Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 22-ц/354/11 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах про недоговірні зобов’язання, з них; про відшкодування шкоди, з них.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 30.01.2021. Забезпечено надання загального доступу: 01.02.2021.
Дата набрання законної сили: 29.01.2021
Номер судового провадження: 61-13870ск20

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Постанова  
		Іменем України
		 
		29 січня 2021 року 
		м. Київ
		 
		справа № 22-ц/354/11
		 
		провадження № 61-13870св20
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Лідовця Р. А. (суддя-доповідач), Воробйової І. А.,             Черняк Ю. В.,
		 
		учасники справи:
		позивач - ОСОБА_1 , 
		відповідач -  ОСОБА_2 ,
		 
		розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Львівського апеляційного суду від 02 вересня 2020 року у складі колегії суддів: Шандри М. М., Левика Я. А., Савуляка Р. В.,
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		1.     Описова частина 
		 
		Короткий зміст вимог скарг
		 
		У березні 2005 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до             ОСОБА_2 про реальний поділ будинковолодіння.
		 
		У травні 2005 року ОСОБА_2 звернулася до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_1 про реальний поділ будинку і земельної ділянки.
		 
		Короткий зміст судових рішень суду першої та апеляційної інстанції
		 
		Рішенням Пустомитівського районного суду Львівської області                       від 02 червня 2010 року позов  ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про реальний поділ будинковолодіння задоволено частково.
		Зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про реальний поділ будинку і земельної ділянки задоволено частково.
		Проведено реальний розподіл та виділено у користування співвласників будинковолодіння АДРЕСА_1 .
		Визначено розмір грошової компенсації за невідповідність вартості спірних будівель та їх частин.
		Визначено місця спірного користування та виділено земельні ділянки.
		У задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 щодо стягнення з                      ОСОБА_1 на її користь відшкодування моральної шкоди у розмірі                    10 000 грн відмовлено.
		Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
		 
		Рішенням Апеляційного суду Львівської області від 11 квітня 2011 року апеляційні скарги ОСОБА_1 ,  ОСОБА_2 задоволено частково.
		Рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 02 червня 2010 року скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким позов                     ОСОБА_1 та зустрічний позов ОСОБА_2 задоволено частково.
		Рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 02 червня 2010 року в частині відмови ОСОБА_2 у стягненні з ОСОБА_1 на їх користь відшкодування моральної шкоди у розмірі 10 000 грн залишено без змін.
		Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
		 
		У червні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до апеляційного суду із заявою про виправлення описки у рішенні Апеляційного суду Львівської області             від 11 квітня 2011 року.
		 
		Заяву обґрунтовувала тим, що при ухваленні судового рішення була допущена арифметична помилка, яка суттєво впливає на вирішення спору                 і фактично унеможливлює користуватися належною їй земельною ділянкою.
		Така помилка була допущена в реченні, яким їй виділено земельну ділянку  у користування, а саме: «у користуванні земельну ділянку № НОМЕР_1                             з геометричними розмірами сторін за ходом годинникової стрілки по периметру, в метрах :11,80; 29,25; 42,40; 19,40; 9,60; 9,00; 20,03; 84,55; 11,07; 17,00; 14,10; 8,00; 9,00; 2,00; 3,00 площею 2 501,6 кв. м».
		Так, серед цифр, які визначають контури земельної ділянки, було вказано розмір 11,07 замість правильного розміру 9,11. У випадку вказаному в рішенні суду при значенні цифри 11,07 загальна площа земельної ділянки буде меншою ніж, та, яка визначена відповідним варіантом розподілу земельної ділянки.
		Вказувала, що згідно з висновком експерта № 691 від 11 березня 2019 року, загальна площа земельної ділянки розміром 2 666,6 кв. м по варіанту таблиці № 3 висновку № 880 від 31 жовтня 2007 року, запропонована для позивача ОСОБА_1 за геометричними розмірами меж, не відповідає цій величині площі, а саме в частині розміру 11,7 м по відрізку межі земельної ділянки № НОМЕР_1 . Для відповідності загальної площі земельної ділянки розміром 2 666,6 кв. м для позивача ОСОБА_1 , яка відповідає її ідеальній частці згідно з варіантом 1 таблиці № 3 висновку № 880 від 31 жовтня 2007 року, лінійні розміри меж земельної ділянки № 2, повинні становити за рухом годинникової стрілки по периметру в метрах: 11,80; 29,25; 42,40; 19,40; 9,60; 9,00; 20,03; 84,55; 9.11; 17,00; 14,10; 8,00; 9,00; 2,00; 3,00.
		 
