Єдиний державний реєстр судових рішень

В зв’язку з набранням чинності 25.04.2025 Закону України від 26.02.2025 № 4273-ІХ "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо зміни найменувань місцевих загальних судів" (далі – Закон), частину найменувань судів найближчим часом буде змінено відповідно до переліку наведеному у Законі

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 420/7927/20 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо захисту політичних (крім виборчих) та громадянських прав, зокрема щодо; забезпечення права особи на доступ до публічної інформації.
Надіслано судом: 05.02.2021. Зареєстровано: 07.02.2021. Забезпечено надання загального доступу: 08.02.2021.
Дата набрання законної сили: 05.02.2021
Номер судового провадження: 854/10398/20

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		П О С Т А Н О В А
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		05 лютого 2021 р.м.ОдесаСправа № 420/7927/20Головуючий в 1 інстанції: Токмілова Л.М.
		П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: 
		головуючого судді: Димерлія О.О.
		суддів: Танасогло Т.М. , Єщенка О.В. 
		розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 21.10.2020 року по справі № 420/7927/20 за позовом ОСОБА_1 до Авангардівської селищної ради Овідіопольського району Одеської області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,-
		 
		В С Т А Н О В И В:
		У серпні 2020 року ОСОБА_1 звернулась до Одеського окружного адміністративного суду із позовною заявою, у якій просила суд:
		- визнати протиправною відмову Авангардівської селищної ради Овідіопольського району Одеської області у наданні запитуваної інформації; 
		- зобов`язати Авангардівську селищну раду Овідіопольського району Одеської області надати ОСОБА_1 публічну інформацію, а саме: відомості про розмір оплати праці Авангардівського селищного голови за період з 01.01.2019 р. по 31.12.2019 р. із зазначенням його/ії щомісячного посадового окладу, щомісячних нарахувань за ранг, розміру щомісячно нарахованих та виплачених премії, матеріальної допомоги, з відображенням інформації про суми, нараховані до виплати та суми виплачені на руки після відрахування податків.
		В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначала, що Авангардівською селищною радою Овідіопольського району Одеської області протиправно відмовлено у наданні публічної інформації, мотивуючи її неналежним оформленням запиту. Зокрема, на думку позивачки, положення п.3 ч.5 ст.19 Закону України «Про доступ до публічної інформації» вимагають поставити дату та підпис лише на запитах поданих у письмовій формі. Водночас, ОСОБА_1 до Авангардівської селищної ради Овідіопольського району Одеської області запитом на публічну інформацію подавався в електронній формі. Крім того, позивачка стверджує, що Закон України «Про електронні документи та електронний документообіг» не стосується питань доступу до публічної інформації, які урегульовано спеціальним нормативно-правовим актом - Законом України «Про доступ до публічної інформації», який вимог до щодо цифрового підпису запиту в електронній формі не містить.
		Відповідач  Авангардівська селищна рада Овідіопольського району Одеської області з позовними вимогами ОСОБА_1 не погоджувалась з підстав викладених у письмовому відзиві на позовну заяву зазначаючи, що підставою для відмови у задоволенні запиту було недотримання позивачкою (запитувачем) вимог чинного законодавства до оформлення запитів про доступ до публічної інформації, а саме  відсутній підпис запиту у спосіб, установлений для відповідної форми запиту. 
		Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 21.10.2020р. по справі №420/7927/20 у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Авангардівської селищної ради Одеської області про визнання протиправною відмови щодо надання інформації відмовлено.
		Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що розпорядник інформації мав право відмовити у наданні позивачці інформації, оскільки запит був поданий в формі електронного документу без обов`язкового реквізиту - електронного цифрового підпису.
		Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу в якій зазначено про невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, що призвело неправильного застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а тому позивачка просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити повністю.
		В обґрунтування апеляційної скарги позивачка зазначає, що п.3 ч.5 ст.19 Закону України «Про доступ до публічної інформації» не зобов`язує запитувача проставляти підпис на електронному запиті. Розпорядник інформації не зобов`язаний перевіряти ні особу запитувача, ні достовірність його підпису. Вказана особливість є принциповою під час вирішення питань, пов`язаних із доступом до публічної інформації. Зазначений підхід кардинально відрізняється від регулювання обігу інших електронних документів. Також, позивачка наголошує, що з урахуванням ч.1 ст.6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний підпис може використовуватися для ідентифікації автора електронного документа. Втім, ідентифікація автора запиту на інформацію не є обов`язковою. Окрім того, Закон України «Про