Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 619/4371/20 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах про недоговірні зобов’язання, з них; про відшкодування шкоди, з них.
Надіслано судом: 02.02.2021. Зареєстровано: 03.02.2021. Забезпечено надання загального доступу: 03.02.2021.
Дата набрання законної сили: 27.05.2021
Результат оскарження 27.05.2021 Апеляційний суд Харківської області: залишено рішення без змін
Номер судового провадження: 2/619/162/21

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		справа №619/4371/20 
		провадження №2/619/162/21
		 
		                                               Рішення
		                                 іменем України 
		 
		       01 лютого 2021 року                                                 
		м. Дергачі
		Дергачівський районний суд Харківської області у складі: головуючого судді Нечипоренко І.М., за участю секретаря судового засідання Носачової І.В.,
		розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу № 619/4371/20, 
		ім`я (найменування) сторін:
		позивач: Малоданилівська селищна рада Харківського району Харківської області,
		відповідач: ОСОБА_1 ,
		вимоги позивача: про стягнення майнової шкоди, 
		представник позивача: Оболенцев М.В. ,
		представник відповідача: ОСОБА_3 .
		 
		Виклад позиції позивача та заперечень відповідача.
		Позивач звернувся до суду з позовом, у якому просить стягнути з ОСОБА_1 матеріальну шкоду, спричинену кримінальним правопорушенням у розмірі 29878,00 грн посилаючись на те, що ухвалою Дергачівського районного суду Харківської області від 28.02.2020 у кримінальному провадженні №12014220280000458 від 08.04.2014 відповідача звільнено від кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України у зв`язку з закінченням строків давності на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України. Судом установлено, що в період часу з 31.05.2012 по 01.04.2013 між Малоданилівською селищною радою та ТОВ «Атріум-Буд» в особі директора ОСОБА_1 укладено 7 договорів про виконання ремонтних робіт на території Малоданилівської селищної ради Дергачівського району Харківської області. У подальшому, ОСОБА_1 вирішив привласнити частину грошових коштів, відведених на оплату за виконання робіт з капітального ремонту в смт Мала Данилівка, завищивши обсяги виконаних робіт за відповідними об`єктами. З метою отримання грошових коштів в рахунок виконаних ним робіт, надав до Малоданилівської селищної ради акти виконаних робіт за формою КБ-2В, на підставі яких в період з 31.05.2012 по 01.04.2013 з розрахункового рахунку ГУ Державної казначейської служби України в Харківській області на розрахунковий рахунок ТОВ «Атріум-Буд» були перераховані грошові кошти на загальну суму 29878,00 грн. Відповідно до висновків будівельно-технічних експертизи Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. Засл. Проф. М.С. Бокаріуса №9922/19492/19493/19494/19495/19496/19497 від 27.10.2017, встановлено, що вартість фактично виконаних будівельних робіт з капітального ремонту смт Мала Данилівка Дергачівського району Харківської області, за договорами підряду, завищена на загальну суму 29878,00 грн. На даний час вказана сума залишається не відшкодованою.
		Представником відповідача 09.12.2020 подано відзив, відповідно до змісту якого в період 2012-2013 років між Малоданилівською селищною радою і ТОВ «Атріум-Буд» укладались договори підряду на виконання будівельних робіт. Отже, між позивачем і ТОВ «Атріум-Буд» у вказаний час існували господарські відносини, права та обов`язки сторін в яких були визначені умовами відповідних договорів підряду. У той час він дійсно був керівником ТОВ «Атріум-Буд», проте він особисто не виконував для позивача ніяких робіт, як помилково зазначено в позовній заяві. Безпосередньо роботи виконувались найманими працівниками під керівництвом прораба відповідно до проектно-кошторисної документації. Після закінчення робіт він дійсно підписував акти форми КБ-2В і передавав їх представнику замовника, який приймав виконані роботи. Офіційний документ має бути складений, виданий чи посвідчений від імені повноважної (компетентної) особи з дотриманням визначеної законом форми та містити передбачені законом реквізити. Акт приймання виконання будівельних робіт є двостороннім первинним бухгалтерським документом, яким фіксується факт передачі виконаних будівельних робіт підрядником та їх приймання (або відмови приймати виконані роботи) з боку замовника. Складання таких актів та їх форма передбачені умовами договору підряду на виконання будівельних робіт, а не законом. Акт приймання виконання будівельних робіт як двосторонній документ містить реквізити, які окремо заповнюються виконавцем та замовником. За таких умов є очевидним, що складений та підписаний лише виконавцем акт приймання виконання будівельних робіт не може бути предметом злочину, передбаченого ст. 366 КК України, оскільки він не містить всіх необхідних ознак офіційного документу, які визначені