Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 826/14053/16 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; соціального захисту (крім соціального страхування), з них; громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Надіслано судом: 28.01.2021. Зареєстровано: 29.01.2021. Забезпечено надання загального доступу: 29.01.2021.
Дата набрання законної сили: 28.01.2021
Номер судового провадження: К/9901/56173/18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		28 січня 2021 року 
		м. Київ
		справа № 826/14053/16
		адміністративне провадження № К/9901/56173/18
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
		головуючого - Шарапи В.М.,
		суддів - Тацій Л.В., Чиркіна С.М.,
		розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація; далі - Виконавчий орган) на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 вересня 2017 року у складі судді Качура І.А. та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 13 червня 2018 року у складі колегії суддів:            Кузьмишиної О.М. (головуючий), суддів: Глущенко Я.Б. Пилипенко О.Є. у справі за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) в особі Комісії для розгляду питань пов`язаних із встановленням статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, третя особа: Управління праці та соціального захисту населення Дніпровської районної державної адміністрації в м. Києві, про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії,
		ОПИСОВА ЧАСТИНА          
		Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій
		1. У вересні 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом у якому просила:
		1.1 - визнати протиправною та скасувати відмову Комісії з розгляду питань пов`язаних із встановленням статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи від 25 лютого 2014 року №3 щодо встановлення ОСОБА_1 ,         ІНФОРМАЦІЯ_1 , статусу постраждалого внаслідок Чорнобильської катастрофи та видачі посвідчення постраждалого внаслідок Чорнобильської катастрофи;
		1.2 - зобов`язати Комісію з розгляду питань, пов`язаних із встановленням статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи Департаменту соціальної політики Київської міської ради визначити ОСОБА_1 статус особи постраждалого внаслідок Чорнобильської катастрофи із видачею відповідного посвідчення.
		2. Окружний адміністративний суд міста Києва постановою від 15 вересня 2017 року, залишеною без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 13 червня 2018 року, позов задовольнив.
		Визнав протиправною відмову Виконавчого органу в особі Комісії для розгляду питань, пов`язаних із встановленням статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи у встановленні ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , статусу постраждалого внаслідок Чорнобильської катастрофи та видачі посвідчення постраждалого внаслідок Чорнобильської катастрофи, оформлену Протоколом засідання Комісії для розгляду питань, пов`язаних із встановленням статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи від 25 лютого 2014 року №3.
		Зобов`язав Виконавчий орган в особі Комісії для розгляду питань, пов`язаних із встановленням статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи визначити ОСОБА_1 статус особи, постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи та видати відповідне посвідчення.
		2.1 Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили із того, що статус потерпілої від Чорнобильської катастрофи та причинний зв`язок інвалідності підтверджено наявними в матеріалах справи доказами (що підтверджується експертним висновком), а тому відмова є неправомірною. 
		3. Судами попередніх інстанцій встановлено що:
		3.1 ОСОБА_1 народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 , після народження їй поставлено діагноз "Вроджена вада серця (порок серця), дефект міжшлуночкової перетинки, захворювання пов`язане із впливом аварії на ЧАЕС".
		3.2 21 січня 2014 року ОСОБА_1 отримала довідку до акту медико-соціальної експертної комісії, де зазначено, що при повторному огляді є інвалідом з дитинства ІІІ групи, інвалідність встановлено до 1 лютого 2017 року, причина інвалідності "захворювання, пов`язане із аварією на ЧАЕС". 
		У відповідності до експертного висновку центральної міжвідомчої експертної комісії МОЗ та МНС України "По встановленню причинного зв`язку хвороб, що привели до інвалідності та смерті з дією іонізуючого випромінювання та інших шкідливих чинників внаслідок аварії на ЧАЕС від 30 грудня 2013 року №2695-8264 зазначається: "Центральна міжвідомча експертна комісія на засіданні №10 від 24 грудня 2013 року розглянула звернення ОСОБА_1 та надану згідно переліку та зареєстровану у ЦМЕК 10 грудня 2013 року документацію на предмет встановлення причинного зв`язку хвороб, інвалідності, і смерті з дією з дією іонізуючого випромінювання та інших шкідливих чинників внаслідок аварії на ЧАЕС" Основний діагноз: вроджена вада серця, дефект міжшлуночкової перетинки, захворювання пов`язане із впливом аварії на ЧАЕС." (далі - Експертний висновок).
