Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 953/1044/21 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про; застосування запобіжних заходів; тримання особи під вартою.
Надіслано для оприлюднення: 28.01.2021. Зареєстровано: 29.01.2021. Забезпечено надання загального доступу: 01.02.2021.
Дата набрання законної сили: 02.02.2021
Номер судового провадження: 1-кс/953/708/21
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12020220490001043

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		                                Справа № 953/1044/21 
		                            н/п 1-кс/953/708/21 
		  УХВАЛА 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		     
		"26" січня 2021 р. Київський районний суд м. Харкова у складі:
		слідчого судді- ОСОБА_1 , 
		за участю: секретарясудовий засідань- ОСОБА_2 ,
		прокурора- ОСОБА_3 , 
		захисника- ОСОБА_4 ,                
		підозрюваного ОСОБА_5 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань у приміщенні суду в м.Харкові клопотання старшого слідчого СВ Київського ВП ГУНП в Харківській області майора поліції ОСОБА_6 , погоджене прокурором Харківської міської прокуратури № 2 ОСОБА_3 , по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020220490001043 від 09.03.2020, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно: 
		ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Сарухан Вірменія, вірмена, громадянина України, працюючого на посаді державного реєстратора юридичних осіб, фізичних осіб  підприємців та громадських формувань сектору державної реєстрації Печенізької районної державної адміністрації Харківської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, 
		підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 365-2 КК України, -
		 
		встановив:
		25.01.2021 до суду надійшло клопотання старшого слідчого СВ Київського ВП ГУНП в Харківській області майора поліції ОСОБА_6 по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020220490001043 від 09.03.2020, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 .
		На обґрунтування клопотання слідчий вказує, що 09.03.2020 до Київського ВП надійшла заява ОСОБА_7 про зловживання повноваженнями державним ресторатором Печенізької районної державної адміністрації Харківської області щодо реєстрації права власності на нерухоме майно, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , розташованого на 3-му поверсі.
		Крім того, до Харківської місцевої прокуратури №2 Харківської області з Управління СБУ в Харківській області надійшли матеріали за фактом вчинення державним реєстратором Печенізької РДА Харківської області службового підроблення, що спричинило тяжкі наслідки.
		09.09.2020 матеріали досудових розслідувань за №12020220490001043 та №42020221080000306 об`єднані в одне кримінальне провадження №12020220490001043. 
		22.01.2021 слідчим винесена постанова про зміну кваліфікації кримінального правопорушення з ч.1 ст.365-2 КК України на ч.3 ст.365-2 КК України. 
		Слідчий стверджує, що у відповідності до розпорядження заступника голови Печенізької районної державної адміністрації Харківської області від 01 квітня 2016 року №34-к «Про призначення на посаду ОСОБА_5 » призначений на посаду державного реєстратора юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань сектору державної реєстрації Печенізької районної державної адміністрації Харківської області, із збереженням 13 рангу державного службовця, та у відповідності до наказу керівника апарату районної адміністрації від 05 квітня 2019 року № 30-к, присвоєно 8 ранг державного службовця. 
		У відповідностідо ст.8закону України«Про державнуслужбу» від10грудня 2015року №889-VIII(зізмінами тадоповненнями),серед іншогодержавний службовецьзобов`язаний  дотримуватись Конституції та законів України, діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України , забезпечувати в межах наданих повноважень ефективне виконання завдань і функцій державних органів , сумлінно і професійно виконувати свої посадові обов`язки ,додержуватися вимогзаконодавства усфері запобіганняі протидіїкорупції.  Державні службовці виконують також інші обов`язки, визначені у положеннях про структурні підрозділи державних органів та посадових інструкціях, затверджених керівниками державної служби в цих органах, та контракті про проходження державної служби (у разі укладення).
		Відповідно до п.п. «В» п. 1 ч. 1 ст. 3 закону України «Про запобігання корупції» від 14 жовтня 2014 року № 1700-VII (зі змінами та доповненнями) ОСОБА_5 є суб`єктом на якого поширюється обмеження та заборони встановлені зазначеним законом, а саме ст. 22 закону України «Про запобігання корупції» забороняється використовувати свої службові повноваження або своє службове становище та пов`язані з цим можливості з метою одержання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб.
