Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 463/9977/20 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти власності; Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем.
Надіслано для оприлюднення: 05.02.2021. Зареєстровано: 07.02.2021. Забезпечено надання загального доступу: 08.02.2021.
Дата набрання законної сили: 09.02.2021
Номер судового провадження: 1-кс/463/776/21
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 62020140000000511

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		   Справа №463/9977/20
		   Провадження №1-кс/463/776/21
		 
		У Х В А Л А
		 
		01 лютого 2021 року                Личаківський районний суд м. Львова
		Cлідчий суддя ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши клопотання слідчого Першого слідчого відділу слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Львові, погоджене прокурором Львівської обласної прокуратури про застосування запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту відносно
		ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Волиця Сокальського району Львівської області, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, проживаючого та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , працюючого: ДП «Радехівське лісомисливське господарство», лісничий, раніше не судимому, підозрюваному у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28 ч. 4 ст. 246, ч. 1 ст. 365, ч. 3 ст. 365 КК України
		ВСТАНОВИВ:
		Слідчий Першого слідчого відділу слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Львові, як сторона кримінального провадження, звернувся з клопотанням до слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту строком на два місяці та з покладенням на підозрюваного таких обов`язків: 
		- не залишати місця постійного проживання за адресою: АДРЕСА_1 , або іншого місця, де він буде проживати (перебувати) попередньо інформувавши орган досудового розслідування,  без дозволу слідчого, прокурора або суду, впродовж строку дії запобіжного заходу;
		- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
		- прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду на першу усну чи письмову вимогу;
		- здати на зберігання до відповідного органу державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну (у випадку наявності таких).
		- утримуватися від спілкування в незаконний спосіб із свідками та експертами у вказаному кримінальному провадженні
		Клопотання мотивує тим, що в провадженні Першого слідчого відділу слідчого управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Львові, перебуває кримінальне провадження № 62020140000000511 від 14.05.2020. В межах цього кримінального провадження ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 28 - ч. 4 ст. 246 КК України  організації незаконної порубки дерев у лісах, перевезенні та збуті незаконно зрубаних дерев, що спричинило тяжкі наслідки, вчинених організованою групою повторно.
		Крім того, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 365 КК України  у перевищенні службових повноважень, тобто умисному вчиненні працівником правоохоронного органу дій, які явно виходять за межі наданих йому повноважень, що спричинило істотну шкоду.
		Крім того, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 365 КК України  у перевищенні службових повноважень, тобто умисному вчиненні працівником правоохоронного органу дій, які явно виходять за межі наданих йому повноважень, що спричинило тяжкі наслідки.
		Зокрема, згідно даних слідства, організована та очолювана лісничим Бендюзького лісництва ДП «Радехівське ЛМГ» ОСОБА_5 злочинна група, до якої входили співробітники цього ж лісництва, ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 переслідуючи мету незаконного збагачення, в період січняжовтня 2020 року, на ввірених службовим особам ділянках лісництва, незаконно вчинили порубку дерев різних порід, які в подальшому перевозили та реалізовували третім особам, чим спричинили заподіяння шкоди державі на суму понад 2 600 000 гривень.
		Обґрунтованість підозри доводиться зібраними доказами. ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні ряду злочинів, два з яких є тяжкими і за які йому загрожує покарання у виді позбавлення волі на строк до 10 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, а відтак, існують підстави вважати, що підозрюваний з огляду на тяжкість покарання може переховуватись від органів досудового розслідування та суду. Крім того, підозрюваний може впливати на свідків, оскільки покази останніх суд досліджує безпосередньо. З огляду на систематичність протиправних дій існує ризик вчинення підозрюваним іншого кримінального правопорушення. Таким чином, більш м`який запобіжний захід не зможе запобігти вказаним ризикам. 
		Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав з підстав, викладених у такому клопотанні. Менш суворі запобіжні заходи не достатні для запобігання вказаним у клопотанні ризикам, з приводу чого клопотання просить задовольнити. Обґрунтованість підозри доводиться зібраними у кримінальному провадженні доказами. 
		Захисник проти клопотання заперечив, вважаючи підозру необґрунтованою, оскільки розмір завданої шкоди довкіллю може доводитись виключно висновком експертизи, яка в межах кримінального провадження не проводилась. Крім того, з моменту внесення відомостей до ЄРДР і по даний час підозрюваний не допустив жодного процесуального порушення та завжди з`являвся на виклик до слідчого. Крім того, підозрюваний позитивно характеризується, одружений, має постійне місце проживання, утримує двох дітей, тобто має місці соціальні зв`язки. Заявлені у клопотанні ризики вважає необґрунтованими. 
		Підозрюваний ОСОБА_5 в судовому засіданні в повному обсязі підтримав пояснення свого захисника.
		Оглянувши та перевіривши надані матеріали клопотання, а також матеріали кримінального провадження, слідчий суддя приходить до наступних висновків.
		До Єдиного реєстру досудового розслідування за № 62020140000000511 внесені дані з приводу вчинення кримінальних правопорушень, відповідальність за які передбачена ч. 3 ст. 191, ч. 3 ст. 28 - ч. 4 ст. 246, ч. 1 ст. 365, ч. 3 ст. 365 КК України. 
		Про підозру у вчинені злочинів, передбачених ч. 3 ст. 28 - ч. 4 ст. 246, ч. 1 ст. 365, ч. 3 ст. 365 КК України ОСОБА_5 повідомлено 27.01.2021. Окрім нього в межах даного кримінального провадження про підозру у вчиненні злочинів повідомлено ще шести особам  співробітникам Бендюзького лісництва ДП «Радехівське ЛМГ». В силу вимог ст. 12 КК України перший і третій злочини є тяжкими, другий  нетяжкий.
		Відповідно до вимог ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків.
		У відповідності до ч.1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
		1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 
		2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
		3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
		Вказані обставини слідчий суддя розглядатиме окремо.
		 
