Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 544/73/20 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти життя та здоров'я особи; Умисне вбивство.
Надіслано судом: 01.02.2021. Зареєстровано: 02.02.2021. Забезпечено надання загального доступу: 03.02.2021.
Дата набрання законної сили: 04.04.2023 (частково)
Результат оскарження 04.04.2023 Верховний Суд України: змінено вирок
Номер судового провадження: 1-кп/524/103/21
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12019170290000397

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Справа № 544/73/20
		Провадження № 1-кп/524/103/21
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 
		 
		01 лютого 2021 року. Колегія суддів Автозаводського районного суду м. Кременчука в складі колегії суддів:
		головуючої - судді ОСОБА_1 ,
		суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
		за участі:
		секретаря 
		прокурора ОСОБА_4 ,
		представника потерпілої ОСОБА_5 ,
		обвинуваченої ОСОБА_6 ,
		захисника ОСОБА_7 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кременчуці Полтавської області кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12019170290000397 від 29.11.2019 року про обвинувачення ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Кривий Ріг, Дніпропетровської області, українка, громадянки України, з середньою спеціальною освітою, не працююча, на утриманні має малолітню дитину ІНФОРМАЦІЯ_2 , раніше не судима, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає: АДРЕСА_2 , обвинувачена у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України,-
		 
		У С Т А Н О В И Л А:
		 
		 
		29 листопада 2019 року ОСОБА_6 , перебуваючи за місцем свого тимчасового проживання, у орендованому будинку, за адресою АДРЕСА_2 , з 9 год. ранку розпивала спиртні напої разом із своїм чоловіком ОСОБА_8 . 
		У ході розпивання спиртних напоїв, між ОСОБА_6 та її чоловіком ОСОБА_8 на грунті особистих неприязних відносин, розпочалася сварка, під час якої останній, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, діючи умисно наніс своїй дружині ОСОБА_6 не менше сімнадцяти ударів кулаками рук, ногами та дерев`яною битою в обличчя, по тулубу та кінцівках, заподіявши їй легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров`я. 
		Цього ж дня, приблизно о 15 годині, під час продовження сварки, у ОСОБА_6 , котра перебувала у стані алкогольного сп`яніння, виник умисел на умисне протиправне заподіяння смерті своєму чоловікові ОСОБА_8 .
		Реалізуючи свій умисел, ОСОБА_6 знаходячись у приміщенні спальні будинку, діючи з прямим умислом, тобто усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи із прямим умислом, скориставшись тим, що її чоловік ОСОБА_8 знаходився спиною до неї, взяла дерев`яну биту, яка має загальну довжину 65,5 см., із діаметром у середній частині 14,1 см. та нанесла нею, із великою силою, не менше дев`яти ударів, по спині та шиї свого чоловіка ОСОБА_8 , в область лівої та правої лопаток, ребер зліва та основи шиї, внаслідок чого останній упав на підлогу.
		Продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_6 , переслідуючи мету позбавлення життя іншої людини, взявши обома руками господарську сокиру, пластмасове топорище якої має довжину 87 см., а металеве лезо ширину 8,5 см., нанесла нею із великою силою, не менше тридцяти шести ударів по задній та лівій поверхні голови (із зарубами та переломами кісток черепу і крововиливами під м`які мозкові оболонки головного мозку та мозочку та синцями м`яких тканин в ділянці ушкоджень), обличчя і шиї, лівого плеча та надпліччя і лівої підпахвової ділянки та пальців лівої кисті свого чоловіка ОСОБА_8 , котрий в цей час лежав на підлозі кімнати. Від отриманих тілесних ушкоджень, ОСОБА_8 помер на місці події.
		Допитана в судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_6 свою вину у пред`явленому їй обвинуваченні за ч. 1 ст. 115 КК України не визнала, пояснила, що заподіяла смерть своєму чоловіку ОСОБА_9 з метою захисту свого життя і тому, на думку обвинуваченої, її дії необхідно кваліфікувати як вбивство вчинене при перевищенні меж необхідної оборони. По суті обвинувачення ОСОБА_6 показала, що зі своїм чоловіком ОСОБА_8 вона познайомилася у м. Кривий Ріг Дніпропетровської області та почала зустрічатися. У подальшому за пропозицією чоловіка вона разом зі своїм неповнолітнім на той час сином від першого шлюбу ОСОБА_10 переїхала жити до чоловіка у трикімнатну квартиру, що належала його батькам. Спочатку відносини між обвинуваченою та її загиблим чоловіком були добрі, але згодом останній почав зловживати спиртним та піднімати руку на обвинувачену. Після побиття обвинувачена неодноразово зверталася з заявами в органи поліції, але на прохання родичів свого загиблого чоловіка та самого чоловіка пробачала його та забирала скарги. У 2009 році обвинувачена та її загиблий чоловік офіційно взяли шлюб і народилася донька ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Після народження доньки, стосунки подружжя дещо покращилися, але приблизно через 4 роки ОСОБА_12 знову почав зловживати спиртним, інколи вживав наркотики та чинив насильство по відношенню до обвинуваченої. Зважаючи на таку поведінку обвинуваченого, ОСОБА_6 пішла від нього разом з дітьми жити до своєї матері але через деякий час, піддавшись на вмовляння чоловіка та свекрухи, а також бажаючи зберегти стосунки між своєю донькою та її батьком, ОСОБА_6 повернулася знов до чоловіка. Після цього, ОСОБА_12 знов почав зловживати спиртим, наркотичноми засобами та чинити насильство в сім`ї. У зв`язку з хворобою та лікуванням обвинуваченої її неповнолітня донька ОСОБА_13 протягом 2014-2016 років проживала переважно з свекрухою ОСОБА_14 . У 2017 році ОСОБА_6 разом зі своєю донькою ОСОБА_13 проживали у місті Інгулець, а ОСОБА_12 намагався знайти, пропонував жити разом та періодично телефонував висловлюючи погрози вбити. Протягом 2018 -2019 року ОСОБА_12 періодично з`являвся до обвинуваченої то умовляв повернутися, а то висловлював погрози і застосовував насильство. Восени 2019 року обвинувачена та загиблий знову почали жити разом та переїхали до с. Повстин Пирятинського району Полтавської області де жили батьки ОСОБА_15 . Проживши у батьків близько місяця, обвинувачена разом з чоловіком винайняли будинок у м. Пирятин і почали жити окремо від батьків за адресою: АДРЕСА_2 .
