Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 619/5305/20 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; надання послуг.
Надіслано для оприлюднення: 08.02.2021. Зареєстровано: 08.02.2021. Забезпечено надання загального доступу: 09.02.2021.
Дата набрання законної сили: 13.05.2021
Результат оскарження 13.05.2021 Апеляційний суд Харківської області: залишено рішення без змін
Номер судового провадження: 2/619/337/21

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		справа №619/5305/20 
		провадження №2/619/337/21
		 
		РІШЕННЯ
		іменем України
		 
		08 лютого 2021 року                                        м. Дергачі
		 
		Дергачівський районний суд Харківської областіу складіголовуючого - суддіБолибока Є.А.за участю секретаря судового засідання Шемякіної І.О.
		 
		 
		Справа № 619/5305/20
		Ім`я (найменування) сторін та інших учасників справи:
		позивач: ОСОБА_1 ;
		відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «лайфселл», 
		 
		розглянув у порядку спрощеного позовного провадження позов про захист прав споживачів. 
		Стислий виклад позиції сторін.
		15 грудня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ТОВ «лайфселл», в якому просив: визнати дії ТОВ «лайфселл» протиправними і такими, що обмежують його права як споживача телекомунікаційних послуг; зобов`язати ТОВ «лайфселл» зареєструвати його як абонента; стягнути з ТОВ «лайфселл» майнову шкоду в розмірі 109,00 грн; стягнути з ТОВ «лайфселл» моральну шкоду в розмірі 100,00 грн. В обґрунтування позову зазначив, що 29.06.2020 до нього представник відповідача ТОВ «лайфселл» звернувся щодо послуги перенесення номеру, який повідомив, що номер після успішної портації автоматично  стане зареєстрований згідно законодавства. 02.07.2020 в офіційному представництві ТОВ «лайфселл» за адресою: місто Харків, вулиця Університетська, 9 позивачем було подано усі необхідні документи, в тому числі паспорт громадянина України, довідка про присвоєння ідентифікаційного номера, активну ідентифікаційну телекомунікаційну USІМ-картку, та заповнено заяву, яку  надали службові посадові особи представники ТОВ «лайфселл», з сайту ТОВ «лайфселл», частково надруковану на папері ТОВ «лайфселл» про перенесення абонентського номеру до ТОВ «лайфселл». Разом з цим висловив своє волевиявлення бути зареєстрованим абонентом відповідно до ч. 2 ст. 32 Закону України «Про телекомунікації». Також підтвердив користування активною ідентифікаційною телекомунікаційною USІМ-карткою шляхом озвучення та демонстрації одноразового SМS пароля, надісланого ТОВ «лайфселл» на номер позивача. Службові посадові особи представники ТОВ «лайфселл» зробили копії наданих позивачем документів та надали йому копію заяви з відміткою про отримання. Службові посадові особи представники ТОВ «лайфселл» повідомили, що все буде зроблено згідно з діючими нормами, в тому числі реєстрація згідно ч. 2 ст. 32 Закону України "Про телекомунікації". Усі події відбувалися під записом відеокамер розташованих всередині приміщення що є додатковим підтвердженням. 06.07.2020 в офіційному представництві ТОВ «лайфселл» позивачем отримано SІМ-картку при цьому повторно подавши документи. З 07.07.2020 до тепер номер позивача обслуговується ТОВ «лайфселл». 