Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 400/2221/20 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо; реалізації податкового контролю.
Надіслано для оприлюднення: 28.01.2021. Зареєстровано: 29.01.2021. Забезпечено надання загального доступу: 01.02.2021.
Дата набрання законної сили: 28.01.2021
Номер судового провадження: 854/7381/20

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		 
		 
		 
		___________________________________________________________________________________
		 
		П О С Т А Н О В А
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		28 січня 2021 р.м.ОдесаСправа № 400/2221/20Головуючий в 1 інстанції: Біоносенко В. В.
		 
		П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
		 
		головуючого судді-доповідача Скрипченка В.О.,
		 
		суддів Косцової І.П. та Осіпова Ю.В.,
		 
		розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Бенефіт Гранд» на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 13 серпня 2020 року (суддя Біоносенко, м. Миколаїв, повний текст рішення складений 13 серпня 2020 року) по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бенефіт Гранд» до Головного управління ДПС в Одеській області, Головного управління ДПС у Миколаївській області, про визнання протиправним та скасування рішення від 04.02.2020р. №28202, зобов`язання вчинити певні дії,-
		 
		В С Т А Н О В И В:
		 
		11 червня 2020 року товариство з обмеженою відповідальністю «Бенефіт Гранд» (далі  ТОВ «Бенефіт Гранд») звернулося до Миколаївського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС в Одеській області, Головного управління ДПС у Миколаївській області, в якому просило визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Одеській області про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 04.02.2020 №28202, зобов`язати Головне управління ДПС у Миколаївській області виключити ТОВ «Бенефіт Гранд» з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
		 
		Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 13 серпня 2020 року у задоволенні позову ТОВ «Бенефіт Гранд» було відмовлено в повному обсязі.
		 
		Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням ТОВ «Бенефіт Гранд» подало апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на неповне з`ясування судом першої інстанції обставин справи та порушення норм матеріального і процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким адміністративний позов ТОВ «Бенефіт Гранд» задовольнити повністю.
		Апелянт зазначає, що судом першої інстанції не було враховано, що віднесення ТОВ «Бенефіт Гранд» до переліку ризикових порушує його права та інтереси, оскільки внесення підприємства до переліку ризикових надає контролюючому органу беззаперечну підставу для автоматичного зупинення реєстрації податкових накладних, що блокує здійснення фінансово-господарської діяльності, а також руйнує ділову репутацію позивача перед контрагентами. Контролюючим органом жодним чином не обґрунтовано та не наведено цифрових показників та розрахунків відповідності ТОВ «Бенефіт Гранд» п. 8 Критеріям ризиковості. Крім того, прийняттю рішенню не передувало здійснення «ризикової» господарської діяльності, операції, тощо з боку позивача. Таким чином, апелянт вважає, що у відповідача відсутні законні та достатні підстави для включення ТОВ «Бенефіт Гранд» до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податків.
		Крім того, суд першої інстанції помилково застосував правові висновки Верховного Суду, які стосуються внесення до інформаційних баз податкового органу інформації щодо відповідності платника податків критеріям ризиковості платника податків, в той час як предметом спору в цій справі є рішення податкового органу про відповідність апелянта критеріям ризиковості платника податку.
		Порушенням норм матеріального права апелянт вважає те, що суд першої інстанції залишив поза увагою той факт, що спірні правовідносини врегульовані Постановою КМУ №1165 від 11.12.2019 року. При цьому суд першої інстанції, посилаючись на правові висновки Верховного Суду, фактично застосував до спірних правовідносин Постанову КМУ №117 від 21.02.2018 року.
		Таким, що суперечить приписам Податкового кодексу України, апелянт вважає і висновок суду першої інстанції про відсутність порушеного права позивача у зв`язку із прийняттям податковим органом оскаржуваного рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 04.02.2020 р. №28202.
		Порушенням норм процесуального права апелянт вважає те, що суд першої інстанції не встановив наявність податкової інформації, на підставі якої відповідач прийняв оскаржуване рішення, не надав правової оцінки доводам, аргументам та поданим позивачем документам, які повністю спростовують будь-які висновки про відповідність апелянта критеріям ризиковості платника податку.
		 
