Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 940/279/20 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із сімейних відносин, з них; про встановлення батьківства або материнства.
Надіслано судом: 04.02.2021. Зареєстровано: 04.02.2021. Забезпечено надання загального доступу: 05.02.2021.
Дата набрання законної сили: 10.03.2021
Номер судового провадження: 2/940/8/21

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		03.02.2021 Провадження по справі № 2/940/8/21 
		Справа № 940/279/20
		 
		Рішення 
		Іменем України
		 
		3 лютого 2021 року Тетіївський районний суд Київської області в складі: 
		головуючого судді Косович Т.П. 
		при секретарі Козуб І.С.
		за участю адвоката: Порхун О.П., 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тетієві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Тетіївський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання батьківства, 
		                                                         встановив:
		ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати його батьківство відносно малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Свої вимоги мотивує тим, що з серпня 2015 року по вересень 2018 року проживав з відповідачем ОСОБА_2 однією сім`єю у незареєстрованому шлюбі, від якого у них народився син ОСОБА_3 . Проте відповідач самостійно звернулася до органу РАЦС та зареєструвала народження дитини, зазначивши відомості про батька на підставі ч. 1 ст. 135 СК України -  за прізвищем матері, а ім`я та по батькові батька дитини - за її вказівкою.
		Ухвалою Тетіївського районного суду Київської області від 31.07.2020 року у справі була призначена генетична експертиза щодо визначення батьківства позивача.
		Відбір зразків крові експертом Київського міського клінічного бюро судово-медичної експертизи призначався на 10 годину 30 хвилин 17 вересня 2020 року та на 11 годину 16 жовтня 2020 року. Проте у зв`язку з неявкою відповідача ОСОБА_2 разом з дитиною на відбір зразків крові призначена експертиза проведена не була, ухвала суду повернута без виконання. 
		В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та його представник адвокат Порхун О.П. позовні вимоги підтримали в повному обсязі. 
		Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не прибула, про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена у встановленому законом порядку. При цьому, достовірно знаючи про розгляд судом справи за позовом ОСОБА_1 до неї про встановлення батьківства (була повідомлена в телефонному режимі), відповідач судові повістки, які направлялися їй судом, не отримувала, на телефонні дзвінки перестала відповідати, у зв`язку з чим суд у відповідності ч. 1 ст. 223 ЦПК України вважає за можливе розглядати справу у її відсутності. 
		Представник Тетіївського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) в судове засідання не прибув, до суду надав заяву про слухання справи у відсутності представника третьої особи, проти позову не заперечує. 
		Свідок ОСОБА_5 суду пояснив, що добре знає сторін по справі, вони проживали як сім?я. Будучи їх сусідом, він неодноразово бачив як позивач ОСОБА_1 доглядав за дитиною. 
		Свідок ОСОБА_6 суду пояснив, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 проживали разом однією сім?єю, потім у них народився син, якого з пологового будинку забирав позивач. 
		Свідок ОСОБА_7 суду пояснив, що є братом позивача та достовірно знає, що останній відносився до дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , як до сина, забирав його з пологового будинку, забезпечував матеріально. Будучи на родинних святах, він бачив, що дитина була прихильною до ОСОБА_1 та вже почала говорити на нього «тато». 
		Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, його представника та свідків, дослідивши письмові докази, вважає, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню, виходячи з такого. 
		В судовому засіданні за даними копії актового запису про народження ОСОБА_3  № 46, складеного Тетіївським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) 22.02.2017 року, встановлено, що батьками дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вказані: батько  ОСОБА_8 , мати ОСОБА_2 , громадянка України, жителька АДРЕСА_1 . Підставою запису до актового запису відомостей про батька дитини є заява матері ОСОБА_2 , таким чином запис про батька дитини вчинено відповідно до ч. 1 ст. 135 СК України (а.с.27).
		Малолітній ОСОБА_3  народився у період спільного проживання сторін як подружжя з серпня 2015 року по вересень 2018 року, виховувався та утримувався ними спільно, що підтверджується поясненнями позивача та свідківОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 .
