Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 161/5000/17 : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти життя та здоров'я особи; Умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження.
Надіслано для оприлюднення: 05.02.2021. Зареєстровано: 05.02.2021. Забезпечено надання загального доступу: 08.02.2021.
Дата набрання законної сили: 24.03.2022
Результат оскарження 24.03.2022 Волинський апеляційний суд: скасовано вирок повністю із закриттям провадження в справі
Номер судового провадження: 1-кп/161/351/21
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12016030130000624

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 161/5000/17 
		Провадження № 1-кп/161/351/21
		 
		В И Р О К
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		   м. Луцьк                             05 лютого 2021 року                     
		Луцький міськрайонний суд Волинської області у складі: 
		головуючого судді                     ОСОБА_1 ,
		за участю секретаря судових засідань      ОСОБА_2 ,
		прокурора                           ОСОБА_3 ,
		перекладача                       ОСОБА_4 ,
		обвинуваченого                  ОСОБА_5 ,
		захисника                  ОСОБА_6 ,
		потерпілого                         ОСОБА_7 ,
		представників потерпілого                 ОСОБА_8 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Луцьку кримінальне провадження, яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12016030130000624 від 15 липня 2016 року, про обвинувачення
		ОСОБА_5 ( ОСОБА_9 ),  ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Білзен Королівства Бельгії, бельгійця, підданого Королівства Бельгія, зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою АДРЕСА_2 , працюючого виконавчим директором бельгійської фірми «Еуроленд», із середньою освітою, одруженого, раніше не судимого, у якого на утриманні перебуває малолітня дитина,
		у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.122 КК України, -
		В С Т А Н О В И В:
		ОСОБА_5 обвинувачується у тому, що 14 липня 2016 року близько 20 години, знаходячись на території земельної ділянки сільськогосподарського призначення поблизу вулиці Торчинської с. Одеради Луцького району Волинської області, діючи умисно, на ґрунті особистих неприязних відносин, перебуваючи за кермом автомобіля марки «Toyota Land Cruiser 120», р.н.з. НОМЕР_1 (Бельгійська реєстрація), та здійснюючи рух на ньому, з метою заподіяння тілесних ушкоджень іншій людині, цілеспрямовано спрямував вказаний автомобіль на ОСОБА_7 та здійснив наїзд на нього, чим заподіяв потерпілому тілесні ушкодження у вигляді закритої травми грудної клітки зі зламами 6, 7 ребра справа, забійної рани м`яких тканин передньої поверхні нижньої третини лівої гомілки, забоїв та підшкірних крововиливів лівого стегна, правого плечового та кульшового суглобів, які згідно висновку комісійної судово-медичної експертизи №51 від 27 вересня 2016 року відносяться до категорії тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості за критерієм тривалості розладу здоров`я, так як для їх повного зрощення та формування щільної кісткової мозолі необхідний термін понад три тижні (більше як 21 день).
		Своїми протиправними діями, направленими на нанесення умисних середньої тяжкості тілесних ушкоджень, тобто умисних ушкоджень, які не є небезпечними для життя і не потягли за собою наслідків, передбаченим у статті 121 Кримінального кодексу України, але такі, що спричинили тривалий розлад здоров`я, ОСОБА_5 вчинив злочин, передбачений ч.1 ст.122 Кримінального кодексу України.
		Прокурор у судовому засіданні підтримав вищенаведене обвинувачення та просив суд визнати обвинуваченого ОСОБА_5 винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.122 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на два роки.
		На пропозицію суду бути допитаним в якості обвинуваченого, ОСОБА_5 відмовився надавати покази англійської мовою, якою він спілкувався із учасниками кримінального провадження та судом, як під час досудового розслідування, так і під час судового провадження, та вказав, що бажає надавати покази його рідною фламандською мовою.
		Захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_6 , під час судового розгляду наполягала на невинуватості свого підзахисного та вказала, що в матеріалах кримінального провадження відсутні належні та допустимі докази завдання потерпілому тілесних ушкоджень саме середнього ступеня тяжкості. Вказує, що у медичній документації наявні розбіжності стосовно наявності у потерпілого переломів. Просить суд виправдати обвинуваченого оскільки в його діянні відсутній склад кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КК України.
		Потерпілий у судовому засіданні підтримав обвинувачення та показав, що у той день та час обвинувачений після словесного конфлікту дійсно сів у власне авто, яке умисно спрямував на нього, чим завдав йому тілесні ушкодження. Вважає, що обвинувачений хотів його таким чином вбити через конфлікт із-за обробітку урожаю. Просив суворо покарати за вчинене обвинуваченого, а щодо покарання погодився із думкою прокурора. Свій цивільний позов підтримав та просив його задовольнити.
