Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 646/2208/17 : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти громадської безпеки; Завідомо неправдиве повідомлення про загрозу безпеці громадян, знищення чи пошкодження об'єктів власності.
Надіслано для оприлюднення: 04.02.2021. Зареєстровано: 04.02.2021. Забезпечено надання загального доступу: 05.02.2021.
Дата набрання законної сили: 05.03.2021
Номер судового провадження: 1-кп/646/387/2021
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12015220060000228

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		                    
		Справа № 646/2208/17 
		№ провадження 1-кп/646/387/2021 
		 
		В И Р О К 
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		03.02.2021 року     м. Харків                  
		Червонозаводський районний суд міста Харкова у складі:
		головуючого - судді ОСОБА_1 
		за участю секретаря судового засідання  ОСОБА_2 ,
		прокурора  ОСОБА_3 , ОСОБА_4 
		обвинуваченого  ОСОБА_5 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні, відомості за яким внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12015220060000228 від 29.01.2015 року відносно обвинуваченого 
		ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Хуторське, Петриківського району, Дніпропетровської області, українця, громадянина України, не одруженого, з незакінченою середньою освітою, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
		у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1ст.259, ч. 2 ст. 259 КК України, 
		ВСТАНОВИВ:
		22.02.2012 року близько о 23 годині 05 хвилин ОСОБА_5 , знаходячись за адресою: Червоношкільна набережна, 18 у м. Харкові, посягаючи на громадську безпеку, що гарантує спокій громадян, маючи злочинний умисел спрямований на порушення нормальної роботи спорт- бару «Арізона», який знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Вернадського, 1, з мотивів особистої неприязні, яка ґрунтується на тому, що три роки тому в аналогічному закладі у м. Дніпропетровськ, під час пожежі трагічно загинув його двоюрідний брат ОСОБА_5 , з телефону- таксофону зателефонував за номером « НОМЕР_1 », «102», «103», «104» та зробив завідомо неправдиве повідомлення операторам про підготування підпалу і вибуху будівлі спорт- бару «Арізона», який знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 . Згідно висновку звуко- і відеозапису № 18 від 19.04.2012 року зміст анонімних повідомлень та усна мова в них вимовлені ОСОБА_5 . 
		Крім того, 23.02.2012 року близько о 23 годині 02 хвилин ОСОБА_5 , знаходячись за адресою: АДРЕСА_3 , посягаючи на громадську безпеку, що гарантує спокій громадян, маючи злочинний умисел спрямований на порушення нормальної роботи спорт- бару «Арізона», який знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Вернадського, 1, з мотивів особистої неприязні, яка ґрунтується на тому, що три роки тому в аналогічному закладі у м. Дніпропетровськ, під час пожежі трагічно загинув його двоюрідний брат ОСОБА_5 , з телефону- таксофону зателефонував за номером « НОМЕР_1 », «102», «103», «104» та зробив завідомо неправдиве повідомлення операторам про підготування підпалу і вибуху будівлі спорт- бару « ІНФОРМАЦІЯ_2 », який знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 . Згідно висновку звуко- і відеозапису № 18 від 19.04.2012 року зміст анонімних повідомлень та усна мова в них вимовлені ОСОБА_5 . 
		Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 визнав свою вину у вчиненні кримінальних правопорушень в межах висунутого обвинувачення, погодившись з юридичною оцінкою інкримінованих йому діянь та пояснив про обставини викладені вище, які стали підставою для пред`явлення останньому обвинувачення за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 259 КК України, тобто  завідомо неправдиве повідомлення про підготування підпалу і вибуху та ч. 2 ст. 259 КК України, тобто  завідомо неправдиве повідомлення про підготовлення підпаду і вибуху, вчинене повторно. 
		Під час допиту обвинувачений ОСОБА_5 надав наступні свідчення: 22.02.2012 року та 23.02.2012 року у нічний час телефонував на номери «101», «102», «103», «104» та повідомляв операторів про готування підпалу та вибуху в будівлі спорт- бару «Арізона», який знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Вернадського, 1.
		 
		Показання обвинуваченого є послідовними, логічними і не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції.