09.07.2020 в офіційному представництві ТОВ «лайфселл» позивачем подано письмову заяву щодо реєстрації відповідно до ч. 2 ст. 32 Закону України «Про телекомунікації», службові посадові особи представники ТОВ «лайфселл» прийняли його заяву, надали копію з відміткою про отримання. Службові посадові особи представники ТОВ «лайфселл» повідомили, що все зроблено згідно законодавства і номер позивача вже є зареєстрованим. В подальшому від ТОВ «лайфселл» отримано офіційний документ № 1285 від 24.07.2020 року про те, що номер не зареєстрований відповідно до ч. 2 ст. 32 Закону України «Про телекомунікації». В документі наводилась якась інша реєстрація не передбачена чинним законодавством, нібито якась реєстрація у оператора абонента. Офіційний документ № 1285 від 24.07.2020 року від ТОВ «лайфселл» не містить: простої та зрозумілої відповіді, чому номер позивача, і в порушення його волевиявлення, і в порушення вимог законодавства України, не зареєстрований відповідно до ч. 2 ст. 32 Закону України «Про телекомунікації». Пояснень, чому службові посадові особи представники ТОВ «лайфселл» повідомляли 09.07.2020 недостовірну інформацію про те, що номер вже зареєстровано згідно діючого законодавства України; жодного посилання на правові норми, на підставі яких не було зареєстровано відповідно до ч. 2 ст. 32 Закону України «Про телекомунікації». Натомість містить багато сумнівної сторонньої інформації про яку не запитував позивач, інформації про інших операторів мобільного зв`язку які жодним чином не стосуються правовідносин між позивачем, як споживачем телекомунікаційних послуг, і ТОВ «лайфселл», як оператором що надає телекомунікаційні послуги. Таким чином, єдиною метою офіційного документу № 1285 від 24.07.2020 року від ТОВ «лайфселл» є введення споживача в оману, шляхом маніпулюванням словами про реєстрацію та перекручуванням фактів щодо виконання чинних приписів українського законодавства. Позивачем згідно діючого законодавства, обрано паперову форму заяви про реєстрацію. В подальшому від ТОВ «лайфселл» отримано офіційний документ № 1452 від 25.08.2020 року про те, що номер не зареєстрований відповідно до ч. 2 ст. 32 Закону України «Про телекомунікації» без зазначення правових підстав. Таким чином, ТОВ «лайфселл» отримав 29.07.2020 заяву про реєстрацію, що є достовірним фактом та заперечується ТОВ «лайфселл», але реєстрацію не виконав, не вчинив дій, що передбачені нормами українського законодавства. 01.09.2020 в офіційному представництві ТОВ «лайфселл» позивачем повторно було подано усі необхідні документи. Однак, в реєстрації знову відмовлено без обґрунтування такої відмови. Позивач запитав щодо результату його звернень. Йому було повідомлено що заяви, скарги, претензії в офіційному представництві ТОВ «лайфселл» за адресою: місто Харків, вулиця Університетська, 9 отримувати та/або розглядати не будуть, всі звернення запропонували спрямовувати АТ «Укрпошта» за юридичною адресою. В порушення норм чинного законодавства позивача не зареєстровано згідно ч. 2 ст. 32 Закону України «Про телекомунікації». Також, відповідач ТОВ «лайфселл» відмовилося врегулювати спір в досудовому порядку. 19.11.2020 від ТОВ «лайфселл» з номеру 5050 час 14:06 позивачем отримано спам, електронне мультимедійне повідомлення рекламного і комерційного характеру, яке без попередньої згоди споживача надіслано на абонентський номер позивача. Це повідомлення мало характер вхідного дзвінка, при відповіді лунала музика та робот від імені оператора ТОВ «лайфселл» рекламував ці послуги з прослуховування та/або замовлення цієї музики. Ніякої музики позивач не замовляв. Дозволів на отримання музики не надавав. Згоду на отримання музики не висловлював. Внаслідок протизаконних дій ТОВ «лайфселл» позивач був вимушений приділяти значну частину свого особистого часу на вирішення даної проблеми, та був змушений звертатися до уповноважених державних органів для відновлення свого порушеного права і своїх законних інтересів, що призвело до збитків матеріального характеру.