		29.11.2019 року обвинувачена прокинулась приблизно о 6 год. ранку щоб зібрати доньку до школи. Зібравши доньку, обвинувачена розбудила чоловіка, щоб той відвіз її до зупинки велосипедом, а сама почала збиратись на роботу. Приблизно о 9 год. ранку чоловік повернувся на підпитку та з пляшкою горілки, запропонував випити, на що обвинувачена погодилась та випила пару чарок. Потім зателефонувала мати обвинуваченого, він вийшов на вулицю, поговорив по телефону і повернувся в поганому настрої та почав чіплятися до обвинуваченої, ображати грубими словами, вдарив кулаком в обличчя декілька разів і вигнав на вулицю. Після цього приїхала господарка будинку ОСОБА_16 та запитала: «Що відбувається, чому на подвір`ї крик?» ОСОБА_16 повідомила, що сусіди скаржаться. ОСОБА_16 помітила, що обвинувачена побита та запитала чи це ОСОБА_10 її побив, на що обвинувачена відповіла, що так. Після цього ОСОБА_16 відвела ОСОБА_10 до спальної кімнати, вклала спати, а сама поїхала. Через деякий час, приблизно через п`ять хвилин, ОСОБА_12 знову вийшов з кімнати в агресивному стані та почав чіплятися до обвинуваченої, виштовхав обвинувачену на вулицю, викинув їй куртку і кросівки та закрив двері будинку. Сам ОСОБА_8 був одягнений на той момент в чорну футболку і сірі штани. Через деякий час обвинувачена замерзла та почала стукати в будинок. Залюбовський ОСОБА_10 відкрив двері, схопив обвинувачену за одяг та затяг її в будинок до спальної кімнати, кинув на підлогу по середині кімнати та почав наносити удари руками і ногами, потім - дістав дерев`яну палицю з-під ліжка та почав наносити удари цією палицею по голові і руках, а обвинувачена лежала на підлозі та намагалася закритися руками, кричала та прохала зупинитися. Потім ОСОБА_12 відійшов, а обвинувачена підвелася і побачила, що він стоїть з сокирою в руках напівобернутий лівим боком до неї та висловлював погрози зарубати. Побачивши в руках ОСОБА_10 сокиру, обвинувачена злякалася, схопила дерев`яну палицю (биту) і почала наносити своєму чоловіку удари цією палицею ззаду по спині для того, щоб він випустив сокиру і не напав на неї. Удари битою ОСОБА_10 не зупинили, він обернувся обличчям до обвинуваченої і замахнувся на неї сокирою. Сокиру він дістав десь з-під ліжка, поряд з яким було виявлено його тіло. В цей час обвинувачена схопила руками інший кінець сокири і потягла на себе, від чого ОСОБА_12 впав на підлогу на правий бік. В цей час, згідно показань обвинуваченої, вона та загиблий перебували на середині кімнати, де відбувалася подія. Після цього ОСОБА_10 намагався встати і висловлював в цей час погрози вбивством. Побоюючись цих погроз, обвинувачена вихопила з рук чоловіка сокиру і хаотично почала наносити йому удари сокирою. Під час нанесення ударів сокирою загиблий ОСОБА_12 перебував у лежачому положенні на правому боці. Протягом якого часу наносила удари сокирою загиблому обвинувачена точно пригадати не може через хвилювання, усвідомивши, що чоловік не виявляє ознак життя обвинувачена поставили поряд з ліжком сокиру, десь там же поставила і дерев`яну палицю. Загиблого вона не перевертала. В поліцію про те, що сталося обвинувачена повідомила самостійно, зателефонувавши з телефона загиблого чоловіка, через невеликий проміжок часу після того як виявила, що він мертвий. До приїзду поліції обвинувачена випила ще незначну кількість горілки, що залишалася у пляшці.
		Вина ОСОБА_6 у вчиненні злочину, що їй інкримінується підтверджується такими доказами безпосередньо дослідженими та перевіреними в судовому засіданні. 
		Показаннями потерпілої ОСОБА_14 , яка показала суду, що у 2007 році обвинувачена ОСОБА_6 вже наносила тілесні ушкодження її синові загиблому ОСОБА_8 , а саме  підрізала ножем. Про це потерпілій відомо зі слів медичних працівників, які зателефонували та повідомили про те, що ОСОБА_12 лежить у лікарні в реанімації з ножовим пораненням. Про те, що ОСОБА_10 поранила дружина, потерпіла дізналася від самого ОСОБА_15 , але заяву про злочин син тоді не писав. Офіційно ОСОБА_12 одружився з обвинуваченою ОСОБА_17 у червні 2009 року та жили у м. Кривий ріг Дніпропетровської області. 17 вересня 2009 року народилася спільна дитина загиблого та обвинуваченої ОСОБА_11 . Після народження дитини обвинувачена зловживала спиртними напоями та інколи йшла з дому. Загалом у своїх вільних показаннях потерпіла ОСОБА_18 охарактеризувала обвинувачену негативно. 15.09.2019 року обвинувачена з чоловіком та дитиною переїхали у с. Повстин Пирятинського району та на протязі місяця жили у батьків загиблого, тобто в будинку потерпілої ОСОБА_14 та її чоловіка. 19.10.2019 року обвинувачена та її чоловік (загиблий ОСОБА_12 ) переїхали у м. Пирятин та почали жити в орендованому будинку, обвинувачена знову зловживала спиртними напоями. 29.11.2019 року в той день коли сталося вбивство ОСОБА_15 потерпіла розмовляла з ним по телефону приблизно в 13-14 год. В цей же день - 29.11.2019 року потерпіла забрала свою онуку ОСОБА_13 (доньку обвинуваченої) зі школи до себе додому. Потім в цей же день потерпіла зателефонувала власниці будинку, який орендували обвинувачена та загиблий та дізналася від квартирної власниці ( ОСОБА_16 ), що обвинувачена з загиблим сварилися в цей день та були обоє в стані алкогольного сп`яніння, але ОСОБА_16 їх розборонила та вклала спати на ліжку у спальні. На запитання чи варто приїхати ОСОБА_16 відповіла потерпілій, що у обвинуваченої та загиблого все нормально. Однак в подальшому, у цей же день -29.11.2019 року приблизно в 21 год. 30 хв. потерпілій зателефонували працівники поліції та повідомили про те, що сталося. На запитання прокурора потерпіла також пояснила, що обвинувачена ОСОБА_6 не належним чином виконувала свої батьківські обов`язки, могла на кілька днів піти з дому, зловживала спиртним. На запитання з приводу обґрунтування позовних вимог потерпіла відповіла, що на похорон сина вони з чоловіком витратили приблизно 20 тис. грн. На запитання судді ОСОБА_19 потерпіла відповіла, що ні вона, ні її загиблий син не зверталися з позовом про позбавлення обвинуваченої батьківських прав. Позов про розлучення загиблий не подавав, оскільки обвинувачена маніпулювала дитиною.
