державний номерний знак НОМЕР_1 .
		Одночасно, 11.08.2016 приблизно о 18 годині 30 хвилин, в ході телефонної бесіди між ОСОБА_11 та ОСОБА_9 , останні узгодили можливість повернення ОСОБА_9 та ОСОБА_8 раніше незаконно вилученого посвідчення водія на ім`я ОСОБА_11 за передачу ОСОБА_11 другої частини неправомірної вигоди в розмірі 2000 гривень шляхом зарахування на картку № НОМЕР_4 ПАТ КБ «Приватбанк», яка належить ОСОБА_8 , й, у свою чергу, котрий спільно проживає у квартирі з ОСОБА_13 .
		На виконанняпротиправних вимог ОСОБА_9 та ОСОБА_8 ,направлених наотримання неправомірноївигоди,11.08.2016о 18годині 58хвилин, ОСОБА_11 за допомогоютерміналу «Айбокс»№ 8743762здійснив зарахування залишку раніше названої ОСОБА_9 та ОСОБА_8  частини неправомірної вигоди - у сумі2000грн.на картку № НОМЕР_4 ПАТ КБ «Приватбанк», яка належить особі, з якою ОСОБА_8 спільно мешкав на квартирі ОСОБА_13 , й які в подальшому отримали ОСОБА_9 та ОСОБА_8 та розпорядилися ними на власний розсуд. 
		В подальшому, 11.08.2016 о 19 годині 23 хвилини, керуючись усними вказівками ОСОБА_9 , які той надавав телефоном, ОСОБА_11 біля струмка за поліклінікою по проспекту Алішера Навої у пачці з-під сигарет «Winston» виявив посвідчення водія серії НОМЕР_2 на ім`я ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яке ОСОБА_9 та ОСОБА_8 завчасно у невстановлений в ході досудового слідства час та спосіб залишили на вказаному місці.
		 
		Вказаних висновків Суд дійшов провівши судовий розгляд лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ, що наявний у провадженні, з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку, виходячи з наступного.
		 
		Відповідно до положеньст. 84 КПК доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. 
		Тобто, докази - це єдність фактичних даних (даних про факти) та їх процесуальних джерел. Фактичні дані - це не факти об`єктивної дійсності, а відомості про них, що утворюють зміст доказів, за допомогою яких встановлюються факти і обставини, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні (див. постанову ККС ВС від 28.03.2019 у справі № 154/3213/16).
		У той час, як процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів (ч. 2 ст. 84 КПК).
		 
		Так, обвинувачені  ОСОБА_8 та ОСОБА_9  будучи допитаними у судовому засіданні, кожен окремо, свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК не визнали та пояснили, у їх діях відсутній власне сам склад цього злочину.
		Докази здобутіу ходідосудового розслідуванняостанні уважаютьнедопустимими зогляду наїх отриманняз істотнимпорушенням прав та свобод людини регламентованих ст. 87 КПК.
		Щодо подій, які мали місце за участю водія ОСОБА_11 указали, що ними дійсно, як інспекторами зупинявся указаний водій та на нього було складено протокол про адміністративне правопорушення за ст. 130 КУпАП.
		У цій ситуації, обвинувачені діяли, як інспектори третьої роти третього батальйону УПП у м. Києві ДПП НП України ОСОБА_9 та ОСОБА_8 , діяли відповідно до своїх посадових обов`язків та інструкцій. 
		Зокрема, після перевірки документів та вжиття необхідних заходів реагування згідно до вимог чинного законодавства було доставлено ОСОБА_11 до КМНКЛ «Соціотерапія» по пр-ту Визволителів, 6 у м. Києві для проходження медичного огляду.
		Але, оскільки там був ремонт і по технічним причинам не було можливості здійснити медичний огляд, було прийнято рішення доставити ОСОБА_11 на вулицю Милославську до іншого екіпажу в якого був прилад Драгер для проведення огляду. 
		Зокрема, 04.08.2016 приблизно о 09 год. 30 хв. вони прибули на вул. Милославську до екіпажу № 301, в складі якого були інспектори ОСОБА_14 , ОСОБА_15 . 
		Там,провелидослідження настану сп`яніння приладом "Драгер" в присутності 2-х свідків. 
		Драгер показав нулі, тобто відсутність алкоголю. 
		Під час здійснення дослідження було складено протокол в якому зазначено відсутність сп`яніння. 
		Протокол, було підписано всіма учасниками, в тому числі свідками та ОСОБА_11 . 
		Зокрема, ОСОБА_11 зазначив власноручно в протоколі, що з результатами згоден, посвідчення водія не вилучалось. Також, поліцейські ОСОБА_14 , ОСОБА_16 , свідки бачили ОСОБА_11 і в них також не було жодної підозри, що ОСОБА_11 знаходиться в стані будь-якого сп`яніння. 
		Після чого, було доставлено ОСОБА_11 назад до його автомобіля на вулицю Кіото у м. Києві.
		Весь час за кермом був ОСОБА_8 , а ОСОБА_9 знаходився в цей час на задньому сидінні разом із ОСОБА_11 . 
		Під часпоїздки ОСОБА_11 необачно сівна телефон ОСОБА_17 ,якийналежить ОСОБА_9 та лежав на задньому сидінні і зламав цей телефон, зокрема матрицю екрану. Телефон був новий, придбаний приблизно в липні 2016 року.
		Далі, ОСОБА_11 запропонував ОСОБА_9 кошти, як компенсацію за зламаний телефон. ОСОБА_9 погодився. 
		ОСОБА_9 сам спілкувався з ОСОБА_11 .
		ОСОБА_8 не чув розмови ОСОБА_9 з ОСОБА_11 і про цю розмову ОСОБА_8 не був обізнаний.
		Складений04.08.2016 протокол залишився в ОСОБА_9 . При цьому, як підтверджується текстом протоколу він складений в присутності свідків і в ньому міститься напис вчинений ОСОБА_11 , що він, ОСОБА_11 , обізнаний з текстом протоколу і посвідчення водія в нього не вилучалось. 
		ОСОБА_9 здавав  04.08.2016інспектору поліції ОСОБА_18 цей протокол,але вонайого неприйняла,такяк сама не знала як його списати.
		ОСОБА_9 також не знав як його списати. Жодних інструкцій на той час не існувало, в яких було би визначено порядок яким чином підлягав списанню протокол з нульовим результатом на стан сп`яніння. Це й стало причиною, що протокол залишився у ОСОБА_9 та був вилучений у нього під час обшуку.
		Зазначили, що необхідності у перевірці  ОСОБА_19 на стан наркотичного сп`яніння не було, бо не виникло такої підозри.
		Зауважили, що не є дійсним факт змови між ними, бо з ОСОБА_11 спілкувався лише ОСОБА_9 ,а ОСОБА_8 не приймавучасті вцих розмовахта не отримував від ОСОБА_11 документів і грошових коштів.
		ОСОБА_11 сам запропонував ОСОБА_9 грошові кошти в розмірі 4000 грн. При цьому, ці кошти були запропоновані в якості відшкодування вартості пошкодженого телефону і ОСОБА_11 сам із своєї волі запропонував в заставу свої документи, за те, що пошкодив ОСОБА_9 мобільний телефон, так як при собі в нього коштів не було, тому ОСОБА_20 обіцяв відшкодувати погоджену вартість пошкоджень телефону, а в заставу залишив документи. При цьому, ОСОБА_9 повинен був повернути документи ОСОБА_11 після відшкодування ОСОБА_11 вартості пошкодженого телефону. ОСОБА_9 погодився на пропозицію ОСОБА_11 .
		Тобто, між ОСОБА_9 та ОСОБА_11 виникли цивільно-правові відносини, щодо відшкодування вартості пошкодженого телефону.
		 
		У той же час, з досліджених судом, у порядкуст. 358 КПК України, у судовому засіданні, документів, тобто спеціально створених з метою збереження інформації матеріальних об`єктів, які містять зафіксовані за допомогою письмових знаків, зображення тощо та показань свідків, які Суд сприймав безпосередньо, в їх системному зв`язку, судовим слідством встановлено наступне.
		 
		Відповідно до наказів голови Національної поліції України № 114о/свід 07.11.2015,ОСОБА_9 та ОСОБА_8 призначені з 07.11.2015 на посади інспекторів батальйону № 3 роти № 3 УПП в м. Києві ДПП НП України (а.с. 218, 219 том 2).
		З підписаних пам`яток-застережень працівника ОВС України про спеціальні обмеження, передбачені законодавством України слідує, що ОСОБА_9 та ОСОБА_8 були поінформовані (ознайомлені) з часу призначення на указані посади з тим, що, згідно із Законом України «Про засади запобігання і протидії корупції», їм забороняється, зокрема, одержувати неправомірну вигоду або прийняття обіцянки/пропозиції такої вигоди для себе чи інших осіб (а.с. 220, 221 том № 2).
		 
		Відповідно до заяви про злочин ОСОБА_11 , яка подана ним на ім`я директора департаменту  начальника УВБ в м. Києві ДВБ НП України ОСОБА_21 05.08.2016 за вх. № П-390, убачається, що у ній ОСОБА_11 указує, провимаганняв ньогопрацівниками УППв містіКиєві ДППНаціональної поліціїУкраїни грошовихкоштів врозмірі 4000гривень зане притягненнядо адміністративноївідповідальності закерування автомобілему станінаркотичного таалкогольного сп`яніння,які тойповинен перерахуватина банківськукарту (а.с. 28 том № 2).
		При цьому, дійсно дана заява містить у собі друкований текст, однак нижче нього наявний рукописний текст ОСОБА_11 та його підпис, де останній власноручно указав таке: «З моїх слів надруковано вірно, мною прочитано».
		 
		З спільного рапорту від 05.08.2016 (а.с. 28 том № 2), сформованого інспектором роти № 4 батальйону № 4 УПП ДПП України в м. Києві ОСОБА_22 та поліцейським роти того ж органу ОСОБА_23 , слідує, що останні поінформували начальника УПП ДПП в м. Києві ОСОБА_24 про те, що ними 05.08.2016 о 02:40 год. патрулюючи у складі 415 екіпажу було виявлено автомобіль Чері, д.н.з. НОМЕР_1 , який був припаркований за адресою АДРЕСА_5 , та у якому знаходився ОСОБА_11 , 1990 р.н., й дивно себе поводив. 
		На вимогу пред`явити документи ОСОБА_11 почав їх шукати, але після відвертої розмови повідомив, що його документи знаходяться у працівників патрульної поліції, які зупинили його 04.08.2016, склали на нього протокол за ст. 130 КУпАП, але потім домовились урегулювати усе на місці.
		Згідно досягнутих домовленостей ОСОБА_11 мав перерахувати кошти, а саме 4000 грн., на карту Приват Банку № НОМЕР_4 після чого йому будуть повернуті посвідчення водія та свідоцтво реєстрації ТЗ.
		Після отриманої інформації ОСОБА_22 та ОСОБА_23 , згідно даних указаного рапорту, було проведено перевірку номера карти у сервісі ІНФОРМАЦІЯ_5 та установлено її власника ОСОБА_13 .
		За даними системи Армор інформації на ОСОБА_13 виявлено не було, тож було прийнято рішення перевірити його у мережі Фейсбук та переглядаючи сторінку останнього виявлено серед друзів особу з нікнеймом ОСОБА_25 та у анкеті якого було вказано, що він працює в патрульній поліції. 
		Показавши фото зі сторінки ОСОБА_25 , останній підтвердив схожість цієї особи на фото з патрульним, який був присутній при указаному вище інциденті з документами останнього.
		 
		Свідки  ОСОБА_22 та ОСОБА_23 , будучи допитаними у судовому засіданні, у відповідності до вимог положень ст. 352 КПК України та попередженими про кримінальну відповідальність за відмову від давання показань та завідомо неправдиві показання суду надали показання тотожні даним їх рапорту від 05.08.2016.
		Зокрема, свідок  ОСОБА_23  указав, що в ніч з 04 на 05 серпня 2016 він разом з напарником  інспектором роти № 4 батальону № 4 УПП ДПП в м. Києві лейтенантом поліції ОСОБА_22 здійснювали нічне чергування території Дніпровського району на службовому автомобілі Тойота Приус, д.н. НОМЕР_5 , бортовий номер НОМЕР_6 , екіпаж 0415.
		В ході нічного чергування в ході патрулювання дворів приблизно о 2 годині ночі біля будинку за адресою: вул. Харківське шосе, 2-б був встановлений автомобіль марки Cherry QQ, д.н. НОМЕР_1 , який був припаркований.
		Підійшовши до автомобілю встановлили, що на водійському сидінні перебувала особа, яка представилась ОСОБА_11 , 1990 р.н., який поводив себе дивно, був розгублений та коверсався у автомобілі.
		На вимогу пред"явити документи на автомобіль ОСОБА_11 спочатку казав, що він їх забув, а в подальшому все ж таки, коли інспектори поспілкувалися на протязі тривалого проміжку часу розповів, що документи на автомобіль вранці в нього забрали двоє співробітників поліції в районі ст.м. Лісова, коли той був припаркований у неналежному місці. 
		Так, ті співробітники поліції сказали, що щодо нього буде складений адмінпротокол за ст. 130 КУпАП за водіння у нетверезому стані. У разі, якщо ОСОБА_11 хоче, щоб відносно нього протокол не складали, то він повинен перерахувати на банківську карту грошові кошти. В такому разі відносно нього протокол буде знищений, а вилучені водійске посвідчення та документи на атвомобіль будуть повернуті. На це ОСОБА_11 , дав свою згоду.
		З метою перевірки отриманої від ОСОБА_11 інформації, свідок з напарником спочатку через термінал «Приватбанку» перевірили цю інформацію та встановлили, що власником є ОСОБА_26 .
		В подальшому через соціальну мережу Фейсбук був встановлений ОСОБА_26 ( ОСОБА_27 при вході на цю сторінку було виявлено, що у останнього наявні лише два друга, один з яких ОСОБА_28 . При вході на сторінку ОСОБА_29 , на сторінці було зазначено, що він працює патрульним поліцейським та проживає у м. Києві.
		Фотографію, яка містилась на сторінці ОСОБА_30 показав ОСОБА_11 та запитав чи впізнає останній в цій особі поліцейського, який вилучив в нього документи та вимагає неправомріну вигоду, на що ОСОБА_11 надав позитивну відповідь.
		В подальшому свідок та напарник доповіли про це командиру  ОСОБА_31 ( НОМЕР_7 ), а також до відділу внутрішнього моніторингу.
		Було встановлено, що ОСОБА_28 займає посаду т.в.о.командира третьої роти першого батальону ІНФОРМАЦІЯ_6 .
		У зв"язку з викладеним, враховуючи, що дії ОСОБА_32 та ще одного його напарника, які полягали у вимаганні від ОСОБА_11 грошових коштів, а також вилучення документів останнього, є протиправними, фактично полягали у вимаганні неправомірної вигоди, а також порочили честь та гідність поліцейського свідком та ОСОБА_22 було одразу ж вирішено запропонувати ОСОБА_11 за вказаним фактом звернутись до правоохоронних органів, до внутрішньої безпеки поліції, та написати відповідну заяву про скоєнння злочину. На це ОСОБА_11 надав свою згоду та вони за вказівкою командира відвезли його до відділу моніторингу департаменту патрульної поліції за адресою: АДРЕСА_6 , де й залишили останнього, а самі склали рапорти за вказаною подією.
		Окрім свого командира та відділу моніторингу про цю подію нікому не повідомляли.
		Також свідок зазначив, що означені події за часом відбувались до 07 годину ранку.
		 