		Короткий зміст оскаржуваного судового рішення суду апеляційної інстанції 
		 
		Ухвалою Львівського апеляційного суду від 02 вересня 2020 року                                 у задоволеннізаяви ОСОБА_1 про виправлення описки у рішенні Апеляційного суду Львівської області від 11 квітня 2011 року відмовлено.
		 
		Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що відповідно до роз`яснень, викладених у пункті 19 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судове рішення у цивільній справі» від 18 грудня 2009 року № 14, вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених                  у судовому рішенні (рішенні або ухвалі), суд не має права змінювати зміст судового рішення, він лише усуває такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудності. Проте, якщо неправильне визначення стягнутої суми було наслідком, наприклад, застосування закону, який не підлягав застосуванню, то підстав для виправлення арифметичних помилок немає.
		 
		Апеляційний суд вказав, що ОСОБА_1 фактично просить ревізувати один із доказів по справі, а саме висновок судової будівельно-технічної експертизи від 31 жовтня 2007 року № 880, що не врегульовано інститутом внесення виправлень у рішення суду, і не є за своєю суттю арифметичною помилкою чи опискою.
		При цьому апеляційний суд посилався на ухвалу Верховного Суду України, викладену у постанові від 22 лютого 2017 року у справі № 6-788цс16 та зазначив, що суд може виправити лише ті описки або арифметичні помилки, яких він сам припустився. 
		 
		 
		 
		Короткий зміст вимог касаційної скарги
		 
		У касаційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права, просить оскаржуване судове рішення суду апеляційної інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити її заяву про виправлення описки у рішенні Апеляційного суду Львівської області від 11 квітня 2011 року.
		 
		Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
		 
		У вересні 2020 року касаційна скарга надійшла до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.
		 
		Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 06 жовтня 2020 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі та витребувано матеріали цивільної справи із суду першої інстанції.
		 
		У жовтні 2020 року справа надійшла до Верховного Суду.
		 
		Аргументи учасників справи
		 
		Доводи особи, яка подала касаційну скаргу 
		 
		Касаційна скарга ОСОБА_1 мотивована тим, що апеляційним судом неправильно застосовано норми процесуального права, передбачені статтею 269 ЦПК України.
		 
		Вважає, що апеляційним судом була допущена арифметична помилка, яка суттєво впливає на вирішення спору і фактично унеможливлює користування належною їй земельною ділянкою. 
		Посилається на висновок судової земельно-технічної експертизи                     від 11 березня 2019 року № 691, у якому зазначено, що загальна площа земельної ділянки розміром 2 666,6 кв. м по варіанту № 1 таблиці № 3 висновку експерта від 31 жовтня 2007 року № 880, що запропонована їй               за геометричними розмірами меж, не відповідає цій величині площі, а саме в частині розміру 11,07 м по відрізку межі земельної ділянки № НОМЕР_1 .
		Звертає увагу, що у листі Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз від 12 квітня 2018 року № 001972 зазначено, що після проведення внутрішнього рецензування висновку експертизи від 31 жовтня 2007 року           № 880 було виявлено технічну описку в лінійному розмірі відрізку межі земельної ділянки, який на кадастровому плані позначений від т. 9 до т. 10 розміром 9,11 м, а у висновку експертизи цей відрізок відповідає розміру 11,07 кв. м.
		Отже, стверджує, що вказаними документами документально підтверджено наявність арифметичної помилки в резолютивній частині рішення суду, що впливає на її права та інтереси та на можливість реалізації судового рішення.
		 
		Посилається на те, що під час перегляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд взяв до уваги висновок судової будівельно-технічної експертизи від 31 жовтня 2007 року № 880, у якому містилась описка щодо розміру меж земельних ділянок, а саме -серед цифр, які визначають контури земельної ділянки, було вказано розмір 11,07 замість правильного розміру 9,11.
		 
		Відзив на касаційну скаргу учасник справи не подав.
		 
		2.     Мотивувальна частина 
		 
		Позиція Верховного Суду
		 
		Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.
		 
		Підставою касаційного оскарження вказаного судового рішення заявник вказує те, що вона не може реалізувати виконання рішення у частині користування земельною ділянкою № 2, оскільки апеляційний суд, ухвалюючи судове рішення, взяв до уваги висновок судової будівельно-технічної експертизи від 31 жовтня 2007 року № 880, у якому містилась описка щодо розміру меж земельних ділянок. Зазначає, що серед цифр, які визначають контури земельної ділянки, було вказано розмір 11,07 замість правильного розміру 9,11. При значенні цифри 11,07 загальна площа земельної ділянки буде меншою ніж та, яка визначена відповідним варіантом розподілу земельної ділянки. Для забезпечення виконання рішення суду в частині загальної площі земельної ділянки, необхідно щоб розмір межі був 9,11 згідно з реальним кадастровим планом.
		 
