Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 905/59/20 : Господарські справи (з 01.01.2019); Інші справи.
Надіслано для оприлюднення: 28.01.2021. Зареєстровано: 28.01.2021. Забезпечено надання загального доступу: 29.01.2021.
Дата набрання законної сили: 24.11.2020
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
		61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,
		гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,
		код ЄДРПОУ: 03499901, UA628999980313141206083020002
		_____________________________________________________________________________
		Р І Ш Е Н Н Я
		іменем України
		29.10.2020 Справа №905/59/20
		 
		Господарський суд Донецької області у складі судді Шилової О.М.
		розглянув у спрощеному позовному провадженні без виклику сторін матеріали справи
		за позовомСхідного офісу Держаудитслужби, м.Дніпро
		доГоловного управління Держгеокадастру у Донецькій області, м.Краматорськ Донецької області
		третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні
		позивачаРегіональне відділення Фонду державного майна України по Харківській, Донецькій та Луганській областях, м.Харків
		простягнення 111622,97грн збитків.
		 
		 
		СУТЬ СПОРУ:
		Східний офіс Держаудитслужби, м.Дніпро, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області, м.Краматорськ Донецької області, про стягнення 90977,13грн збитків.
		В обґрунтування позовних вимог позивач послався на невиконання відповідачем умов Договору №6557/2019 від 10.01.2019 оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до державної власності (в редакції договору №1/6557/2019 від 06.02.2019) і невжиття заходів щодо його розірвання, що стало причиною укладення між позивачем та комунальним підприємством «Добро» Добропільської міської ради Договору №28/19 від 30.08.2019 про постачання теплової енергії та призвело до понесення позивачем як балансоутримувачем орендованого відповідачем приміщення збитків у вигляді додаткових витрат на оплату послуг з постачання теплової енергії до орендованого відповідачем приміщення в опалювальний період з січня по листопад 2019 року.
		Ухвалою від 02.03.2020 (а.с.99) суд залучив до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Регіональне відділення Фонду державного майна України по Харківській, Донецькій та Луганській областях, оскільки воно є стороною (орендодавцем) за Договором №6557/2019 від 10.01.2019 оренди, на підставі якого заявлений позов і умови якого за твердженням позивача порушені відповідачем.
		Після відкриття провадження у справі позивач надав суду:
		- заяву №04-25-17/1753 від 13.03.2020 (вх.№5692/20 від 16.03.2020; а.с.128-132) про розгляд справи №905/59/20 за правилами загального позовного провадження з викликом сторін. Ухвалою від 17.03.2020 (а.с.138) суд відмовив у задоволенні заяви;
		- заяву №04-25-17/1754 від 13.03.2020 (вх.№5690/20 від 16.03.2020; а.с.134-137) з доданими доказами направлення третій особі копії заяви №04-25/1270 від 19.02.2020 про усунення недоліків позову та доданих документів;
		- заяву №04-25-17/3424 від 06.05.2020 «про зміну предмета позову» (з додатками, вх.№8684/20 від 12.05.2020; а.с.144-154), в якій повідомив, що у грудні 2019 року сплатив за орендаря (відповідача) 20645,84грн за послуги теплопостачання, на підтвердження чого надав платіжне доручення №2995 від 23.12.2019, та просив стягнути з відповідача 111622,97грн. Ухвалою від 18.05.2020 (а.с.156) суд прийняв збільшення розміру позовних вимог та надалі виходить із предмету спору: про стягнення 111622,97грн збитків.
		Після відкриття провадження у справі третя особа (орендодавець) надала суду пояснення №10-07-02145 від 11.03.2020 (з додатками, вх.№5416/20 від 12.03.2020; а.с.103-124), в яких просила вирішити спір на користь балансоутримувача відповідно до вимог законодавства та зазначила, що листом №11-03-02-01069 від 20.08.2019 звернулась до орендаря щодо необхідності терміново самостійно укласти договори про надання комунальних послуг, попередньо погодивши такі дії з балансоутримувачем орендованого майна, а в разі невикористання орендованого державного майна просила орендаря надати їй акт приймання-передавання майна.