електронні документи та електронний документообіг» не стосується питань доступу до публічної інформації, які урегульовано спеціальним нормативно-правовим актом - Законом України «Про доступ до публічної інформації», який вимог до щодо цифрового підпису запиту в електронній формі не містить. До того ж, ОСОБА_1 вказує на те, що судом першої інстанції не проаналізовано жодного із наведених нею аргументів та не надано їм правової оцінки. Зокрема, окружний адміністративний суд не визначився як співвідносяться норми Закону України «Про доступ до публічної інформації» та Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», які конкурують між собою. Між тим, у спірному рішенні відсутні обґрунтування необхідності обов`язкової ідентифікації особи запитувача із посиланням на відповідні норми матеріального права.
		В силу приписів пунктів 1, 3 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
		Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, у системному зв`язку з положеннями чинного законодавства, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга позивача підлягає задоволенню, з урахуванням наступного.
		Зокрема, колегію суддів установлено, що 23.03.2020 року ОСОБА_1 на електронну адресу Авангардівської селищної ради Овідіопольського району Одеської області направлено запит щодо доступу до публічної інформації, шляхом направлення сканованого файлу запиту та файлу у форматі Word.
		23.03.2020 року за вх. № 9Пі вказаний запит зареєстровано Авангардівською селищною радою Овідіопольського району Одеської області.
		За наслідками розгляду запиту ОСОБА_1 від 23.03.2020р. про доступ до публічної інформації Авангардівською селищною радою Овідіопольського району Одеської області на ім`я запитувача надіслано лист від 30.03.2020р. №9ПІ.
		Означеним листом Авангардівської селищної ради Овідіопольського району Одеської області від 30.03.2020р. №9ПІ відмовлено ОСОБА_1 в задоволенні запиту щодо доступу до публічної інформації від 23.03.2020р., оскільки його подано в формі електронного документа без обов`язкового реквізиту  електронного цифрового підпису.
		Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом, та інформації, що становить суспільний інтерес визначено Законом України «Про доступ до публічної інформації», метою якого є забезпечення прозорості та відкритості суб`єктів владних повноважень і створення механізмів реалізації права кожного на доступ до публічної інформації.
		Згідно із п.2 ч.1 ст.5 Закону України «Про доступ до публічної інформації» доступ до інформації забезпечується шляхом надання інформації за запитами на інформацію.
		Суб`єктами відносин у сфері доступу до публічної інформації, відповідно до ст.12 Закону України «Про доступ до публічної інформації» є: 1) запитувачі інформації - фізичні, юридичні особи, об`єднання громадян без статусу юридичної особи, крім суб`єктів владних повноважень; 2) розпорядники інформації - суб`єкти, визначені у статті 13 цього Закону; 3) структурний підрозділ або відповідальна особа з питань доступу до публічної інформації розпорядників інформації.
		Порядок оформлення запитів на інформаціє визначено статтею 19 Закону України «Про доступ до публічної інформації», відповідно до якої запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні.
		Запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту.
		Запит на інформацію може бути індивідуальним або колективним. Запити можуть подаватися в усній, письмовій чи іншій формі (поштою, факсом, телефоном, електронною поштою) на вибір запитувача.
		Письмовий запит подається в довільній формі.
		Запит на інформацію має містити: 
		1) ім`я (найменування) запитувача, поштову адресу або адресу електронної пошти, а також номер засобу зв`язку, якщо такий є;
		2) загальний опис інформації або вид, назву, реквізити чи зміст документа, щодо якого зроблено запит, якщо запитувачу це відомо;
		3) підпис і дату за умови подання запиту в письмовій формі.
		Вичерпний перелік випадків, за наявності яких розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту наведено у статті 22 Закону України «Про доступ до публічної інформації», відповідно до частини 1 якої розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту в таких випадках:
		1) розпорядник інформації не володіє і не зобов`язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит;
		2) інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до частини другої статті 6 цього Закону;
		3) особа, яка подала запит на інформацію, не оплатила передбачені статтею 21 цього Закону фактичні витрати, пов`язані з копіюванням або друком;
		4) не дотримано вимог до запиту на інформацію, передбачених частиною п`ятою статті 19 цього Закону.
		Із системного аналізу вищенаведених законодавчих приписів убачається, що розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту, зокрема, у разі якщо поданий у письмовій формі запит не містить підпису запитувача.
		Водночас, колегією суддів установлено, що запит щодо доступу до публічної інформації ОСОБА_1 до Авангардівської селищної ради Овідіопольського району Одеської області подано в електронному вигляді, шляхом його надіслання на електронну адресу розпорядника інформації.