		     Показаннямисвідка ОСОБА_16 ,яка показала,що обвинувачена ОСОБА_20 та їїзагиблий чоловік ОСОБА_12 винаймали будинок,що належитьдоньці ОСОБА_16 .Будинок почаливинаймати увересні 2019року ідо кінцялистопада 2019року.Свідок зацей часнавідалася добудинку,де проживали ОСОБА_21 ,всього трирази дляотримання платиза орендубудинку.Свідкові здавалося,що обвинуваченаіз загиблимживуть добре,вони разомзаймалися домашнімгосподарством тадитиною.28.11.2019року свідокприйшла вбудинок,де проживала ОСОБА_20 зі своїмзагиблим чоловікомта отрималаквартплату,а 29.11.2019року свідокзнову прийшлау справахдо помешкання,де проживали ОСОБА_21 .До подружжя ОСОБА_21 свідокприїхала приблизнов 11год.40хв.і побачила,що у ОСОБА_22 був синецьзліва наобличчі,коліна брудні,а їївзуття булона вулиці.Ще дорогоюдо будинку,якась жінкаповідомила,що удворі,де проживають ОСОБА_21 чутикрик,сварку ігучно гримаютьдверима.Коли свідокзайшла накухню,то виявила,що ОСОБА_23 та ОСОБА_10 обоєп`яні ісказали,що уних вседобре,допомога непотрібна.Свідок умовлялаподружжя несваритися ірозвела їхпо різнихкімнатах,порадивши проспатися,а потімз`ясовувати відносиниу тверезомустані.Після цього,свідок деякийчас посиділав будинкуна кухні,сходила досараю,подивилася увікно і,переконавшись,що ОСОБА_20 та ОСОБА_12 сплять,свідок приблизнов 12год.50хв.поїхала усвоїх справах.У подальшомуприблизно в16год. зателефонувала жінка, що проживає по сусідству з будинком, де відбулася подія і повідомила, що в будинку щось сталося і приїхали працівники поліції. На час коли свідок прийшла в будинок у кімнаті де розмішена піч для обігріву будинку дровами стояла сокира з довгою ручкою,Залюбовські пояснили,що рубалицією сокироюм`ясо. У присутності свідка ОСОБА_21 не билися, ОСОБА_10 висловлював намір піти з сім`ї, а ОСОБА_24 вмовляла його жити мирно. До цього випадку свідок ніколи не бачила щоб ОСОБА_21 билися, здавалося, що вони жили дружно. Вбивство ОСОБА_15 відбулося в тій кімнаті куди свідок відвела його спати, а ОСОБА_24 вона відвела спати в іншу кімнату, через яку треба пройти, щоб потрапити у кімнату, де лежав ОСОБА_10 .
		Показаннями свідка ОСОБА_25 , який показав, що він є батьком загиблого ОСОБА_15 . Також свідок дав пояснення про те, що йому відомо від працівників поліції про те, що невістка ОСОБА_20 вбила його сина ОСОБА_10 . Син з невісткою проживали окремо від батьків. На думку свідка, стосунки між його сином та невісткою були не погані, але обидва вони зловживали спиртним, невістка часто тікала з дому. Син з невісткою переїхали до Пирятинського району з м. Кривого Рогу для того, що почати життя з початку. Про те, що син бив невістку свідкові нічого не відомо, алкоголем зловживали обоє, але в присутності батька вони не билися. Також свідок ОСОБА_25 показав, що він жодного разу не бачив щоб його син бив свою дружину (обвинувачену ОСОБА_6 ), про те, що син був наркоманом свідок також не знає. 
		Свідок ОСОБА_26 повідомив, що він є сином обвинуваченої ОСОБА_6 , яка близько десяти років тому почала приживали разом із загиблим ОСОБА_8 . Загиблого свідок охарактеризував негативно, як людину агресивну і таку, що зловживала спиртними напоями та наркотичними засобами. Свідок повідомив, що загиблий ОСОБА_12 систематично вчиняв насильство щодо обвинуваченої ОСОБА_22 , однак остання терпіла через те, що вважала, що молодшій донці ОСОБА_13 потрібен батько. Вважає, що обвинувачена не заслуговує кримінальної відповідальності, оскільки вчинила вбивство свого чоловіка з метою захисту свого життя. Очевидцем події свідок ОСОБА_26 не був.
		Допитана за клопотанням сторони захисту свідок ОСОБА_27 дала суду показання про те, що вона знайома з обвинуваченою ОСОБА_6 з дитинства так як вони є однокласницями. Із загиблим ОСОБА_8 свідок також знайома давно, ще до їх одруження з обвинуваченою. Про обставини спільного життя обвинуваченої і загиблого свідку відомо те, що після одруження ОСОБА_10 і ОСОБА_24 жили добре і здавалися щасливою парою. Однак, після народження дитини стосунки між подружжям різко погіршилися, Від спільних знайомих свідок чула про те, що ОСОБА_10 бив ОСОБА_24 але вона нікому не скаржилася про це. Приблизно в 2010 році свідок зустрілася з ОСОБА_17 та помітила, що її стан погіршився, вона стала гірше виглядати. Свідок почала розпитувати у ОСОБА_24 чи правдиві чутки про те, що її б`є чоловік. На це ОСОБА_24 відповіла, що чоловік дійсно ОСОБА_28 та ображає її, але їй нікуди піти від нього щоб проживати окремо. Крім того, ОСОБА_10 постійно просив пробачення після побиття дружини і ОСОБА_24 його пробачала, оскільки у неї були почуття до чоловіка і вона хотіла зберегти батька для дитини. Між донькою ОСОБА_13 та загиблим ОСОБА_8 стосунки були дуже добрі. Приблизно в 2014 році обвинувачена ОСОБА_20 зателефонувала свідку і повідомила про те, що вона хворіє на туберкульоз та потребує допомоги. В цей час донька була у свекрухи. Потім свідок довго не бачила обвинувачену, лише інколи бачила її на роботі, а у 2019 році свідок випадково зустрілася з ОСОБА_24 і остання розповіла їй про плани переїзду до Полтавської області до батьків чоловіка. Згодом від спільних знайомих свідок дізналася про те, що сталося вбивство ОСОБА_10 . Обвинувачену ОСОБА_6 свідок може охарактеризувати як роботящу людину, яка любить своїх дітей. Кошти на утримання сім?ї заробляла переважно ОСОБА_24 . В стані алкогольного сп`яніння ОСОБА_29 свідок не бачила ніколи.
		Крім наведених вище свідчень, вина обвинуваченої ОСОБА_30 у тому, що вона вчинила злочин, передбачений ч. 1 ст. 115 КК України також підтверджується письмовими доказами, дослідженими та перевіреними судом.
		Даними рапорта інспектора  чергового Пирятинського відділення поліції Гребінківського ВП ГУНП в Полтавській області про те, що 29.11.2019 року в 15 год. 31 хв. надійшло повідомлення зі служби 102 від заявниці ОСОБА_6 про те, що вона вбила свого чоловіка сокирою ( т. 2 а.с. 4).
		Даними протоколу обшуку від 29.11.2019 року, проведеного в домоволодінні у якому тимчасово проживали подружжя ОСОБА_31 та ОСОБА_10 за адресою: АДРЕСА_2 , а також фототаблицями-додатками та відеозаписом даної слідчої дії (т. 2 а.с. 78  105). Ухвалою слідчого судді Пирятинського районного суду Полтавської області від 30.11.2019 року у порядку ч. 2 ст. 233 КПК України надано дозвіл заступнику начальника Пирятинського ВП Гребінківського відділу поліції ГУНП в Полтавській області ОСОБА_32 на проведення обшуку житла за адресою: АДРЕСА_2 , що належить на праві власності ОСОБА_33 з метою виявлення та вилучення речових доказів (т. 2 а.с. 114-115). Під час зазначеної слідчої дії, відеозапис якої переглянуто в судовому засіданні 17.12.2020 року, зафіксовано загальну обстановку на місці події, а також положення тіла загиблого Залюбовського Дениса, сліди речовини бурого кольору, розташування та форма слідів речовини бурого кольору в місці виявлення трупа загиблого ОСОБА_8 , місце знаходження знарядь злочину (сокири та дерев`яної палиці). Також під час обшуку на місці вчинення злочину вилучені: світлодіодна лампа зі слідами речовини булого кольору, дерев`яна палиця зі слідами речовини бурого кольору, сокира зі слідами речовини бурого кольору, фрагмент шпалери біля голови трупа зі слідами речовини бурого кольору, фрагмент шпалери біля дивана зі слідами речовини бурого кольору, фрагмент штори зі слідами речовини бурого кольору. 
