Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 906/943/18 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: 29.01.2021. Зареєстровано: 30.01.2021. Забезпечено надання загального доступу: 01.02.2021.
Дата набрання законної сили: 06.04.2021 (частково)
Результат оскарження 06.04.2021 Північно-західний апеляційний господарський суд: скасовано рішення місцевого суду частково та ухвалено нове рішення
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Господарський суд
		Житомирської області
		_______________________________________
		___________________________________________________________________
		10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,
		E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua 
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		"18" січня 2021 р. м. Житомир Справа № 906/943/18 
		Господарський суд Житомирської області у складі:
		судді Макаревича В.А. 
		секретаря судового засідання: Шарана Я.В.
		за участю представників сторін:
		від позивача: Задорожний Ю.В. - ліквідатор; 
		від ініціюючого кредитора: Мазуренко І.О., свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю №000415 від 28.02.2019, ордер серії ВН №127677 від 15.01.2021 (представник    ФОП Косенка В.О.); 
		від відповідача: Гурба М. В. ордер серії АВ №1004036 від 10.04.2020 та ордер серії АВ №1004037 від 10.04.2020, посвідчення адвоката №427 від 13.12.2004 - представник ПП ФГ "Колос" та ОСОБА_1; 
		 розглянувши у відкритому судовому засіданні позовну заяву ТОВ "Ружинський комбікормовий завод" до Приватного підприємства "Укрєвробудпроект" (м.Київ); Товариства з обмеженою відповідальністю "Траст Агротех" (м.Київ); Фермерського господарства "Агро-Союз" (с.Білилівка, Ружинський район, Житомирська область); Приватного підприємства Фермерського господарства "Колос" (с.Білилівка, Ружинський район, Житомирська область); ОСОБА_1 (с.Білилівка, Ружинський район, Житомирська область) про визнання недійсним договору купівлі-продажу єдиного майнового комплексу ТОВ "Ружинський комбікормовий завод" від 04.07.2018, укладеного між ТОВ «Ружинський комбікормовий завод» та Приватним підприємством «Укрєвробудпроект»,   визнання права власності на майно, витребування майна ТОВ "Ружинський комбікормовий завод" у межах справи №906/943/18
		За заявою: фізичної особи-підприємця Косенка Володимира Олександровича (м.Львів-Брюховичі);
		До боржника: Товариства з обмеженою відповідальністю "Ружинський комбікормовий завод" (Вінницька область, Погребищенський район, м. Погребище); 
		про визнання банкрутом
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		У провадженні Господарського суду Житомирської області знаходиться справа №906/943/18 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Ружинський комбікормовий завод" (Вінницька область, Погребищенський район, м.Погребище).
		19.08.2019 до господарського суду надійшла заява розпорядника майна, на якого згідно ухвали господарського суду від 16.07.2019 тимчасово покладено виконання обов`язків керівника ТОВ "Ружинський комбікормовий завод" Сиволобова М.М., до Приватного підприємства "Укрєвробудпроект" (м. Київ); ТОВ "Траст Агротех" (м.Київ); ФГ "Агро-Союз" (с.Білилівка, Ружинський район, Житомирська область); Приватного підприємства Фермерського господарства "Колос" (с.Білилівка, Ружинський район, Житомирська область); ОСОБА_1 (с.Білилівка, Ружинський район, Житомирська область)  про:
		- визнання недійсним договору купівлі-продажу від 04.07.2018, № 2930 єдиного майнового комплексу, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 11597418252, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Назаренко К.В., укладеного між ТОВ "Ружинський комбікормовий завод" та ПП "Укрєвробудпроект";
		- визнання права власності ТОВ "Ружинський комбікормовий завод" на наступні об`єкти нерухомого майна:
		1) об`єкт нерухомого майна, реєстраційний номер 1804190218252, адреса АДРЕСА_1 ;
		2) об`єкт нерухомого майна, реєстраційний номер 1738819718252, адреса АДРЕСА_11 ;
		3) об`єкт нерухомого майна, реєстраційний номер 1760451380000, адреса АДРЕСА_12 ;
		4) об`єкт нерухомого майна, реєстраційний номер 1804144718252, адреса АДРЕСА_13 ;
		- витребування у Товариства з обмежено відповідальністю "Траст Агротех" на користь Товариства з обмежено відповідальністю "Ружинський комбікормовий завод" нерухомого майна, що складається із: КПП 1,А; Вагова 1,Б; Пилорама 1,Й;             ДСП-32,1 І; Склад сировини 2,Л; Зерносклад під навіс, 2,Ї; що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна     1804190218252;
		- витребування у Фермерського господарства "Агро-Союз" на користь ТОВ "Ружинський комбікормовий завод" нерухомого майна, що складається із: склад, 1, Д та склад 1 , Ж, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_11, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 1738819718252;
		- витребування у Приватного підприємства Фермерського господарства "Колос" на користь ТОВ "Ружинський комбікормовий завод" нерухомого майна, що складається із: зерносклад, 1, В; ДСП-32,2, Г; свинарник, 1,Е, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_12, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна     1760451380000;
		- витребування у ОСОБА_1 на користь ТОВ "Ружинський комбікормовий завод" нерухомого майна, що складається із: цех рідких дріжжей, гараж 1,К, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_13 , реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 1804144718252.
		Ухвалою суду від 04.09.2019 відкрито провадження щодо розгляду заяви  Товариства з обмеженою відповідальністю "Ружинський комбікормовий завод" до Приватного підприємства "Укрєвробудпроект" (м. Київ); Товариства з обмеженою відповідальністю "Траст Агротех" (м.Київ); Фермерського господарства "Агро-Союз" (с.Білилівка, Ружинський район, Житомирська область); Приватного підприємства Фермерського господарства "Колос" (с.Білилівка, Ружинський район, Житомирська область); ОСОБА_1 (с.Білилівка, Ружинський район, Житомирська область) про визнання недійсним договору купівлі-продажу майна, витребування майна та визнання права власності на майно у межах справи №906/943/18 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Ружинський комбікормовий завод" та призначено підготовче засідання.
		Ухвалою суду від 17.09.2019 суддею Макаревичем В.А. прийнято до свого провадження заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Ружинський комбікормовий завод" до Приватного підприємства "Укрєвробудпроект" (м. Київ); Товариства з обмеженою відповідальністю "Траст Агротех" (м.Київ);    Фермерського господарства "Агро-Союз" (с.Білилівка, Ружинський район, Житомирська область); Приватного підприємства Фермерського господарства "Колос" (с.Білилівка, Ружинський район, Житомирська область); ОСОБА_1 (с.Білилівка, Ружинський район, Житомирська область) про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 04.07.2018, №2930 єдиного майнового комплексу, укладеного між ТОВ "Ружинський комбікормовий завод" та ПП "Укрєвробудпроект", витребування майна та визнання права власності на майно та призначено її для розгляду в судове засідання; прийнято до свого провадження та призначено до розгляду у судове засідання клопотання ФГ "Агро-Союз" про продовження    строку для надання витребуваного судом договору про поділ майна №13 від 08.01.2019, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бродським В.В. та призначено  підготовче засідання суду.
		Слід зазначити, що судові засідання у справі неодноразово відкладались з метою дотримання процесуальних прав сторін, рівності сторін перед законом і судом, змагальності, дотримання принципів диспозитивності та пропорційності та у зв`язку із задоволенням судом заяв та клопотань представників учасників провадження про відкладення розгляду справи з об`єктивних підстав.
		Ухвалою суду від 17.09.2020 закрито підготовче провадження та призначено справу №906/943/18 до судового розгляду по суті.
		Відповідно до частини 6 ст.12 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
		При цьому слід зазначити, що 21.10.2019 набрав чинності Кодекс України з процедур банкрутства.
		У відповідності п.2 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"  втратив чинність.
		Згідно ч. 1 ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства   спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими   Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
		Відповідно до ч. 2   ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства   господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.
		Наведена норма кореспондується з положеннями п. 8 ч. 1 ст. 20 Господарського процесуального кодексу України (далі -   ГПК України), згідно якого господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи про банкрутство та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов`язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також спорів про визнання недійсними правочинів за позовом контролюючого органу на виконання його повноважень, визначених Податковим кодексом України.
		Отже, за умови порушення провадження у справі про банкрутство боржника, особливістю вирішення таких спорів є те, що вони розглядаються та вирішуються господарським судом без порушення нових справ, що узгоджується із загальною спрямованістю Кодексу України з процедур банкрутства, який передбачає концентрацію всіх спорів у межах справи про банкрутство задля судового контролю у межах цього провадження за діяльністю боржника, залучення всього майна боржника до ліквідаційної маси та проведення інших заходів, метою яких є повне або часткове задоволення вимог кредиторів.
		Відповідно до ч. 2   ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства  господарський суд розглядає спори, стороною в яких є боржник, за правилами, визначеними   Господарським процесуальним кодексом України. За результатами розгляду спору суд ухвалює рішення.
		Судом встановлено, що всі учасники провадження у справі повідомлені про дату, час і місце розгляду справи своєчасно та з дотриманням вимог ГПК України.
		Господарським судом за власною ініціативою за допомогою автоматизованої комп`ютерної системи Господарського суду Житомирської області здійснено електронний запит та отримано витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань та інформацію з  Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта Приватного підприємства "Укрєвробудпроект" (код ЄДРПОУ:36557616, 02091, м.Київ, вул. Харківське шосе, буд. 144В) та ухвалено долучити їх до матеріалів справи. 
		Відповідно до п. 4 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.
		За змістом п.п. 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270, у разі невручення рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка" з поважних причин рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою не пізніше ніж через п`ять календарних днів з дня надходження листа до об`єкта поштового зв`язку місця призначення із зазначенням причин невручення. Поштові відправлення повертаються об`єктом поштового зв`язку відправнику у разі, зокрема, закінчення встановленого строку зберігання.
		У разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.
		Тобто, лише факт неотримання учасниками провадження у справі кореспонденції, якою суд із додержанням вимог процесуального закону надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та, яка повернулася до суду у зв`язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною невиконання ухвали суду, оскільки наведене зумовлено не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на її адресу (постанови КГС ВС від 16.05.2018 у справі № 910/15442/17, від 10.09.2018 у справі № 910/23064/17, від 24.07.2018 у справі № 906/587/17).
		Суд зазначає, що інформацію з Єдиного державного реєстру судових рішень слід вважати загальновідомою згідно із Законом України "Про доступ до судових рішень", що дозволяє учасникам провадження ознайомитись з повним текстом ухвали суду без одержання копії цієї ухвали поштою.
		 
