Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 363/1707/20 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із трудових правовідносин, з них.
Надіслано судом: 29.01.2021. Зареєстровано: 30.01.2021. Забезпечено надання загального доступу: 02.02.2021.
Дата набрання законної сили: 01.03.2021
Номер судового провадження: 2/363/435/21

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		27.01.2021 Справа № 363/1707/20 
		 
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		27 січня 2021 року Вишгородський районний суд Київської області у складі:
		головуючого -  судді                Котлярової І.Ю., 
		за участі секретаря -                 Скотаренко В.М.,
		розглянув у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Вишгород цивільну справу за позовом Департаменту патрульної поліції до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у зв`язку із надмірним використанням основної щорічної відпустки за невідпрацьовану частину календарного року,-
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Представник Департаменту патрульної поліції звернувся до Вишгородського районного суду Київської області із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у зв`язку із надмірним використанням основної щорічної відпустки за невідпрацьовану частину календарного року. В обґрунтування своїх вимог вказав, що наказом Департаменту патрульної поліції від 29.01.2019 року № 68 о/с сержанта поліції ОСОБА_1 , який прибув з Головного управління Національної поліції у м. Києві, призначено поліцейським роти № 2 взводу № 2 батальйону із забезпечення супроводження Департаменту патрульної поліції з 30.01.2019 року. 01.02.2019 року відповідач звернувся до керівництва Департаменту патрульної поліції з рапортом про надання йому щорічної основної оплачуваної відпустки за 2019 рік з 06.02.2019 тривалістю 30 календарних днів. Наказом Департаменту патрульної поліції від 05.02.2019 № 79 о/с відповідачу надано основну щорічну відпустку за 2019 рік тривалістю 30 календарних днів та додаткову оплачувану відпустку за стаж служби в поліції тривалістю 1 день з 06 лютого по 09 березня 2019 року. Отже, відповідач у повному обсязі використав основну щорічну та додаткову відпустки за 2019 рік. 17.07.2019 року відповідач звернувся до керівництва Департаменту патрульної поліції з рапортом про звільнення зі служби в поліції за власним бажанням з 31.07.2019 року. Наказом Департаменту патрульної поліції від 30.07.2019 № 574 о/с відповідача звільнено зі служби в поліції з 31.07.2019 року із відрахуванням грошового забезпечення за 13 діб надмірно нарахованої частини чергової оплачуваної відпустки за час невідпрацьованої частини календарного року. Копію зазначеного наказу відповідач отримав в останній день служби - 31.07.2019 року, що підтверджується його особистим підписом на копії зазначеного наказу. Водночас до видання зазначеного наказу Департаменту патрульної поліції, відповідач отримав грошове забезпечення за липень 2019 року в повному обсязі (13 401,02 грн.) без відрахування з нього 13 діб заборгованості у зв`язку надмірним використанням щорічної основної відпустки за 2019 рік за невідпрацьовану частину календарного року. Тобто, наказ ДПП про звільнення відповідача видано вже після того, як він у повному обсязі отримав грошове забезпечення за липень 2019 року, а тому утримувати із зазначеного грошового забезпечення заборгованість за 13 діб надмірно використаної основної щорічної відпустки за 2019 рік неможливо, відтак грошове забезпечення відповідачеві було виплачене раніше 29.07.2019 року, ніж день видачі наказу Департаменту патрульної поліції від 30.07.2019 № 574 о/с. На підставі викладеного, представник позивача звернувся до суду та просив стягнути з відповідача на користь позивача заборгованості з грошового забезпечення у зв`язку із надмірним використанням основної щорічної відпустки за 2019 рік за невідпрацьовану частину календарного року у розмірі 5 474, 69 грн. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 102, 00 грн.
		Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 02.07.2020 року було відкрито провадження по справі та призначено до підготовчого судового засідання.
		Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 23.12.2020 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
		Представник позивача в судове засідання не з`явився, подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити із викладених у позові підстав.
		Відповідач до суду не з`явився, про день та час слухання справи був належним чином повідомлений, про що свідчить наявна в матеріалах справи розписка про ознайомлення останнім щодо дати наступного судового засідання, заяви про розгляд справи за його відсутність до суду не надходило, не скористався своїм правом та не надав суду відзив на позовну заяву і всі письмові докази, а тому суд, відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України, вважає можливим вирішити справу на підставі наявних доказів без участі відповідача.
