Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 160/1741/21 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо; організації господарської діяльності, з них; дозвільної системи у сфері господарської діяльності; ліцензування видів г.д.; нагляду у сфері г.д.; реалізації державної регуляторної політики у сфері г.д.; розроблення і застосування національних стандартів, технічних регламентів та процедур оцінки.
Надіслано для оприлюднення: 08.02.2021. Зареєстровано: 09.02.2021. Забезпечено надання загального доступу: 10.02.2021.
Дата набрання законної сили: 05.02.2021
Номер судового провадження: 37зп-21/160/1741/21

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УХВАЛА
		 
		05 лютого 2021 р.Справа №160/1741/21
		Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Турлакова Н.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про забезпечення адміністративного позову у справі за позовом ОСОБА_1 до Криворізької міської ради про визнання протиправним та нечинним регламенту в частині,  
		ВСТАНОВИВ:
		ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Криворізької міської ради, в якій просить визнати протиправними та нечинними окремі положення Регламенту Криворізької міської ради затвердженого рішенням Криворізької міської ради Криворізького району Дніпропетровської області VIII скликання від 17.12.2020 № 1, зокрема:
		- слова «міським головою» у частині першій статті 19;
		- частину четверту та п`яту статті 19;
		- частину третю статті 20;
		- слова «ставити питання на голосування «пакетом» за номерами в порядку денному, що визначається процедурним рішенням ради» у частині другій статті 32; частину третю статті 32;
		- слова «при цьому від кожної депутатської фракції з одного питання, що розглядається, може бути виступ одного депутата не більше 3 хвилин» у статті 33; статтю 43;
		- слова «за погодженням із секретарем ради» у першому реченні частини першої статті 54;
		- слова «у тому числі» у частині першій статті 55;
		- слова «не пізніше 24 годин до пленарного засідання» у частині п`ятій статті 57; слова «за пропозицією міського голови» у частині другій статті 62; п`яте речення статті 68;
		- слова «міської або районних організацій політичних партій, від яких він обраний» у другому реченні частини другої статті 73;
		слова «депутатськими фракціями» у першому реченні частини третьої статті 73;
		слова «депутат повинен використовувати право невідкладного прийому в разі, якщо такий прийом зумовлений нагальними та особливо важливими справами, він має тривати оперативно та не завдавати невиправданих утручань у роботу службової чи посадової особи» у статті 76;
		- частину третю статті 87;
		- друге речення статті 96;
		- слова «видалення із сесійної зали до кінця пленарного засідання; - позбавлення права на продовження виступу та відключення мікрофона; - позбавлення депутата права виступу на одному пленарному засіданні, а при повторному порушенні - до п`яти» у частині першій статті 100.
		Разом із адміністративним позовом позивач звернувся до суду із заявою про забезпечення адміністративного позову, шляхом зупинення дії статті 33 Регламенту Криворізької міської ради затвердженого рішенням Криворізької міської ради Криворізького району Дніпропетровської області VIII скликання від 17.12.2020 № 1 в частині слів «при цьому від кожної депутатської фракції з одного питання, що розглядається, може бути виступ одного депутата не більше 3 хвилин» до набрання законної сили рішенням суду.
		Заява про забезпечення позову обґрунтована тим, що очевидні ознаки протиправності оскаржуваного нормативно-правового акта присутні у словах статті 33 Регламенту «при цьому від кожної депутатської фракції з одного питання, що розглядається, може бути виступ одного депутата не більше 3 хвилин». Зазначена норма Регламенту встановлює невиправдане очевидне і явне обмеження прав позивача, як депутата місцевої ради, який входить до депутатської фракції, брати участь за своїм бажанням у дебатах з усіх питань порядку денного майбутніх пленарних засідань міської ради, ставити на пленарних засіданнях ради запитання всім доповідачам, співдоповідачам, головуючому, визначених п.9 ч.2 ст. 19 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад». Таке обмеження виникає завжди в тому випадку, коли позивач не буде першим за черговістю депутатом, членом депутатської фракції, в яку він входить, який виявить намір взяти участь у дебатах, звернутись із запитами, поставити запитання доповідачам, співдоповідачам, головуючому на засіданні..
		Частинами 1, 2 статті 150 КАС України передбачено, що суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
		Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
		Відповідно до частини третьої статті 166 Кодексу адміністративного судочинства України - заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.
		За положеннями частини першої та частини п`ятої статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України, заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
		Таким чином, розгляд вищезазначеної заяви про забезпечення адміністративного позову за встановленим судом порядком проведено у письмовому провадженні.
		Вивчивши матеріали справи, суд доходить висновку, що заява про забезпечення позову не підлягає задоволенню.
		Як зазначалося вище, заява про забезпечення позову, зокрема, мотивована тим, що оскаржуване рішення (Регламент) має очевидні ознаки протиправності в частині окремих положень, однак, суд не погоджується з такими доводами позивача, оскільки його посилання на очевидність ознак протиправності оскаржуваного рішення обґрунтовано фактично тими самими доводами, що й позовні вимоги, і для перевірки цих доводів суд має з`ясувати всі обставини, що мають значення для правильного вирішення справи по суті, та дослідити всі докази, що підтверджують або спростовують такі обставини.
