Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 234/7471/20 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, пов’язаних із застосуванням Закону України «Про захист прав споживачів».
Надіслано для оприлюднення: 03.02.2021. Зареєстровано: 04.02.2021. Забезпечено надання загального доступу: 05.02.2021.
Дата набрання законної сили: 02.02.2021
Номер судового провадження: 22-ц/804/439/21

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Єдиний унікальний номер 234/7471/20 
		Номер провадження 22-ц/804/439/21        
		 
		 
		 
		Єдиний унікальний номер 234/7471/20
		Номер провадження 22-ц/804/439/21
		 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		02 лютого 2021  року Донецький апеляційний суд у складі:
		Головуючого - судді Халаджи О. В.
		суддів: Азевича В.Б., Кішкіної І.В,,
		секретар Кіпрік Х.В.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бахмут апеляційну скаргу ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 на рішення Краматорського міського суду Донецької області від 16 листопада 2020 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрпозика» про захист прав споживача та встановлення нікчемності договору позики і застосування наслідків його недійсності (суддя першої інстанції Ткачова С.М. повний текст рішення складено 20 листопада 2020 року),
		 
		В С Т А Н О В И В:
		 
		12 травня 2020 року до суду звернувся ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрпозика» про захист прав споживача та встановлення нікчемності договору позики і застосування наслідків його недійсності. Просив встановити нікчемність електронного договору позики від 29.02.2020 року укладеного між ТОВ «Укрпозика» та ОСОБА_2 та застосувати наслідки його недійсності.
		Рішенням Краматорського міського суду Донецької області від 16 листопада 2020 року в задоволені позовних вимог ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрпозика» про захист прав споживача та встановлення нікчемності договору позики і застосування наслідків його недійсності відмовлено.
		Стягнуто з ОСОБА_2 в дохід державного бюджету України судові витрати у сумі 840,80 грн.
		Із вказаним рішенням суду не погодився представник позивача ОСОБА_1 , та подав апеляційну скаргу, вважає, що воно не необґрунтоване, ухвалене з істотним порушенням вимог матеріального та процесуального права та неправильним встановленням обставин справи.
		В обгрнутвання доводів скарги зазначає, що позивач не підписував письмово або за допомогою електронного підпису, в тому числі одноразовим ідентифікатором, та не мав наміру укладати цей кредитний договір, а тому цей правочин не може вважатися таким, що укладений та в тому числі у письмовій формі.
		Судом першої інстанції залишено без уваги той факт, що в тексті електронного кредитного договору, паперова копія якого надана позивачем, відсутній будь якій підпис позивача та відповідача. ОСОБА_2 взагалі не отримував копію електронного договору у виглдяі Спеціальних умов для короткострокового кредиту Договору кредитної лінії № UP 2313977.
		Наголошує на тому, що факт зарахування коштів у сумі 12500 гривень на рахунок ОСОБА_2 , не є однозначним доказам того, що грошові кошти отримані саме за оспорюваним кредитним договором та за згодою ОСОБА_2 із умовами кредитного договору. Номер телефону НОМЕР_1 не належить позивачу, а тому висновки суду про те, що відбулося підписання електронним підписом з одноразовим ідентифікатором, не відповідають дійсним обставинам справи. Відповідчем не було надано суду будь-яких належних та допустимих доказів, що номер телефона, на який приходив одноразовий ідентифікатор належить саме позивачу та відповідний правочин укладено саме його особою, а не будь-ким іншим. Процедура надіслання одноразового ідентифікатора особі, чий телефон не прив`язаний до паспорта або РНОКПП, не може свідчити у розумінні п.20 ч.1 ст.1 Закону України «Про електронні довірчі послуги» про однозначну ідентифікацію особи.
		Судом першої інстанції істотно порушено вимоги матеріального закону щодо обов`язкової форми кредитного договору, порушення чого має наслідки нікчемності такового договору.
		Судом не досліджено безпосередньо механізм отримання кредиту шляхом оцінки належних і допустимих доказів, тобто оригіналів електронних доказів.
		Судом першої інстанції було проігноровано доводи позивача, вказні у позові, що у нього взагаді не було на момент подання позову тексту договору кредитної лінії №UP 2313977 від 29.02.2020 року, де вказано його рекзвезщіти, що робить позивача вразливим на предмет того, що відповідач міг в односторонньому порядку змінити істотні умови договору.
		Також наголоушеє на тому, що судом першої інстанції було безпідставно стягнуто з позивача судовий збір, оскільки він є інвалідом 2 групи.