		Оскільки суд позбавлений можливості відкласти розгляд справи на підставі ст. 223 ЦПК України, в межах строку встановленого ст. 210 ЦПК України, дану справу слід розглянути на підставі наявних доказів.
		Суд, дослідивши письмові матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов наступного.
		Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи в межах заявлених позовних вимог і на підставі наданих сторонами доказів. У ст. 12 ЦПК України, говориться, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
		Судом встановлено, що наказом Департаменту патрульної поліції від 29.01.2019 року № 68 о/с сержанта поліції ОСОБА_1 , який прибув з Головного управління Національної поліції у м. Києві, призначено поліцейським роти № 2 взводу № 2 батальйону із забезпечення супроводження Департаменту патрульної поліції з 30.01.2019 року. 
		01.02.2019 року відповідач звернувся до керівництва Департаменту патрульної поліції з рапортом про надання йому щорічної основної оплачуваної відпустки за 2019 рік з 06.02.2019 тривалістю 30 календарних днів. 
		Наказом Департаменту патрульної поліції від 05.02.2019 № 79 о/с відповідачу надано основну щорічну відпустку за 2019 рік тривалістю 30 календарних днів та додаткову оплачувану відпустку за стаж служби в поліції тривалістю 1 день з 06 лютого по 09 березня 2019 року. 
		17.07.2019 року відповідач звернувся до керівництва Департаменту патрульної поліції з рапортом про звільнення зі служби в поліції за власним бажанням з 31.07.2019 року. 
		Наказом Департаменту патрульної поліції від 30.07.2019 № 574 о/с відповідача звільнено зі служби в поліції з 31.07.2019 року із відрахуванням грошового забезпечення за 13 діб надмірно нарахованої частини чергової оплачуваної відпустки за час невідпрацьованої частини календарного року. Копію зазначеного наказу відповідач отримав в останній день служби - 31.07.2019 року, що підтверджується його особистим підписом на копії зазначеного наказу. 
		Представник позивача у позовній заяві посилається на те, що до видання зазначеного наказу Департаменту патрульної поліції, відповідач отримав грошове забезпечення за липень 2019 року в повному обсязі у розмірі 13 401,02 грн. без відрахування з нього 13 діб заборгованості у зв`язку надмірним використанням щорічної основної відпустки за 2019 рік за невідпрацьовану частину календарного року. Тобто, наказ ДПП про звільнення відповідача видано вже після того, як він у повному обсязі отримав грошове забезпечення за липень 2019 року, а тому утримувати із зазначеного грошового забезпечення заборгованість за 13 діб надмірно використаної основної щорічної відпустки за 2019 рік неможливо.
		Позивач виплатив відповідачу грошове забезпечення за липень 2019 року в повному обсязі у розмірі 13 401,02 грн., що підтверджується розрахунковими листками долучених до матеріалів справи.
		Відповідно до ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини,на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
		Враховуючи положення ч. 2 ст. 77 ЦПК України, предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Доказами в розумінні ч. 1 ст. 76 ЦПК України, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.        
		Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
		Згідно із частиною першою статті 4 КЗпП України законодавство про працю складається з Кодексу законів про працю України та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього.
		За змістом статті 9 ЦК України положення цього Кодексу застосовуються до врегулювання відносин, які виникають у сферах використання природних ресурсів та охорони довкілля, а також до трудових та сімейних відносин, якщо вони не врегульовані іншими актами законодавства.
		Відповідно до частини першої статті 127 КЗпП України, частини першої статті 26 Закону України «Про оплату праці»  відрахування із заробітної плати можуть провадитись тільки у випадках, передбачених законодавством України.
		Одним із видів відрахувань із заробітної плати є відрахування із заробітної плати працівників для покриття заборгованості підприємству, де вони працюють.
		Згідно із пунктом 2 частини другої статті 127 КЗпП України відрахування із заробітної плати працівників для покриття їх заборгованості підприємству, установі і організації, де вони працюють, можуть провадитись за наказом (розпорядженням) власника або уповноваженого ним органу: при звільненні працівника до закінчення того робочого року, в рахунок якого він вже одержав відпустку, за невідроблені дні відпустки. Відрахування за ці дні не провадиться, якщо працівник звільняється з роботи з підстав, зазначених в пунктах 3, 5, 6 статті 36 і пунктах 1, 2 і 5 статті 40 цього Кодексу, а також при направленні на навчання та в зв`язку з переходом на пенсію.