		3.3 Після отримання Експертного висновку ОСОБА_1 звернулась до Управління праці та соціального захисту населення Дніпровської РДА в м. Києві із заявою щодо встановлення статусу постраждалого внаслідок Чорнобильської катастрофи та видачі відповідного посвідчення.
		3.4 Відповідно до наданої суду копії Витягу з протоколу засідання Комісії для розгляду питань, пов`язаних із встановленням статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи від 25 лютого 2014 року №3, Комісією вирішено, що підстав для визначення статусу постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи з числа потерпілих від Чорнобильської катастрофи категорії 1, немає, оскільки, зв`язок захворювання з впливом аварії на ЧАЕС встановлено після досягнення повноліття.
		3.5 Крім того, згідно з копією Витягу з протоколу засідання Комісії для розгляду питань, пов`язаних із встановленням статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи від 4 серпня 2016 року №7, Комісією прийнято рішення за матеріалами особової справи, що ОСОБА_1 підстав для зміни рішення Комісії для розгляду питань, пов`язаних із встановленням статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи від 25 лютого 2014 року №3 - немає.
		3.6 10 червня 2016 року листом №37/09-17468 копія вказаного Витягу з протоколу засідання Комісії направлено на адресу ОСОБА_1 
		3.7 Не погоджуючись із відмовою відповідача, позивач звернулася до суду.
		Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:
		4. Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, Виконавчий орган звернувся із касаційною скаргою, у якій просить їх скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову.
		4.1 На обґрунтування касаційної скарги скаржник зазначив, що зобов`язання відповідача встановити позивачці статус постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи та видати посвідчення постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1 на підставі експертного висновку є втручанням у здійснення ним своїх дискреційних повноважень.
		Скаржник також вказує, що право на отримання посвідчення потерпілого мають особи, яким причинний зв`язок інвалідності з насідками Чорнобильської катастрофи було встановлено до досягнення повноліття, однак, позивачу такий зв`язок було встановлено після 18 років.
		5. Позивач відзив на касаційну скаргу не подала. 
		Висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги:
		6. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанції, згідно зі статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.
		Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
		7. Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з наступного.
		8. Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		9. Законом України від 28 лютого 1991 року №796-XII «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі - Закон №796-XII) визначено основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, умов проживання і трудової діяльності, соціального захисту потерпілого населення.
		10. Відповідно до статті 11 Закону №796-XII до потерпілих від Чорнобильської катастрофи належать, зокрема, особи, які досягли повноліття, з числа зазначених у статті 27 цього Закону, та яким у дитячому віці встановлено причинний зв`язок інвалідності з наслідками Чорнобильської катастрофи, за умови проходження переогляду у спеціалізованій медико-соціальній експертній комісії відповідно до частини п`ятої статті 17 цього Закону.
		11. Крім осіб, зазначених у частині першій цієї статті, до потерпілих від Чорнобильської катастрофи належать неповнолітні діти, зазначені у статті 27 цього Закону №796-XII. Після досягнення повноліття (у разі одруження або влаштування на роботу у передбачених чинним законодавством випадках до досягнення повноліття - за їх бажанням відповідно з часу одруження або влаштування на роботу), визначення статусу потерпілих від Чорнобильської катастрофи провадиться на умовах, визначених частиною першою цієї статті, а щодо потерпілих, зазначених у пункті 6 частини першої цієї статті, визначення категорії провадиться відповідно до пункту 1 частини першої статті 14 цього Закону.
		12. Пунктом 5 частини першої статті 27 цього Закону №796-XII передбачено, що до дітей, потерпілих від Чорнобильської катастрофи, належать неповнолітні діти, які народились після 26 квітня 1986 року від батька, який на час настання вагітності матері мав підстави належати до категорії 1, 2 або 3 постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, або народжені матір`ю, яка на час настання вагітності або під час вагітності мала підстави належати до категорії 1, 2 або 3 постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи;
		13. Відтак, статус потерпілого у розумінні зазначених вище норм мають особи, які народились після 26 квітня 1986 року від батька, який на час настання вагітності матері мав підстави належати до категорії 1, 2 або 3 постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, та після досягнення ними повноліття набули інвалідності, пов`язаної із наслідками Чорнобильської катастрофи відповідно до висновку спеціалізованої медико-соціальної експертної комісії.