		Таку позицію потерпілого підтримали і його представники у судовому засіданні.
		Представник цивільного позивача  Комунального підприємства «Луцька міська клінічна лікарня», у судове засідання не прибув, але у письмових клопотаннях від 29 червня 2017 року, від 16 січня 2019 року, цивільний позивач просить суд розглядати кримінальне провадження за його відсутності (т.1 а.с.59, т.2 а.с.11).
		Заслухавши учасників кримінального провадження, допитавши потерпілого, свідків, експерта, вивчивши позицію захисника та представників потерпілих, а також дослідивши письмові докази, суд дійшов наступного висновку.
		На переконання суду, винуватість ОСОБА_5 у вчиненні злочину передбаченого ч.1 ст.122 КК України, підтверджується письмовими доказами, наданими стороною обвинувачення, а також поясненнями допитаних у судовому засіданні свідків, потерпілого та експерта.
		Так, судом безпосередньо були дослідженні наступні письмові докази, які підтверджують вину обвинуваченого, а саме:
		1) протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення, який складений 15 липня 2016 року о 11 год. 15 хв. старшим слідчим СВ Луцького РВП Луцького ВП ОСОБА_10 , та в якому зафіксоване повідомлення ОСОБА_7 про здійснення на нього наїзду автомобілем обвинуваченим (т.1 а.с.162);
		2) протоколом огляду місця події від 14 липня 2016 року, який проведений у період з 21 год. 40 хв. по 22 год. 08 хв у с. Одеради Луцького району Волинської області, в ході якого зафіксована частина поля, на якому був здійснений наїзд на потерпілого, місце де він впав, напрям руху автомобіля обвинуваченого, з відповідними фототаблицями (т.1 а.с.163-166);
		3) висновком судово-медичного експерта Волинського обласного бюро судово-медичної експертизи від 19 серпня 2016 року №853, в якому вказано, що потерпілий ОСОБА_7 , отримав тілесні ушкодження у вигляді закритої травми грудної клітки зі зламами 6, 7 ребра справа, забійної рани м`яких тканин передньої поверхні нижньої третини лівої гомілки, забоїв та підшкірних крововиливів лівого стегна, правого плечового та кульшового суглобів, які виникли від травмуючої дії тупих предметів, цілком можливо від ударів виступаючими частинами автомобіля, що рухався при ДТП, з послідуючим падінням тіла, які за ступенем тяжкості відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступня тяжкості, за ознакою тривалого розладу здоров`я (т.1 а.с.187-188);
		4) висновком комісійної судової медичної експертизи від 27 вересня 2016 року №51, в якому зазначено, що тілесне ушкодження у вигляді закритої травми грудної клітки із зламами 6,7 ребер справа належить до категорії тілесних ушкоджень середнього ступня тяжкості за критерієм тривалості розладу здоров`я, а тілесну ушкодження у вигляді забійної рани м`яких тканин лівої гомілки  належить до категорії легких тілесних ушкоджень (т.1 а.с.187-199);
		5) протоколом проведення слідчого експерименту від 07 жовтня 2016 року, який проведений у полі неподалік с. Одеради Луцького району Волинської області з 13 год. 55 хв. по 14 год. 14 хв., в ході якого потерпілий ОСОБА_7 показав, як саме йому були нанесені тілесні ушкодження (т.1 а.с.200-201);
		6) протоколом демонстрації відеозапису слідчого експерименту від 07 жовтня 2016 року (т.1 а.с.202);
		7) протоколом проведення слідчого експерименту від 07 жовтня 2016 року, який проведений у полі неподалік с. Одеради Луцького району Волинської області з 14 год. 20 хв. по 14 год. 35 хв., в ході якого свідок ОСОБА_11 детально показав на місцевості, як саме обвинувачений ОСОБА_5 здійснив наїзд на потерпілого ОСОБА_7 (т.1 а.с.210-211);
		8) протоколом демонстрації відеозапису слідчого експерименту від 07 жовтня 2016 року (т.1 а.с.212);
		9) протоколом огляду автомобіля марки «Toyota Land Cruiser 120», р.н.з. НОМЕР_1 (Бельгійська реєстрація), від 02 грудня 2016 року, який проведений у с. Змїнець Луцького району Волинської області у період часу з 18 год. 10 хв. по 19 год. 15 хв., з доданими фототаблицями (т.1 а.с.217-222);