		Даними висновку судово-медичної експертизи № 104 від 16.01.2020 року, згідно з яким, смерть ОСОБА_8 настала внаслідок шоку  крововтрати. 
		Під час судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_8 , на його трупі виявлено тілесні ушкодження у вигляді тридцяти шести подібних, рубаних ран задньої та лівої поверхні голови (з зарубами та переломами кісток черепу і крововиливами під м`які мозкові оболонки головного мозку та мозочку та синцями м`яких тканин в ділянці ушкоджень), обличчя і шиї, лівого плеча та надпліччя і лівої підпахвової ділянки та пальців лівої кисті, які утворилися від ударної дії сокири та в своїй сукупності відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечні для життя в момент спричинення, а в даному випадку призвели до смерті, а такожсинець впроекції лівої та правої лопаток і верхньо-грудних хребців з горизонтальним переломом лівої лопатки та переломами остистих виростків першого, другого, третього та четвертого грудних хребців та подібного синця проекції восьмого-десятого ребер зліва по лопаточним лініям з уламковими поперечними переломами восьмого та дев`ятого ребер зліва по середньо - лопаточній лінії, та подібного синця проекції десятого грудного - першого поперекового хребців з переломом остистих виростків одинадцятого та дванадцятого грудних хребців, та подібного синця проекції верхньо - куприкового відділу хребта, та синця основи шиї по ліво - задній поверхні, та подібного синця проекції нижнього краю лівої лопатки по зовнішньолопаточній лінії, та проекції п`ятого ребра зліва по зовнішньолопаточній лінії, та проекції сьомого ребра зліва по задньопідпахвовій лінії, та проекції десятого ребра зліва по середньолопаточній лінії, що утворилисявід діїдерев`яної битипо ударномумеханізму врезультаті близькодев`яти травмоконтактів та за ступенем тяжкості відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості, як такі, що спричинили тривалий розлад здоров`я (підсумки висновку - п. 1.3).
		Виявлені при судово-медичному дослідженні трупа ОСОБА_8 тілесні ушкодження утворилися на протязі короткого проміжку часу безпосередньо перед настанням смерті (підсумки висновку  п. 7.8). 
		В момент отримання ОСОБА_8 тілесних ушкоджень у вигляді двох рубаних ран правої тім`яної ділянки голови та рубаної рани лівого надпліччя нападник знаходився позаду від під експертного на одній вісі з ним, а при нанесенні рубаних ран голови та шиї зліва  нападник знаходився зліва під кутом до вісі тіла підекспертного. При нанесенні синців та переломів в ділянці спини та хребта  нападник знаходився позаду чи вище від підекспертного під кутом до вісі його тіла. В процесі нанесення ушкоджень положення нападника та підексперного динамічно змінювалося (підсумки висновку п. 10.11).
		При судово-медичному дослідженні трупа ОСОБА_8 тілесних ушкоджень характерних для боротьби не виявлено, а як прояв самозахисту може бути розцінена рубана рана середньої фаланги другого пальця лівої кисті з практично повним його відчленуванням з раною третього пальця на тій же лінії і подібною раною на 1,0 см. вище від попередньої (підсумки висновку  п. 12).
		При судово-токсикологічному дослідженні в крові трупа ОСОБА_8 виявлено етиловий спирт в концентрації 3,7 проміле, що відносно живої особи відповідає тяжкому ступеню алкогольного сп`яніння ( підсумки висновку  п. 19). ( т. 2 а.с. 119-124).
		Судово-медичний експерт ОСОБА_34 , який був викликаний до суду для роз`яснення свого висновку та допитаний у порядку ст. 356 КПК України, дав суду пояснення про те, що він проводив розтин та судово-медичну експертизу трупа загиблого ОСОБА_8 та був присутній на місці виявлення трупу. Експерт повідомив, що виявлені на тілі загиблого тілесні ушкодження нанесені протягом короткого проміжку часу. Також експерт оглядав обвинувачену ОСОБА_6 через шість днів після її затримання та повідомив, що судячи з розташування тілесних ушкоджень на обвинуваченій, вона була обернена до особи, яка наносила їй ці ушкодження, передньою напівсферою тіла. Згідно висновку експерта на тілі загиблого було виявлено чотири групи тілесних ушкоджень. Перша група тілесних ушкоджень була нанесена ріжуче-рубаючим предметом, одні з яких ймовірно були нанесені у положенні потерпілого і нападника стоячи, а інші рубані рани були нанесені у положенні потерпілого лежачи. Друга група тілесних ушкоджень була нанесена дерев`яною палицею, схожою на биту. Група тілесних ушкоджень, що були нанесені битою імовірніше за все наносилася загиблому ОСОБА_8 , коли він був у лежачому положенні, а нападник  зверху. Також у загиблого виявлено перелом підязичної кістки, що утворилося ймовірніше за все від удару бітою. Також на тілі загиблого ОСОБА_8 виявлені деякі тілесні ушкодження, що були нанесені посмертно ймовірно тупим предметом.
		Даним висновку судово-медичної експертизи № 195 від 05.12.2019 року, згідно з яким, у обвинуваченої ОСОБА_6 маються тілесні ушкодження, що утворилися по ударному механізму можливо в строк та при обставинах, що вказані підекспертною ОСОБА_6 . На тілі ОСОБА_6 виявлені тілесні ушкодження у виді гематоми правої навколоочної ділянки, що утворилася від дії тупого твердого предмету з обмеженою контактуючою поверхнею, яким міг бути кулак, а також виявлена гематома лівої навколоочно-вилицевої ділянки обличчя, що утворилася ймовірно від подібного предмету. Крім того, у ОСОБА_6 виявлено: синець правої скронево-тімяної ділянки волосистої частини голови, що утворився ймовірно від тупого твердого предмету, що не відобразився; синець в проекції четвертого ребра зліва по середньо-ключичній лінії , що утворився ймовірно від дії тупого предмета, яким міг бути кулак; гематому передньо-зовнішньої поверхні нижньої третини лівого плеча, що утворилися від дії тупого твердого подовгуватого предмета, яким могла бути палка чи бита; синця тильної поверхні лівої кисті та синця тильної поверхні правої кисті, що утворилися від дії тупих твердих предметів, які не відобразиись, садна задньо-зовнішньої поверхні правого ліктьового суглобу, що утворилися при ударі об тверду переважаючу жорстку поверхню при падінні, синця тильно-променевої поверхні середньої третини правого передпліччя, що ймовірно утворилися від дії подовгуватого тупого предмету, яким могла бути палка (бита), синця тильної поверхні верхньої третини правого передпліччя, що утворилися ймовірно від дії тупого твердого предмету з обмеженою контактуючою поверхнею, що не відобразився. Синця ліктьової поверхні нижньої третини правого передпліччя, а також синця тієї ж поверхні верхньої третини, що утворилися від дії подовгуватого тупого предмету, яким могла бути палка, синця внутрішньо-верхнього квадранту правої сідниці, що скоріш за все утворився при ударі об твердий тупий виступаючий предмет, синця передньої поверхні середньої третини правого стегна та синця передньо-зовнішньої поверхні середньої третини правої гомілки, що могли утворитися як від дії тупого твердого предмету так і при ударі об такий, синця передньої поверхні середньої третини лівої гомілки та синця передньо-внутрішньої поверхні кордону верхньої та середньої третини лівої гомілки, що більш ймовірно утворилися при ударі об тупі тверді предмети і менш ймовірно - від дії таких предметів. Усі тілесну ушкодження, що виявлені на тілі обвинуваченої ОСОБА_6 , за ступенем тяжкості відносяться до легкого ступеню тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я. Загалом ОСОБА_6 отримала не менше сімнадцяти травмоконтактів у вказані ділянки. Практично всі травмоконтакти отримані ОСОБА_6 в ділянку передньої напівсфери тіла, окрім садна задньої поверхні ліктьового суглобу та синця сідниці, що утворилися при падінні та знаходяться у задній напівсфері тіла. Отримані ОСОБА_6 тілесні ушкодження ймовірно не супроводжувалися зовнішньою кровотечею. ( т. 2 а.с. 125-126).
