Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 372/104/21 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти громадського порядку та моральності; Хуліганство.
Надіслано судом: 05.02.2021. Зареєстровано: 07.02.2021. Забезпечено надання загального доступу: 08.02.2021.
Дата набрання законної сили: 04.02.2021
Номер судового провадження: 1-кп-130/21
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12020110230001472

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 372/104/21 
		Провадження 1-кп-130/21 
		ухвала
		Іменем України
		27 січня 2021 року      Обухівський районний суд Київської області в складі:
		головуючого судді: ОСОБА_1 ,
		при секретарі ОСОБА_2 ,
		за участю прокурора ОСОБА_3 , 
		захисника ОСОБА_4 , 
		обвинуваченого ОСОБА_5 ,
		перекладача ОСОБА_6 ,
		розглянувши у підготовчому судовому засіданні матеріали кримінального провадження внесеному в ЄРДР за № 12020110230001472 від 19.10.2020 року за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України, 
		 ВСТАНОВИВ:
		19.01.2021 року до Обухівського районного суду Київської області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020110230001472 від 19.10.2020, відносно ОСОБА_5 за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України.
		Ухвалою судді від 20.01.2021 призначене підготовче судове засідання по вищевказаному кримінальному провадженню відповідно до вимог ч. 1 ст. 314 КПК України.
		В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 просила призначити справу до судового розгляду. Заперечила щодо клопотань про закриття кримінального провадження, про зміну запобіжного заходу, про скасування постанови про продовження строку досудового розслідування з підстав того, що обвинувальний акт складений відповідно до вимог КПК України.
		Захисник ОСОБА_4 заперечив щодо призначення справи до судового розгляду. Подав клопотання про закриття кримінального провадження, про зміну запобіжного заходу та про скасування постанови про продовження строку досудового розслідування. Вважає, що на день підготовчого засідання у кримінальному провадженні є підстави для закриття кримінального провадження відносно ОСОБА_5 на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України. Крім того, враховуючи особу ОСОБА_5 , його бездоганну процесуальну поведінку, недієвість існуючого запобіжного заходу, втратою мети його застосування, стадію провадження, ризики які існували при застосуванні запобіжного заходу значно зменшились, просив змінити запобіжний захід щодо обвинуваченого ОСОБА_5 з застави на особисте зобов`язання. Також просив скасувати постанову від 08.11.2020 керівника Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області ОСОБА_7 про продовження строку досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12020110230001472 відносно ОСОБА_5 за ч. 4 ст. 296 КК України. 
		Обвинувачений ОСОБА_5 підтримав клопотання захисника.
		Заслухавши думки учасників кримінального провадження, вивчивши обвинувальний акт, долучений до нього реєстр матеріалів досудового розслідування, суд приходить до наступного висновку.
		Відповідно до п. 2 ч. 3ст. 314 КПК Україниу підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про закриття провадження у випадку встановлення підстав, передбачених пунктами 4-8, 10 частини першої або частиною другоюстатті 284 цього Кодексу.
		Згідно з п. 10 ч. 1ст. 284 КПК Україникримінальне провадження закривається в разі, якщо після повідомлення особі про підозру закінчився строк досудового розслідування, визначенийстаттею 219 цього Кодексу, крім випадку повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину проти життя та здоров`я особи.
		За змістом п. 5 ч. 1ст. 3 КПК Українидосудове розслідування - це стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності.
		Положення ст.ст.219,294 - 295 КПК Українивизначають строки досудового розслідування, порядок їх обчислення та продовження.
		Відповідно до ч. 2ст. 113 КПК Українибудь-яка процесуальна дія або сукупність дій під час кримінального провадження мають бути виконані без невиправданої затримки і в будь-якому разі не пізніше граничного строку, визначеного відповідним положенням цьогоКодексу.
		Згідно з вимогамист. 219 КПК Українидосудове розслідування повинно бути закінчено протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину. Строк досудового розслідування може бути продовжений з підстав та в порядку, передбаченихКПК України.
		Судом встановлено, що 19.01.2021 року до Обухівського районного суду Київської області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020110230001472 від 19.10.2020, відносно ОСОБА_5 за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України.
		З реєстру матеріалів досудового розслідування вбачається, що 12.09.2020 у вказаному кримінальному провадженні ОСОБА_5 повідомлено про підозру.