		Відповідач/ГУ ДПС у Миколаївській області рішення суду першої інстанції надіслало до апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу, у якому зазначило про законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції  без змін.
		 
		Справа розглянута судом першої інстанції в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження.
		 
		Апеляційним судом справа розглянута в порядку письмового провадження відповідно до ст. 311 КАС України, якою передбачено, що суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
		 
		Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги та відзиву на апеляційну скаргу, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов таких висновків.
		Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, товариство з обмеженою відповідальністю «Бенефіт Гранд» зареєстровано в якості юридичної особи, про що в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 09.10.2018 зроблено запис №10731020000038658. Основними видами діяльності ТОВ «Бенефіт Гранд» є оптова торгівля тютюновими виробами, діяльність посередників у торгівлі продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами, діяльність посередників, що спеціалізуються в торгівлі іншими товарами, діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту, неспеціалізована оптова торгівля, тощо.
		04.02.2020 Комісією Головного управління ДПС у Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідно до п. 6 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою КМУ від 11.12.2019 №1165, прийнято рішення №28202 про відповідність ТОВ «Бенефіт Гранд» критеріям ризиковості платника податку. Підставою зазначено п. 8 Критеріїв ризиковості платника податків: платник податку задіяний у постачанні схемного податкового кредиту.
		Не погоджуючись із правомірністю рішення комісії регіонального рівня ГУ ДПС України в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку від 04.02.2020 р. за №28202, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.
		 
		Відмовляючи у задоволенні цього позову ТОВ «Бенефіт Гранд», суд першої інстанції виходив з того, що здійснюючи автоматизований моніторинг, контролюючий орган виявляє ризик порушення норм податкового законодавства, а зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань. Отже, дії контролюючого органу щодо внесення до електронної бази даних інформації, незалежно від джерела її отримання (чи то отриманої внаслідок проведення податкової перевірки, чи то за результатами засідання Комісії ГУ ДПС), є лише службовою діяльністю працівників податкового органу на виконання своїх професійних обов`язків в порядку, передбаченому Податковим кодексом України.
		Також, суд першої інстанції виходив з того, що віднесення ТОВ «Бенефіт Гранд» до платників, які відповідають критеріям ризиковості, є одним із заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на відповідача функцій та завдань органів ДПС. Отже, включення суб`єктом владних повноважень до бази даних певної інформації не створює жодних перешкод для діяльності платника податку.
		 