		14. За приписами статті 12 Закону №796-XII причинний зв`язок між захворюванням, пов`язаним з Чорнобильською катастрофою, частковою або повною втратою працездатності громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, і Чорнобильською катастрофою визнається встановленим (незалежно від наявності дозиметричних показників чи їх відсутності), якщо його підтверджено під час стаціонарного обстеження постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи уповноваженою медичною комісією не нижче обласного рівня або спеціалізованими медичними установами Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, які мають ліцензію центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони здоров`я.
		15. На встановлення причинного зв`язку між погіршенням стану здоров`я і встановленням інвалідності та наслідками Чорнобильської катастрофи мають право особи, яким після досягнення повноліття не буде надано відповідно до частини першої статті 11 цього Закону статусу потерпілих від Чорнобильської катастрофи, з числа: зазначених у пункті 2 статті 27 цього Закону; народжених після 26 квітня      1986 року від батька, який на час настання вагітності матері мав підстави належати до 1 або 2 категорії постраждалих, або матір`ю, яка на час настання вагітності або під час вагітності мала підстави належати до 1 або 2 категорії постраждалих. 
		16. Отже, однією з підстав для отримання посвідчення категорії 1 є встановлення уповноваженою медичною комісією не нижче обласного рівня або спеціалізованими медичними установами Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, які мають ліцензію центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони здоров`я причинного зв`язку інвалідності з Чорнобильською катастрофою.
		17. Пунктом 1 частини першої статті 14 Закону № 796-XII визначено, що до категорії 1 осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, відносяться інваліди з числа учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та потерпілих від Чорнобильської катастрофи (статті 10, 11 і частина третя статті 12), щодо яких встановлено причинний зв`язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, хворі внаслідок Чорнобильської катастрофи на променеву хворобу.
		18. Таким чином, до категорії 1 осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи належать:
		інваліди з числа учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, щодо яких встановлено причинний зв`язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою;
		інваліди з числа потерпілих від Чорнобильської катастрофи, щодо яких встановлено причинний зв`язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою;
		хворі внаслідок Чорнобильської катастрофи на променеву хворобу.
		19. Порядок видачі посвідчень встановлюється постановою Кабінету Міністрів України від 20 січня 1997 року №51 «Про затвердження Порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі - Порядок №51).
		20. Положеннями абзацу 1 пункту 3 Порядку №51 встановлено, що інвалідам з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і потерпілим від Чорнобильської катастрофи, щодо яких встановлено причинний зв`язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, хворим внаслідок Чорнобильської катастрофи на променеву хворобу, віднесеним до категорії 1, видаються посвідчення синього кольору, серія А.
		21. Абзацом дев`ятим пункту 10 Порядку №51 закріплено, що посвідчення видаються потерпілим від Чорнобильської катастрофи, віднесеним до категорії 1, щодо яких встановлено причинний зв`язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, - на підставі довідки медико-соціальної експертної комісії про встановлення інвалідності відповідної групи, пов`язаної з наслідками Чорнобильської катастрофи.
		22. Аналіз наведених вище норм дає підстави для висновку, що у справі, яка розглядається, позивачці для отримання посвідчення особи, яка постраждала в наслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1 законодавством визначено такі умови:
		- особа повинна мати статус потерпілого від Чорнобильської катастрофи;
		- повинен бути встановлений причинний зв`язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою уповноваженою медичною комісією не нижче обласного рівня (тобто на підставі довідки медико-соціальної експертної комісії про встановлення інвалідності відповідної групи, пов`язаної з наслідками Чорнобильської катастрофи) або спеціалізованими медичними установами Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, які мають ліцензію центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони здоров`я.
		Інших вимог для отримання посвідчення категорії 1 серії А, законодавець не визначає, єдиною умовою є лише відповідний висновок медичної установи.
		23. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від                30 жовтня 2018 року по справі №826/13094/16 та від 21 лютого 2018 року по справі №826/3650/17.
		24. Судами попередніх інстанцій встановлено, що батько позивача ОСОБА_2 був учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, що підтверджується наявними у матеріалах справи копіями посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи першої категорії (серія НОМЕР_1 ) та копією вкладки до цього посвідчення № НОМЕР_2 .