		Касаційна скарга  ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.
		 
		Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
		 
		Відповідно до вимог частин першої та другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
		Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
		 
		Згідно із частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
		 
		Оскаржуване судове рішення апеляційного суду ухвалено з додержанням норм процесуального права, а доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.
		 
		Відповідно до частини першої статті 269 ЦПК України суд може з власної ініціативи або за заявою учасників справи виправити допущені в рішенні чи ухвалі описки чи арифметичні помилки.
		 
		Описка - це зроблена судом механічна (мимовільна, випадкова) граматична помилка в рішенні, яка допущена під час його письмово-вербального викладу (помилка у правописі, у розділових знаках тощо). Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. До таких належать написання прізвищ та імен, адрес, зазначення дат та строків тощо. Суд не має права змінювати зміст судового рішення, він лише усуває такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудність.
		 
		Арифметична помилка - це помилка у визначенні результату підрахунку: пропуск цифри, випадкова перестановка цифр, спотворення результату обчислення у зв`язку із використанням несправної техніки.
		Не є арифметичними помилками, а отже, не можуть бути виправлені застосування неправильних методик підрахунку та неправильних вихідних даних для проведення арифметичних обчислень.
		Суд може виправити лише ті арифметичні помилки, яких він сам припустився. Якщо такі помилки наявні у висновку експерта або в наданих суду документах, вони судом не виправляються. Арифметичні помилки у висновку експерта усуваються шляхом допиту експерта та уточнення ним свого висновку або враховуються судом під час оцінки цього доказу.
		 
		Звертаючись до суду із заявою про виправлення описки у рішенні Апеляційного суду Львівської області від 11 квітня 2011 року, ОСОБА_1 вказувала на допущену судом арифметичну помилку, яка суттєво впливає на вирішення спору і фактично унеможливлює користуватися належною їй земельною ділянкою.
		 
		Відмовляючи у задоволенні заяви про виправлення описки, суд апеляційної інстанції посилався на відсутність у суду повноважень на ревізування  висновку судової будівельно-технічної експертизи від 31 жовтня 2007 року № 880. При цьому суд вказав, що за своєю суттю наведені у заяві                                   ОСОБА_1 підстави для задоволення заяви не є арифметичною помилкою чи опискою.
		 
		З такими висновками суду апеляційної інстанції колегія суддів погоджується з огляду на таке.
		 
		Відповідно до абзацу першого пункту 19 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі», вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні (рішенні або ухвалі), суд не має права змінювати зміст судового рішення, він лише усуває такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудності. Проте якщо неправильне визначення стягнутої суми було наслідком, наприклад, застосування закону, який не підлягав застосуванню, то підстав для виправлення арифметичних помилок немає.
		 
		Переглядаючи справу у касаційному порядку та перевіряючи доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що Апеляційним судом Львівської області при ухваленні постанови від 11 квітня 2011 року у цій справі не було допущено ні описки, ні арифметичної помилки.
		 
		Отже, заява ОСОБА_1 фактично зводиться до необхідності зміни судового рішення. Оскільки мотиви, викладені у рішенні Апеляційного суду Львівської області від 11 квітня 2011 року, були основані на висновку судової будівельно-технічної експертизи від 31 жовтня 2007 року № 880, суд не має права змінювати вказані експертом геометричні розміри меж земельної ділянки.
		 
		З огляду на зазначене, висновки суду апеляційної інстанції відповідають нормам процесуального права, а оскаржуване судове рішення ухвалене з дотриманням положень статей 263-265 ЦПК України, відтак, скасуванню не підлягає.
		 
		Інші доводи, наведені в обґрунтування касаційної скарги, не можуть бути підставою для скасування оскаржуваного судового рішення, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи й зводяться до переоцінки судом доказів, що на підставі вимог статті 400 ЦПК України не входить до компетенції суду касаційної інстанції.
		 
		Згідно із частиною першою статті 400 ЦПК України, переглядаючи                            у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини,     що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
		 
		Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
		 
		Оскільки доводи касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, висновків суду апеляційної інстанції                            не спростовують, на законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення не впливають, то колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення без змін.
		 
		Керуючись статтями 400, 401, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
		 
		Ухвалу Львівського апеляційного суду від 02 вересня 2020 року залишити без змін.
		 
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		Судді:                                                                                                           Р. А. Лідовець
		І. А. Воробйова
		Ю. В. Черняк

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...