		Чи існує обґрунтована підозра у вчиненні злочину?
		 
		Кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики ЄСПЛ (частина 5 статті 9 КПК).
		Відповідно до усталеної практики ЄСПЛ (наприклад, пункт 32 рішення у справі «Fox,CampbellandHartleyv.theUnitedKingdom» від 30.08.1990 (заяви № 12244/86, 12245/86; 12383/86) термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (пункт 175 рішення ЄСПЛ від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» (заява № 42310/04)). Хоча факти на момент вирішення питання про утримання під вартою і не повинні бути переконливими настільки, щоб можна було визначити винуватість особи у вчиненні злочину, суд повинен оцінити докази, надані сторонами, на предмет їхньої допустимості, достовірності та належності і відкинути ті з них, що не відповідають цим критеріям. При цьому суд має обґрунтовувати своє рішення на підставі дослідження у суді обґрунтованої підозри, а не на основі даних, поданих стороною обвинувачення.
		Наявність обґрунтованої підозри є умовою sinequanon законності застосування запобіжного заходу.
		Крім того, в цьому аспекті важливо відзначити, що відповідно до прецедентної практики ЄСПЛ, існують різні критерії доведеності необхідні для звинувачення (як правило, доведеність за відсутності обґрунтованих сумнівів) та переслідування (як правило, обґрунтована підозра у скоєнні злочину) особи. Отже, можуть бути звичайно такі випадки, коли обґрунтована підозра не призводить у результаті судового розгляду до засудження особи за відсутності обґрунтованих сумнівів. Однак, у таких ситуаціях держава має законний інтерес забезпечити, аби особи, щодо яких існує обґрунтована підозра у скоєнні злочину, не намагались ухилитися від правосуддя або підірвати належне проведення судового розгляду, у ході якого має бути розглянуто питання про їхню винність або невинність («СПРАВА LAVRECHOV ПРОТИ ЧЕСЬКОЇ РЕСПУБЛІКИ», рішення від 20.06.2013, заява № 57404/08, п. 50).
		Обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення підтверджується зібраними по кримінальному провадженню доказами, зокрема:
		розрахунком матеріальної шкоди визначеним Державною екологічною інспекцією у Львівській області, згідно якого загальний розмір шкоди становить 2489395,40 грн.;
		висновком експерта № 6/3-75 від 23.12.2020, згідно якого розрахунково та документально практично по всіх кварталах підтверджено розрахунок матеріальної шкоди, визначений Державною екологічною інспекцією. По суті, розрахунково та документально не підтверджено лише розмір шкоди в результаті рубки дерев у кварталі 64 виділ 62, кварталі 50 виділ 13, кварталі 31 виділ 35, кварталі 2 виділ 10, кварталі 24 виділ 8. Разом з тим, по таких кварталах експерт одночасно вказав підтверджений розмір шкоди, який не суттєво відрізняється від того, який був визначений Державною екологічною інспекцією, чим спростовуються доводи сторони захисту щодо неналежного визначення розміру шкоди.
		Такі докази в об`єктивному взаємозв`язку вказують на обґрунтованість підозри ОСОБА_5 , оскільки несуть в собі достатню кількість фактів та відомостей, які б задовольняли об`єктивного спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила правопорушення.
		При цьому, оцінюючи вказані докази з точки зору належності, допустимості, достовірності слідчим суддею не встановлено істотного порушення прав та свобод людини при отриманні таких доказів. Зрештою, сторона захисту на такі обставини не посилається.
		Також, виходячи з фактичних обставин справи, на даний час слід погодитись з правильністю кримінально-правової кваліфікації дій ОСОБА_5 .
		Відтак, керуючись стандартом «обґрунтована підозра» слідчий суддя приходить до висновку, що прокурором доведено наявність обставин, передбачених п. 1 ч. 1 ст. 194 КПК України.
		 