		Свідок  ОСОБА_14 будучи допитаним у судовому засіданні, у відповідності до вимог положень ст. 352 КПК України та попередженим про кримінальну відповідальність за відмову від давання показань та завідомо неправдиві показання суду надав показання у яких вказав, що при проведенні тестування ОСОБА_12 тестером "Драгер" на стан сп`яніння результат був рівний нулю.
		Свідок  ОСОБА_18 , будучи допитаною у судовому засіданні, у відповідності до вимог положень ст. 352 КПК України та попередженою про кримінальну відповідальність за відмову від давання показань та завідомо неправдиві показання суду надала показання у яких вказала, що ОСОБА_9 здавав їй 04.08.2016 протокол про адміністративне правопорушення, але вона його не прийняла, так як сама не знала як його списати.
		Пояснити чому протокол мав би бути списаний, а не переданий для розгляду до суду, як те і передбачено нормами КУпАП свідок не змогла. 
		 
		З протоколу огляду від 05.08.2016 з додатками (а.с. 39-40 том № 2) слідує, що слідчий ОСОБА_33 на підставі отриманої в ході допиту в якості свідків інспекторів роти № 4 батальйону № 4 УПП ДПП в м. Києві НП України ОСОБА_23 та ОСОБА_22 інформації, яка має істотне значення для досудового розслідування, за допомогою комп`ютеру Lenovo з використанням програмного забезпечення Google Chrome у всесвітній мережі Інтернет здійснив огляд сторінок соціальної мережі Facebook.
		В ході цього огляду при вході на сторінку з наступними реквізитами: ІНФОРМАЦІЯ_7 встановлена інформація, що власником сторінки є « ОСОБА_26 », який має двох друзів, один з яких « ОСОБА_25 ».
		В подальшому, при натисканні на сторінку « ОСОБА_25 » здійснено перехід на сторінку з реквізитами: ІНФОРМАЦІЯ_8 .
		Згідно викладених на сторінці « ІНФОРМАЦІЯ_8 » відомостей в розділі «О себе» значаться відомості Police Office в Патрульна поліція України.
		 
		З протоколу огляду від 05.08.2016 (а.с. 32-33 том № 2) слідує, що слідчий в особливо важливих справах другого слідчого відділу слідчого управління прокуратури м. Києва ОСОБА_33 провів огляд речей наданих йому 05.08.2016 ОСОБА_11 .
		Предметом огляду є мобільний телефон Samsung C 6112 бордового кольору типу слайдер з прикріпленим до нього шнурком (увімкнений). НОМЕР_8 , imei2 НОМЕР_9 . До телефону підключені дві сім-карти операторів Life - НОМЕР_10 ; Київстар - НОМЕР_11 . З головного меню телефону при відкритті текстових повідомлень відображається інформація про вхідне повідомлення від Ibox.ua. Відкривши дане повідомлення на екрані відображається наступна інформація: «Получено: SIM1 5168-6047 popolnenie 2009 UAH, Kod operatsii 343176228. 8.5.2016 2:38:21 PM. Ibox.ua. От: Ibox 05/08/2016 14:39:56».
		На цьому огляд завершено. 
		В ході огляду здійснювалося фотографування на мобільний телефон марки «BlackBerry Z10» А1431 СМІІТ ІD:2011CJ6093 та копіювання зображень фото до вказаного протоколу за допомогою персонального комп`ютера. 
		 
		Свідок  ОСОБА_13  будучи допитаним у судовому засіданні, у відповідності до вимог положень ст. 352 КПК України та попередженим про кримінальну відповідальність за відмову від давання показань та завідомо неправдиві показання указав, що дійсно на його банківську карту у Приват Банку надходили грошові кошти двома транзакціями, які він після їх зняття передав ОСОБА_8 .
		 
		З протоколу огляду від 05.08.2016 з додатками (а.с. 34-35, 38 том № 2) слідує, що слідчий ОСОБА_33 провів огляд речей наданих йому 05.08.2016 ОСОБА_11 .
		Предметом огляду є квитанція про переказ грошових коштів що представляє собою білий паперовий аркуш розмірами 55х100 мм з друкованим текстом чорного кольору наступного змісту:
		«Агент банку: ТОВ Айбокс …
		Термінал: 8743069
		Адреса: Киев, Красноармейская ул., 40
		Дата: 05.08.2016 14:38:18
		Отримувач: ПАТ Альфа Банк, Поповнення карткового рахунку MasterCard
		Ідентифікаційний код отримувача: 34046074 …
		Номер карти: 516875XXXXXX6047
		Номер телефону: 0932585026
		Одержано: 2050грн.
		Зараховано Отримувачу: 2009 грн. …
		Призначення платежу: Поповнення карткового рахунку Master Card
		Код операції: 343176228
		Від імені та на підставі Агентського договору #c2c-000005_від 23.03.2016 р.
		Операція виконана …».
		На титульній сторінці аркушу будь-які записи, помітки, тощо відсутні.
		На цьому огляд завершено. 
		В ході огляду здійснювалося фотографування на мобільний телефон марки «BlackBerry Z10» та копіювання зображень фото до вказаного протоколу за допомогою персонального комп`ютера. 
		Постановою слідчого ОСОБА_33 від 05.08.2016 указану квитанцію визнано речовим доказом (а.с. 36-37 том № 2).
		 
		З протоколу огляду від 12.08.2016 з додатками (а.с. 71-73, 74-76, 79 том № 2) слідує, що слідчий ОСОБА_33 провів огляд речей наданих йому 12.08.2016 ОСОБА_11 .
		Предметом огляду є квитанція про переказ грошових коштів що представляє собою білий паперовий аркуш розмірами 55х100 мм з друкованим текстом чорного кольору наступного змісту:
		«Агент банку: ТОВ Айбокс …
		Термінал: 8743762
		Адреса: Киев, Радужная ул., 15
		Дата: 11.08.2016 18:58:58
		Отримувач: ПАТ Альфа Банк, Поповнення карткового рахунку MasterCard …
		Номер карти: 516875XXXXXX6047
		Номер телефону: 0932585026
		Одержано: 2050грн.
		Зараховано Отримувачу: 2009 грн. …
		Призначення платежу: Поповнення карткового рахунку Master Card …
		Від імені та на підставі Агентського договору #c2c-000005_від 23.03.2016 
		Операція виконана …».
		На тильній стороні аркушу будь-які записи, помітки, тощо відсутні.
		Предметом цього ж огляду є водійське посвідчення серії НОМЕР_2 на ім`я ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ; видане 23.07.2008 Броварським РЕВ ДАІ при УДАІ ГУМВС у Київській обл.; категорії В С1 С та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 на автомобіль марки Chery; модель SQR7130S21; реєстраційний номер НОМЕР_1 ; ПІБ власника ОСОБА_34 , мешкає за адресою: АДРЕСА_7 , виданий Броварським РЕВ ДАІ при УДАІ ГУМВС України в Київській області.
		Постановою слідчого ОСОБА_33 від 12.08.2016 указану квитанцію, водійське посвідчення, свідоцтво визнано речовими доказами (а.с. 77-78 том № 2).
		 
		Надходження грошових переказів відповідно до оглянутих слідчим чеків та відображених у відповідних протоколах від 05.08.2016 з додатками (а.с. 34-35, 38 том № 2) та 12.08.2016 з додатками (а.с. 71-73, 74-76, 79 том № 2) кореспондується з даними наданими Приват Банком про рух грошових коштів по карті ОСОБА_13 від 13.09.2016 (а.с. 86-87 том № 2).
		З протоколу огляду від 14.09.2016 з додатками (а.с. 89-90, 86-87 том № 2) слідує, що слідчий ОСОБА_33 , відповідно до ст.ст. 98, 100, 104, 105, 106, 237, 223 КПК України, провів огляд наданої 13.09.2016 ОСОБА_13 роздруківки ПАТ КБ «Приватбанк» по рахунку ПАТ КБ «Приватбанк» № НОМЕР_4 ,а саме виписки від 13.09.2016 за № МЕНЕ-ТК9U-R09P-63KG по указаному рахунку період з 01.08.2016 по 31.08.2016.
		Та, окрім іншого, встановлено наступне: 05.08.2016 - здійснено зарахування переказу на карту на суму 2009 грн.; 11.08.2016  здійснено зарахування переказу на карту на суму 2009 грн. 
		Постановою слідчого ОСОБА_33 від 14.09.2016 указану виписку визнано речовим доказом (а.с. 91-92 том № 2).
		Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_35 від 21.09.2016 (а.с. 184 том № 2) надано тимчасовий доступз можливістю вилученняінформації, яка знаходиться вПАТ КБ «Приватбанк» (ЄДРПОУ 14360570), розташованому за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, наступних документів:документів, на підставі яких грошові кошти нараховувались на розрахунковий рахунок № НОМЕР_4 та отримувалися, перераховувалися з неї у період часу з 04.08.2016 по 12.08.2016; руху грошових коштів по розрахунковому рахунку № НОМЕР_4 ПАТ КБ «Приватбанк», відкритому на ім`я ОСОБА_13 , у період часу з 04.08.2016 по 12.08.2016; фотозображень осіб, які проводили зняття грошових коштів з розрахункового рахунку № НОМЕР_4 ПАТ КБ «Приватбанк», відкритому на ім`я ОСОБА_13 у період часу з 04.08.2016 по 12.08.2016, з можливістю вилучення їх копій.
		Згідно протоколу тимчасового доступу до речей і документів (а.с. 185-186, 187, 197-200 том № 2) слідчим було отримано доступ до документів згідно ухвали від 21.09.2016 (а.с.188-193, 194 том № 2) та відповідно до протоколу від 17.10.2016 проведено слідчим ОСОБА_33 їх огляд у порядку ст. 237 КПК (а.с. 195-196 том № 2), й постановою того ж слідчого від 17.10.2016 (а.с.201-202 том № 2) визнано речовими доказами.
		У ході їх огляду, згідно даних протоколу цієї слідчої дії від 17.10.2016 (а.с. 195-196 том № 2) установлено, що предметом огляду є, у т.ч. роздруківка руху грошових коштів по банківському рахунку № НОМЕР_4 , який належить ОСОБА_13 за період з 01.08.2016 по 11.08 2016 включно на 2 аркушах, яка окрім іншого, містить наступні відомості: 05.08.2016 (час не вказаний) зараховано переказ на картку у сумі 2009 грн. CARD2CARD UA BOXCASH, KIEV, UA КРЕДИТНАЯ ЧАСТЬ Р2Р ПЕРЕВОДА; 05.08.2016 о 21 годині 00 хвилин через банкомат 8085 по вул. Перова, 5 у м.Києві, здійснено видачу готівкових коштів на суму 1900 грн. (додатково 19 грн.  комісія); 11.08.2016 (час не вказаний) зараховано переказ на картку у сумі 2009 грн. CARD2CARD UA BOXCASH, KIEV, UA КРЕДИТНАЯ ЧАСТЬ Р2Р ПЕРЕВОДА; 11.08.2016 о 19 годині 04 хвилини через банкомат 8085 по вул. Перова, 5 у м. Києві, здійснено видачу готівкових коштів на суму 1900 грн. (додатково 19 грн.  комісія).
		СД-диск №410244, й за допомогою персонального комп`ютеру при його відкриті встановлені файли з відео зображеннями ОСОБА_13 , які підтверджують факт зняття 05 та 11 серпня 2016 року готівкових коштів саме ОСОБА_13 .
		 
		З протоколуогляду від09.08.2016 здодатками (а.с.54том №2)слідує,щослідчий ОСОБА_33 , відповідно до ст.ст. 98, 100, 104, 105, 106, 237, 223 КПК, провів огляд речей наданих йому 05.08.2016 ОСОБА_11 .
		Предметом огляду є мобільний телефон Samsung C 6112. До телефону підключені дві сім-карти операторів Київстар та Life. 
		Life - НОМЕР_10 ;
		Київстар - НОМЕР_11 .
		Так, згідно відомостей вхідних та вихідних дзвінків встановлено, що 07.08.2016 в 21.42 годин з номеру телефону НОМЕР_12 надійшов вхідний дзвінок тривалістю 1 хвилина 4 секунди.
		Як стверджує ОСОБА_11 з цього номеру телефонував поліцейський Слава. 
		 
		Згідно протоколу обшуку від 11.08.2016 з додатками (а.с. 95-99, 122 том № 2) слідує, що було проведено санкціонований обшук квартири за адресою: АДРЕСА_2 , яка перебуває в користуванні ОСОБА_8 , у ході якого виявлено та вилучено таке: банківська картка АО КБ «Приватбанк» НОМЕР_4 ; банківська картка АО КБ «Приватбанк» НОМЕР_13 ; банківська картка АО КБ «Приватбанк» НОМЕР_14 ; банківська картка «АльфаБанк» НОМЕР_15 ; банківська картка «Ощадбанк» НОМЕР_16 ; мобільний телефон Самсунг Galaxy A5 imei НОМЕР_17 з сім картою оператору Лайф з номером НОМЕР_18 ; мобільний телефон Леново imei НОМЕР_19 з сім картою Київ Стар з номером НОМЕР_20 та сім картою з номером НОМЕР_21 ; зошит та два блокноти з чорновими записами; протокол про адмінправопорушення №143174, 000338, 000520, 000340. 002393; постанова про адмінправопорушення №482920 з матеріалами; водійське посвідчення на ім`я ОСОБА_36 серії НОМЕР_22 ; службове посвідчення на ім`я ОСОБА_8 серії НОМЕР_23 , жетон НОМЕР_24 ; водійське посвідчення на ім`я ОСОБА_8 НОМЕР_25 ; сім карта МТС 100103316116; бланки протоколів про адмінправопорушення №№ 000308, 000337; 214851, 214830, 000336, 214803, 955686; грошові кошти в сумі 936 грн.; комп`ютер НР чорного кольору SCD 22611LZ із зарядним пристроєм.
		Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_37 від 13.08.2016 накладено арешт на майно вилучене у ході цього обшуку, у порядку ст. 170 КПК (а.с. 154-155 том № 2). 
		Та ці ж речі у подальшому були оглянутими слідчим ОСОБА_33 , у порядку ст. 237 КПК, згідно протоколу огляду від 14.08.2016 (а.с. 109-138).
		 
		Згідно протоколу обшуку від 11.08.2016 (а.с. 102-107 том № 2) слідує, що в ході проведення 11.08.2016 санкціонованого обшуку за місцем мешкання (квартирі) ОСОБА_9 , розташованого за адресою: АДРЕСА_4 , виявлено та вилучено таке: протокол про адміністративне правопорушення серії АМГ №333363 стосовно ОСОБА_11 , з другим екземпляром; бланки протоколів про адміністративні правопорушення № № 333364, 333365, 333366  333380; чек пристрою «Драгер» про аналіз ОСОБА_11 ; водійські права № 462670 ОСОБА_9 ; картка замінних на ім`я ОСОБА_9 ; блокнот чорного кольору з чорновими записами; службове посвідчення ОСОБА_9 № НОМЕР_26 ; та жетон № 000475.
		Складений ОСОБА_9 протокол про адміністративне правопорушення № 333363 (оригінал протоколу про адміністративне правопорушення знаходиться на а.с.160 том № 2) складений відносно ОСОБА_11 за ч. 1 ст. 130 КУпАП містить у собі, що він складався у присутності двох свідків: ОСОБА_38 , АДРЕСА_8 , тел. НОМЕР_27 ; ОСОБА_39 , АДРЕСА_9 , тел. НОМЕР_28 (28  нерозбірливо).
		Постановою слідчого ОСОБА_33 від 14.08.2016 вилучені речі під час обшуку визнано речовим доказом (а.с. 156-158 том № 2).
		Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_37 від 13.08.2016 накладено арешт на майно вилучене у ході цього обшуку, у порядку ст. 170 КПК (а.с. 154-155 том № 2). 
		 