		Приписами ч. 3 ст. 10 закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та обтяжень» від 1 липня 2004 року № 1952-IV (зі змінами та доповненнями) визначено, що державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяжень, зокрема: відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться у Державному реєстрі прав, відомостям, що містяться у поданих/отриманих документах; наявність обтяжень прав на нерухоме майно; наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов`язує можливість виникнення, переходу, припинення речового права, що підлягає державній реєстрації. Окрім того державний реєстратор перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення. Під час проведення реєстраційних дій державний реєстратор обов`язково використовує відомості Державного земельного кадастру та Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, а також відомості інших реєстрів (кадастрів), автоматизованих інформаційних систем, держателем (розпорядником, володільцем, адміністратором) яких є державні органи, шляхом безпосереднього доступу до них чи у порядку інформаційної взаємодії з Державним реєстром прав, у тому числі відомості, що містять персональні дані особи.
		В той же час у відповідності до посадової інструкції державного реєстратора юридичних осіб, фізичних осіб  підприємців та громадських формувань сектору державної реєстрації Печенізької районної державної адміністрації, що затверджена 10 вересня 2019 першим заступником Печенізької районної державної адміністрації, ОСОБА_5 зобов`язаний, серед іншого забезпечувати виконання покладених на сектор державної реєстрації завдань з питань, що належать до його компетенції.
		Державний реєстратор юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань також має право проводити державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно відповідно до закону, для чого:
		1) Встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно, зокрема:
		-відповідність обов`язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення (у випадках, встановлених законом);
		-відповідність повноважень особи, яка подає документи на державну реєстрацію, та сторін (сторони) правочину, згідно з яким відбувається державна реєстрація виникнення, переходу, припинення прав на нерухоме майно або обтяження таких прав;
		-відповідність відомостей про нерухоме майно, наявних у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та поданих документах;
		-відповідність даних про наявність (або відсутність) інформації та/або відповідних документів, що свідчать про накладення (зняття) заборони (арешту) або інших обтяжень, що перешкоджають державній реєстрації прав, у тому числі відсутність встановлених законом заборон на відчуження нерухомого майна;
		-наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або договір (угода) пов`язує можливість проведення державної реєстрації виникнення 
		2)Приймає рішення про державну реєстрацію прав, відмову в такій реєстрації, її зупинення, про державну реєстрацію обтяжень, про скасування запису, погашення запису та внесення змін до записів у Державному реєстрі прав.
		За версією органу досудового розслідування, ОСОБА_5 , як державний реєстратор в органі державної влади  Печенізькій районній державній адміністрації Харківської області, а відповідно до ч. 3 ст. 18 Кримінального кодексу України є службовою особою, зловживав своїм службовим становищем з метою одержання неправомірної вигоди, за наступних обставин.
		Так, 06 березня 2020 року в денний час до сектору державної реєстрації Печенізької РДА, що розташована за адресом: Харківська область, с.м.т. Печеніги, вул. Незалежності, б. 48, звернувся представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Женева» код ЄДРПОУ 40888017, ОСОБА_8 , з заявою про державну реєстрацію прав на нежитлові приміщення 3-го поверху №1-6, 8-20 в літ. «А-3», які розташовані за адресою: АДРЕСА_2 , що належать на праві власності Азов-Чорноморській інвестиційній компанії у формі товариства з обмеженою відповідальністю. 
		В той же час ОСОБА_5 виконуючи обов`язки державного реєстратора, перебуваючи в приміщені Печенізької РДА, отримавши вищезазначену заяву з доданими до неї документами, здійснив перевірку документів та відомостей Державного реєстру прав, відомостей реєстрів (кадастрів), автоматизованих інформаційних систем на наявність підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав та прийняття відповідних рішень. 
		Під час перевірки ОСОБА_5 було достовірно встановлено наявність невідповідності поданих документів відомостям, що містяться в державних реєстрах та наявність чинної заборони на відчуження та арешту, зареєстрованих на підставі ухвали Київського районного суду м. Харкова від 13.04.2018 у справі №640/6303/18, відповідно до якої накладено арешт на нежитлове приміщення 3-го поверху №1-6, 8-20 в літ. «А-3», за адресою: АДРЕСА_2 , шляхом заборони їх відчуження до його скасування.