		10) протоколом проведення слідчого експерименту від 26 листопада 2016 року, який проведений у полі неподалік с. Одеради Луцького району Волинської області з 11 год. 10 хв. по 11 год. 21 хв., в ході якого свідок ОСОБА_11 детально показав на місцевості, як саме обвинувачений ОСОБА_5 здійснив наїзд на потерпілого ОСОБА_7 (т.1 а.с.223-224);
		11) протоколом демонстрації відеозапису слідчого експерименту від 26 листопада 2016 року (т.1 а.с.225);
		12) протоколом проведення слідчого експерименту від 26 листопада 2016 року, який проведений у полі неподалік с. Одеради Луцького району Волинської області з 11 год. 26 хв. по 11 год. 32 хв., в ході якого свідок ОСОБА_12 детально показав на місцевості, як саме обвинувачений ОСОБА_5 здійснив наїзд на потерпілого ОСОБА_7 (т.1 а.с.232-233);
		13) протоколом демонстрації відеозапису слідчого експерименту від 26 листопада 2016 року (т.1 а.с.234);
		14) відеозаписом слідчого експерименту за участю свідка ОСОБА_12 , який був безпосередньо оглянутий судом (т.1 а.с.235);
		15) протоколом проведення слідчого експерименту від 26 листопада 2016 року, який проведений у полі неподалік с. Одеради Луцького району Волинської області з 11 год. 46 хв. по 11 год. 52 хв., в ході якого свідок ОСОБА_13 детально показав на місцевості, як саме обвинувачений ОСОБА_5 здійснив наїзд на потерпілого ОСОБА_7 (т.1 а.с.236-237);
		16) протоколом демонстрації відеозапису слідчого експерименту від 26 листопада 2016 року (т.1 а.с.238);
		17) відеозаписом слідчого експерименту за участю свідка ОСОБА_13 , який був безпосередньо оглянутий судом (т.1 а.с.239);
		18) протоколом проведення слідчого експерименту від 26 листопада 2016 року, який проведений у полі неподалік с. Одеради Луцького району Волинської області з 12 год. 30 хв. по 12 год. 42 хв., в ході якого свідок ОСОБА_14 детально показав на місцевості, як саме обвинувачений ОСОБА_5 здійснив наїзд на потерпілого ОСОБА_7 (т.1 а.с.240-241);
		19) протоколом демонстрації відеозапису слідчого експерименту від 26 листопада 2016 року (т.1 а.с.242);
		20) відеозаписом слідчого експерименту за участю свідка ОСОБА_14 , який був безпосередньо оглянутий судом (т.1 а.с.243);
		21) протоколом проведення слідчого експерименту від 26 листопада 2016 року, який проведений у полі неподалік с. Одеради Луцького району Волинської області з 11 год. 35 хв. по 11 год. 44 хв., в ході якого свідок ОСОБА_15 детально показав на місцевості, як саме обвинувачений ОСОБА_5 здійснив наїзд на потерпілого ОСОБА_7 (т.2 а.с.67-68);
		22) протоколом демонстрації відеозапису слідчого експерименту від 26 листопада 2016 року (т.2 а.с.69);
		23) відеозаписом слідчого експерименту за участю свідка ОСОБА_15 , який був безпосередньо оглянутий судом (т.2 а.с.70);
		24) протоколом проведення слідчого експерименту від 17 грудня 2016 року, який проведений у полі неподалік с. Одеради Луцького району Волинської області з 12 год. 45 хв. по 12 год. 54 хв., в ході якого свідок ОСОБА_16 детально показав на місцевості, як саме обвинувачений ОСОБА_5 здійснив наїзд на потерпілого ОСОБА_7 (т.2 а.с.71-72);
		25) протоколом демонстрації відеозапису слідчого експерименту від 17 грудня 2016 року (т.2 а.с.73);
		26) відеозаписом слідчого експерименту за участю свідка ОСОБА_15 , який був безпосередньо оглянутий судом (т.2 а.с.74).
		Суд відхиляє клопотання захисника визнання вищенаведених протоколів слідчих експериментів недопустимими доказами, оскільки вказані слідчі дії були проведені з додержанням кримінально-процесуального закону, в них зафіксовані об`єктивні відомості стосовно перевірки показами свідків на місцевості. До того ж, участь спеціаліста під час здійснення слідчого експерименту, згідно положень ч.2 ст.220 КПК України, є необов`язковою, а необхідності у залученні будь-яких спеціалістів, згідно характеру проведених слідчих експериментів, не було. До того ж, сам захисник не навів суду у якій саме галузі слід було залучити, на її думку, спеціаліста (т.2 а.с.191-192).