		Крім того, з довідки Денихівського ДНЗ «Віночок» від 28.11.2019 року вбачається, що ОСОБА_1 періодично приводить та забирає ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з дитячого садка, приймає участь у піклуванні та вихованні дитини (а.с.7).
		Визначення походження дитини, батьки якої не перебувають у шлюбі між собою, врегульовано ст.ст. 125, 126 СК України.
		Відповідно до частини другої статті 125 СК України, якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається: за заявою матері та батька дитини; за рішенням суду.
		Відповідно до ст. 128 СК України визнання батьківства за рішенням суду відбувається за відсутності заяви, право на подання якої встановлено ст. 126 цього Кодексу, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду. Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України. Позов про визнання батьківства може бути пред`явлений особою, яка вважає себе батьком дитини. Позов про визнання батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до ч. 1 ст. 135 цього Кодексу - за прізвищем та громадянством матері, а ім`я та по батькові батька дитини - за її вказівкою.
		Рішення суду щодо визнання батьківства (материнства) має ґрунтуватися на всебічно перевірених судом даних, що підтверджують або спростовують заявлені вимоги чи заперечення проти них, а його резолютивна частина - містити всі відомості, необхідні для реєстрації батьківства (материнства) в органах реєстрації актів цивільного стану (прізвище, ім`я та по батькові матері й батька, число, місяць і рік їх народження, громадянство, а також номер актового запису про народження дитини, коли та яким органом його вчинено).
		Доказування у даній категорії справ СК України будь-яких особливостей не визначає. Доказами у такій справі можуть бути будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, показань свідків, письмових або речових доказів, висновків експертів. Тобто при вирішенні спору про визнання батьківства мають враховуватись усі передбачені законом докази в їх сукупності. Керуючись цим загальним правилом, встановлення батьківства на підставі частини другої статті 128 СК України можливо за наявності належних і обґрунтованих доказів (відомостей), які засвідчують походження дитини від певної особи.
		Для встановлення батьківства правове значення мають фактичні дані, які підтверджують спільне проживання матері і батька дитини, ведення ними спільного господарства до народження дитини або спільне її виховання чи утримання, а також докази, що підтверджують визнання особою батьківства.
		Висновки експертизи, у тому числі судово-генетичної, необхідно оцінювати з урахуванням положень статті 89 ЦПК України, згідно з якою жоден доказ не має для суду наперед установленого сили, суд оцінює докази в їх сукупності, а результати оцінки відображає в рішенні з наведенням мотивів їх прийняття чи відхилення.
		Тест ДНК (судово-медична (молекулярно-генетична) експертиза) станом на сьогоднішній день є єдиним методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини (точність позитивного результату ДНК-аналізу (тобто підтвердження батьківства) складає 99,999999 %). Доказова цінність такого тесту переважає будь-який інший доказ на підтвердження або оспорення кровного споріднення та має вирішальне значення у вирішенні спору даної категорії справ.
		Відповідно до ст. 109 ЦПК України у разі коли ухилення сторони у справі зазначеної категорії від участі в експертизі або від подання необхідних матеріалів, документів тощо унеможливлює її проведення, суд може визнати факт, для з`ясування якого її було призначено, або відмовити в його визнанні (залежно від того, хто зі сторін ухиляється, а також яке значення має для них ця експертиза).
		Відповідач ОСОБА_2 для відбору зразків крові з метою проведення генетичної експертизи до Київського міського клінічного бюро судово-медичної експертизи жодного разу разом з дитиною не прибула та зайняла таку позицію, за якою судові повістки не отримувала, справою не цікавилася, за викликом суду для ознайомлення з клопотанням експерта не з`являлася, зворотні повідомлення Тетіївського районного суду про необхідність з`явитися на відбір зразків поверталися відправнику з поштовою відміткою «за закінченням терміну зберігання».
		На даний час ст.109 ЦПК України, яка передбачає наслідки ухилення від участі в експертизі, на відміну від ст. 146 ЦПК України в редакції, що діяла до 15 грудня 2017 року, не передбачає права суду застосувати примусовий привід відповідача для участі у проведенні експертизи. А тому, враховуючи те, що відповідач ОСОБА_2 для відбору зразків крові з метою проведення генетичної експертизи не прибула та повністю ігнорує судові повістки та повідомлення, суд розцінює її дії як ухилення від участі в експертизі та застосовує наслідки ухилення відповідача від участі у експертизі, передбачені ст. 109 ЦПК України - визнає факт, для з`ясування якого експертиза була призначена.