		Ризики, які були заявлені стороною обвинувачення, та їх обґрунтованість.
		 
		Статтею 177 КПК України визначено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:
		1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
		2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
		3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
		4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
		5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
		Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій.
		При цьому КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
		Тому, слідчий суддя відкидає всі аргументи сторони захисту про відсутність доказів, які підтверджують зазначені у клопотанні ризики, а оцінку цих ризиків проведе з точки зору доказів, які підтверджують, що підозрюваний має реальну можливість здійснити відповідні дії на шкоду інтересам кримінального провадження.
		В мотивах клопотання слідчий покликається виключно на існування ризиків, передбачених пунктами 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. Відповідно, враховуючи таку засаду кримінального провадження як диспозитивність слідчий суддя детального розгляне можливість існування цих ризиків та не буде перевіряти можливість існування інших ризиків, передбачених статтею 177 КПК України.
		 
		Чи існує ризик переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду?
		 
		Такий ризик слідчий суддя оцінить в світлі обставин цього кримінального провадження та особистої ситуації (обставин) підозрюваного.
		Санкції статей, за якими підозрюється ОСОБА_5 , передбачає покарання виключно у виді позбавлення волі на строк до десяти років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років. В силу вимог статті 12 КК України, два з інкримінованих злочинів є тяжкими, третій  нетяжким.
		В п. 36 рішення від 20.05.2010р., яке ухвалено у справі «Москаленко проти України» (заява № 37466/04) Європейський суд з прав людини зазначив, що суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину. Враховуючи серйозність висунутих щодо заявника обвинувачень, державні органи могли виправдано вважати, що такий ризик існує.
		Як уже зазначалось вище, поза розумним сумнівом обґрунтованість підозри ОСОБА_5 стосується двох тяжких злочинів та одного нетяжкого.
		Відповідно до даних електронної декларації підозрюваного, його дохід за 2019 рік становить 123 048 грн. Дружиною підозрюваного отримано договір від відчуження нерухомого майна в розмірі 269620 грн. Також, у власності підозрюваного є дві земельні ділянки загальною площею понад 4500 кв.м. Отже, сім`я підозрюваного матеріально забезпечена, а відтак, останній має можливість переховуватись від слідства та суду, чим доводиться існування відповідного ризику.
		Разом з тим, слід врахувати особу підозрюваного, який одружений, має двох дітей, з вищою освітою, раніше не судимий, позитивно характеризується, має постійне місце роботи.
		Крім того, не може залишитись поза увагою той факт, що досудове розслідування у кримінальному провадженні триває з 14.05.2020 і сторона обвинувачення так і не надала доказів, які б свідчили про намір підозрюваного ухилитись від слідства та суду.
		Зрештою, загальновідомим є факт існування карантинних обмежень, в тому числі в частині закриття транспортних сполучень, що створює реальні перешкоди у перетині державного кордону.
		Таким чином, слідчий суддя приходить до висновку, що ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду є мінімальним.
		 
