Єдиний державний реєстр судових рішень

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 335/3466/14-к : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти власності; Шахрайство.
Надіслано судом: 08.02.2021. Зареєстровано: 09.02.2021. Оприлюднено: 11.02.2021.
Дата набрання законної сили: 05.02.2021
Номер судового провадження: 11-кп/807/17/21
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12013080230001626

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=Windows-1251" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		                                                               Дата документу 05.02.2021 Справа№ 335/3466/14-к
		 
		ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
		 
		Провадження № 11-кп/807/17/21
		Єдиний унікальний № 335/3466/14-к                                 Головуючий в 1-й інстанції - Бойко О.Ю.
		Категорія - ч.4 ст.<a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_1010/ed_2020_12_04/pravo1/T012341.html?pravo=1#1010" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">190</a>, ч.ч.1.3 ст.<a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_912440/ed_2020_12_04/pravo1/T012341.html?pravo=1#912440" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">209 КК України</a>                                Доповідач в 2-й інстанції - Гріпас Ю.О.
		 
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		05 лютого 2021 року                                                м. Запоріжжя
		 
		Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду у складі:
		головуючого судді Гріпаса Ю.О.,
		суддів Дадашевої С.В., Тютюник М.С.,
		при секретарі Дротянко С.Г., Вечеренко Є.М., Бойко О.О., Михайловської Т.І., Лебєдєвої К.О.,
		за участю прокурорів Федорченко К.В., Вєтрова Д.В., Очеретько Д.О., Ніколенко О.О., Андрусюк Г.В., Якушева Ю.С.,
		представників потерпілого - адвокатів Гришина Я.В., Гришина С.В.,
		обвинуваченого ОСОБА_1 , 
		обвинуваченої ОСОБА_2 , 
		обвинуваченого ОСОБА_3 ,
		захисників - адвокатів Плецькій Ю.В., Денщик М.С., Хомутової М.М., Осипчука Ю.В.,Гуня Т.В., 
		перекладачів Корнєєвій І.В., Хоменко Ю.М., Бірюкова А.В., Горбунової А.К., 
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні, в апеляційному порядку, матеріали кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 120130802230001626 від 20.08.2013, за апеляційними скаргами представника потерпілого ОСОБА_4 - адвоката Гришина Я.В. і прокурора у кримінальному провадженні на вирок Орджонікідзевського районного суду міста Запоріжжя від 23 березня 2017 року, яким 
		 
		ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кур, Швейцарія, громадянина Швейцарії, який проживає без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
		за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушеннь, передбачених ч.4 ст.<a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_1010/ed_2020_12_04/pravo1/T012341.html?pravo=1#1010" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">190</a>, ч.3 ст. <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_912440/ed_2020_12_04/pravo1/T012341.html?pravo=1#912440" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">209 КК України</a> визнано невинуватим та виправдано за недоведеністю вчинення кримінальних правопорушень;
		 
		ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженки м. Запоріжжя, громадянку України, яка зареєстрованаза адресою: АДРЕСА_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судиму
		за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушення, передбачених ч.4 ст.<a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_1010/ed_2020_12_04/pravo1/T012341.html?pravo=1#1010" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">190</a>, ч.ч.1, 3 ст. <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_912440/ed_2020_12_04/pravo1/T012341.html?pravo=1#912440" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">209 КК України</a> визнано невинуватою та виправдано за недоведеністю вчинення кримінальних правопорушень;
		 
		ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця м. Запоріжжя, громадянина України, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , проживає за адресою: АДРЕСА_4 , раніше не судимого,
		за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.<a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_1010/ed_2020_12_04/pravo1/T012341.html?pravo=1#1010" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">190</a>, ч.1, <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_13/ed_2020_12_04/pravo1/T012341.html?pravo=1#13" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">3</a> ст. <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_912440/ed_2020_12_04/pravo1/T012341.html?pravo=1#912440" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">209 КК України</a> визнано невинуватим та виправдано за недоведеністю вчинення кримінальних правопорушень.
		Доля речових доказів вирішена в порядку <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_779/ed_2021_01_14/pravo1/T124651.html?pravo=1#779" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">ст.100 КПК України</a>.
		Скасовані арешти накладені в рамках вказаного кримінального провадження слідчими суддями.
		 