		15 січня 2021 року представник відповідача ТОВ «лайфселл» Дементович М.І. надав до суду відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволенні позову. В обґрунтування вказав, щодо вимог про захист прав позивача і визнання дій відповідача протиправними: реєстрація абонентів у оператора можлива, перш за все, за умови, що певна особа, на момент подачі заяви про реєстрацію, вже отримує телекомунікаційні послуги саме в мережі такого оператора. Позивач отримує телекомунікаційні послуги в мережі відповідача починаючи з 07.07.2020, що підтверджується інформацією з білінгової системи та не заперечується самим позивачем у позовній заяві. Відтак, твердження позивача про те, що ним подавалася заява про реєстрацію саме до відповідача в період до 07.07.2020 та висловлювалися волевиявлення про реєстрацію під час візитів 02.07.2020 та 06.07.2020 до магазину  lifecell  (за адресою: м. Харків по вул. Університетська, 9, хибно зазначеного в позовній заяві як «офіційне представництво ТОВ «лайфселл»), не можуть вважатися обґрунтованими. Заяви 02.07.2020 та візити позивача 02.07.2020 та 06.07.2020 до зазначеного магазину в м. Харків були спричинені бажанням позивача змінити оператора телекомунікацій, з перенесенням свого абонентського номеру до мережі нового оператора (зазначеного в позовній заяві абонентського номеру НОМЕР_1 ). Позивач обслуговуючись до 07.07.2020 в мережі іншого оператора телекомунікацій ТОВ «ТриМоб» і отримавши від останнього раніше свій абонентський номер НОМЕР_1 , вирішив змінити оператора телекомунікацій на ТОВ «лайфселл» (оператора-отримувача), зберігши свій абонентський номер, отриманий раніше у ТОВ «Тримоб» (оператора-донора або базового оператора). Саме з такою заявою позивач звернувся до відповідача 02.07.2020 і саме таку заяву позивач хибно вважає заявою про реєстрацію його у відповідача. Відповідач звертає увагу, що самим же позивачем долучено до позовної заяви копію саме «Заяви про перенесення абонентського номеру/номерів», датовану 02.07.2020. 06.07.2020 позивач завітав до магазину «лайфселл» в м. Харків з метою отримання SІМ-картки телекомунікаційної мережі відповідача. Без такої SІМ-картки позивач не зміг би фізично отримувати телекомунікаційні послуги від відповідача. Лише після завершення процесу отримання послуги з перенесення абонентського номеру, починаючи з 07.07.2020, позивач почав отримувати телекомунікаційні послуги в телекомунікаційній мережі відповідача (письмове звернення від 09.07.2020). Відповідачем було повідомлено заявнику-позивачу, що його абонентський номер обслуговується в мережі «лайфселл» починаючи з 07.07.2020, без укладання договору про надання телекомунікаційних послуг в письмовій формі та з реєстрацією як абонента. У відповіді вих. № 1285 від 24.07.2020 відповідач звернув увагу заявника-позивача, до 07.07.2020 його абонентський номер обслуговувався в мережі оператора рухомого (мобільного) зв`язку ТОВ «ТриМоб», а реєстрація була здійснена до перенесення номеру до Відповідача, безпосередньо оператором телекомунікацій ТОВ «ТриМоб». Водночас, йому було повідомлено, що у відповідача відсутня інформація про те, чи була здійснена така реєстрація свого часу відповідно до ч. 2 ст. 32 Закону України «Про телекомунікації» або іншим способом, і було рекомендовано звернутись безпосередньо до ТОВ «ТриМоб» для з`ясування саме цього питання. В наступному, вже обслуговуючись в телекомунікаційній мережі відповідача та отримавши згадану відповідь за вих. № 1285 позивач звернувся до відповідача з заявою від 29.07.2020, в якій просив зареєструвати його як абонента за номером НОМЕР_1 . Заява була подана особисто Позивачем до магазину лайфселл. Розглянувши її, відповідач надав відповідь за вих. № 1452 від 25.08.2020, якою повідомив позивача, що його реєстрація за заявою від 29.07.2020 є неможливою, оскільки позивач не пред`явив документ, що посвідчує його особу та не надав для перевірки активну ідентифікаційну телекомунікаційну картку (СІМ-картку), отриману раніше у відповідача. 