		Відповідно до статті 22 Закону України «Про відпустки» у разі звільнення працівника до закінчення робочого року, за який він уже одержав відпустку повної тривалості, для покриття його заборгованості власник або уповноважений ним орган провадить відрахування із заробітної плати за дні відпустки, що були надані в рахунок невідпрацьованої частини робочого року.
		За змістом частини першої статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно набуте, згодом відпала.
		Відповідно до статті 1215 ЦК України не підлягає поверненню безпідставно набуті: 1) заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача; 2) інше майно, якщо це встановлено законом.
		Системне тлумачення положень статтей 127, 233 КЗпП України, статті 22 Закону України «Про відпустки» дає підстави зазначити, що роботодавець може звернутися із вимогами про стягнення коштів за невідпрацьовані дні використаної працівником відпустки до суду протягом одного року з дня виникнення права на відрахування відповідних сум.
		Судом встановлено, що відповідач отримав грошове забезпечення за липень 2019 року в повному обсязі у розмірі 13 401,02 грн. без відрахування з нього 13 діб заборгованості у зв`язку надмірним використанням щорічної основної відпустки за 2019 рік за невідпрацьовану частину календарного року. Тобто, наказ ДПП про звільнення відповідача видано вже після того, як він у повному обсязі отримав грошове забезпечення за липень 2019 року, а тому утримувати із зазначеного грошового забезпечення заборгованість за 13 діб надмірно використаної основної щорічної відпустки за 2019 рік неможливо.
		Випадки, у яких можуть здійснюватися відрахування із заробітної плати, передбачені у статті 127 КЗпП України.
		Тлумачення положень частини другої статті 127 КЗпП України дає підстави дійти висновку, що відрахування із заробітної плати працівника для покриття ним заборгованості підприємству, де він працює, можуть провадитися за наказом (розпорядженням) власника підприємства або уповноваженого ним органу. Отже, видача відповідного наказу є правом власника підприємства.
		Як на підставу позову, позивач посилався на неможливість проведення відрахування із заробітної плати відповідача  у зв`язку із тим, що наказ ДПП про звільнення відповідача видано вже після того, як він у повному обсязі отримав грошове забезпечення за липень 2019 року, тому він звернувся до суду.
		З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що оскільки відповідач звільнилася з роботи до закінчення робочого року, за який він одержав відпустку повної тривалості, а під час звільнення відрахування із суми заробітної плати, нарахованої під час остаточного розрахунку, за наказом (розпорядженням) підприємства не проведено у зв`язку із тим, що наказ ДПП про звільнення відповідача видано вже після того, як він у повному обсязі отримав грошове забезпечення за липень 2019 року, то позивач має право стягнути відповідну суму у судовому порядку. До суду позивач звернувся із вказаним позовом в межах строку, визначеного частиною другою статті 233 КЗпП України. Відтак, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
		Судові витрати у справі щодо сплати судового збору, суд вирішує відповідно до вимог ст.141 ЦПК України, та вважає за необхідне стягнути із відповідача на користь позивача судовий збір у розмірі 2 102, 00 гривень.
		На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 12, 13, 76-79, 81, 259, 263-265, 354 ЦПК України, суд, -
		 
		ВИРІШИВ:
		 
		Позовні вимоги Департаменту патрульної поліції до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у зв`язку із надмірним використанням основної щорічної відпустки за невідпрацьовану частину календарного року - задовольнити.
		Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , на користь Департаменту патрульної поліції (код ЄДРПОУ 40108646, м. Київ, вул. Федора Ернста, 3) 5 474 (п`ять тисяч чотириста сімдесят чотири) гривень 69 копійок заборгованості з грошового забезпечення у зв`язку із надмірним використанням основної щорічної відпустки за 2019 рік за невідпрацьовану частину календарного року.
		Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , на користь Департаменту патрульної поліції (код ЄДРПОУ 40108646, м. Київ, вул. Федора Ернста, 3) витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 102 (дві тисячі сто дві) гривень 00 копійок.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. 
		Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення через Вишгородський районний суд Київської області.
		Позивач: Департамент патрульної поліції (код ЄДРПОУ 40108646, м. Київ, вул. Федора Ернста, 3).
		Відповідач:  ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 ).
		 
		 
		 
		Суддя                                                                                                І.Ю. Котлярова

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...