		До початку судового засідання 15.01.2021 на адресу суду від Фермерського господарства «Агро-Союз» надійшло клопотання про відкладення розгляду справи з огляду на захворювання та діагностування у головного бухгалтера ФГ «Агро-Союз» 06.01.2021 коронавірусу та необхідності самоізоляції інших працівників підприємства.
		Присутні у судовому засіданні представники: ініціюючого кредитора -                 Мазуренко І.О. , ліквідатор Задорожний Ю.В., представник ПП ФГ "Колос" та ОСОБА_1 адвокат Гурба М. В. проти відкладення справи заперечили з тих підстав, що ухвалою суду від 17.09.2020 закрито підготовче провадження та призначено справу №906/943/18 до судового розгляду по суті; 16.10.2020, 26.10.2020 та 18.11.2020 при розгляді у суді  справи по суті  ФГ «Агро-Союз» не був позбавлений можливості використати своє процесуальне право на участь у засіданнях суду як безпосередньо так і через відеоконференцію у суді або поза його межами, повідомивши необхідну інформацію у встановлений ГПК України строк для розгляду справи по суті. 
		Розглянувши в судовому засіданні 18.01.2021 зазначене клопотання, суд дійшов висновку про відмову в його задоволенні з огляду на наступне.
		Відповідно до частини 2 статті 202 Господарського процесуального кодексу України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав:
		1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання;
		2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними;
		3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи;
		4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження.
		Отже, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні, а неявка у судове засідання однієї із сторін, належним чином повідомленої про час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи у судовому засіданні.
		При цьому, частиною 3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.
		У даному випадку суд, з метою дотримання процесуальних прав сторін, рівності сторін перед законом і судом, змагальності, дотримання принципів диспозитивності та пропорційності, закріплених положеннями статей 7, 8, 13-15 Господарського процесуального кодексу України, неодноразово відкладав розгляд справи, враховуючи, зокрема, клопотання відповідача, та надавав таким чином відповідачу можливість забезпечити явку його уповноваженого представника у судове засідання та подати усі наявні в нього докази.
		За таких обставин, суд зазначає, що у відповідача було достатньо часу та можливості для того, щоб в повному обсязі реалізувати свої процесуальні права, встановлені положеннями Господарського процесуального кодексу України. До того ж  у судовому засіданні 16.10.2020 при розгляді справи по суті від ФГ "Агро-Союз" прийняв участь представник Дорогань О.М. ( дов. від 03.10.2019, свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю №5275 від 28.09.2012), якому була надана можливість в повному обсязі реалізувати свої процесуальні права, встановлені положеннями Господарського процесуального кодексу України.
		Суд наголошує, що відкладення розгляду справи є правом суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні (стаття 202 Господарського процесуального кодексу України).
		Разом із тим, відповідачем у клопотанні про відкладення розгляду справи не було зазначено про наявність додаткових доводів, без дослідження яких неможливо розглянути справу по суті, тоді як у матеріалах цієї справи наявний відзив  Фермерського господарства «Агро-Союз»  (а.с. 53-57, т.2) та письмові пояснення - заперечення (а.с.147 - 152 т.4) у яких останнє у встановленому законом порядку виклало свої заперечення по суті пред`явлених йому позивачем вимог.
		Також відповідачем не було доведено і того, що спір у даній справі не може бути вирішено у судовому засіданні 18.01.2021.
		Водночас участь представника відповідача Фермерського господарства «Агро-Союз» у судовому засіданні не є обов`язковою згідно із законом, не визнавалася вона такою й судом ухвалою від 24.12.2020.
		Суд також звертає увагу на те, що згідно з частиною 4 статті 197 Господарського процесуального кодексу України (із змінами і доповненнями, внесеними згідно із Законом України № 540-ІХ від 30.03.2020) під час карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), учасники справи можуть брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів. Підтвердження особи учасника справи здійснюється із застосуванням електронного підпису, а якщо особа не має такого підпису, то у порядку, визначеному Законом України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус" або Державною судовою адміністрацією України.
		На виконання Закону України від 30.03.2020 № 540-ІХ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" та відповідно до пункту 10 частини 1 статті 152, частини 5 статті 153 Закону України "Про судоустрій і статус судів" Державна судова адміністрація України наказом № 169 від 08.04.2020 затвердила Порядок роботи з технічними засобами відеоконференцзв`язку під час судового засідання в адміністративному, цивільному та господарському процесах за участі сторін поза межами приміщення суду.
		Тобто, відповідач, бажаючи взяти участь у судовому засіданні 18.01.2021 відповідно до приписів статті 197 Господарського процесуального кодексу України мав право взяти участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції у приміщенні суду, а також поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
		Проте відповідного клопотання відповідачем заявлено не було.
		Враховуючи вищенаведені обставини, у суду відсутні підстави визнавати поважними причини неявки відповідача в призначене судове засідання та відкладати розгляд справи на іншу дату.
		Враховуючи те, що судом вчинено всі необхідні дії для належного повідомлення всіх учасників провадження у справі про день, час та місце розгляду справи суд вважає за можливе розглянути справу в даному судовому засіданні.
		 