01.09.2020 позивач дійсно завітав до магазину лайфселл та надав документи, необхідні для реєстрації його як абонента, який отримує телекомунікаційні послуги без укладення договору в письмовій формі. Йому було роздруковано та запропоновано підписати відповідну заяву про реєстрацію. Однак, позивач відмовився підписати таку заяву про реєстрацію. Його не влаштувало, що заява про реєстрацію була надрукована невеликим, на думку позивача, шрифтом, який неможливо розгледіти, та була роздрукована на багатьох сторінках з офіційного веб-сайту оператора. Хоча про те, що під час реєстрації буде запропоновано підписати заяву, шаблон якої наведений на офіційному веб-сайті оператора. Щодо позовної вимоги про зобов`язання відповідача зареєструвати позивача як абонента за номером НОМЕР_1  за заявою від 29.07.2020, повідомив наступне: як зазначено у відзиві вище, непред`явлення позивачем документу, що посвідчує особу, та ненадання для перевірки активної ідентифікаційної телекомунікаційної картки унеможливило реєстрацію позивача за його заявою від 29.07.2020. Відмовляючи позивачу в реєстрації його як абонента, який отримує телекомунікаційні послуги без укладення письмового договору, відповідач діяв правомірно. Щодо вимоги про відшкодування матеріальної шкоди. Вона обґрунтовується позивачем тим, що він з вини відповідача поніс збитки в розмірі вартості поштових відправлень, звертаючись письмово до уповноважених державних органів з метою захисту, як вважає позивач, його порушених прав споживача телекомунікаційних послуг. Така вимога не є обґрунтованою та не підлягає задоволенню, оскільки цивільні права позивача як споживача телекомунікаційних послуг відповідачем не порушено, а витрати, фактично понесені, спричинені лише його хибним уявленням позивача про порушення власних прав. Щодо вимоги про відшкодування моральної шкоди. Така вимога обґрунтовується позивачем порушенням його прав як споживача телекомунікаційних послуг, однак ним не доведено порушення відповідачем його прав як абонента телекомунікацій, який отримує телекомунікаційні послуги за певним абонентським номером. Відтак, недоведеність порушення прав позивача як споживача телекомунікаційних послуг з боку відповідача унеможливлює стягнення моральної шкоди з останнього та задоволення позовних вимог.
		18 січня 2021 року ОСОБА_1  надав до суду відповідь на відзив, в якому вказав, що відзив на позовну заяву жодним чином не спростовує фактів викладених в позовній заяві та підтверджують доводи позивача щодо порушень ТОВ «лайфселл» законодавства України. Також ТОВ «лайфселл» протиправно вигадує відсутність у позивача паспорта громадянина України та відсутність активної ідентифікаційної телекомунікаційної картки (СІМ-картки). Факт відсутності у позивача вказаних документів, ТОВ «лайфселл» не повідомляв у своїх офіційних документів: № 1452 від 25.08.2020; № 1585 від 15.09.2020. З цього робиться висновок, що відповідач у січні 2021 року будучі в невигідному становищі, почав вигадувати події, не надаючи на підтвердження ніяких доказів. В діях ТОВ «лайфселл» вбачається умисне надання завідома недостовірної інформації до суду. Також відзив не містить заперечень щодо зафіксованих фактів вхідних спам дзвінків ТОВ «лайфселл» з музикою і роботом.
		29 січня 2021 року представник відповідача ТОВ «лайфселл» Дементович М.І. надав до суду заперечення, в яких вказав що позовні вимоги не визнає у повному обсязі, просить відмовити у задоволені позову, з підстав викладених у відзиві на позовну заяву та заперечені. В обґрунтування вказав, щодо інформаційних повідомлень, які позивач вважає спамом. Оператори зобов`язані своєчасно надавати споживачам вичерпну інформацію про надання та отримання послуг. Таким чином, СМС-повідомлення (текстові повідомлення), мультимедійні повідомлення тощо, які надсилаються оператором телекомунікацій (в даному випадку, відповідачем) на кінцеве абонентське обладнання споживачів (в даному випадку, позивача) не можуть вважатися спамом та проявом агресивної підприємницької діяльності, а є інформуванням споживачів про послуги, що пропонуються споживачам оператором телекомунікацій. Оцінка таких інформаційних повідомлень позивачем як спаму є результатом вкрай суб`єктивного та упередженого їх сприйняття.
		Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі.
		18 грудня 2020 року ухвалою суду було прийняти до розгляду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «лайфселл» про захист прав споживачів. Справу визначено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
		12 січня 2021 року ОСОБА_1 подав до суду клопотання про збільшення розміру позовних вимог та про приєднання доказів до матеріали справи на підтвердження понесених позивачем поштових витрат.
		04 лютого 2021 року ОСОБА_1 подав до суду клопотання про приєднання доказів до матеріали справи.