		Проте, колегія суддів не може погодитися з судом першої інстанції, та надаючи правову оцінку його висновкам і встановленим обставинам справи, виходить з наступного.
		Так, спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Податковим кодексом України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) (надалі ПК України) та Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 року №1165, яка набрала чинності з 01.02.2020 року (надалі - Порядок №1165).
		Відповідно до підпункту 20.1.45 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право здійснювати щоденну обробку даних та інформації електронного кабінету, необхідних для виконання покладених на них функцій з адміністрування податкового законодавства та законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, що включає, зокрема, прийняття, обробку та аналіз документів та даних платників податків, здійснення повноважень, передбачених законом, які можуть бути реалізовані в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку.
		Пунктом 61.1 статті 61 Податкового кодексу України визначено, що податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
		Згідно з підпунктом 62.1.2 пункту 62.1 статті 62 ПК України податковий контроль здійснюється шляхом, серед іншого, інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів.
		Відповідно до пункту 71.1 статті 71 ПК України інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.
		Згідно з пунктами 74.1, 74.3 статті 74 ПК України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, зберігається в базах даних Інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем (далі - Інформаційні системи) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.
		Інформаційні системи і засоби їх забезпечення, розроблені, виготовлені або придбані центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, є державною власністю.
		Система захисту податкової інформації, що зберігається в базах даних Інформаційних систем, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.
		Внесення інформації до баз даних Інформаційних систем та її опрацювання здійснюються контролюючими органами.
		Перелік Інформаційних систем визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.
		Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики.
		Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
		Згідно з пунктом 201.16 статті 201 (у редакції, чинній з 31 грудня 2017 року) реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
		Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році» від 07 грудня 2017 року №2245-VIII (надалі - Закон №2245-VIII) змінена редакція пункту 201.16 статті 201 ПК України.
		Пунктом 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону №2245-VIII, Кабінету Міністрів України доручено до 1 березня 2018 року визначити порядок зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування, прийняти нормативно-правові акти, необхідні для реалізації цього Закону, привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом та забезпечити перегляд та приведення центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.
		Постановою Кабінету Міністрів України №1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» від 11 грудня 2019 року, зокрема, затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (надалі - Порядок №1165).
		Цей Порядок визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів.
		Відповідно до п. 2 Порядку №1165 автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації.
		Критерій оцінки ступеня ризиків, достатній для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, - визначений показник автоматизованого моніторингу, що характеризує ризик.
		Ризик порушення норм податкового законодавства - ймовірність складення та надання податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації в Реєстрі з порушенням норм підпункту «а» або «б» пункту 185.1 статті 185, підпункту «а» або «б» пункту 187.1 статті 187, абзацу першого пунктів 201.1, 201.7, 201.10 статті 201 ПК України за наявності об`єктивних ознак неможливості здійснення операції з постачання товарів/послуг, дані про яку зазначено в такій податковій накладній/розрахунку коригування, та/або ймовірності уникнення платником податку на додану вартість (далі - платник податку) виконання свого податкового обов`язку.
		Згідно з п. 5 Порядку №1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).
		Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).
		Пунктом 6 Порядку № 1165 передбачено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
		У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється (п. 7 Порядку №1165).
		Додатками №1 та №3 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних визначені Критерії ризиковості платника податку на додану вартість та Критерії ризиковості здійснення операцій відповідно.
		Додатком 1 до Порядку №1165 встановлено наступні Критерії ризиковості платника податку на додану вартість:
		1. Платника податку на додану вартість (далі - платник податку) зареєстровано (перереєстровано) на підставі недійсних (втрачених, загублених) та підроблених документів згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.
		2. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління неіснуючим, померлим, безвісти зниклим особам згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.
		3. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами, що не мали наміру провадити фінансово-господарської діяльності або здійснювати повноваження, згідно з інформацією, наданою такими особами.
		4. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) та ним проваджено фінансово-господарську діяльність без відома і згоди його засновників і призначених у законному порядку керівників згідно з інформацією, наданою такими засновниками та/або керівниками.
		5. Платник податку - юридична особа не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Казначейства (крім бюджетних установ).
		6. Платником податку не подано контролюючому органу податкової звітності з податку на додану вартість за два останніх звітних (податкових) періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України.
		7. Платником податку на прибуток підприємств не подано контролюючому органу фінансової звітності за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України.
