Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 400/2863/19 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо; адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них; зупинення, відмова в реєстрації податкових накладних.
Надіслано для оприлюднення: 08.02.2021. Зареєстровано: 09.02.2021. Забезпечено надання загального доступу: 09.02.2021.
Дата набрання законної сили: 05.02.2021
Номер судового провадження: К/9901/11917/20

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		05 лютого 2021 року 
		м. Київ
		 
		справа № 400/2863/19
		адміністративне провадження № К/9901/11917/20
		 
		Колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду: 
		суддя-доповідач - Гусак М. Б., судді - Ханова Р. Ф., Усенко Є. А.,
		 
		розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління ДПС у Миколаївській області на ухвалу П`ятого апеляційного адміністративного суду від 27 березня 2020 року (судді Осіпов Ю.  В., Косцова І.  П., Скрипченко В.  О.) у справі №400/2863/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Рента-Н» до Головного управління ДФС у Миколаївській області, Державної фіскальної служби про скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,
		 
		УСТАНОВИЛА:
		 
		Товариство з обмеженою відповідальністю «Рента-Н» звернулося до суду з позовом, в якому просило: скасувати рішення комісії Головного управління ДФС у Миколаївській області від 15 липня 2019 року № 1222043/41907606 про відмову в реєстрації податкової накладної від 9 червня 2019 року № 34; зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструвати цю податкову накладну датою її подання.
		 
		Миколаївський окружний адміністративний суд рішенням від 28 листопада 2019 року (суддя Малих О.  В.) позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Рента-Н» задовольнив. 
		 
		19 грудня 2019 року Головне управління ДФС у Миколаївській області подало апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.
		 
		П`ятий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 9 січня 2020 року апеляційну скаргу залишив без руху, пославшись на те, що судовий збір сплачено не в повному обсязі.
		 
		При цьому суд виходив із того, що оскільки до суду першої інстанції слід було сплатити 3842, 00 грн за дві вимоги немайнового характеру, заявлені Товариством до кожного відповідача, то за подачу апеляційної скарги необхідно сплатити 5763,00  грн.
		 
		20 січня 2020 року до суду апеляційної інстанції надійшла заява-клопотання Головного управління ДФС у Миколаївській області про усунення недоліків апеляційної скарги, в якій апелянт зазначив, що заявлені у позовній заяві вимоги не є окремими, а основною та похідною, а тому судовий збір має бути сплачений у розрахунку за одну вимогу немайнового характеру.
		 
		Ухвалою від 27 березня 2020 року П`ятий апеляційний адміністративний суд апеляційну скаргу повернув апелянту у зв`язку з невиконанням вимог ухвали від 9  січня 2020 року.
		 
		На обґрунтування зазначеного, апеляційний суд послався на те, що у справі наявні дві самостійні позовні вимоги немайнового характеру, які заявлені до різних суб`єктів владних повноважень, а саме: першу вимогу заявлено до Головного управління ДФС у Миколаївській області - у частині оскарження рішення комісії, яка прийняла рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування; друга вимога до Державної фіскальної служби України - у частині зобов`язання зареєструвати податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних. Вимоги є самостійними. Тобто, сума судового збору повинна відповідати двом самостійним позовним вимогам.
		 
		Не погодившись із цією ухвалою, Головне управління ДПС у Миколаївській області (як правонаступник Головного управління ДФС у Миколаївській області) подало касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права судом апеляційної інстанції, просить її скасувати й направити справу до цього суду для продовження розгляду справи.
		 
		Доводи, наведені в касаційній скарзі, про порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права обґрунтовані посиланням на те, що апеляційним судом неправильно обчислено суму судового збору, внаслідок чого безпідставно повернуто апеляційну скаргу.
		 
		Позивач правом на подання відзиву не скористався.
		 
		Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.
		 
		Згідно з пунктом 1 частини п`ятої статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.
		 
		Частиною другою статті 298 КАС України встановлено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу. Відповідно до цих положень апеляційна скарга підлягає залишенню без руху, а особі, яка звернулася з апеляційною скаргою, встановлюється строк для усунення недоліків апеляційної скарги. Апеляційна скарга повертається особі, яка її подала, якщо недоліки апеляційної скарги, яку залишено без руху, не усунуті в установлений судом строк.
		 
		Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору регулюється Законом України від 8 липня 2011 року «Про судовий збір» №  3674-VI (далі - Закон №  3674-VI).
		 
		Частиною першою статті 4 Закону №  3674-VI (тут і далі у редакції, чинній на час звернення позивача до суду) встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
		 
		За подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою підприємцем судовий збір встановлюється у розмірі 1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а за подання апеляційної скарги - у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги (підпункти 1, 2 пункту 3 частини другої статті 4 Закону №  3674-VI).
		 
		Відповідно до частини третьої статті 6 Закону №  3674-VI у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру. 
		 
		Якщо скаргу (заяву) подано про перегляд судового рішення в частині позовних вимог (сум, що підлягають стягненню за судовим рішенням), судовий збір за подання скарги (заяви) вираховується та сплачується лише щодо перегляду судового рішення в частині таких позовних вимог (оспорюваних сум) (частина четверта цієї статті).
		 
		Перевіряючи правильність сплати Головним управлінням ДФС у Миколаївській області судового збору за подання апеляційної скарги, суду апеляційної інстанції слід було врахувати, що вимога про визнання протиправними акта, дії чи бездіяльності як передумови для застосування інших способів захисту порушеного права (скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення, зобов`язати прийняти рішення, вчинити дії чи утриматися від їх вчинення тощо), як спосіб усунення наслідків протиправності акта, дій чи бездіяльності, є однією вимогою.
		 
		Аналогічні висновки про застосування норм Закону №  3674-VI містяться у постановах Верховного Суду від 12 листопада 2019 у справі № 640/21330/18 та від 5 червня 2020  року у справі №  280/5161/19.
		 
		Ураховуючи наведене, суд апеляційної інстанції помилково виходячи з того, що Товариство об`єднало в позовній заяві дві позовні вимоги немайнового характеру, неправильно визначив розмір судового збору за подання апеляційної скарги та безпідставно повернув апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Миколаївській області у зв`язку з не усуненням її недоліків.
		 
		Відповідно до частини першої статті 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.
		 
		Керуючись статтями 341, 349, 353, 356, 359 КАС України, колегія суддів
		 
		ПОСТАНОВИЛА:
		 
		1. Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Миколаївській області задовольнити.
		 
		2. Ухвалу П`ятого апеляційного адміністративного суду від 27 березня 2020 року скасувати, справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
		 
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
		 
		 
		Суддя-доповідач                                                                                М.  Б. Гусак
		 
		 
		Судді:                                                                                                     Р.  Ф. Ханова
		 
		 
		                                                                                                    Є.  А. Усенко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...