		Щодо ризику незаконно впливати на свідків та інших учасників кримінального провадження.
		 
		При встановленні наявності ризику впливу на свідків, слід враховувати встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України).
		Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК України).
		За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
		Крім того, слід врахувати, що вплив на свідків може здійснюватись в силу займаної підозрюваним посади та в силу його авторитету і здобутих зв`язків по службі.
		Разом з тим, слідчий суддя враховує характер та обставини вчинення цього кримінального правопорушення, а саме те, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні двох злочинів у сфері службової діяльності, та одного злочину в сфері довкілля, де основна доказова база не може ґрунтуватись виключно на поясненнях свідків.
		Так само як і в попередньому випадку слід врахувати терміни, які минули з моменту внесення відомостей до ЄРДР і відсутність будь-яких доказів про здійснення підозрюваним впливу на свідків та інших учасників кримінального провадження.
		Відтак, ризик впливу на свідків та інших учасників кримінального провадження хоч і існує, проте він теж мінімальний.
		 
		Щодо ризику вчинення підозрюваним іншого кримінального правопорушення.
		 
		Вказаний ризик слідчий суддя оцінить в світлі інформації про особу підозрюваного, беручи до уваги також той факт, що вказаний ризик сторона обвинувачення в основному пов`язує із систематичністю дій підозрюваного з вирубки дерев. 
		Зокрема, слід врахувати, що підозрюваний має місці соціальні зв`язки, про що слідчий суддя детально описав вище, раніше не судимий.
		Зрештою, слідчому судді не надано жодного доказу на підтвердження такого ризику.
		Тому, вказаний ризик слідчий суддя вважає недоведеним.
		У підсумку, стороною обвинувачення доведено наявність обставин, передбачених п. 2 ч. 1 ст. 194 КПК України.
		 
		Значення інших обставин в контексті встановлених ризиків.
		 
		Підозрюваний народився ІНФОРМАЦІЯ_2 . Постійно проживає за адресою АДРЕСА_1 .
		Також, відсутня інформація про наявність в підозрюваного тяжких патологічних захворювань, про що також не зазначала сторона захисту.
		Підозрюваний не судимий. Даних про те, що до підозрюваного застосовувались раніше запобіжні заходи клопотання не містить, як і не містить інформації про повідомлення підозрюваному про вчинення іншого кримінального правопорушення.
		Ймовірна матеріальна шкода, яка завдана кримінальним правопорушенням становить понад 2500000 грн., що є досить значною сумою.
		Ризик продовження чи повторення протиправної поведінки в контексті п. 12 ч. 1 ст. 178 КПК України вважаю недоведеним.
		В загальному, позитивні дані про особу підозрюваного частково зменшують значимість доведених ризиків, про що слідчий суддя описав при наданні оцінки таким ризикам.
		Проте такі обставини в світлі наведених вище фактичних даних та характеристики кримінального правопорушення, у якому підозрюється ОСОБА_5 , а також з огляду на масштаб матеріальної шкоди, не є настільки переконливими та вагомими, щоб знизити встановлені слідчим суддею ризики до маловірогідності чи до їх виключення.
		 
		Чи є інші більш м`які запобіжні заходи, які зможуть запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК?
		 