		Встановивши підстави для відмови у проведенні державної реєстрації прав, ОСОБА_5 переслідуючи особисту зацікавленість з метою отримання неправомірної вигоди, діючи умисно, використовуючи надані йому повноваження та службове становище, всупереч інтересів служби, прийняв рішення про державну реєстрацію прав на нежитлові приміщення за ТОВ «Фінансова компанія «Женева», відомості про яке о 10 годині 37 хвилин ним були внесені до розділу в Державному реєстрі прав з накладенням кваліфікованого електронного підпису із застосуванням засобів кваліфікованого електронного підпису.
		Слідчий зазначає, що ОСОБА_5 підозрюється в тому, що він, займаючи посаду державного реєстратора, зловживаючи своїми повноваженнями з метою отримання неправомірної вигоди, достовірно знаючи про наявності підстав для відмови у проведені державної реєстрації, прийняв рішення про державну реєстрацію прав на нежитлові приміщення 3-го поверху №1-6, 8-20 в літ. «А-3», які розташовані за адресою: АДРЕСА_2 , відомості про яке вніс до Державного реєстру прав, тим самим протиправно позбавив Азов-Чорноморській інвестиційній компанії у формі товариства з обмеженою відповідальністю права власності, чим завдав останньому матеріальну шкоду на суму 5521410 грн. 00 коп. відповідно до висновку експерта Харківського НДЕКЦ судової оціночної-будівельної експертизи №14/235СЕ-20 від 29.12.20, що є тяжкими наслідками. 
		Таким чином, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 365-2 КК України, тобто зловживання своїми повноваженнями державним реєстратором з метою отримання неправомірної вигоди, яке завдало істотної шкоди охоронюваним законом інтересам юридичної особи, які спричинили тяжкі наслідки.
		22.01.2021 ОСОБА_5 вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 365-2 КК України.
		Підставою для звернення до слідчого судді із клопотанням про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стали наявність достатніх підстав вважати, що ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст. 365-2 КК України та наявність ризиків, передбачених пунктами 1,2,4,5 ч.1 ст. 177 КПК України, саме: ризик переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення. 
		Сторона обвинувачення у судовому засіданні клопотання про обрання підозрюваному ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підтримала. Прокурор зазначив, що зібрані на час розгляду клопотання докази свідчать про обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 365-2 ККта підтверджують наявність ризиків, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України. Обрання більш м`якого запобіжного заходу не забезпечить виконання належної процесуальної поведінки підозрюваного, у зв`язку з чим, сторона обвинувачення просила застосувати відносно ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб. Крім того, відповідно до ч.3 ст.183 та ч.5 ст. 182 КПК України, визначити розмір застави у розмірі завданих збитків по даному кримінальному проводженню, а саме 5521410 грн.
		Підозрюваний та його захисник проти задоволення клопотання заперечували, посилаючись на необґрунтованість повідомленої підозри, а також на недоведеність стороною обвинувачення ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
		Крім цього, за твердженням сторони захисту, непомірним для підозрюваного є і розмір застави, визначений стороною обвинувачення, оскільки останній проживає разом з батьками, сестрою та її малолітньою дитиною у квартирі, яка належить на праві власності його матері. Підозрюваний є єдиним годувальником та членом сім`ї який працює, так як його батько є пенсіонером, а мати  домогосподарка. Сестра перебуває у декретній відпустці по догляду за дитиною. Відповідно до довідки про доходи підозрюваний за період з липня по грудень 2020 отримав дохід у розмірі 51 699, 58 грн. 
		З огляду на зазначені обставини в сукупності, сторона захисту просила відмовити у задоволенні клопотання слідчого про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під варти щодо підозрюваного, а у разі часткового задоволення клопотання просила застосувати до ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічний час доби.
		Слідчий суддя, заслухавши думку сторони захисту та сторони обвинувачення, дослідивши надані матеріали та докази у їх сукупності, прийшов до наступного висновку.
		В провадженні СВ Київського ВП ГУНП в Харківській області перебуває кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020220490001043 від 09.03.2020 за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 365-2 КК України та від 05.08.2020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 366 КК України.
		22.01.2021 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні тяжкого корупційного кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 365-2 КК України.