		Згідно зі змістом оскаржуваного судового рішення, органом досудового розслідування ОСОБА_6 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 обвинувачуються у вчиненні кримінальних правопорушень за наступних обставин. 
		У жовтні 2011 року громадянин Швейцарії ОСОБА_7 , діючи із корисливих мотивів, прийняв рішення про здійснення ряду шахрайських дій, направлених на заволодіння грошовими коштами свого знайомого громадянина ОСОБА_8 під приводом придбання на ім`я останнього об`єктів нерухомості на території Запорізької області. 
		З метою досягнення свого злочинного умислу ОСОБА_6 , усвідомлюючи, що самостійно він не зможе здійснити заплановані ним злочинні дії, а також з метою прикриття його участі у злочинних діях відносно ОСОБА_9 , ОСОБА_6 посвятив у свої злочинні наміри свою співмешканку ОСОБА_2 , та свого знайомого ОСОБА_3 , які переслідуючи перспективу поліпшення особистого матеріального достатку, дали згоду на здійснення шахрайських дій відносно ОСОБА_9 з метою заволодіння його грошовими коштами. 
		Так, з метою здійснення своїх злочинних намірів ОСОБА_6 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 розробили злочинний план дій, направлених на заволодіння грошовими коштами ОСОБА_10 . Згідно розробленого злочинного плану, з метою виникнення у ОСОБА_9 довіри до обвинувачених, ОСОБА_6 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 повинні були здійснити необхідні дії, направлені на створення у ОСОБА_9 враження тісних дружніх відносин між ними та потерпілим. 
		Після чого, згідно розробленого злочинного плану, ОСОБА_6 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , викликавши у ОСОБА_9 почуття довіри, повинні були отримувати від ОСОБА_9 грошові кошти на придбання на ім`я потерпілого об`єктів нерухомості на території Запорізької області, якими згодом незаконно заволодіти. З метою створення враження перед потерпілим виконання їх домовленостей щодо оформлення права власності на нерухомість за ОСОБА_11 , обвинувачені планували надавати йому підроблені копії та оригінали документів, підтверджуючих його право власності на вказану нерухомість, а також оформляти спочатку об`єкти нерухомості на ОСОБА_9 , після чого, шляхом вчинення шахрайських дій переоформлювати без відома та згоди від потерпілого право власності на об`єкти нерухомості з метою подальшого продажу вказаної нерухомості.
		Таким чином, приблизно у жовтні 2011 року, ОСОБА_6 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , діючи умисно, із корисливих мотивів, зорганізувалися у стійке об`єднання з метою здійснення шахрайських дій, направлених на заволодіння грошовими коштами ОСОБА_9 шляхом обману та зловживання його довірою, вчинення легалізації (відмивання) коштів, здобутих внаслідок шахрайства відносно ОСОБА_12 , об`єднане єдиним планом із розподілом функцій учасників групи, направлених на досягнення цього плану.
		Заручившись підтримкою зазначених осіб, що виразилася у згоді прийняти активну участь у запланованих злочинах, ОСОБА_6 , взявши на себе роль організатора, розподілив між учасниками злочинної групи наступні функції.
		Так, ОСОБА_2 , згідно відведеній їй ролі приймала активну участь у створенні враження перед ОСОБА_11 тісних дружніх взаємовідносин, підписувала та подавала до державних установ необхідні документи, у тому числі ті, які містять неправдиву інформацію щодо незаконного переоформлення права власності, приймала від ОСОБА_9 та перевозила грошові кошти через державний кордон України, здійснювала контроль за діями учасників організованої групи, вчиняла правочини, направлені на легалізацію доходів, отриманих внаслідок шахрайських дій.
		ОСОБА_3 , згідно відведеній йому ролі, приймав активну участь у створенні враження перед ОСОБА_11 тісних дружніх взаємовідносин з метою виклику у потерпілого почуття довіри до обвинувачених, готував, підписував та подавав до державних установ необхідні документи, у тому числі ті, які містять неправдиву інформацію щодо незаконного переоформлення права власності, приймав від ОСОБА_9 та перевозив грошові кошти через державний кордон України вчиняв правочини та виконував інші дії з метою легалізації доходів, отриманих внаслідок шахрайських дій.
		Будучи організатором злочинної групи ОСОБА_6 , плануючи її діяльність та розподіляючи функції між учасниками, керував їх діями, а також безпосередньо брав участь у скоєнні злочинів.
		Зі вказаною метою, ОСОБА_6 , як організатор, здійснював загальне керівництво діяльністю членів організованої ним групи, контролював їх діяльність, провадив дії, направлені на створення враження перед ОСОБА_11 тісних дружніх взаємовідносин між останнім та обвинуваченими, з метою виклику у потерпілого почуття довіри, надавав вказівки членам групи щодо вчинення злочинів, підготовки, підписання та подачі до державних установ необхідних документів, у тому числі ті, які містять неправдиву інформацію, пов`язані з незаконним переоформленням права власності на об`єкти нерухомості та легалізації доходів, отриманих внаслідок суспільно небезпечного протиправного діяння (шахрайства відносно ОСОБА_9 ), приймав від ОСОБА_9 грошові кошти, якими в подальшому незаконно заволодівали обвинувачені. 
		З метою конспірації своєї участі у злочинній діяльності відносно ОСОБА_13 , представлявся ОСОБА_14 під прізвищем « ОСОБА_15 », не підписував документів, які використовували обвинувачені в ході шахрайських дій, направлені на заволодіння майном ОСОБА_10 .
		Для спілкування між собою та координації своїх дій, співучасники організованої групи використовували мобільні телефони, що знаходились у їх користуванні.
		Перед скоєнням кожного епізоду заволодіння майном та коштами ОСОБА_9 співучасники організованої групи розробляли детальний план конкретного злочину з чітким розподілом ролей і функцій, які доводились до відома кожного співучасника, в подальшому при скоєнні злочинів вони діяли спільно і злагоджено з метою успішного досягнення спільної злочинної мети.
		Учасники організованої групи - ОСОБА_6 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3   протягом всієї злочинної діяльності інформували один одного про підготовку злочинів, під час вчинення яких, діяли з чітким розподілом ролей за заздалегідь розробленим і схваленим усіма членами групи планом, при цьому всі співучасники усвідомлювали, що дії кожного з них є невід`ємною частиною всього обсягу дій при скоєнні злочинів та досягнення єдиної злочинної мети не можливо було б без участі кожного.
		Готуючись до вчинення злочинних дій відносно ОСОБА_9 , учасники організованої групи, згідно вказаного розробленого плану, здійснили наступні дії, направлені на виклик у потерпілого почуття довіри обвинуваченим та дружніх стосунків. 
		Так, ОСОБА_6 , ОСОБА_3 та ОСОБА_2 з метою успішного виконання злочинного плану вчинення шахрайських дій відносно ОСОБА_9 прийняли рішення про втягнення у їх злочинну діяльність ОСОБА_16 , яку умисно не поставили до відома до загального умислу організованої групи з метою конспірації їх злочинної діяльності.
		Згідно вказівкам та під керівництвом ОСОБА_1 ОСОБА_16 , виконувала необхідні дії, направлені на спонукання у ОСОБА_9 почуття симпатії, любові до неї, бажання вступити із нею у шлюб, тим самим, створювала враження перед потерпілим про їх тісні любовні взаємовідносини та тісні дружні взаємовідносини між ним та ОСОБА_16 , обвинуваченими викликаючи у потерпілого почуття повної довіри останнім, необхідного для вчинення запланованих шахрайських дій, а також переконувала ОСОБА_9 у необхідності придбання нерухомості на території Запорізької області з метою нібито спільного проживання та ведення бізнесу.
		Так, ОСОБА_6 , представився ОСОБА_14 успішним підприємцем з великим матеріальним статком. З метою підтвердження чого, використовував у якості прикрас дорогоцінні ювелірні вироби та наручні годинники. ОСОБА_2 ОСОБА_6 з відома останньої представив ОСОБА_14 як свою цивільну дружину, а також успішного приватного підприємця. ОСОБА_3 , який в дійсності не мав юридичної освіти та практики, ОСОБА_6 представив ОСОБА_14 , як особистого кваліфікованого юриста та перекладача. 
		З метою виключення участі третіх осіб у вчиненні правочинів щодо оформлення права власності на нерухомість за ОСОБА_11 , що могло б призвести до викриття їх злочинних планів, ОСОБА_6 повідомив ОСОБА_17 про те, що він та ОСОБА_2 являються нібито власниками, а ОСОБА_3 управляючим юридичної фірми, якої в дійсності не існувало.
		З метою прикриття перед ОСОБА_11 своїх злочинних намірів та запевнення потерпілого у добросовісності обвинувачених, безпеки матеріальних інвестицій ОСОБА_9 у нерухомість, ОСОБА_6 познайомив потерпілого з його водієм ОСОБА_18 , який не був повідомлений про злочинні наміри організованої групи. При цьому, переслідуючи вказану мету, ОСОБА_6 повідомив ОСОБА_14 про те, що ОСОБА_18 є нібито співробітником спеціального підрозділу міліції «Беркут», запевнив, таким чином, ОСОБА_9 у особистій безпеці потерпілого та безпеці його майна та коштів.
		Продовжуючи свої злочинні дії, у листопаді 2011 року, ОСОБА_6 , діючи у складі організованої ним злочинній групі, спільно з ОСОБА_3 та ОСОБА_2 організували фіктивне знайомство ОСОБА_9 з підставними особами, які не мали родинних зв`язків з останньою були представлені ОСОБА_14 в якості її батьків.
		Крім того, приблизно у січні-лютому 2012 року, ОСОБА_6 , діючи у складі організованої ним групи, спільно з ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , організували заручення ОСОБА_9 з ОСОБА_16 . 
		Таким чином, учасники організованої групи, створили усі необхідні підстави та умови для виникнення намірів у ОСОБА_9 , користуючись допомогою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 та довіряючи останнім великі суми коштів, здійснити придбання нерухомості на території Запорізької області. 
		Виконавши усі вищевказані підготовчі дії, учасники організованої групи приступили до безпосереднього виконання злочинних намірів, направлених на незаконне заволодіння грошовими коштами ОСОБА_9 під приводом придбання на ім`я останнього об`єктів нерухомості.
		Так, у грудні 2011 року ОСОБА_6 , діючи у складі організованої ним групи, спільно із ОСОБА_3 та ОСОБА_2 запропонували ОСОБА_14 придбати у ОСОБА_19 , якого не було поставлено до відома про їх злочинні наміри, належний йому житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_5 .
		Продовжуючи свої злочинні дії, у період часу з грудня по 07 січня 2012 року ОСОБА_3 , діючи з відома ОСОБА_2 , за вказівкою та під керівництвом ОСОБА_1 , за допомогою наданої останнім комп`ютерної техніки, виготовив підроблений попередній договір від 30 грудня 2011 року, згідно якого ОСОБА_19 та ОСОБА_20 зобов`язуються в подальшому належним чином оформити договір купівлі-продажу вказаного будинку у строк за домовленістю сторін. Згідно вказаного договору, підписаного нібито ОСОБА_19 , ОСОБА_20 сплатив останньому перший внесок у рахунок придбання вказаного будинку у сумі 52 800 Євро, що складає 29,66% від загальної вартості будинку (178 000 Євро). При цьому у вказаному договорі ОСОБА_3 поставив вигаданий підпис від імені ОСОБА_19 .
		Після чого, приблизно 07 січня 2012 року ОСОБА_6 , діючи спільно з ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , знаходячись у будинку за адресою: АДРЕСА_6 , надали ОСОБА_14 на підписання вказаний підроблений договір. З метою заволодіння грошовими коштами ОСОБА_9 , ОСОБА_6 , ОСОБА_3 та ОСОБА_2 пообіцяли останньому передати вказаний перший внесок ОСОБА_19 та зайнятись оформленням правочину купівлі-продажу вказаного будинку та права власності на об`єкт нерухомості у КП «Орендне підприємство «Запорізьке міське бюро технічної інвентаризації».
		ОСОБА_20 , будучи введеним в оману вказаним підробленим попереднім договором, довіряючи ОСОБА_21 , ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , які умисно створили враження перед потерпілим про близькі дружні відносини, що склалися між ними, передав їм при вказаних обставинах 52 800 євро в якості першого внеску згідно вказаного підробленого договору, що згідно офіційно встановленому Національним банком України курсу на 07 січня 2012 року дорівнює 541 332 гривні 58 копійок, якими ОСОБА_6 , ОСОБА_3 та ОСОБА_2 незаконно заволоділи, не маючи намірів придбавати вказаний будинок на ім`я ОСОБА_10 .
		Маючи умисел на заволодіння всією сумою вартості вказаного будинку, ОСОБА_6 , діючи у організованій ним злочинній групі, спільно із ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , з метою зручності вчинення запланованого кримінального правопорушення та створення враження перед потерпілим про здійснення ними обіцяних дій щодо оформлення необхідних документів по придбанню ОСОБА_11 вказаного будинку, переконали останнього у необхідності видачі ним нотаріальної довіреності на ім`я ОСОБА_3 на право придбання вказаного будинку на ім`я ОСОБА_9 , оформлення та підписання від імені останнього документів, пов`язаних із вказаним правочином.
		Таким чином, 10 січня 2012 року ОСОБА_20 , будучи введеним в оману та  упевненим про наміри учасників організованої групи допомоги йому у придбанні вказаного будинку, знаходячись у нотаріальній конторі приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу Нечипуренко Г.Ф., видав на ім`я ОСОБА_3 довіреність, яка 10.01.2012 завірена ОСОБА_22 та зареєстрована у нотаріальному реєстрі довіреностей за №№38, 39.