		Крім того, суд відхиляє доводи захисника про неналежність проведених судово-медичних експертиз, адже висновки за їх результатами є чіткими, зрозумілими та об`єктивними, а в їх основу поклалася медична документація стосовно потерпілого ОСОБА_7 , в якій відображені об`єктивні відомості про виявлені у нього тілесні ушкодження, зокрема які виявлені в результаті проведення МСКТ (мультиспіральної комп`ютерної томографії) грудного, поперекового відділів хребта потерпілого. Мотиви відхилення клопотання захисника про проведення повторної експертизи наведені у відповідній ухвалі суду за результатом розгляду цього клопотання.
		Також, судом безпосередньо 08 лютого 2019 року був допитаний свідок ОСОБА_17 , який показав, що він 14 липня 2016 року їхав грузовим автомобілем під загрузку зерна. Він повернув на поле, де комбайни обмолочувати поле. Обвинувачений на своєму автомобілі перекрив йому дорогу, яка була досить вузька, у зв`язку з чим свідок вийшов до нього, але обвинувачений показав йому непристойний жест. У відповідь свідок також показав йому непристойний жест, а обвинувачений вискочив та почав говорити щось іноземною мовою, якої він не розумів. Свідку вдалося об`їхати автомобіль обвинуваченого і він далі поїхав на поле до комбайнів. Обвинувачений так і не з`їхав з поля. На полі він загрузився урожаєм і помітив, що автомобіль обвинуваченого так і продовжує стояти на тому самому місці. У зв`язку з цим свідок вирішив їхати іншою дорогою. Коли він був на вигрузці йому подзвонив агроном ОСОБА_12 та пояснив про інцидент зі збиттям ОСОБА_7 обвинуваченим. Обвинувачений був на автомобілі Prado сірого кольору. (т.2 а.с.15).
		Допитаний в судовому засіданні 08 лютого 2019 року свідок ОСОБА_12 показав, що працює у ТОВ «Україна Баїв» на посаді агронома десь 10 років. 14 липня 2016 року він поїхав збирати урожай гороху комбайнами. Йому подзвонив знайомий та сказав, що обвинувачений заважає здійснювати збір урожаю. Через деякий час на місце конфлікту прибув потерпілий ОСОБА_7 , а також його заступник  ОСОБА_11 , а сам свідок покинув місце події, оскільки комбайни наказали перегнати в тракторну бригаду у с. Сьомаки. Під час перегону на пагорбі комбайни застрягли, оскільки не могли здолати його. Вони вирішили повернути комбайни на поле та залишити їх на ніч там зі сторожем. Під час цього на повороті на поле стояв обвинувачений, який сварився, але свідок не розумів його, оскільки той висловлювався іноземною мовою. В подальшому свідок бачив як обвинувачений сів в машину та почав їхати в сторону комбайнів, на думку свідка, для перекриття їх руху. В слід за ним на гору рушив потерпілий ОСОБА_7 пішим ходом. Свідок сів у автомобіль марки «Нива» та поїхав в слід за обвинуваченим. Свідок побачив, що обвинувачений почав сперечатися з комбайнером ОСОБА_15 , у зв`язку з чим він зупинився за метрів 60 від них та почав питати в обвинуваченого причини його поведінки. Після короткої перепалки, обвинувачений рушив своєю машиною прямо у бік свідка, і свідок швидко застрибнув у машину. В дзеркало заднього виду автомобіля він побачив, що по полю йшов потерпілий ОСОБА_7 , якого збив обвинувачений. Після цього свідок вийшов із машини та побачив, що потерпілий відлетів у болото, за стовб та лежав ногами догори. Підбігши до потерпілого, вони побачили, що він не рухається та викликали швидку. Обвинувачений зупинився у низу пагорба, а інші свідки події підбігли до потерпілого. Свідок повідомив, що на місці події були наступні особи  механізатор-комбайнери ОСОБА_11 , ОСОБА_15 , ОСОБА_18 , дільничний офіцер поліції смт. Торчин ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_16 . Обвинувачений був на автомобілі Prado сірого кольору, в машині перебувала ще його дружина ОСОБА_22 , а також мала дитина. Обвинувачений перешкоджав комбайнам шляхом перекриття їм дороги своєю машиною. Мотиви такої поведінки обвинуваченого свідку невідомі (т.2 а.с.16).