		З протоколу огляду від 21.10.2016 (а.с. 40-46 том № 3) слідує, що слідчий ОСОБА_33 провів огляд вилученої, згідно протоколу тимчасового доступу до речей і документів від 21.10.2016 (а.с. 36-37 том № 3) на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 21.09.2016 (а.с. 34 том № 3) з ТОВ «Лайфселл», розташованого за адресою: м. Київ, вул. Солом`янська, 11-А, інформації, яка міститься на СД-диску № 23374вк (а.с. 39 том № 3), щодо трафіку дзвінків та іншої інформації.
		Проведеним оглядом встановлено наступне.
		По номеру телефону НОМЕР_29 , який перебуває в користуванні ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зокрема, встановлено наявність у нього низки телефонних контактів 11.08.2016 у період з 13:49 по 19:03 з ОСОБА_9 , ОСОБА_13 .
		По номеру телефону НОМЕР_30 , який перебуває в користуванні ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зокрема, встановлено наявність у нього низки телефонних контактів 11.08.2016 у період з 17:15 по 19:03 з ОСОБА_8 .
		По номеру телефону НОМЕР_31 , який перебуває в користуванні ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зокрема, встановлено наявність у нього низки телефонних контактів 11.08.2016 у період з 17:13 по 18:44 з ОСОБА_8 .
		По номеру телефону НОМЕР_10 , який перебуває в користуванні ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зокрема, встановлено наявність у нього низки телефонних контактів з ОСОБА_9 .
		У всіх випадках вхідні дзвінки ОСОБА_11 надходили з номеру телефону НОМЕР_32 , який належить ОСОБА_9 , а саме: 10.08.2016 о 16:50 та 17:02;11.08.2016 о12:06, 14:48, 15:17, 16:10, 17:00, 18:04, 18:16, 18:21, 18:27, 18:48, 18:54,18:56, 19:23, 19:42.
		Тривалість самих дзвінків складала від 5 секунд до 275.
		Також, 11.08.2016 18:33 з номеру телефону НОМЕР_32 , який належить ОСОБА_9 , ОСОБА_11 надійшло СМС  повідомлення.
		Постановою слідчого ОСОБА_33 від 21.08.2016 вилучену з ТОВ «Лайфселл» в порядку тимчасового доступу вилучено інформацію, яка міститься на СД-диску № 23374вк визнано речовим доказом (а.с. 47-48 том № 3).
		 
		З протоколу огляду від 21.10.2016 (а.с. 25-27 том № 3) слідує, що слідчий ОСОБА_33 провів огляд вилученої, згідно протоколу тимчасового доступу до речей і документів від 21.10.2016 (а.с. 21-22 том № 3) на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 21.09.2016 (а.с. 19 том № 3) з ПрАТ «Київстар», розташованого за адресою: м. Київ, вул. Дегтярівська, 53, інформації, яка міститься на СД-диску № вх.24714 16904/3/кт від 21.10.16 (а.с. 24 том № 3), щодо трафіку дзвінків та іншої інформації. 
		Проведеним оглядом встановлено наступне.
		По номеру телефону НОМЕР_33 , який перебуває в користуванні ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зокрема, встановлено наявність у нього телефонного контакту 11.08.2016 18:30:39 з номеру телефону НОМЕР_29 , який належить ОСОБА_8 .
		По номеру телефону НОМЕР_32 , який перебуває в користуванні ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зокрема, встановлено наявність у нього 19 телефонних контактів з ОСОБА_11 , у т.ч. 10.08.2016 - 16:50:46, 17:02:26 та 11.08.2016 - 12:06:04, 14:48:50, 15:17:32, 16:10:58, 17:00:44, 18:04:20, 18:16:22, 18:19:53, 18:21:21, 18:27:54, 18:48:59, 18:54:11, 18:56:30, 19:17:37, 19:22:54, 19:23:57, 19:42:15.
		Постановою слідчого ОСОБА_33 від 21.10.2016 вилучену з ПрАТ «Київстар» в порядку тимчасового доступу вилучено інформацію, яка міститься на СД-диску № вх.24714 16904/3/кт визнано речовим доказом (а.с. 28-29 том № 3).
		 
		З протоколу огляду від 13.09.2016 (а.с. 2-5 том 3) слідує, що слідчий ОСОБА_33 провів огляд оптичного диску отриманого за запитом з УПП ГУ НП у м. Києві, у порядку ст. 93 КПК.
		Проведеним оглядом встановлено, що його об`єктом є оптичний DVD-R диск «VS», який був направлений УПП у м. Києві ДПП НП України до другого слідчого відділу слідчого управління прокуратури м. Києва як додаток до супровідного листа №8463/41/11/07-2016 від 08.09.2016.
		В ході огляду встановлено, що на зазначеному диску у каталогу з назвою «0415» містяться відеозаписи здійснені за допомогою нагрудних відеокамер (відеореєстраторів) поліцейського патрульної поліції ОСОБА_9 : «20160804204107000085.mov», «20160804204131000087.mov», «20160804204 2330000 88.mov», «20160804 204334000090. mov», «2016080 4204409000092.mov», «20160804204513000093.mov». 
		У відеозаписах програється розмова між трьома особами, схожих на ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_11 з розмови слідує факт того, що обвинуваченими, як інспекторами констатовано факт керування ОСОБА_11 ТЗ у стані сп`яніння та запропоновано на вимогу інспектора, як те і передбачає пункт 2.9 ПДР, пройти огляд на стан сп`яніння.
		 
		Постановою прокурора відділу прокуратури м. Києва ОСОБА_40 від 05.08.2016 № 15/1/2-2655т (а.с.136-138 том № 4) доручено (визначено) слідчому ОСОБА_41 , провести негласну слідчу (розшукову) дію  контроль за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту щодо ОСОБА_8 та ОСОБА_9 протягом 60 діб з моменту винесення такої постанови.
		Обставинами, які обумовили доречність такої негласної слідчої (розшукової) дії були відомості викладені у заяві ОСОБА_11 , протоколі допиту останнього. 
		З письмової згоди ОСОБА_11 поданої на ім`я слідчого в ОВС другого СВ СУ прокуратури м. Києва ОСОБА_42 убачається, що останній надав свою згоду на його залучення до проведення негласних слідчих (розшукових) дій (а.с. 29 том № 2).
		При цьому, дійсно така згода не містить у собі дати її надання автором, однак з протоколу про попередження про недопустимість розголошення відомостей досудового розслідування від 05.08.2016 (а.с. 30-31 том № 2) слідує, що слідчий ОСОБА_33 попередив ОСОБА_11 , згідно з вимогами ч. 2 ст. 222 КПК, про недопустимість розголошення відомостей досудового розслідування, які стали та стануть йому відомі при проведенні досудового розслідування у кримінальному провадженні унесеному до ЄРДР 05.08.2016 за № 42016100000000745, тобто щонайменше станом на 05.08.2016 указана письмова згода ОСОБА_11 була наявною, адже залучення останнього до негласних слідчих (розшукових) дій без її наявності не могло бути дійсним.
		 
		Будучи допитаним у судовому засіданні, у відповідності до вимог положень ст. 352 КПК України та попередженим про кримінальну відповідальність за відмову від давання показань та завідомо неправдиві показання, свідок  ОСОБА_11  надав показання в яких підтвердив обставини викладені в установочній частині вироку, зокрема в частині часу, місця та способу вчинення.
		Так, свідок повідомив, що 04.08.2016 обвинувачені будучи співробітники поліції здійснюючи нагляд за дорожнім рухом та охороною громадського порядку поблизу станції метро «Лісова» в м. Києві зупинили автомобіль марки «Cheri QQ» під його керуванням та склали на нього протокол за ст. 130 КУпАП, але потім домовились урегулювати усе на місці за грошову винагороду, яка мала бути перерахована на банківську карту.
		Такий алгоритмурегулювання проблемибув запропонованийним особисто за не притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ст. 130 КУпАП, оскільки був складений відповідний протокол.
		Заперечень відобвинувачених небуло,навпаки нимибуло наданономер банківськоїкартки дляперерахування коштівта визначено,що після перерахування на банківську карту грошових коштів відносно нього відповідний протокол буде знищений, а вилучені водійске посвідчення та документи на атвомобіль будуть повернуті. 
		На це ОСОБА_11 , дав свою згоду.
		Потім вніч з 04 на 05 серпня 2016 він зупинився у дворі біля будинку за адресою: АДРЕСА_10 та приблизно о 2 годині ночі до його ТЗ підійшли інші працівники поліції.
		На вимогу пред"явити документи на автомобіль ОСОБА_11 спочатку казав, що він їх забув, а в подальшому все ж таки, коли інспектор поспілкувався з ним розповів, що документи на автомобіль вранці в нього забрали двоє співробітників поліції в районі ст.м. Лісова, коли він був припаркований у неналежному місці, указав, що вони ж висунули вимогу про перерахування на банківську карту грошових коштів, аби закрити питання за ст. 130 КУпАП.
		З метою перевірки отриманої від нього інформації він надав їм нормер карти. 
		Потім вони покази фото та він підтвердив, що на фото один з поліцейських, які вилучили його документи. 
		В подальшому з ініціативи інспекторів було поінформовані відповідні компетенті органи (командир та відділ внутрішнього моніторингу).
		Було встановлено, що ОСОБА_28 займає посаду т.в.о.командира третьої роти здається першого батальону ІНФОРМАЦІЯ_6 .
		Поліцейські запропонували йому за вказаним фактом звернутись до правоохоронних органів, у т.ч. написати відповідну заяву про скоєнння злочину. На це він надав свою згоду та його поліцейські відвезли до відділу моніторингу департаменту патрульної поліції за адресою: вул. Народного Ополчення, 9, де і було подано відповідну заяву.
		Подальший алгоритм дій з показань цього свідка повністю коренспондується з даними НСРД.
		 