		Відповідач, отримавши 05.03.2020 ухвалу суду від 02.03.2020 про відкриття провадження у справі (а.с.102), без поважних причин не скористався передбаченим ст.ст.165, 251 Господарського процесуального кодексу (далі  ГПК) України правом надати відзив на позов та довести обставини, що мають значення для вирішення спору по суті, з огляду на що відповідно до приписів ч.ч.4, 9 ст.165, ч.2 ст.178 ГПК України суд вирішує справу за наявними матеріалами.
		Відповідно до п.п.1, 3 ч.1 ст.129 Конституції України, ст.ст.2, 7, 13, 14, 74 ГПК України основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
		Дослідивши наявні у матеріалах справи документи, всебічно і повно з`ясувавши всі обставини справи, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням докази, які мають значення для вирішення спору, суд
		ВСТАНОВИВ:
		Щодо фактів.
		10.01.2019 Регіональне відділення Фонду державного майна України по Донецькій області (Орендодавець) та Головне управління Держгеокадастру у Донецькій області (Орендар, відповідач) уклали Договір №6557/2019 оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до державної власності (далі  Договір; а.с.9-11), згідно з п.1.1. якого Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування державне окреме індивідуально визначене майно загальною площею 400,4кв.м. адміністративної будівлі (реєстровий номер 40477689.2.ТЕДСШЛ023), а саме: нежитлові приміщення загальною площею 292,5кв.м. першого поверху та нежитлові приміщення загальною площею 107,9кв.м. другого поверху (далі  Майно), які розташовані за адресою: Донецька область, м.Добропілля, вул.Банкова, б.12, що обліковується на балансі Східного офісу Державної аудиторської служби (далі  Балансоутримувач, позивач), вартість якого визначена згідно з актом оцінки на 17.09.2018 і становить за залишковою вартістю 39605,57грн (без ПДВ).
		Відповідно до п.1.2. Договору Майно передається в оренду з метою розміщення бюджетної організації, яка утримується за рахунок державного бюджету (розміщення структурного підрозділу Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області). 
		Стан Майна на момент укладення Договору (потребує/не потребує поточного або капітального чи поточного і капітального ремонту) визначається в акті приймання-передавання (п.1.3. Договору). 
		За змістом п.2.1., п.2.4. Договору Орендар вступає у строкове платне користування Майном у термін, указаний у Договорі, але не раніше дати підписання сторонами Договору та акта приймання-передавання Майна, обов`язок щодо складання якого покладається на Орендодавця.
		За умовами розділу 5 Договору Орендар, зокрема, зобов`язався:
		- своєчасно здійснювати за власний рахунок поточний ремонт орендованого Майна (п.5.6.);
		- у разі реорганізації Орендаря, зміни рахунку, найменування, номеру телефону, місцезнаходження, а також у разі прийняття рішення про ліквідацію письмово повідомляти про це Орендодавця у тижневий строк (п.5.12.);
		- здійснювати витрати, пов`язані з утриманням орендованого Майна. Протягом 15 робочих днів після підписання Договору укласти з Балансоутримувачем орендованого Майна договір про відшкодування витрат Балансоутримувача на утримання орендованого Майна та надання комунальних послуг Орендарю (п.5.10.).
		Договором №1 від 06.02.2019 (а.с.20) пункт 5.10. розділу 5 «Обов`язки Орендаря» Договору викладений у наступній редакції: здійснювати витрати, пов`язані з утриманням орендованого Майна. Протягом 15 робочих днів після підписання цього Договору №1 про внесення змін до Договору самостійно укласти договори про надання комунальних послуг з відповідними підприємствами та організаціями, попередньо погодивши такі дії з Балансоутримувачем орендованого Майна.
		За умовами розділу 7 Договору Орендодавець, зокрема, зобов`язався передати Орендарю в оренду Майно згідно з Договором та актом приймання-передавання Майна, який підписується одночасно з Договором (п.7.1.).
		Пункт 9.1. Договору передбачає, що за невиконання або неналежне виконання зобов`язань за Договором сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України.