		15.01.2021 заступником начальника Обухівського відділу Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області складено обвинувальний акт про обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4ст. 296 КК України, який 19.01.2021 скерованодо суду для розгляду по суті.
		З копії ухвали Обухівського районного суду Київської області від 11.12.2020 вбачається, що 08.11.2020 постановою керівника Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області ОСОБА_7 , строк досудового розслідування у кримінальному провадженні продовжено до трьох місяців, тобто до 12.12.2020.
		07.12.2020 слідчим суддею Обухівського районного суду Київської області продовжено строки досудового розслідування у кримінальному провадженні №12020110230001472 до 20.01.2020 включно.
		За таких обставин, досудове розслідування в кримінальному провадженні № 12020110230001472 тривало в межах строків, передбаченихст.219 КПК України. 
		Таким чином, суд вважає, що відсутні будь-які процесуальні підстави та можливості для закриття кримінального провадження, відтак твердження сторони захисту про те, що звернення до суду із обвинувальним актом відбулося після закінчення строку досудового розслідування є безпідставними, тому підстав для прийняття судом у підготовчому судовому засіданні рішення, передбаченого ч. 3ст. 314 КПК України, не вбачається.
		Щодо клопотання про зміну запобіжного заходу, суд приходить до висновку, що запобіжний захід обраний ОСОБА_5 у виді застави слід залишити без змін, оскільки достатні стримуючі фактори, які б свідчили про протилежне в матеріалах справи відсутні. Таким чином відсутні підстави вважати, що менш суворі запобіжні заходи будуть адекватними заходами у даному кримінальному провадженні.
		Обставини, зазначені захисником для зміни запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_5 на особисте зобов`язання суд вважає недостатніми для задоволення клопотання захисту та вважає, що саме обраний раніше запобіжний захід буде сприяти забезпеченню виконання обвинуваченими процесуальних обов`язків у кримінальному провадженні.
		Відповідно до ч.2ст.303 КПК Українискарги на інші рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора (які не передбачені ч.1ст. 303 КПК України) не розглядаються під час досудового розслідування і можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді згідно з правиламистатей 314 - 316 цього Кодексу.
		Згідно ч. 1ст. 36 КПКУкраїни прокурор, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цьогоКодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється.
		Пунктом 9 ч. 2ст. 36 КПКУкраїни визначено, що прокурор, здійснюючи нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням, уповноважений: приймати процесуальні рішення у випадках, передбачених законом, зокрема щодо продовження строків досудового розслідування за наявності підстав, передбачених цим Кодексом.
		У відповідності до ч.3ст. 295 КПК України, копія клопотання про продовження строку досудового розслідування вручається слідчим або прокурором, який здійснює нагляд за додержанням законів під час проведення цього досудового розслідування, підозрюваному та його захиснику не пізніше ніж за п`ять днів до дня подання клопотання прокурору, уповноваженому на розгляд питання про продовження строку досудового розслідування.
		Статтею 295 КПК Українипередбачений порядок вирішення прокурором клопотання про продовження досудового розслідування, відповідно до якого визначено підстави для задоволення та відмови в задоволенні такого клопотання.
		Частиною 4ст. 295 КПК Українивизначено, що прокурор, уповноважений розглядати питання продовження строку досудового розслідування, зобов`язаний розглянути клопотання не пізніше трьох днів з дня його отримання, але в будь-якому разі до спливу строку досудового розслідування.
		Так, підставою для відмови в задоволенні такого клопотання вказаною статтею передбачено не доведення слідчим, прокурором, який звернувся з клопотанням, наявності підстав, передбачених ч. 6ст. 295 КПК України, а також якщо досліджені під час вирішення цього питання обставини свідчать про відсутність достатніх підстав вважати, що сталася подія кримінального правопорушення.
		Таким чином, обов`язок доказування необхідності продовження строків досудового розслідування покладається на особу, яка звертається до прокурора з відповідним клопотанням, у зв`язку з чим не подання стороною захисту заперечень на таке клопотання не впливає на прийняття прокурором рішення про доцільність продовження строків досудового розслідування, а тому факти недотримання на досудовому розслідування передбаченихст. 295 КПК Українистроків не є істотною підставою для скасування оскаржуваної постанови прокурора під час підготовчого судового засідання, враховуючи також й ту обставину, що досудове розслідування даного кримінального провадження закінчено шляхом звернення до суду з обвинувальним актом.