		В період часу з 26 січня 2012 року по 27 березня 2012 року ОСОБА_20 , будучи введеним в оману та довіряючи ОСОБА_21 , ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , знаходячись у будинку за адресою: АДРЕСА_6 , передав частинами ОСОБА_21 та ОСОБА_2 , у рахунок вартості вказаного будинку решту суми - 125200 євро, що в еквіваленті на українську гривню, згідно офіційно встановленого Національним банком України курсу валют складає 1 315 175 гривень 26 копійок. А саме, ОСОБА_20 передав дану суму грошових коштів при вказаних обставинах, наступними її частинами у наступні дати: 26 січня 2012 - 25 000 Євро, що згідно офіційно встановленого Національним банком України курсу валют на 26 січня 2012 року складає 258 509 гривень 97 копійок, 10 лютого 2012 року - 25 000 Євро, що дорівнює на 10 лютого 2012 року - 265 424 гривням 47 копійкам, 26 лютого 2012 року - 25 000 Євро, що дорівнює на 26 лютого 2012 року - 265 567 гривням 75 копійкам, 16 березня 2012 року - 25 000 Євро, що дорівнює на 16 березня 2012 року - 260 617 гривням 72 копійкам, 27 березня 2012 року - 25 000 Євро, що дорівнює на 27 березня 2012 року - 265 055 гривням 35 копійкам, якими ОСОБА_6 , діючи у складі організованої ним групи, спільно з ОСОБА_3 та ОСОБА_2 незаконно заволоділи, шляхом обману та зловживання довірою потерпілого, не маючи намірів придбавати вказаний будинок на ім`я ОСОБА_10 .
		Продовжуючи свої злочинні дії, у період часу з 24 квітня 2012 року по 01 травня 2012 року ОСОБА_6 , діючи у складі організованої ним групи, спільно з ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , маючи умисел на заволодіння грошовими коштами ОСОБА_9 шляхом зловживання довірою останнього, повідомили йому, про необхідність сплати податків на суму 26 500 Євро та оплати роботи юриста в сумі 17 000 Євро для остаточного оформлення права власності на вказаний будинок за ОСОБА_11 
		14 квітня 2012 року ОСОБА_20 , знаходячись у будинку за адресою: АДРЕСА_6 , довіряючи ОСОБА_21 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 та діючи згідно їх вимогам, з метою оплати вказаної вигаданої обвинуваченими суми податків за придбання даного будинку, передав останнім грошові кошти в сумі 26 500 євро, що згідно офіційно встановленому Національним банком України курсу валют дорівнює 278 320 гривням 78 копійкам, якими ОСОБА_6 , діючи у складі організованої ним групи, спільно із ОСОБА_3 та ОСОБА_2 незаконно заволоділи, шляхом обману та зловживання довірою потерпілого, не маючи намірів придбавати вказаний будинок на ім`я ОСОБА_9 та оформлювати за ним право власності.
		З метою створення враження перед потерпілим про виконання їх домовленості щодо придбання на ім`я ОСОБА_9 вказаного будинку, у період часу з 10 травня 2012 по 15 травня 2012 року ОСОБА_3 , діючи за вказівкою ОСОБА_1 та з відома ОСОБА_2 , за допомогою наданої ОСОБА_23 комп`ютерної техніки, шляхом монтажу з використанням тексту другого аркушу попереднього договору від 10 травня 2012 року між ОСОБА_19 та ОСОБА_3 виготовив копію неіснуючого (підробленого) договору купівлі-продажу житлового будинку від 19.04.2012 року нібито завіреного приватним нотаріусом Запорізького міського округу Буцикіною Л.О. та зареєстрованого у нотаріальному реєстрі правочинів за номером 1037. 
		Копію вказаного підробленого договору, у період часу з 10 травня 2012 року по 15 травня 2012 року ОСОБА_6 , діючи у складі організованої ним групи, спільно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 надали ОСОБА_14 в якості підтвердження виконання їх зобов`язань щодо придбання вказаного будинку на ім`я потерпілого.
		Також, 15 травня 2012 року ОСОБА_20 , знаходячись у будинку за адресою: АДРЕСА_6 , довіряючи ОСОБА_21 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 та діючи згідно їх вимогам, з метою оплати вказаної вигаданої обвинуваченими суми за юридичну допомогу стосовно оформлення права власності на даний будинок за ОСОБА_11 , передав останнім грошові кошти в сумі 17 000 євро, що згідно офіційно встановленому Національним банком України курсу валют дорівнює 174 718 гривням 12 копійкам, якими ОСОБА_6 , діючи у складі організованої ним злочинній групі, спільно із ОСОБА_3 та ОСОБА_2 незаконно заволоділи, шляхом обману та зловживання довірою потерпілого, не маючи намірів придбавати вказаний будинок на ім`я ОСОБА_9 та оформлювати за ним право власності.
		Таким чином, у період часу з 01 грудня 2011 року по 15 травня 2012 року  ОСОБА_6 , діючи умисно, із корисливих мотивів, у складі організованої ним групи, спільно з ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , шляхом обману та зловживання довірою потерпілого, під приводом допомоги ОСОБА_14 у придбанні будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_5 , незаконно заволоділи його коштами на загальну суму 2 309 546 гривень 74 копійок, що в шістсот та більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян та є особливо великим розміром.
		Зловживання довірою ОСОБА_9 виразилося в тому, що він, довіряючи ОСОБА_21 , ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , які умисно створили перед ним враження тісних дружніх стосунків, які нібито сталися між ними, порядності та доброчинності їх намірів, передав кошти обвинуваченим на придбання вказаного об`єкту нерухомості. Обман ОСОБА_9 виразився в тому, що учасниками організованої групи був наданий потерпілому підроблений попередній договір від 30 грудня 2011 року та підроблена копія неіснуючого договору купівлі-продажу житлового будинку від 19 квітня 2012 року, що створило причини та умови подальшої довіри ОСОБА_21 , ОСОБА_3 та ОСОБА_2 та послужило приводом для передачі вказаних сум грошових коштів обвинуваченим.
		Крім того, в подальшому, ОСОБА_6 , діючи умисно, з корисливих мотивів, у складі організованої ним групи, спільно із ОСОБА_3 та ОСОБА_2 прийняли рішення про незаконне заволодіння грошовими коштами ОСОБА_9 під приводом придбання на ім`я останнього 1/3 частини приміщення за адресою: АДРЕСА_7 та 1/2 частини приміщення за адресою: АДРЕСА_8 .
		Зі вказаною метою, у січні 2012 року ОСОБА_6 , діючи спільно з ОСОБА_3 , та ОСОБА_2 запропонували ОСОБА_14 придбати 1/2 частину приміщення за адресою: АДРЕСА_9 за 550 000 Євро для облаштування його під салон краси, на що ОСОБА_20 погодився.
		Продовжуючи свої злочинні дії, у період січня 2012 року ОСОБА_3 , діючи з відома ОСОБА_2 за вказівкою та під керівництвом ОСОБА_1 , за допомогою наданої останнім комп`ютерної техніки, виготовив підроблений договір купівлі-продажу вказаного приміщення від 13 січня 2012 року між ОСОБА_11 та володільцем вказаної частини приміщення ОСОБА_24 , підписаний від імені ОСОБА_25 . Згідно вказаному договору ОСОБА_24 та ОСОБА_20 зобов`язались належним чином оформити договір купівлі-продажу даного об`єкту нерухомості у строк за домовленістю сторін та ОСОБА_20 сплатив перший внесок у рахунок придбання вказаної частини приміщення у сумі 88 200 Євро, що складає 16% від її загальної вартості - 550 000 Євро.
		26 січня 2012 року ОСОБА_6 , діючи у складі організованої ним групи, спільно з ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , знаходячись у будинку за адресою: АДРЕСА_6 , надав ОСОБА_14 вказаний підроблений договір купівлі-продажу від 13 січня 2012 року. З метою заволодіння коштами ОСОБА_9 , ОСОБА_6 , ОСОБА_3 та ОСОБА_2 пообіцяли ОСОБА_14 передати перший внесок згідно договору ОСОБА_24 та зайнятись оформленням правочину купівлі-продажу вказаної частини приміщення та права власності на даний об`єкт нерухомості у КП «Орендне підприємство «Запорізьке міське бюро технічної інвентаризації».
		ОСОБА_20 , будучи введеним в оману вказаним підробленим попереднім договором, довіряючи ОСОБА_21 , ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , які умисно створили враження перед потерпілим про близькі дружні відносини, що склалися між ними, передав їм 26 січня 2012 року при вказаних обставинах 88 200 євро в якості першого внеску згідно вказаному підробленому договору, що згідно офіційно встановленому Національним банком України курсу валют на 26.01.2012 дорівнює 912 023 гривням 19 копійкам, якими ОСОБА_6 , діючи у складі організованої ним злочинної групи, спільно із ОСОБА_3 та ОСОБА_2 незаконно заволоділи, шляхом обману та зловживання довірою потерпілого.
		Крім того, ОСОБА_6 , діючи у складі організованої ним злочинної групи, спільно з ОСОБА_3 та ОСОБА_2 з метою незаконного заволодіння грошовими коштами ОСОБА_9 повідомили йому про необхідність передачі обвинуваченим 183 000 Євро для проведення ремонтних робіт у вказаному приміщенні, на що ОСОБА_20 , довіряючи учасникам організованої групи та вважаючи що право власності на дане приміщення буде оформлено за ним, погодився.
		Так, у дні приїзду ОСОБА_9 до України: 10 лютого 2012 року, 26 лютого 2012 року, 16 березня 2012 року, 27 березня 2012 року, 14 квітня 2012 року, 24 квітня 2012 року, 15 лютого 2012 року, 02 червня 2012 року, 13 червня 2012 року, 26 червня 2012 року, 15 липня 2012 року, ОСОБА_6 , діючи у складі організованої ним групи, спільно з ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , знаходячись у будинку за адресою: АДРЕСА_6 , прийняв невстановленими частинами від ОСОБА_9 грошові кошти у загальній сумі 244 800 євро, що згідно мінімальному курсу валют, встановленому Національним банком України за період часу з 10 лютого 2012 року по 15 липня 2012 року дорівнює 2 382 852 гривням 60 копійкам, якими ОСОБА_6 , діючи у складі організованої ним злочинній групі, спільно із ОСОБА_3 та ОСОБА_2 незаконно заволоділи, шляхом обману та зловживання довірою потерпілого, під приводом проведення ремонтних робіт у вказаному приміщенні (183 000 Євро) та в рахунок вартості його 1/2 частини (61 800 Євро).
		Крім того, 24 серпня 2012 року ОСОБА_3 , діючи у складі організованої групи, за вказівкою та під керівництвом ОСОБА_1 , з відома ОСОБА_2 , знаходячись за місцем проживання ОСОБА_9 , за адресою: АДРЕСА_10 , під приводом придбання вказаної частини приміщення ОСОБА_14 , прийняв від останнього грошові кошти в сумі 400 000 євро, що згідно курсу валют, встановленому Національним банком України на 24 серпня 2012 року складає 3 979 874 гривень 40 копійок.
		З метою створення враження перед потерпілим про виконання їх домовленості щодо придбання на ім`я ОСОБА_9 , оформлення за ним права власності на вказану частину об`єкту нерухомості та прикриття перед правоохоронними органами незаконного заволодіння грошовими коштами потерпілого, ОСОБА_6 , діючи у складі організованої ним групи спільно з ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , прийняли рішення про здійснення ряду правочинів, направлених на оформлення права власності на частину об`єкту нерухомості за ОСОБА_11 та в подальшому переоформлення права власності на неї за ОСОБА_2 шляхом подання до Комунарського районного суду м. Запоріжжя позову та підробленого документа, які містять неправдиву інформацію.
		Приступивши до здійснення вказаного злочинного плану, 04 травня 2012 року ОСОБА_3 , діючи в складі організованої групи, за вказівкою та під керівництвом ОСОБА_1 , з відома ОСОБА_2 , придбав у ОСОБА_24 1/2 частину вказаного приміщення. При чому згідно даного правочину, оформленому договором дарування частини нежилого приміщення від 04 травня 2012 року, зареєстрованому в реєстрі за номером 2566, завіреним приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Запорізької області Пянтковською О.Г., ОСОБА_3 набув право власності на 1/3 частину даного приміщення, а ОСОБА_16 на частину вказаного приміщення.
		З метою можливості вчинення від імені ОСОБА_9 правочинів, необхідних для здійснення злочинного плану, ОСОБА_6 , ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , переконали ОСОБА_9 про необхідність видачі ним нотаріальної довіреності на ім`я ОСОБА_3 на представлення інтересів ОСОБА_9 з питань користування, управління, експлуатації, купівлі, прийняття у дар, здачі та прийняття в оренду приватної власності нерухомості та іншого рухомого майна, на підписання від його імені відповідних договорів купівлі-продажу, дарування, оренди, а також ведення від імені ОСОБА_9 будь-яких цивільних, кримінальних та адміністративних справ у судових органах України, не присвячуючи потерпілого про дійсні злочинні наміри обвинувачених.
		Так, 28 серпня 2012 року ОСОБА_20 , будучи введеним в оману вказаними особами та впевненим про наміри ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_2 допомоги йому у придбанні частини приміщення, видав ОСОБА_3 вище вказану довіреність, зареєстровану в реєстрі за №№802, 803 та завірену приватним нотаріусом Запорізького районного нотаріального округу Запорізької області Карташовою А.С.
		06 вересня 2012 року ОСОБА_3 , діючи в складі організованої групи, за вказівкою та під керівництвом ОСОБА_1 , з відома ОСОБА_2 на підставі вказаної довіреності, уклав договір дарування нерухомості від 06 вересня 2012 року, зареєстрований в реєстрі за №998, завірений приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Запорізької області Нарохою О.В., згідно якого, ОСОБА_3 передав у дар ОСОБА_14 1/3 частину вказаного приміщення, право власності на яку в подальшому було оформлено ОСОБА_3 в КП «ОП «Запорізьке міське бюро технічної інвентаризації» за ОСОБА_26 .
		Таким чином, після вчинення реєстрації права власності на вказане приміщення за ОСОБА_11 , ОСОБА_6 , діючи у складі організованої ним групи, спільно з ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , надали ОСОБА_14 оригінали документів, які свідчили про набуття ним права власності на дану частину об`єкта нерухомості, тим самим, створили перед ОСОБА_11 враження про повне виконання ними їх вказаної домовленості та відсутності у них злочинних намірів щодо незаконного заволодіння грошовими коштами потерпілого.
		У період часу з середини по кінець листопада 2012 року ОСОБА_16 при невстановлених обставинах викрила злочинну діяльність ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , відмовилась від виконання злочинних вказівок організатора групи, тим самим позбавила учасників організованої групи можливості відчуження 1/6 частини вказаного приміщення на користь третіх осіб з метою повернення, згідно розробленого організованою групою плану, грошових коштів, сплачених обвинуваченими в рахунок придбання даного приміщення. Крім того, ОСОБА_16 викрила перед ОСОБА_11 злочинну діяльність обвинувачених, в результаті чого, 03 грудня 2012 року ОСОБА_11 вище зазначена довіреність від 28.08.2012 була скасована у приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу Вовк І.І. 