		25. Також, встановлено, що ОСОБА_1 народилася із вродженою вадою серця, що було визнано лікарями та підтверджено посвідченням дитини, що потерпіла від Чорнобильської катастрофи серії НОМЕР_3 , виданого 27 лютого      1995 року. Діагноз який було встановлено після народження ОСОБА_1 підтверджують медичні обстеження, які були проведені в період з 2013 року по       2015 рік різними медичними установами. Висновком ЦМЕК від 30 грудня 2013 року №2695-8264 підтверджено діагноз вродженої вади серця позивача та установлено зв`язок із впливом аварії на ЧАЕС із визначенням позивачеві ІІІ групи інвалідності з наступним переоглядом 14 січня 2017 року.
		26. За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про наявність правових підстав для визнання за позивачем статусу особи, постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи, позаяк наявними у справі матеріалами беззаперечно підтверджується те, що хвороба, яку ОСОБА_1 має від народження та у зв`язку із якою позивач стала інвалідом ІІІ групи, пов`язана із наслідками аварії на Чорнобильській АЕС.
		27. Крім того, судами попередніх інстанцій враховано, що ці обставини були встановлені час розгляду адміністративної справи №826/23849/15 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Дніпровської районної в місті Києві Київської державної адміністрації про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії, а тому, згідно частини першої статті 72 КАС України, вищевказані обставини не підлягають додатковому встановленню під час вирішення даної адміністративної справи.
		28. Доводи скаржника про відсутність у позивача права на встановлення статусу особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи першої категорії, оскільки їй у дитячому віці не встановлювався причинний зв`язок інвалідності з наслідками Чорнобильської катастрофи, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки в ході судового розгляду справи підтверджено наявність причинного зв`язку між захворюванням та впливом Чорнобильської катастрофи.
		29. Стосовно доводів скаржника про те, що суди попередніх інстанцій, зобов`язуючи відповідача встановити позивачу статусу постраждалої 1 категорії та видати відповідне посвідчення, втрутився у дискреційні повноваження державного органу, колегія суддів зазначає наступне.
		30. Згідно з Рекомендаціями Комітету Міністрів Ради Європи № R (80) 2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року, під дискреційними повноваженнями необхідно розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
		31. Отже, виключною ознакою дискреційних повноважень є право певного органу приймати рішення, вчиняти дії чи утримуватися від них із певною свободою розсуду, за умови, якщо кожне із прийнятих рішень буде законним.
		32. Натомість, як правильно зазначили суди попередніх інстанцій, за умови встановлення в судовому порядку факту надання позивачкою всіх необхідних документів, що підтверджують її право на встановлення статусу постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи та видачі посвідчення постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1 серії А, у відповідача за наслідками відмови у встановленні ОСОБА_1 статусу постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1 серії А, є лише один можливий варіант вчинення дій - прийняти рішення про встановлення статусу постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи та видати відповідне посвідчення.
		33. Відтак, у даному випадку суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, ухвалюючи рішення про зобов`язання відповідача прийняти відповідне рішення, не втрутився у його дискреційні повноваження, а тому доводи касаційної скарги в цій частині є необґрунтованими.
		34. Інші доводи, які містяться в касаційній скарзі, висновків судів попередніх інстанцій не спростовують, не дають підстав вважати, що судами першої та  апеляційної інстанцій неправильно застосовано норми матеріального права чи порушено норми процесуального права, а зводяться до переоцінки досліджених судом доказів.
		35. На підставі викладеного, Верховний Суд зазначає, що оскаржувані судові рішення ухвалені із правильним застосуванням норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, а суди першої та апеляційної інстанції під час розгляду справи не допустили порушень процесуального закону, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи, відповідно підстави для скасування чи зміни оскаржених судових рішень відсутні.
		36. У відповідності до частини першої статті 350 КАС України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
		Керуючись пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року №460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ», статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, -
		ПОСТАНОВИВ:
		Касаційну скаргу Виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) залишити без задоволення. 
		Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 вересня 2017 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 13 червня             2018 року - залишити без змін.
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не оскаржується.
		 
		 
		 
		Суддя-доповідач                                                                                          В.М. Шарапа
		Судді:                                                                                                              Л.В. Тацій
		                                                                                                              С.М. Чиркін

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...