		Ліквідатор ТОВ "Ружинський комбікормовий завод" Задорожний Ю.В. у своєму поясненні вих. №02-01/59 від 20.08.2020 (а.с. 4 -5 т.6) на заяву розпорядника майна, на якого тимчасово покладено виконання обов`язків керівника ТОВ "Ружинський комбікормовий завод" Сиволобова М.М. про визнання недійсним договору купівлі-продажу, витребування майна, визнання права власності на майно повідомив, що як ліквідатор та належний представник ТОВ "Ружинський комбікормовий завод" (на даний час) повністю підтримує вищезазначену заяву, вважає обґрунтованими доводи, викладені у цій заяві; вважає, що спосіб захисту прав ТОВ "Ружинський комбікормовий завод" тимчасово виконуючим обов`язки керівника банкрута Сиволобовим М.М. обрано вірно. Просив суд задовольнити у повному обсязі заяву від 16.08.2019 про визнання недійсним договору купівлі-продажу майна боржника, витребування даного майна на користь боржника, визнання права власності на майно, поданої в межах справи №906/943/18. 
		У судовому засіданні 26.10.2020 та 18.01.2021 ліквідатор Задорожний Ю.В. підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити з підстав, визначених у позовній заяві. Вважає, що договір купівлі-продажу від 04.07.2018 № 2930 єдиного майнового комплексу, укладений між ТОВ "Ружинський комбікормовий завод" та                                      ПП "Укрєвробудпроект" має бути визнаний недійсним з інших підстав, зокрема, майно перебувало під іпотекою, яка була тимчасово знята за підробними документами та вибуло поза волею боржника. У судовому засіданні 18.01.2021 ліквідатор Задорожний Ю.В на запитання суду повідомив, що йому невідомо про звернення розпорядника майна  Сиволобова М.М., на якого тимчасово покладено виконання обов`язків керівника ТОВ "Ружинський комбікормовий завод" до Приватного підприємства "Укрєвробудпроект" (м. Київ) з вимогами відшкодувати вартість спірного майна. Зазначив, що він не звертався до ПП "Укрєвробудпроект" з вимогою про відшкодування вартості спірного майна після визнання правочину недійсним. 
		Представник ініціюючого кредитора у судовому засіданні 26.10.2020 та 18.01.2021 підтримав доводи ліквідатора Задорожного Ю.В.; вважає, що договір купівлі-продажу від 04.07.2018 № 2930 може бути визнаний недійсним з інших підстав. Також, вважає, що позивачем правильно обрано спосіб захисту. Звернув увагу, що безоплатне відчуження майна єдиного майнового комплексу, який належав боржнику ТОВ "Ружинський комбікормовий завод", призвело до банкрутства боржника.
		30.09.2019 на адресу суду від Фермерського господарства «Агро-Союз» надійшов письмовий відзив, у якому відповідач просить відмовити у задоволенні позову з підстав викладених у  ньому  (а.с. 53-57 т.2). 26.02.2020 на адресу суду від Фермерського господарства «Агро-Союз» надійшли письмові пояснення - заперечення, у яких відповідач просить відмовити у задоволенні позову з підстав викладених у  них  (а.с.141 - 198 т.4). Зазначає про неможливість задоволення позову в частині визнання судом недійсним договору купівлі-продажу від 04.07.2018 № 2930 єдиного майнового комплексу, укладеного між ТОВ "Ружинський комбікормовий завод" та ПП "Укрєвробудпроект", оскільки Господарським судом Житомирської області вже розглядалась заява фізичної особи-підприємця Косенка Володимира Олександровича від 25.03.2019 про визнання недійсним того ж самого договору купівлі-продажу єдиного майнового комплексу від 04.07.2018 № 2930, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 11597418252, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Назаренко К.В., укладеного між тими ж сторонами договору Товариством з обмеженою відповідальністю "Ружинський комбікормовий завод" та Приватним підприємством "Укрєвробудпроект" за участю тих самих учасників провадження у справі.                                                                                                                                                                           
		Звертає увагу, що ФГ «Агро-Союз» повністю оплатило кошти, придбавши спірне майно та є добросовісним набувачем майна. А тому позбавлення його майна суперечить чинному законодавству та практиці Європейського Суду з прав людини стосовно його права на "мирне володіння" майном та становить непропорційне втручання у його право на "мирне володіння" майном. 
		21.04.2020 від директора ТОВ "Траст Агротех" до суду надійшли письмові пояснення  - заперечення у справі, у яких він просить відмовити у задоволенні позову з підстав викладених у них (т. 5 а.с. 7 - 16). Вважає, що згідно договору купівлі-продажу єдиного майнового комплексу від 04.07.2018 № 2930, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Ружинський комбікормовий завод" та Приватним підприємством "УКРЄВРОБУДПРОЕКТ" у межах справи про банкрутство №906/943/18 за майно було сплачено векселем, а тому воно було відчужене власником з його волі, але не вибуло безоплатно поза волею власника. Звертає увагу, що ТОВ "Траст Агротех", придбавши спірне майно, є добросовісним набувачем майна. А тому позбавлення його спірного майна суперечить чинному законодавству та практиці Європейського Суду з прав людини стосовно його права на "мирне володіння" майном та становить непропорційне втручання у його право на "мирне володіння" майном. Додав докази сплати ТОВ "Траст Агротех" Приватному підприємству "УКРЄВРОБУДПРОЕКТ" за придбаний єдиний майновий комплекс згідно договору.
		21.04.2020 від представника ОСОБА_1 та Приватного підприємства Фермерське господарство «Колос» до суду надійшли письмові відзиви на позовну заяву, у яких  він просить відмовити у задоволенні позову з підстав викладених у них (а.с. 17-21, 36-40, т.5). Звертає увагу на необхідність залишити без розгляду відповідно до норм ГПК України позов в частині визнання судом недійсним договору купівлі-продажу від 04.07.2018 № 2930 єдиного майнового комплексу, укладеного між ТОВ "Ружинський комбікормовий завод" та ПП "Укрєвробудпроект", оскільки Господарським судом Житомирської області вже розглядалась заява фізичної особи-підприємця Косенка Володимира Олександровича від 25.03.2019 про визнання недійсним того ж самого договору купівлі-продажу єдиного майнового комплексу від 04.07.2018 № 2930, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 11597418252, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Назаренко К.В., укладеного між тими ж сторонами договору Товариством з обмеженою відповідальністю "Ружинський комбікормовий завод" та Приватним підприємством "Укрєвробудпроект" за участю тих самих учасників провадження у справі.                                                                                                                                                                        Зазначає, що ОСОБА_1 та Приватне підприємство Фермерське господарство «Колос» повністю оплатило кошти, придбавши спірне майно та є добросовісними набувачами майна. А тому позбавлення їх майна суперечить чинному законодавству та практиці Європейського Суду з прав людини стосовно його права на "мирне володіння" майном та становить непропорційне втручання у його право на "мирне володіння" майном. 
		Представник  ПП ФГ "Колос" та ОСОБА_1 адвокат Гурба М. В. у судовому засіданні 26.10.2020 та 18.01.2021 проти позову заперечував з підстав, викладених у відзивах. Зазначив, що відповідачі є добросовісними набувачами; відповідною ухвалою суду спірний договір вже було визнано судом недійсним, а тому відсутні підстави повторно визнавати даний договір недійсним. Вважає, що позивачем неправильно обрано спосіб захисту в частині визнання за позивачем права власності на майно, оскільки вірним способом захисту у даному випадку вважає витребування майна з чужого незаконного володіння.
		Звернув увагу, що позивач невірно кваліфікував свої позовні вимоги відповідно до ст.1212 ЦК України, оскільки відповідачі - ОСОБА_1 та Приватне підприємства Фермерське господарство «Колос» є добросовісними набувачами, які набули майно за відповідними договорами (але не без достатньої правової підстави) та відповідно зазначена норма не може бути застосована для повернення майна та вилучення його у відповідачів - добросовісних набувачів майна ОСОБА_1 та Приватного підприємства Фермерське господарство «Колос». Представник відповідачів Приватного підприємства Фермерського господарства "Колос" та ОСОБА_1 проти позову заперечував та просив відмовити у його задоволенні.
		Необхідно зазначити, що 16.03.2020 до господарського суду надійшло письмове пояснення б/н колишнього директора ТОВ "Ружинський комбікормовий завод" ОСОБА_3 від 12.03.2020, який зазначив, що був директором боржника до 08.05.2018 та відповідно був обізнаний, що, зокрема, ЄМК ТОВ "Ружинський комбікормовий завод" перебувало під арештом, накладеним органом ДВС та під іпотечним обтяженням та що усно ним у липні 2018 року було повідомлено про незаконність зняття арешту та виведення з іпотечного обтяження ЄМК ТОВ "Ружинський комбікормовий завод" засновників та керівників  Фермерського господарства "Агро-Союз", Приватного підприємства Фермерського господарства «Колос» та ОСОБА_1 та що відповідно вони могли бути обізнаними про зазначені обставини, а тому не можуть вважатися добросовісними набувачами даного майна.
		При цьому керівник Фермерського господарства "Агро-Союз" письмово заперечив про таке повідомлення ОСОБА_3 та свою обізнаність про зазначені обставини.
		Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що за формою та змістом відповідно до вимог ГПК України зазначене письмове пояснення є показанням свідка, а ОСОБА_3 не визначався судом третьою особою без самостійних вимог на стороні позивача.
		Згідно ч. 1 ст. 87 ГПК України показання свідка - це повідомлення про відомі йому обставини, які мають значення для справи. Не є доказом показання свідка, який не може назвати джерела своєї обізнаності щодо певної обставини, або які ґрунтуються на повідомленнях інших осіб.
		Відповідно до ст. 88 ГПК України показання свідка викладаються ним письмово у заяві свідка. У заяві свідка зазначаються ім`я (прізвище, ім`я та по батькові), місце проживання (перебування) та місце роботи свідка, поштовий індекс, реєстраційний номер облікової картки платника податків свідка за його наявності або номер і серія паспорта, номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти (за наявності), обставини, про які відомо свідку, джерела обізнаності свідка щодо цих обставин, а також підтвердження свідка про обізнаність із змістом закону щодо кримінальної відповідальності за надання неправдивих показань та про готовність з`явитися до суду за його викликом для підтвердження своїх свідчень. Підпис свідка на заяві посвідчується нотаріусом. Не вимагається нотаріальне посвідчення підпису сторін, третіх осіб, їх представників, які дали згоду на допит їх як свідків. Заява свідка має бути подана до суду у строк, встановлений для подання доказів.
		Оскільки письмові показання свідка ОСОБА_3 не відповідають вимогам  ст. 88 ГПК України в частині засвідчення підпису заявника нотаріусом, суд не приймає до уваги зазначене письмове пояснення як доказ у справі.
		Також суд не приймає до уваги як доказ у справі надіслані до суду директором ТОВ "Траст Агротех" фотокопії листа ПАТ «ЧБРР» від ЗО квітня 2014 року № К-877; листа ПАТ «ЧБРР» від ЗО квітня 2014 року № К-873; довідки ПАТ «ЧБРР» від ЗО квітня 2014 року № К-867(а.с. 13 - 15 том5) про нібито погашення ОСОБА_4 , як поручителем заборгованості за кредитом ТОВ «Ружинський комбікормовий завод» перед ПАТ «ЧБРР» та прохання про зняття іпотечного обтяження з майна ТОВ «Ружинський комбікормовий завод», засвідчених директором ТОВ «Траст Агротех», оскільки до суду не було надано їх оригіналів. Крім того, матеріалами справи (а.с. 40 - 45 т.6), зокрема,  заявою банку  ПАТ «ЧБРР» №9620-л від 16.09.2020 з додатками на виконання ухвали суду спростовується наявність вищезазначених документів ПАТ «ЧБРР».
		 
		Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників провадження у справі, суд вважає за необхідне зазначити таке.
		Щодо  вимоги позивача про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 04.07.2018 №2930 єдиного майнового комплексу, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Ружинський комбікормовий завод" та Приватним підприємством "Укрєвробудпроект.
		 
		У своїй позовній заяві  позивач, просить, зокрема, визнати недійсним договір  купівлі-продажу від 04.07.2018 №2930 єдиного майнового комплексу, що знаходиться за адресою АДРЕСА_2 , укладеного  між Товариством з обмеженою відповідальністю "Ружинський комбікормовий завод" та Приватним підприємством "Укрєвробудпроект", посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Назаренко К.В. 
		Як убачається з матеріалів справи з розгляду заяви фізичної особи-підприємця Косенка Володимира Олександровича від 25.03.2019 про визнання недійсним договору купівлі-продажу єдиного майнового комплексу від 04.07.2018 №2930, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Ружинський комбікормовий завод" та Приватним підприємством "УКРЄВРОБУДПРОЕКТ" у межах справи про банкрутство №906/943/18 28.03.2019 до суду від Фізичної особи-підприємця Косенка В.О. надійшла позовна заява від 25.03.2019 про визнання недійсним договору купівлі-продажу єдиного майнового комплексу від 04.07.2018 № 2930, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Ружинський комбікормовий завод" та Приватним підприємством    "УКРЄВРОБУДПРОЕКТ".
		Ухвалою суду від 11.04.2019 відкрито провадження у справі з розгляду заяви фізичної особи-підприємця Косенка Володимира Олександровича від 25.03.2019 про визнання недійсним договору купівлі-продажу єдиного майнового комплексу від 04.07.2018 № 2930, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Ружинський комбікормовий завод" та Приватним підприємством "УКРЄВРОБУДПРОЕКТ" у межах справи про банкрутство №906/943/18.
		Ухвалою суду від 27.06.2019, зокрема, залучено до розгляду заяви фізичної особи-підприємця Косенка Володимира Олександровича від 25.03.2019 про визнання недійсним договору купівлі-продажу єдиного майнового комплексу від 04.07.2018 №2930, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Ружинський комбікормовий завод" та Приватним підприємством "УКРЄВРОБУДПРОЕКТ" у межах справи про банкрутство №906/943/18 в якості третьої особи    без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача (боржника) - Приватне підприємство "УКРЄВРОБУДПРОЕКТ" (код 36557616, 02091, м.Київ, вул. Харківське шосе,                 буд. 144 В); залучено до розгляду заяви   фізичної особи-підприємця Косенка Володимира Олександровича від 25.03.2019 про визнання недійсним договору купівлі-продажу єдиного майнового комплексу від 04.07.2018 № 2930, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Ружинський комбікормовий завод" та Приватним підприємством "УКРЄВРОБУДПРОЕКТ" у межах справи про банкрутство №906/943/18 в якості третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача (боржника): Товариство з обмеженою відповідальністю "Траст Агротех" (код 42447483, 01010, м. Київ, вул. Аніщенка, буд.3, оф. 209), Фермерське господарство "Агро-Союз"( код 36928650, 13642, Житомирська область, Ружинський район, с. Білилівка, вул. Леніна, буд. 19-А), Приватне підприємство Фермерське господарство "Колос" (код 20418109, 13642, Житомирська область, Ружинський район, с. Білилівка, вул. Троїцька, буд. 62), ОСОБА_1                 ( АДРЕСА_3 ).
		Як предмет та підставу позову позивачем було зазначено: предмет позовних вимог - визнання недійсним договору купівлі-продажу єдиного майнового комплексу від 04.07.2018 № 2930, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Ружинський комбікормовий завод" та Приватним підприємством    "УКРЄВРОБУДПРОЕКТ". Позов було заявлено з підстав, передбачених ч.1 ст.20 Закону про банкрутство: боржник безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов`язання без відповідних майнових дій іншої сторони, відмовився від власних майнових вимог; боржник до порушення справи про банкрутство взяв на себе зобов`язання, в результаті чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов`язань перед іншими кредиторами повністю або частково стало неможливим;  обґрунтовуючи заяву покликався на те, що єдиний майновий комплекс, який належав боржнику, перебував під іпотечним обтяженням, що підтверджується інформаційною довідкою №132048045 від 25.07.2018. 
		При цьому не змінився склад учасників провадження у справі з розгляду заяви фізичної особи-підприємця Косенка Володимира Олександровича від 25.03.2019 про визнання недійсним договору купівлі-продажу єдиного майнового комплексу від 04.07.2018 №2930, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Ружинський комбікормовий завод" та Приватним підприємством "УКРЄВРОБУДПРОЕКТ" у межах справи про банкрутство №906/943/18 та  в частині розгляду заяви ТОВ "Ружинський комбікормовий завод" до Приватного підприємства "Укрєвробудпроект" (м. Київ); ТОВ "Траст Агротех" (м.Київ); ФГ "Агро-Союз" (с.Білилівка, Ружинський район, Житомирська область); Приватного підприємства Фермерського господарства "Колос" (с.Білилівка, Ружинський район, Житомирська область); ОСОБА_1 (с.Білилівка, Ружинський район, Житомирська область)      про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 04.07.2018 № 2930 єдиного майнового комплексу, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1, укладеного між ТОВ "Ружинський комбікормовий завод" та ПП "Укрєвробудпроект". 
		Судом встановлено, що ухвалою Господарського суду Житомирської області від  07.10.2019 було задоволено заяву фізичної особи-підприємця Косенка Володимира Олександровича від 25.03.2019 та визнано недійсним договір купівлі-продажу єдиного майнового комплексу від 04.07.2018 № 2930, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 11597418252, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Назаренко К.В., укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Ружинський комбікормовий завод" та Приватним підприємством "Укрєвробудпроект".
		Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 03.12.2019 у даній справі апеляційну скаргу Фермерського господарства "Агро-Союз" залишено без задоволення, ухвалу Господарського суду Житомирської області від 07.10.2019 залишено без змін.
		Постановою Верховного Cуду від 04.02.2020 постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 03.12.2019 та ухвалу Господарського суду Житомирської області від 07.10.2019 у справі №   906/943/18 залишено без змін.
		Розглянувши в судовому засіданні матеріали справи, заслухавши пояснення представників учасників провадження у справі суд дійшов висновку щодо закриття провадження у справі в частині визнання недійсним договору  купівлі-продажу від 04.07.2018 №2930 єдиного майнового комплексу, що знаходиться за адресою  АДРЕСА_1, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Ружинський комбікормовий завод" та Приватним підприємством "Укрєвробудпроект", посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Назаренко К.В. на підставі п.2 ч.1 ст. 231 ГПК України в зв`язку з відсутністю предмета спору, оскільки   ухвалою Господарського суду Житомирської області від  07.10.2019, яка набрала законної сили, вже було визнано недійсним договір купівлі-продажу єдиного майнового комплексу від 04.07.2018 № 2930, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 11597418252, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Назаренко К.В., укладений між тими ж сторонами Товариством з обмеженою відповідальністю "Ружинський комбікормовий завод" та Приватним підприємством "Укрєвробудпроект".
		Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
		Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимоги в частині визнання недійсним договору купівлі-продажу від 04.07.2018 №2930 єдиного майнового комплексу, що знаходиться за адресою  АДРЕСА_1, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Ружинський комбікормовий завод" та Приватним підприємством "Укрєвробудпроект" Товариства з обмеженою відповідальністю "Ружинський комбікормовий завод" були розглянуті в межах справи № 906/943/18, а тому провадження у справі в частині визнання недійсним договору  купівлі-продажу від 04.07.2018 №2930 єдиного майнового комплексу, що знаходиться за адресою  АДРЕСА_1, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Ружинський комбікормовий завод" та Приватним підприємством "Укрєвробудпроект" № 908/1642/16 підлягає закриттю на підставі п. 2 ч 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України.
		За таких обставин, суд закриває провадження у справі в частині визнання недійсним договору купівлі-продажу від 04.07.2018 №2930 єдиного майнового комплексу, що знаходиться за адресою  АДРЕСА_1, укладеного  між Товариством з обмеженою відповідальністю "Ружинський комбікормовий завод" та Приватним підприємством "Укрєвробудпроект", посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Назаренко К.В. на підставі п.2 ч.1 ст. 231 ГПК України.
		 
		Стосовно вимог позивача про визнання права власності на майно ТОВ "Ружинський комбікормовий завод".
		 