		Незважаючи на викриття ОСОБА_16 та ОСОБА_11 злочинної діяльності організованої групи, ОСОБА_6 , діючи спільно із ОСОБА_2 та ОСОБА_3 продовжили здійснення розробленого організованою групою злочинного плану. А саме, з метою повернення частини грошових коштів, якими незаконно заволоділи обвинувачені при вказаних обставинах, які були сплачені в рахунок придбання вказаного приміщення з метою прикриття їх злочинної діяльності, ОСОБА_6 , діючи у складі організованої ним злочинної групи, спільно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , здійснили наступні шахрайські дії направлені на незаконне заволодіння правом власності на належну ОСОБА_14 1/3 частину вказаного приміщення, з метою подальшого її продажу.
		Так, в період часу з 23 травня 2013 року по 08 липня 2013 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , виконуючи відведену їм роль, діючи з корисливих мотивів, за вказівкою організатора злочинної групи ОСОБА_1 , надали в тайні від ОСОБА_9 до Комунарського районного суду м. Запоріжжя наступні підроблені документи, які містять неправдиву інформацію про неіснуючу заборгованість ОСОБА_9 в сумі 2 979 200 гривень внаслідок не виконання останнім зобов`язань згідно договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ «Ріал Проперті 2011», про укладання якого ОСОБА_14 відомо не було, зміст якого протирічить таким договорам, поданих обвинуваченими до державного реєстратора при здійсненні дій направлених на заволодіння грошовими коштами під приводом придбання на ім`я потерпілого приміщення, розташованого за адресою: АДРЕСА_8 . А саме, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , за вказівкою та під керівництвом ОСОБА_1 до Комунарського районного суду м. Запоріжжя були подані наступні документи, які містили неправдиву інформацію та не відповідали дійсності: позовну заяву ОСОБА_2 про стягнення з ОСОБА_9 грошової заборгованості у вигляді неустойки в сумі 2 979 200 гривень від 23 травня 2013 року, копію договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ «Ріал-Проперті 2011» від 22 січня 2013 року, оригінал письмової заяви про укладення мирової угоди від 08 липня 2013 року та оригінал мирової угоди від 08 липня 2013 року, про існування яких ОСОБА_14 відомо не було. 
		Крім того, подані в суд вказані договір, заява та угода підписані від імені ОСОБА_25 на підставі вище зазначеної довіреності від 28 серпня 2012 року, яка на момент підписання вказаних документів була скасована 03 грудня 2012 року ОСОБА_11 у приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу Вовк І.І., після викриття останнім злочинних намірів організованої групи.
		На підставі поданих ОСОБА_2 та ОСОБА_3 підроблених документів 08 липня 2013 року Комунарським районним судом м. Запоріжжя винесено рішення про визнання за ОСОБА_2 права власності на 1/3 частину приміщення за адресою: АДРЕСА_9 .
		Таким чином, у період часу з 26 січня 2012 року по 08 липня 2013 року, ОСОБА_6 , діючи умисно, із корисливих мотивів, у складі організованої ним групи, спільно з ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , шляхом обману та зловживання довірою ОСОБА_9 , під приводом допомоги потерпілому з придбання 1/2 частини приміщення, розташованого за адресою: АДРЕСА_9 , незаконно заволоділи його грошовими коштами на загальну суму 7 274 750 гривень 19 копійок, що в шістсот та більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян та є особливо великим розміром.
		Зловживання довірою ОСОБА_9 виразилося в тому, що він, довіряючи ОСОБА_21 , ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , які умисно створили перед ним враження тісних дружніх стосунків, які нібито сталися між ними, порядності та доброчинності їх намірів, передав грошові кошти обвинуваченим на придбання вказаного об`єкту нерухомості. Обман ОСОБА_9 виразився в тому, що учасниками організованої групи потерпілому був наданий вказаний підроблений договір купівлі-продажу від 13 січня 2012 року, що створило причини та умови подальшої довіри ОСОБА_21 , ОСОБА_3 та ОСОБА_2 та послужило приводом для передачі вказаних сум грошових коштів обвинуваченим.
		З метою заволодіння грошовими коштами ОСОБА_9 під приводом придбання на ім`я ОСОБА_9 1/2 частини приміщення, розташованого за адресою: АДРЕСА_8 у лютому 2012 року ОСОБА_6 , діючи у складі організованої ним  групи, спільно з ОСОБА_3 та ОСОБА_2 запропонували ОСОБА_14 придбати вказану частину приміщення за 1 500 000 Євро для облаштування його під ресторан або торговий комплекс, на що ОСОБА_20 , довіряючи учасникам організованої групи та переслідуючи ціль ведення спільного бізнесу з ними, погодився.
		Продовжуючи свої злочинні дії, у період часу з січня по 29 лютого 2012 року, ОСОБА_3 , діючи з відома ОСОБА_2 за вказівкою та під керівництвом ОСОБА_1 , за допомогою наданої ОСОБА_23 комп`ютерної техніки, виготовив підроблений договір купівлі нерухомого майна від 29.02.2012 року між потерпілим, ОСОБА_2 та нібито володільцем вказаного приміщення ПАТ «Дочірній банк Сбербанку Росії» в особі вигаданого ОСОБА_3 та в дійсності неіснуючого ОСОБА_27 , підписаний ОСОБА_2 як покупцем іншої 1/2 частини вказаного приміщення та ОСОБА_27 , від імені якого ОСОБА_3 поставив вигаданий ним підпис. Згідно вказаному договору ОСОБА_27 , ОСОБА_20 та ОСОБА_2 зобов`язались належним чином оформити договір купівлі-продажу даного об`єкту нерухомості у строк до 15 квітня 2012 року та ОСОБА_2 нібито сплатила перший внесок у рахунок придбання вказаної частини приміщення у сумі 600 000 Євро.
		Так, 29.02.2012 року ОСОБА_6 , діючи спільно із ОСОБА_3 та ОСОБА_2 надав ОСОБА_14 даний підроблений договір купівлі нерухомого майна від 29 лютого 2012 року.
		25 квітня 2012 року ОСОБА_20 , введений в оману вказаним договором купівлі нерухомого майна, довіряючи ОСОБА_21 , ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , які умисно створили перед ним враження близьких дружніх стосунків, передав через його довірену особу ОСОБА_28 1 500 000 євро ОСОБА_3 , який діючи умисно, у складі організованої групи, за вказівкою та під керівництвом ОСОБА_1 , з відома ОСОБА_2 , знаходячись за місцем мешкання ОСОБА_9 за адресою: АДРЕСА_10 , прийняв вказану суму грошових коштів під розписку, якою в подальшому незаконно заволодів з іншими учасниками організованої групи. Згідно офіційно встановленому Національним банком України курсу іноземної валюти вказана сума станом на 25 квітня 2012 року дорівнює 15 768 918 гривень. 
		Згідно розробленого злочинного плану, ОСОБА_2 , діючи у складі організованої групи, спільно з ОСОБА_3 та ОСОБА_23 переконали ОСОБА_9 у передачі їм 1 600 000 Євро у рахунок нібито проведення ремонтних робіт у вказаному приміщенні. 
		В результаті чого, 25 серпня 2012 року, ОСОБА_2 , діючи у складі організованої групи, з відома ОСОБА_3 , за вказівкою та під керівництвом ОСОБА_1 , знаходячись за місцем мешкання ОСОБА_9 за адресою: АДРЕСА_10 , прийняла від нього під приводом проведення ремонтних робіт вказаного приміщення, 1 600 000 євро, що згідно офіційно встановленому Національним банком України курсу іноземної валюти станом на 25 серпня 2012 року дорівнює 15 919 497 гривням 60 копійкам, якими в подальшому учасники організованої групи незаконно заволоділи, шляхом обману та зловживаючи довірою ОСОБА_10 . 
		Крім того, ОСОБА_6 , діючи умисно, у складі організованої ним групи, спільно з ОСОБА_2 та з відома ОСОБА_3 у дні приїзду ОСОБА_9 до України, а саме: 15 травня 2012 року, 02 червня 2012 року, 13 червня 2012 року, 26 червня 2012 року, 15 липня 2012 року, 28 серпня 2012 року, 12 вересня 2012 року, 26 вересня 2012 року, знаходячись за адресою: м. Запоріжжя, вул. Талаліхіна, буд. 6-А, під вигаданими приводами сплати податків з оформлення права власності на вказане приміщення прийняли від потерпілого невстановленими частинами 300 000 євро, що згідно мінімальному курсу валют, встановленому Національним банком України станом на вказані дати у загальній сумі дорівнює 2 973 929 гривні 40 копійкам, якими ОСОБА_6 , діючи у складі організованої ним злочинній групі, спільно із ОСОБА_3 , ОСОБА_2 незаконно заволоділи, шляхом обману та зловживання довірою потерпілого.
		Крім того, ОСОБА_6 , діючи умисно, у складі організованої ним злочинної групи, спільно з ОСОБА_2 та з відома ОСОБА_3 у дні приїзду ОСОБА_9 до України, а саме: 05 жовтня 2012 року, 19 жовтня 2012 року, 31 жовтня 2012 року, знаходячись за адресою: м. Запоріжжя, вул. Талаліхіна, буд.6-А, під вигаданими приводами сплати банківських комісій, пов`язаних з придбанням даного приміщення у сумі 66 000 Євро, реєстрації його за посольством Шотландії у сумі 80 000 Євро, сплати архітектору з метою проведення архітектурних робіт при ремонтних роботах у даному приміщенні,  прийняли від потерпілого невстановленими частинами 156 000 євро, що згідно мінімальному курсу валют, встановленому Національним банком України станом на вказані дати дорівнює 1 614 870 гривням 50 копійкам, якими ОСОБА_6 , діючи у складі організованої ним групи, спільно із ОСОБА_3 та ОСОБА_2 незаконно заволоділи, шляхом обману та зловживання довірою потерпілого.
		Не зупиняючись на скоєному, 01.11.2012 року, ОСОБА_3 , діючи у складі організованої групи за вказівкою та під керівництвом ОСОБА_1 та з відома ОСОБА_2 , із корисливих мотивів, знаходячись за адресою: АДРЕСА_10 за місцем мешкання ОСОБА_9 , прийняв під приводом реконструкції та ремонту вказаного приміщення 750 000 євро, що згідно мінімальному курсу валют, встановленому Національним банком України станом на 01 листопада 2012 року дорівнює 7 788 978 гривням 75 копійкам, якими ОСОБА_6 , ОСОБА_3 та ОСОБА_2 незаконно заволоділи, шляхом обману та зловживаючи довірою потерпілого.
		З метою створення враження перед потерпілим про виконання їх домовленості щодо придбання на ім`я ОСОБА_9 вказаного об`єкту нерухомості та прикриття перед правоохоронними органами незаконного заволодіння грошовими коштами потерпілого, ОСОБА_6 , ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , прийняли рішення про здійснення ряду правочинів, направлених на оформлення права власності на вказаний об`єкт нерухомості за ОСОБА_11 та в подальшому незаконно переоформили право власності на вказане приміщення за ОСОБА_2 , використовуючи вище вказану довіреність від 28 серпня 2012 року, видану потерпілим.
		Приступивши до здійснення злочинного плану, 06 липня 2012 року ОСОБА_2 , у складі організованої групи, за вказівкою ОСОБА_1 та з відома ОСОБА_3 , придбала на своє ім`я за 4 035 000 гривень частку в статутному капіталі ТОВ «Ріал Проперті 2011», яка складає 16,6% статутного капіталу вказаного товариства, якому належить право власності на вказаний об`єкт нерухомості. 
		Перерозподіл статутного капіталу вказаного товариства оформлений також протоколом загальних зборів учасників ТОВ «Ріал Проперті 2011» від 06 липня 2012 року, підписаними ТОВ «Проект Майстер» в особі ОСОБА_29 та ОСОБА_30 , як співвласниками ТОВ «Ріал Проперті 2011», які не були поставлені до відома про злочинні наміри організованої групи.
		Діючи згідно розробленого злочинного плану, 12 липня 2012 року ОСОБА_2 , у складі організованої групи, за вказівкою ОСОБА_1 та з відома ОСОБА_3 , придбала на своє ім`я за 5 588 747 гривень частку в статутному капіталі ТОВ «Ріал Проперті 2011», яка складає 33,4% статутного капіталу вказаного товариства, якому належить право власності на вказаний об`єкт нерухомості. 
		Перерозподіл статутного капіталу вказаного товариства оформлений також  протоколом загальних зборів учасників ТОВ «Ріал Проперті 2011» від 12.07.2012 року, підписаними ТОВ «Проект Майстер» в особі ОСОБА_29 та ОСОБА_30 , як співвласниками підприємства, які не були поставлені до відома про злочинні наміри вказаних осіб.
		Після чого, 27 листопада 2012 року, ОСОБА_2 , діючи у складі організованої групи, за вказівкою та під керівництвом ОСОБА_1 , спільно з ОСОБА_3 , оформили право власності на 50% частки статутного капіталу ТОВ «Ріал-Проперті 2011» за ОСОБА_11 шляхом оформлення договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі вказаного підприємства, який підписали ОСОБА_2 , як продавець вказаної частки та ОСОБА_3 від імені ОСОБА_9 , як покупець на підставі вказаної довіреності від 28 серпня 2012 року.
		Перерозподіл статутного капіталу вказаного товариства оформлений також  протоколом загальних зборів учасників ТОВ «Ріал Проперті 2011» від 27.11.2012 року та змінами до статуту товариства від 27.11.2012 року, підписаними ТОВ «Проект Майстер» в особі ОСОБА_29 та ОСОБА_30 , як співвласниками підприємства, які не були поставлені до відома про злочинні наміри організованої групи, та ОСОБА_3 від імені ОСОБА_9 , як співвласника ТОВ «Ріал Проперті 2011» на підставі зазначеної довіреності від 28 серпня 2012 року.
		Вказаний договір купівлі-продажу ОСОБА_6 , ОСОБА_3 та ОСОБА_2 планували використовувати в якості підтвердження виконання ними домовленостей з потерпілим щодо придбання на ім`я останнього вказаного приміщення за адресою: АДРЕСА_8 та прикриття перед правоохоронними органами незаконного заволодіння грошовими коштами потерпілого.
		Продовжуючи діяти згідно розробленого злочинного плану, 03.12.2012 року  ОСОБА_2 , діючи у складі організованої групи, за вказівкою ОСОБА_1 та спільно з ОСОБА_3 , переоформили право власності на частку ТОВ «Ріал Проперті 2011», яка складає 50% шляхом укладання договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі вказаного підприємства від 03 грудня 2012 року, який підписали ОСОБА_2 , як покупець вказаної частки та ОСОБА_3 від імені ОСОБА_9 , як продавець, у тайні від потерпілого, на підставі вказаної довіреності від 28 серпня 2012 року, яка не передбачала повноважень ОСОБА_3 на відчуження прав власності, належних ОСОБА_14 від імені останнього. 
