Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 801/9330/13-а : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо; валютного регулювання і валютного контролю, з них.
Надіслано для оприлюднення: 29.01.2021. Зареєстровано: 01.02.2021. Забезпечено надання загального доступу: 01.02.2021.
Дата набрання законної сили: 29.01.2021
Номер судового провадження: К/9901/36747/18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		29 січня 2021 року 
		м. Київ
		справа № 801/9330/13-а
		адміністративне провадження № К/9901/36747/18
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: 
		судді-доповідача Олендера І.Я.,
		суддів: Гончарової І.А.,  Ханової  Р.Ф., 
		 
		розглянув у попередньому судовому засіданні як суд касаційної інстанції справу за позовом Відкритого акціонерного товариства «Феодосійська суднобудівна компанія «Море» до Генічеської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області про   визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Генічеської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області на постанову Київського   окружного адміністративного суду від 3 листопада 2016 року (суддя Лапій С.М.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 27 березня 2017 року (судді: Желтобрюх І.Л. (головуючий), Бєлова Л.В., Епель О.В.) у справі   № 801/9330/13-а.
		 
		У С Т А Н О В И В:
		І. Суть спору
		Короткий зміст позовних вимог
		1. Відкрите акціонерне товариство «Феодосійська суднобудівна компанія «Море»  (далі - позивач, ВАТ «Феодосійська суднобудівна компанія «Море») звернулось до суду з позовом до Генічеської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області (далі - відповідач, контролюючий орган, Генічеська ОДПІ ГУ ДФС у Херсонській області) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 20.09.2013        № 0000052206 про нарахування пені за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності в сумі 5 701 209,33 грн.
		2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Мінекономрозвитку України було видано ВАТ «Феодосійська суднобудівна компанія «Море» висновок про продовження строків розрахунків за відповідним контрактом на суму 78 516 400,00 рублів РФ з 31.03.2012 та на суму 19 629 100,00 рублів РФ (усього на 98 145 500,00 рублів РФ), а тому, відсутні підстави для   прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення у справі № 801/9330/13-а.
		Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
		3. Постановою Київського   окружного адміністративного суду від 3 листопада 2016 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 27 березня 2017 року, адміністративний позов задоволено повністю. Заяву ВАТ «Феодосійська суднобудівна компанія «Море» про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Окружного адміністративного суду АРК від 24 жовтня 2013 року у справі № 801/9330/13-а за позовом ВАТ «Феодосійська суднобудівна компанія «Море» до Генічеської ОДПІ ГУ ДФС у Херсонській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задоволено. Скасовано постанову Окружного адміністративного суду АРК від 24 жовтня 2013 року у справі   № 801/9330/13-а та ухвалено нову постанову, якою адміністративний позов ВАТ «Феодосійська суднобудівна компанія «Море» задоволено. Скасовано податкове повідомлення-рішення від 20.09.2013 № 0000052206 про нарахування пені у сумі        5 057 780,19 грн.
		4. Суд першої інстанції, з рішенням якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що висновок Мінекономрозвитку і торгівлі України щодо продовження строків розрахунків за відповідною зовнішньоекономічною операцією є індивідуальним юридичним актом, який виключає відповідальність позивача за правопорушення, оскільки змінює правову оцінку встановлених у справі, що розглядається, обставин.
		Короткий зміст вимог касаційної скарги
		5. Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Генічеська ОДПІ ГУ ДФС у Херсонській області подала касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Київського   окружного адміністративного суду від 3 листопада 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 27 березня 2017 року та прийняти рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ВАТ «Феодосійська суднобудівна компанія «Море» у повному обсязі.
		СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
		6. Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ухвалою Вищого адміністративного суду від 26.08.2014   залишено без змін постанову Окружного адміністративного суду Автономної республіки Крим від 24.10.2013 та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 13.01.2014 у справі        № 801/9330/13-а за позовом ВАТ «Феодосійська суднобудівна компанія «Море» до Феодосійської ОДПІ ГУ Міндоходів в АРК про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, якими позивачу було відмовлено у задоволенні позову до Феодосійської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Автономній Республіці Крим про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 20.09.2013   № 0000052206 про нарахування пені за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності в сумі            5 701 209,33 грн. При прийнятті постанови суду від 24.10.2013, суд першої інстанції, залишаючи оскаржуване податкове повідомлення-рішення в силі, виходив з того, що у позивача був відсутній висновок Мінекономрозвитку України про продовження строків розрахунків за Контрактом на загальну суму 98 145 500,00 рублів РФ, з посиланням на обставини, встановлені постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 18.07.2012 у справі № 2а-4974/12/2670.
		Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 18.07.2012 у справі        № 2а-4974/12/2670 за позовом ВАТ «Феодосійська суднобудівна компанія «Море» до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України про визнання дій протиправними щодо надіслання рішення № 4122-07/44-В від 14.03.2012 про відмову у наданні висновку щодо продовження строків розрахунків за імпортною зовнішньоекономічною операцією за контрактом № 4/258-10 від 29.07.2010 в строки, що суперечать вимогам п. 7 Порядку продовження строків розрахунків за зовнішньоекономічними операціями, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2007 № 1409, визнання протиправним рішення № 4122-07/44-В від 14.03.2012 про відмову у наданні висновку щодо продовження строків розрахунків за імпортною зовнішньоекономічною операцією за контрактом № 4/258-10 від 29.07.2010, зобов`язання Міністерства економічного розвитку і торгівлі України надати позивачу висновок про продовження строків розрахунків за імпортною зовнішньоекономічною операцією за контрактом № 4/258-10 від 29.07.2010, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 25.09.2012, позивачу відмовлено у задоволенні позовних вимог. Однак, постановою Вищого адміністративного суду України від 19.06.2014 у справі № 2а-4974/12/2670, скасовано рішення судів попередніх інстанцій та зобов`язано Мінекономрозвитку України видати позивачу висновок про продовження строків розрахунків за Контрактом на суму 78 516 400,00 рублів РФ з 31.03.2012 та на суму                              19 629 100,00 рублів РФ (усього на 98 145 500,00 рублів РФ).
		15 серпня 2014 року на виконання постанови Вищого адміністративного суду України від 19.06.2014 у справі № 2а-4974/12/2670 Мінекономрозвитку України видало ВАТ «Феодосійська суднобудівна компанія «Море» висновок щодо продовження       строків розрахунків за імпортною зовнішньоекономічною операцією. 
		У справі, що розглядається суди задовольняючи заяву позивача виходили з наступного. Постановою Пленуму Вищого адміністративного суду України № 7 від 22 травня 2015 року «Про узагальнення судової практики розгляду адміністративними судами заяв про перегляд судових рішень у зв`язку з нововиявленими обставинами» визначено, що перегляд справи у зв`язку з нововиявленими обставинами має на меті не усунення судових помилок, а лише перегляд уже розглянутої справи з урахуванням обставини, про існування якої стало відомо після ухвалення судового рішення.
		Так, судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що Окружному адміністративному суду Автономної республіки Крим при прийнятті постанови від 24.10.2013 у справі № 801/9330/13-а за   позовом ВАТ «Феодосійська суднобудівна компанія «Море» до Феодосійської ОДПІ ГУ Міндоходів в АРК про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення не було та не могло бути відомо про обставини, які виникли після винесення Вищим адміністративним судом України постанови від 19.06.2014 у справі № 2а-4974/12/2670. Разом з тим, обставини, які стали наслідком прийняття Вищим адміністративним судом України постанови від 19.06.2014 у справі № 2а-4974/12/2670 мають істотне значення для справи, що розглядається.
		Суди першої та апеляційної інстанції зазначили, що скасування судового рішення може бути визнано нововиявленою обставиною лише у тому випадку, коли суд обґрунтував судове рішення, що переглядається, скасованим судовим рішенням (актом) чи виходив із вказаного акта, не посилаючись прямо на нього, і якщо вже прийнято новий акт, протилежний за змістом скасованому, або коли саме скасування акта означає протилежне вирішення питання. Оскільки єдиною підставою доля відмови у задоволенні позовних вимог заяві ВАТ «Феодосійська суднобудівна компанія «Море» при розгляді справи (№ 801/9330/13-а) Окружним адміністративним судом Автономної республіки Крим стала відсутність висновку Мінекономрозвитку України про продовження строків розрахунків за Контрактом на загальну суму          98 145 500,00 рублів РФ, з посиланням на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 18.07.2012 у справі № 2а-4974/12/2670, якою було вирішено питання про наявність підстав до видачі такого висновку, суди попередніх інстанцій обґрунтовано зазначили, що скасування вказаної постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 18.07.2012 у справі № 2а-4974/12/2670 має прямий вплив на вирішення справи, що розглядається.
		Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що посадовими особами контролюючого органу в період з 30.08.2013 по 01.09.2013 було проведено документальну позапланову виїзну перевірку дотримання вимог валютного законодавства ВАТ «Феодосійська суднобудівна компанія «Море» (код за ЄДРПОУ 14309008). Проведеною перевіркою встановлено порушення позивачем вимог статті 2 ЗУ «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», що виявилось у порушенні законодавчо встановленого строку зарахування виручки з моменту підписання документу, що засвідчує виконання робіт, надання послуг на 73 дні (з 31.03.2012 по 11.06.2012) в сумі 98145500,00 рублів Російської Федерації, з огляду на те, що позивачем до перевірки не було надано висновок центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики на перевищення законодавчо встановленого строку поставки з моменту здійснення авансового платежу на користь постачальника продукції, що імпортується.
		На підставі акта вказаної перевірки контролюючий орган дійшов висновку про необхідність застосування до ВАТ «Феодосійська суднобудівна компанія «Море» пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3% вартості недопоставленого товару та 20.09.2013 відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення                    № 0000052206 про нарахування суми грошового зобов`язання ВАТ «Феодосійська суднобудівна компанія «Море» за платежем «пеня за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності» у розмірі 5   701 209,33 грн.
		Судами попередніх інстанцій встановлено, що в межах статутної діяльності ВАТ «Феодосійська суднобудівна компанія «Море», Україна (покупець) було укладено з ІАТ «Центр судоремонта «Звездочка», Росія (продавець) контракт № 4/258-10 від 29.07.2010. Відповідно до умов контракту продавець виготовить та поставить, а покупець прийме та оплатить на умовах FCA Москва, Росія (Інкотермс-2000), вироби у кількості шістнадцять штук нагнітачів осьових типу НО10 по ТУ5.475-12401-85, у відповідності до Специфікації. Згідно з пунктом 2.1 контракту загальна сума контракту становить 392582000 рублів РФ, що еквівалентно 12996563,66 доларів США за курсом ЦБ РФ на дату підписання контракту та включає в себе вартість виробів, сертифікат СТ-1 та митні витрати. Згідно з пунктом 4.1 контракту платежі за цим контрактом здійснюються згідно із Специфікацією в рублях РФ, шляхом перерахування грошових коштів на рахунок продавця. Виплата авансового платежу здійснюється покупцем в два етапи: перший платіж в розмірі 45% від загальної суми контракту здійснюється не пізніше 3-х банківських днів з моменту підписання контракту по рахунку продавця; другий платіж в розмірі 30% від загальної вартості контракту здійснюється протягом 120 календарних днів з моменту підписання контракту по рахунку продавця. Кінцевий розрахунок в розмірі 25% за кожну поставлену партію виробів здійснюється не пізніше трьох банківських днів з моменту підписання покупцем акту приймання виробів.
		До вказаного контракту № 4/258-10 від 29.07.2010 сторонами було складено специфікацію, яка є додатком до нього. У відповідності до специфікації поставка товару здійснюється чотирма партіями: першої партії товару (вартістю      98145500,00 грн) у строк 12 місяців з моменту передплати; другої (вартістю 98145500,00 грн) - у строк до 31.03.2012; третьої партії товару (вартістю     8145500,00 грн) - у строк до 31.07.2012; четвертої партії товару (вартістю 98145500,00 грн) - у строк до 30.04.2013.
		На виконання умов зазначеного контракту 25.08.2010 позивачем було здійснено авансовий платіж в розмірі 45% від загальної вартості контракту в сумі   176661900,00 рублів РФ (45684767,34 грн), з них 98145500,00 рублів РФ вартість першої поставки товару та 78516400,00 рублів РФ - часткова вартість другої партії товару, що підтверджується копіями рахунку від 17.08.2010 № 01 та меморіальним ордером від 25.08.2010 № 12. Отже, з урахуванням дати здійснення авансового платежу (25.08.2010) згідно із положеннями статті 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», граничною датою поставки товару на вказану суму за зовнішньоекономічним контрактом є 22.02.2011.