		Даними висновку судово-медичної імунологічної експертизи № 1583 від 19.12.2019 року про те, що кров ОСОБА_8 належить до (1) групи, якій властиві антиген Н та ізогемаглютинін анти-А та анти-В. (т. 2 а.с. 139)
		Даними висновку судово-медичної імунологічної експертизи № 35/1586 від 10.01.2020 року про те, що на фрагменті тканини, що є вилученим на місці події відрізком штори, знайдена кров людини, де виявлений антиген Н. Ця кров може походити від ОСОБА_8 (т. 2 а.с. 144-145).
		Даними висновку судово-медичної імунологічної експертизи № 34/1585 від 09.01.2020 року про те, що на двох вирізах із шпалер, що є були вилучені на місці події, знайдена кров людини, де виявлений антиген Н та ізогемаглютинін анти-А та анти-В. Ця кров може походити від ОСОБА_8 (т. 2 а.с. 147-148).
		Даними висновку судово-медичної імунологічної експертизи № 36/1587 від 09.01.2020 року про те, що на жіночій куртці обвинуваченої, наданій на дослідження, знайдена кров людини, де виявлений антиген Н. Ця кров може походити від ОСОБА_8 (т. 2 а.с. 150-151).
		Даними висновку судово-медичної імунологічної експертизи № 37/1588 від 09.01.2020 року про те, що на жіночій футболці обвинуваченої, наданій на дослідження, знайдена кров людини, де виявлені антигени В і Н. Ця кров може походити від особи (осіб), крові якої (яких) властиві виявлені антигени. Походження цієї крові лише від одного ОСОБА_8 виключається, виявлення антигена Н можливе лише за рахунок домішки його крові (т. 2 а.с. 153-154).
		Даними висновку судово-медичної імунологічної експертизи № 38/1589 від 10.01.2020 року про те, що на трикотажних штанах обвинуваченої на лицевій поверхні правої та лівої половини штанів спереду, а також на лицевій поверхні правої половини штанів ззаду міститься група плям та помарок червоно-коричневого кольору, різної насиченої, округлої, видовженої та невизначеної форми з чіткими та нечіткими контурами переривчатого характеру, які зливаються між собою, знайдена кров людини, де виявлений антиген Н і яка може походити від ОСОБА_8 (т. 2 а.с. 156-157).
		Даними висновку судово-медичної імунологічної експертизи № 39/1590 від 10.01.2020 року про те, що на лицевій поверхні внутрішньої сторони лівого кросівка біля самого носка та біля самого нижнього вільного краю, а також на правому кросівку обвинуваченої ОСОБА_6 , знайдена кров людини, де виявлений антиген Н і яка може походити від ОСОБА_8 (т. 2 а.с. 159-160).
		Даними висновку судово-медичної цитологічної експертизи № 11/385 від 03.01.2020 року про те, що об`єктом дослідження стала бувша у використанні брудна дерев`яна бита загальною довжиною  65,5 см., діаметром в середній частині  14,1 см. Майже вся поверхня бити вкрита речовиною буро-коричневого кольору, округлою, видовженої та невизначеної форми, з рівними та нерівними краями, чіткими та нечіткими контурами, які місцями зливаються між собою та мають різну насиченість. На зазначеному об`єкті виявлена кров людини чоловічої генетичної статі, якій властивий антиген Н та ізогемаглютиніни анти-А та анти-В і яка може походити від ОСОБА_8 (т. 2 а.с. 168-172).
		Даними висновку судово-медичної цитологічної експертизи № 10/384 від 08.01.2020 року про те, що об`єктом дослідження стала сокира, що складається з металевої частини світло-сірого кольору, частково пофарбованої чорною фарбою та топорища, виготовленого з жовтого полімерного матеріалу, комбінованого з чорною гумою. Загальна довжина сокири 87,3 см. вага сокири становить  2, 944 кг. Візуальним оглядом на поверхні щік сокири виявлено вісім об`єктів, схожих на волосся темного кольору, довжиною близько 1 см. Майже вся поверхня металевої частини сокири вкрита переривчастими нашаруваннями речовини бурого кольору, різноманітної форми, з нерівними краями та нерівномірною насиченістю, які частково зливаються між собою та утворюють засохлі кірочки. На зазначеному об`єкті виявлена кров людини чоловічої генетичної статі, якій властивий антиген Н та ізогемаглютиніни анти-А та анти-В і яка може походити від ОСОБА_8 (т. 2 а.с. 174-180).
		Даними висновку судової медико-криміналістичної експертизи № 17/242-МК від 14.01.2020 року про те, що об`єктом дослідження стали фрагменти шкіри з ранами правої тім`яної та волосистої частин голови, а також верхньої частини шиї по ліво-задній поверхні загиблого ОСОБА_8 . Експертизою встановлено, що на клаптику шкіри з правої тім`яної ділянки голови виявлено дві рубані рани, які утворилися від дії гостро-рублячого предмету. На клаптику шкіри з голови та верхньої частини шиї виявлено: три рани, які утворилися від дії гостро-рублячого предмета, при чому предмет діяв під різними кутами, одне з ушкоджень вірогідніше за все утворилося від дії ніска або п`ятки рублячого предмету. Поверхневі подряпини, які утворилися від неоднократної дії предмету, який мав на своїй поверхні гострий край, при чому предмет діяв під різними кутами.
		По краях і у глибині ушкоджень, на клаптиках шкіри, виявлено синьо-зелене забарвлення, характерне для присутності сполук заліза.
		Враховуючи механізм утворення ушкоджень на клаптиках шкіри та конструктивні властивості наданої сокири , можливо допустити, що виявлені ушкодження могли утворитися від дії металевої частини сокири (т. 2 а.с. 181-183).
		Згідно акту судово-психологічного експерта № 554 від 24.12.2019 року, в період часу, що відноситься до інкримінованого їй протиправного діяння та на даний час, обвинувачена ОСОБА_6 будь-яким хронічним психічним захворюванням, недоумством не страждала та не страждає і не виявляє ознак тимчасового розладу психічної діяльності. Під час вчинення інкримінованого їй протиправного діяння ОСОБА_6 перебувала у стані простого алкогольного сп`яніння.