		Так, з протоколу про проведення негласної слідчої (розшукової) дії контролю за вчиненням злочину від 27.10.2016 (а.с. 139-142 том № 4) та доручення прокурора ОСОБА_43 від 05.08.2016 № 15/1/2-2656т (а.с. 143 том № 4) слідує, що слідчий ОСОБА_44 , на підставі ст.ст. 246, 252, 271 КПК України склав цей протокол про те, що згідно постанови прокурора другого відділу процесуального керівництва прокуратури міста Києва ОСОБА_40 від 05.08.2016 № 15/1/2-2655т (а.с. 136-138 том № 4) у кримінальному провадженні № 42016100000000745 від 05.08.2016, з дотриманням вимог ст.ст. 104, 246, 271 КПК України, за участю залученого прокуратурою міста Києва до конфіденційного співробітництва ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у відповідності до вимог ст.ст. 99, 104, 252 КПК України у період часу з 09.08.2016 по 11.08.2016 включно проведено негласну слідчу (розшукову) дію контролю за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту із використанням заздалегідь ідентифікованих (помічених) засобів (ідентифікованих грошових коштів).
		В ході цієї негласної слідчої дії установлено наступне: ОСОБА_9 використовує номер телефону НОМЕР_34 ; ОСОБА_8 - НОМЕР_29 ; ОСОБА_11 - НОМЕР_10 ; ОСОБА_45 - НОМЕР_35 , НОМЕР_36 .
		Так, у т.ч. зафіксовано, що 10.08.2016 о 16 год. 50 хв. та 17 год. 02 хв. ОСОБА_9 телефонує ОСОБА_11 , й вони узгоджують час зустрічі, порядок передачі неправомірної вигоди та повернення вилучених у ОСОБА_11 документів.
		В подальшому, 11.08.2016 (усі подальші події відбулись 11.08.2016) в приміщенні другого слідчого відділу слідчого управління прокуратури міста Києва за адресою: м. Київ, вул. Велика Васильківська, 38-Б, слідчим ОСОБА_46 в присутності понятих, було роз`яснено ОСОБА_11 , що є постанова прокурора ОСОБА_40 про здійснення контролю за вчиненням злочину  спеціального слідчого експерименту із використанням заздалегідь ідентифікованих (помічених) засобів (ідентифікованих грошових коштів). Після чого учасникам було роз`яснені права та обов`язки, передбачені чинним законодавством.
		Надалі, слідчим ОСОБА_46 в присутності понятих було вручено ОСОБА_11 заздалегідь ідентифіковані (помічені) грошові кошти на загальну суму 2000 грн. про що було складено відповідний протокол.
		В 14 год. 48 хв., 15 год. 17 хв., 16 год. 10 хв. 17 год. 00 хв. ОСОБА_9 телефонує ОСОБА_11 й вони узгоджують необхідність прибути ОСОБА_11 до стоматологічної поліклініки по вул. Алішера Навої та подальші дії ОСОБА_11 щоб повернути документи. ОСОБА_11 наголошує, що йому вже набридло чекати й що йому терміново повернути техпаспорт на автомобіль. ОСОБА_9 каже, що він особисто з ОСОБА_11 зустрічатись не буде. Разом з тим, особа, яка має зустрітись з ОСОБА_11 не відповідає на дзвінки. ОСОБА_9 каже, що в ОСОБА_11 три категорії та взагалі його б покарали й наразі не було б жодних розмови. ОСОБА_9 просить ОСОБА_11 ще почекати деякий час. ОСОБА_11 каже, що він буде чекати, оскільки в нього немає іншого вибору.
		О 17 год. 13 хв. ОСОБА_8 телефонує ОСОБА_9 . В ході бесіди ОСОБА_9 каже про те, щоб той зателефонував «малому», а той, в свою чергу перетелефонував ОСОБА_9 , бо там «кіпіш», каже «що він там вже стоїть дві години біля стоматологічної поліклініки». ОСОБА_8 цікавиться у кого документи. ОСОБА_9 каже, що зараз їх принесе. 
		О 17 год. 15 хв. ОСОБА_8 телефонує ОСОБА_13 , щоб той перетелефонував ОСОБА_9 .
		О 17 год. 16 хв. ОСОБА_13 телефонує ОСОБА_9 , й останній каже про необхідність ОСОБА_13 зустрівся зі «штрихом». На це ОСОБА_13 заперечує та каже, щоб ОСОБА_47 сам з ним зустрічався. Каже, що він наразі на роботі та звільниться приблизно через годину-півтори.
		О 17 год. 24 хв. ОСОБА_8 телефонує ОСОБА_9 та цікавиться чи зателефонував йому « ОСОБА_48 ». ОСОБА_9 каже, що «малий» сказав, щоб він сам зустрічався зі «штрихом». ОСОБА_8 каже, що «їх» треба кудись покласти, зателефонувати особі та сказати, де вони знаходяться, оскільки «ні мені, ні тобі це не треба». 
		О 17 год. 26 хв. ОСОБА_8 телефонує ОСОБА_13 та цікавиться змістом його бесіди з ОСОБА_9 . ОСОБА_8 каже, що йому не можна віддавати документи. ОСОБА_13 цікавиться що за документи. На це ОСОБА_8 каже ОСОБА_13 , щоб той не «тупив». ОСОБА_13 каже, що він не може, що він на роботі.
		О 17 годині 27 хвилин ОСОБА_8 телефонує ОСОБА_9 та цікавиться чи є вдома «Меля» та « ОСОБА_49 ». ОСОБА_9 надає негативну відповідь. ОСОБА_8 пропонує зробити «закладку», зателефонувати та сказати, де саме. ОСОБА_8 каже, що їм не можна «світиться».
		О 18 год. 04 хв. ОСОБА_9 телефонує ОСОБА_11 каже, що документи на місці. Розповідає як йому дістатись до місця, де на дереві у пачці з-під сигарет схований техпаспорт. ОСОБА_11 цікавиться чи може він сьогодні забрати ще й права й що в нього є гроші; цікавиться своїм протоколом. ОСОБА_9 запевняє ОСОБА_11 , що йому немає потреби турбуватись за протокол, оскільки той показав «нуль», а тому немає складу правопорушення. ОСОБА_11 та ОСОБА_9 узгоджують, що ОСОБА_11 забере техпаспорт та перекаже через термінал кошти за права. ОСОБА_9 ще раз консультує ОСОБА_11 як добратися до місця, де зберігаються техпаспорт.
		О 18 год. 13 хв. ОСОБА_8 телефонує ОСОБА_9 та ті узгоджують їх місце зустрічі на «Форі на «Сантехниці».
		О 18 год. 26 хв. ОСОБА_9 телефонує особі на ім`я « ОСОБА_50 ». ОСОБА_9 каже, що зараз біля «тих кустів» буде проходити «штрих» й щоб ОСОБА_50 спостерігав чи буде «штрих» один.
		О 18 год. 27 хв. ОСОБА_11 телефонує ОСОБА_9 каже, що він вже на місці та де техпаспорт. ОСОБА_9 каже, що у пачці з-під сигарет «Winston» ОСОБА_11 їх забирає. ОСОБА_9 каже, що коли ОСОБА_11 буде біля «Приватбакнівського» терміналу, то хай він йому зателефонує. ОСОБА_11 просить відправити йому номер карточки.
		О 18 год. 29 хв. ОСОБА_11 в тому місці, де казав ОСОБА_9 у пачці з-під сигарет «Winston» знаходить свідоцтво прореєстрацію транспортногозасобу серії НОМЕР_3 ,а « ОСОБА_50 » телефонує ОСОБА_9 й інформує того, що «штрих» прийшов та забрав. ОСОБА_9 каже, щоб ОСОБА_50 спостерігав та щоб він зайшов додому та забрав права. 
		О 18 год. 30 хв. ОСОБА_8 телефонує ОСОБА_13 та каже, щоб той терміново скинув йому номер «Приватовської» картки СМС-повідомленням.
		О 18 год. 31 хв. ОСОБА_13 відправляє ОСОБА_8 СМС-повідомлення наступного змісту: НОМЕР_4 .
		О 18 год. 33 хв. ОСОБА_9 відправляє ОСОБА_11 СМС-повідомлення наступного змісту: НОМЕР_4 .
		О 18 год. 44 хв. « ОСОБА_50 » телефонує ОСОБА_9 та цікавиться куди йому йти. ОСОБА_9 каже, що нехай той йде до «Вови» додому, пояснює, де саме він знаходиться, каже що вони там сидять.
		О 18 год. 48 хв. ОСОБА_11 телефонує ОСОБА_9 та каже, що він біля «Ай-бокс» та чи нормально, якщо він перерахує гроші через «Ай-бокс». ОСОБА_9 розмірковує про те, що краще з «Приватівського». Каже про необхідність почекати та те, що він зараз йому перетелефонує.
		О 18 год. 53 хв. ОСОБА_9 телефонує ОСОБА_11 та цікавиться чи через «Ай-бокс» минулого разу він перерахував йому гроші та коли саме це було. ОСОБА_11 каже, що через «Ай-бокс» у п`ятницю близького 14 год. ОСОБА_9 каже, що нехай він зачекає та перетелефонує йому через декілька хвилин.
		О 18 год. 56 хв. ОСОБА_11 телефонує ОСОБА_9 . ОСОБА_9 каже, що нехай він перераховує через «Ай-бокс».
		О 18 год. 58 хв. ОСОБА_11 з терміналу ТОВ «Айбокс» №8743762, розташованого за адресою: м. Київ, вул. Райдужна, 15, здійснює перерахунок грошових коштів в сумі 2050 грн. (з них комісія 41 грн., 2009 грн.  на рахунок) на банківський рахунок НОМЕР_4 . ОСОБА_11 отримує з терміналу «Айбокс» отримує квитанцію №1622368369.
		О 19 год. 03 хв. ОСОБА_8 телефонує ОСОБА_13 та каже, що як тільки надійдуть, то одразу ж зателефонує. ОСОБА_13 каже, що гроші вже надійшли. ОСОБА_8 каже, щоб він знімав гроші та йшов додому.
		О 19 год. 23 хв. ОСОБА_9 телефонує ОСОБА_11 та пояснює яким чином йому добратись до закладки з правами.
		О 19 год. 42 хв. ОСОБА_11 телефонує ОСОБА_9 та каже, що він не може їх знайти. ОСОБА_9 додатково його консультує. Врешті ОСОБА_11 знаходить водійське посвідчення серії НОМЕР_2 на своє ім`я.
		 
		З протоколу про проведення негласної слідчої (розшукової) дії з додатками від 09.09.2016 (а.с. 18-21, 22 том № 4) слідує, що о/у ОСОБА_51 , на підставі ст.ст. 104-107, 246, 252, 258, 260, 265 КПК України склав цей протокол про те, що за дорученням слідчого ОСОБА_44 від 08.08.2016 № 17/1/2-2685т (а.с. 144 том № 4) на підставі ухвали слідчого судді Апеляційного суду м. Києва ОСОБА_52 вих. 01-12643т/НСД від 08.08.2016 (а.с. 145-147 том № 4), прийнятої за клопотанням слідчого ОСОБА_53 про надання дозволу на проведення таких негласних слідчих дій (а.с. 148-150 том № 4) працівниками ДОТЗ НП України із застосуванням технічних засобів проведено аудіо та відео контроль стосовно ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та в ході цієї негласної слідчої дії установлено дані тотожні відомостям відображеним у протоколі про проведення негласної слідчої (розшукової) дії контролю за вчиненням злочину від 27.10.2016 (а.с. 139-142 том № 4) зміст яких детально та послідовно наведено судом вище. 
		 
		Згідно протоколів затримання від 11.08.2016 (а.с. 122-128, 145-148 том № 3) обвинувачених затримано 11.08.2016 у порядку ст. 208 КПК України. 
		Також, у ході затримання ОСОБА_9  11.08.2016 у нього було вилучено, відповідно до даних протоколу такого затримання, грошові кошти номіналом 100 (сто) гривень в кількості 10 (десяти) штук ВЕ7729880, СВ8289668, ГГ5123492, ВХ4155085, ЕЯ1455588, КН2500207, ЗГ7171539, ЕЮ2398802, АЖ5509691, ВЧ5728589, грошові кошти номіналом 50 (п`ятдесят) гривень в кількості 1 (одна) штука СЄ9714510, грошові кошти номіналом 10 (десять) гривень в кількості 1 (одна) штука СЖ3434205, грошові кошти номіналом 5 (п`ять) гривень в кількості 1 (одна) штука СД9527671, грошові кошти номіналом 2 (два) гривень 3 (три) штуки ПА3219499, СА8336613 та СБ2115948, грошові кошти номіналом 1 (одна) гривня в кількості 10 (десять) штук СА9834358, СД1231302, УФ3762557, СА8376966, МБ6122090, СБ6321410, ГЄ3644044, СБ8678071, УТ0029476, СА7131096, грошові кошти номіналом 50 копійок в кількості 10 штук, грошові кошти номіналом 25 копійок 12 штук, грошові кошти номіналом 10 копійок 23 штук, грошові кошти номіналом 5 копійок 4 штуки; мобільний телефон марки HUAWEI TIT  UO2; перепустка № НОМЕР_37 видана на ОСОБА_9 , копія дубліката картки ФОП ДПІ у Дніпровському району м. Києва на ім`я ОСОБА_9 ; блокнот «Патрульна Поліція» з особистими нотатками; візитна картка ТАКСІ № 1 «Ваше комфортне таксі»; навушники; Ручка синього кольору; зарядний пристрій автомобільний марки BIOETYC UOMO, квитанція «Ощадбанк» № 2410 від 10.08.2016, Клаптик паперу «66071» лор 16, квитанція «Ощадбанк» № 2683 від 03.08.2016, квитанція «Ощадбанк» №492 від 02.08.2016, квитанція «Ощадбанк» № 2730 від 11.08.2016, квитанція № 2682 від 03.08.2016, квитанція № 17014-13182-21898, квитанція «СІЛЬПО» від 02.08.2016, квитанція «СІЛЬПО» від 10.08.2016, квитанція «СІЛЬПО» від 03.08.2016; квитанція «БІЛЛА-Україна» від 10.08.2016, квитанція «ЯГІДКА» від 07.08.2016, квитанція «УНІВЕРСАМ ТАРВІЯВ» від 20.07.2016, квитанція «ТАВРІЯ ПЛЮС» від 27.07.2016, квитанція «ТОВ ФОРА» від 27.07.2016, СІМ-картка № НОМЕР_38 .
		 
		З досліджених судом, у порядку ст. 357 КПК України, у судовому засіданні, речових доказів, якими вони є, у світлі ст. 98 вказаного Кодексу, яка регламентує, що речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом, судовим слідством встановлено, факт дотримання положень КПК України при їх зберіганні та пакуванні, без виявлення будь-яких істотних порушень процесуального законодавства з цього питання, з огляду на, що можливо дійти висновку про підтвердження ними в своїй сукупності інших обставин з числа регламентованих ст. 91 наведеного Кодексу, на підставі яких, у світлі норм ст. 84 того ж Кодексу, є можливим встановити наявність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та доказують реальну дійсність подій що визнані судом доведеними. 
		Наявні ж у справі постанови про визнання вказаних об`єктів речовими доказами підтверджують факт набуття ними відповідного статусу у відповідності до норм КПК України.
		 
		Щодо доводів сторони захисту про наявність у протоколах слідчих дій певних недоліків у питанні їх оформлення у ракурсі норм ст.ст. 104-105 КПК та описок, то Суд сприймає їх, як такі, що заслуговують на увагу, однак виходить з того, що сама по собі описка, тобто зроблена слідчим механічна (мимовільна, випадкова) граматична помилка, яка допущена під час його письмово-вербального викладу (помилка у правописі, у розділових знаках тощо), не указує на недопустимість такого документу та автоматично не дає передумов для застосування концепції "плодівотруєного дерева"по відношенню до висновків по матеріалах отриманих у ході таких слідчий дій, при відсутності для того передумов регламентованих ст. 87 КПК, що є дійсним у цій справі (відсутність констатації факту порушення вимог ст. 87 наведеного Кодексу).
		При формуванні такого підходу Суд ураховує те, що у постанові від 8жовтня2019рокуусправі №639/8329/14-к Верховний Суд колегією суддів Касаційного кримінального суду вирішуючи питання про застосування правилстатті 87 КПКдо наданих сторонами доказів, Суд виходить з того, що ці положення можуть бути підставою для визнання доказів недопустимими не за будь-якого порушення процесуального закону, а лише у випадку порушення фундаментальних прав і свобод особи, гарантованих у документах, що згадані в цій статті.
		Суд, визнаючи доказ недопустимим відповідно до частини 2 або 3статті 87 КПК, має зазначити, який саме пункт цих положень став підставою для такого рішення. 
		Якщо суд визнає доказ недопустимим з посиланням на частину 1статті 87 КПК, він має зазначити, наслідком порушення якого саме фундаментального права або свободистало отримання цього доказу та хто саме зазнав такого порушення. Обґрунтовуючи наявність такого порушення, суд має послатися на конкретні нормиКонституціїта/або міжнародних договорів, якими гарантуються ці права і свободи, і за потреби на практику відповідних органів, уповноважених тлумачити ці норми.
		Крім того, суд, вирішуючи питання щодо допустимості доказу з точки зору частини 1статті 87 КПК, має обґрунтувати, чому він вважає порушення фундаментального права або свободи настільки істотним, щоб зумовити визнання доказу недопустимим, але ці обставини у даній справі судом не установлені.
		Постановою від 15лютого2018року в справі №357/14462/14-к Верховний Судколегією суддівДругої судовоїпалати Касаційного кримінальногосуду указав,що не ґрунтуєтьсяна вимогахкримінального процесуальногозакону ситуація,при якійпідставою длявизнання доказівнедопустимими виступаєякість змістудокументів,складених уході процесуальнихдій,а непорушення вимогпроцесуальної формиїх призначеннячи проведення(порушеньправ гарантованихКонституцією Українита Конвенцієюпро захистправ людиниі основоположнихсвобод). У таких ситуаціях, Суд вправі дати іншу правову оцінку доказу, у тому числі не брати його до уваги, навівши ґрунтовні мотиви свого рішення, але не визнавати його недопустимим з наведених мотивів.
		А тому, усі клопотання сторони захисту про визнання доказів недопустимими Суд сприймає критично, так як не  ґрунтується на вимогах кримінального процесуального закону ситуація, при якій підставою для визнання доказів недопустимими виступає якість змісту документів, складених у ході процесуальних дій, а не порушення вимог процесуальної форми їх призначення чи проведення.
		Також, слід відмітити, що на момент цієї слідчої дії обвинувачений був затриманий уже, на підставі ст. 208 КПК України(дані протоколу затримання), а Верховний Суд у постанові від 08.02.2018 у справі № 754/5978/16-к указав, що оцінюючи, як доказ, протокол огляду місця події, суд має виходити з даних протоколу затримання складеного відповідно до вимогст. 208 КПК України, та оцінювати цю слідчу дію через призму законності проведення обшуку затриманого, відповідно до вимог частини 3 вищевказаної норми закону (ст. 208), яка указує, що уповноважена службова особа, слідчий, прокурор може здійснити обшук затриманої особи з дотриманням правил, передбачених частиною сьомою статті223і статтею236цьогоКодексу, а у цій ситуації, такі передумови були дійсними, сам протокол наявний.
		Тим самим, порушень вимог ст. 87 КПК не установлено, а лише їх наявність, як було відмічено судом, дозволяє констатувати факт недопустимості доказу.
		 
		Аналізуючи доводи сторони захисту про визнання недопустимими доказом речових доказів, оскільки стороні захисту не було надано доступ до речового доказу у порядку 290 КПК, суд зазначає таке.
		Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду в постанова від24жовтня2018року в справі № 733/249/16-к указав, що після огляду предмет визнається речовим доказом і долучається до кримінальної справи мотивованою постановою (ухвалою), яким завершується формування даного виду доказу. Цією постановою створюється особливий правовий режим поводження з предметом в кримінальній справі. Джерелом фактичних даних (відомостей) стосовно речових доказів виступає протокол огляду предмета.
		З матеріалів цього провадження убачається, що сторона захисту була ознайомлена з цими протоколами, а тому Суд відхиляє доводи захисту в частині цього питання, так як є дійсним факт сприйняття самого джерела фактичних даних (відомостей) стосовно речових доказів.
		 