		Однак, згідно ч. 5 ст. 49 ЦПК України у разі подання будь-якої заяви, передбаченої пунктом 2 частини другої та частинами третьою і четвертою цієї статті, до суду подаються докази направлення копії такої заяви та доданих до неї документів іншим учасникам справи. У разі неподання таких доказів суд не приймає до розгляду та повертає заявнику відповідну заяву, про що зазначає у рішенні суду.
		Крім того, відповідно до ч. 9 ст. 83 ЦПК України копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи. 
		Так як подані до суду матеріали не містять доказів направлення копії такої заяви та доданих до неї документів відповідачу, то суд повертає заявнику подану заяву про збільшення розміру позовних вимог та не бере до уваги подані докази.
		Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
		Відповідно до заяви про перенесення абонентського номеру/номерів від 02.07.2020  ОСОБА_1  звернувся до ТОВ «лайфселл» та просив надати послугу перенесення абонентських номерів за номером НОМЕР_1 .
		Згідно заяви від 09.07.2020 ОСОБА_1 звернувся до керівника ТОВ «лайфселл» та просив письмово повідомити його про реєстрацію його як абонента з номером НОМЕР_1 , згідно ч. 2 ст. 32 Закону України «Про телекомунікації».
		Згідно відповіді ТОВ «лайфселл» вих. № 1285 від 24.07.2020 на звернення від 09.07.2020, абонентський номер НОМЕР_1 обслуговується в мережі лайфселл починаючи з 07.07.2020 на умовах передоплати, без укладання договору про надання телекомунікаційних послуг в письмовій формі та з реєстрацією у оператора абонента ОСОБА_1 ; до 07.07.2020 зазначений абонентський номер обслуговувався в мережі оператора рухомого (мобільного) зв`язку ТОВ «ТриМоб», а реєстрація абонента була здійснена до перенесення абонентського номеру до ТОВ «лайфселл», безпосередньо оператором телекомунікацій ТОВ «ТриМоб». У ТОВ «лайфселл» відсутня інформація про те, чи була здійснена реєстрація абонента свого часу відповідно до ч. 2 ст. 32 Закону України «Про телекомунікації» або іншим способом, та було рекомендовано звернутись безпосередньо до ТОВ «ТриМоб» для з`ясування вказаного питання.
		Згідно заяви від 29.07.2020 ОСОБА_1 звернувся до керівника ТОВ «лайфселл» про реєстрацію його як абонента з номером НОМЕР_1 .
		Згідно відповіді ТОВ «лайфселл» вих. № 1452 від 25.08.2020 реєстрація ОСОБА_1  як абонента ТОВ «лайфселл» за заявою від 29.07.2020, є неможливою. Для реєстрації у ТОВ «лайфселл» як абонента, який отримує телекомунікаційні послуги без укладення договору в письмовій формі, необхідно особисто завітати до магазину лайфселл за адресою: м. Харків, вул. Університетська, 9, маючи при собі паспортний документ (в оригіналі), копію документа (довідки) з реєстраційним номером облікової картки платника податків та СІМ-картку за абонентським номером НОМЕР_2 .
		Згідно заяви від 01.09.2020 ОСОБА_1 звернувся до керівника ТОВ «лайфселл» про реєстрацію його як абонента з номером НОМЕР_1 .
		Відповідно до претензії в порядку вжиття заходів досудового врегулювання спору від 02.09.2020, ОСОБА_1 звернувся до керівника ТОВ «лайфселл» щодо припинення порушення, виконання вимог чинного законодавства України, та відповідно до ч. 2 ст. 32 Закону України «Про телекомунікації» зареєструвати його як абонента з номером НОМЕР_1 . 
		Згідно відповіді ТОВ «лайфселл» вих. № 1585 від 15.09.2020 ОСОБА_1 листами № 1285 від 24.07.2020 та № 1452 від 25.08.2020 було проінформовано щодо його абонентського номеру та реєстрацію його як абонента. 
		Мотиви суду.
		Всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, з`ясувавши обставини, на які посилалися сторони, як на підставу своїх вимог та заперечень, оцінивши ці докази на належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову з таких підстав.
		Згідно з ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
		За положеннями статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
		Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 13 вересня 2017 року у справі № 749/106/17 (провадження № 6-1489цс17) та постанові Верховного Суду від 17 травня 2018 року у справі № 643/11742/16-ц (провадження № 61-26879св18).