		ОСОБА_6 , згідно висновку психолого-психіатричної експертизи виявляє ознаки хворобливого стану психіки у вигляді синдрому залежності внаслідок вживання алкоголю. Наявний у обвинуваченої синдром залежності внаслідок вживання алкоголю не позбавляв її здатності повною мірою усвідомлювати свої дії та керувати ними в період часу, що відноситься до інкримінованого їй протиправного діяння, і не позбавляє здатності усвідомлювати свої дії та керувати ними на даний час.
		ОСОБА_6 під дію ч. 2, ч. 3 ст. 19, ст. 20 КК України не підпадає, може постати перед слідством та судом і не потребує застосування будь-яких примусових заходів медичного характеру.
		На момент вчинення інкримінованого їй протиправного діяння ОСОБА_6 не перебувала в стані фізіологічного афекту або в іншому особливому емоційному стані, який би міг суттєво вплинути на її свідомість і поведінку.
		При дослідженні індивідуально-психологічних особливостей ОСОБА_6 виявила середню активність психічних процесів і станів,помірну екстравертованість, імпульсивність, емоційну нестійкість; емотивна акцентуація характеру; схильність до сильних емоційних переживань, мінливість настрою та його залежність навіть від незначних подій, намагається уникати конфліктних ситуацій, важко зосереджується на справі, розсіяність, неуважність, вимоги з боку оточуючих можуть викликати супротив та бажання зробити навпаки. Яскраво виражених індивідуально-психологічних особливостей, які б могли суттєво вплинути на її свідомість та поведінку під час вчинення інкримінованого їй протиправного діяння ОСОБА_6 не виявляє. (т. 2 а.с. 125-137).
		Оцінивши сукупність зазначених вище досліджених судом доказів керуючись законом та за своїм внутрішнім переконанням, колегія суддів вважає їх належними, допустимими, достовірними і достатніми для визнання обвинуваченої ОСОБА_6 винною у вчиненні умисного вбивства, тобто умисного протиправного заподіяння смерті іншій людині а тому, суд кваліфікує її дії за ч. 1 ст. 115 КК України.
		Поряд з цим, суд визнав деякі докази, надані стороною обвинувачення, недопустимими в розумінні ст. 86 КПК України з таких мотивів.
		Так, під час судового розгляду кримінального провадження прокурором надано та досліджено в судовому засіданні протокол отримання зразків для проведення експертизи від 29.11.2019 року, згідно з яким слідчим отримано шляхом зрізання зразків нігтьових пластин з піднігтьовим вмістом з пальців правої та лівої кисті рук ОСОБА_6 (т. 2 а.с. 56) та протокол отримання зразків для проведення експертизи від 29.11.2019 року, згідно з яким слідчим отримано шляхом змиву на марлеві тампони з правої та лівої рук ОСОБА_6 (т. 2 а.с. 57).
		Після дослідження в судовому засіданні зазначених вище протоколів, захисник обвинуваченої адвокат ОСОБА_35 висловив зауваження про те, що вказані слідчі дії проведені без участі понятих.
		Згідно ч. 3 ст. 245 КПК України, відбирання біологічних зразків у особи здійснюється за правилами, передбаченимистаттею 241цього Кодексу.
		Ст. 241 КПК України регламентуються правила, за якими проводиться освідування особи, оскільки під час відбирання біологічних зразків слідчий виявляє на тілі освідуваної особи сліди кримінального правопорушення.
		Частиною 7ст.223КПК Українивстановлено,що слідчий, прокурор зобов`язаний запросити не менше двох незаінтересованих осіб (понятих) для пред`явлення особи, трупа чи речі для впізнання, огляду трупа, в тому числі пов`язаного з ексгумацією, слідчого експерименту, освідування особи. Винятками є випадки застосування безперервного відеозапису ходу проведення відповідної слідчої (розшукової) дії. Поняті можуть бути запрошені для участі в інших процесуальних діях, якщо слідчий, прокурор вважатиме це за доцільне.
		Оскільки під час отримання зразків для проведення експертизи згідно з протоколами від 29.11.2019 року, не було запрошено не менше двох понятих та не застосовувався безперервний відеозапис, колегія суддів вважає, що обидва протоколи про отримання зразків для проведення експертизи від 29.11.2019 року (т. 2 а.с. 56, 57) складено з порушенням вимог ст. ст. 241, 245, 223 КПК України, а тому  ці протоколи є недопустимими доказами.
		З тих же самих підстав суд визнає недопустимим доказом висновок судово-медичної цитологічної експертизи № 9/383 від 13.01.2020 року, що є похідним доказом від зазначених вище протоколів отримання зразків для проведення експертизи від 29.11.2019 року, оскільки під час цієї експертизи досліджувався вміст піднігтьових пластин ОСОБА_6 .
		Вирішуючи питання про кваліфікацію дій обвинуваченої ОСОБА_6 колегія суддів не погоджується з версією сторони захисту про те, що обвинувачена вчинила умисне вбивство свого чоловіка ОСОБА_8 з метою захисту свого життя та при цьому перебувала у стані необхідної оборони зважаючи на таке.
		Так, згідно ст. 36 КК України, необхідною обороною визнаються дії, вчинені з метою захисту охоронюваних законом прав та інтересів особи, яка захищається, або іншої особи, а також суспільних інтересів та інтересів держави від суспільно небезпечного посягання шляхом заподіяння тому, хто посягає, шкоди, необхідної і достатньої в даній обстановці для негайного відвернення чи припинення посягання, якщо при цьому не було допущено перевищення меж необхідної оборони.
		Кожна особа має право на необхідну оборону незалежно від можливості уникнути суспільно небезпечного посягання або звернутися за допомогою до інших осіб чи органів влади.
		Перевищенням меж необхідної оборони визнається умисне заподіяння тому, хто посягає, тяжкої шкоди, яка явно не відповідає небезпечності посягання або обстановці захисту. Перевищення меж необхідної оборони тягне кримінальну відповідальність лише у випадках, спеціально передбачених устаттях 118та124цього Кодексу.
		Згідно абз. 3 п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 1 від 26.04.2002 року «Про судову практику у справах про необхідну оборону», при розгляді справ даної категорії суди повинні з`ясовувати, чи мала особа, яка захищалася, реальну можливість ефективно відбити суспільно небезпечне посягання іншими засобами із заподіянням нападникові шкоди, необхідної і достатньої в конкретній обстановці для негайного відвернення чи припинення посягання.
		Як зазначив Касаційний кримінальний суд Верховного Суду у своїй постанові від 17.09.2019 року (справа №161/7321/17, провадження №51-933км19), перевищенням меж необхідної оборони визнається умисне заподіяння тому, хто посягає, тяжкої шкоди, яка явно не відповідає небезпечності посягання або обстановці захисту (ч. 3 ст. 36ККУкраїни).
		До критеріїв визначення правомірності необхідної оборони належать: наявність суспільно небезпечного посягання, його дійсність та об`єктивна реальність, межі захисних дій, які б не перевищували меж необхідності, а шкода особі, яка здійснює посягання, не перевищувала б ту, яка для цього необхідна.