		Щодо порядку проведення самої слідчої дії  огляду, то слід указати таке.
		Порядок, встановленийКПК(процесуальний порядок, форма, процедура), - це певна послідовність (кроки) прийняття кримінальних процесуальних рішень і здійснення кримінальних процесуальних дій (Верховний суд України постанова від 16.03.2017 у справі № 671/463/15-к).
		За змістом статей223,237 КПКогляд є слідчою (розшуковою) дією, спрямованою на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні, яка проводиться в межах досудового розслідування кримінального провадження.
		На момент огляду телефон мав уже статус речового доказу.
		Речові докази та документи, повинні бути отриманні у спосіб, передбаченийстаттею 93 КПК, належним чином залученні до кримінального провадження в порядку, передбаченомуКПК(залежно від способу збирання) і набути відповідного процесуального статусу (див. постанову ККС ВС від 07.08.2019 у справі № 555/456/18).
		Даний речовий доказ отриманий у спосіб та порядку, передбаченомуКПК, а саме під час обшуку обвинуваченого у порядку ст. 208 наведеного Кодексу, й після чого арештований, згідно ст. 170 того ж Кодексу.
		Відповідно доч.1ст.237КПК з метою виявлення та фіксації відомостей щодо обставин вчинення кримінального правопорушення слідчий, прокурор проводять огляд у т.ч. речей та документів.
		При огляді слідчий, прокурор або за їх дорученням залучений спеціаліст має право проводити вимірювання, фотографування, звуко- чи відеозапис, складати плани і схеми, виготовляти графічні зображення окремих речей, оглядати і вилучати речі і документи (ч. 7 ст. 234 КПК).
		Згідно ст. 98 КПК речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі.
		Документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені вчастині першійцієї статті.
		Статтею 99 КПК регламентовано, що документом є спеціально створений з метою збереження інформації матеріальний об`єкт, який містить зафіксовані за допомогою письмових знаків, звуку, зображення тощо відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
		До документів, за умови наявності в них відомостей, передбаченихчастиною першоюцієї статті,можуть належати: 1) матеріали фотозйомки, звукозапису, відеозапису та інші носії інформації (у тому числі електронні).
		Щодо даних огляду сторінки в мережі Facebook, то Суд виходить з того, що Facebook це соціальна мережа.
		Соціальна мережа, суспільнамережа-соціальнаструктура, утворена індивідами або організаціями. Вона відображає розмаїття зв`язки між ними через різноманітнісоціальнівзаємовідносини, починаючи з випадкових знайомств і закінчуючи тісними родинними зв`язками.
		Розміщенні матеріали у Facebook, у своїй більшості, окрім, як матеріалів категорії «з обмеженим доступом» (певної категорії), є матеріаламидоступ до яких не обмежується її власником, володільцем або утримувачем.
		Цей доступ, саме до такої категорії матеріалів, не є пов`язаним з подоланням системи логічного захисту, для перегляду останніх не є потрібною сама реєстрації в Facebook, а тому, на переконання суду, в контексті ч. 2ст. 264 КПК України,доступ до таких матеріалів не потребує дозволу слідчого судді для здобуття відомостей такого характеру.
		Як наслідок, Суд уважає, що порядок, встановленийКПК під час указаних оглядів (усіх) був дотриманий. 
		 
		Щодо спеціального слідчого експерименту, то слід відмітити, що відповідно до п.3 ч. 1ст. 271 КПК Україниспеціальний слідчий експеримент є формою контролю за вчиненням злочину, що полягає в одержанні слідчим або працівником оперативного підрозділу інформації шляхом штучного створення відповідних умов в обстановці, максимально наближеній до реальної, для перевірки спрямованості намірів особи, в діях якої наявні ознаки вчинення тяжких або особливо тяжких злочинів, спостереження за їх поведінкою.
		В процесі проведення спеціального слідчого експерименту важлива роль належить таким негласним слідчим (розшуковим) діям як аудіо-, відео- контроль особи та місця, які проводяться в комплексі зі спеціальним слідчим експериментом.
		Відповідно до положень ч. 4ст. 271 КПК Українипро результати контролю за вчиненням злочину складається протокол.
		Для глибшого розуміння природи спеціального слідчого експерименту та ґрунтовнішого його дослідження слід проаналізувати сукупність ознак, які йому властиві.
		Першою ознакою спеціального слідчого експерименту є мета його проведення, а саме перевірка дійсних намірів певної особи, у діях якої вбачаються ознаки тяжкого або особливо тяжкого злочину, спостереження за її поведінкою та прийняттям нею рішення щодо вчинення злочину.
		Другою ознакою спеціального слідчого експерименту є умови (обстановка), в яких він проходить.
		Законодавець закріпив положення про те, що це «створення слідчим та оперативним підрозділом відповідних умов в обстановці, максимально наближеній до реальної» (п.п.1.12.4 Інструкції про організацію проведення негласних слідчих (розшукових) дій та використання їх результатів у кримінальному провадженні, затвердженої спільним наказом Генеральної прокуратури України, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, Адміністрації державної прикордонної служби України Міністерства фінансів України, Міністерства юстиції України від 16.11.2012 р. № 114/1042/516/1199/936/1687/5).
		Слід визначити, яким вимогам повинна відповідати така обстановка, за винятком законодавчого положення про те, що не допускається підбурювання особи до вчинення злочину. Такими вимогами слід вважати: 1) обстановка повинна складатись на основі інформації про злочинну діяльність особи, яка є у слідчого або оперативного підрозділу; 2) ця обстановка повинна бути максимально наближеною до презюмованої злочинної діяльності особи, щодо якої проводиться експеримент.
		Однією із ознак спеціального слідчого експерименту є те, що він не повинен містити ознак «провокації». Відповідно до ч. 3ст. 271 КПК Українизабороняється провокувати (підбурювати) особу на вчинення злочину з метою подальшого його викриття, допомагаючи особі вчинити злочин, який би вона не вчинила, якби слідчий цьому не сприяв, або з цією ж метою впливати на її поведінку насильством, погрозами, шантажем.
		Також ознакою спеціального слідчого експерименту є те, що його проведення не впливає на мотивацію дій особи, щодо якої він проводиться, дії цієї особи є самостійними. Ця ознака є характерною для всіх форм контролю за вчиненням злочину і нормативно закріплена у ч. 3ст. 271 КПК України.
		Проводячи спеціальний слідчий експеримент слідчий та оперативні працівники повинні обов`язково дотримуватись таких вимог: а) не провокувати особу до здійснення протиправних дій; б) не ставити особу в умови, що утруднюють задоволення її потреб законним способом; в) не принижувати честь і гідність осіб, які беруть участь в експерименті, та оточення; г) не створювати небезпеку для здоров`я осіб у кримінальному провадженні.
		Отже, спеціальний слідчий експеримент - це НСРД, яка полягає у створенні та контролі уповноваженим законом суб`єктом обстановки, максимально наближеної до реальної з метою перевірки дійсних намірів конкретної особи, спостереження за її поведінкою та прийняттям рішення, за відсутності ознак провокації, коли таке проведення не впливає на мотивацію дій особи, щодо якої одержано інформацію про причетність до вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину.
		У цій справі, указані вимоги законодавства було дотримано.
		Факт дійсності у провадженні обставин регламентованих ч. 3ст. 271 КПК Україниустановлений не був.
		Проводячи спеціальний слідчий експеримент слідчий не провокував осіб до здійснення протиправних дій, не ставив їх в умови, що утруднюють задоволення потреб законним способом, не принижували честь і гідність осіб, які беруть участь в експерименті, та оточення, не створювали небезпеку для здоров`я осіб у кримінальному провадженні.
		 
		Позицію сторони захисту про те, що, у цій ситуації, мала місце провокація злочину з боку правоохоронних органів, оскільки ОСОБА_11 діяв наполегливо та провокативною, не ґрунтується на матеріалах кримінального провадження.
		З цього питання Суд зазначає, що для відмежування провокації від допустимої поведінки правоохоронних органів Європейський суд з прав людини виробив ряд критеріїв, такі як: a) змістовний критерій, b) процесуальний критерій.
		При цьому під змістовним критерієм розуміється наявність/відсутність суттєвих змістовних ознак, притаманних провокації правоохоронних органів, а під процесуальним - наявність у суду можливості перевірити відомості про ймовірну провокацію під час судового засідання з дотриманням принципів змагальності та рівності сторін.
		Відповідно аналізуючиобставини справи на предмет провокації злочину, Суд дійшов висновку, що такий факт не знайшов свого підтвердження в результаті перевірки обставин кримінального провадження та дослідження доказів. А у матеріалах кримінальногопровадження відсутні ознаки, притаманні провокації злочину правоохоронними органами, а саме спонукання до вчинення злочину.
		У рішенні «Матановіч проти Хорватії» ЄСПЛ зазначив, що «підбурювання, за змістом кримінального процесуального закону, мало б місце тільки тоді, коли таємний агентперед тим, … як було прийнято рішення про закупку і продаж наркотиків разом з іншими співвиконавцями злочину, неодноразово б заохочував [обвинуваченого] до вчинення злочину (або сприяв утвердженню у прийнятті такого початкового рішення обвинуваченим). Втім, докази ясно показують, що така пропозиція була лише загальним абстрактним виразом готовності таємного агента платити певну суму грошей за поставлені наркотики, після чого скаржник добровільно продовжував спілкуватися з ним, щоб отримати особисту користь від абстрактної готовності "покупця" [купувати наркотики]. Звернення таємного агента в даному випадку не було обов`язковою умовою для злочинної діяльності скаржника, тобто дія, яку б в іншому випадку він би не вчинив. Навпаки, суди дійшли до висновку, що навіть без [агентів під прикриттям] він мав намір вчинити злочин, за який він був засуджений».
		У своєму рішенні «Банніков проти Росії» на обґрунтування факту порушення вимог пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод ЄСПЛ посилається на своє рішення «Худобін проти Російської Федерації», «Тейшейро де Кастро проти Португалії», однак зміст цих рішень зводиться до вислову «не було б скоєно, як би не було спровоковано».
		Отже, згідно практики Європейського суду з прав людини, зокрема у справах«Банніков проти Російської Федерації» від 04 листопада 2010 року, «Веселов та інші проти Російської Федерації» від 02 жовтня 2010 року, «Раманаускас проти Литви» від 05 лютого 2008 рокузастосування особливих методів ведення слідства - зокрема, агентурних методів - саме по собі не може порушувати право особи на справедливий суд. Ризик провокації з боку працівників правоохоронних органів, викликаний вказаними методами, означає, що їх використання повинно бути суворо регламентованим. Для застосування цих методів у правоохоронних органів мають бути докази на підтвердження аргументу схильності особи до вчинення злочину.
		Так, для визначення провокації злочину Європейський суд встановив, зокрема, такі критерії: чи були дії правоохоронних органів активними, чи мало місце з їх боку спонукання особи до вчинення злочину, наприклад, прояв ініціативи у контактах з особою, повторні пропозиції, незважаючи на початкову відмову особи, наполегливі нагадування, підвищення ціни вище середньої; чи був би скоєний злочин без втручання правоохоронних органів; вагомість причин проведення оперативної закупівлі, чи були у правоохоронних органів об`єктивні дані про те, що особа була втягнута у злочинну діяльність і ймовірність вчинення нею злочину була суттєвою.
		Отже, перевіркою матеріалів цього кримінального провадження встановлено, що органи досудового розслідування діяли в основному у пасивний спосіб і не підбурювали обвинувачених до вчинення злочину. Таким чином, НСРД не призвели до підбурювання, через призму прецедентної практики ЄСПЛ стосовно п. 1ст. 6 Конвенціїпро захист прав людини і основоположних свобод.
		Зважаючи на наведене, Суд в основу обвинувального вироку поклав докази, які узгоджуються між собою та повною міроювказують на винуватість останніх, а доводи захисту про провокацію злочину з боку правоохоронних органів не знайшли свого підтвердження.
		Орієнтири тотожногохарактеру упитанні оцінкипровокації наданніі ВерховнимСудом ускладі колегіїсуддів Другоїсудової палатиКасаційного кримінальногосуду упостанові від11.06.2019у справі№ 750/3402/16-к. 
		 
		Відсутньою є доречність для визнання недопустимими доказами у кримінальному провадженні у відповідності дост.ст. 87, 290 КПКпроцесуальних документів, прийнятих на підставі ухвал апеляційного суду про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, оскільки самі ухвали було відкрито стороні захисту лише під час розгляду провадження у суді першої інстанції, а не під час досудового розслідування, з огляду на таке.
		У постанові від 16 жовтня 2019 року у справі № 640/6847/15-к Велика Палата Верховного Суду сформувала висновок про застосування норми права у такому ключі:
		? якщо сторона обвинувачення під час досудового розслідування своєчасно вжила всі необхідні та залежні від неї заходи, спрямовані на розсекречення процесуальних документів, які стали підставою для проведення НСРД, однак такі документи не були розсекречені з причин, що не залежали від волі і процесуальної поведінки прокурора, то суд не може автоматично визнавати протоколи НСРД недопустимими доказами з мотивів не відкриття процесуальних документів, якими санкціоноване їх проведення;
		? процесуальні документи, які стали підставою для проведення НСРД (ухвали, постанови, клопотання) та які на стадії досудового розслідування не було відкрито стороні захисту в порядку, передбаченомустаттею 290 КПК Україниз тієї причини, що їх не було у розпорядженні сторони обвинувачення (процесуальні документи не були розсекречені на момент відкриття стороною обвинувачення матеріалів кримінального провадження), можуть бути відкриті іншій стороні під час розгляду справи у суді за умови своєчасного вжиття прокурором всіх необхідних заходів для їх отримання;
		? якщо у ході розгляду кримінального провадження у суді було задоволене повторне клопотання прокурора про розсекречення процесуальних документів, які стали підставою для проведення НСРД, і розсекречено їх, то відповідні процесуальні документи як такі, що отримані стороною обвинувачення після передачі справи в суд, повинні бути відкриті згідно з частиною одинадцятоюстатті 290 КПК України.
		Саме такого роду ситуація має місце в цій справі, а саме те, що процесуальні документи, які стали підставою для проведення НСРД (ухвали, постанови, клопотання) та які на стадії досудового розслідування не було відкрито стороні захисту в порядку, передбаченомустаттею 290 КПК Україниз тієї причини, що їх не було у розпорядженні сторони обвинувачення (процесуальні документи не були розсекречені на момент відкриття стороною обвинувачення матеріалів кримінального провадження), були відкриті іншій стороні під час розгляду справи у суді.
		Так, за наслідками судового розгляду установлено, що ухвали Апеляційного суду м. Києва на проведення НСРД та клопотання слідчих з цього питання були відкриті (а.с. 183-186, 187-190, 191-192 том № 4) стороні захисту (обвинуваченим та їх захисникам) після відповідного розсекречення судом апеляційної інстанції судових рішень у серпні 2017 року та самих клопотань у липні того ж року, у той час, як справу передано до суду 01.11.2016 (а.с. 41 том № 1).
		Відповідно має місце ситуації, при якій процесуальні документи, які стали підставою для проведення НСРД (ухвали, постанови, клопотання) та які на стадії досудового розслідування не було відкрито стороні захисту в порядку, передбаченомустаттею 290 КПК Україниз тієї причини, що їх не було у розпорядженні сторони обвинувачення (процесуальні документи не були розсекречені на момент відкриття стороною обвинувачення матеріалів кримінального провадження), на думку суду, можуть бути відкриті іншій стороні під час розгляду справи у суді за умови своєчасного вжиття прокурором всіх необхідних заходів для їх отримання, що і є дійсним у цій справі.
		Після розкриття процесуальних документів, які стали підставою для проведення НСРД після передачі кримінального провадження до суду, Суд в цій справі забезпечив стороні захисту з метою реалізації принципу змагальності достатній час та реальну можливість для доведення перед судом своєї позиції щодо належності та допустимості доказів, отриманих в результаті НСРД в комплексі із процесуальною підставою для проведення НСРД, однак захист залишився при своїй позиції, яка полягає у тому, що після такі процесуальні документи не можуть бути відкриті на стадії розгляду справи в суді ,так як про їх наявність сторона обвинувачення була поінформована на час направлення кримінального провадження до суду.
		Також слід відмітити, що Велика Палата Верховного Судуу постанові від 16.01.2019 у справі № 751/7557/15-к відмітила, що для доведення допустимості результатів НСРД мають бути відкритіне тільки результати цих дій, а й документи, які стали правовою підставою їх проведення (клопотання слідчого, прокурора, їх постанови, доручення, ухвала слідчого судді), оскільки змістом цих документів сторони можуть перевірити дотримання вимог кримінального процесуальногозакону стосовно негласних слідчих (розшукових) дій.
		Ці процесуальні рішення виступають правовою підставою проведення НСРД, з огляду на їх функціональне призначення щодо підтвердження допустимості доказової інформації, отриманої за результатами проведення таких дій, і повинні перевірятися та враховуватися судом під час оцінки доказів.
		У даній справі, указані клопотання слідчого, постанови прокурора, доручення (як прокурора слідчому так і слідчого о/у), ухвали слідчих суддів були відкриті стороні захисту, у порядку ст. 290 КПК, після розкриттяпроцесуальних документів,які сталипідставою дляпроведення НСРДпісля передачікримінального провадженнядо судуз дотриманнямпроцедур таправил окресленихВП ВСупостанові від 16 жовтня 2019 року у справі № 640/6847/15-к.
		 