		Відповідно до статей 15, 16 ЦК України та статті 20 ГК України кожна особа/суб`єкт господарювання має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного/господарського законодавства.
		У рішенні від 15.11.1996 у справі «Чахал проти Об`єднаного Королівства», Європейський суд з прав людини зазначив, що стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Суть цієї статті зводиться до вимоги надати такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави - учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов`язань. Крім того, Суд указав на те, що за деяких обставин вимоги статті 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачаються національним правом.
		Аналіз наведеного дає підстави для висновку, що кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом. Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.
		Водночас, як правило, суб`єкт порушеного права може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права (пункт 5.6 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22 серпня 2018 року у справі № 925/1265/16 (провадження № 12-158гс18)). Крім того, Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 5 червня 2018 року у справі № 338/180/17 (провадження № 14-144цс18), від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16 (провадження № 12-187гс18) та від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц (провадження № 14-338цс18).
		Обраний заявником спосіб захисту має гарантувати практичну та ефективну можливість захисту порушеного права.
		Глава 29 ЦК України передбачає, зокрема, такий спосіб захисту права власності як витребування майна з чужого незаконного володіння (віндикаційний позов).
		Віндикація застосовується до відносин речово-правового характеру, зокрема, якщо між власником і володільцем майна немає договірних відносин і майно перебуває у володільця не на підставі укладеного з власником договору. У цьому разі майно може бути витребуване від особи, яка не є стороною недійсного правочину, шляхом подання віндикаційного позову, зокрема від добросовісного набувача, з підстав, передбачених частиною першою статті 388 ЦК України.
		Такий правовий висновок Великою Палатою Верховного Суду, з посиланням на висновок Верховного Суду України, сформульований у постанові від 17.02.2016 у справі N 6-2407цс15 - пункт 58 постанови від 28.11.2018 у справі № 504/2864/13-ц (провадження № 14-452цс18).
		Під час розгляду віндикаційного позову позивач має підтвердити право власності на витребуване майно, факт вибуття майна з його володіння, наявність майна у незаконному володінні відповідача, відсутність у відповідача правових підстав для володіння майном. На підтвердження наявності у позивача суб`єктивного права на витребуване майно позивач повинен надати суду відповідні докази.
		Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що метою віндикаційного позову є забезпечення введення власника у володіння майном, якого він був позбавлений. У випадку позбавлення власника володіння нерухомим майном введення полягає у внесенні запису про державну реєстрацію за власником права власності на нерухоме майно (принцип реєстраційного підтвердження володіння нерухомістю) (постанова Верховного Суду від 28.11.2019 у справі №504/2864/13-ц).
		При цьому в тих випадках, коли має бути застосована вимога про витребування майна з чужого володіння, вимога власника про визнання права власності чи інші його вимоги, спрямовані на уникнення застосування приписів статті 387 ЦК України, є неефективними.
		Така правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 28.01.2020 у справі № 50/311-б (пункт 92) та відповідає висновкам Великої Палати Верховного Суду, викладеним у її постанові від 02.07.2019 у справі №48/340.
		Відтак, звернувшись з вимогою про визнання права власності на об`єкти нерухомого майна, у даному випадку позивачем невірно обрано спосіб захисту. Наслідком невірно обраного способу захисту є відмова у позові судом.
		З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову в частині визнання права власності ТОВ "Ружинський комбікормовий завод" на наступні об`єкти нерухомого майна:
		1) об`єкт нерухомого майна, реєстраційний номер 1804190218252, адреса АДРЕСА_1;
		2) об`єкт нерухомого майна, реєстраційний номер  1738819718252, адреса АДРЕСА_11;
		3) об`єкт нерухомого майна, реєстраційний номер  1760451380000, адреса АДРЕСА_12;
		4) об`єкт нерухомого майна, реєстраційний номер  1804144718252, адреса АДРЕСА_13.
		 
		Щодо вимоги позивача про витребування майна ТОВ "Ружинський комбікормовий завод" у відповідачів відповідно до ст.ст. 387, 388, 1212 ЦК України.
		 
		Станом на момент розгляду справи:
		- Товариству з обмеженою відповідальністю  «ТРАСТ АГРОТЕХ»  ( 01010, м. Київ, вул. Аніщенка ( Левандовського) буд. 3 , оф. 209 , код 42447483) належить частина ЄМК - нерухоме майно, що складається з: КПП  1,А; Вагова 1,Б; Пилорама 1,Й;  ДСП-32,1 І; Склад сировини 2,Л; Зерносклад під навіс, 2,Ї; що знаходяться за адресою:   АДРЕСА_1, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 1804190218252.
		-  Фермерському господарству «АГРО-СОЮЗ» (13642, Житомирська область, Ружинський район, село Білилівка, вулиця Леніна (перейменовано - Троїцька), буд. 19 А, код 36928650) належить частина ЄМК - нерухоме майно, що складається з: склад,1,Д та склад 1,Ж, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_11, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 1738819718252.
		- Приватному підприємству Фермерське господарство «КОЛОС» (13642 Житомирська область, Ружинський район, село Білилівка, вулиця Троїцька, буд. 62, код 20418109)належить частина ЄМК - нерухоме майно, що складається з: зерносклад, 1,В; ДСП-32,2, Г; Свинарник, 1,Е, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_12, реєстраційний номер  об`єкту нерухомого майна  1760451380000.
		- ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_1 ) належить частина ЄМК -  нерухоме майно, що складається з: Цех рідких дріжжей, гараж  1,К, що  знаходиться за адресою: АДРЕСА_13, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 1804144718252.
		Вважаючи боржника власником спірного майна, яке було відчужено, на його думку, без достатніх правових підстав, боржник звернувся із заявою про витребування майна з чужого незаконного володіння у Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРАСТ АГРОТЕХ» (01010, м. Київ, вул. Аніщенка (Левандовського) буд. 3 , оф. 209 , код 42447483),  Фермерського господарства «АГРО-СОЮЗ» (13642, Житомирська область, Ружинський район, село Білилівка, вулиця Леніна (перейменовано - Троїцька), буд. 19 А, код 36928650), Приватного підприємства Фермерське господарство «КОЛОС» (13642 Житомирська область, Ружинський район, село Білилівка, вулиця Троїцька, буд. 62, код 20418109), ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_1 ).
		Як убачається з матеріалів справи Товариство з обмеженою відповідальністю "Ружинський комбікормовий завод" було власником єдиного майнового комплексу, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, який складався з наступних частин:
		- КПП, 1,А;
		- Вагова, 1, Б;
		- Зерносклад, 1, В;
		- ДСП-32 (І), 2, Г;
		- Склад, 1, Д;
		- Свинарник, 1, Е;
		- Склад, 1, Ж;
		- ДСП-32 (ІІ), 1,І;
		- Пилорама, 1, Й;
		- Цех рідких дріжжей, гараж, 1, К;
		- нежитлова будівля, головного корпусу, склад сировини 2, Л;
		- нежитлова будівля, зерносклад піднавіс, 2, ї.
		04.07.2018 вищезазначений єдиний майновий комплекс (ЄМК) було відчужено на користь Приватного підприємства "Укрєвробудпроект", про що свідчить інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта (а.с. 24-33, т.1).
		Ухвалою Господарського суду Житомирської області від  07.10.2019  було задоволено заяву фізичної особи-підприємця Косенка Володимира Олександровича від 25.03.2019 та визнано недійсним договір купівлі-продажу єдиного майнового комплексу від 04.07.2018 № 2930, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 11597418252, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Назаренко К.В., укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Ружинський комбікормовий завод" та Приватним підприємством "Укрєвробудпроект".
		Вказаний договір від 04.07.2018 № 2930 визнано недійсним відповідно до статті 20 Закону про банкрутство, а саме, як такий, що укладений у період протягом року, що передував відкриттю процедури банкрутства, не був спрямований на реальне настання правових наслідків - отримання коштів для виконання існуючих зобов`язань перед кредиторами та свідчить про намір ухилення від розрахунків із контрагентами; при цьому боржник взяв на себе зобов`язання, що призвели до його неплатоспроможності та неможливості виконання грошових зобов`язань перед кредиторами; у боржника були відсутні правові підстави для укладення зазаченого договору.
		Спірне майно у подальшому було декілька разів перепродано та поділено за договорами купівлі-продажу та поділу, що убачається з інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майн, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, а саме:
		12.09.2018 ЄМК було відчужено Приватним підприємством "Укрєвробудпроект" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Траст Агротех»  код 42447483 (договір купівлі-продажу від 12.09.2018 №1076 єдиного майнового комплексу, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 11597418252, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1, посвідчений приватним нотаріусом КМНО Парієвою О.С.).
		За вищезазначене майно  ТОВ «Траст Агротех» було перераховано Приватному підприємству "Укрєвробудпроект" згідно платіжного доручення №1 від 08.01.2019  -          суму 1 330 000 грн (а.с.16 т.5).
		Відповідно до договору про поділ єдиного майнового комплексу в натурі та припинення спільної часткової власності від 08.01.2019 та договору про купівлю - продаж частини єдиного майнового комплексу від 08.01.2019, укладеного між ТОВ «Траст Агротех»  та  ФГ «Агро-Союз», було здійснено поділ ЄМК та передано у власність ФГ «Агро-Союз»  окремі об`єкти нерухомості: 
		- склад 1,Д  загальною площею  1197,60 кв. м.;
		- склад 1,Ж загальною площею 1195,20 кв.м. (а.с.52-53, т.1, а.с.77-80, т.5). 
		За вищезазначене майно ФГ «Агро-Союз» було перераховано ТОВ «Траст Агротех» згідно платіжного доручення №1 від 08.01.2019 - 50 000 грн; згідно платіжного доручення №4 від 09.01.2019  - 1 350 000 грн; згідно платіжного доручення №79  від 18.02.2019  - 200 000 грн;  згідно платіжного доручення №198 від 20.02.2019  -  300 000 грн;  згідно платіжного доручення №83 від 22.02.2019  -  200 000 грн;  згідно платіжного доручення №207 від 15.03.2019 - 100 000 грн; згідно платіжного доручення №108 від 15.03.2019  - 200 000 грн;  згідно платіжного доручення №210 від 22.03.2019  -  349 000 грн;  згідно платіжного доручення №13 від 22.03.2019  - 51 000 грн (а.с.161 - 169 т.4).
		Відповідно до договору  про поділ нерухомого майна від 07.02.2019 та договору про купівлю - продаж частини єдиного майнового комплексу від 07.02.2019 (а.с. 41-43,               т. 5), укладеного між ТОВ «Траст Агротех» та ПП ФГ «Колос», було здійснено поділ частини ЄМК  та передано у власність ФГ «Колос» об`єкти нерухомості:
		- Зерносклад, 1, В;
		- ДСП-32 (І), 2, Г;
		- Свинарник, 1, Е  (.с.54-55, т.1).
		За вищезазначене майно ПП ФГ «Колос» згідно платіжного доручення №770 від 08.02.2019 перерахувало ТОВ «Траст Агротех» 450 000 грн та відповідно до платіжного доручення №793 від 12.03.2019 перерахувало 250 000 грн                             (а.с. 47-48, т.5).
		Відповідно до договору  про поділ нерухомого майна від 05.04.2019 та договору про купівлю - продаж частини єдиного майнового комплексу  від 05.04.2019                 (а.с. 22-24, т. 5), укладеного між ТОВ «Траст Агротех» та ОСОБА_1 , здійснено поділ частини  ЄМК  та передано у власність ОСОБА_1 Цех рідких дріжжей літера 1,К (а.с. 25, т.5).
		За вищезазначене майно ОСОБА_1 згідно квитанції №0.0.1321540295.2  перерахував ТОВ «Траст Агротех» 50 000 грн. (а.с. 26, т.5).
		Відтак, судом встановлено, що спірне майно відповідачами у справі було набуто на підставі наступних договорів: договір купівлі-продажу від 12.09.2018 №1076 єдиного майнового комплексу, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 11597418252 між Приватним підприємством "Укрєвробудпроект" та Товариством з обмеженою відповідальністю «Траст Агротех», договір про поділ єдиного майнового комплексу в натурі та припинення спільної часткової власності від 08.01.2019 та договору про купівлю - продаж частини єдиного майнового комплексу від 08.01.2019, укладеного між ТОВ «Траст Агротех» та  ФГ «Агро-Союз»; договір про поділ нерухомого майна від 07.02.2019 та договір про купівлю - продаж частини єдиного майнового комплексу від 07.02.2019 (а.с. 41-43 т. 5), укладеного між ТОВ «Траст Агротех» та ПП ФГ «Колос»; договір  про поділ нерухомого майна від 05.04.2019 та договір про купівлю - продаж частини єдиного майнового комплексу  від 05.04.2019 (а.с. 22-24, т. 5), укладеного між ТОВ «Траст Агротех» та ОСОБА_1 .
		Зазначене спростовує твердження позивача, що спірне майно відповідачами  ТОВ "Траст Агротех", ФГ "Агро-Союз", ПП Фермерським господарством "Колос",   ОСОБА_1 було набуто без достатніх правових підстав.
		Умовою віндикаційного позову (стаття 387, 388 ЦК України) є відсутність договірних відносин між сторонами спору, а саме майно перебуває у володільця на правовій підставі (наприклад договір з іншою особою), яка оспорюється власником.
		Стаття 1212 ЦК України не застосовується, коли правовідносини між сторонами регулюються нормами зобов`язального, зокрема договірного, права.
		Якщо ж майно перебуває у володільця - набувача майна без достатньої правової підстави, власник захищає своє право власності шляхом подання кондикційного позову про витребування у набувача цього майна, на підставі ст. 1212 ЦК України.
		Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином. Такий правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 23.01.2020 у справі №910/3395/19, від 23.04.2019 у справі № 918/47/18, від 01.04.2019 у справі №904/2444/18.
		У випадках, коли у позовах поєднані або помилково заявлені вимоги про віндикацію та кондикцію, суд самостійно визначає, яку вимогу по суті пред`являє позивач, і виходячи із цього, застосовує норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини.
		У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.12.2019 у справі №917/1739/17 Велика Палата Верховного Суду зазначає, що саме на суд покладено обов`язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін, виходячи із фактів, установлених під час розгляду справи, та визначити, яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору. Самостійне застосування судом для прийняття рішення саме тих норм матеріального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини, не призводить до зміни предмета позову та/або обраного позивачем способу захисту.
		Відтак, судом встановлено, що позивачем фактично заявлено вимогу відповідно до ст.387, 388 ЦК України про витребування спірного майна від відповідачів ТОВ "Траст Агротех", ФГ "Агро-Союз", ПП Фермерського господарства "Колос",   ОСОБА_1 .
		 