		Між тим, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що положення п.4 ч.1 ст.22 Закону України «Про доступ до публічної інформації», з урахуванням приписів п.3 ч.5 ст.19 Закону України «Про доступ до публічної інформації», не містять такого випадку, за наявності якого розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту, - як відсутність електронного цифрового підпису на запиті поданому в електронній формі.
		Таким чином, колегією суддів з`ясовано, що Авангардівською селищною радою Овідіопольського району Одеської області безпідставно відмовлено ОСОБА_1 в доступі до публічної інформації з підстав подання запиту про доступ до публічної інформації в формі електронного документа без обов`язкового реквізиту  електронного цифрового підпису.
		Відтак, з урахуванням вищевикладеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку щодо протиправності відмови Авангардівської селищної ради Овідіопольського району Одеської області, викладеної в листі від 30.03.2020р. №9ПІ, щодо доступу до публічної інформації, у зв`язку з чим позовні вимоги ОСОБА_1 є цілком обґрунтованими, правомірними та такими, що підлягають задоволенню.
		При цьому, на думку суду, є необґрунтованими твердження відповідача відносно наявності, передбачених п.4 ч.1 ст.22 Закону України «Про доступ до публічної інформації», підстав для відмови в задоволенні запиту, який подано в електронній формі та не містить підпису, оскільки відсутність електронного цифрового підпису на запиті поданому в електронній формі не визначена положеннями Закону України «Про доступ до публічної інформації» як випадок, за наявності якого розпорядник інформації має право відмовити в його задоволенні. 
		Не є юридично спроможними також посилання органу місцевого самоврядування на приписи Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», оскільки відповідно до статті 6 вказаного нормативного-правового акта для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис.
		Отже, електронний підпис може використовуватися для ідентифікації автора електронного документа.
		Натомість, законодавством у сфері доступу до публічної інформації не передбачено обов`язку розпорядника інформації ідентифікувати особу запитувача. Тобто, запитувачу не потрібно додавати до запиту документи, що посвідчують особу (копію паспорта, ідентифікаційного коду), а розпорядник інформації не здійснює жодних дій з перевірки особи запитувача, наприклад звірення підпису із зразком, надсилання уточнюючих запитань тощо. Запитувач може вказати будь-яке прізвище, ім`я, по батькові, і розпорядник не може і не повинен його перевіряти.
		Означене також спростовує, викладені окружним адміністративним судом в оскаржуваному рішенні висновки.
		Відповідно до п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
		Згідно із практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
		Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі.
		Відповідно до частини 1 статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
		Згідно із п.2 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
		Статтею 317 КАС України передбачено, що підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
		Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.
		Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.
		З урахуванням наведеного колегія суддів вважає, що судом першої інстанції прийнято рішення з порушенням норм матеріального права, у зв`язку з чим суд апеляційної інстанції вирішив його скасувати та ухвалити нове судове рішення про задоволення позовних вимог.
		Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,-
		П О С Т А Н О В И В:
		Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. 
		Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 21.10.2020 року по справі № 420/7927/20 скасувати і ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 , задовольнити.
		Визнати протиправною відмову Авангардівської селищної ради Овідіопольського району Одеської області, викладену в листі від 30.03.2020р. №9ПІ, щодо відмови ОСОБА_1 у наданні запитуваної інформації. 
		Зобов`язати Авангардівську селищну раду Овідіопольського району Одеської області надати ОСОБА_1 запитувану інформацію, а саме: відомості про розмір оплати праці Авангардівського селищного голови за період з 01.01.2019 р. по 31.12.2019 р. із зазначенням його/ії щомісячного посадового окладу, щомісячних нарахувань за ранг, розміру щомісячно нарахованих та виплачених премії, матеріальної допомоги, з відображенням інформації про суми, нараховані до виплати та суми виплачені на руки після відрахування податків.
		Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Авангардівської селищної ради Овідіопольського району Одеської області (67806, Одеська область, Овідіопольський район, смт.Авангард, вул.Добровольського,26, код ЄДРПОУ 23211248) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) судовий збір у загальному розмірі 2102 (дві тисячі сто дві)грн. 
		Постанова суду набирає законної сили з дати її підписання суддями та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня отримання сторонами копії судового рішення.
		 
		Суддя-доповідач  Димерлій О.О.Судді    Танасогло Т.М.   Єщенко О.В.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...