		Відповідно ці процесуальні рішення (документи, які стали правовою підставою їх проведення, тобто клопотання слідчого, прокурора, їх постанови, доручення, ухвала слідчого судді), указують на дійсність правових підстав проведення НСРД та з огляду на їх функціональне призначення підтверджують допустимість доказової інформації, отриманої за результатами проведення таких дій, і повинні перевірятися та враховуватися судом під час оцінки доказів.
		 
		Не підтвердилися за наслідками даного судового розгляду після дослідження усіх наданих доказів у порядку ст. 94 КПК і аргументи захисту щодо того, що відео та звукозаписи викликають сумнів у їх достовірності через імовірність монтажу (фальсифікації, сторона захисту не навела конкретних аргументів на обґрунтування наявності ознак монтажу, а обмежились тільки самим повідомленням про це).
		Так, за змістом положень статей358,359 КПКсумніви щодо достовірності звуко- чи відеозапису, що дають підстави для призначення експертизи, мають ґрунтуватись на відтворенні таких записів.
		Термін «достовірний» тлумачиться в українській мові як такий, що не викликає сумніву, цілком вірний, точний та є синонімом прикметника «вірогідний» - який не викликає сумніву.
		Вірогідність - це суб`єктивна впевненість особи, яка оцінює докази, в існуванні чи відсутності певних фактів.
		Однак, під час дослідження файлів у судовому засіданні стороною захисту не було наведено обставин, що підтверджували б твердження про недостовірність цих документів.
		В тому числі, захист не вказав на певні фрагменти відеозапису, що свідчили б про застосування монтажу, вилучення з відео певних фрагментів, що мають істотне значення для встановлення обставин цього провадження, тощо, обмежуючись лише загальними посиланням на невідповідність вказаних записів, тобто висловлюючи свої припущення щодо наявності можливих (гіпотетичних) ознак монтажу.
		Під час дослідження інформації, що міститься на зазначених магнітних носіях, судом не установлено даних про те, що відео- та аудіо- інформація є непослідовною, містить неприродні паузи чи переривається, також захист не вказував на невідповідність міміки осіб, звукового ряду чи на існування інших невідповідностей, які б могли свідчити про монтаж аудіо-, відео- файлів.
		При вирішенні питання про достовірність цих матеріалів необхідно й зважати на те, що такі файли є електронними документами. 
		Відтак, на відміну від письмових документів, електронний не має постійної прив`язки до певного матеріального носія інформації, тому один і той же документ (файл) може існувати в ідентичному вигляді на різних носіях.
		Так, у частині 3ст. 99 КПКзаконодавець визначив, що оригіналом документа є сам документ, а оригіналом електронного документа ще й його відображення, якому надається таке ж значення як документу. 
		При цьому, відповідно до ч. 1ст. 99 КПКдокументом є спеціально створений з метою збереження інформації матеріальний об`єкт, який містить зафіксовані за допомогою письмових знаків, звуку, зображення тощо відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, у тому числі матеріали звукозапису та електронні носії інформації.
		Безпідставним є ототожнення електронного доказу як засобу доказування та матеріального носія такого документу.
		Характерною рисою електронного документа є відсутність жорсткої прив`язки до конкретного матеріального носія.
		Згідно з ДСТУ7157:2010, затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 11 березня2010року № 8 «Інформація та документація. Видання електронні. Основні види та вихідні відомості», електронний документ - це документ, інформація в якому подана у формі електронних даних і для використовування якого потрібні засоби обчислювальної техніки.
		Для виконання завдань кримінального провадження, з огляду на положенняЗакону України «Про електронні документи та електронний документообіг», допустимість електронного документа як доказу не можна заперечувати винятково на підставі того, що він має електронну форму (ч. 2 ст. 8).
		Відповідно дост. 7 цього Закону, у випадку його зберігання на кількох електронних носіях інформації кожний з електронних примірників вважається оригіналом електронного документа. Один і той же електронний документ може існувати на різних носіях. Всі ідентичні за своїм змістом екземпляри електронного документа можуть розглядатися як оригінали та відрізнятися один від одного тільки часом та датою створення. 
		Відповідно перенесення файлів на флеш-носій не свідчить про їх сумнівність, неточність чи те, що файли спотворені, містять викривлену інформацію.
		Твердження щодо можливого здійснення технічного втручання та редагування запису,не спираються на будь-які об`єктивні дані щодо таких припущень. 
		Аудіо-, відеограми не містять ознак фальшування (підробки), які б сприймались органами слуху та зору. 
		Ознаки монтажу не підтверджені будь-якими іншими доказами у справі, необґрунтовуються відповідними технічними висновками спеціалістів.
		Об`єктивних даних про такі факти судом не установлено.
		 
		Як наслідок Суд зауважує, що не знаходить жодних об`єктивних передумов визначених кримінальним процесуальним законодавством для визнання здобутих у ході НСРД даних, як не належних, або ж недопустимих доказів.
		 
		Разом з тим, слід відмітити, що згідно ст. 85 КПК належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.
		Безпосередньо дослідившинаступні докази,Суд приходитьдо висновку,що цідокази прямочи непрямоне підтверджуютьіснування чивідсутність обставин,що підлягаютьдоказуванню уданому кримінальномупровадженні,а самезпротоколу огляду від 11.08.2016 (а.с. 35 том № 2) слідує, що слідчий ОСОБА_44 за участю понятих та ОСОБА_11 провів огляд грошових коштів у сумі 2000 грн., які є власністю ОСОБА_11 , установлено що дана сума складається з 12 купюр номіналом 100 грн. та 4 купюр номіналом 200 грн. та з протоколу про використання заздалегідь ідентифікованих засобів від 11.08.2016 (а.с 56-57, 58-69, 70 том № 2) слідує, що слідчий ОСОБА_44 за участю понятих та ОСОБА_11 провів огляд грошових коштів, було виготовлено ксерокопії всіх купюр, також на них нанесено невидимий порошок та вручено ОСОБА_11 , однак виходячи з характеру обвинувачення визнаного судом доведеним Суд сприймає ці докази, як неналежні, так як ними жодні обставини з числа регламентованих ст. 91 КПК не доводяться, адже неправомірна вигода отримувалася через термінали Айбоксів.
		Отже, вказані докази, на переконання суду, не містять даних, які б мали значення для кримінального провадження та підтверджували б або спростовували б обставини, що підлягають доказуванню, тому є неналежними доказами.
		Щодо даних протоколу огляду від 14.08.2016 (а.с. 142-152 том № 2), то Суд сприймає їх критично та не ураховує, як доказ з огляду на те, що указаний протокол не містить підпису слідчого, який провів дану слідчу дію, а саме ОСОБА_54 .
		 
		Будь-яких інших доказів в ході судового розгляду сторонами з боку обвинувачення та захисту, які були вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб передбаченийКПК України, суду надано не було.
		Підстави наведені стороною захисту для визнання доказів недопустимими не є слушними, так як не було установлено порушень регламентованих ст. 87 КПК. 
		Як наслідок, цими процесуальними джерелами доказів, у розумінніст. 84 КПК, в їх сукупності, підтверджуються обставини регламентованіст.91того ж Кодексу. 
		Адже,аналізуючи наведенівище табезпосередньо досліджені судом докази щодо обставин вчинених протиправних дій обвинувачених, Суд не вбачає підстав піддавати їх сумніву, оскільки вони узгоджуються між собою як окремо, так і в сукупності, доводять винуватість обвинувачених у вчиненні указаного злочину. 
		Так, Суд приймає до уваги, що указані докази, які досліджені судом, згідно ст. 94 КПК, в своїй сукупності, указують на доведеність обставин регламентованих ст. 91 КПК, у т.ч. засвідчують факт одержання кожним з обвинувачених, як службовою особою неправомірної вигоди для себе за вчинення та не вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду будь-якої дії з використання наданої їй влади чи службового становища, вчинене за попередньою групою осіб, що прямо слідує, з таких доказів, зокрема, показань свідків, записів нагрудних камер (відеореєстраторів) роти № 3 батальйону № 3 УПП в м. Києві ДПП НП України ОСОБА_8 та ОСОБА_9 ; даними проведених протоколів оглядів, у тому числі даними про перерахування неправомірної вигоди; проведеними обшуками за адресами: АДРЕСА_11 ; АДРЕСА_4 , в ході яких виявлено та вилучено складений адміністративний протокол відносно ОСОБА_11 , банківська картка ПАТ КБ «Приватбанк» на яку ОСОБА_11 перераховував неправомірну вигоду; отриманими за результатами проведення комплексу негласних слідчих (розшукових) дій даними, що дійсності контактів (телефонних перемовин) між ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , ОСОБА_13 , між ОСОБА_13 та ОСОБА_8 , між ОСОБА_9 та ОСОБА_8 , між ОСОБА_11 та ОСОБА_9 та алгоритму перемовин засвічую собою факт отримання такої неправомірної вигоди за попередньою змовою групою осіб. 
		Визнання ж судом ряду доказів неналежними доказами не впливає на висновок суду щодо винуватості обвинувачених у вчиненні цього злочину.
		Таким чином, досліджені та оцінені в судовому засіданні докази дозволяють дійти висновку про доведеність поза розумним сумнівом винуватості обвинувачених у вчиненні одержання службовою особою неправомірної вигоди для себе за вчинення та невчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища, вчинене за попередньою змовою групою осіб.
		Цей же алгоритм розмов між наведеними учасниками прямо спростовує пояснення обвинувачених в суді в т.ч. доводи ОСОБА_9 щодо перерахування коштів, як відшкодування вартості ремонту пошкодженого телефону. 
		Сама послідовність дій з повернення водійських документів (алгоритм дій, застосований до їх передання, для прикладу, не відкрито особисто при певній зустрічі, а з застосуванням методу так званих «закладок») також, на переконання суду, указує на те, що дійсним мотивом обвинувачених було одержання службовою особою неправомірної вигоди.
		 
		При кваліфікації дій обвинувачених, Суд ураховує таке.
		Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у постанові від 05.04.2018 в справі № 658/1658/16-к зазначає, що кваліфікація злочину - кримінально-правова оцінка поведінки (діяння) особи шляхом встановлення кримінально-правових (юридично значущих) ознак, визначення кримінально-правової норми, що підлягає застосуванню, і встановлення відповідності ознак вчиненого діяння конкретному складу злочину, передбаченомуКримінальним кодексом, за відсутності фактів, що виключають злочинність діяння.
		За своєю суттю і змістом кваліфікація злочинів завжди пов`язана з необхідністю обов`язкового встановлення і доказування кримінально-процесуальними і криміналістичними засобами двох надзвичайно важливих обставин: 1) факту вчинення особою (суб`єктом злочину) суспільно небезпечного діяння, тобто конкретного акту її поведінки (вчинку) у формі дії чи бездіяльності; 2) точної відповідності ознак цього діяння ознакам складу злочину, передбаченого відповідною статтею Особливої частиниКК.
		Відповідно до п. 1 Примітки ст. 364 КК службовими особами устаттях 364,368,368-2,369цього Кодексу є особи, які постійно, тимчасово чи за спеціальним повноваженням здійснюють функції представників влади чи місцевого самоврядування, а також обіймають постійно чи тимчасово в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на державних чи комунальних підприємствах, в установах чи організаціях посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, або виконують такі функції за спеціальним повноваженням, яким особа наділяється повноважним органом державної влади, органом місцевого самоврядування, центральним органом державного управління із спеціальним статусом, повноважним органом чи повноважною особою підприємства, установи, організації, судом або законом.
		Національна поліція України (поліція) - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку (ст. 1 Закону України «Про національну поліцію»).
		Підпунктом з) пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України«Про запобіганнякорупції» (надалі Закон) регламентовано, що суб`єктами, на яких поширюється дія цього Закону, є поліцейські . {Пункт 1 частини першої статті 3 доповнено новим підпунктом "з" згідно із Законом№ 766-VIII від 10.11.2015}
		Закон№ 766-VIIIвід 10.11.2015 був опублікований в Голосі України 08.12.2015 у випуску № 231, та відповідно набрав чинності 09.12.2015, й регламентує у собі, що корупція - використання особою, зазначеною у ч. 1 ст. 3 Закону, наданих їй службових повноважень чи пов`язаних з ними можливостей з метою одержання неправомірної вигоди або прийняття такої вигоди чи прийняття обіцянки/пропозиції такої вигоди для себе чи інших осіб або відповідно обіцянка/пропозиція чи надання неправомірної вигоди особі, зазначеній у ч. 1 ст. 3 цього Закону, або на її вимогу іншим фізичним чи юридичним особам з метою схилити цю особу до протиправного використання наданих їй службових повноважень чи пов`язаних з ними можливостей.
		Неправомірна вигода - грошові кошти або інше майно, переваги, пільги, послуги, нематеріальні активи, будь-які інші вигоди нематеріального чи не грошового характеру, які обіцяють, пропонують, надають або одержують без законних на те підстав (ст. 3 того ж Закону).
		Особам, зазначеним у ч. 1 ст. 3 Закону забороняється використовувати свої службові повноваження або своє становище та пов`язані з цим можливості з метою одержання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб, у тому числі використовувати будь-яке державне чи комунальне майно або кошти в приватних інтересах.
		Відповідно, одержання неправомірноївигоди - це прийняття службовою особою неправомірної вигоди для себе чи третьої особи за вчинення чи не вчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, чи в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданої їй влади, покладених на неї організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарських функцій, або таких, які вона не уповноважена була вчинювати, але до вчинення яких іншими службовими особами могла вжити заходів через своє службове становище.
		Адже, статтею 22 Закону особам, уповноваженим на виконання функцій держави, забороняється використовувати свої службові повноваження або своє становище та пов`язані з цим можливості з метою одержання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб.
		Згідно ч. 1 ст. 65 Закону за вчинення корупційних або пов`язаних з корупцією правопорушень особи, уповноважені на виконання функцій держави притягаються, зокрема, до кримінальної відповідальності у встановленому законом порядку.
		Таким чином,ст. 368 КК (в редакції Закону№ 1261-VIIвід 13.05.2014 із змінами, внесеними згідно із Законами№ 1698-VII від 14.10.2014,№ 770-VIII від 10.11.2015,№ 889-VIII від 10.12.2015) передбачено відповідальність за прийняття пропозиції, обіцянки або одержання службовою особою неправомірної вигоди, а так само прохання надати таку вигоду для себе чи третьої особи за вчинення чи невчинення такою службовою особою в інтересах того, хто пропонує, обіцяє чи надає неправомірну вигоду, чи в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища
		При цьому, у кримінальному законодавстві мінімального розміру неправомірної вигоди не встановлено.
		Способи одержання неправомірної вигоди можуть бути різними і для кваліфікації цього злочину значення не мають.
		Не має значення і те, як фактично було використано предмет неправомірної вигоди.
		 