		Допитаний 31 травня 2019 року свідок ОСОБА_11 показав, що 14 липня 2016 року свідку подзвонив ОСОБА_7 та повідомив про те, що обвинувачений ОСОБА_5 перешкоджає обмолочувати сільськогосподарські культури на полі біля села Одеради. Коли він приїхав на місце обмолоту, на полі були комбайни та автомобіль обвинуваченого Toyota Prado, в якому перебувала також дружина обвинуваченого та мала дитина. Обвинувачений закрився в машині та поїхав на переріз комбайнам на пагорб. На полі також був присутній дільничний офіцер поліції, прізвище якого свідок не пам`ятає. Доїхавши до комбайнів автомобіль обвинуваченого перегородив їм рух, але зрозумівши що нічого не виходить, він розвернувся та поїхав у натовп людей, які йшли у гору, серед яких були ОСОБА_7 та інші механізатори. Обвинувачений розвернувся біля автомобіля агронома та проїхав повз нього. Свідок зрозумів, що зараз щось станеться. Потерпілий ОСОБА_7 був попереду свідка, за метрів 15. Свідок стверджує, що автомобіль обвинуваченого перед потерпілим не зменшив швидкість, а навпаки збільшив її та навмисно наїхав на нього. Потерпілий намагався уникнути наїзд, але машина його зачепила, підняла на капот, він у повітрі пролетів 10-15 метрів біля електричного стовба та впав на землю. Потерпілий лежав непритомним, до нього підбіг свідок та інші люди, які були на місці події (т.2 а.с.32).
		Допитаний 31 травня 2019 року свідок ОСОБА_16 показав, що працює трактористом на ТОВ «Україна Баїв», що десь на початку липня, свідок точно не пам`ятає, яке число, вони молотили горох на полі біля с. Одеради. Після обіду пішов дощ і вони вирішили поставити комбайни на ніч. Коли виїжджали на пагорб, обвинувачений почав перешкоджати рухатися комбайнам, ставав поперек машиною. Як свідок вже виїхав на пагорб, він розвернувся та побачив, що ОСОБА_7 лежить на землі та був без свідомості, лежав недалеко від стовпа. Вони викликали поліцію та швидку допомогу. Обвинувачений був автомобілем Toyota Prado сірого кольору, в автомобілі була також його дружина, яка сиділа спереду на пасажирському сидінні, а обвинувачений перебував за кермом. Безпосередньо момент зіткнення свідок не бачив (т.2 а.с.33).
		Допитаний 31 травня 2019 року свідок ОСОБА_13 показав, що працює водієм на ТОВ «Україна Баїв». Свідок показав, що на початку жнив, десь 14-15 липня 2016 року, їм сказали здійснювати обмолот на полі біля с. Одеради. Після обіду у той день випав дощ. Було всього чотири комбайни, він був першим у колоні, та вони вирішили поставити комбайни на пагорбі, для того щоб лишити їх на ніч. Обвинувачений в той час їздив своєю машиною та перешкоджав руху комбайна. В один момент обвинувачений вийшов з машини та почав копати ногами та бити кулаками трактор під керуванням ОСОБА_15 . Свідок був за метрів 150-200 від зазначеного трактора. Коли свідок прибіг до трактора щоб спитати в обвинуваченого що він робить, останній сказав щось на іноземній мові застрибнув у свою машину та почав їхати. Якраз на місце підїжджав автомобіль «Нива» агронома, і свідку злалося, що зараз обвинувачений зачепить «Ниву». Обвинувачений спрямував свою машину у сторону потерпілого ОСОБА_7 , збив його, підняв на капот, в результаті чого потерпілий пролетів 10-15 метрів біля стовба електроопори та впав на землю. До нього збіглися всі хто були на місці та викликали швидку (т.2 а.с.34).
		Допитаний 31 травня 2019 року свідок ОСОБА_21 показав, що працює трактористом у ТОВ «Україна Баїв», що 14 липня 2016 року десь після обіду він працював на комбайні на полі біля с. Одеради. Обвинуваченого він бачив раніше. Коли вони піднімалися комбайном на верх по пагорбу, коли він розвернувся вже побачив, що стався інцидент за участю обвинуваченого та ОСОБА_7 , а останній вже лежав на землі. Обвинувачений керував автомобілем Toyota Prado. Безпосередньо моменту зіткнення він не бачив, оскільки як раз піднімався комбайном і це все сталося коли він розвертався (т.2 а.с.35).