		Для вирішення питання про кваліфікацію складу злочину, пов`язаного з умисним позбавленням життя особи, зокрема щодо відсутності чи наявності стану необхідної оборони, перевищення її меж, суд у кожному конкретному випадку, враховуючи конкретні обставини справи, повинен здійснити порівняльний аналіз та оцінити наявність чи відсутність акту суспільно небезпечного посягання й акту захисту, встановити їх співвідношення, відповідність чи невідповідність захисту небезпечності посягання.
		У разі, коли визначальним у поведінці особи було не відвернення нападу та захист, а бажання спричинити шкоду потерпілому (розправитися), такі дії за своїми ознаками не становлять необхідної оборони, вони набувають протиправного характеру і мають розцінюватись на загальних підставах.
		З урахуванням наведеного вище, колегія суддів, відповідно до вимог ст. 94 КПК України, аналізує показання обвинуваченої, надані нею в судовому засіданні, у взаємозв`язку та співставляючи ці показання з даними протоколу обшуку від 29.11.2019 року, фототаблицями-додатками та відеозаписом даної слідчої дії (т. 2 а.с. 78  105), а також з даними висновку судово-медичної експертизи № 104 від 16.01.2020 року, яким встановлено, наявність, кількість, локалізацію та тяжкість тілесних ушкоджень, виявлених на тілі загиблого ОСОБА_8 .
		Так, обвинувачена ОСОБА_6 під час її допиту судом повідомила, що ОСОБА_12 , затягнувши її до будинку, спочатку побив її дерев?яною палицею, а потім  відійшов. В цей час, обвинувачена підвелася і побачила, що він ( ОСОБА_12 ) стоїть з сокирою в руках напівобернутий лівим боком до неї та висловлював погрози зарубати. Побачивши в руках ОСОБА_10 сокиру, обвинувачена злякалася, схопила дерев`яну палицю (биту) і почала наносити своєму чоловіку удари цією палицею ззаду по спині для того, щоб він випустив сокиру і не напав на неї. Удари битою ОСОБА_10 незупинили,він обернувсяобличчям дообвинуваченої ізамахнувся нанеї сокирою.В цейчас обвинуваченасхопила рукамиінший кінецьсокири іпотягла насебе, відчого ОСОБА_12 впавна підлогуна правийбік.В цейчас,згідно показаньобвинуваченої,вона тазагиблий перебувалина серединікімнати,де відбуваласяподія. Після цього ОСОБА_10 намагався встати і висловлював в цей час погрози вбивством. Побоюючись цих погроз, обвинувачена вихопила з рук чоловіка сокиру і хаотично почала наносити йому удари сокирою.
		Порівнявши ці показання обвинуваченої з даними фототаблиць до протоколу обшуку, на яких зафіксовано місце виявлення та положення трупа загиблого, суд встановив, що свідчення ОСОБА_6 про обставини переходу знаряддя вбивства (сокири) від загиблого ОСОБА_8 до обвинуваченої суперечать обставинам зафіксованим на фотознімку № 21 (т. 2 а.с. 99), яким зафіксовано, що тіло загиблого лежить на підлозі головою майже впритул до стіни з витягнутими вздовж стіни руками. За таких обставин, колегія суддів вважає, що у такому положенні загиблий не міг впасти від того, що обвинувачена потягла його за інший кінець сокири в той час коли він нападав та замахувався сокирою на неї, а ймовірніше за все він втратив рівновагу та упав головою до стіни від удару ззаду дерев?яною бітою або сокирою. Крім того, фототаблицями зафіксовано, що загиблий ОСОБА_8 лежить одягнений не у верхній одяг а в натільній білизні (підштанниках), ймовірніше за все  загиблий приготувався до сну. 
		Крім того, свідок ОСОБА_16 під час її допиту в суді, дала свідчення про те, що вбивство ОСОБА_15 відбулося в тій кімнаті куди свідок відвела його спати, а ОСОБА_24 вона відвела спати в іншу кімнату, через яку треба пройти, щоб потрапити у кімнату, де лежав ОСОБА_10 . Також ОСОБА_16 пояснила, що коли вона прийшла в будинок, у кімнаті де розмішена піч для обігріву будинку дровами стояла сокира з довгою ручкою. Ці обставини суперечать поясненням обвинуваченої ОСОБА_6 про те, що перед нападом на неї, загиблий ОСОБА_8 дістав сокиру з-під ліжка, поряд з яким було виявлено його тіло.
		Поряд з цим, судом враховується кількість та локалізація рубаних ран на тілі загиблого, у вигляді тридцяти шести подібних, рубаних ран задньої та лівої поверхні голови (з зарубами та переломами кісток черепу і крововиливами під м`які мозкові оболонки головного мозку та мозочку та синцями м`яких тканин в ділянці ушкоджень), обличчя і шиї, лівого плеча та надпліччя і лівої підпахвової ділянки та пальців лівої кисті. 
		Зважаючи на викладене, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав вважати, що обвинувачена ОСОБА_6 , завдаючи потерпілому таку кількість ударів із значною силою, перебувала у стані необхідної оборони та перевищила її межі, у тому числі, з урахуванням обстановки та умов, за яких було вчинено вбивство.
		При встановлених обставинах, колегія суддів не знайшла підстав для перекваліфікації дій обвинуваченої ОСОБА_6 на ст. 118 КК України та вважає вірною кваліфікацію її дій за ч. 1 ст. 115 КК України.
		Обираючи вид і міру покарання обвинуваченій ОСОБА_6 суд враховує таке.
		Відповідно до вимогст. 65 КК Україниособі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для їївиправлення та попередження нових злочинів. Суд, призначаючи покарання, зобов`язаний враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини справи, що пом`якшують і обтяжують покарання. При цьому, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами, та не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.
		Касаційний кримінальний суд Верховного Суду у постанові від 20.11.2018 року (справа №234/10174/16-к, провадження № 51-1345 км18) зауважив те, що визначаючи строк покарання,суд повиненврахувати даніпро особузасудженої,а такожконкретні обставин,які сталипричиною вчиненнянею кримінальногоправопорушення,зокрема,необхідно враховуватипротиправну поведінкупотерпілого тафакти застосуванняним насильствадо засудженоїпротягом протягомтривалого часу. 
		Відповідно до ч. 1 ст. 66 КК України, суд встановив стосовно обвинуваченої ОСОБА_6 наявність такої обставини, що пом`якшує її покарання як з?явлення із зізнанням, що проявилося у тому, що вона безпосередньо після вчинення злочину самостійно зателефонувала до органів поліції та добровільно повідомила про вчинене.
		Керуючись ч. 2 ст. 66 КК України, суд визнає такими, що пом`якшують покарання наступні обставини: 1) протиправну поведінку загиблого по відношенню до обвинуваченої безпосередньо в день вчинення нею злочину, що підтверджується як показаннями самої обвинуваченої так і наявними в матеріалах кримінального провадження об`єктивними доказами про наявність та кількість тілесних ушкоджень, що були їй завдані внаслідок побиття ОСОБА_8 саме в день, коли відбулася подія ( т. 2 а.с. 125-126); 2) те, що загиблий ОСОБА_8 протягом спільного подружнього життя систематично вчиняв домашнє насильство по відношенню до обвинуваченої, що підтверджується її показаннями та показаннями свідків ОСОБА_26 та ОСОБА_27 , наданими стороною захисту відомостями про звернення обвинуваченої ОСОБА_6 до органів Національної поліції України про насильство в сім`ї з боку чоловіка ОСОБА_8 (т. 3 а.с. 100).