		Відповідно до ст.177КПК України метою запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування або суду, перешкоджати кримінальному провадженню, незаконно впливати на потерпілих, свідків, тощо, вчинити інше кримінальне правопорушення, а підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити такі дії: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
		При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, згідно ст. 178 КПК України, враховується: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; міцність соціальних зав`язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного; майновий стан підозрюваного; наявність судимостей у підозрюваного; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
		Таким чином, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
		- наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;
		- наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбаченихстаттею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
		- недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні (ч. 1ст. 194 КПК України).
		Щодо наявності обґрунтованої підозри слідчий суддя зазначає наступне.
		Відповідно до ч.5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), яка відповідно дост. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»є джерелом права.
		Оскільки положення кримінального процесуального законодавства не розкривають поняття «обґрунтованості підозри», в оцінці цього питання слідчий суддя користується практикою ЄСПЛ.
		У своїх рішеннях, зокрема, «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України», Європейський суд з прав людини наголошує, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.
		«Обґрунтована підозра» існує тоді, коли факти, якими обґрунтовується затримання, можна «розумно» вважати такими, що підпадають під опис одного з правопорушень, визначених у законі про кримінальну відповідальність. Тобто явно не може йтися про наявність «обґрунтованої підозри», якщо дії, у вчиненні яких підозрюється особа, не становлять кримінального правопорушення на момент учинення (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Волох проти України»).
		При цьому факти що підтверджують обґрунтовану підозру не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок. Стандарт доказування «обґрунтована підозра» не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред`явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, що пов`язано з меншою мірою ймовірності, необхідною на ранніх етапах кримінального провадження для обмеження прав особи
		Уявлення про «обґрунтовану підозру» має ґрунтуватися поміж інших факторів, на двох ключових критеріях: суб`єктивному та об`єктивному.
		Перший критерій означає, що підозра має бути добросовісною, тобто особа, яка виконала затримання та оголосила підозру, має щиро підозрювати особу у вчиненні кримінального правопорушення, другий - що об`єктивно існують дані про скоєне кримінальне правопорушення і причетність особи до вчинення правопорушення. Такими даними можуть бути дії самого підозрюваного, наявні документи, речові докази, показання очевидців тощо.
		Крім цього, у рішенні ЄСПЛ у справі «Феррарі-Браво проти Італії» №9627/81 від 14 березня 1984 року суд зазначив, що «питання про те, що арешт або тримання під вартою до суду є виправданими тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, ставити не можна, оскільки це є завданням попереднього розслідування, сприяти якому має й тримання під вартою»; у справі «Мюррей проти Сполученогс Королівства» №14310/88 від 23 жовтня 1994 року «факти, які є причиною виникнення підозрі не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування вирок) чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процес) кримінального розслідування».
		З матеріалів доданих до клопотання вбачається, що ОСОБА_5 22.01.2021 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 365-2 КК України, а саме зловживання своїми повноваженнями державним реєстратором з метою отримання неправомірної вигоди, яке завдало істотної шкоди охоронюваним законом прав або інтересам юридичних осіб. 
		Слідчим суддею встановлено, що 06.03.2020, на час вчинення інкримінованого кримінального правопорушення, ОСОБА_5 займав посаду державного реєстратора юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань сектору державної реєстрації Печенізької районної державної адміністрації, 8 ранг державного службовця .Мав доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
		За результатами розгляду даного клопотання про застосування запобіжного заходу слідчим суддею встановлено, що висновки органу досудового розслідування про наявність підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбачене ч.3 ст. 365-2 КК України, не є очевидно необґрунтованими чи недопустимими, виходячи з наданих стороною обвинувачення доказів: показань представника потерпілого Азов-Чорноморської інвестиційної компанії у формі товариства з обмеженою відповідальністю, який був допитаний у судовому засіданні у якості свідка та які містяться в протоколі допиту від 16.01.2021; даними, що містяться у розпорядженні заступника голови Печенізької районної державної адміністрації Харківської області № 34-к від 01.04.2016 про призначення на посаду державного реєстратора юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань сектору державної реєстрації районної державної адміністрації ОСОБА_5 ; даними, що містяться у посадовій інструкції від 10.09.2019 державного реєстратора юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань сектору державної реєстрації Печенізької районної державної адміністрації; даними, що містить зміст Наказу Міністерства юстиції України №2184/5 від 24.06.2020 про задоволення скарги Азово-Чорноморської інвестиційної компанії у формі товариства з обмеженою відповідальністю від 13.03.2020 за №20; висновком колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції від 11.06.2020; даними, що містяться в інформаційній довідці з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №203354786 від 06.03.2020; висновком експерта Харківського НДЕКЦ №14/235СЕ-20 від 29.12.2020 .
