Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 750/10914/20 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, пов’язаних із застосуванням Закону України «Про захист прав споживачів».
Надіслано судом: 29.01.2021. Зареєстровано: 31.01.2021. Забезпечено надання загального доступу: 01.02.2021.
Дата набрання законної сили: 28.04.2021
Результат оскарження 28.04.2021 Чернігівський апеляційний суд: залишено рішення без змін
Номер судового провадження: 2/750/284/21

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 750/10914/20
		Провадження № 2/750/284/21
		 
		 
		Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		29 січня 2021 року м. Чернігів
		 
		Деснянський районнийсуд містаЧернігова в складі:
		суддіСупруна О.П.,секретарДяченко К.О.,за участюпредставника позивача  адвоката Водолагіна С.М., представника відповідача  адвоката Рожко С.М., 
		 
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс», Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» про визнання договору про відступлення прав вимоги незаконним,
		третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фагор»,
		 
		в с т а н о в и в :
		 
		27 листопада 2020 року до Деснянського районного суду м. Чернігова надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ТОВ «Діджи Фінанс», ПАТ «Банк Михайлівський» про визнання договору про відступлення прав вимоги №7 БМ від 20.07.2020 незаконним в частині передачі права вимоги за кредитним договором №200114541 від 28.09.2014.
		Ухвалою судді Деснянського районного суду м. Чернігова від 01.12.2020 позовну заяву залишено без руху та запропоновано позивачу в триденний строк з дня отримання копії ухвали усунути вказаний в ній недолік.
		07.12.2020, на виконання вимог ухвали судді від 01.12.2020 про залишення позовної заяви без руху, позивачем усунуто недолік позовної заяви.
		Ухвалою судді Деснянського районного суду м. Чернігова від 08 грудня 2020 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, яку призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін та призначено для розгляду по суті на 23.12.2020.
		23.12.2020 розгляд справи відкладено на 21.01.2021, у зв`язку з неявкою представника відповідача ПАТ «Банк Михайлівський». 
		21.01.2021 оголошено перерву в судовому засіданні до 28.01.2021. 
		У судовому засіданні представник позивача позов підтримав та просив задовольнити.
		Представник відповідача позов не визнав.
		Позивач, представник відповідача ПАТ «Банк Михайлівський», представник третьої особи ТОВ «Фінансова компанія «Фагор» до суду не з`явилися, про час і місце розгляду справи оповіщені, про причини неявки не повідомили.
		Заслухавши пояснення представників позивача та ТОВ «Діджи Фінанс», дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
		У судовому засіданні встановлено, що 28 вересня 2014 року між ПАТ «Банк Михайлівський» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №200114541 від 28.09.2014.
		20 липня 2020 року між ТОВ «Діджи Фінанс» та ПАТ «Банк Михайлівський» було укладено договір №7 БМ про відступлення права вимоги, згідно якого банк відступає новому кредитору належні банку, а новий кредитор набуває права вимоги банку до позичальників та/або заставодавців (іпотекодавців) та/або поручителів та/або фізичних осіб, зазначених у Додатку № 1 до цього договору, надалі за текстом - боржники, включаючи права вимоги до правонаступників боржників, спадкоємців боржників або інших осіб, до яких перейшли обов`язки боржників, за кредитними договорами. Відповідно до договору ТОВ «Діджи Фінанс» набуло право кредитора за кредитним договором №200114541 від 28.09.2014, укладеного з ОСОБА_1 .
		13.10.2020 ТОВ «Діджи Фінанс» направило на адресу ОСОБА_1 повідомлення про відступлення права вимоги заборгованості по кредитному договору №200114541 від 28.09.2014. Відповідно до договору про відступлення права вимоги №7 БМ від 20.07.2020 відступлено право вимоги ТОВ «Діджи Фінанс» за кредитним договором, заборгованість за яким станом на 20.07.2020 становила 3 910 грн 55 коп. (згідно Додатку 1 до Договору), а станом на теперішній час заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором №200114541 від 28.09.2014 є не погашеною.
		Позивач вважає незаконним договір №7 БМ від 20.07.2020 про відступлення прав вимоги в частині передачі права вимоги за кредитним договором №200114541 від 28.09.2014, оскільки стверджує, що сплатив суму заборгованості на користь ТОВ «Фінансова компанія «Фагор», яке є правонаступником ПАТ «Банк Михайлівський», у зв`язку з чим заборгованість за вищевказаним кредитним договором у позивача відсутня.
		Відповідно до статті 512 Цивільного кодексу України (далі за текстом  ЦК України) заміна кредитора відбувається в тому числі в разі передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
		Згідно статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
		Відповідно до статті 516 ЦК України заміна кредиторау зобов`язанніздійснюється беззгоди боржника,якщо іншене встановленодоговором абозаконом.  Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.
		Відповідно доположень статті1077ЦК Україниза договоромфакторингу (фінансуванняпід відступленняправа грошовоївимоги)одна сторона(фактор)передає абозобов`язуєтьсяпередати грошовікошти врозпорядження другоїсторони (клієнта)за плату(убудь-якийпередбачений договоромспосіб),а клієнтвідступає абозобов`язуєтьсявідступити факторовісвоє правогрошової вимогидо третьоїособи (боржника).  Клієнтможе відступитифакторові своюгрошову вимогудо боржниказ метоюзабезпечення виконаннязобов`язанняклієнта передфактором.  Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.