		Згідно з п.9.2. Договору Орендодавець не відповідає за зобов`язаннями Орендаря. Орендар не відповідає за зобов`язаннями Орендодавця, якщо інше не передбачено Договором. Орендар відповідає за своїми зобов`язаннями і за зобов`язаннями, за якими він є правонаступником, виключно власним майном. Стягнення за цими зобов`язаннями не може бути звернене на орендоване державне Майно.
		Договір укладений строком на 2 роки 11 місяців, що діє з 10.01.2019 по 09.12.2021 включно (п.10.1. Договору).
		Відповідно до п.10.3. Договору зміни до його умов або його розірвання допускаються за взаємної згоди сторін. Зміни, що пропонуються внести, розглядаються протягом одного місяця з дати їх подання до розгляду іншою стороною. Усі зміни та доповнення до Договору вносяться в такій самій формі, що й Договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено законом. 
		Згідно з п.10.5. Договору в редакції Договору №1 від 04.10.2019 про внесення змін до Договору (а.с.114-115) реорганізація Орендодавця або перехід права власності на орендоване Майно третім особам не є підставою для зміни або припинення чинності Договору, і він зберігає свою чинність для нового власника орендованого Майна (його правонаступника).
		За умовою абз.4 п.10.6. Договору чинність Договору припиняється, зокрема, достроково за взаємною згодою сторін або за рішенням суду.
		У разі припинення або розірвання Договору Майно протягом трьох робочих днів Орендар повертає Балансоутримувачу (п.10.9. Договору, нумерація пункту в редакції Договору №1 від 04.10.2019).
		Відповідно до п.10.10. Договору (нумерація пункту в редакції Договору №1 від 04.10.2019) Майно вважається поверненим Балансоутримувачу з моменту підписання між Орендарем та Балансоутримувачем акта приймання-передавання про повернення Майна. Обов`язок щодо складання акта приймання-передавання про повернення Майна покладається на Орендаря.
		Договором №1 від 04.10.2019 сторони також змінили найменування Орендодавця на Регіональне відділення Фонду державного майна України по Харківській, Донецькій та Луганській областях, адресу місцезнаходження Орендаря та виклали розділ 11 «Місцезнаходження, платіжні реквізити та підписи Сторін» у новій редакції.
		Договір №1 від 06.02.2019 та Договір №1 від 04.10.2019 набрали чинності з моменту їх підписання уповноваженими представниками сторін та є невід`ємними частинами Договору.
		Договір, Договір №1 від 06.02.2019 та Договір №1 від 04.10.2019 підписані обома сторонами без зауважень і скріплені печатками сторін.
		10.01.2019 за Актом приймання-передавання (а.с.13, 112) Орендодавець передав, а Орендар прийняв державне майно загальною площею 400,4кв.м. адміністративної будівлі (реєстровий номер 40477689.2.ТЕДСШЛ023), а саме: нежитлові приміщення загальною площею 292,5кв.м. першого поверху та нежитлові приміщення загальною площею 107,9кв.м. другого поверху, які розташовані за адресою: Донецька область, м.Добропілля, вул.Банкова, б.12, що обліковуються на балансі Східного офісу Державної аудиторської служби, з метою розміщення структурного підрозділу Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області відповідно до договору оренди №6557/2019 від 10.01.2019. В акті вказаний стан Майна на момент укладення Договору: потребує поточного ремонту. Акт містить підписи Орендодавця, Орендаря і Балансоутримувача та скріплений їхніми печатками.
		Листом №403 від 11.06.2019 (а.с.21) Комунальне підприємство «Добро» Добропільської міської ради повідомило Балансоутримувача про наявність обов`язку укласти договір про постачання теплової енергії за адресою: м.Добропілля, вул.Банкова,12 та оплатити фактично спожиту за цією адресою теплову енергію.
		Листом №04-25-15/4870 від 18.06.2019 (а.с.22) Балансоутримувач звернувся до Орендаря з проханням надати копії договорів про надання комунальних послуг або повідомити про підстави їх не укладення.