		Заперечення сторони захисту стосуються оцінки доказів, наданих стороною обвинувачення на предмет їх належності, допустимості та достатності, що виходить за межі тих питань, які слідчий суддя має вирішувати під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
		На цій стадії кримінального провадження, враховуючи практику Європейського суду з прав людини, слідчий суддя повинен лише надати оцінку тому чи достатньо отриманої інформації та досліджених доказів, для того, щоб допустити можливість, що особа щодо якої вирішується питання про застосування запобіжного заходу могла вчинити кримінальне правопорушення, яке їй інкримінується. Питання ж оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні того чи іншого злочину входить до компетенції суду під час розгляду кримінального провадження по суті.
		З огляду на зазначене, не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій ОСОБА_5 , виходячи з наявних у суду матеріалів клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 365-2 КК України за викладених у клопотанні обставин.
		Вказане може бути підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження у виді запобіжного заходу.
		Щодо наявності ризиків, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України слідчий суддя зазначає наступне.
		Згідно ч. 1ст.183КПК Українитримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177КПК України.
		Слідчий суддя враховує наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 2,5 ст. 177 КПК України, а саме можливість запобігання спробам підозрюваним: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; вчинити інше кримінальне правопорушення.
		Зокрема, ризик втечі має оцінюватись у контексті чинників, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування («Бекчиєв проти Молдови» §58). Суворість покарання є ревалентною обставиною в оцінці ризику того, що обвинувачений може втекти або повторного вчинення злочинів («Ідалов проти Росії», «Гарицьки проти Польщі», «Храїді проти Німеччини», «Ілійков проти Болгарії»), а наявність судимості може стати підставою для обґрунтування того, що обвинувачений може вчинити новий злочин («Сельчук проти Туреччини», «Мацнеттер проти Австрії»).
		Надаючи оцінку можливості підозрюваним переховуватися від органу досудового розслідування та суду, слідчий суддя бере до уваги, що існує певна ймовірність того, що останній з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованого йому тяжкого корупційного злочину, що у свою чергу позбавляє підозрюваного можливість у подальшому бути звільненим від кримінальної відповідальності з випробуванням, може вдатися до відповідних дій.
		Слідчий суддя також погоджується з доводами сторони обвинувачення про наявність ризику знищення, приховування або спотворення речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин правопорушення, оскіль підозрювангий на даний час займає посаду державного реєстратора юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань сектору державної реєстрації Печенізької районної державної адміністрації, має можливість як особисто, так і через співробітників знищити приховати або спотворити документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.
		При встановленні наявності ризику знищення, приховування або спотворення речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин правопорушення, слідчим суддею також врахована наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 365-2 КК України, що свідчить про високу ступінь можливості особи вдатися до вчинків, пов`язаних із знищенням, приховуванням, спотворенням речей та документів, які на даний час органом досудового розслідування не отримані, але можуть мати значення для кримінального провадження.
		Також слідчий суддя вважає доведеним ризик, щодо вчинення іншого кримінального правопорушення ОСОБА_5 не зважаючи на те, що він раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, стороною обвинувачення не надано ніяких документів, які б підтверджували, що підозрюваний вчиняв подібні дії у минулому, однак, під час розгляду даного клопотання встановлено, що підозрюваний продовжує займати посаду державного реєстратора юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань сектору державної реєстрації Печенізької районної державної адміністрації та має доступ до державних реєстрів, окрім доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
		Ризик того, що підозрюваний перешкоджатиме кримінальному провадженню іншим способом, не знайшов свого підтвердження під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, а тому слідчим суддею не враховується.