		7 Лютого 2011 року позивачем було отримано Висновок № 46 Міністерства економіки України про продовження строків розрахунків за зовнішньоекономічною операцією: на суму 98145500,00 рублів РФ з 22.02.2011 до 25.08.2011; на суму 78516400,00 рублів РФ з 22.02.2011 по 31.03.2012. Крім того, 23.12.2010 позивачем було здійснено авансовий платіж в розмірі 15% від загальної вартості контракту № 4/258-10 від 29.07.2010 в сумі 58887300,00 рублів РФ (15265943,65 грн), з них 19629100,00 рублів РФ - часткова вартість другої партії товару, що підтверджується копіями рахунку від 21.12.2010 № 02 та меморіальним ордером від 23.12.2010 № 51. Отже, з урахуванням дати здійснення авансового платежу (25.08.2010) згідно із положеннями статті 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», граничною датою поставки товару на вказану суму за зовнішньоекономічним контрактом є 22.06.2011.
		25 Березня 2011 року позивачем було отримано Висновок № 119 Міністерства економіки України про продовження строків розрахунків за зовнішньоекономічною операцією: на суму 19629100,00 рублів РФ з 22.06.2011 до 31.03.2012; на суму 39258200,00 рублів РФ з 22.06.2011 по 31.07.2012.
		Враховуючи дані специфікації до контракту № 4/258-10 від 29.07.2010, здійснені позивачем авансові платежі та висновки Міністерства економіки України про продовження строків розрахунків за зовнішньоекономічною операцією, поставка другої партії товару загальною вартістю 98145500,00 рублів РФ мала відбутись 31.03.2012. Проте, додатковою угодою від 23.01.2012 № 7 до контракту № 4/258-10 від 29.07.2010 строк поставки другої партії товару змінено з 31.03.2012 на 31.05.2012. Згідно з копіями міжнародно-транспортної накладної CMR А№ 704365 та інвойсу № 1 від 22.05.2012 друга партія товарів вартістю 98145500,00 рублів РФ були отримані позивачем 09.06.2012. Вантажно-митна декларація була оформлена 11.06.2013.
		Факт поставки імпортованого товару підтверджується саме фактом ввезення товару на митну територію України (перетинанням митного кордону України), що засвідчується відбитком штампу на товаросупровідному документі - «під митним контролем». Згідно з відміткою Харківської обласної митниці «під митним контролем» фактичною датою поставки товару за зовнішньоекономічним контрактом № 4/258-10 від 29.07.2010 є 09.06.2012.
		Постановою Вищого адміністративного суду України від 19.06.2014 у справі № 2а-4974/12/2670  зобов`язано Мінекономрозвитку України видати позивачу висновок про продовження строків розрахунків за Контрактом на суму 78 516 400,00 рублів РФ з 31.03.2012 та на суму 19 629 100,00 рублів РФ (всього на 98 145 500,00 рублів РФ). 15 серпня 2014 року, на виконання постанови Вищого адміністративного суду України від 19.06.2014 у справі № 2а-4974/12/2670, Мінекономрозвитку України видало       ВАТ «Феодосійська суднобудівна компанія «Море» висновок № 876 щодо продовження строків розрахунків за імпортною зовнішньоекономічною операцією: на суму 78516400,00 рублів РФ з 31.03.2012 до 31.05.2012 та на суму 19629100,00 рублів РФ з 31.03.2012 по 31.05.2012.
		Враховуючи, що останнім днем нарахування пені за порушення терміну, встановленого статтею 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», є день поставки товару, а саме, 09.06.2012, - з позивача має бути стягнута пеня за кожний день порушення законодавчо встановленого терміну, що загалом становить 9 днів - з 01.06.2012 по 09.06.2012 із врахуванням відповідного курсу (різниці валют) НБУ. Таким чином, розмір пені, що мав бути стягнутий з позивача за порушення статті 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», становить 643 429, 14 грн (98145500,00 рублів РФ х 0,24281 х 0,3% х 9 (днів)). Згідно з платіжним дорученням № 60042 позивачем сплачено пеню за 9 днів за порушення терміну, встановленого статтею 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» в сумі 643 429, 14 грн. Заборгованість по пені за позивачем відсутня.
		ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
		7. В доводах касаційної скарги контролюючий орган цитує норми матеріального та процесуального права, перелічує порушення, які на його думку допущено позивачем та вказує на неврахування судами першої та апеляційної інстанції того, що на момент прийняття оскаржуваного рішення відповідачем, висновку Мінекономрозвитку України виданого ВАТ «Феодосійська суднобудівна компанія «Море» щодо продовження строків розрахунків за імпортною зовнішньоекономічною операцією: на суму 78516400,00 рублів РФ з 31.03.2012 до 31.05.2012 та на суму 19629100,00 рублів РФ з 31.03.2012 по 31.05.2012 не існувало, а тому висновки акта перевірки на підставі якого було прийнято податкове повідомлення-рішення від 20.09.2013 № 0000052206 про нарахування пені за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності в сумі    5 701 209,33 грн, є правомірними, що у своїй сукупності призвело до неправильного застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального права та порушень норм процесуального права при прийнятті рішень.
		8. Позивач надіслав заперечення на касаційну скаргу, в якому вказує на правильність застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права та просить залишити скаргу без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанції без змін.
		9. Касаційний розгляд справи проведено у попередньому судовому засіданні, відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону від 3 жовтня 2017 року №2147-VІІІ, що діє з 15 грудня 2017 року).
		ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
		10. Закон України «Про зовнішньоекономічну діяльність» від 16 квітня 1991 року № 959-XII:
		10.1. Стаття 1.
		Імпорт (імпорт товарів) - купівля (у тому числі з оплатою в негрошовій формі) українськими  суб`єктами зовнішньоекономічної діяльності в іноземних суб`єктів господарської діяльності товарів з ввезенням або без ввезення цих товарів на територію України, включаючи купівлю товарів,  призначених для власного споживання установами та організаціями України, розташованими за її межами.
		Момент здійснення експорту (імпорту) - момент перетину товаром митного кордону України або переходу права власності на зазначений товар, що експортується чи імпортується, від продавця 
		до покупця.
		10.2. Стаття 4.
		До видів зовнішньоекономічної діяльності, які здійснюють в Україні суб`єкти цієї діяльності, належать: експорт та імпорт товарів, капіталів та робочої сили.
		10.3. Стаття 14.
		Всі суб`єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право: самостійно визначати форму розрахунків по зовнішньоекономічних операціях з-поміж тих, що не суперечать законам України та відповідають міжнародним правилам; безпосередньо брати і надавати комерційні кредити за рахунок власних коштів у діючій на території України валюті та в іноземній валюті як у межах, так і за межами України, самостійно приймати рішення у зазначених питаннях; вільно обирати банківсько-кредитні установи,  які будуть вести їх валютні рахунки та розрахунки з іноземними суб`єктами господарської діяльності,  користуватись їх послугами, з додержанням при цьому вимог чинних законів України.
		11. Закон України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» від 23 вересня 1994 року № 185/94-ВР:
		11.1. Стаття 2.
		Імпортні операції резидентів,  які здійснюються на умовах відстрочення  поставки,  в  разі,  коли  таке  відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої  влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.
		11.2. Частина перша статті 4.
		Порушення резидентами, крім суб`єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції на період її проведення, строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону,  тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної  виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю  України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості.  Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).
		11.3. Стаття 6.
		Строки, зазначені у статтях 1 і 2 цього Закону або встановлені Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, можуть бути продовжені центральним органом виконавчої   влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку,  у разі виконання резидентами операцій за договорами   виробничої   кооперації,   консигнації,  комплексного будівництва, тендерної  поставки, гарантійного обслуговування, поставки складних технічних виробів і товарів спеціального призначення.
		Порядок віднесення операцій резидентів до зазначених у частині першій цієї статті та умови видачі висновків на перевищення строків, зазначених у статтях 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1  і  2  цього Закону, встановлюються Кабінетом Міністрів України.
		Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, протягом п`яти робочих днів з дати видачі висновку, зазначеного у частині другій цієї статті,  інформує  Національний  банк України та центральний орган виконавчої  влади,  що  забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, про видачу такого висновку.
		ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
		12. Положеннями статті 6 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» передбачено, що строки, зазначені у статтях 1 і 2 цього Закону, можуть бути продовжені центральним органом виконавчої влади з питань економічної політики у разі виконання резидентами операцій за договорами виробничої кооперації, консигнації, комплексного будівництва, тендерної поставки, гарантійного обслуговування, поставки складних технічних виробів і товарів спеціального призначення.
		Порядок віднесення операцій резидентів до зазначених у частині першій цієї статті та умови видачі висновків на перевищення строків, зазначених у статтях 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, встановлюються Кабінетом Міністрів України.
		Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, протягом п`яти робочих днів з дати видачі висновку, зазначеного у частині другій цієї статті, інформує Національний банк України та центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, про видачу такого висновку.
		13. На час спірних відносин порядок розгляду Мінекономрозвитку України документів, необхідних для отримання висновку щодо продовження строків розрахунків за зовнішньоекономічними операціями (далі - висновок), а також підстави для відмови у його видачі регулювався Положенням про порядок видачі висновків щодо продовження строків розрахунків за зовнішньоекономічними операціями, затвердженим наказом Міністерства економіки України від 18 січня 2008 року № 15 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 9 лютого 2008 року за  № 115/14806 (далі - Положення № 15).
		Пунктами 3-7, 9 вказаного Положення передбачалось, що відповідальність за достовірність відомостей, що містяться у документах, які резидент подає до Мінекономрозвитку України для отримання висновку, несе заявник згідно із законодавством.
		Розгляд документів, необхідних для отримання висновку, здійснює відділ контролю у сфері зовнішньоекономічної діяльності за участю відділу правового забезпечення зовнішньоекономічної діяльності, а в разі потреби - за участю інших структурних підрозділів Мінекономрозвитку України.
		Для отримання висновку резиденти подають Мінекономрозвитку України документи, визначені пунктом 4 Порядку продовження строків розрахунків за зовнішньоекономічними операціями, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2007 року № 1409.
		Якщо резидент звертається за висновком щодо чергового платежу (поставки товарів, виконання робіт, надання послуг) за зовнішньоекономічним договором (контрактом), за яким раніше вже надавалися висновки, то він подає до Мінекономрозвитку України лише документи, що стосуються цього платежу.
		У разі продовження строку розрахунків за зовнішньоекономічною операцією, установленого у раніше виданому висновку, резидент подає відповідне обґрунтування необхідності такого продовження та підтверджуючі документи.
		У такому разі у висновку після інформації про суму та строк, на який продовжено строки розрахунків за зовнішньоекономічною операцією, зазначаються дата та порядковий номер раніше виданого висновку, сума та строк на який продовжувалися розрахунки.
		Датою подання документів, на підставі яких видається висновок, вважається дата їх реєстрації в департаменті документального забезпечення Мінекономрозвитку України.
		Прийняті до розгляду документи відділ контролю у сфері зовнішньоекономічної діяльності реєструє у спеціальній книзі та додає до них лист-погодження. Після цього документи надаються на розгляд до структурних підрозділів, зазначених в пункті 4 цього Положення.
		Строк розгляду документів структурними підрозділами Міністерства, які беруть участь у розгляді документів, необхідних для отримання висновків, не повинен перевищувати одного робочого дня.
		14. Отже, висновок Мінекономрозвитку щодо продовження строків розрахунків за відповідною зовнішньоекономічною операцією є індивідуальним юридичним актом, виданим на перевищення встановлених законодавством строків розрахунків, який, у тому числі, усуває відповідальність за правопорушення, скоєне у минулому, а тому має зворотню силу у часі, й звільняє позивача від відповідальності у вигляді сплати пені.
		Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 5 січня 2021 року у справі      № 804/828/16.
		15. У разі порушення встановлених строків до платника податків застосовується відповідальність у вигляді пені в визначеному розмірі, а саме 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті за кожний день прострочення.
		16. При вирішенні спорів, необхідно враховувати, що відповідно до вимог статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції на час розгляду справи судами) обов`язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб`єктом владних повноважень покладається на суб`єкта владних повноважень,   якщо він заперечує проти адміністративного позову.
		Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції
		17. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина перша   статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України, в редакції Закону, що діяла до набрання чинності Закону України від 15.01.2020 № 460-ІХ «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ»).