		У відповідь листом №8-5-0.51-3524/2-19 від 02.07.2019 (а.с.25) Орендар повідомив Балансоутримувача про те, що підстав для самостійного укладання договорів про надання комунальних послуг не було, оскільки його працівники не займали орендоване приміщення і комунальні послуги ним не споживалися. При цьому Орендар зауважив, що стан, в якому перебувало приміщення в момент передачі, не дозволяв використовувати його за призначенням одразу після підписання договору оренди і по час написання листа: кабінети не відповідають умовам праці, дах тече в деяких місцях, водопостачання не підключене електрична проводка відсутня.
		Листом №04-25-15/5937 від 30.07.2019 (а.с.26-27) Балансоутримувач повідомив Орендодавця про невиконання Орендарем зобов`язання укласти договори про надання комунальних послуг; просив вжити заходів реагування до Орендаря.
		Листом №11-03-02-01069 від 20.08.2019 (а.с.28-29) Орендодавець звернувся до Орендаря щодо необхідності терміново самостійно укласти договори про надання комунальних послуг, попередньо погодивши такі дії з Балансоутримувачем орендованого майна, а в разі невикористання орендованого державного майна просив Орендаря надати акт приймання-передавання майна.
		Позивач і третя особа стверджують, що відповідач свого обов`язку самостійно укласти договори про надання комунальних послуг не виконав.
		Як наслідок 30.08.2019 Східний офіс Держаудитслужби (Балансоутримувач) як Споживач за результатами проведення процедури закупівлі UA-2019-08-12-001179-а (а.с.34-35) уклав з Комунальним підприємством «Добро» Добропільської міської ради (Теплопостачальна організація) Договір №28/19 про постачання теплової енергії (далі  Договір №28/19 або Договір про теплопостачання; а.с.30-33).
		Відповідно до п.1.1. Договору №28/19 і Специфікації №1 Теплопостачальна організація зобов`язалась поставляти Споживачеві за адресою: м.Добропілля, вул.Банкова, 12 теплову енергію за кодом ДК 021:2015-09320000-8 (пара, гаряча вода та пов`язана продукція; далі  теплова енергія), а Споживач  своєчасно оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами у строки і на умовах, що передбачені Договором №28/19. 
		Згідно з п.1.3. Договору №28/19 обсяги, тарифи та розрахунок теплової енергії встановлюються сторонами у Специфікаціях до цього Договору, які є його невід`ємними 
		частинами.
		Відповідно до п.п.3.1., 3.2. Договору №28/19 і п.2. Специфікації №1 загальна ціна цього Договору становить 122074,40грн (орієнтовно), в т.ч. ПДВ 20345,73грн.
		За умовами п.п.4.1.-4.3. Договору №28/19 розрахунки за поставлену теплову енергію проводяться виключно шляхом безготівкового розрахунку відповідно до встановлених тарифів та згідно рахунку, акту реалізації, а також акту надання послуг, виписаних Теплопостачальною організацією; розрахунковим періодом є календарний місяць.
		Додатковою угодою №1 від 04.09.2019 до Договору №28/19 (а.с.36) сторони доповнили Договір №28/19 пунктом 4.6. наступного змісту: джерело фінансування закупівлі  кошти Державного бюджету України.
		Договір №28/19 набрав чинності з дати підписання і діє по 31.12.2019, але в будь-якому випадку до моменту повного виконання сторонами всіх прийнятих на себе зобов`язань. Відповідно до ч.3 ст.631 ЦК України сторони домовились, що всі умови Договору №28/19 розповсюджують свою дію на відносини, які виникли між сторонами з 01.01.2019 (п.9.1. Договору №28/19).
		Додаткова угода №1 до Договору №28/19 набула чинності з дати її підписання і діє в період дії Договору №28/19 (п.4 Додаткової угоди №1).
		У Специфікації №1 до Договору №28/19 (а.с.33) сторони також погодили: загальну і опалювальну площу приміщення (обидві дорівнюють 350,7кв.м), плановий обсяг корисного теплоспоживання на опалення (112Гкал), тариф у гривнях без ПДВ за 1Гкал (908,29грн), опалювальний період (2019 рік). Згідно з п.1. Специфікації №1 щомісячне нарахування за теплопостачання проводиться згідно фактично спожитого обсягу теплової енергії.
		Договір №28/19, Специфікація №1 та Додаткова угода №1 від 04.09.2019 до нього підписані сторонами без зауважень і скріплені їхніми печатками.