		Допитаний 04 червня 2019 року свідок ОСОБА_15 показав, що 14 липня 2016 року він приїхав на поле в с. Одеради. Оскільки пішов після обіду дощ, агроном сказав їм поставити комбайни на ночівлю на полі. Коли комбайни почали рухатися на стоянку, обвинувачений на своїй машині почав перешкоджати їм у русі, перекривав рух. В той день він працював на тракторі. Він вирішив під`їхати ближче до комбайнів, щоб з`ясувати причину поведінки обвинуваченого. Після цього обвинувачений під`їхав до нього на машині, вийшов з неї та почав шарпати його за ногу, бити трактор кулаками. Агроном під`їхав також до трактора на своїй машині «Нива». В цей час обвинувачений, побачивши, що під`їхав агроном, сів у свою машину та поїхав у напрямку потерпілого ОСОБА_7 , який йшов на зустріч. В результаті чого той наїхав на ОСОБА_7 . Обвинувачений керував автомобілем Toyota Prado сірого кольору, з ним в автомобілі були пасажири  дружина та мала дитина. (т.2 а.с.40).
		Допитаний 11 червня 2019 року свідок ОСОБА_18 показав, що десь у липні 2016 року вони молотили у с. Одеради горох, після обіду пішов дощ, у зв`язку з чим їм дали команду вертатися в с. Сьомаки комбайнами. Потім сказали залишити комбайни на ночівлю у полі. Після того свідок побачив машину обвинуваченого, який під`їхав до місця події де вже був дільничний офіцер поліції Парфелюком (повних анкетних даних свідок не пам`ятає). Коли вони комбайнами піднімалися на пагорб, обвинувачений перегородив їм дорогу своїм автомобілем. Потім обвинувачений поїхав до трактора під керування ОСОБА_23 та почав блокувати його, сварився з водієм. Після цього обвинувачений розвернувся та почав їхати в сторону агронома та потерпілого ОСОБА_7 , якого він збив, хоча потерпілий намагався ухилися від зіткнення. В наслідок наїзду потерпілий відлетів в сторону стовпа, обвинувачений зупинився автомобілем за метрів 15-20. В автомобілі обвинуваченого була дружина та мала дитина. Скло автомобіля не були забруднені і не перешкоджали оглядовості (т.2 а.с.44).
		Допитаний 11 червня 2019 року свідок ОСОБА_20 показав, що у той день після обіду приїхав забирати людей машиною. Свідок бачив як обвинувачений стукав по трактору, перекривав йому рух, а потім сів в машину та наїхав на потерпілого ОСОБА_7 . Свідок стояв рівно за машиною обвинуваченого та бачив, як той не гальмував, оскільки вогні стопів не світилися. ОСОБА_7 відкинуло від машини. (т.2 а.с.45).
		Допитаний 20 серпня 2019 року свідок ОСОБА_19 показав, що працював на посаді дільничного офіцера поліції. У день події до нього зателефонував чи оперативний черговий, чи ОСОБА_24 , та повідомили, що в с. Одеради проводиться незаконний обмолот гороху на полі. Він поїхав на місце події та на початку дороги його чекали ОСОБА_25 та обвинувачений. Він лишив автомобіль на асфальтовій дорозі та сів в їх автомобіль. В подальшому свідок вийшов з автомобіля та підійшов до працівників, які здійснювали обмолот. Деяка техніка вже припинила обмолот на той момент. На місці події було до 10 людей, серед яких він впізнав місцевих мешканців із с. Одеради, а також був ОСОБА_7 . Свідок, як дільничний офіцер поліції, повідомив про те, що отримав повідомлення про незаконний збір урожаю, на що потерпілий відповів про законність обмолоту. Надалі ОСОБА_7 та обвинувачений спілкувались між собою, обвинувачений поводив себе агресивно стосовно потерпілого під час цієї розмови. Далі обвинувачений сів автомобіль та поїхав в сторону комбайнів. В той час свідок зв`язувався із оперативним черговим для виклику слідчо-оперативної групи. Після закінчення розмови свідок побачив, що обвинувачений розвернувся та поїхав в його сторону. Свідок побачив, що обвинувачений наїхав на когось автомобілем, від чого ця особа відлетіла та впала на землю. Підбігши на місце, він побачив, що цієї особою був потерпілий ОСОБА_7 , який лежав біля електроопори без свідомості. (т.2 а.с.53).