		Таким чином, судом не встановлено передбачених законом підстав для скасування постанови від 08.11.2020 керівника Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області ОСОБА_7 про продовження строку досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12020110230001472 відносно ОСОБА_5 за ч. 4 ст. 296 КК України, а тому скарга захисника адвоката ОСОБА_4 задоволенню не підлягає.
		Згідно п. 3 ч. 3ст. 314 КПК Україниу підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення, повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогамКПК України.
		Завданнями кримінального провадження, у відповідності дост. 2 КПК України, є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
		Згідно з положеннями п. 13 ч. 1 ст. 3 КПК України, обвинувачення - твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, висунуте в порядку, встановленого цим Кодексом.
		Відповідно до ч. 4ст. 110 КПК Україниобвинувальний акт є процесуальним документом, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченимст.291 КПК України, яка, в свою чергу, містить вичерпний перелік відомостей, які повинен містити обвинувальний акт і вони є обов`язковими для їх виконання слідчим і прокурором.
		 Зокрема, згідно з п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України, обвинувальний акт має містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті КК України та формулювання обвинувачення. При цьому, за змістом цієї норми, формулювання обвинувачення в обвинувальному акті викладається після викладу фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, та правової кваліфікації кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті Закону України про кримінальну відповідальність. 
		Таким чином, у підготовчому судовому засіданні підлягає з`ясуванню чи відповідає вимогамКПК Україниобвинувальний акт.
		Відповідно до ч. 2ст. 291 КПК Україниобвинувальний акт має містити відомості про найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер; анкетні відомості кожного обвинуваченого (прізвище, ім`я, по батькові, дату та місце народження, місце проживання, громадянство); анкетні відомості кожного потерпілого (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); прізвище, ім`я, по батькові та займана посада слідчого, прокурора; виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення; обставини, які обтяжують чи пом`якшують покарання; розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням; розмір витрат на залучення експерта (у разі проведення експертизи під час досудового розслідування); дату та місце його складення та затвердження.
		Відповідно до вимог ч. 1ст. 9 КПК Українипід час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов`язані неухильно додержуватися вимогКонституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.
		Крім того, суд наголошує на тому, що Європейський суд з прав людини у справі «Абрамян проти Росії» від 09.10.2008 року зазначив, що у тексті п.п. «а» п. 3 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, вказано на необхідність приділяти особливу увагу роз`ясненню «обвинувачення» особі, стосовно якої порушено кримінальну справу. Деталі вчинення злочину можуть відігравати вирішальну роль під час розгляду кримінальної справи, оскільки саме з моменту доведення їх до відома підозрюваного він вважається офіційно письмово повідомленим про фактичні та юридичні підстави пред`явленого йому обвинувачення справа «Камасінскі проти Австрії», (№9783/82, п.79). Крім того, Суд нагадує, що положення підпункту «а» п. 3 ст. 6 Конвенції необхідно аналізувати у світлі більш загальної норми про право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п.1 цієї статті. У кримінальній справі надання повної, детальної інформації щодо пред`явленого особі обвинувачення та, відповідно, про правову кваліфікацію, яку суд може дати відповідним фактам, є важливою передумовою забезпечення справедливого судового розгляду ( рішення від 25.03.1999 р. у справі «Пелісьє та Сассі проти Франції» (№25444/94, п. 52); рішення від 25.07.2000 р. у справі «Матточіа проти Італії», (№23969/94, п. 58).
		Справедливість під час провадження у справі необхідно оцінювати, беручи до уваги розгляд справи в цілому (рішення від 01.03.2001 р. у справі «Даллос проти Угорщини», № 29082/95, п. 47). Крім того, право бути поінформованим про характер і причини обвинувачення потрібно розглядати у світлі права обвинуваченого мати можливість підготуватися до захисту, гарантованого підпунктом «b» п. 3 ст. 6 Конвенції (рішення у справі «Пелісьє та Сассі проти Франції», п. 54, а також «Даллос проти Угорщини», п. 47).
		Відповідно до п. п. 5, 9 ч. 2ст. 291 КПК Україниобвинувальний акт, серед іншого, має містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, та формулювання обвинувачення; дату його складення та затвердження.
		Вирішуючи питання щодо відповідності обвинувального акту вимогам закону, суд враховує висновок, викладений у Постанові Верховного Суду України від 24 листопада 2016 року у справі № 5-328кс16, відповідно до якого аналіз цієї норми свідчить, що закон вимагає обов`язкове відображення в обвинувальному акті трьох складників: 1) фактичних обставин кримінального правопорушення; 2) правової кваліфікації; 3) формулювання обвинувачення.