		ОСОБА_1 просив рішення Краматорськго міського суду Донецької області від 16 листопада 2020 року скасувати та ухвалите нове, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
		Від ТОВ «Укрпозика» надійшов відзив на апеляційну скаргу, вважає, що рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи скарги не спростовують обставин справи. Просили апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення без змін.
		ОСОБА_1 у судовому засіданні доводи апеляційної скарги підтримав, просив позов задовольнити в повному обсязі.
		ОСОБА_2 та представник ТОВ «Укрпозика» у судове засідання не з`явилися, про час та місце розгяду справи повідомлені належним чином.
		Згідно із ч. 2 ст. 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
		Відповідно до ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
		Відповідно до ч.4 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
		Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
		Відповідно до п. 4 ч.1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
		Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.
		Судом першої інстанції встановлено, що 29.02.2020 року на рахунок позивача у ПАТ КБ «ПриватБанк» надійшло 12500 гривень, перерахованих відповідачем. 
		Відповідно тверджень позивача в телефонному режимі з відповідачем з`ясував, що нібито було укладено договір про надання фінансового кредиту № UР2313977 від 29.02.2020 року з сумою кредиту 12500,00 грн. Позивач на своє звернення отримав текст кредитного договору, в електронному вигляді без підписів сторін. Оскільки позивач не підписував письмово та не мав наміру укладати цей кредитний договір, він має намір повернути відповідачу безпідставно отримані кошти в сумі 12500 грн., після встановлення нікчемності кредитного договору у судовому порядку на виконання вимог ч.1 ст. 216 ЦК України. 
		Згідно виписки з картки позивача (а.с.13) ПАТ КБ «ПриватБанк» за період 29.02.2020 по 29.02.2020 рух грошових коштів виглядає таким чином, аванс на початок періоду склав 360,08 грн., усього витрат 26298,82 грн., усього надходжень 28581,50 грн., аванс на кінець періоду: 2642,76 грн. В цей же день зараховано на картку позивача 12500 грн., які використані позивачем.
		Відповідачем до письмового відзиву на позовну заяву надано докази: копія Загальних умов Договору кредитної лінії; копія Спеціальних умов для короткострокового кредиту Договору кредитної лінії № UP 2313977; копія Паспорта споживчого кредиту -Інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит (Стандартизована форма); фотографія паспорта ОСОБА_2 ; копія довідки про реєстрацію місця проживання особи; витяг з Українського бюро кредитних історій; копія Спеціальних умов Договору Позики UP 3843405; копія Спеціальних умов Договору кредитної лінії № UP 2074873; копія Спеціальних умов Договору кредитної лінії № UP 2341946; копія Спеціальних умов Договору кредитної лінії № UP 4881416; Інформація щодо Порядку верифікації клієнтів на сайті ТОВ «Укрпозика» (а.с.27).
		Як вбачається з розділу 2 Договору кредитної лінії № UР2313977 : «2.1. Встановлення договірних відносин між Сторонами за допомогою дистанційних засобів забезпечується таким чином: 2.1.1 на Порталі Позичальник повинен заповнити Заяву шляхом введення необхідної Суми Кредиту та Строку оплати, а також надати (завантажити) інші дані та документи, шо вимагаються. Також, якщо буде використовуватися електронний платіж, посилання на постачальника таких послуг повинно відкриватися у полі, в якому Позичальник повинен ввести реквізити своєї платіжної картки. Після заповнення вищезазначеної Заяви:
		2.1.1.1. Позичальник створює Особистий кабірет на Порталі, шляхом виконання вказівок, викладених на Порталі;
		2.1.1.2. Позичальнику надається пропозиція Кредитодавця Спеціальних умов Кредиту на основі інформації, наданої в Заяві (надалі іменується як «Пропозиція»). Якщо Позичальник під час обробки заяви змінив інформацію, надану в Заяві (наприклад, запитувану суму), нова Пропозиція буде надана на основі нововведених умов. За запитом Позичальника Кредитодавець повинен надати Позичальнику Пропозицію в паперовому вигляді чи на іншому довговічному носії. Позичальник має право проаналізувати Пропозицію та порівняти її з пропозиціями конкурентів;
		2.1.1.3. Натискаючи кнопку «Прийняти», Позичальник підтверджує надання Кредитодавцю згоди на (і) використання персональних даних Позичальника для ідентифікації Позичальника, для оцінки кредитоспроможності (платоспроможності) Позичальника та для виконання Договору відповідно до Політики конфіденційності; (іі) використання Порталу відповідно до Умов користування Порталом; (ііі) встановлення договірних відносин з Кредитодавцем, як передбачається Договором, та (ІУ) складення Договору;