в примітці до ст. 358 КК України. Слід зазначити, що під час приймання виконаних ТОВ «Атріум-Буд» будівельних робіт зауважень від представників позивача як замовника щодо якості або обсягів виконаних підрядником робіт не надходило. Виконані ТОВ «Атріум-Буд» будівельні роботи були прийняті представниками позивача у повному обсязі без будь-яких претензій і зауважень. Враховуючи, що спірні правовідносини щодо обґрунтованості оплати позивачем 28878,00 грн на рахунок ТОВ «Атріум-Буд» виникли внаслідок виконання 7 господарських договорів будівельного підряду, вважає, що справа повинна розглядатись за правилами господарського судочинства. Крім того, вважає, що до спірних відносин слід застосувати позовну давність, оскільки роботи були виконані і прийняті позивачам в період 2012-2013 років. 
		Представником позивача надана відповідь на відзив, згідно змісту якої у відзиві на позовну заяву від 08.12.2020 відповідач зазначає, що: «В той час я дійсно був керівником ТОВ «Атріум-Буд», проте особисто не виконував для позивача ніяких робіт. Невиконання особисто ремонтних робіт керівником ТОВ «Атріум-Буд» не позбавляє останнього від відповідальності за дії юридичної особи, яку він очолює. У своєму відзиві на позовну заяву від 08.12.2020 відповідачем було зроблено висновок, що спір у даній справі стосується виконання договорів будівельного підряду між Позивачем та ТОВ «Атріум-Буд». Ухвалою Дергачівського районного суду Харківської області від 28.02.2020 встановлено обставини вчинення відповідачем злочину щодо службового підроблення, а саме внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, складення завідомо неправдивих офіційних документів.
		       Заяви, клопотання, процесуальні дії у справі.
		       На виконання вимог ч. 6 ст. 187 ЦПК України 07.10.2020 судом направлено звернення до відповідного органу реєстрації щодо місця перебування та місця проживання відповідача.
		Ухвалою від 02.11.2020 прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін, судове засідання для розгляду справи по суті було призначено на 26.11.2020, яке відкладено на 09.12.2020 у зв`язку з неявкою представника позивача. 
		Судове засідання 09.12.2020 відкладено на 18.01.2021 за клопотанням представника позивача для надання відповіді на відзив та відкладено на 01.02.2021 у зв`язку з хворобою відповідача та зайнятістю представника у розгляді іншої справи. 
		У судовому засіданні 01.02.2021 представник позивача позовні вимоги підтримав, з підстав, зазначених у позові та відповіді на відзив.
		Представник відповідача у судовому засіданні 01.02.2021 проти позові заперечував, з підстав, зазначених у відповіді на відзив. 
		Фактичні обставини, встановлені судом, норми права, які застосовував суд, мотиви суду.
		Судом установлено, що ухвалою Дергачівського районного суду Харківської області від 28.02.2020 кримінальне провадження №12014220280000458 по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України закрито та звільнено від кримінальної відповідальності на підставі ч. 1 ст. 49 КК України у зв`язку з закінченням строків давності (а.с. 6-19). 
		Відповідно до змісту вищевказаної ухвали суду своїми діями, директор ТОВ «Атріум-Буд» ОСОБА_1 , шляхом зловживання службовим становищем, привласнив бюджетні грошові кошти на загальну суму 29878,00 грн, чим спричинив матеріального збитку охоронюваним законом інтересам держави в особі Малоданилівської селищної ради на вказану суму. Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 2 ст. 191 КК України - привласнення чужого майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем та за ч. 1 ст. 366 КК України, як службове підроблення, тобто складання службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів та у внесенні до них неправдивих відомостей. 
		Загальні підстави відшкодування шкоди в рамках позадоговірних (деліктних) зобов`язань містяться у статті 1166 ЦК України, відповідно до частини першої якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
		Отже, цивільно-правова деліктна відповідальність - це забезпечений державним примусом обов`язок відповідальної особи відшкодувати потерпілому заподіяну шкоду.
		Аналіз положень  статті 1166 ЦК України дозволяє дійти висновку про те, що загальною підставою деліктної відповідальності є протиправне, винне діяння заподіювача шкоди (цивільне правопорушення), яке містить такі складові: протиправна поведінка особи, настання шкоди, причинний зв`язок між ними та вина заподіювача шкоди.
		Протиправною у цивільному праві вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи.
		Під шкодою розуміється майнова шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права.
		Під шкодою, що має бути відшкодована, розуміють знешкодження майна або зменшення блага потерпілого в результаті порушення його матеріального права та (або) приниження особистого матеріального блага (життя, здоров`я, тощо), що охороняється законом. 