		18. Доводи касаційної скарги не містять інших обґрунтувань ніж ті, які були зазначені у  запереченні на адміністративний позов, апеляційній скарзі та з урахуванням яких суди попередніх інстанцій вже надавали оцінку встановленим обставинам справи. У ході розгляду справи судами першої та апеляційної інстанції було надано належну оцінку доказам, наданих позивачем та зібраних судами на підставі статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції на час прийняття судами рішень).
		19. Виходячи із системного аналізу вищевказаних норм права та встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи, колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанції, щодо наявності підстав для скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 20.09.2013            № 0000052206 про нарахування пені за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності в сумі 5 701 209,33 грн.
		У справі, що розглядається судами першої та апеляційної інстанції встановлено та підтверджено наявними в матеріалах справи доказами, що 15 серпня 2014 року Мінекономрозвитку України було видано ВАТ «Феодосійська суднобудівна компанія «Море» висновок № 876 щодо продовження строків розрахунків за імпортною зовнішньоекономічною операцією: на суму 78516400,00 рублів РФ з 31.03.2012 до 31.05.2012 та на суму 19629100,00 рублів РФ з 31.03.2012 по 31.05.2012 (всього на      98 145 500,00 рублів РФ).
		Колегія суддів зазначає, що суди першої та апеляційної інстанції дійшли правильного висновку, що висновок Мінекономрозвитку щодо продовження строків розрахунків за відповідною зовнішньоекономічною операцією є індивідуальним юридичним актом, виданим на перевищення встановлених законодавством строків розрахунків, який, у тому числі, усуває відповідальність за правопорушення, скоєне у минулому, а тому має зворотню силу у часі, й звільняє позивача від відповідальності у вигляді сплати пені, а тому доводи відповідача щодо правомірності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення через відсутність такого висновку на момент прийняття контролюючим органом вказаного рішення є безпідставними.
		Колегія суддів також зазначає, що безпідставними є доводи контролюючого органу щодо порушення позивачем встановленого строку розрахунків в іноземній валюті на 71 день, оскільки такі доводи відповідача не враховують вказаного висновку Мінекономрозвитку України від 15 серпня 2014 року виданого ВАТ «Феодосійська суднобудівна компанія «Море» щодо продовження строків розрахунків за імпортною зовнішньоекономічною операцією: на суму 78516400,00 рублів РФ з 31.03.2012 до 31.05.2012 та на суму 19629100,00 рублів РФ з 31.03.2012 по 31.05.2012 (всього на    98 145 500,00 рублів РФ). Крім того, судами попередніх інстанцій встановлено, що розмір пені, що мав бути стягнутий з позивача за порушення статті 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», становить 643 429, 14 грн (98145500,00 рублів РФ х 0,24281 х 0,3% х 9 день). Згідно з платіжним дорученням за № 60042 позивачем було сплачено пеню за 9 днів за порушення терміну, встановленого статтею 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» в сумі 643 429, 14 грн.
		20. Судами першої та апеляційної інстанцій в повній мірі встановлено фактичні обставини справи та надано об`єктивний та обґрунтований їх аналіз з урахуванням доводів наведених відповідачем у запереченні на адміністративний позов та в апеляційній скарзі, у зв`язку з чим, відсутні підстави вважати, що обставини справи встановлено не повно чи неправильно, а, отже, і наведені контролюючим органом доводи в касаційній скарзі не спростовують правильних по суті висновків судів першої та апеляційної інстанцій.
		Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
		21. Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судами фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваних судових рішень, суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які могли б бути підставою для скасування судових рішень, а тому касаційну скаргу Генічеської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області на постанову Київського   окружного адміністративного суду від 3 листопада 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 27 березня 2017 року слід залишити без задоволення.
		22. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.
		23. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій (частина перша статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України, в редакції Закону, що діяла до набрання чинності Закону України від 15.01.2020 № 460-ІХ «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ»).
		Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359, пунктом 4 частини першої Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		Касаційну скаргу Генічеської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області залишити без задоволення, а постанову Київського   окружного адміністративного суду від 3 листопада 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 27 березня 2017 року у справі   № 801/9330/13-а залишити без змін.
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		 
		СуддіІ.Я.Олендер І.А. Гончарова   Р.Ф. Ханова

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...