		За змістом пунктів 1, 2 статті 3 Конвенції про права дитини, яка в силу положень статті 9 Конституції України є частиною національного законодавства, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
		Дитина має право на ім`я і набуття громадянства, а також, наскільки це можливо, право знати своїх батьків і право на їх піклування. Держави-учасниці зобов`язуються поважати право дитини на збереження індивідуальності, включаючи громадянство, ім`я та сімейні зв`язки, як передбачається законом, не допускаючи протизаконного втручання. Якщо дитина протизаконно позбавляється частини або всіх елементів своєї індивідуальності, держави-учасниці забезпечують їй необхідну допомогу і захист для найшвидшого відновлення її індивідуальності (ст.ст. 7,8 Конвенції про права дитини).
		З огляду на викладене, надавши оцінку в сукупності усім доказам по справі та забезпечуючи інтереси дитини, суд визнає факт доведеності позивачем свого батьківства відносно малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а тому позовні вимоги задовольняє в повному обсязі. 
		Крім того, відповідно до п. п. 20 п. 1 Розділу ІІІ Правил реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року № 52/2 з відповідними змінами, при вирішенні судом спорів про визнання батьківства, материнства, оспорювання батьківства чи материнства, встановлення фактів батьківства та материнства зміни до актових записів про народження вносяться відповідно до законодавства, яке регулює порядок внесення змін до актових записів цивільного стану.
		Відповідно до п. 2.13.1 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, які затверджено наказом Міністерства юстиції України 12.01.2011 96/5 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14 січня 2011 р. за N 55/18793, рішення суду про визнання батьківства (материнства), усиновлення (удочеріння), про скасування раніше винесеного рішення суду про визнання батьківства, виключення відомостей про батька (матір) дитини з актового запису про народження, скасування або визнання усиновлення (удочеріння) недійсним, про визнання шлюбу недійсним, установлення неправильності в актовому записі цивільного стану та інші, у яких зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану, є підставою для внесення відповідних змін до актового запису.
		Відповідно до ст. 134 СК України на підставі заяв осіб, зазначених у статті 126 цього Кодексу, або рішення суду орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни до актового запису про народження, складеного органами державної реєстрації актів цивільного стану України, та видає нове свідоцтво про народження.
		Крім того, відповідно до ст. 264 ЦПК України, суд під час ухвалення судового рішення вирішує питання як розподілити між сторонами судові витрати. При цьому відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог , інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі задоволення позову покладаються на відповідача. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
		Як встановлено в судовому засіданні, позивач поніс судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в сумі 840,80 гривень, що підтверджується квитанцією від 26.02.2020 року (а.с.1), а тому суд у відповідності ст. 141 ЦПК України стягує його з відповідача. 
		Керуючись ст.ст. 141,258,259,263-265,268,273,354 ЦПК України, ст. 125,128 СК України, суд
		                                           ухвалив:   
		Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Тетіївський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання батьківства - задовольнити. 
		Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина України, батьком дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
		Внести зміни в актовий запис про народження ОСОБА_3  № 46, складений Тетіївським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) 22.02.2017 року, а саме змінити прізвище дитини з « ОСОБА_3 » на « ОСОБА_10 » та в графі «відомості про батька» батьком записати: ОСОБА_1 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянин України, місце проживання: АДРЕСА_2 .
		Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , жительки АДРЕСА_3 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , жителя АДРЕСА_2 , 840 (вісімсот сорок) гривень 80 копійок сплаченого судового збору. 
		 
		Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.
		 
		Дата складення повного рішення: 05.02.2021 року.
		 
		Суддя: Т.П.Косович

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...