		Таким чином, ТОВ «Діджи Фінанс» є новим кредитором ОСОБА_1 за кредитним договором №200114541 від 28.09.2014 відповідно до договору про відступлення права вимоги №7 БМ від 20.07.2020.
		Згідно з принципом диспозитивності цивільного судочинства, передбаченого статтею 13 Цивільного процесуального кодексу України (далі за текстом  ЦПК України), суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до норм ЦПК, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
		Відповідно до частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
		Частина шоста статті 81 ЦПК України передбачає, що доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
		Позивач на підтвердження сплати суми заборгованості за кредитним договором №200114541 від 28.09.2014 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Фагор», до якого, на думку позивача, перейшло право вимоги, надав копію довідки ТОВ «ФК «Фагор» від 24.01.2017 (а.с. 21), проте з її змісту убачається погашення заборгованості за іншим договором, а саме від 06.11.2014.
		Також, надана представником позивача копія квитанції № 11100001 від 16.01.2017 свідчить про погашення позивачем кредиту в сумі 1625,00 грн за кредитним договором від 10.05.2016, а не від 28.09.2014, а отримувачем коштів зазначено ТОВ «Міра Фінанс».
		За таких обставин, суд не може взяти до уваги дані докази як неналежні та вважати припиненим зобов`язання за кредитним договором №200114541 від 28.09.2014.
		Крім того,відповідно дочастин першоїта другоїстатті 16ЦК Україникожна особамає правозвернутися досуду зазахистом свогоособистого немайновогоабо майновогоправа таінтересу.Способами захистуцивільних правта інтересівможуть бути:  1)визнання права;  2)визнання правочинунедійсним;  3)припинення дії,яка порушуєправо;  4)відновлення становища,яке існувалодо порушення;  5)примусове виконанняобов`язкув натурі;  6)зміна правовідношення;  7)припинення правовідношення;  8)відшкодування збитківта іншіспособи відшкодуваннямайнової шкоди;  9)відшкодування моральної(немайнової)шкоди;  10)визнання незаконнимирішення,дій чибездіяльності органудержавної влади,органу владиАвтономної РеспублікиКрим абооргану місцевогосамоврядування,їхніх посадовихі службовихосіб.  Судможе захиститицивільне правоабо інтересіншим способом,що встановленийдоговором абозаконом чисудом увизначених закономвипадках. 
		Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості й забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 10 пункту 9 Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року №3-рп/2003).
		Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (частина перша статті 2 Цивільного процесуального кодексу України).
		Згідно з частина першою та другою статті 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
		Окрім цього, надаючи правову оцінку належності обраного позивачем способу захисту, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
		Так, у пункті 145 рішення від 15.11.1996 у справі «Чахал проти Об`єднаного Королівства» Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.
		Стаття 13 вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності небезпідставної заяви за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов`язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею, повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі Афанасьєв проти України від 05.04.2005 (заява № 38722/02)).
		Отже, ефективний засіб правового захисту у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату; винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації, не відповідає розглядуваній міжнародній нормі.
		Національним законодавством України передбачений ефективний спосіб захисту прав в разі недодержання сторонами при вчиненні правочину вимог закону (§ 2 глава 16 розділ IV «Правові наслідки недодержання сторонами при вчиненні правочину вимог закону»).
		Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати договір про відступлення прав вимоги №7 БМ від 20.07.2020 незаконним в частині передачі права вимоги за кредитним договором №200114541 від 28.09.2014, однак вказані вимоги не відповідають визначеним частиною другоюстатті 16 ЦК України способам захисту цивільних прав та інтересів. Також обраний позивачем спосіб захисту не встановлений ані договором, ані законом.
		При цьому, варто зауважити, що ухвалою суду від 28.01.2021 клопотання представника позивача про зміну предмета позову залишено без задоволення у зв`язку з порушенням процесуального строку.
		Враховуючи вищевикладене, суд не знаходить правових підстав для задоволення позову про визнання договору про відступлення прав вимоги незаконним.
		Керуючись ст. ст. 2, 5, 12, 13, 81, 141, 258, 259, 265, 279, 354 ЦПК України, суд 
		 
		в и р і ш и в :
		У задоволенні позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс», Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» про визнання договору про відступлення прав вимоги незаконним  відмовити.
		 
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Рішення суду може бути оскаржене до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		 
		Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: 
		АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків  НОМЕР_1 .
		Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс», місцезнаходження: вул. Авіаконструктора Івана Сікорського, 8, м. Київ, код ЄДРПОУ: 42649746.
		Відповідач: Публічне акціонерне товариство «Банк Михайлівський», місцезнаходження: пров. Рильський, 10-12/3, м. Київ, код ЄДРПОУ:38619024. 
		Третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фагор», місцезнаходження: вул. Німанська, 3, м. Київ, код ЄДРПОУ: 40202955.
		 
		Суддя

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...