		2.1.2. Код підтвердження (надалі іменується як «Код підтвердження») буде надіслано Кредитодавцем на номер телефону Позичальника. Шляхом введення коду підтвердження Позичальник підписує та приймає Пропозицію та підтверджує укладення Договору на основі Загальних умов Кредиту.»
		Відповідно копії Договору Кредитної лінії № UР2313977, позивачем укладено договір шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором. 
		Згідно п.1 ст. 3 закону України №675-УІП от 03.09.2015 року «Про електронну комерцію», електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно - цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
		Відповідачем доведено, що під час укладення договору на сайті Відповідача ( https://www.ukrpozyka.com.ua/), з метою уникнення випадків шахрайства, клієнти проходять процес верифікації та ідентифікації. Відповідно до пункту 8 статті 1 Закону України № 2155-УІІІ від 05.10.2017 «Про електронні довірчі послуги», електронна ідентифікація - процедура використання ідентифікаційних даних особи в електронній формі, які однозначно визначають фізичну, юридичну особу або представника юридичної особи. Також, відповідно до пункту 20 цієї статті, ідентифікація особи - процедура використання ідентифікаційних даних особи з документів, створених на матеріальних носіях, та/або електронних даних, в результаті виконання якої забезпечується однозначне встановлення фізичної, юридичної особи або представника юридичної особи. Ідентифікація на сайті відповідача була здійснена позивачем за допомогою ВаnkID. Система ВаnkID використовується відповідачем у відповідності до Положення про Систему ВаnkID Національного банку України № 378 від 30.08.2016 року (дане Положення втратило чинність 01.04.2020, однак вона застосовується до даної справи, оскільки Договір Кредитної лінії UР 2313977 був укладений 29.02.2020).
		Відмовляючі в задоволені позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновку, що не було встановлено обставин, які б свідчили про необхідність визнання договру позики некчемним та доказів порушення прав споживача, при укладенні Договору кредитної лінії № UP 2313977 , за яким ОСОБА_2 отримав грошові кошти у сумі 12500 грн.
		Апеляційний суд погоджується з даним висновком суду першої інстанції.
		Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
		Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше, як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
		Як встановлено ст.ст.205, 207 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їх власноручних підписів.
		Відповідно до ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. (стаття 628 ЦК України).
		Відповідно до ч.2 ст.639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
		Стаття 627 ЦК України та ст. 6 цього Кодексу визначають, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
		Матеріали справи свідчать про те, що оспорюваний договір укладений в електронній формі.
		Електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі.
		У статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.
		Враховуючи положення ч.1 ст.5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов`язкові реквізити документа.
		Відповідно до ч.1 ст.5, ст.8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов`язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною. Юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа, як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.
		Також, відповідно до ч.1, 2 ст.6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
		З врахуванням викладеного, лише наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.
		Відповідно до ч.1 ст.7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис».
		Нормою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено порядок укладення електронного договору. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.
		Частиною 8 даної статті встановлено, що у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті, зокрема заповненням формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону.
		З матеріалів справи вбачається, що позивачем було заповнено заявку в електронному вигляді на отримання кредиту в сумі 12500 грн. (а.с.30). Зі змісту цієї заявки видно, що ним вказано значну за обсягом і інформативністю кількість особистих даних, зокрема номер мобільного телефону, паспортні дані. До відзиву на позову заяву, відповідачем було надано копію паспорту ОСОБА_2 (а.с.33,34)
		Позивачем не було повідомлено суд, кому, крім нього, було відомо про зазначені у цій електронній заявці відомості.
		Крім того, ОСОБА_2 не звертався до правоохоронних органів з повідомленням про викрадення у нього його мобільного телефону та кредитних карток «ПриватБанку», а також не повідомляв АТ КБ «ПриватБанк» про незаконний рух коштів на його рахунку.