		Допитаний 11 листопада 2020 року судово-медичний експерт ОСОБА_26 показав, що після виписки зі стаціонару потерпілий міг самостійно пересуватися. Виходячи із записів історії хвороби, лікарями був здійснений і огляд і обстеження потерпілого. Розбіжності відносно наявності у потерпілого перелому експерт пояснив, що в результаті перебування на стаціонарному лікуванні не було проведено рентгенобстеження лікуючим лікарем. Наявність перелому фіксується лише інструментальними методами дослідження  або рентгеном, або комп`ютерною томографією, яка в подальшому була проведена 16 серпня 2016 року та на якій відображений перелом 6,7 ребер справа (т.2 а.с.196-200).
		Допитана як свідок 20 серпня 2019 року ОСОБА_22 показала, що є дружиною обвинуваченого. 14 липня 2016 року між 16-17 годиною вони з обвинуваченим поїхали на поле біля с. Одеради де побачили у полі, як комбайни ТОВ «Україна Баїв» збирають урожай гороху, після цього вона зателефонувала дільничному офіцеру поліції ОСОБА_19 та на лінію 102. Вони чекали десь біля 3 годин, пішов дощ, у зв`язку з чим комбайни припинили свою роботу. Коли під`їхав дільничний, вони разом поїхали на поле. В той час на місце події під`їхали інші особи, в тому числі потерпілий ОСОБА_7 , який відмовився припинити роботу сільськогосподарської техніки. Тоді обвинувачений разом з нею та дружиною спробував припинити рух комбайнів, але не зміг це зробити, оскільки вони рухалися шеренгою. Обвинувачений тоді вийшов та зупинив трактор, яким керував тракторист, який раніше працював у підприємстві обвинуваченого. Він дорікав йому через роботу на інше підприємство та неправомірні, на думку обвинуваченого, дії. З інших сторін почали підходити люди  працівники ТОВ «Україна Баїв», і свідок стверджує, що в декого з них були у руках палиці. Тоді обвинувачений вскочив в машину та щоб уникнути побиття поїхав в сторону поліцейської машини. В один момент вона побачила перед машиною ОСОБА_7 , який розтавив руки перепиняючи машину, вона закричала обвинуваченому « ОСОБА_27 » і той натиснув на гальма, але не встиг зреагувати, а ОСОБА_7 «настрибнув» на капот машини та його відкинуло. Вона лишила дитину в машині, обвинувачений теж вийшов з машини та підбігли до потерпілого. (т.2 а.с.54)
		На переконання суду, вищенаведені письмові докази, покази потерпілого, свідків, судового експерта, в своїй сукупності, підтверджують наявність у діях обвинуваченого ОСОБА_5 складу злочину передбаченого ч.1 ст.122 КК України, а отже суд визнає доведеним вчинення цього злочину за обставин, які викладені в обвинувальному акті.
		Стосовно доводів сторони захисту про порушення права обвинуваченого на виступ рідною мовою, суд зазначає таке.
		У вказаній справі ОСОБА_5 у встановленому порядку був забезпечений перекладачем з англійської мови, протягом всього досудового розслідування та судового розгляду, яке разом триває більше 4 років, спілкувався з учасниками кримінального провадження, судом, своїм захисником саме англійською мовою через перекладача, при цьому не займаючи пасивної позиції у процесі, а ставлячи питання свідкам, потерпілому, експерту, та не заявляв, що він не розуміє цієї мови. Особливу увагу заслуговує той факт, що під час допиту судово медичного-експерта 11 листопада 2020 року безпосередньо обвинувачений ставив йому питання на англійській мові. Допит експерта за участю обвинуваченого здійснювався безперервно протягом години і за цей час обвинувачений жодного разу не заявляв, що він не розуміє англійської мови, а навпаки, активно користувався нею, при цьому із вживанням специфічної медичної термінології (т.2 а.с.196-200). Отже, суд дійшов висновку, що позицію ОСОБА_5 стосовно бажання давати покази лише фламандською мовою слід розцінювати як відмову від дачі показів стосовно обвинувачення, що є його правом, згідно ст.63 Конституції України.
		Визначаючи міру покарання, яка має бути призначена обвинуваченому суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, а також дані про його особу.
		Так, суд враховує дані про особу ОСОБА_5 , який є одруженим, має постійне місце роботи, за місцем проживання з негативної сторони не характеризується, не є судимим, має на утриманні малолітню дитину (т.1 а.с.75-81)
		Обставин, які обтяжують чи пом`якшують покарання, судом не встановлено. 
		Суд враховує, що обвинувачений своєї вини не визнав та не розкаявся у вчиненому.
		З врахуванням вищевикладеного, обвинуваченому ОСОБА_5 , слід призначити покарання за ч.1 ст.122 КК України у виді позбавлення волі строком на 1 рік 6 місяців.