		За Актами надання послуг №274, №307, №341 та №377 від 23.10.2019, №433 від 05.11.2019, №465 від 05.12.2019, №489 від 23.12.2019 (а.с.39-45) Східний офіс Держаудитслужби прийняв від Теплопостачальної організації у січніквітні та жовтнігрудні 2019 року теплову енергію в загальному обсязі 112,0002Гкал загальною вартістю 122074,40грн.
		Платіжними дорученнями №2314 від 29.10.2019 на суму 22170,64грн, №2315 від 29.10.2019 на суму 6498,26грн, №2312 від 29.10.2019 на суму 22170,64грн, №2313 від 29.10.2019 на суму 20258,87грн (а.с.46-47), №2457 від 12.11.2019 на суму 3439,87грн, №2713 від 09.12.2019 на суму 25881,90грн (а.с.81-82) та №2995 від 23.12.2019 на суму 21654,22грн (а.с.147) Балансоутримувач оплатив Теплопостачальній організації 122074,40грн з ПДВ за поставлену за Договором №28/19 теплову енергію.
		Посилаючись на невиконання відповідачем умов п.5.10. Договору (в редакції договору №1 від 06.02.2019) і невжиття відповідачем заходів щодо розірвання Договору (стороною якого позивач не є), що призвело до понесення позивачем як балансоутримувачем орендованого відповідачем приміщення збитків у вигляді додаткових витрат на оплату послуг з постачання теплової енергії до орендованого відповідачем приміщення в опалювальний період з січня по грудень 2019 року, позивач просить суд стягнути з відповідача 111622,97грн збитків, розрахованих за кожний місяць опалювального періоду пропорційно площі орендованих відповідачем приміщень (розрахунок збитків наведений у позові та заяві №04-25-17/3424 від 06.05.2020  а.с.4-6, 146).
		Щодо права.
		Стаття 204 Цивільного кодексу (далі  ЦК) України закріплює презумпцію правомірності правочину, відповідно до якої правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
		Відповідно до вимог ст.ст.525, 526, 629 ЦК України та ст.193 Господарського кодексу (далі  ГК) України договір є обов`язковим для виконання сторонами, а зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства.
		Відповідно до ст.776 ЦК України поточний ремонт речі, переданої у найм, провадиться наймачем за його рахунок, якщо інше не встановлено договором або законом (ч.1); капітальний ремонт речі, переданої у найм, провадиться наймодавцем за його рахунок, якщо інше не встановлено договором або законом (абз.1 ч.2); якщо наймодавець не провів капітального ремонту речі, що перешкоджає її використанню відповідно до призначення та умов договору, наймач має право: 1) відремонтувати річ, зарахувавши вартість ремонту в рахунок плати за користування річчю, або вимагати відшкодування вартості ремонту; 2) вимагати розірвання договору та відшкодування збитків (ч.3). Аналогічні приписи містила ст.18-1 Закону України №2269-XII від 10.04.1992 «Про оренду державного та комунального майна» (далі  Закон «Про оренду державного та комунального майна», тут і надалі застосований в редакції від 04.11.2018, що діяла з моменту виникнення правовідносин за Договором до 19.10.2019).
		Статтею 784 ЦК України наймачеві надане право вимагати розірвання договору найму, якщо: 1) наймодавець передав у користування річ, якість якої не відповідає умовам договору та призначенню речі; 2) наймодавець не виконує свого обов`язку щодо проведення капітального ремонту речі.
		Згідно зі ст.795 ЦК України передання наймачеві будівлі (її окремої частини) оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту починається обчислення строку договору найму, якщо інше не встановлено договором (ч.1). Повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється (ч.2).
		За приписом ч.1 ст.780 ЦК України шкода, завдана третім особам у зв`язку з користуванням річчю, переданою у найм, відшкодовується наймачем на загальних підставах.
		Зі змісту п.8 ч.2 ст.16, ст.22 ЦК України випливає, що відшкодування збитків є одним із способів відшкодування майнової шкоди.
		За приписами ст.22 ЦК України особа має право на відшкодування збитків, які їй було завдано в результаті порушення її цивільного права; збитками є, зокрема, витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); збитки відшкодовуються у повному обсязі.
