Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 242/810/20 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти громадської безпеки; Створення терористичної групи чи терористичної організації.
Надіслано для оприлюднення: 01.02.2021. Зареєстровано: 02.02.2021. Забезпечено надання загального доступу: 03.02.2021.
Дата набрання законної сили: 01.02.2021
Номер судового провадження: 1-кп/242/263/21
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 22019050000000211

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа №242/810/20
		Провадження №1-кп/242/236/21
		 
		У Х В А Л А
		Іменем України
		 
		01 лютого 2021 року                             м. Селидове
		 
		Селидівський міськийсуд Донецькоїобласті ускладі колегіїсуддів:головуючого судді ОСОБА_1 ,суддів, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,при секретарі ОСОБА_4 ,за участюпрокурора ОСОБА_5 ,захисника ОСОБА_6 ,розглянувши увідкритому підготовчомусудовому засіданнікримінальне провадження№ 22019050000000211від 23вересня 2019року відносно ОСОБА_7 , обвинуваченогоу вчиненні кримінального правопорушення,передбаченого ч.1ст.258-3КК України, 
		 
		встановив:
		 
		Селидівським міським судом Донецької області здійснюється розглядкримінального провадження № 22019050000000211 від 23 вересня 2019 року відносно ОСОБА_7 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 258-3 КК України
		Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_7 обвинувачується в участі у терористичній організації.
		У підготовчому судовому засіданні судді ОСОБА_1 , ОСОБА_3 заявили про самовідводи у даному кримінальному провадженні.
		Прокурор та захисник у судовому засіданні просили вирішити заяви про самовідводи суддів на розсуд суду.
		Вислухавши думку сторін кримінального провадження, колегія суддів приходить до висновку, що заяви про самовідвід суддів підлягають задоволенню з наступних підстав.
		Відповідно до п. 4 ч. 1 ст.75КПК України суддя не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.
		Згідно вимог ч. 1 ст. 80 КПК України, за наявності підстав, передбачених статтями 75-79КПК України суддя зобов`язаний заявити самовідвід.
		Судом встановлено обставини, які викликають сумнів у неупередженості суддів.
		Так, 12.06.2017 року колегією суддів Селидівського міського суду Донецької області ухвалено виправдувальний вирок по кримінальному провадженню за обвинуваченням особи у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 258-3 КК України, де прокуратура Донецької області підтримувала обвинувачення. У зазначеному вироку надано оцінку діяльності посадових осіб, які здійснювали досудове розслідування у даному кримінальному провадженні.
		Після розміщення 29.06.2017 року на офіційному веб-сайті прокуратури Донецької області повідомлення щодо категоричної незгоди із даним вироком 07 липня 2017 року під будівлею Селидівського міського суду Донецької області група невідомих осіб висловлювала погрози на адресу суддів, які розглядають кримінальні справи, пов`язані з тероризмом.
		З даного приводу керівництво суду звернулося до Селидівського відділення поліції, а судді до Генерального прокурора та Вищої Ради Правосуддя. На засіданні 15 серпня 2017 року Вища рада правосуддя з метою забезпечення незалежності суддів та авторитету правосуддя за результатами розгляду повідомлень суддів Селидівського міського суду Донецької області ухвалила рішення внести до Генеральної прокуратури України подання про притягнення до встановленої законом відповідальності осіб, якими допущено бездіяльність щодо невнесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей за заявою керівника апарату Селидівського міського суду Донецької області ОСОБА_8 від 7 липня 2017 року з приводу подій, які мали місце того самого дня біля будівлі зазначеного суду.
		Крім того, в інформаційному просторі з`являється інформація у відношенні до суддів Селидівського міського суду з погрозами фізичної розправи і таке інше в коментарях та соціальних мережах, зокрема у Фейсбук із зазначенням особистих даних, адрес проживання суддів, що також ставить під загрозу життя суддів.
		При вирішенні заяв про самовідвід, колегія суддів відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосовує Конвенцію та практику Суду як джерело права.
		У п. 30 Рішення Європейського суду з прав людини від 01.10.1982 р. у справі «П`єрсак проти Бельгії» зазначається «Не дивлячись на те, що безсторонність зазвичай означає відсутність упередження чи схильності, її відсутність, чи навпаки, наявність може бути перевірена різними способами відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції. У даному контексті можна провести розмежування між суб`єктивним підходом, що відображає особисті переконання конкретного судді з конкретної справи, і об`єктивним підходом, який визначає, чи були достатні гарантії, щоб виключити будь-який сумнів з цього приводу…тому будь-який суддя, щодо якого є обґрунтовані підстави побоюватися браку безсторонності, має бути відведений.»