		8. У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.
		Пунктом 6 Порядку №1165 передбачено, що питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.
		У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
		Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.
		Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення.
		У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
		Додатком №4 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджено бланк рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку.
		Так, в оскаржуваному рішенні контролюючим органом зазначено про відповідність платника податку - ТОВ «Бізком»« критеріям ризиковості платника, зокрема, п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку.
		Бланк рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку містить обов`язкове для заповнення поле «податкова інформація (заповнюється у разі відповідності пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку)» (т. 1 а.с. 16).
		Апеляційний суд зазначає, що у даному випадку податковим органом вказане поле не заповнено (проставлений прочерк) під час винесення оскаржуваного рішення.
		Так, апеляційний суд встановив, що оскаржуване рішення не містять жодних мотивів, підстав та причин віднесення апелянта до ризикових платників податків відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку, як і не містить доказів наявності податкової інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником з посиланнями на відповідні документи.
		Відповідно до п. 25 Порядку №1165 Комісія центрального рівня приймає рішення про неврахування таблиці даних платника податку, розглядає скарги на рішення комісій регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.
		Комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
		Згідно з п. 44-46 Порядку №1165 Комісія контролюючого органу перевіряє подані платником податку копії документів щодо їх достовірності шляхом звірки даних, які містяться в таких копіях документів, з даними, що надходять або можуть бути отримані з інших джерел інформації (реєстри, що ведуться державними органами, документи, зокрема електронні).
		Розгляд питання на засіданні комісії контролюючого органу включає такі етапи: доповідь секретаря комісії; доповідь члена комісії, співдоповідь (у разі потреби); внесення членами комісії пропозицій, їх обговорення; оголошення головою комісії рішення про припинення обговорення питання; голосування; оголошення головою комісії результатів голосування; оформлення протоколу.
		У протоколі засідання комісії контролюючого органу зазначається перелік осіб, присутніх на засіданні, порядок денний засідання, питання, що розглядалися на засіданні, перелік осіб, які виступали під час засідання, результати голосування, прийняті такою комісією рішення.
		Разом з тим, відповідач, всупереч вимог ст. 77 КАС України, не надав, а ні до суду першої інстанції, а ні до суду апеляційної інстанції, копію витягу з протоколу засідання комісії контролюючого органу, відтак апеляційному суду невідома, яка саме податкова інформація покладена в основу прийняття оскаржуваного рішення, як і невідомі джерела такої інформації.
		Отже, податковим органом не надано належних та допустимих доказів, які б вказували на наявність ознак ризиковості платника податку.
		Таким чином, апеляційний суд погоджується з доводами апелянта, що податковим органом не доведено, що існують підстави для застосування до позивача пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку з відповідним внесенням до переліку ризикових суб`єктів господарювання, у зв`язку з чим оскаржуване рішення Головного управління ДПС в Одеській області про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 04 лютого 2020 року №27872, є протиправним та підлягає скасуванню.
		При цьому апеляційний суд вважає помилковим взяття до уваги судом першої інстанції під час розгляду справи правової позиції Верховного Суду, висловленої у постановах від 20.11.2019 року по справі №480/4006/18 та від 03.03.2020 року по справі №240/3665/19, оскільки правові висновки у зазначених рішеннях викладені стосовно норм Порядків затверджених Постановою КМУ №117 від 21.02.2018 року, які діяли до 31.01.2020 включно. Наразі правовідносини сторін врегульовані проаналізованим вище Порядком №1165, який істотно відрізняється від Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженому Постановою КМУ №117 від 21.02.2018 року, в частині встановлення відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку.
		Зокрема, істотні відмінності полягають саме у тому, що відповідно до Порядку №1165 контролюючий орган приймає рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку, про що безпосередньо зазначається у самому рішенні.
		Відтак, висновок Верховного Суду про те, що дії контролюючого органу щодо внесення до Інтегрованої системи результатів засідання Комісії (за результатами, якої не приймалось рішення про відмову у реєстрації податкової накладної) рівно як і протокол Комісії не породжують правових наслідків для платників податків та не порушують їхні права, оскільки розміщена в цій системі інформація є службовою та використовується податковими органами для обробки зібраної інформації в автоматичному режимі (використовуються для виконання покладених на контролюючі органи, функцій та завдань) з метою здійснення відповідних прав та обов`язків, - у даному випадку не може бути застосовано, оскільки правове регулювання спірних правовідносин змінилося на законодавчому рівні.
		Стосовно посилань суду першої інстанції на те, що спірне рішення про визначення апелянта таким, що відповідає пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку, не створює для апелянта жодних правових наслідків у вигляді зміни або припинення його прав та не породжує для нього обов`язкових юридичних наслідків, апеляційний суд зазначає таке.
		Так, правилами підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 ПК України платник податків має право оскаржувати в порядку, встановленому цим Кодексом, рішення, дії (бездіяльність) контролюючих органів (посадових осіб), у тому числі індивідуальну податкову консультацію, яка йому надана, а також узагальнюючу податкову консультацію.