		Згідно ст. 387 Цивільного кодексу України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.
		Віндикаційним позовом захищаються права власності в цілому, оскільки він пред`являється в тих випадках, коли порушені права володіння користування та розпорядження одночасно. Однак право власності за власником зберігається, тому що може бути підтвердженим правовстановлюючими документами, або іншими письмовими доказами.
		Власник має право витребувати своє майно від особи, в якої майно фактично знаходиться та є індивідуально визначеним. Позов про витребування майна, пред`явлений до особи, у незаконному володінні якої це майно знаходилось, але на момент розгляду справи в суді у неї відсутнє, не може бути задоволений.
		Правила частини 1 статті 388 Цивільного кодексу України стосуються випадків, коли набувач за відплатним договором придбав майно в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач). У такому випадку власник має право витребувати це майно від набувача лише в разі, якщо майно: 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.
		Таким чином, за змістом статті 388 ЦК України випадки витребування майна власником від добросовісного набувача обмежені і можуть мати місце за умови, що майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно, поза їх волею.
		Тобто, власник має право витребувати майно у добросовісного набувача у випадку, коли воно вибуло з його володіння не з його волі.
		Можливість витребування майна з чужого незаконного володіння законодавець ставить у залежність насамперед від того, чи є володілець майна добросовісним чи недобросовісним його набувачем.
		Згідно зі статтею 388 ЦК України недобросовісним є такий набувач, який знав або повинен був знати, що відчужувач, у якого він отримав майно, не має права його відчужувати.
		За змістом частини першої статті 388 ЦК України добросовісним має вважатися той набувач, який не знав і не повинен був знати, що набуває майно в особи, яка не має право його відчужувати, а недобросовісним володільцем є та особа, яка знала або повинна була знати, що її володіння незаконне.
		Витребування майна від добросовісного набувача (особи, яка не знала і не повинна була знати про те, що особа, у якої річ придбана, не має права її відчужувати) є можливим у всіх випадках, коли майно придбане безоплатно в особи, яка не мала права відчужувати річ.
		Як убачається з матеріалів справи ухвалою суду від 31.01.2019 відкрито провадження у справі про визнання банкрутом ТОВ "Ружинський комбікормовий завод" та оприлюднено на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України оголошення про відкриття Господарським судом Житомирської області провадження у справі № 906/943/18 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Ружинський комбікормовий завод" (22200, Вінницька область, Погребищенський район, м. Погребище, вулиця Богуна, будинок 2; ідентифікаційний код 32265078). Ухвалою суду від 11.04.2019 відкрито провадження у справі з розгляду заяви фізичної особи-підприємця Косенка Володимира Олександровича від 25.03.2019 про визнання недійсним договору купівлі-продажу єдиного майнового комплексу від 04.07.2018 № 2930, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Ружинський комбікормовий завод" та Приватним підприємством "УКРЄВРОБУДПРОЕКТ" у межах справи про банкрутство №906/943/18.
		Також судом було встановлено, що спірне майно відповідачами у справі було набуто на підставі наступних договорів: договір купівлі-продажу від 12.09.2018 №1076 єдиного майнового комплексу, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 11597418252 між Приватним підприємством "Укрєвробудпроект" та Товариством з обмеженою відповідальністю «Траст Агротех», договір про поділ єдиного майнового комплексу в натурі та припинення спільної часткової власності від 08.01.2019 та договору про купівлю - продаж частини єдиного майнового комплексу від 08.01.2019, укладеного між ТОВ «Траст Агротех» та ФГ «Агро-Союз»; договір про поділ нерухомого майна від 07.02.2019 та договір про купівлю - продаж частини єдиного майнового комплексу від 07.02.2019 , укладеного між ТОВ «Траст Агротех» та ПП ФГ «Колос»; договір  про поділ нерухомого майна від 05.04.2019 та договір про купівлю - продаж частини єдиного майнового комплексу від 05.04.2019 , укладеного між ТОВ «Траст Агротех» та ОСОБА_1 . 
		Тобто, майно було набуто відповідачами від іншого власника (власників), а не від ТОВ "Ружинський комбікормовий завод", стосовно якого 31.01.2019 було відкрито провадження у справі про визнання банкрутом. При цьому 07.10.2019 ухвалою Господарського суду Житомирської області було задоволено заяву фізичної особи-підприємця Косенка Володимира Олександровича від 25.03.2019 та визнано недійсним договір купівлі-продажу єдиного майнового комплексу                                         від 04.07.2018 №2930.
		Також суд враховує, що судом не прийнято до уваги письмові показання б/н від 12.03.2020 свідка ОСОБА_3 , які не відповідають вимогам                ст. 88 ГПК України в частині засвідчення підпису заявника нотаріусом.
		З огляду на викладене, відсутні докази у справі та підстави вважати, що набувачі за зазначеними договорами ТОВ "Траст Агротех", ФГ "Агро-Союз", ПП Фермерське господарство "Колос",   ОСОБА_1 знали та повинні були знати, що набувають майно в особи (на яку було зареєстровано право власності на майно), яка не має право його відчужувати.
		Як убачається з матеріалів справи за спірне майно  ТОВ «Траст Агротех» було перераховано Приватному підприємству "Укрєвробудпроект" згідно платіжного доручення №1 від 08.01.2019  -  суму 1 330 000 грн (а.с.16 т.5). Відповідно до договору про поділ єдиного майнового комплексу в натурі та припинення спільної часткової власності від 08.01.2019 та договору про купівлю - продаж частини єдиного майнового комплексу від 08.01.2019, укладеного між ТОВ «Траст Агротех»  та  ФГ «Агро-Союз», було здійснено поділ ЄМК та передано у власність ФГ «Агро-Союз»  окремі об`єкти нерухомості: 
		- склад 1,Д  загальною площею  1197,60 кв. м.;
		- склад 1,Ж загальною площею 1195,20 кв.м. (а.с.52-53, т.1, а.с.77-80, т.5). 
		За вищезазначене майно  ФГ «Агро-Союз» було перераховано ТОВ «Траст Агротех» згідно платіжного доручення №1 від 08.01.2019  - 50 000 грн; згідно платіжного доручення №4 від 09.01.2019  - 1 350 000 грн; згідно платіжного доручення №79  від 18.02.2019  - 200 000 грн;  згідно платіжного доручення №198 від 20.02.2019  -  300 000 грн;  згідно платіжного доручення №83 від 22.02.2019  -  200 000 грн;  згідно платіжного доручення №207 від 15.03.2019  - 100 000 грн; згідно платіжного доручення №108 від 15.03.2019  - 200 000 грн;  згідно платіжного доручення №210 від 22.03.2019  -  349 000 грн;  згідно платіжного доручення №13 від 22.03.2019  -             51 000 грн (а.с.161 - 169 т.4).
		Відповідно до договору  про поділ нерухомого майна від 07.02.2019 та договору про купівлю - продаж частини єдиного майнового комплексу від 07.02.2019 (а.с. 41-43,               т. 5), укладеного між ТОВ «Траст Агротех» та ПП ФГ «Колос», було здійснено поділ частини ЄМК  та передано у власність ФГ «Колос» об`єкти нерухомості:
		- Зерносклад, 1, В;
		- ДСП-32 (І), 2, Г;
		- Свинарник, 1, Е  (.с.54-55, т.1).
		За вищезазначене майно ПП ФГ «Колос» згідно платіжного доручення №770 від 08.02.2019 перерахувало ТОВ «Траст Агротех» 450 000 грн та відповідно до платіжного доручення №793 від 12.03.2019 перерахувало 250 000 грн                             (а.с. 47-48, т.5).
		Відповідно до договору  про поділ нерухомого майна від 05.04.2019 та договору про купівлю - продаж частини єдиного майнового комплексу  від 05.04.2019 (а.с. 22-24, т. 5), укладеного між ТОВ «Траст Агротех» та ОСОБА_1 , здійснено поділ частини  ЄМК  та передано у власність ОСОБА_1 Цех рідких дріжжей літера 1,К (а.с. 25, т.5).
		За вищезазначене майно ОСОБА_1 згідно квитанції №0.0.1321540295.2  перерахував ТОВ «Траст Агротех» 50 000 грн. (а.с. 26, т.5).
		Отже, доказами у справі не підтверджується, що зазначені набувачі придбали майно безоплатно.
		Якщо добросовісний набувач придбав річ за плату, власник має право витребувати таку річ тільки у випадках, коли вона вибула з володіння поза його (або особи, якій річ була передана власником) волею, зокрема загублена власником або іншою особою, якій річ була передана власником, або була викрадена у власника чи такої особи.
		Право власника на витребування майна від добросовісного набувача на підставі частини першої статті 388 ЦК України пов`язується з тим, у який спосіб майно вибуло з його володіння. Зазначена норма передбачає вичерпне коло підстав, коли за власником зберігається право на витребування свого майна від добросовісного набувача.
		Однією з таких підстав є вибуття майна з володіння власника або особи, якій він передав майно, не з їхньої волі іншим шляхом. Наявність у діях власника волі на передачу майна іншій особі унеможливлює його витребування від добросовісного набувача.
		Статтею 388 ЦК України передбачено можливість витребування майна власником від добросовісного набувача, такі випадки обмежені та можуть статися за умови, що майно вибуло з володіння власника або особи, якій він його передав, поза їх волею.
		У спірних правовідносинах, постановляючи ухвалу від  07.10.2019 господарський суд встановив, що договір купівлі-продажу єдиного майнового комплексу від 04.07.2018 №2930, укладений між ПП УКРЄВРОБУДПРОЕКТ" та ТОВ "Ружинський комбікормовий завод" у період протягом року, що передував відкриттю процедури банкрутства, не був спрямований на реальне настання правових наслідків - отримання коштів для виконання існуючих зобов`язань перед кредиторами та свідчить про намір ухилення від розрахунків із контрагентами; укладаючи спірний договір купівлі-продажу від 04.07.2018 №2930 ТОВ "Ружинський комбікормовий завод" взяв на себе зобов`язання, що призвели до його неплатоспроможності та неможливості виконання грошових зобов`язань перед кредиторами. Відтак, у ТОВ "Ружинський комбікормовий завод" були відсутні правові підстави для укладення договору купівлі-продажу єдиного майнового комплексу №2930 від 04.07.2018. При цьому недійсний правочин (договір купівлі-продажу єдиного майнового комплексу від 04.07.2018 №2930) не породжує правових наслідків і є недійсним з моменту його вчинення.
		У зв`язку із встановленими обставинами суд визнав недійсним договір купівлі-продажу єдиного майнового комплексу від 04.07.2018 №2930 відповідно до статті 20 Закону про банкрутство, встановивши факт незаконного вибуття спірного майна з володіння позивача.
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 04.07.2019 у справі № 913/106/18 зазначив, що  у статті 388 ЦК України законодавець, зазначаючи про волю власника або особи, якій він передав майно у володіння, мав на увазі законність такої волі, спрямованої на настання корисного для цих осіб результату. Водночас, у цій справі така воля була спрямована на виведення активів з підприємства, що в подальшому мало наслідком порушення провадження у справі про його банкрутство. Тому не слід пов`язувати волю з наявністю формальних обставин (наявністю рішення Наглядової ради боржника, яким надано право Генеральному директору товариства ОСОБА_1 укладати угоди щодо відчуження майна тощо), оскільки це є формальним підходом до вирішення спору.
		У постанові від 03.10.2018 у справі № 906/1765/15 Верховний Суд погодився з висновком судів попередніх інстанцій про те, що оскільки майно, витребування якого є предметом заяви ліквідатора, вибуло на підставі правочину, який було визнано недійсним на підставі абзацу другого частини першої статті 20 Закону про банкрутство (боржник здійснив відчуження нерухомого майна (актив) безоплатно), зазначена обставина є свідченням того, що майно за такими договорами вибуло всупереч волі власника, а отже, у цій справі може бути застосовано статтю 388 ЦК України. Аналогічний висновок про застосування норм права викладено в постанові Верховного Суду України від 11.06.2014 у справі № 6-52цс14.
		Слід зазначити, що укладаючи договір купівлі-продажу єдиного майнового комплексу від 04.07.2018 №2930 боржник діяв недобросовісно, відчужив майна фактично безоплатно; його дії не були спрямовані на реальне настання правових наслідків - отримання коштів для виконання існуючих зобов`язань перед кредиторами та свідчать про намір ухилення від розрахунків із контрагентами і як наслідок, на виведення своїх майнових активів, за рахунок яких підлягають задоволенню вимоги інших кредиторів.
		З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що майно Товариства з обмеженою відповідальністю "Ружинський комбікормовий завод"  - єдиний майновий комплекс, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 вибуло з власності ТОВ "Ружинський комбікормовий завод" поза волею боржника.
		 