		При цьому в доктрині кримінального процесу під формулюванням обвинувачення розуміється короткий виклад тексту диспозиції кримінально-правової норми, порушення якої інкримінується особі, фабула обвинувачення виступає фактичною моделлю вчиненого злочину, а юридичне формулювання (формула та формулювання обвинувачення) - це правова модель злочину, вказівка на кримінально-правові норми, порушення яких інкримінується обвинуваченому.
		Суд звертає увагу, що важливим є виклад саме фактичних обставин кримінального правопорушення, бо правильне їх відображення має суттєве значення не тільки для аргументації висновків слідчого, але і для дослідження обставин вчиненого кримінального правопорушення в суді та для реалізації права на захист. Фабула обвинувачення є фактичною моделлю вчиненого злочину, а юридичне формулювання (формула та формулювання обвинувачення) - це правова модель злочину, вказівка на кримінально-правові норми, порушення яких інкримінується обвинуваченому.
		Отже, виклад фактичних обставин та формулювання обвинувачення в обвинувальному акті має містити дані щодо події кримінального правопорушення; мотиву вчинення кримінального правопорушення, на підставі яких, відповідно до диспозиції певної статтіКримінального кодексу Україниможна встановити в діях обвинуваченого склад кримінального правопорушення, з урахуванням, у тому числі, кваліфікуючих ознак.
		Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, обвинувальний акт відносно ОСОБА_5 не відповідає вимогам     ст. 291 КПК України, оскільки в ньому не конкретно незрозуміло та суперечливо викладені обставини, які були встановлені слідчим за результатами досудового розслідування, що суперечить вимогам п.5 ч.2ст.291 КПК України.
		Формулювання обвинувачення повинно складатися з обставин, які свідчать про наявність доведених даних про подію (час, місце, спосіб) кримінального правопорушення, форму вини, мотив і мету його вчинення, обставини, які впливають на ступінь тяжкості кримінального правопорушення тощо.
		Правова кваліфікація дій особи в обвинувальному акті повинна містити не тільки посилання на окрему статтю і частину цієї статті кримінального закону, а й точне формулювання у тому числі і об`єктивної сторони та кваліфікуючих ознак конкретного кримінального правопорушення. ОСОБА_5 інкримінується вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч.4ст. 296 КК України, у обвинувальному акті при викладенні фактичних обставин зазначено, що своїми умисними діями, які виразилися у вчиненні хуліганства, тобто грубому порушенні громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю та винятковим цинізмом, вчиненому групою осіб з застосуванням предмету, спеціально пристосованого для нанесення тілесних ушкоджень, ОСОБА_5 , обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України.
		Відповідно дост. 91 КПК Україниу кримінальному провадженні підлягають доказуванню, зокрема, подія кримінального правопорушення, час вчинення злочину та інші обставини вчинення кримінального правопорушення; мотив вчинення кримінального правопорушення.
		Безпосереднім об`єктом кримінально-правової охорони застаттею 296 КК Україниє громадський порядок, тобто суспільні відносини, що сформовані внаслідок дії правових норм, а також моральних-етичних засад, звичаїв, традицій та інших позаюридичних чинників і полягає в дотриманні усталених правил співжиття. Його додатковим факультативним об`єктом може виступати, зокрема, здоров`я особи.
		Кримінальний кодекс Українине пов`язує наявність хуліганства з його вчиненням у громадських місцях, однак вчинення хуліганських дій у присутності інших людей, є однією із ознак, яка вказує на грубість порушення громадського порядку.
		Об`єктивна сторона хуліганства в самомуКримінальному кодексі Українине конкретизована. Аналіз диспозиції ст. 296 показує, що обов`язковою ознакою об`єктивної сторони цього злочину є лише вчинення діяння. Саме ж діяння полягає в грубому порушенні громадського порядку, яке супроводжується, зокрема, особливою зухвалістю.
		Проявами особливої зухвалості під час цих дій є, зокрема, нахабне поводження, буйство, бешкетування, поєднане з насильством, тривале порушення спокою громадян, тимчасове порушення нормальної діяльності, тобто хуліганство може виражатися у вчиненні діянь, які передбачені іншими статтями Особливої частиниКримінального кодексу України. Ознакою об`єктивної сторони хуліганства такі діяння стають з урахуванням місця, часу й обстановки, інших об`єктивних ознак, а також мотивів їх вчинення.