		Відповідно до ст.225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються, зокрема, додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною.
		Згідно з ч.ч.1, 2 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю майну юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо доведе, що шкоди завдано не з її вини.
		За таких обставин можливість використовувати відшкодування збитків (або шкоди) як засіб захисту порушених прав виникає у юридичних осіб із самого факту порушення цивільних прав. Водночас для застосування такої міри відповідальності як стягнення збитків (або відшкодування шкоди) необхідною є наявність всіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправна поведінка, збитки, причинний зв`язок між протиправною поведінкою боржника і збитками, вина боржника. Відсутність хоча б одного з перелічених елементів, які утворюють склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від цивільно-правової відповідальності.
		Відповідно до ст.10 Закону «Про оренду державного та комунального майна» істотними умовами договору оренди є: об`єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації); термін, на який укладається договір оренди; орендна плата з урахуванням її індексації; порядок використання амортизаційних відрахувань, якщо їх нарахування передбачено законодавством; відновлення орендованого майна та умови його повернення; 
		виконання зобов`язань; забезпечення виконання зобов`язань  неустойка (штраф, пеня), порука, завдаток, гарантія тощо; порядок здійснення орендодавцем контролю за станом об`єкта оренди; відповідальність сторін; страхування орендарем взятого ним в оренду майна; обов`язки сторін щодо забезпечення пожежної безпеки орендованого майна (ч.1). За згодою сторін у договорі оренди можуть бути передбачені й інші умови (ч.3). Умови договору оренди є чинними на весь строк дії договору (ч.4). Реорганізація орендодавця не є підставою для зміни умов чи розірвання договору оренди (ч.5).
		За визначенням п.5 ч.1 ст.1 Закону України №2189-VIII від 09.11.2017 «Про житлово-комунальні послуги» (далі  Закон №2189-VIII, тут і надалі застосований в редакції від 09.06.2018, що діяла у період спірних правовідносин) житлово-комунальні послуги  результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.
		Пункт 13 ч.1 ст.1 Закону №2189-VIII виокремлює індивідуального і колективного споживачів житлово-комунальних послуг. Пункт 6 ч.1 ст.1 Закону №2189-VIII відносить до індивідуальних споживачів юридичну особу, яка за згодою власника користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.
		Частиною 5 ст.13 Закону №2189-VIII встановлено, що відмова споживача (іншої особи, яка відповідно до договору або закону укладає такий договір в інтересах споживача) від укладання договору з виконавцем комунальної послуги не звільняє його від обов`язку оплати фактично спожитої комунальної послуги, наданої таким виконавцем.
		Відповідно до п.11 Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу (затв. Постановою Кабінету Міністрів України №786 від 04.10.1995 з наступними змінами) витрати на утримання нерухомого майна, зданого в оренду одночасно кільком підприємствам, організаціям, і прибудинкової території, розподіляються між ними залежно від наявності, кількості, потужності, часу роботи електроприладів, систем тепло- і водопостачання, каналізації за спеціальними рахунками, а в неподільній частині  пропорційно розміру займаної підприємствами, організаціями загальної площі.
		За визначенням абз.2 п.2 розділу І Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг (затв. Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України №315 від 22.11.2018, зареєстр. в Мінюсті України 28.12.2018 за №1502/32954) місця загального користування  місця, призначені для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування його мешканців, крім допоміжних приміщень. Згідно з абз.1 п.10 розділу І названої Методики базою для розподілу загального обсягу спожитої теплової енергії у будівлі (за відсутності вузлів обліку теплової енергії / приладів-розподілювачів теплової енергії) є опалювана площа приміщень, зазначена у договорі про надання послуги з постачання теплової енергії.