		09 серпня 2013 року ОСОБА_2 , діючи умисно, у складі організованої групи, за вказівкою та під керівництвом ОСОБА_1 , спільно з ОСОБА_3 , з метою повернення частини грошових коштів, якими незаконно заволоділи обвинувачені при вказаних обставинах, які були сплачені в рахунок придбання вказаного приміщення з метою прикриття їх злочинної діяльності, здійснила продаж вказаної частки в статутному капіталі ТОВ «Ріал Проперті 2011» підприємству ТОВ «Проект майстер» в особі директора ОСОБА_29 згідно договору купівлі-продажу від 09 серпня 2013 року за 3 100 000 гривень.
		Перерозподіл статутного капіталу вказаного товариства також оформлений протоколом загальних зборів учасників ТОВ «Ріал Проперті 2011» від 09 серпня 2012 року, підписаними ТОВ «Проект Майстер» в особі ОСОБА_29 та ОСОБА_2 , як співвласниками підприємства ТОВ «Ріал Проперті 2011». 
		Таким чином, в період часу з 25 квітня 2012 року по 03 грудня 2012 року, ОСОБА_6 , діючи умисно, у складі організованої ним злочинної групи, із корисливих мотивів, за попередньою змовою та спільно з ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , під приводом допомоги потерпілому з придбання, оформлення права власності та проведення ремонтних робіт 1/2 частини приміщення, розташованого за адресою: АДРЕСА_8 , шляхом обману та зловживання довірою потерпілого, незаконно заволоділи його грошовими коштами на загальну суму 44 066 194 гривень 25 копійок, що в шістсот та більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян та є особливо великим розміром.
		За весь період злочинної діяльності ОСОБА_6 , діючи умисно, у складі організованої ним групи, із корисливих мотивів, сумісно з ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , шляхом обману та зловживання довірою потерпілого, під приводом допомоги останньому з придбання, оформлення права власності та проведення ремонтних робіт нерухомості на території м. Запоріжжя та Запорізького району Запорізької області, незаконно заволоділи коштами ОСОБА_9 на загальну суму 53 650 491 гривня 18 копійок.
		Зловживання довірою ОСОБА_9 виразилося в тому, що він довіряючи ОСОБА_21 , ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , які умисно створили перед ним враження тісних дружніх стосунків, які нібито сталися між ними, порядності та доброчинності їх намірів, передав грошові кошти обвинуваченим на придбання вказаного об`єкту нерухомості. Обман ОСОБА_9 виразився в тому, що учасниками організованої групи потерпілому був наданий вказаний підроблений договір купівлі нерухомого майна від 29 лютого 2012 року, що створило причини та умови подальшої довіри ОСОБА_21 , ОСОБА_3 та ОСОБА_2 та послужило приводом для передачі вказаних сум грошових коштів обвинуваченим.
		Крім того, не зупиняючись на скоєному, ОСОБА_6 , діючи у складі організованої злочинної групи, спільно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 вчинили ряд незаконних дій, направлених на легалізацію (відмивання) доходів, одержаних внаслідок вказаної вище злочинної діяльності організованої групи.
		Так, ОСОБА_6 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , усвідомлюючи, що рішення Комунарського районного суду  від 08 липня 2013 року про визнання за ОСОБА_2 права власності на 1/3 частину приміщення за адресою: АДРЕСА_9 , в подальшому може бути оскаржено потерпілим, що може призвести до викриття злочинної діяльності організованої групи, розробили план легалізації (відмивання) даного приміщення шляхом укладання договору міни, згідно якому здійснити відчуження права власності на нього в користь шурина ОСОБА_3 - ОСОБА_31 , не ставлячи останнього до відома про злочинні наміри організованої групи.
		Зі вказаною метою, 30 липня 2013 року ОСОБА_32 , на якого було оформлено право власності на автомобіль марки «Nissan Patrol», державний номер НОМЕР_1 , який фактично належав ОСОБА_21 , діючи згідно вказівки останнього, з відома ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , знаходячись у центрі №1 надання послуг, пов`язаних з використанням автотранспортних засобів УДАІ ГУМВС України в Запорізькій області за адресою: м. Запоріжжя, вул. Перемоги, буд.96, переоформив право власності на вказаний автомобіль за ОСОБА_31 згідно довідки-рахунку від 30 липня 2013 року виданої ПП «Шлях-2002».
		31 липня 2013 року, ОСОБА_2 , діючи у складі організованої групи, згідно розробленого злочинного плану, за вказівкою ОСОБА_1 та з відома ОСОБА_3 , з метою прикриття незаконного походження 1/3 частини приміщення за адресою: АДРЕСА_9 , заключила договір міни, зареєстрований приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Запорізької області Грибановою О.В. під номером 983, згідно якого здійснила відчуження вказаної частини приміщення вартістю 2 584 529 гривень на користь ОСОБА_31 та придбала права власності на автомобіль марки «Nissan Patrol», державний номер НОМЕР_1 , право власності на який при вказаних обставинах було зареєстровано за ОСОБА_31 .
		Таким чином, ОСОБА_6 , в період часу з 30 липня 2013 року по 31 липня 2013 року, діючи умисно, повторно, у складі організованої ним злочинної групи, спільно з ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , здійснив правочин зі вказаною частиною приміщення, одержаною внаслідок суспільно небезпечного діяння (заволодіння шахрайським шляхом майном ОСОБА_9 - 1/3 частини приміщення за адресою: АДРЕСА_9 , вартість якого складає 2 584 529 гривень), спрямований на приховання та маскування незаконного походження та володіння даною частиною приміщення.
		Не зупиняючись на скоєному, ОСОБА_6 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , отримавши внаслідок шахрайських дій відносно ОСОБА_9 від ТОВ «Проект майстер» 3100 000 гривень згідно договору купівлі-продажу від 09 серпня 2013 року за продані 50% уставного капіталу ТОВ «Ріал Проперті 2011», прийняли рішення про легалізацію даних грошових коштів шляхом укладання угод по придбанню нерухомості та оформлення права власності на неї за третьою довіреною особою - матір`ю ОСОБА_2 - ОСОБА_33 .
		Зі вказаною метою ОСОБА_6 , діючи у складі організованої ним групи, спільно з ОСОБА_2 та з відома ОСОБА_3 підшукали квартири АДРЕСА_11 , АДРЕСА_12 , які були виставлені на продаж власниками.
		Так, 15 серпня 2013 року ОСОБА_3 , діючи у складі організованої групи, за вказівкою ОСОБА_1 та з відома ОСОБА_2 , виконуючи відведену йому роль, уклав з представником продавця квартири АДРЕСА_13 ОСОБА_34 попередній договір про укладання договору купівлі-продажу даної квартири, згідно якому в якості підтвердження дійсних намірів укладання договору  сплатив ОСОБА_34 аванс у розмірі 79 930 гривень, отриманих внаслідок вчинення вказаних злочинних дій відносно ОСОБА_9 , тим самим легалізував (відмив) вказану суму грошових коштів.
		Також, 15 серпня 2013 року ОСОБА_3 , діючи у складі організованої групи, за вказівкою ОСОБА_1 та з відома ОСОБА_2 , виконуючи відведену йому роль, уклав з представником продавця квартири АДРЕСА_12 ОСОБА_35 попередній договір про укладання договору купівлі-продажу даної квартири, згідно якому в якості підтвердження дійсних намірів укладання вказаного договору сплатив ОСОБА_35 аванс у розмірі 79 930 гривень, отриманих внаслідок вчинення вказаних злочинних дій відносно ОСОБА_9 , тим самим легалізував (відмив) вказану суму грошових коштів.
		При укладанні вказаних попередніх договорів ОСОБА_3 діяв в якості представника покупця даних квартир ОСОБА_2 на підставі нотаріальної довіреності від 12 серпня 2013 року, виданої останньою.
		Продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_2 , діючи у складі організованої ОСОБА_23 групи, за вказівкою останнього та з відома ОСОБА_3 , з метою здійснення легалізації (відмивання) коштів, одержаними внаслідок злочинних дій відносно ОСОБА_9 , переконала свою матір - ОСОБА_36 у необхідності здійснення нею правочинів з придбання вказаних вище вказаних квартир, не ставлячи останню до відома про злочинні наміри організованої групи.
		22 листопада 2013 року ОСОБА_2 , діючи у складі організованої групи, за вказівкою ОСОБА_1 та з відома ОСОБА_3 , вчинила угоду з коштами, одержаними внаслідок злочинних дій відносно ОСОБА_9 у сумі 381 661 гривень, а саме фактично придбала квартиру АДРЕСА_12 , шляхом оформлення права власності на неї за ОСОБА_36 , згідно договору купівлі - продажу квартири від 22.11.2013, тим самим легалізувала (відмила) вказану суму грошових коштів.
		26 листопада 2013 року ОСОБА_2 , діючи у складі організованої групи, за вказівкою ОСОБА_1 та з відома ОСОБА_3 , вчинила угоду з коштами, одержаними внаслідок злочинних дій відносно ОСОБА_9 у сумі 272 862 гривень, а саме фактично придбала квартиру АДРЕСА_13 , шляхом оформлення права власності на неї за ОСОБА_36 , згідно договору купівлі - продажу квартири від 26 листопада 2013 року, тим самим легалізувала (відмила) вказану суму грошових коштів.
		Таким чином, ОСОБА_6 , в період часу з 15 серпня 2013 року по 26 листопада 2013 року, діючи умисно, повторно, у складі організованої ним злочинної групи, спільно з ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , вчинив правочин з коштами, одержаними внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння (заволодіння шахрайським шляхом грошовими коштами ОСОБА_9 у сумі 654 523 гривень), що передувало легалізації (відмиванню) доходів, спрямований на приховання та маскування незаконного походження таких коштів та володіння ними.
		ОСОБА_37 висунуто обвинувачення у вчиненні злочинів, передбачених ч.4 ст.<a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_1010/ed_2020_12_04/pravo1/T012341.html?pravo=1#1010" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">190</a>, ч.3 ст.<a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_912440/ed_2020_12_04/pravo1/T012341.html?pravo=1#912440" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">209 КК України</a>, що кваліфіковані, як заволодіння чужим майном шляхом обману та зловживання довірою (шахрайство), вчинене в особливо великих розмірах, організованою групою; укладення правочину з майном, одержаним внаслідок вчинення суспільно-небезпечного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів, спрямованого на приховання та маскування незаконного походження майна та володіння ним, вчинене організованою групою, а також укладення правочину з коштами, одержаними внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів, спрямований на приховання та маскування незаконного походження таких коштів, володіння ними та використання коштів, одержаних внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів, вчинене повторно, організованою групою.
		ОСОБА_2 висунуто обвинувачення у вчиненні злочинів, передбачених ч.4 ст.<a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_1010/ed_2020_12_04/pravo1/T012341.html?pravo=1#1010" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">190</a>, ч.ч. 1, 3 ст.<a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_912440/ed_2020_12_04/pravo1/T012341.html?pravo=1#912440" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">209 КК України</a>, що кваліфіковані, як заволодіння чужим майном шляхом обману та зловживання довірою (шахрайство), вчинене в особливо великих розмірах, організованою групою; укладення правочину з коштами, одержаними внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів, спрямованого на приховання та маскування володіння та використання коштів, одержаних внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів; укладення правочину з майном, одержаним внаслідок вчинення суспільно-небезпечного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів, спрямованого на приховання та маскування незаконного походження майна та володіння ним, вчинене повторно, організованою групою, а також укладення правочину з коштами, одержаними внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів, спрямований на приховання та маскування незаконного походження таких коштів, володіння ними та використання коштів, одержаних внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів, вчинене повторно, організованою групою; укладення правочину з коштами, одержаними внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів, спрямований на приховання та маскування незаконного походження таких коштів, володіння ними та використання коштів, одержаних внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів, вчинене повторно, організованою групою.
		ОСОБА_3 висунуто обвинувачення у вчиненні злочинів, передбачених ч.4 ст.<a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_1010/ed_2020_12_04/pravo1/T012341.html?pravo=1#1010" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">190</a>, ч.3 ст.<a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_912440/ed_2020_12_04/pravo1/T012341.html?pravo=1#912440" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">209 КК України</a>, що кваліфіковані, як заволодіння чужим майном шляхом обману та зловживання довірою (шахрайство), вчинене в особливо великих розмірах, організованою групою; укладення правочину з майном, одержаним внаслідок вчинення суспільно-небезпечного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів, спрямованого на приховання та маскування незаконного походження майна та володіння ним, вчинене організованою групою, а також укладення правочину з коштами, одержаними внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів, спрямований на приховання та маскування незаконного походження таких коштів, володіння ними та використання коштів, одержаних внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів, вчинене повторно, організованою групою.
		 