		Відповідно до ч.3 ст. 349 КПК України, суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з`ясовує, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз`яснює їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
		За згодою учасників судового провадження, судом визнано недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин, які правильно розуміє обвинувачений та інші учасники судового провадження і які ніким не оспорюються, при цьому у суду не було сумнівів в добровільності та істинності їх позиції, суд вважав недоцільним дослідження решти доказів щодо обставин, які сторонами кримінального провадження не оспорювались. Тому, суд обмежив дослідження доказів допитом обвинуваченого та дослідженням тих матеріалів кримінального провадження справи, що характеризують особу обвинуваченого.
		При цьому суд роз`яснив обвинуваченому та іншим учасникам судового провадження, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати визнанні ними фактичні обставини справи в апеляційному порядку.
		З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_5 повністю доведена під час судового розгляду та кваліфікує його дії за ч.1 ст. 259 КК України, тобто  завідомо неправдиве повідомлення про підготування підпалу і вибуху та ч. 2 ст. 259 КК України, тобто  завідомо неправдиве повідомлення про підготовлення підпаду і вибуху, вчинене повторно.
		При призначенні покарання, суд відповідно до вимог ст.ст.65-67 КК Українивраховує ступінь тяжкості та конкретні обставини вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченого, наявність обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання.
		Згідно з роз`ясненнями, що містяться у п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 "Про практику призначення судами кримінального покарання» при призначенні покарання суд в кожному випадку і щодо кожного засудженого, який визнається винним у вчиненні злочину, повинен дотримуватися вимогст. 65 КК України, а саме: враховувати характер і ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, особу засудженого та обставини справи, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, оскільки саме через останні реалізується принцип законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання. Призначене судом покарання повинно бути достатнім, для виправлення засуджених і попередження здійснення ними нових злочинів".
		Вивченням особи обвинуваченого встановлено, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с. Хуторське, Петриківського району, Дніпропетровської області, українець, громадянин України, не одружений, з незакінченою середньою освітою, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , на обліку у лікаря-психіатра та у лікаря нарколога не перебуває, згідно характеристики від 20.04.2012 року ОСОБА_5 характеризується посередньо, раніше не судимого.
		Обставиною, яка згідно зіст.66 КК Українипом`якшує покарання обвинуваченого, суд визнає його щире каяття. 
		Обставин, яка відповідно дост.67 КК Україниобтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлено. 
		Відповідно до ст. 5 КПК України, процесуальне рішення приймається згідно з положенням цього Кодексу чинним на момент початку виконання такої дії. 
		Відповідно до вимог ч. 2ст.4КК України злочинність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння. 
		Кримінальна відповідальність станом на дату вчинення кримінальних правопорушень за ч. 1 ст. 259 КК України передбачена у вигляді штрафу від п`ятисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, 
		або обмеженням волі на строк до п`яти років, а за ч. 2 ст. 259 КК України передбачена у вигляді позбавленням волі на строк від двох до семи років. 
		Враховуючи вищезазначене,суд приходитьдо висновку,що відповідно до ст. 12 КК України обвинувачений вчинив кримінальне правопорушення  кримінальний проступок та тяжкий злочин. 
		Згідно частини 1 статті 368 КПК України,ухвалюючи вирок,суд приймаєдо відомадосудову доповідьз інформацієюпро соціально-психологічнухарактеристику обвинуваченого. 
		Відповідно додосудової доповідіфахівця Шевченківського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Харківській області ОСОБА_6 від 16.12.2020 року, оцінка ризику вчинення повторного кримінального правопорушення оцінюється як висока та оцінка небезпеки для суспільства, у тому числі для окремих осіб має дуже високий рівень. Орган пробації вважає, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_5 не можливе без ізоляції від суспільства. 
		Визначаючи вид та міру покарання суд керується положеннями частини 2 статті 50 КК України відповідно до якої покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами. Враховуючи те, що відповідно до зазначеної норми Закону суд призначає більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинений кримінальне правопорушення лише у разі якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень. 
		При призначенні покарання суд враховує характер і ступінь суспільної небезпеки скоєних кримінальних правопорушень, дані про особу обвинуваченого, обставину, що пом`якшує покарання обвинуваченому- щире каяття, відсутність обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому, думку сторони обвинувачення, суд вважає, що його виправлення і перевиховання можливе у випадку призначення покарання в межах санкції статті ч. 1 ст. 259 КК України, що передбачає відповідальність за скоєне у вигляді обмеження волі та у межах санкції ч. 2 ст.259 КК України, що передбачає відповідальність у межах позбавлення волі, з урахуванням ст. 5 КПК України, відповідно до якої процесуальне рішення приймається згідно з положенням цього Кодексу чинним на момент початку виконання такої дії. 