		При оцінці можливості застосування іншого більш м`якого запобіжного заходу з метою запобігання встановленим ризикам слід врахувати, що така оцінка стосується перспективних фактів. Зокрема, використовується стандарт доказування «обґрунтованої ймовірності», за яким слід вважати, що інші більш м`які запобіжні заходи ніж домашній арешт не зможуть запобігти встановленим ризикам лише за умови встановлення обґрунтованої ймовірності цього. При цьому КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний при застосуванні до нього більш м`якого запобіжного заходу обов`язково (поза всяким сумнівом) порушить покладені на нього процесуальні обов`язки чи здійснить одну із спроб, що передбачена пунктами 1-5 частини 1 статті 177 КПК України, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість допустити це в конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
		Відповідно до частин першої та другої статті 182 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.
		Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
		За своєю природою такий запобіжний захід як домашній арешт носить ізоляційний характер і по відношенню до нього більш м`якими запобіжними заходами є особисте зобов`язання, особиста порука та застава.
		Як уже зазначалось вище, в межах даного кримінального провадження стороною обвинувачення доведено існування двох ризиків, один з яких пов`язаний з службовою діяльністю ОСОБА_5 . Відповідно, в силу набутих зв`язків по службі ОСОБА_5 має реальну можливість вплинути на свідків чи інших учасників кримінального провадження і тому запобіжні заходи, які не мають ізоляційного характеру не зможуть запобігти вказаним ризикам. 
		Крім того, через тяжкість покарання в межах даного кримінального провадження також доведено ризик переховування від органів досудового розслідування та суду, а тому на думку слідчого судді такий запобіжний захід як особиста порука та особисте зобов`язання не зможе повною мірою запобігти вказаному ризику, при тому що одночасно із такими запобіжними заходами актуальним стає попередній ризик.
		Відтак слід вважати встановленим, що стороною обвинувачення доведено наявність обставин, передбачених п. 3 ч. 1 ст. 194 КПК України.
		При цьому, з огляду на обставини кримінального провадження та враховуючи особу підозрюваного та його практично ідеальну процесуальну поведінку, слідчий суддя вважає можливим застосування відносно нього запобіжного заходу у виді домашнього арешту в певний період доби з 22:00 год. по 06:00 год. що буде достатнім для вирішення підозрюваним повсякденних справ та не завдасть шкоди інтересам кримінального провадження.
		У зв`язку з застосуванням до підозрюваного запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою далі слідчий суддя вирішить питання про покладення на нього відповідних обов`язків. 
		Так, згідно ч. 5 ст. 194 КПК України, якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов`язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов`язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором.
		З огляду на обставини кримінального провадження та доведені ризики, необхідність покладення на підозрюваного зазначених у клопотанні обов`язків вважаю доведеною, оскільки такі об`єкти направлені на запобігання цим ризикам та не становитимуть непропорційного втручання в особисте життя особи.
		Водночас, з метою уникнення будь-якого подвійного тлумачення вказаних обов`язків їх формулювання слід уточнити.
		Строк дії запобіжного заходу згідно цієї ухвали слід обмежити строком досудового розслідування, який відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 219 КПК України не може перевищувати двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину.
		Керуючись вимогами статей 176-178, 182, 194, 395 КПК України, слідчий суддя
		УХВАЛИВ:
		Клопотання задовольнити частково. 
		Застосувати щодо підозрюваного  ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді домашнього арешту за адресою: АДРЕСА_1 , заборонивши залишати вказане помешкання без дозволу слідчого, прокурора або суду у визначений період доби з 22:00 год. до 06:00 год.
		Покласти на підозрюваного  ОСОБА_5  такі обов`язки:
		- не залишати місця постійного проживання за адресою: АДРЕСА_1 , або з іншого місця, де він буде проживати (перебувати) попередньо інформувавши орган досудового розслідування,  без дозволу слідчого, прокурора або суду, впродовж строку дії запобіжного заходу;
		- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
		- прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду на першу усну чи письмову вимогу;
		- здати на зберігання до відповідного органу державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну (у випадку наявності таких).
		- утримуватися від спілкування в незаконний спосіб із свідками та експертами у вказаному кримінальному провадженні.
		Строк дії запобіжного заходу згідно цієї ухвали закінчується 27.03.2021 року. 
		Ухвалу передати в Сокальське відділення поліції Червоноградського відділу поліції ГУНП у Львівській області для негайного виконання і постановки на облік підозрюваного  ОСОБА_5 , про що необхідно повідомити слідчого. 
		Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.
		Повний текст ухвали оголошено 05.02.2021 о 13:40 год.
		 
		 
		 
		Слідчий суддя:                         ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...