		Кримінально караним є грубе порушення громадського порядку. Грубість порушення громадського порядку визначається з урахуванням, зокрема, тривалості хуліганських дій, кількості і характеристики потерпілих, ступеня порушення їхніх прав та законних інтересів тощо. Таким чином, грубе порушення громадського порядку має місце тоді, коли йому заподіюється істотна шкода, коли хуліганство пов`язане з посяганням на інші правоохоронювані цінності, задля збереження яких підтримується громадський порядок, коли це зачіпає важливі інтереси чи інтереси багатьох осіб, коли відновлення порядку вимагає значних, тривалих зусиль.
		Суб`єктивна сторона хуліганства характеризується умисною виною і мотивом явної неповаги до суспільства. Неповага до суспільства - це прагнення показати свою зневагу до існуючих правил і норм поведінки в суспільстві, самоутвердитися за рахунок приниження інших осіб, протиставити себе іншим громадянам, суспільству, державі. Вказана неповага має бути явною. Це означає, що неповага до суспільства є очевидною, безсумнівною як для хулігана, так і для очевидців його дій.
		З аналізу обвинувачення, викладеного в обвинувальному акті, вбачається відсутність викладення всіх обставин кримінального правопорушення, оскільки судом встановлено, що в обвинувальному акті при викладі фактичних обставин, формулюванні обвинувачення не зазначено, в чому полягає грубість порушення громадського порядку (чи заподіяна істотна шкода громадському порядку, чи пов`язане хуліганство з посяганням на інші правоохоронювані цінності, задля збереження яких підтримується громадський порядок, чи зачіпає важливі інтереси чи інтереси багатьох осіб, чи вимагає відновлення порядку значних, тривалих зусиль), чи вчинялися хуліганські дії в присутності інших осіб та в разі їх наявності кількість цих осіб, чи було порушено нормальну діяльність, оскільки інкримінований обвинуваченому злочин був вчинений в людному місці - ресторані, а також тривалість хуліганських дій, що впливає на встановлення наявності об`єктивної сторони злочину; відсутнє конкретизоване зазначення тих обставин, які дають змогу встановити наявність такої ознаки суб`єктивної сторони даного складу злочину, як мотив, оскільки незрозуміло, в чому саме виразилася явна неповага до суспільства, яка характеризується, як правило, прагненням показати свою зневагу до існуючих правил і норм поведінки в суспільстві, самоутвердитися за рахунок приниження інших осіб, протиставити себе іншим громадянам, суспільству, державі, та кому і якого ступеню тяжкості були нанесені тілесні ушкодження.
		Таким чином, вказані невідповідності обвинувального акту вимогам діючого КПК України, унеможливлюють якісно і в повній мірі здійснити захист від пред`явленого обвинувачення, що порушує право особи на захист.
		Статтею 17Закону України«Про виконаннярішень тазастосування практикиЄвропейського судуз правлюдини» передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод1950 року та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
		З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про наявність обставини, яка перешкоджає судовому розгляду обвинувального акту відносно ОСОБА_5 та ухвалення законного і обґрунтованого рішення.
		Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що обвинувальний акт не відповідає вимогам ст. 291 КПК України, що відповідно до вимог ст.314КПК України є підставою для повернення обвинувального акту прокурору.
		За змістом частин 1, 3статті 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачений цим Кодексом. Зокрема, суд у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень КПК України.
		Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про неможливість призначення обвинувального акту до судового розгляду, у зв`язку з невідповідністю вимогам діючого законодавства та повернення обвинувального акту прокурору для усунення недоліків, які знайшли своє підтвердження під час підготовчого судового засідання.
		На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 291, 314, 315, 376 КПК України, суд, -
		У Х В А Л И В:
		В задоволенні клопотання захисника ОСОБА_4 , про закриття кримінального провадження, про зміну запобіжного заходу, про скасування постанови про продовження строку досудового розслідування, відмовити. 
		   Обвинувальний акт у кримінальному провадженні внесеному в ЄРДР за № 12020110230001472 від 19.10.2020 року, за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України, повернути прокурору Обухівського відділу Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області, для усунення вказаних в ухвалі недоліків.
		На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Київського апеляційного суду через Обухівський районний суд протягом семи днів з дня її оголошення.
		 
		Суддя:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...