		Приймаючи рішення про виправдання  ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_1010/ed_2020_12_04/pravo1/T012341.html?pravo=1#1010" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">ст. 190 КК України</a> суд мотивував свої висновки, тим що з точки зору належності, допустимості, достовірності, наявність події, яка могла б бути розцінена, як злочин, в висунутого звинувачення, не була доведена. 
		Оскільки, сторона обвинувачення не довела факт передачі потерпілим грошових коштів обвинуваченим. Саме не доведення цієї обставини було головною підставою для ухвалення виправдувальною вироку. 
		З огляду на той факт, що в ході судового розгляду не було здобуто доказів вчинення обвинуваченими предикативного злочину, який би передував легалізації (відмиванню) доходів, що інкримінувалося обвинуваченими, вони були виправдані за <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_912440/ed_2020_12_04/pravo1/T012341.html?pravo=1#912440" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">ст. 209 КК України</a> на підставі п.1 ч.1 <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_2722/ed_2021_01_14/pravo1/T124651.html?pravo=1#2722" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">ст.373 КПК України</a> 
		 
		В апеляційній скарзі представник потерпілого ОСОБА_4 - адвокат Гришин Я.В. посилаючись на неповноту судового розгляду, і невідповідність висновків суду викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження просить вирок місцевого суду скасувати. Винести новий вирок яким визнати винними ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.<a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_1010/ed_2020_12_04/pravo1/T012341.html?pravo=1#1010" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">190</a>, ч.3 ст.<a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_912440/ed_2020_12_04/pravo1/T012341.html?pravo=1#912440" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">209 КК України</a> та призначити кожному покарання у вигляді 15 років позбавлення волі з конфіскацією всього особистого майна. Стягнути з обвинувачених в солідарному порядку на користь потерпілого матеріальні і моральні збитки. Просить обрати обвинуваченим запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Просить повторно дослідити обставини справи.
		В обґрунтування своїх доводів зазначає, що судом наданим доказам дана неповна чи неправильна оцінка, а частині не дана взагалі. 
		Шкода, завдана потерпілому в результаті злочинних дій, проявляється у розмірі грошових коштів, якими заволоділи обвинувачені за договором купівлі - продажу частки в статутному капіталі ТОВ «РІАЛ ПРОПЕРТІ 2011» від 27.11.2012 - 1 800 000 євро, та грошовій вартості частки в статутному капіталі ТОВ «РІАЛ ПРОПЕРТІ 2011»" у розмірі 8 366 388,50 грн., яким незаконно розпорядилися обвинувачені.
		Вказаним доказам, на переконання апелянта, судом дана неправильна оцінка.
		Вважає, що обвинувачені ОСОБА_6 і ОСОБА_3 підчас судових дебатів фактично визнали вину у заволодінні грошовими коштами потерпілого під приводом ремонту приміщення по АДРЕСА_8 , однак суд їх показам в цьому контексті не надав жодної оцінки.
		Окрім цього на думку адвоката в матеріалах провадження відсутні обставини які б в разі визнання обвинувачених винними можна було віднести до таких що пом`якшують покарання. Вважає що в разі визнання обвинувачених винними застосування щодо останніх положень <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_347/ed_2020_12_04/pravo1/T012341.html?pravo=1#347" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">ст.75 КК України</a> є неможливим.
		Представник потерпілого наголошує що документальні докази надані стороною захисту, на які суд в тому числі посилався при ухваленні вироку, є неналежними і недопустимими.
		Також в апеляційній скарзі апелянт обґрунтовує розмір моральної шкоди і цивільний позов.
		 