		Дане покарання, виходячи з принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередженням вчинення нових злочинів. Крім того, призначення такого покарання буде відповідати принципу необхідності і достатності для виправлення обвинуваченого і є дотриманням судом принципів «рівних можливостей» та «справедливого судового розгляду», встановлених ст.6Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод 1950 року та не суперечить практиці Європейського Суду з прав людини та нормам кримінального законодавства України.
		Згідно ст. 49 КК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки:
		1) два роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачене покарання менш суворе, ніж обмеження волі;
		2) три роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років;
		3) п`ять років - у разі вчинення нетяжкого злочину, крім випадку, передбаченого у пункті 2 цієї частини;
		4) десять років - у разі вчинення тяжкого злочину;
		5) п`ятнадцять років - у разі вчинення особливо тяжкого злочину.
		2. Перебіг давності зупиняється, якщо особа, що вчинила кримінальне правопорушення, ухилилася від досудового розслідування або суду. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з`явлення особи із зізнанням або її затримання, а з часу вчинення кримінального проступку - п`ять років. У цьому разі особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з часу вчинення кримінального правопорушення минуло п`ятнадцять років.
		3. Перебіг давності переривається, якщо до закінчення зазначених у частинах першій та другій цієї статті строків особа вчинила новий злочин, за винятком нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк не більше двох років.
		   З матеріалів справи вбачається, що обвинувачений ОСОБА_5 постановою Червонозаводського районного суду м. Харкова від 16.05.2013 року був оголошений у розшук. Постановою Червонозаводського районного суду м. Харкова від 03.11.2014 року розшук відносно обвинуваченого ОСОБА_5 припинено. Ухвалою Червонозаводського районного суду м. Харкова від 15.05.2017 року обвинуваченого ОСОБА_5 оголошено у розшук. Ухвалою Червонозаводського районного суду м. Харкова від 17.06.2020 року провадження у кримінальній справі відновлено.
		Так, відповідно до ч. 2ст. 49 ККперебіг давності зупиняється, якщо особа, що вчинила злочин, ухилилася від досудового слідства або суду. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з`явлення особи із зізнанням або її затримання.
		Отже, закон, який регулює питання звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності (ст. 49 КК), пов`язує зупинення строків давності не з постановами про зупинення слідства, а лише з умисними діями особи, спрямованими на ухилення від слідства.
		Згідно з висновком, який міститься в постанові Верховного Суду України від 19березня 2015 року (провадження №5-1кс15), під ухиленням від слідства або суду з погляду застосуванняст. 49ККслід розуміти будь-які умисні дії, вчинені певною особою з метою уникнути кримінальної відповідальності за вчинений злочин, що змушує правоохоронні органи вживати заходів, спрямованих на розшук і затримання правопорушника (нез`явлення без поважних причин за викликом до слідчого або суду, недотримання умов запобіжного заходу, зміна документів, які посвідчують особу, зміна зовнішності, перехід на нелегальне становище, перебування в тайнику, імітація своєї смерті тощо)… Зупинення перебігу строку давності можливе тільки щодо певної особи, обізнаної про те, що стосовно неї проводиться слідство... При з`ясуванні, які дії особи мають визнаватись юридично значущим (а не просто фактичним) ухиленням від слідства або суду, треба враховувати, крім усього іншого, кримінально процесуальний статус особи, що вчинила злочин. Це має бути особа, яка в установленому порядку визнана підозрюваним або обвинуваченим та яка зобов`язана з`являтись до правозастосовних органів за викликом, перебувати в межах їх досяжності. Зазначена особа усвідомлює, що в неї вже виник юридичний обов`язок постати перед слідством або судом, однак вона ухиляється від виконання такого обов`язку.
		Крім того, в постановіВерховного Суду від 27 березня 2019 року (провадження №51-9040 км 18) на підставі аналізу положень ч. 1ст. 281 КПКколегія суддів дійшлависновку, що підстава для оголошення розшуку під час досудового розслідування «місцезнаходження підозрюваного невідоме» може мати місце як у випадку, якщо підозрюваний ухиляється від слідства, так і з інших причин, коли не встановлено його місцезнаходження. Саме тому зупинення досудового розслідування у зв`язку з розшуком підозрюваного саме по собі ще не може свідчити про ухилення останнього від слідства. Для застосування положень ч.2ст. 49 ККу такому випадку обов`язково має бути підтверджено факт ухилення підозрюваного від слідства.