		Посилання позивача на неналежну форму оскаржуваного правочину, а саме його не підписання, як підставу для визнання його недійсним спростовуються наступним.
		Приписами ст. 12 наведеного Закону «Про електронну комерцію» передбачено поняття «підпис у сфері електронної комерції». Так, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
		Згідно з п 2.1.1.1 Договору позики .Позичальник створює Особистий кабірет на Порталі, шляхом виконання вказівок, викладених на Порталі;
		2.1.1.2.Позичальнику надається пропозиція Кредитодавця Спеціальних умов Кредиту на основі інформації, наданої в Заяві (надалі іменується як «Пропозиція»). Якщо Позичальник під час обробки заяви змінив інформацію, надану в Заяві (наприклад, запитувану суму), нова Пропозиція буде надана на основі нововведених умов. За запитом Позичальника Кредитодавець повинен надати Позичальнику Пропозицію в паперовому вигляді чи на іншому довговічному носії. Позичальник має право проаналізувати Пропозицію та порівняти її з пропозиціями конкурентів;
		2.1.1.3.натискаючи кнопку «Прийняти», Позичальник підтверджує надання Кредитодавцю згоди на (і) використання персональних даних Позичальника для ідентифікації Позичальника, для оцінки кредитоспроможності (платоспроможності) Позичальника та для виконання Договору відповідно до Політики конфіденційності; (іі) використання Порталу відповідно до Умов користування Порталом; (ііі) встановлення договірних відносин з Кредитодавцем, як передбачається Договором, та (ІУ) складення Договору;
		2.1.2. код підтвердження (надалі іменується як «Код підтвердження») буде надіслано Кредитодавцем на номер телефону Позичальника. Шляхом введення коду підтвердження Позичальник підписує та приймає Пропозицію та підтверджує укладення Договору на основі Загальних умов Кредиту.»(а.с.11-12).
		Відповідно до п.6 ч.1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
		Згідно зі ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною. Відповідно до ст.640 ЦК договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Згідно зі ст. 642 ЦК відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною.
		Статтею 509 ЦК України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
		З огляду на вище викладене, суд приходить до висновку, що оспорюваний договір про надання кредиту, є укладеним з додержанням письмової форми та процедури визначеної Законом України «Про електронну комерцію» та підписаний Позивачем шляхом застосування електронного підпису одноразовим ідентифікатором, у порядку визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію».
		Таким чином, на підставі наданих сторонами доказів судом встановлено, що при зверненні до Відповідача з метою укладення Кредитного договору та отримання коштів, Позивачем було зазначено особисті дані, а саме: номер та серія паспорта, ідентифікаційний номер, місце проживання та надсилання Відповідачу копією свого паспорта. Крім того, Позивачем не заперечується, що на її особисту банківську картку перераховано кошти в розмірі 12500 гривень.
		Позивачу була надана інформація про особу та місцезнаходження кредитодавця, про мету, для якої споживчий кредит може бути витрачений, про форми його забезпечення, про наявні форми кредитування з коротким описом відмінностей між ними, в тому числі між зобов`язаннями споживача, про тип відсоткової ставки, суму, на яку кредит може бути виданий, про орієнтовну сукупну вартість кредиту та вартість послуги з оформлення договору про надання кредиту. Спеціальних умовах для короткострокового кредиту Договору кредитної лінії № UP 2313977, Паспорті споживчого кредиту Інформації, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит підтверджує ознайомлення її з його умовами та згоду на ці умови.
		Сторонами, досягли згоди з усіх істотних умов договору, мали необхідний обсяг цивільної дієздатності, а їх волевиявлення було вільним і відповідало їхній внутрішній волі, 
		За наведених обставин, Договір укладений між сторонами в електронній формі, має силу договору, який укладений в письмовій формі та підписаний сторонами, а Позивачка повністю погодилася з умовами кредитного договору, в якому зокрема і чітко вказано розмір відсотків за користування кредитом, що підтверджується наявністю її особистого підпису.
		Під час розгляду справи Позивачем не вказано, яким чином у Відповідача наявні особисті дані Позивача, такі як електрона адреса, ідентифікаційний код, серія та номер паспорта та дата його видачі, а також номеру мобільного телефону, саме за допомогою якого і відбулася активація (підписання) кредитного договору.
		Таким чином, дії Відповідача під час вчинення даного електронного правочину, відповідають Закону України «Про електронну комерцію», який визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.