		Як передбачено ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
		Статтею 77 ЦПК України встановлено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
		Принцип змагальності прийнято розглядати як основоположний компонент концепції «справедливого судового розгляду» у розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що також включає споріднені принципи рівності сторін у процесі та ефективної участі.
		Відповідно до статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є, серед іншого, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
		З метою безумовного дотримання цього конституційного принципу статті 12, 13 Цивільного процесуального кодексу України також гарантують те, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
		Міжнародні стандарти у сфері судочинства приділяють значну увагу питанням дотримання принципу змагальності судового процесу.
		Так, у пункті 30 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи «Щодо якості судових рішень» міститься положення, згідно з яким дотримання принципів змагальності та рівності сторін є необхідними передумовами сприйняття судового рішення як належного сторонами, а також громадськістю. Зв`язок принципів змагальності та рівності акцентовано також у деяких рішеннях Європейського суду з прав людини.
		Так, у справі «Салов проти України» (заява №65518/01, п. 87) Суд зробив висновок, що принцип рівності сторін у процесі є лише одним з елементів більш широкого поняття справедливого судового розгляду, яке також включає фундаментальний принцип змагальності процесу («Руїс-Матеос проти Іспанії» (Ruiz-Mateos v. Spain), заява №12952/87, п. 63).
		У справі «Лазаренко та інші проти України» (№70329/12, п. 37) Суд нагадує, що принцип змагальності та принцип рівності сторін, які тісно пов`язані між собою, є основоположними компонентами концепції «справедливого судового розгляду» у розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції.
		Крім того, відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, невід`ємними частинами права на суд необхідно розглядати, зокрема, такі вимоги, як змагальність процесу (Екбатані проти Швеції (Ekbatani v. Sweden), заява №10563/83, п. 24-33) та право на ефективну участь (T. проти Сполученого Королівства (T. v. the United Kingdom), заява №24724/94, п. 83-89).
		Таким чином, принцип змагальності спільно з принципом рівності є одним з основних елементів поняття «право на справедливий суд», що гарантоване Конвенцією.
		У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Трофимчук проти України» (заява №4241/03, п. 50), в аспекті змагальності, наголошується на тому, що оцінка доказів є компетенцією національних судів і Суд не підмінятиме власною точкою зору оцінку фактів, яку їм було надано в межах національного провадження, гарантуючи право на справедливий судовий розгляд; стаття 6 Конвенції, в той же час, не встановлює жодних правил щодо допустимості доказів або способів їх оцінки, що є предметом регулювання, в першу чергу, національного законодавства та оцінки національними судами. Аналогічна позиція також міститься у рішенні в справі «Олюджіч проти Хорватії» (Olujic v Croatia), №22330/05, п. 77).
		В інших рішеннях цього Суду сформовані такі підходи до розуміння принципу змагальності: згідно зі статтею 19 Конвенції обов`язок Суду полягає у забезпеченні дотримання зобов`язання, що здійснюються Договірними сторонами Конвенції, зокрема, його функція не стосується фактів чи законів, які враховані національним судом, якщо тільки вони не порушили прав та свобод, захищених Конвенцією; Суд не може погодитися принципово та абстрактно з тим, щоб незаконно отримані докази можуть бути допустимими («Schenk v. Switzerland, заява №10862/84, п.п 45-46; «Garcia Ruiz v. Spain», заява №30544/96, п. 28; Spang v. Switzerland, №45228/99, п. 32); Суд повторює, що він не уповноважений замінювати свою оцінку фактичних обставин, зроблену національними судовими органами, проте відповідно до прецедентної практики Суду вимога справедливості судового розгляду включає дослідження способу, у який було отримано та представлено докази; завдання Суду, серед іншого, установити, чи провадження в цілому, включно зі способом отримання і представлення доказів, було справедливим у розумінні п. 1 ст. 6 Конвенції («Домбо Беєер B. V. проти Нідерландів» (Dombo Beheer B.V. v. The Netherlands), заява №14448/88, п. 31).
		З 07 липня 2020 року абонентський номер НОМЕР_1 ОСОБА_1 обслуговується в мережі лайфселл на умовах передоплати, без укладання договору про надання телекомунікаційних послуг в письмовій формі та з реєстрацією у оператора абонента.
		Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про телекомунікації» № 1280-IV від 18.11.2003, абонент - споживач телекомунікаційних послуг отримує телекомунікаційні послуги на умовах договору, який передбачає підключення кінцевого обладнання, що перебуває в його власності або користуванні, до телекомунікаційної мережі.
		При цьому зазначений номер за ОСОБА_1 як абонентом не зареєстрований, згідно вимог ч. 2 ст. 32 Закону України «Про телекомунікації» та у відповідності до «Порядку реєстрації абонентів, які отримують телекомунікаційні послуги без укладення договору в письмовій формі», затвердженого Рішенням Національної комісії з питань регулювання зв`язку України від 11.08.2011 року № 393, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.09.2011 за № 1046/19784.
		Відповідно до діючого законодавства, у випадку, якщо номер абонента обслуговується у мережі ТОВ «Лайфселл», без укладання письмового договору, то такі відносини між ТОВ «Лайфселл» та абонентами регулюються Законом України «Про телекомунікації», Постановою Кабінету Міністрів України № 295 від 11.04.2012 року «Про затвердження Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг», Тарифами оператора та Умовами користування мережами мобільного зв`язку, які є невід`ємною частиною порядку надання та отримання послуг абонентом без укладення письмового договору.
		З матеріалів справи вбачається, що 09 липня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до ТОВ «лайфселл» з заявою про реєстрацію його як абонента з номером НОМЕР_1 , згідно ч. 2 ст. 32 Закону України «Про телекомунікації».
		Згідно з ч. 2 ст. 32 Закону України «Про телекомунікації» абонент, який отримує телекомунікаційні послуги без укладення договору в письмовій формі, може зареєструватися в оператора, надавши йому персональні дані відповідно до закону в порядку, встановленому національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері зв`язку та інформатизації.
		Відповідно до «Порядку реєстрації абонентів, які отримують телекомунікаційні послуги без укладення договору в письмовій формі», затвердженого Рішенням Національної комісії з питань регулювання зв`язку України від 11.08.2011 року № 393, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.09.2011 за № 1046/19784. (далі -Порядок), а саме п. 3 розділу ІІ Реєстрація абонентів, абонент або його уповноважений представник подає заяву в паперовій формі особисто оператору, провайдеру телекомунікацій або уповноваженій ним особі (далі - оператор, провайдер телекомунікацій). Зразок заповненої заяви розміщується на веб-сайтах операторів, провайдерів телекомунікацій. Заява в паперовій формі заповнюється та підписується абонентом або уповноваженою ним особою. Датою надходження заяви в паперовій формі вважається дата її реєстрації як вхідної кореспонденції оператором, провайдером телекомунікацій. При поданні заяви у письмовій формі особисто фізичною особою пред`являється документ, що посвідчує особу, підтверджує громадянство України чи спеціальний статус особи, що передбачений частиною першою статті 13 Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус». При поданні документа абонентом за його згодою оператор, провайдер телекомунікацій має право зробити копію з наданого документа у зручній для оператора, провайдера телекомунікацій формі з метою підтвердження достовірності наданих персональних даних. При поданні заяви в письмовій формі абонент має надати для перевірки активну ідентифікаційну телекомунікаційну картку (SIM-картка, USIM-картка, R-UIM-картка тощо), за якою він отримує відповідні послуги, або підтвердити користування такою карткою шляхом озвучення/демонстрації одноразового пароля, надісланого оператором, провайдером телекомунікацій на абонентський номер, за яким отримуються телекомунікаційні послуги, або повідомлення оператору, провайдеру телекомунікацій секретного слова, встановленого оператором, провайдером телекомунікацій та абонентом відповідно до умов, визначених оператором, провайдером телекомунікацій, або перевірки встановлення з`єднання з іншим терміналом абонента. У разі якщо телекомунікаційні послуги надаються без використання ідентифікаційної телекомунікаційної картки, надається кінцеве обладнання, за допомогою якого абонент отримує відповідні послуги, або повідомляється номер особового рахунку абонента.