		У п.53.Рішення Європейськогосуду зправ людинивід 09.11.2006року усправі «Білухапроти України»заява N33949/02,зазначається:«З оглядуна це,навіть зовнішніпрояви можутьмати певнуважливість або,іншими словами,«правосуддя повинноне тількичинитися,повинно бутитакож видно,що воночиниться» (див.рішення усправі «ДеКуббер протиБельгії» (DeCubber v.Belgium), від26жовтня 1984року,п. 26). Важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти в громадськість у демократичному суспільстві (див. вищевказане рішення у справі «Ветштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland) та рішення у справі «Кастілло Альгар проти Іспанії» (CastilloAlgar v. Spain), від 28 жовтня 1998 року, п. 45).
		На теперішній час родичі судді ОСОБА_9 , проживають у місті Донецьку. Крім того, на території м. Донецька в судді ОСОБА_3 залишилось майно, зокрема нерухоме. В даному випадку участь судді ОСОБА_3 у розгляді кримінального провадження ставить під загрозу життя і особисту безпеку її родичів та майна на території, що не контролюється державною владою України, що безумовно може викликати сумнів в неупередженості та безсторонності судді у стороннього спостерігача.
		Крім того, 04.08.2017 року за заявою Народного депутата України прокуратурою Донецької області внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за фактом постановлення неправосудного рішення суддями Селидівського міського суду Донецької області, через винесення виправдувального вироку у справі про обвинувачення особи за ст.258-3 ч. 1 КК України.
		Колегія суддів звертає увагу, що у даному випадку мова фактично йде не про право інших осіб висловлювати свої оціночні судження щодо здійснення правосуддя, а саме про конкретну дію представника законодавчої гілки влади, - втручання у діяльність судді щодо здійснення правосуддя.
		На засіданні 11.10.2017 року Вища рада правосуддя ухвалила внести Генеральному прокурору подання про виявлення та притягнення до встановленої законом відповідальності осіб, якими допущено бездіяльність щодо належного розгляду та вирішення у встановленому законом порядку повідомлення суддів Селидівського міського суду Донецької області про втручання службових осіб прокуратури Донецької області в їхню діяльність щодо здійснення правосуддя.
		Крім того, прокуратура Донецької області зверталась до Вищої Ради Правосуддя зі скаргою на дії суддів під час розгляду низки кримінальних проваджень з питань заявлення самовідводів та через скасування судом апеляційної інстанції виправдувального вироку за ч. 1 ст. 258-3 КК України. Ухвалою Другої дисциплінарної палати Вищої Ради Правосуддя від 08 жовтня 2018 року №3091/2дп/15-18 відмовлено у відкритті дисциплінарної справи за вищевказаною скаргою прокуратури та зазначено, що очевидною метою подання скарги є спонукання судді до ухвалення певного судового рішення та вчинення певних процесуальних дій.
		У п. 80 Рішення Європейського суду з прав людини від25.07.2002р.у справі «Совтрансавто-Холдинг» проти України» заява N48553/99зазначено:«…Суд неможе незвернути увагуна численнівипадки втручання впровадження українськихорганів державноївлади нанайвищому рівні.Якими бне булимотиви, представленіУрядом навиправдання такоговтручання,Суд вважає,що воно,з оглядуна йогозміст таспосіб здійснення…, єтаким, щосуперечить поняттю«безсторонній інезалежний суд»в сенсістатті 6параграфа 1Конвенції. Не спекулюючи щодо того, який вплив це втручання мало на хід судового розгляду, Суд констатує в контексті справи, що заявник міг об`єктивно мати побоювання стосовно незалежності та безсторонності судів. Ці випадки втручання з боку органів державної виконавчої влади відображають, крім того, брак поваги до самого функціонування судової гілки влади.» 
		Обсяг зобов`язань держави-сторони Конвенції щодо гарантування «незалежного і безстороннього суду» відповідно до п. 1 статті 6 Конвенції не обмежується судовою гілкою, а накладає зобов`язання на виконавчу та законодавчу гілки та інші державні органи, незалежно від їх рівня, поважати і дотримуватися судових рішень,навіть не погоджуючись з ними. Повага держави до повноважень і ролі судів є неодмінною передумовою суспільної довіри до суду, і ширше  верховенства права. Для того, щоб це відбулося, конституційних гарантій незалежності та неупередженості судової влади не досить. Ці гарантії мають бути ефективно впроваджені у повсякденну поведінку та поводження органів державної влади.
		У відповідності до вимог п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України, враховуючи практику Європейського суду з прав людини, колегія суддів вважає, що участь суддів ОСОБА_1 , ОСОБА_3 у даному кримінальному провадженні, в якому суд позбавлений можливості з`ясувати думку обвинуваченого з цього приводу, може викликати сумнів в їх неупередженості та безсторонності у стороннього спостерігача, за наявності обставин викладених вище, що призведе до порушення прав обвинуваченого на захист, регламентованого ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а тому заяви суддів про самовідвід підлягають задоволенню.
		На підставі зазначеного, керуючись ст. ст. 75, 80, 81, 369-372, 376 КПК України, суд, -
		 
		УХВАЛИВ:
		 
		Заяви про самовідвід суддів ОСОБА_1 , ОСОБА_3 - задовольнити.
		Кримінальне провадження № 22019050000000211 від 23 вересня 2019 року відносно ОСОБА_7 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 258-3 КК України передати до канцелярії суду для визначення суддів, відповідно до ч. 3 ст. 35 КПК України.
		Ухвала оскарженню не підлягає.
		 
		Головуючий суддя ОСОБА_1 
		 
		Судді ОСОБА_2 
		                    ОСОБА_3

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...