		Інститут забезпечення адміністративного позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення прийнятого в адміністративній справі.
		У відповідності до пункту першого частини першої ст.151 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути забезпечено, зокрема, зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта.
		З вищенаведеного слідує, що забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи визначених законом заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача.
		Статтею 150 та частиною 5 статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України визначено вичерпний перелік підстав для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, а суд повинен, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи існує хоча б одна з названих підстав, і оцінити, чи не може застосування заходів забезпечення позову завдати більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.
		В розумінні наведених норм процесуального закону, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги; ймовірності ускладнення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушення у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є у часниками даного судового процесу.
		Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
		Очевидна протиправність прийнятого рішення має вказувати на такі обставини, що не потребують детального з`ясування чи додаткового доказування.
		Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
		Під час вирішення питання про наявність підстав для забезпечення позову, суд зазначає, що обов`язок щодо доведення та обґрунтування наявності очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача, обґрунтованості та невідвертості додаткових зусиль і витрат у майбутньому, покладається саме на особу, яка звернулась до суду із заявою про забезпечення позову.
		Проте позивачем не наведено жодних доказів на підтвердження того, що існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення судового рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення треба буде докласти значних зусиль та витрат, а також, що є очевидними ознаки протиправності рішень чи дій відповідача.
		У матеріалах справи докази, що підтверджують необхідність застосування заходів забезпечення позову, також відсутні.
		Також, суд зазначає, що при розгляді заяви про забезпечення позову не вирішується питання про законність або обґрунтованість позовних вимог по суті. Їх оцінка в сукупності може бути надана судом лише за наслідками розгляду самої справи, з урахуванням усіх належних та допустимих доказів, які сторони вправі надавати суду, саме в ході розгляду адміністративної справи.
		З огляду на викладене, суд вважає, що обставини, на які посилається позивач, обґрунтовуючи заяву про забезпечення адміністративного позову, не мають ознак очевидності та підлягають доведенню у судовому засіданні під час розгляду справи по суті, а тому підстави для застосування заходів забезпечення адміністративного позову з мотивів та у спосіб, які наведені позивачем у заяві - відсутні.
		Таким чином, на час розгляду судом заяви позивача не встановлено, що невжиття запропонованих позивачем заходів може істотно ускладнити чи унеможливить виконання рішення суду, не доведено неможливість захисту прав позивача без вжиття таких заходів та наявність очевидних ознак протиправності оскаржуваного рішення відповідача без розгляду справи по суті.
		Вирішуючи заяву про забезпечення позову, суд має зважати на необхідний баланс процесуальних прав та обов`язків сторін. В той же час, рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв`язку з оскарженням акта суб`єкта владних повноважень.
		Крім того, суд звертає увагу на те, що за своєю правовою природою Регламент не відноситься до Рішень сільських, селищних чи будь-яких інших рад.
		Регламент це нормативний акт, який докладно впорядковує внутрішню структуру й відносини, що виникають у процесі реалізації органом місцевого самоврядування та іншими органами своїх повноважень. Цей процесуальний нормативно-правовий акт забезпечує юридичну ефективність роботи міської ради. Він містить правові приписи, що встановлюють порядок, на підставі якого депутати міської ради певного скликання здійснюють повноваження, визначені Конституцією, протягом відповідного строку.
		В Основному Законі України передбачено форми та засоби реалізації права територіальних громад на місцеве самоврядування і вказано, що органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території (частина перша статті 144 Конституції України). На основі цього положення Конституції України в Законі визначено, що у формі рішень рада приймає нормативні та інші акти (частина перша статті 59 ЗУ «Про місцеве самоврядування»).
		Таким чином, зупинення дії окремих положень Регламенту Криворізької міської ради може призвести до зупинення самої діяльності міської ради та виконання нею своїх прямих функцій і обов`язків.
		З огляду на викладене, суд доходить до висновку про відсутність підстав для вжиття заходів забезпечення даного позову, у зв`язку з чим заява позивача про забезпечення адміністративного позову - задоволенню не підлягає.
		На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 150, 151, 154, 166, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, -
		УХВАЛИВ:
		У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення адміністративного позову відмовити.
		Копію ухвали направити позивачу.
		Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та може бути оскаржена до Третього апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання.
		До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи ухвала суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України.
		 
		Суддя Н.В. Турлакова

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...