		Обставиною, що обтяжує покарання, відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 67 КК України, суд вважає вчинення злочину у стані алкогольного сп`яніння. (т. 2 а.с. 51).
		Таким чином, при призначенні покарання обвинуваченій ОСОБА_6 , колегія суддів враховує те, що вона вчинила особливо тяжкий злочин, всі обставини по справі в їх сукупності, протиправну поведінку загиблого по відношенню до обвинуваченої, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання, ставлення обвинуваченої до наслідків своїх дій, особу обвинуваченої, яка до кримінальної відповідальності притягується вперше, має двоє дітей, одна з яких є малолітньою. Враховується також вік та стан здоров`я обвинуваченої. 
		При встановлених обставинах, враховуючи наявність кількох пом`якшуючих обставин колегія суддів вважає, що необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченої та попередження вчинення нею нових злочинів буде покарання у виді позбавлення волі з його реальним відбуттям на мінімальний строк, встановлений санкцією статті за вчинений нею злочин.
		Запобіжний захід обвинуваченій ОСОБА_6 до вступу вироку в законну силу необхідно залишити без змін у виді тримання під вартою.
		Строк відбуття покарання обвинуваченій необхідно рахувати з моменту її затримання з 29.11.2019 року (т. 2 а.с. 42-47), зарахувавши в цей строк термін її попереднього ув`язнення.
		Потерпілою ОСОБА_14 пред`явлено цивільний позов у кримінальному провадженні до обвинуваченої ОСОБА_6 про відшкодування матеріальної шкоди у сумі 31 500 грн. та моральної шкоди завданої вчиненням кримінального правопорушення, яку потерпіла оцінює у сумі 500000 грн (т. 1 а.с. 59-63, т. 3 а.с. 123-128). 
		Вирішуючи цей позов у межах заявлених позовних вимог, суд виходить з такого.
		   Згідно ч.1ст.128КПК України, особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.
		   Частиною 1ст.129КПК Українивстановлено,що ухвалюючи обвинувальний вирок, постановляючи ухвалу про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, суд залежновід доведеностіпідстав ірозміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.
		Суд встановив, що потерпілій ОСОБА_14 протиправними діями обвинуваченої завдано матеріальну шкоду, яка полягає у витратах на поховання загиблого ОСОБА_8 і така шкода повинна бути відшкодована обвинуваченою на підставі положень ст. 1166 ЦК України.
		Представником потерпілої надано суду докази, що підтверджують витрати на поховання на загальну суму 17742 грн. (т. 3 а.с. 126-128). В іншій частині позовні вимоги в частині матеріальної шкоди, завданої злочином не підтверджені належними та допустимими доказами, а тому в частині матеріальної шкоди, позов підлягає до задоволення частково на суму 17 742 грн.
		Вирішуючи питання про відшкодування моральної шкоди, завданої злочином, суд враховує таке.
		Відповідно до ч. 1 ст. 1168 ЦК України, моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім`єю.
		Моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями, на підставі ч.1 ст. 1167 ЦК України, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
		Згідно п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31 березня 1995 року за № 4 (далі - Постанова), під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
		Увідповідності до ч. 3 ст. 23 ЦК України, розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
		Згідно п.9 Постанови Пленуму ВСУ від 31.03.1995 р. «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» розмір відшкодування моральної шкоди суд повинен визначати залежно від характеру та обсягу страждань, які зазнав позивач, характеру немайнових втрат та з урахуванням інших обставин. При цьому суд має право виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
		Суд вважає, що внаслідок злочину, вчиненого обвинуваченою ОСОБА_6 потерпілій була спричинена моральна шкода, яка полягає в моральних та душевних стражданнях, пов`язаних із втратою рідного сина.
		Такі обставини свідчать про завдання потерпілій моральної шкоди в розумінні положеньст.23 ЦК Українита згідно до вказаної норми матеріального права іст.1168 ЦК Українитака шкода підлягає відшкодуванню грішми за рахунок обвинуваченої.
		При цьому слід зазначити, що моральну шкоду не можна відшкодувати в повному обсязі, так як не має і не може бути точних критеріїв майнового виразу душевного болю, спокою. 
		Враховуючи вимоги розумності, справедливості і співмірності завданої моральної шкоди, з огляду на ступінь та глибину моральних страждань потерпілої ОСОБА_14 , яких вона зазнавла внаслідок насильницької смерті близької людини, конкретних обставин справи, порушення нормального укладу життя, суд вважає, що еквівалентною завданим моральним стражданням буде сума, що складає 200000 грн. 
		Речові докази, відповідно до ст. 100 КПК України, необхідно передати власникам, а знаряддя злочину і ті речі, що не представляють ніякої цінності та не можуть бути використані  знищити. 
		   Керуючись ст.ст. 370, 371, 373, 374 КПК України, колегія суддів, -
		 
		У Х В А Л И Л А:
		 
		Визнати винною ОСОБА_6 у вчинені злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України та призначити ій покарання у виді семи років позбавлення волі.
		Запобіжний захід обвинуваченій ОСОБА_6 до вступу вироку в законну силу залишити попередній  тримання під вартою.
		Строк відбуття покарання ОСОБА_6 рахувати з моменту її затримання, тобто з 29.11.2019 року, зарахувавши в цей строк термін її попереднього ув`язнення.
		Цивільний позов потерпілої ОСОБА_14 задовольнити частково, стягнувши з обвинуваченої ОСОБА_6 на її користь 17742 грн. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, завданої злочином та 200000 грн. моральної шкоди.
		Речові докази (т. 2 а.с. 48-49, 106-107), що зберігаються в кімнаті речових доказів Пирятинського ВП ГУНП в Полтавській області:
		?куртку спортивну з капюшоном чорного кольору зі слідами бруду та РБК на поверхні  знищити;
		?кофту зі слідами РБК, штани зі слідами РБК, пару кросівок зі слідами РБК знищити;
		?мобільний телефон Th1 W 8 в корпусі білого кольору IMEI: НОМЕР_1 ; НОМЕР_2 з сім-картою  передати потерпілій ОСОБА_14 ;
		?світодіодну лампу зі слідами РБК, дерев`яну палицю зі слідами РБК, сокиру зі слідами РБК, фрагмент шпалери біля голови трупа зі слідами РБК, фрагмент шпалери біля дивана зі слідами РБК; фрагмент штори зі слідами РБК  знищити.
		Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги черезАвтозаводський районний суд м. Кременчука протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а обвинуваченою, яка перебуває під вартою, в той же строк з моменту вручення їй копії вироку. Якщо вирок ухвалено без виклику особи, яка його оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
		Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
		 
		Головуючий суддя: ОСОБА_1 
		 
		Судді: ОСОБА_2 
		 
		 
		 
		ОСОБА_3

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...