		Положення статті 20 Закону про банкрутство (який був чинним на момент правовідносин, що склалися) та аналогічні положення ст. 42 Кодексу України з процедур банкрутства спрямовані на досягнення однієї з основних цілей процедури неплатоспроможності - максимально можливе справедливе задоволення вимог кредиторів.
		А саме, у разі визнання недійсними правочинів (договорів) або спростування майнових дій боржника на підставах, передбачених частиною першою цієї статті, кредитор зобов`язаний повернути в ліквідаційну масу майно, яке він отримав від боржника, а у разі неможливості повернути майно в натурі - відшкодувати його вартість у грошових одиницях за ринковими цінами, що існували на момент здійснення правочину або вчинення майнової дії.
		Тобто, за загальним правилом, Приватне підприємство "Укрєвробудпроект" мало би або повернути боржнику спірне нерухоме майно, яке він набув на підставі недійсного правочину, або відшкодувати його вартість у грошових одиницях за ринковими цінами, що існували на момент здійснення правочину (ст. 20 Закону про банкрутство та ст. 42 Кодексу України з процедур банкрутства)..
		Як вбачається із матеріалів справи, ПП "Укрєвробудпроект" 12.09.2018 за відплатним договором відчужив ТОВ "Траст Агротех" спірне майно.
		У такому випадку станом на дату прийняття ухвали про визнання правочину недійсним - 07.10.2019, ПП  "Укрєвробудпроект" не міг повернути боржнику спірне нерухоме майно, які він набув на підставі недійсного правочину. Однак, відповідно до положень статті 20 Закону про банкрутство (аналогічні положення ст. 42 Кодексу України з процедур банкрутства), мав відшкодувати його вартість у грошових одиницях за ринковими цінами, що існували на момент здійснення правочину.
		Однак, позивачем до матеріалів справи не надано докази звернення розпорядника майна  Сиволобова М.М., на якого тимчасово покладено виконання обов`язків керівника ТОВ "Ружинський комбікормовий завод" та ліквідатора Задорожного Ю.В. (після його призначення ліквідатором у справі) до Приватного підприємства "Укрєвробудпроект" (м. Київ) з вимогами про відшкодування вартості спірного майна після визнання правочину недійсним у позасудовому або судовому порядку. Відповідно відсутні і докази відмови Приватного підприємства "Укрєвробудпроект" відшкодувати (або оплатити) вартість спірного майна.
		У судовому засіданні 18.01.2021 ліквідатор Задорожний Ю.В на запитання суду повідомив, що йому невідомо про звернення розпорядника майна  Сиволобова М.М., на якого тимчасово покладено виконання обов`язків керівника ТОВ "Ружинський комбікормовий завод" до Приватного підприємства "Укрєвробудпроект" (м. Київ) з вимогами відшкодувати вартість спірного майна. Зазначив, що він не звертався до ПП "Укрєвробудпроект" з вимогою про відшкодування вартості спірного майна після визнання правочину недійсним. 
		Також слід зазначити, що жодних документів про неможливість Приватного підприємства "Укрєвробудпроект" (м. Київ) відшкодувати Товариству з обмеженою відповідальністю "Ружинський комбікормовий завод" вартість спірного майна представниками ТОВ "Ружинський комбікормовий завод" до суду не надано. 
		Згідно витягу станом на 16.01.2021 в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань щодо суб`єкта Приватного підприємства "Укрєвробудпроект" (код ЄДРПОУ:36557616, 02091, м.Київ, вул. Харківське шосе, буд. 144В) актуальний стан на фактичну дату та час формування - зареєстровано.
		Палатою для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з метою дотримання єдності судової практики, враховуючи остаточність постанови Верховного Суду, з огляду на наявність різної судової практики з питань застосування наслідків визнання правочинів (договорів) недійсними з підстав, визначених статтею 20 Закону про банкрутство  розглянуто    справу №922/719/16 та у постанові від 20.02.2020 зроблені наступні висновки:
		- Закон про банкрутство є частиною цивільного/господарського законодавства, що не виключає можливості застосування до правовідносин, які регулює цей спеціальний Закон (у цьому випадку стаття 20) норм ЦК України, зокрема щодо загальних підстав для визнання недійсними правочинів за участі боржника;
		- установлення у статті 20 Закону про банкрутство спеціальних наслідків визнання правочинів недійсними та спростовування майнових дій боржника не виключають можливості застосування приписів статті 388 ЦК України;
		- можливість звернення до суду в порядку статті 388 ЦК України належить, зокрема, ліквідатору банкрута відповідно до приписів статті 41 Закону про банкрутство;
		-  застосування приписів статті 388 ЦК України як наслідків визнання правочинів недійсними та спростування майнових дій в порядку статті 20 Закону про банкрутство є можливим за умов:
		1) наявності (доведеності) обставин, які вказують на неможливість (неефективність) застосування наслідків, передбачених частиною другою статті 20 Закону про банкрутство (відсутність майна, коштів у кредитора, наявність інших обставин);
		2) вибуття спірного майна з володіння боржника (банкрута у справі) поза його волею;
		3) доведеності обставин, які дають підстави для застосування в межах справи про банкрутство (як наслідок застосування приписів статті 20 Закону про банкрутство) приписів статті 388 ЦК України;
		4) наявності доведеного статусу власника спірного майна;
		5) якщо такий спосіб захисту буде визнаний судом найбільш ефективним у конкретному випадку за наявності відповідних доказів у справі.
		Підсумовуючи викладене, необхідно зазначити, що матеріалами справи пдтверджується вибуття спірного майна з володіння боржника (банкрута у справі) поза його волею. 
		Однак, позивач ТОВ "Ружинський комбікормовий завод" не вчинив жодних можливих дій, спрямованих на отримання коштів від ПП "Укрєвробудпроект" відповідно до положень статті 20 Закону про банкрутство для досягнення однієї з основних цілей процедури неплатоспроможності - максимально можливого справедливого задоволення вимог кредиторів та не довів належними доказами неможливості Приватного підприємства "Укрєвробудпроект" (м. Київ) відшкодувати Товариству з обмеженою відповідальністю "Ружинський комбікормовий завод" вартість спірного майна  та неефективності зазначеного способу захисту.
		ВІдтак, ліквідатор не довів обставин, які вказують на неможливість (неефективність) застосування наслідків, передбачених частиною другою статті 20 Закону про банкрутство; обставин, які дають підстави для застосування в межах справи про банкрутство (як наслідок застосування приписів статті 20 Закону про банкрутство) приписів статті 388 ЦК України; не надав доказів, що саме такий спосіб захисту у даному випадку є найбільш ефективним.
		Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову в цій частині, а тому відмовляє у його задоволенні.
		Керуючись статтями п.2 ч.1 ст. 231, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, статті 20 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ч. 2 ст.7, ст.ст.42, 58-61 Кодексу України з процедур банкрутства, ст.ст. 387, 388 ЦК України,  господарський суд
		 