		Отже, в силу прямих приписів підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17, пункту 56.1 статті 56 ПК України платник податків має право оскаржити до адміністративного суду будь-яке рішення, прийняте контролюючим органом, у тому числі рішення відповідної комісії Головного управління ДПС в Одеській області щодо встановлення ризиковості платника податків, позаяк жодним нормативно-правовим актом юрисдикція адміністративного суду на розгляд спорів між платниками та контролюючими органами щодо оскарження такого роду рішень не виключається.
		При цьому, під час судового розгляду справи суд має встановити порушення прав платника внаслідок прийняття оскаржуваного рішення та перевірити, чи прийняте таке рішення з дотриманням критеріїв, визначених частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.
		Враховуючи, що приписами пункту 6 Порядку №1165 передбачено зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування у разі відповідності платника податків хоча б одному критерію ризиковості платника податку, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що встановлення Комісією ГУ ДПС в Одеській області відповідності апелянта пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку створює перешкоди у здійсненні апелянтом його господарської діяльності.
		Включення апелянта до переліку ризикових платників податку на додану вартість тягне за собою правові наслідки у вигляді зупинення реєстрації усіх без виключень податкових накладних/розрахунків коригувань, поданих платником. При цьому, такі наслідки носять для апелянта виключно негативний характер з огляду на те, що строк реєстрації кожної податкової накладної значно збільшується, а на апелянта покладається додатковий обов`язок щодо надання пояснень та документів, при цьому, остаточне рішення про реєстрацію податкової накладної чи про відмову в реєстрації буде прийнято лише після надання таких пояснень та документів.
		Негативні наслідки від необґрунтованого прийняття оскаржуваного рішення про відповідність апелянта критеріям ризиковості платника податку полягають також у тому, що контрагенти апелянта не мають можливості сформувати податковий кредит за податковою накладною, реєстрація якої зупинена, що у подальшому несе ризики припинення господарських відносин між апелянтом та його контрагентами.
		Крім того, суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що внаслідок прийняття рішення (про включення платника до переліку ризикових платників податків) апелянт/позивач потрапляє у стан правової невизначеності, позаяк контролюючий орган не повідомив, які саме документи необхідно подати для виключення платника податків з переліку ризикових.
		При вирішенні даного спору апеляційний суд наголошує, що пунктом 6 Порядку №1165 врегульовано процедуру прийняття контролюючим органом рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, зокрема, визначено, що у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податків з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості платника податків.
		Апеляційний суд зазначає, що процедура оскарження рішення податкового органу про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку передбачена на законодавчому рівні та має на меті надання платнику податків можливості здійснити захист своїх прав та охоронюваного законом інтересу.
		Крім того, додатком 4 до Порядку №1165 затверджено форму рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, якою прямо передбачено, що таке рішення може бути оскаржене в адміністративному або судовому порядку, що логічно узгоджується із приписами абзацу 15 пункту 6 Порядку №1165, відповідно до якого у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
		Тобто, Кабінет Міністрів України, який за нормами пункту 201.16 статті 201 ПК України, наділений делегованими повноваженнями встановлювати порядок та підстави зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, прямо визнав юрисдикцію адміністративного суду на розгляд по суті спорів між платниками податків та контролюючими органами щодо правомірності прийняття рішень про включення платників податків до переліку ризикових.
		У відповідності до ч. 1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
		З огляду на викладене суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що суд першої інстанції допустив порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи і є підставою для скасування рішення суду першої інстанції з ухваленням нового рішення про задоволення позову 
		Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат апеляційний суд зазначає, що позивач сплатив судовий збір у загальній сумі 5255 грн. (за подання позову в суді першої інстанції 2102 грн. (а.с. 1), за подання апеляційної скарги 3153 грн. (а.с. 230), який, відповідно до приписів ст. 139 КАС України має бути відшкодований апелянту за рахунок відповідача.
		Відтак, апеляційна скарга ТОВ «Бенефіт Гранд» підлягає повному задоволенню.
		 
		Керуючись статтями 292, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, апеляційний суд,-
		 
		П О С Т А Н О В И В:
		 
		Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Бенефіт Гранд» - задовольнити повністю.
		Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 13 серпня 2020 року - скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Бенефіт Гранд» - задовольнити повністю.
		Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС в Одеській області про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 04 лютого 2020 року №28202.
		Зобов`язати Головне управління ДПС у Миколаївській області виключити товариство з обмеженою відповідальністю «Бенефіт Гранд» (ЄДРПОУ 42536520) з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
		Стягнути з Головного управління ДПС у Миколаївській області за рахунок його бюджетних асигнувань (ЄДРПОУ 43144729) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Бенефіт Гранд» (ЄДРПОУ 39678630) 5 255 грн. (п`ять тисяч двісті п`ятдесят п`ять гривень) відшкодування понесених судових витрат (сплаченого судового збору).
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає відповідно до ч. 6 ст. 12, ст. 257 та ч. 5 ст. 328 КАС України.
		 
		 
		 
		Головуючий суддя-доповідачВ.О.Скрипченко
		 
		 
		СуддяІ.П.Косцова
		 
		 
		СуддяЮ.В.Осіпов

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...