		Відповідно до листа-роз`яснення Державного комітету України з будівництва та архітектури №7/7-401 від 30.04.2003 «Щодо віднесення ремонтно-будівельних робіт до капітального та поточного ремонтів» капітальний ремонт будівлі  це комплекс ремонтно-будівельних робіт, який передбачає заміну, відновлювання та модернізацію конструкцій і обладнання будівель в зв`язку з їх фізичною зношеністю та руйнуванням, поліпшення експлуатаційних показників, а також покращення планування будівлі і благоустрою території без зміни будівельних габаритів об`єкта. Капітальний ремонт передбачає призупинення на час виконання робіт експлуатації будівлі в цілому або її частин (за умови їх автономності). поточний ремонт  це комплекс ремонтно-будівельних робіт, який передбачає систематичне та своєчасне підтримання експлуатаційних якостей та попередження передчасного зносу конструкцій і інженерного обладнання. Якщо будівля в цілому не підлягає капітальному ремонту, комплекс робіт поточного ремонту може враховувати окремі роботи, які класифікуються як такі, що відносяться до капітального
		ремонту (крім робіт, які передбачають заміну та модернізацію конструктивних елементів будівлі). Поточний ремонт повинен провадитись з періодичністю, що забезпечує ефективну експлуатацію будівлі з моменту завершення її будівництва (капітального ремонту) до моменту постановки на черговий капітальний ремонт (реконструкцію).
		Щодо суті спору.
		Всупереч п.5.10. Договору в редакції, що діяла з 10.01.2019 до 05.02.2019 включно, сторони цього спору не уклали договір про відшкодування витрат Балансоутримувача на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг Орендарю. При цьому, керуючись приписами п.6 ч.1 ст.3, ч.3 ст.509, ч.1 ст.627 ЦК України, суд визнає розумним те, що саме Балансоутримувач (позивач) мав виступити з офертою як особа, якій мають бути відшкодовані витрати і яка володіє всією необхідною для укладення відповідного договору інформацією, та надати Орендарю (відповідачу) проект договору для підписання. Позивач не довів суду, що такий договір не укладений з вини відповідача (зокрема, не надав складеного проекту договору з доказами його передання відповідачу для підписання або доказів вчинення позивачем інших дій, направлених на укладення такого договору і ухилення відповідача від його підписання). Отже, у відповідача не виник обов`язок відшкодувати витрати на утримання орендованого майна за період 10.01.2019  05.02.2019, а у позивача  право отримати таке відшкодування, оскільки такі право та обов`язок мали випливати з договору про відшкодування витрат Балансоутримувача на утримання орендованого майна, а не безпосередньо із задекларованого в п.5.10. Договору обов`язку Орендаря здійснювати витрати, пов`язані з утриманням орендованого майна. Підстави для виникнення зазначених права і обов`язку у позадоговірних відносинах також відсутні, оскільки позивач не довів протиправність (недобросовісність) поведінки відповідача у період 10.01.2019  05.02.2019, тож відсутній склад цивільного правопорушення як необхідної умови для стягнення збитків за цей період.
		З урахуванням викладеного суд визнає вимогу про стягнення 18860,56грн збитків за період 10.01.2019  05.02.2019 (з яких 15334,71грн  за 22 дні січня та 3525,85грн  за 5 днів лютого) безпідставною, не обґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.
		В п.п.6.26., 6.27. постанови від 05.08.2020 у справі №906/282/16 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду виклав таку позицію: «відповідно до ст.3 ЦК України свобода договору належить до загальних (фундаментальних) засад цивільного законодавства. Водночас, відповідно до приписів статей 628-629 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства, а договір є обов`язковим для виконання сторонами. Системне тлумачення наведених норм свідчить, що ними врегульовано одну з базисних засад приватного права  обов`язковість договору, яка включає доктрину venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки), та виходить з римської максими «non concedit venire contra factum proprium» (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці). Наприклад, у статті I.-1:103 Принципів, визначень і модельних правил європейського приватного права вказується, що поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них».
		Зі змісту акту приймання-передавання від 10.01.2019 (а.с.13) та пунктів 10.3., 10.6. (абз.4), 10.9., 10.10. Договору випливає, що Орендар, приймаючи Майно в користування, був обізнаний про його стан та необхідність здійснення поточного ремонту, а у разі, якщо обсяг ремонтних робіт, що фактично підлягали виконанню, виявився більшим, ніж відповідач розраховував, або виходив за межі переліку робіт, які відносяться саме до поточного ремонту, Орендар мав ініціювати розірвання Договору, у тому числі виконати передбачений п.10.10. Договору обов`язок щодо складання акта приймання-передавання про повернення Майна.