		В апеляційній скарзі прокурор у кримінальному провадженні посилаючись на неповноту судового розгляду, істотне порушення судом кримінального процесуального закону, невідповідність висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження а також неправильним застосуванням Закону України про кримінальну відповідальність просить виправдувальний вирок місцевого суду скасувати. Просить ухвалити новий вирок яким визнати винними та призначити покарання обвинуваченим наступним чином: 
		ОСОБА_5 за
		ч.4 <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_1010/ed_2020_12_04/pravo1/T012341.html?pravo=1#1010" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">ст.190 КК України</a> - 10 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна;
		ч.3 <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_912440/ed_2020_12_04/pravo1/T012341.html?pravo=1#912440" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">ст.209 КК України</a> - 12 років позбавлення волі без позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю з конфіскацією коштів, майна, одержаного злочинним шляхом, та з конфіскацією всього належного йому майна.
		На підставі <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_311/ed_2020_12_04/pravo1/T012341.html?pravo=1#311" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">ст. 70 КК України</a> остаточне покарання визначити шляхом часткового складання призначених покарань, остаточно визначивши покарання у вигляді - 13 років позбавлення волі без позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю з конфіскацією коштів, майна, одержаного злочинним шляхом, та з конфіскацією всього належного йому майна.
		ОСОБА_3 за
		ч.4 <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_1010/ed_2020_12_04/pravo1/T012341.html?pravo=1#1010" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">ст.190 КК України</a> - 8 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна;
		ч.3 <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_912440/ed_2020_12_04/pravo1/T012341.html?pravo=1#912440" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">ст.209 КК України</a> - 9 років позбавлення волі без позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю з конфіскацією коштів, майна, одержаного злочинним шляхом, та з конфіскацією всього належного йому майна.
		На підставі <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_311/ed_2020_12_04/pravo1/T012341.html?pravo=1#311" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">ст. 70 КК України</a> остаточне покарання визначити шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно визначивши покарання у вигляді - 9 років позбавлення волі без позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю з конфіскацією коштів, майна, одержаного злочинним шляхом, та з конфіскацією всього належного йому майна.
		ОСОБА_2 за
		ч.4 <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_1010/ed_2020_12_04/pravo1/T012341.html?pravo=1#1010" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">ст. 190 КК України</a> - 9 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного їй майна;
		ч.1 <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_912440/ed_2020_12_04/pravo1/T012341.html?pravo=1#912440" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">ст.209 КК України</a> - 5 років позбавлення волі без позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю з конфіскацією коштів, майна, одержаного злочинним шляхом, та з конфіскацією всього належного їй майна;
		ч.3 <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_912440/ed_2020_12_04/pravo1/T012341.html?pravo=1#912440" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">ст.209 КК України</a> - 10 років позбавлення волі без позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю з конфіскацією коштів, майна, одержаного злочинним шляхом, та з конфіскацією всього належного їй майна.
		На підставі <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_311/ed_2020_12_04/pravo1/T012341.html?pravo=1#311" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">ст.70 КК України</a> остаточне покарання визначити шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно визначивши покарання у вигляді - 10 років позбавлення волі без позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю з конфіскацією коштів, майна, одержаного злочинним шляхом, та з конфіскацією всього належного їй майна.
		З метою забезпечення належного виконання вироку, взяти засуджених під варту у залі апеляційного суду після проголошення відповідного процесуального рішення.
		Окрім цього прокурор просив повторно дослідити докази.
		В обґрунтування апеляційної скарги зазначив, що в цілому, хоча і не в повній мірі, на підставі доказів наданих стороною обвинувачення, судом були встановлені обставини події. Однак при цьому доказам сторони обвинувачення дана не правильна оцінка, не зроблено належний аналіз, не наведено причини залишення їх поза увагою. 
		Прокурор зауважує, що суд необґрунтовано, відхилив ряд доказів сторони обвинувачення натомість прийняв докази сторони захисту, які, на його думку були неналежними.
		Звертає увагу, що суд залишив поза увагою усні клопотання щодо застосування заходів міжнародного співробітництва.
		 