		Крім того, слідчий суддя враховує, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке відповідно до ст.ст. 12,45 КК України є тяжким корупційним злочином, санкція якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років, що унеможливлює, у разі його засудження, призначити судом більш м`яке покарання, ніж передбачено законом та звільнити від відбування покарання з випробуванням, розмір майнової шкоди, у завдані якої підозрюється ОСОБА_5 , а також данні щодо його особи, який раніше не судимий, має задовільну характеристику з місця роботи, постійне місце проживання, однак не одружений, тобто не має стійких соціальних зав`язків та виявляє підвищену соціальну небезпеку.
		Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин.
		Згідно сформованої практики Європейського суду з прав людини, Право людини на свободу є основоположним, але не абсолютним та може бути обмежено з огляду на суспільний інтерес. Тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи. Застосовуючи запобіжний захід у виді тримання під вартою, необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони прав і інтересів як суспільства, так і потерпілого. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суспільства більшої суворості в оцінці цінностей суспільства («Летельє проти Франції»). 
		З урахуванням конкретних обставин вчинення кримінального правопорушення, яке інкримінується підозрюваному, даних про особу підозрюваного, слідчий суддя вважає, що наявність позитивної характеристики з місця роботи, на яку посилається сторона захисту, з урахуванням характеру та тяжкості злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , сукупність обставин, на підставі яких встановлено наявність ризиків, передбачених у статті 177 КПК України, вказує на недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для забезпечення підозрюваним виконувати покладених на нього процесуальних обов`язків та запобіганню спробам вчинити дії, передбачені ч.1 ст. 177 КПК України.
		За таких підстав, те, що злочин у вчинені якого підозрюється ОСОБА_5 є корупційним, а отже у цьому кримінальному провадженні наявний суспільний інтерес, який полягає у необхідності захисту високих стандартів охорони прав як інтересів суспільства, слідчий суддя вважає, що для запобігання доведеним у суді ризикам, слід обрати підозрюваному саме такий запобіжний захід, про який прохає прокурор. 
		Спираючись на нормист. 178 КПК України, якими встановлено ті обставини, що враховуються при обрані запобіжного заходу, слідчий суддя приходить до висновку про можливість застосування відносно підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, незважаючи на виключний характер цього запобіжного заходу.
		Відповідно до ч. 3ст. 183 КПК Українислідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених цим Кодексом.
		Відповідно до ч. 1ст. 182 КПК України, застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків.
		У клопотанні слідчий просить застосувати до підозрюваного заставу у розмірі завданих збитків по даному кримінальному проводженню, а саме 5521410 грн.
		Слідчий суддя не погоджується з розміром застави з таких підстав.
		Відповідно до ч. 4ст. 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбаченихстаттею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
		Пункт 2 ч. 5ст. 182 КПК Українивизначає, що розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину може бути застосований у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
		Відповідно до абз. 2 ч. 5ст. 182 КПК Україниу виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
		У рішенні «Мангурас проти Іспанії» від 20.11.2010 Європейський суд з прав людини зазначив, що гарантії, передбачені п. 3 статті 5 Конвенції, покликані забезпечити не компенсацію втрат, а зокрема явку обвинуваченого на судове засідання. Таким чином сума (застави) повинна бути оцінена враховуючи самого обвинуваченого, його активи та його взаємовідносини з особами які мають забезпечить його безпеку, іншими словами, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості) при якому перспектива втрати застави, у випадку відсутності на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб унеможливити перешкоджання особою встановленню істини у кримінальному провадженні. При цьому має бути враховано наявність грошових засобів у обвинуваченого.
		Утой же час слід не допускати встановлення такого розміру застави, що є завідомо непомірним для цієї особи та призводить до неможливості виконання застави (абзац 4 п. 16 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання порядку застосування запобіжних заходів під час досудового розслідування та судового провадження відповідно до Кримінального процесуального кодексу України» № 511-550/0/4-13 від 04.04.2013).
		Отже розмір застави повинен, головним чином, визначатися виходячи з особи підозрюваного, його майнового стану і його відносин з особами, які надають забезпечення, іншими словами, враховуючи той факт, чи буде втрата забезпечення у випадку неявки підозрюваного до суду достатнім стримуючим фактором для нього, щоб не здійснити втечу.