		Докази того, що відповідач скористався передбаченим законодавством і Договором
		правом розірвати Договір, рівно як і докази припинення дії Договору, у матеріалах справи відсутні. Навпаки, підписавши Договір №1 від 06.02.2019 майже через місяць після підписання Договору та акту приймання-передавання від 10.01.2019, відповідач взяв на себе зобов`язання самостійно укласти договори про надання комунальних послуг і таким чином підтвердив намір користуватися орендованим Майном та виконувати Договір.
		Отже, до направлення позивачу листа №8-5-0.51-3524/2-19 від 02.07.2019 (а.с.25) відповідач послідовно демонстрував намір користуватися орендованим приміщенням, а в названому листі наміру розірвати Договір і повернути орендоване майно так і не висловив. Тож позивач мав правомірні та обґрунтовані очікування, що відповідач сам укладе договори про надання комунальних послуг і самостійно сплачуватиме за такі послуги.
		Вказане свідчить про наявність у період після підписання Договору №1 від 06.02.2019 в поведінці відповідача складу цивільного правопорушення, а саме: протиправна (недобросовісна) бездіяльність Орендаря як щодо укладення договору про постачання теплової енергії до орендованого приміщення, так і щодо вжиття заходів з розірвання договору оренди стала причиною проведення позивачем (балансоутримувачем орендованого відповідачем майна) процедури закупівлі теплової енергії та укладення за її результатами Договору про теплопостачання, що спричинило позивачу збитки у вигляді додаткових витрат бюджетних коштів за рахунок власного кошторису видатків, наявність вини Орендаря у понесенні Балансоутримувачем збитків.
		Як наслідок, належним чином доведеною, правомірною та такою, що підлягає задоволенню, є позовна вимога про стягнення 92762,41грн збитків за період 06.02.2019  31.12.2019, нарахованих:
		- за 23 дні лютого 2019 року  в сумі 16218,89грн;
		- за березень 2019 року  в сумі 21608,00грн;
		- за квітень 2019 року  в сумі 6333,35грн;
		- за жовтень 2019  в сумі 3279,68грн;
		- за листопад 2019  в сумі 24676,65грн;
		- за грудень 2019  в сумі 20645,84грн (а.с.4-6, 146).
		Судовий збір в сумі 1596,35грн покладається на відповідача відповідно до приписів п.2 ч.1 ст.129 ГПК України.
		У зв`язку зі змінами в процесуальному законодавстві строки розгляду справи №905/59/20 і багатьох інших спорів, що перебували у провадженні суду, спливли одночасно  07.08.2020. Через перебування у серпні 2020 року головуючої судді у відпустці, а у вересні  на лікарняному, рішення в цій справі складене після виходу судді з лікарняного.
		Керуючись ст.ст.2, 7, 11, 13-15, 33, 42, 74, 76-78, 80, 86, 129, 165 (ч.ч.4, 9), 178 (ч.2), 210, 233, 236-238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
		 
		В И Р І Ш И В:
		 
		Позов Східного офісу Держаудитслужби, м.Дніпро, до Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області, м.Краматорськ Донецької області, про стягнення 111622,97грн збитків  задовольнити частково.
		 
		Стягнути з Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області (84313, Донецька обл., м.Краматорськ, бул.Машинобудівників, буд.16; ідентифікаційний код 39767332) на користь Східного офісу Держаудитслужби (49600, м.Дніпро, вул.Володимира Антоновича, буд.22, корп.2; ідентифікаційний код 40477689) 92762,41грн збитків, 1596,35грн судового збору.
		В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
		 
		Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
		 
		Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Рішення може бути оскаржене до Східного апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому ст.ст.256, 257 Господарського процесуального кодексу України з урахуванням приписів підп.17.5 п.17 ч.1 розділу XI «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України.
		Повний текст рішення складений 03.11.2020.
		 
		 
		 
		 
		Суддя О.М. Шилова
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		надр.4 прим.: 1  у справу,
		2  сторонам, 1  третій особі

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...