		Однак, згідно з листом № 1285 від 24.07.2020 ТОВ «лайфселл» звернув увагу ОСОБА_1 на те що, до 07.07.2020 його абонентський номер обслуговувався в мережі оператора рухомого (мобільного) зв`язку ТОВ «ТриМоб», а реєстрація була здійснена до перенесення номеру до відповідача, безпосередньо оператором телекомунікацій ТОВ «ТриМоб». Водночас, йому було повідомлено, що у відповідача відсутня інформація про те, чи була здійснена така реєстрація свого часу відповідно до ч. 2 ст. 32 Закону України «Про телекомунікації» або іншим способом, і було рекомендовано звернутись безпосередньо до ТОВ «ТриМоб» для з`ясування саме цього питання.
		29 липня 2020 ОСОБА_1 повторно звернувся до ТОВ «лайфселл» з заявою його про реєстрацію його як абонента з номером НОМЕР_1 .
		Однак, йому було повторно відмовлено у реєстрації. Листом № 1452 від 25.08.2020 його просили особисто завітати до магазину лайфселл за адресою: м. Харків, вул. Університетська, 9, маючи при собі паспортний документ (в оригіналі), копію документа (довідки) з реєстраційним номером облікової картки платника податків та СІМ-картку за абонентським номером НОМЕР_2 та повідомлено про підписання заяви про реєстрацію, зразок якої наведено на офіційному сайті ТОВ «лайфселл».
		01 вересня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до ТОВ «лайфселл» з заявою його про реєстрацію його як абонента з номером НОМЕР_1 , однак відмовився від підписання заяви надрукованої на багатьох аркушах.
		Згідно п. 3 розділу ІІ Порядку заява в паперовій формі заповнюється та підписується абонентом або уповноваженою ним особою.
		Отже, станом на 01.09.2020 у ТОВ «лайфселл» було відсутнє задокументоване та посвідчене особистим підписом волевиявлення ОСОБА_1 щодо реєстрації його як абонента, який отримує телекомунікаційні послуги в мережі ТОВ «лайфселл» без укладення договору в письмовій формі.
		Зазначене унеможливило реєстрацію як абонента відповідно до Закону України «Про телекомунікації» та «Порядку реєстрації абонентів, які отримують телекомунікаційні послуги без укладення договору в письмовій формі», затвердженого рішенням Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв`язку та інформатизації 28.11.2017 № 607.
		ОСОБА_1 про обставини та підстави відмови у реєстрації було повідомлено листом за № 1585 від 15.09.2020.
		Отже, вимоги позивача щодо визнання дії ТОВ «лайфселл» протиправними і такими, що обмежують його права як споживача телекомунікаційних послуг не є доведеними.
		Щодо позовних вимог позивача про стягнення майнової та моральної шкоди.
		Відповідно до ч. 1 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
		Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 23 ЦК України моральна шкода полягає: у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів.
		Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 4 Закону України «Про захист прав споживачів» споживачі мають право на відшкодування майнової та моральної шкоди, завданих споживачу дефектною продукцією, відповідно до Закону.
		Частиною 1 статті 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
		Частиною 1 статті 1167 ЦК України передбачено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
		Так як позовні вимоги про стягнення майнової та моральної шкоди є похідними від позовних вимог про захист прав споживачів, в яких судом відмолено, то суд відмовляє у задоволенні позову і в цій частині. 
		Згідно з ч. 1 ст. 259 ЦПК України суди ухвалюють рішення іменем України негайно після закінчення судового розгляду.
		Частиною 4 статті 268 ЦПК України визначено, що у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.
		Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
		Згідно з п. 15.5 ч.1 Розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи: апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.
		Враховуючи викладене та керуючись статтями 12, 13, 81, 83, 89, 258, 259, 263-265, 268, 351, 352, 354, пунктом 15.5 ч.1 Розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України, суд 
		ухвалив:
		У задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.
		Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду через Дергачівський районний суд Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. 
		Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
		Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Позивач: ОСОБА_1 ; місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_3 .
		Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «лайфселл»; місцезнаходження: 03110, м. Київ, вул. Солом`янська, 11-А; код в ЄДРПОУ 22859846.
		Повне судове рішення складено 08 лютого 2021 року.
		 
		                Суддя Є. А. Болибок

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...