		ВИРІШИВ:
		 
		1. Закрити провадження у справі в частині вимог ТОВ "Ружинський комбікормовий завод про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 04.07.2018 № 2930 єдиного майнового комплексу, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 11597418252, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Назаренко К.В., укладеного між ТОВ "Ружинський комбікормовий завод" та Ппиватним підприємством "Укрєвробудпроект» про визнання недійсним договору купівлі-продажу єдиного майнового комплексу від 04.07.2018. 
		2. У решті позовних вимог відмовити у задоволенні позову.
		 
		Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. 
		Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається:http://court.gov.ua/fair/sud5007/.
		 
		 
		Повне рішення складено:  29.01.21 
		 
		Суддя                                                                     Макаревич В.А.  
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		список розсилки: 
		1- у справу
		2- Товариство з обмеженою відповідальністю "Ружинський комбікормовий завод" (22200, Вінницька обл., Погребищенський район, м. Погребище, вул. Богуна, 2) - рек.з пов.
		3 - а/к Сиволобов Максим Маркович ( АДРЕСА_17 )     -   на електронну адресу
		4,5 - ПП "Укрєвробудпроект" (02091, м. Київ, вул. Харківське шосе, буд. 144 В) та на адресу для кореспонденції: вул. Райдужна, 3А, кв.86, м.Київ, 02218 - (рек.)
		6- Товариство з обмеженою відповідальністю «Траст Агротех» ( 01010, м. Київ, вул. Аніщенка (перейменовано на Левандовська), буд.3В, оф. 209) рек.;
		7 - Фермерське господарство «Агро-Союз»- реком. та   на електронну пошту: optovik69@ukr.net
		8 - Приватне підприємство Фермерське господарство «Колос» ( код 20418109, 13642, Житомирська область, Ружинський район, с. Білилівка, вул. Троїцька (колишня Леніна), буд. 62) рек..;
		9,10 - ОСОБА_1 на адресу:( АДРЕСА_3 ) та на адресу: АДРЕСА_14   - рек. 
		11- Фізичній особі-підприємцю Косенку Володимиру Олександровичу - на електронну пошту:ІНФОРМАЦІЯ_3
		та на адресу (АДРЕСА_15; АДРЕСА_16) (рек.з повідом.)
		12 -  ОСОБА_3 ( АДРЕСА_5 ) (рек. )
		13- ОСОБА_5 ( АДРЕСА_6 ) (рек.)
		14- ОСОБА_6 ( АДРЕСА_7 (рек.)
		15- ОСОБА_7 ( АДРЕСА_8 ) (рек.)
		16- Головному управлінню ДПС у Житомирській області - на електронну пошту zt.official@tax.gov.ua
		17- Головному управлінню ДПС у Вінницькій області (21100, вул. Хмельницьке шосе, буд.7, м. Вінниця (рек.)
		18- ОСОБА_8 ( АДРЕСА_9 ) (рек.)
		19- ОСОБА_9 ( АДРЕСА_10 ) (рек)
		20- адвокату Гурбі М.В. - на електронну пошту: ІНФОРМАЦІЯ_2
		21- а/к Задорожному Ю.В. - на електронну пошту : ІНФОРМАЦІЯ_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...