		З матеріалів справи вбачається, постановою Червонозаводського районного суду м. Харкова від 16.05.2013 року був оголошений у розшук. Постановою Червонозаводського районного суду м. Харкова від 03.11.2014 року розшук відносно обвинуваченого ОСОБА_5 припинено.
		Матеріали кримінального провадження не містять даних на підтвердження факту умисного вчинення ОСОБА_5 будь-яких дій, спрямованих на ухилення від слідства,оскільки в матеріалах справи відсуне відомості про належне повідомлення ОСОБА_5 про виклик в судове засідання. Крім того, з постанови Червонозаводського районногосуду м.Харкова від03.11.2014року вбачається,що ОСОБА_5 не бувзареєстрований ум.Харкові тав матеріалахсправи відсутняінформація пройого місцезнаходження.Тобто зупинення досудового розслідування у зв`язку з його розшуком саме по собі не свідчить про ухилення від слідства та суду.
		Крім того, як вбачається з матеріалів справи ухвалою Червонозаводського районного суду м. Харкова від 15.05.2017 року обвинуваченого ОСОБА_5 оголошено у розшук. Разом з тим, з матеріалів справи, а саме листа Начальника відділу по контролю за виконання судових рішень ДУ «Харківський слідчий ізолятор» вбачається, що ОСОБА_5 утримується в ДУ «Харківський слідчий ізолятор» з 08.06.2017 року. Строк тримання під вартою до 11.07.2020 року. Враховуючи вищезазначене ухвалою Червонозаводського районного суду м. Харкова провадження у кримінальній справі відновлено.
		Дослідивши вищезазначені обставини, суд приходить до висновку, що матеріали кримінального провадження не містять даних на підтвердження факту умисного вчинення ОСОБА_5 будь-яких дій, спрямованих на ухилення від слідства та суду. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку з закінченням строків давності є обов`язком суду, а не правом ( ВС ККС № 345/2618/16-к від 19.11.2019 року). Отже, станом на час постановлення вироку строк передбачений ст. 49 КК України сплинув. Таким чином, суд приходить до висновку про звільнення від призначеного покарання у вигляд обмеження волі, згідно положень ч. 5 ст. 74 КК України, з підстав передбачених ст. 49 КК України у зв`язку із закінченням з дня вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 259 КК України, строків давності.
		Цивільний позов не заявлено.
		Запобіжний захід не обирався у вказаному кримінальному провадженню не обирався. 
		Витрати на залучення експерта стягнути з обвинуваченого.
		Долю речових доказів суд вирішує у відповідності до вимогст.100 КПК України.
		На підставі викладеного, керуючись ст. ст.366-368,370,371,374,376 КПК України, суд
		УХВАЛИВ:
		ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 259 та ч. 2 ст. 259 КК України та призначити йому покарання:
		- за ч.1 ст.259КК України у виді 1 (одного) року обмеження волі та звільнити від призначеного покарання, згідно положень ч. 5 ст. 74 КК України, з підстав передбачених ст. 49 КК України у зв`язку з закінченням з дня вчинення кримінального правопорушення строків давності. 
		- за ч.2 ст.259КК України у виді 2 ( двох) років позбавлення волі
		Строк відбуття покарання рахувати з моменту приведення вироку до виконання.
		Стягнути з ОСОБА_5 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судові витрати за проведення судової експертизи у кримінальному провадженні № 49 від 12.03.2012 року в розмірі 1430,49 грн.
		Стягнути з ОСОБА_5 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судові витрати за проведення судової експертизи у кримінальному провадженні № 18 від 19.04.2012 року в розмірі 3797,28 грн.
		Речові докази по кримінальному провадженню, а саме: 
		-диск для лазерної системи зчитування «KAKTUZ CD-R», з звукозаписом повідомлень про погрозу підпалу і вибуху кафе «Арізона» та експериментальних зразків голосу та мови ОСОБА_5 - залишити в матеріалах кримінального провадження.
		Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Харківського апеляційного суду через Червонозаводський районний суд м. Харкова шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.
		Суддя                                                            ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...