		Встановлені судом обставини, спростовують доводи Позивача про те, що укладений між ним та Відповідачем Кредитний договір є нікчемним, так як він фактично оформив даний договір відповідно до визначеної правилами процедури, здійснив його підписання з застосуванням одноразового ідентифікатора та отримав кошти в кредит.
		Доводи позивача ОСОБА_2 в апеляційній скарзі про те, що він не підписував кредитного договору - не підтверджуються належними та допустимими доказами. 
		Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не відповідають обставинам справи та вимогам закону.
		Відповідно до статті 6 Закону України від 02 червня 2016 року «Про судоустрій і статус суддів» суд здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права.
		Відповідно до статті 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити.
		Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
		Відповідно до частин першої, п`ятої, шостої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
		Відповідно до статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
		Порушення судом першої інстанції норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування судового рішення або призвели до неправильного вирішення справи, апеляційним судом не встановлено. Отже, підстав для скасування рішення суду в межах доводів апеляційної скарги немає.
		Європейський суд з прав людини вказує на те, що «пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати вмотивування своїх рішень, хоч це не може сприйматись, як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо вмотивування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено лише у світлі конкретних обставин справи» (див. mutatismutandis рішення Європейського суду з прав людини у справі «Проніна проти України» ("Pronina v. Ukraine") від 18 липня 2006 року, заява N 63566/00, § 23).Інші наведені в апеляційній скарзі доводи зводяться до незгодиз висновками суду першої інстанції стосовно установлення обставин справи, зводяться до переоцінки доказів, Наведені в апеляційній скарзі доводи були предметом дослідження в суді першої інстанції з наданням відповідної правової оцінки всім фактичним обставинам справи.
		Судом апеляційної інстанції не встановлено підстав для визнання кредитного джогвоору некчемним та застосування до нього наслідків недійсності.
		Разом з тим, суд апеляційної інстанції приймає довід скарги про порушення судом норм процесуального права, які регулюють питання розподілу судових витрат.
		Відповідно до ч.6 ст. 141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, про порційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленоу кабінетом міністрів України.
		Відповідно до ч.7 ст. 141 ЦПК України якщо інше не передбачено законом, у разі залишення позову без задоволення, закриття ппроваження у справі або залишення без розгляду позову позивача, звільненого від сплати судових витрат, судові витрати, понесені відповідачем, компенсуються за рахунок держави у порядку, втсанволленому Кабінетом Міністрів України.
		Згідно п.9 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судоового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються особи з інвалідністю І та ІІ груп.
		З доданих до апеляційної скарги матеріалів вбачається, що ОСОБА_2 відповідно до довідки МСЕК  з 06.05.2020 року встановлена ІІ група інвалідності (а.с.85), а тому суд першої інстанції зробив передчасний висновок, про стягнення з позивача в дохід держави судового збору у сумі 840,80 грн.
		За таких обставин рішення Краматорського міського суду Донецької області вді 16 листопада 2020 року в частині стягнення з ОСОБА_2 дохід державного бюджету України судових витрат у сумі 840,80 грн. підлягає скасуванню.
		Інші доводи апеляційної скарги зводяться до незгоди з висновком суду першої інстанції щодо встановлення обставин справи й тлумачення норм матеріального та процесуального права, а також містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки в суді першої інстанції.
		 
		Керуючись ст.. 367, п. 2 ч. 1 ст. 374, п. 4 ч. 1 ст. 376, ст. 382 ЦПК України, суд апеляційної інстанції,
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 задовольнити частково.
		Рішення Краматорського міського суду Донецької області від 16 листопада 2020 року в часині стягнення з ОСОБА_2 судових витрат в дохід державного бюджету України в сумі 840,80 гривень скасувати.
		В іншій частині рішення Краматорського міського суду Донецької області від 16 листопада 2020 року залишити без змін.
		Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
		 
		Судді:          О. В. Халаджи
		          
		 
		В.Б. Азевич
		          
		 
		І.В. Кішкіна
		Повний текст судового рішення складено 03 лютого 2021 року.
		 
		Суддя:          О. В. Халаджи

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...