		Як наслідок, відповідальність за злочин, передбачений ст. 368 КК (в редакції Закону№ 1261-VIIвід 13.05.2014 із змінами, внесеними згідно із Законами№ 1698-VII від 14.10.2014,№ 770-VIII від 10.11.2015,№ 889-VIII від 10.12.2015), настає тільки за умови, якщо службова особа прийняла пропозицію чи обіцянку надати їй неправомірну вигоду або одержала таку вигоду за вчинення чи не вчинення в інтересах того, хто її пропонує чи надає, або третьої особи будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища. При цьому вчинення чи не вчинення службовою особою відповідних дій перебуває за межами об`єктивної сторони даного злочину, а отже кримінальна відповідальність настає незалежно від того, до чи після вчинення цих дій, зокрема, було одержано неправомірну вигоду, була чи не була вона обумовлена до їх вчинення, виконала чи не виконала службова особа обумовлене, збиралася чи ні вона це робити.
		 
		Слід зауважити, що вчинені суб`єктом злочину, передбаченого ст. 368 КК (в редакції Закону№ 1261-VIIвід 13.05.2014 із змінами, внесеними згідно із Законами№ 1698-VII від 14.10.2014,№ 770-VIII від 10.11.2015,№ 889-VIII від 10.12.2015), дії можуть бути як цілком законними (входити до його компетенції, здійснюватися в установленому порядку тощо), так і незаконними. 
		Третя особа, в інтересах якої винний за неправомірну вигоду має вчинити певні дії з використанням наданої йому влади чи службового становища,  це будь-яка фізична або юридична особа. 
		Також за ч. 3 ст. 368 КК (в редакції Закону№ 1261-VIIвід 13.05.2014 із змінами, внесеними згідно із Законами№ 1698-VII від 14.10.2014,№ 770-VIII від 10.11.2015,№ 889-VIII від 10.12.2015) особливими кваліфікуючими ознаками даного злочину є, у т.ч. вчинення за попередньою змовою групою осіб, тобто якщо у вчиненні одержання неправомірної вигоди як співвиконавці брали участь дві і більше службові особи, які заздалегідь, тобто до його початку, домовилися про це (як до, так і після надходження пропозиції чи обіцянки надати неправомірну вигоду, але до його одержання). Домовленість (змова) при вчиненні цього злочину  це передусім згода на спільне з іншими службовими особами використання наданої влади чи службового становища для одержання однієї або декількох форм (предметів) неправомірної вигоди .
		Співвиконавцями слід уважати тільки службових осіб, що одержали неправомірну вигоду за вчинення чи не вчинення дій, які кожна з них могла або повинна була вчинити з використанням влади чи службового становища. Не є учасниками групового одержання неправомірної вигоди посередники у цьому злочині, які виступають лише пособниками в одержанні неправомірної вигоди певною службовою особою. Для кваліфікації одержання неправомірної вигоди як вчиненої за попередньою змовою групою осіб не має значення, як були розподілені ролі між співвиконавцями, чи всі вони повинні були вчиняти або не вчиняти дії, обумовлені з тим, хто надав неправомірну вигоду, чи усвідомлював він, що в одержанні неправомірної вигоди беруть участь декілька службових осіб. 
		 
		Відповідно Суд, здійснивши кримінально-правову оцінку поведінки (діяння) осіб шляхом встановлення кримінально-правових (юридично значущих) ознак, через визначення кримінально-правової норми, що підлягає застосуванню, і встановлення відповідності ознак вчиненого діяння конкретному складу злочину, передбаченомуКримінальним кодексом,за відсутностіфактів,що виключаютьзлочинність діяння,кваліфікує дії обвинувачених ОСОБА_9 та ОСОБА_8 , кожного окремо, за ч. 3ст.368КК України (в редакції Закону№ 1261-VIIвід 13.05.2014 із змінами, внесеними згідно із Законами№ 1698-VII від 14.10.2014,№ 770-VIII від 10.11.2015,№ 889-VIII від 10.12.2015), оскільки кожен із них вчинив одержання службовою особою неправомірної вигоди для себе за вчинення та невчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища, вчинене за попередньою змовою групою осіб.
		Зміни унесені до статті в редакції Закону№ 1261-VIIвід 13.05.2014 згідноіз Законами № 2617-VIII від 22.11.2018,№ 263-IX від 31.10.2019,№ 720-IXвід 17.06.2020 жодним чином не поліпшують становище обвинувачених, а тому підстав для їх застосування не убачається.
		Щодо аргументів захисту, що такавигода всто ібільше разівне перевищуєнеоподатковуваний мінімумдоходів громадян,щовиключає можливістькваліфікації дійза частиною3ст.368КК,то слідвідмітити,що вони не є дійсними, так як цією частиною наведеної статті передбачено кримінальну відповідальність за діяння, передбачене частиною першою або другою цієї статті, (1) предметом якогобула неправомірна вигода у великому розмірі або (2)вчинене службовою особою, яка займає відповідальне становище, або (3) за попередньою змовою групою осіб, або (4) повторно, або (5) поєднане з вимаганням неправомірної вигоди, тобто, виходячи з конструкції цієї норми слідує, що кожна з перелічених підстав є самостійною передумовою для кваліфікації дій за ч. 3 ст. 368 КК та не залежить від наявності чи відсутності іншої. Що і має місце в цій справі, а саме діяння, передбачене частиною першою (одержання службовою особою неправомірної вигоди для себе за вчинення чи невчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища) за попередньою змовою групою осіб.
		З огляду на що підстав для зміни висунутого обвинувачення у відповідності до ч. 3ст. 337 КПК України, Суд не вбачає, оскільки в ході судового розгляду не встановлено обставин, які б перешкоджали ухваленню справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод.
		 
		Вирішуючи питання про обрання міри покарання обвинуваченим Суд, відповідно дост. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення (злочину), особи винних та обставини, що пом`якшують та обтяжують їх покарання.
		Те, що згідност. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
		Обставин, що обтяжують чи пом`якшують покарання, обвинувачених, відповідно дост.ст. 66, 67 КК України, не встановлено.
		Також,Суд враховує,що,кожен зобвинувачених,на облікуу лікаря-психіатрата лікаря-наркологане перебуває;має постійнемісце реєстраціїта проживання,позитивні характеристикиза місцемпроживання тароботи,стан здоров`я,спосіб життя,наявність на утриманні членів родини, які у розумінні Сімейного Кодексу України, являються учасниками сімейних правовідносин з останніми, що свідчить про те, що оточуюча їх обстановка у сім`ї та побуті, виражає допустимі соціальні зв`язки; позицію сторони обвинувачення щодо необхідної міри покарання; відношення обвинувачених до вчиненого, ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення (злочину), а саме: його класифікацію заст. 12 КК України, особливості й обставини вчинення: форму вини, мотив і мету, спосіб, стадію вчинення, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали; їх поведінку під час та після вчинення злочинних дій, роль серед співучасників, те, що даний злочин згідно примітки ст. 45 КК відноситься до корупційних злочинів та вважає за необхідне призначити покарання у межах санкціїстатті 368КК України (в редакції Закону№ 1261-VIIвід 13.05.2014 із змінами, внесеними згідно із Законами№ 1698-VII від 14.10.2014,№ 770-VIII від 10.11.2015,№ 889-VIII від 10.12.2015) у видіпозбавлення воліз позбавленням права обіймати посади та конфіскацією майна.
		Підстав для звільнення від відбування покаранняз випробуванням, у відповідності до вимогст.75КК України (із змінами, внесеними згідно із Законами№ 4652-VI від 13.04.2012,№ 1698-VII від 14.10.2014), або ж застосуванняст. 69 КК України(із змінами, внесеними згідно із Законами№ 4652-VI від 13.04.2012,№ 1698-VII від 14.10.2014),до обвинувачених, Суд не знаходить, у зв`язку з відсутністю передумов за яких дані правові норми мають змогу бути застосовані, а саме з огляду на те, що вони не підлягають застосуванню до осіб засуджених закорупційні злочини,та оскільки Суд однозначно переконаний в тому, що відповідно до вимог ч. 2ст. 65 КК України, визначена даним вироком міра покарання, а саме у виді позбавлення волі є достатньою для виправлення обвинувачених та попередження нових злочинів (кримінальних правопорушень).
		 
		Також, ураховуючи те, що відповідно дост.54КК засуджена за тяжкий чи особливо тяжкий злочин особа, яка має військове, спеціальне звання, ранг, чин або кваліфікаційний клас, може бути позбавлена за вироком суду цього звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу, та даний вид покарання застосовується, згідно ч. 2 ст. 52 КК, як додатковий вид покарання.
		Так, є установленим факт того, що обвинувачені будучи працівниками правоохоронного органу та в силу своїх обов`язків були зобов`язані забезпечувати дотримання Закону, а не порушувати його, будучи службовими особами одержали неправомірну вигоду.
		Корупція являє собою величезну загрозу правовим нормам, демократії, правам людини, об`єктивності та соціальній справедливості, … ставить під загрозу стабільність … етичних норм суспільства (абзац 2 Угоди про створення групи держав по боротьбі з корупцією (GRECO) від 05.05.1998). Корупція загрожує правопорядку, демократії та правам людини, руйнує належне управління, чесність … і загрожує … моральним засадам суспільства (абзац 5 преамбули Кримінальної конвенції про боротьбу з корупцією (ETS 173) від 27.01.1999, ратифікованаЗаконом України № 252-V від 18.10.2006). Корупція породжує серйозні проблеми і загрози для стабільності й безпеки суспільств, що підриває демократичні інститути й цінності, етичні цінності й справедливість та завдає шкоди сталому розвитку й принципу верховенства права (абзаци 2 та 4 преамбули до Конвенції Організації Об`єднаних Націй проти корупції від 31.10.2003, ратифікованаЗаконом України № 251-V від 18.10.2006). 
		Випадки ж корупції, у системі правоохоронних органів ставлять під загрозу довіру до цих інституції в цілому.
		У той час, як сучасні реалії в Україні зумовлюють публічний (суспільний) інтерес до корупційних злочинів та необхідності ефективної протидії ним з метою захисту особи, суспільства та держави. 
		Відповідно Суд,у світліфактичних обставинцієї справи,уважає за необхідне застосувати до обвинувачених додаткове покарання у виді позбавлення спеціального звання., а саме ОСОБА_9 лейтенанта поліції, а ОСОБА_8 капрала поліції.
		 
		Відповідно дане покарання на переконання суду, відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягується до кримінальної відповідальності через призму того, що втручання держави в приватне життя особи повинно спрямовуватись на досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та потребою захисту основоположних прав особи, - воно має бути законним (несвавільним), пропорційним (не становити надмірного тягаря для особи).
		Таке покарання перебуває у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особами винних, адже справедливість розглядається як властивість права, виражена, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому порушенню.
		 
		Запобіжні заходи, як заходи забезпечення кримінального провадження, обвинуваченим у вигляді застави, враховуючи вимоги ст.ст. 131-132, 177, 178 КПК України, та даних про їх особи слід залишити без змін до набрання вироком законної сили.
		Також, після набрання вироком законної сили та у разі виконанням кожним з обвинувачених до такого набрання покладених на нього обов`язків передбачених п.п. 2-3, 8 ч. 5 ст. 194 КПК України, застави у сумах унесених за кожного з них, згідно положень ч. 11 ст. 182 КПК України, слід повернути заставодавцям за умови наявності з цього питання відповідних заяв останніх поданих на адресу суду.
		 
		Строк попереднього ув`язнення обвинуваченим, враховуючи положенняст. 72 КК України, слід зарахувати у строк відбування покарання в редакціїЗакону № 838-VIII, так як Велика Палата Верховного Суду в постанові від 29.08.2018 у справі № 663/537/17 сформувала правовий висновок щодо застосування норми права, передбаченої ч. 5ст. 72 КК України(зарахування строку попереднього ув`язнення у строк покарання) у такому ракурсі, що якщо особа вчинила злочин до 20 червня 2017 року (включно) …, то під час зарахування попереднього ув`язнення у строк покарання застосуванню підлягає ч. 5ст. 72 КК Українив редакціїЗакону № 838-VIII. В такому разіЗакон № 838-VIIIмає переживаючу (ультраактивну) дію. Застосування до таких випадківЗакону № 2046-VIIIє неправильним, оскільки зворотна діяЗакону № 2046-VIIIяк такого, що «іншим чином погіршує становище особи», відповідно до ч. 2ст. 5 КК Українине допускається.
		Питання арештованого майна у кримінальному проваджені вирішено, згідно з положеннямист. 174 КПК України.
		Питання речових доказів у кримінальному проваджені вирішено, згідно з положеннямист. 100 КПК України.
		На підставі викладеного та керуючись ст. ст.368-371,373-374,376 КПК України, Суд
		у х в а л и в :
		ОСОБА_8  визнати винуватим у пред`явленому обвинуваченні, передбаченому ч. 3 ст. 368 КК України (в редакції Закону№ 1261-VIIвід 13.05.2014 із змінами, внесеними згідно із Законами№ 1698-VII від 14.10.2014,№ 770-VIII від 10.11.2015,№ 889-VIII від 10.12.2015) та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років з позбавленням права займати (обіймати) будь-які посади в правоохоронних органах або органах державної влади строком на 3 (три) роки, та з конфіскацією всього майна, яке є його власністю.
		Відповідно дост. 54 КК Українизастосувати до  ОСОБА_8 додаткове покарання у виді позбавлення спеціального звання - «капрал поліції».
		 