		Відшкодуванню підлягає тільки та шкода, яка спричинила для потерпілого певні невигідні матеріальні і нематеріальні наслідки. Шкода, що завдається у позадоговірних відносинах, до яких відноситься і шкода, спричинена злочином, розглядається не тільки як обов`язкова умова, але і як міра відповідальності.
		За положеннями ч. 1 ст. 1192 ЦК України суд за вибором потерпілого може відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи.
		При визначенні шкоди у вигляді відшкодування збитків грошима, потерпілому відшкодовуються у повному обсязі збитки відповідно до реальної вартості втраченого на момент розгляду справи майна та неодержані доходи.
		Під збитками відповідно до ст. 22 ЦК України розуміють втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
		У п. 2 постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» від 27.03.1992 № 6, судам роз`яснено, що розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи.
		Отже, закриття кримінального провадження у зв`язку із закінченням строку притягнення ОСОБА_1 до кримінальної відповідальності не спростовує факту вчинення злочинів, передбачених ч. 2 ст. 191 та ч. 1 ст. 366 КК України, і звільнення від кримінальної відповідальності не є реабілітуючою обставиною.
		Згідно з ч. 6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
		Відповідно до статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
		Враховуючи, що ухвала суду про звільнення ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності та закриття відносно нього кримінального провадження на даний час набула законної сили, а звільнення обвинуваченого за його ж клопотанням, про що зазначено в ухвалі суду від 28.02.2020, у зв`язку з закінченням строків давності, не є звільненням з реабілітуючих підстав, суд дійшов висновку про доведеність вини відповідача та розміру завданої шкоди. 
		Суд не приймає до уваги посилання представника відповідача стосовно того, що пропущено строки позовної давності для пред`явлення позову, оскільки відповідно до ст. ст. 256, 257 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
		Згідно з ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
		Частиною 7 ст. 128 КПК України передбачено, що особа, яка не пред`явила цивільного позову в кримінальному провадженні, а також особа, цивільний позов якої залишено без розгляду, має право пред`явити його в порядку цивільного судочинства.
		Як вбачається з зазначеної вище ухвали суду від 28.02.2020 позивачем не пред`являвся цивільний позов в кримінальному провадженні.
		Отже, за змістом цих норм початок перебігу позовної давності збігається з моментом виникнення в зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд. Таке право виникло у позивача після набрання законної сили ухвалою Дергачівського районного суду Харківської області від 28.02.2020 про звільнення ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності. 
		Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню повністю. 
		Відповідно до ч.ч. 1, 6 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
		При зверненні до суду позивач був звільнений від сплати судового збору на підставі п. 6 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» та враховуючи, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі - з відповідача підлягає стягненню судовий збір на користь держави в розмірі 840,80 грн.
		Відповідно до ст. 259 ЦПК України суди ухвалюють рішення іменем України негайно після закінчення судового розгляду. Рішення суду приймаються, складаються і підписуються в нарадчій кімнаті складом суду, який розглянув справу. 
		Керуючись ст.ст. 7, 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 268, 280-282, 354 ЦПК України, суд
		                                               ухвалив:
		Позовні вимоги Малоданилівської селищної ради Харківського району Харківської області задовольнити повністю.
		Стягнути з ОСОБА_1 на користь Малоданилівської селищної ради Харківського району Харківської області майнову шкоду в розмірі 29878,00 грн (двадцять дев`ять тисяч вісімсот сімдесят вісім гривень).
		Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 840,80 грн (вісімсот сорок гривень 80 копійок).
		Апеляційна скарга на рішення суду подається Харківському апеляційному суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення відповідно до п.п.15.5 п.15 Перехідних положень ЦПК України через Дергачівський районний суд Харківської області.
		Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
		Відповідно до ч. 3 розділу ХІІ Прикінцевих положень ЦПК України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. 
		Повне найменування (ім`я) сторін:
		Позивач: Малоданилівська селищна рада Харківського району Харківської області, код ЄДРПОУ 04398896, місцезнаходження: 62342, смт Мала Данилівка, Харківський район, Харківська область, вул. Ювілейна, 5;
		Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 . 
		Повний текст рішення складено 02.02.2021.
		 
		Суддя                          І. М. Нечипоренко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...