		При цьому Європейський суд з прав людини також наголошує, що якщо на карту поставлене право на свободу, гарантоване статтею 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, влада повинна приділяти питанню встановлення відповідного розміру застави таку ж увагу, якби це стосувалося обґрунтування необхідності тримання особи під вартою.
		На переконання слідчого судді підозрюваному ОСОБА_5 слід визначити заставу у межах максимального розміру, визначеному п.2 ч.5 ст.182 КПК України, а саме 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить175 (сто сімдесят п`ять тисяч) 120 (сто двадцять) грн. 
		Зазначений розмір, з урахуванням майнового стану підозрюваного та його родини, не є явно непомірним для нього. В той же час він є значним та, на думку слідчого судді, цілком здатним забезпечити виконання належної процесуальної поведінки з боку підозрюваного. 
		У той же час, зменшуючи розмір застави, слідчим суддею враховано, що стороною обвинувачення не доведено виключні випадки які б давали можливість призначити заставу у розмірі, який перевищує вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
		В обґрунтування розміру застави сторона обвинувачення посилалася лише на значний розмір майнової шкоди, у завдані якої підозрюється ОСОБА_5 , а саме 5521410 грн. Будь-яких інших доказів щодо наявності майна чи доходів у підозрюваного та членів його сім`ї, стороною обвинувачення не надано.
		Керуючись ст. ст. 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 206, 211, 309, 372, 395 КПК України, слідчий суддя, 
		УХВАЛИВ:
		Клопотання старшого слідчого СВ Київського ВП ГУНП в Харківській області майора поліції ОСОБА_6 , погоджене прокурором Харківської міської прокуратури № 2 ОСОБА_3 , по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020220490001043 від 09.03.2020, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно  ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1  задовольнити частково. 
		Застосувати відноснопідозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах Державної установи «Харківський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України на 60 діб  до 26.03.2021 включно.
		Визначити  ОСОБА_5  суму застави у 175 (сто сімдесят п`ять тисяч) 120 ( сто двадцять) грн., яку необхідно внести на депозитний рахунок ТУ ДСА України у Харківській області.
		У разі внесення застави у визначеному слідчим суддею розмірі вважається, що до підозрюваного обрано запобіжний захід у виді застави.
		Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент часу внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу протягом дії ухвали.
		У випадку внесення застави покласти на підозрюваного такі обов`язки:
		-прибувати до слідчих, які здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні, та прокурорів, які здійснюють нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва, на першу вимогу;
		- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді або суду; 
		-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
		- -здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.
		Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити два місяці з моменту внесення застави.
		Роз`яснити підозрюваному, що у випадку внесення застави, оригінал документів з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок ТУДСА України коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.
		Відповідно до вимог ст. 182 КПК України роз`яснити підозрюваному, що в разі невиконання покладених на нього обов`язків, застава буде звернена в дохід держави та зарахована до спеціального фонду Державного бюджету України. 
		Роз`яснити заставодавцю, що підозрюваний ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, максимальне покарання за яке передбачене законом у вигляді позбавлення волі на строк до 8 років, та попередити його про обов`язки із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, а також про наслідки не виконання цих обов`язків.
		Покласти на заставодавця наступні обов`язки: забезпечувати належну поведінку підозрюваного; забезпечувати явку, належно повідомленого підозрюваного, обвинуваченого, до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду; повідомлення слідчого, прокурора, слідчого суддю, та суд про причини неявки підозрюваного, обвинуваченого.
		Зобов`язати заставодавця забезпечити виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків щодо повідомлення слідчого, прокурора, слідчого суддю чи суд про зміну свого місця проживання або перебування, обов`язку не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді або суду.
		Попередити заставодавця, що в разі невиконання покладених на нього та самого підозрюваного обов`язків, застава буде звернена в дохід держави та зарахована до спеціального фонду Державного бюджету України.
		Зобов`язати старшого слідчого СВ Київського ВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_6 негайно повідомити близького родича підозрюваного ОСОБА_5 про взяття під варту останнього. 
		Встановити строк дії ухвали до 26.03.2021 року. 
		Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення, а підозрюваним в той же строк, але з моменту отримання копії ухвали слідчого судді.
		Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
		Повний текст ухвали складено 28.01.2021.
		 
		Слідчий суддя    ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...