		Одночасно, частиною першою статті 75 КК України визначено, що якщо суд, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п`яти років, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.
		На думку суду, враховуючи особу обвинуваченого, який має постійне місце роботи, місце проживання на території України, є одруженим, тобто має міцні соціальні зв`язки, стосовно нього відсутні негативні характеризуючи дані, вчинення ним кримінального правопорушення вперше, його можливо звільнити від відбування покарання із встановленням іспитового строку в 1 рік.
		Цивільний позов КП «Луцька міська клінічні лікарня» слід задовольнити повністю на підставі ст.ст. 22, 1166, 1206 ЦК України, а саме стягнути з обвинуваченого 2032,00 грн., які були витрачені на лікування потерпілого ОСОБА_7 .
		Щодо цивільного позову потерпілого ОСОБА_7 суд зазначає таке.
		Статтею 23 ЦК України визначено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
		Моральна шкода полягає:
		1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я;
		2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів;
		3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна;
		4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
		Якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб.
		Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
		Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.
		Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.
		У частині першій статті 1167 ЦК України передбачено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
		Частиною першою статті 1177 ЦК України визначено, що шкода, завдана фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення, відшкодовується відповідно до закону.
		На переконання суду, своїми діями, які виразилися у вчиненні злочину за результатом якого було завдано шкоди здоров`ю потерпілому, обвинуваченим завдано моральну шкоду, яка виразилася в душевних стражданнях через необхідність звернення до суду для поновлення своїх порушених прав, необхідності лікування після злочину, а також у фізичному болю та стражданнях, яких потерпілий зазнав у зв`язку з отриманими травмами та переломом ребер.
		Визначаючи розмір належної до компенсації моральної шкоди, суд виходить з наступного.
		У пункті 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» (з відповідними змінами) роз`яснено, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
		Виходячи з засад розумності, виваженості та справедливості, враховуючи ступінь душевних страждань та пережитого фізичного болю у зв`язку із злочином, суд доходить до висновку, що на користь потерпілого слід присудити 80 000,00 грн моральної шкоди завданої у зв`язку з ушкодження його здоров`я внаслідок злочину. Заявлена до відшкодування сума 100000,00 грн. є завищено, а тому в решті позовних вимог суд відмовляє.
		Речовий доказ - автомобіль марки «Toyota Land Cruiser 120», р.н.з. НОМЕР_1 (Бельгійська реєстрація), слід повернути обвинуваченому скасувавши арешт на це майно.
		На підставі наведеного, керуючись ст.374 КПК України, суд, -
		У Х В А Л И В:
		Визнати  ОСОБА_5 ( ОСОБА_9 ),  ІНФОРМАЦІЯ_1 , винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.122 Кримінального кодексу України та призначити йому покарання за цей злочин у виді позбавлення волі строком на 1 (один) рік 6 (шість) місяців.
		На підставі ст.75 КК України, ОСОБА_5 ( ОСОБА_9 ), звільнити від відбування призначеного покарання, якщо він, протягом іспитового строку, тривалістю 1 (один) рік, не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього, передбачені ст.76 КК України, обов`язки, а саме:
		періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
		повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи.
		Речовий доказ - автомобіль марки «Toyota Land Cruiser 120», р.н.з. НОМЕР_1 (Бельгійська реєстрація), сірого кольору, VIN НОМЕР_2 , який перебуває на відповідальному зберіганні в ОСОБА_5  повернути обвинуваченому, скасувавши арешт на це майно, який накладений ухвалою слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 28 лютого 2017 року №161/3235/17, провадження №1-кс/161/1681/17.
		Цивільний позов Комунального підприємства «Луцька міська клінічна лікарня» задовольнити повністю.
		Стягнути з ОСОБА_5 ( ОСОБА_9 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Комунального підприємства «Луцька міська клінічна лікарня», витрати на лікування потерпілого ОСОБА_7 в розмірі 2032,00 грн. (дві тисячі тридцять дві гривні).
		Цивільний позов потерпілого ОСОБА_7 задовольнити частково.
		Стягнути з ОСОБА_5 ( ОСОБА_9 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ОСОБА_7 80000,00 грн. (вісімдесят тисяч гривень) в рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої злочином.
		В задоволенні решти вимог цивільного позову потерпілого ОСОБА_7  відмовити.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		Вирок суду може бути оскаржений шляхом подання апеляційної скарги до Волинського апеляційного суду через Луцький міськрайонний суд Волинської області, протягом 30 днів з дня його проголошення.
		Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
		 
		Суддя Луцького міськрайонного суду
		Волинської області                                 ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...