		ОСОБА_9  визнати винуватим у пред`явленому обвинуваченні, передбаченому ч. 3 ст. 368 КК України (в редакції Закону№ 1261-VIIвід 13.05.2014 із змінами, внесеними згідно із Законами№ 1698-VII від 14.10.2014,№ 770-VIII від 10.11.2015,№ 889-VIII від 10.12.2015) та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років з позбавленням права займати (обіймати) будь-які посади в правоохоронних органах або органах державної влади строком на 3 (три) роки, та з конфіскацією всього майна, яке є його власністю.
		Відповідно до ст. 54 КК України застосувати до  ОСОБА_9  додатковепокарання увиді позбавленняспеціального звання «лейтенант поліції».
		 
		Строк відбування покаранняОСОБА_8 та ОСОБА_9 , кожному окремо, відраховувати з дня затримання у ході виконання вироку та в силу ч. 5 ст.72КК України в редакціїЗакону №838-VIII зарахувати у такий строк термін їх попереднього ув`язнення, а саме: ОСОБА_8 за період з 11.08.2016 до 26.09.2016, а ОСОБА_9 за період з 11.08.2016 до 01.09.2016.
		 
		Запобіжні заходи, як заходи забезпечення кримінального провадження, у вигляді застав відносно ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , залишити без змін до набрання вироком законної сили.
		 
		Арешт майна, накладений відповідно до ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_37 від 13.08.2016 у справі №757/39279/16-к на: 
		? вилучені речі, документи та кошти за місцем мешкання ОСОБА_8 , за адресою: АДРЕСА_2 , а саме: банківська картка АО КБ «Приватбанк» НОМЕР_4 ; банківська картка АО КБ «Приватбанк» НОМЕР_13 ; банківська картка АО КБ «Приватбанк» НОМЕР_14 ; банківська картка «АльфаБанк» НОМЕР_15 ; банківська картка «Ощадбанк» НОМЕР_16 ; мобільний телефон Самсунг Galaxy A5 imei НОМЕР_17 з сім картою оператору Лайф з номером НОМЕР_18 ; мобільний телефон Леново imei НОМЕР_19 з сім картою Київ Стар з номером НОМЕР_20 та сім картою з номером НОМЕР_21 ; зошит та два блокноти з чорновими записами; протокол про адміністративне правопорушення №143174, 000338, 000520, 000340. 002393; постанова про адміністративне правопорушення №482920 з матеріалами; водійське посвідчення на ім`я ОСОБА_36 серії НОМЕР_22 ; службове посвідчення на ім`я ОСОБА_8 серії НОМЕР_23 , жетон НОМЕР_24 ; водійське посвідчення на ім`я ОСОБА_8 НОМЕР_25 ; сім карта МТС 100103316116; бланки протоколів про адміністративне правопорушення №№ 000308, 000337214851, 214830, 000336, 214803, 955686; грошові кошти в сумі 936 грн.; комп`ютер НР чорного кольору SCD 22611LZ із зарядним пристроєм, скасувати після набрання вироком законної сили;
		? на вилучені речі, документи та кошти за місцем мешкання ОСОБА_9 , за адресою АДРЕСА_4 , а саме: протокол про адміністративне правопорушення серії АМГ №333363 стосовно ОСОБА_11 , з другим екземпляром; бланки протоколів про адміністративне правопорушення №№ 333364, 333365, 333366  333380; чек пристрою «Драгер» про аналіз ОСОБА_11 ; водійські права №462670 ОСОБА_9 ; картка замінних на ім`я ОСОБА_9 ; блокнот чорного кольору з чорновими записами; службове посвідчення ОСОБА_9 № НОМЕР_26 , № НОМЕР_39 та жетон, скасувати після набрання вироком законної сили;
		? на вилучені речі, документи та кошти під час затримання ОСОБА_9 , а саме: чорна сумка на якій міститься запис оранжевого кольору «GORANGO» в якій знаходяться наступні речі: грошові кошти номіналом 100 (сто) гривень в кількості 10 (десяти) штук ВЕ7729880, СВ8289668, ГГ5123492, ВХ4155085, ЕЯ1455588, КН2500207, ЗГ7171539, ЕЮ2398802, АЖ5509691, ВЧ5728589, грошові кошти номіналом 50 (п`ятдесят) гривень в кількості 1 (одна) штука СЄ9714510, грошові кошти номіналом 10 (десять) гривень в кількості 1 (одна) штука СЖ3434205, грошові кошти номіналом 5 (п`ять) гривень в кількості 1 (одна) штука СД9527671, грошові кошти номіналом 2 (два) гривень 3 (три) штуки ПА3219499, СА8336613 та СБ2115948, грошові кошти номіналом 1 (одна) гривня в кількості 10 (десять) штук СА9834358, СД1231302, УФ3762557, СА8376966, МБ6122090, СБ6321410, ГЄ3644044, СБ8678071, УТ0029476, СА7131096, грошові кошти номіналом 50 копійок в кількості 10 штук, грошові кошти номіналом 25 копійок 12 штук, грошові кошти номіналом 18 штук, грошові кошти номіналом 5 копійок 3 штуки, мобільний телефон сірого кольору в прозорому чохлі марки HUAWEI, перепустка № НОМЕР_37 видана на ОСОБА_9 , сім-картка № НОМЕР_38 , блокнот «Патрульна Поліція», візитна картка ТАКСІ № 1 «Ваше конфортне таксі», навушники, ручка синього кольору, зарядний пристрій автомобільний марки BIOETYC UOMO, квитанція Ощадбанк № 2410 від 10.08.2016, клаптик пакету «66071» лор 16, квитанція Ощадбанк № 2683 від 03.08.2016, квитанція Ощадбанк № 492 від 02.08.2016, квитанція Ощадбанк № 2730 від 11.08.2016, квитанція № 2682 від 03.08.2016, квитанція №17014-13182-21898, квитанція «СІЛЬПО» від 02.08.2016, квитанція «СІЛЬПО» від 10.08.2016, квитанція «СІЛЬПО» від 03.08.2016, квитанція «БІЛЛА-Україна» від 10.08.2016, квитанція «ЯГІДКА» від 07.08.2016, квитанція «УНІВЕРСАМ ТАРВІЯ В» від 20.07.2016, квитанція «ТАВРІЯ ПЛЮС» від 27.07.2016, квитанція «ТОВ ФОРА» від 27.07.2016, скасувати після набрання вироком законної сили. 
		 
		Речові докази: 
		? вилучені в ході проведення 11.08.2016 обшуку у квартирі за адресою АДРЕСА_2 , грошові кошти наступних номіналів, серій та кількості: номіналом 100 (сто) гривень кожна в кількості 7 (сім) штук БМ7405178, ЕБ5157255, КИ7808849, ЗД3127156, ЕШ7538122, ЗФ3100711, ЗА5197437, номіналом 50 (п`ятдесят) гривень в кількості 1 (одна) штука РБ1120773, грошові кошти номіналом 20 (двадцять) гривень в кількості 1 (одна) штука СЖ6578062; грошові кошти номіналом 100 (сто) гривень в кількості 1 (одна) штуки СЄ5139490, грошові кошти номіналом 50 (п`ятдесят) гривень в кількості 1 (одна) штука ПД2611168, грошові кошти номіналом 10 (десять) гривень в кількості 1 (одна) штука СА3161037, грошові кошти номіналом 5 (п`ять) гривень в кількості 1 (одна) штука НИ0453263, грошові кошти номіналом 1 (одна) гривня в кількості 1 (одна) штуки УЄ2864977; бланки протоколів про адміністративне правопорушення: серія КИ № 000308 на 2 арк.; серія КИ № 000337 на 2 арк.; серія АП2 № 214851 на 2 арк.; серія АП2 № 214850 на 2 арк.; серія КИ № 000336 на 2 арк.; серія АП2 № 214863 на 2 арк.; серія АП1 № 955686 на 1 арк.; протоколи про адміністративне правопорушення: серія АП1 № 143174 на 1 арк. від 06.07.2016, серія КИ № 000338 на 2 арк. від 01.08.2015, серія КИ № 000520 на 2 арк. від 09.08.2015; серія КИ № 000340 на 2 арк. від 30.07.2015; серія КИ № 002393 на 2 арк. від 30.07.2015; постанова у справі про адміністративне правопорушення серія ПС2 №482920 на 2 арк. від 09.08.2015; схеми місця ДТП на 3 арк.; таблиця про передачу автомобілю борт № 310 на 1 арк.; картка обліку дорожньо-транспортної пригоди на 1 арк.; рапорти на 3 арк.; пояснення на 13 арк.; корінець до тимчасового дозволу серія ТД № 359126; корінець до тимчасового дозволу серія ТД № 359127; корінець до тимчасового дозволу серія ТД № 359128; корінець до тимчасового дозволу серія ТД № 359129 незаповнений; корінець до тимчасового дозволу серія ТД № 359130; корінець до тимчасового дозволу серія ТД № 359131 незаповнений; корінець до тимчасового дозволу серія ТД № 359132 незаповнений; бланк тимчасового дозволу № 359133; бланк тимчасового дозволу № 359134; зошит з навчальними конспектами на 88 арк.; два блокноти з особистими та робочими нотатками; банківська картка АТ КБ «Приватбанк» НОМЕР_4 ; банківська картка АТ КБ «Приватбанк» НОМЕР_13 ; банківська картка ПАТ КБ «Приватбанк» НОМЕР_14 ; банківська картка АТ «АльфаБанк» НОМЕР_15 ; банківська картка ПАТ «Ощадбанк» НОМЕР_16 ; Флеш-носії Transcend 2Gb та icer 4 Gb; сім-картка МТС 100103316133; ноутбук «Hp Pavilion g series», serial: 5CD22611LZ; водійське посвідчення на ім`я ОСОБА_36 серії НОМЕР_22 ; службове посвідчення на ім`я ОСОБА_8 серії НОМЕР_23 ; спеціальний жетон 0000832; водійське посвідчення на ім`я ОСОБА_8 НОМЕР_25 ; закордонний паспорт на ім`я ОСОБА_8 ; мобільний телефон «SAMSUNG», ІМЕІ: НОМЕР_17 ; мобільний телефон «Lenovo», ІМЕІ НОМЕР_40 , повернути володільцям;
		? вилучені в ході проведення 11.08.2016 обшуку квартири за місцем мешкання ОСОБА_9 за адресою: АДРЕСА_4 : бланки протоколів про адміністративне правопорушення: серія АП2 № 333364 на 2 арк.; серія АП2 № 333365 на 2 арк.; серія АП2 № 333366 на 2 арк.; серія АП2 № 333367 на 2 арк.; серія АП2 № 333368 на 2 арк.; серія АП2 № 333369 на 2 арк.; серія АП2 № 333370 на 2 арк.; серія АП2 № 333371 на 2 арк.; серія АП2 № 333372 на 2 арк.; серія АП2 № 333373 на 2 арк.; серія АП2 № 333374 на 2 арк.; серія АП2 № 333375 на 2 арк.; серія АП2 № 333376 на 2 арк.; серія АП2 № 333377 на 2 арк.; серія АП2 № 333378 на 2 арк.; серія АП2 № 333379 на 2 арк.; серія АП2 № 333380 на 2 арк.; протокол про адміністративне правопорушення серія АП2 № 333363 на 2 арк. від 04.08.2016; бланк тимчасового дозволу на право керування транспортними засобами та корінець до нього № 301054; корінці до тимчасового дозволу на право керування транспортними засобами за №301051, № 301052, № 301053, № 301055; результати тестування на алкоголь ОСОБА_11 на 2 арк.; довідка про тимчасову непрацездатність №069490 видана ОСОБА_9 ; службове посвідчення інспектора Управління патрульної поліції у місті Києві ОСОБА_9 видане 29.02.2016; спеціальний жетон № 0000833, стартовий пакет мобільного оператору ПАТ «Київстар» з номером абонента НОМЕР_41 (без SIM-карти); карта-замісник № НОМЕР_42 ; посвідчення водія видане на ім`я ОСОБА_9 ; блокнот чорного кольору з особистими записами, повернути володільцям;
		? вилучені в ході проведеного 11.08.2016 затримання ОСОБА_9 грошові кошти номіналом 100 (сто) гривень в кількості 10 (десяти) штук ВЕ7729880, СВ8289668, ГГ5123492, ВХ4155085, ЕЯ1455588, КН2500207, ЗГ7171539, ЕЮ2398802, АЖ5509691, ВЧ5728589, грошові кошти номіналом 50 (п`ятдесят) гривень в кількості 1 (одна) штука СЄ9714510, грошові кошти номіналом 10 (десять) гривень в кількості 1 (одна) штука СЖ3434205, грошові кошти номіналом 5 (п`ять) гривень в кількості 1 (одна) штука СД9527671, грошові кошти номіналом 2 (два) гривень 3 (три) штуки ПА3219499, СА8336613 та СБ2115948, грошові кошти номіналом 1 (одна) гривня в кількості 10 (десять) штук СА9834358, СД1231302, УФ3762557, СА8376966, МБ6122090, СБ6321410, ГЄ3644044, СБ8678071, УТ0029476, СА7131096, грошові кошти номіналом 50 копійок в кількості 10 штук, грошові кошти номіналом 25 копійок 12 штук, грошові кошти номіналом 10 копійок 23 штук, грошові кошти номіналом 5 копійок 4 штуки; мобільний телефон марки HUAWEI TIT  UO2; перепустка № НОМЕР_37 видана на ОСОБА_9 , копія дубліката картки ФОП ДПІ у Дніпровському району м. Києва на ім`я ОСОБА_9 ; блокнот «Патрульна Поліція» з особистими нотатками; візитна картка ТАКСІ № 1 «Ваше комфортне таксі»; навушники; Ручка синього кольору; зарядний пристрій автомобільний марки BIOETYC UOMO, квитанція «Ощадбанк» № 2410 від 10.08.2016, Клаптик паперу «66071» лор 16, квитанція «Ощадбанк» № 2683 від 03.08.2016, квитанція «Ощадбанк» №492 від 02.08.2016, квитанція «Ощадбанк» № 2730 від 11.08.2016, квитанція № 2682 від 03.08.2016, квитанція № 17014-13182-21898, квитанція «СІЛЬПО» від 02.08.2016, квитанція «СІЛЬПО» від 10.08.2016, квитанція «СІЛЬПО» від 03.08.2016; квитанція «БІЛЛА-Україна» від 10.08.2016, квитанція «ЯГІДКА» від 07.08.2016, квитанція «УНІВЕРСАМ ТАРВІЯВ» від 20.07.2016, квитанція «ТАВРІЯ ПЛЮС» від 27.07.2016, квитанція «ТОВ ФОРА» від 27.07.2016, СІМ-картка № НОМЕР_38 , повернути володільцям.
		Вирок може бути оскаржено протягом 30 днів з дня проголошення до Київського апеляційного суду через Дніпровський районний суд м. Києва.
		Копію судового рішення негайно після його проголошення вручити обвинуваченим, прокурору, іншим учасникам судового провадження та не пізніше наступного дня після ухвалення надіслати учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
		С у д д я Оксана БІРСА

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...