		Заслухавши в засіданні апеляційної інстанції доповідь судді про сутність судового рішення та аргументи скарг; в судових дебатах: представника потерпілого і прокурора, які підтримали апеляційні скарги, обвинувачених та їх захисників, які просили вирок залишити без змін, перевіривши матеріали провадження та обговоривши доводи скарг, колегія суддів, вважає, що апеляційні скарги представника потерпілого і прокурора у кримінальному провадженні підлягають частковому задоволенню. 
		 
		 
		 
		Відповідно до вимог <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_2694/ed_2021_01_14/pravo1/T124651.html?pravo=1#2694" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">ст. 370 КПК України</a> судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим, тобто таким, що ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом, на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду і оціненими судом відповідно до вимог <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_721/ed_2021_01_14/pravo1/T124651.html?pravo=1#721" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">ст. 94 КПК України</a> та в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення. 
		За правилами <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_721/ed_2021_01_14/pravo1/T124651.html?pravo=1#721" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">ст.94 КПК України</a> суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення. 
		Згідно з рішенням Конституційного Суду України №12/рп/2011 від 20.10.2011 року, визнаватися допустимими і використовуватися як докази в кримінальній справі можуть тільки фактичні дані, одержані відповідно до вимог кримінально-процесуального законодавства. 
		       Згідно зі <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_2669/ed_2021_01_14/pravo1/T124651.html?pravo=1#2669" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">ст.368 КПК України</a>, суд, ухвалюючи вирок, повинен вирішити, зокрема, питання, чи містить діяння, у якому обвинувачується особа, склад кримінального правопорушення та чи винен обвинувачений у вчиненні цього кримінального правопорушення. 
		Згідно з ч.3 <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_2730/ed_2021_01_14/pravo1/T124651.html?pravo=1#2730" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">ст.374 КПК України</a> у разі визнання особи виправданою - суд у вироку зазначає формулювання обвинувачення, яке пред`явлене особі і визнане судом недоведеним, а також підстави для виправдання обвинуваченого з зазначенням мотивів, з яких суд відкидає докази обвинувачення.
		Згідно ч. 1 <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_3024/ed_2021_01_14/pravo1/T124651.html?pravo=1#3024" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">ст. 411 КПК України</a> судове рішення вважається таким, що не відповідає фактичним обставинам кримінального провадження, якщо: висновки суду не підтверджуються доказами, дослідженими під час судового розгляду; суд не взяв до уваги докази, які могли істотно вплинути на його висновки; за наявності суперечливих доказів, які мають істотне значення для висновків суду; у судовому рішенні не зазначено, чому суд взяв до уваги одні докази і відкинув інші докази; висновки суду, викладені у судовому рішенні, містять істотні суперечності. 
		Відповідно до матеріалів провадження, умовно обвинувачення органом досудового розслідування було розділено на три епізоди за ч.4 <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_1010/ed_2020_12_04/pravo1/T012341.html?pravo=1#1010" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">ст.190 КК України</a>: 
		Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції про недоведеність вини обвинувачених за епізодами вчинення злочинів, заволодіння обвинуваченими коштами і майном потерпілого, під приводом купівлі для нього будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_5 та купівлі 1/2 частини приміщення, розташованого за адресою: АДРЕСА_8 , приховання незаконного походження майна набутого внаслідок шахрайських дій за епізодом заволодіння частиною приміщення розташованого за адресою: АДРЕСА_7 (міна частини вказаного приміщення на автомобіль «Nissan Patrol»; приховання незаконного походження майна набутого внаслідок шахрайських дій за епізодом заволодіння частиною приміщення розташованого за адресою: АДРЕСА_8 (придбання нерухомого майна в м. Запоріжжі і оформлення права власності на матір обвинуваченої ОСОБА_2 - ОСОБА_36 ); приховання незаконного походження майна набутого внаслідок шахрайських дій за епізодом заволодіння частиною приміщення розташованого за адресою: АДРЕСА_8 (придбання нерухомого майна в Болгарії оформлення права власності на підприємство «Суіс Консултінг» власником якого є ОСОБА_2 ), передбачених ч. 4 ст. <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_1010/ed_2020_12_04/pravo1/T012341.html?pravo=1#1010" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">190</a>, ч.1, ч. 2 ст. <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_912440/ed_2020_12_04/pravo1/T012341.html?pravo=1#912440" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">209 КК України</a>. 
		Досліджуючи обвинувачення в частині шахрайських дій суд встановив, що органом досудового розслідування ОСОБА_21 ,  ОСОБА_2 і ОСОБА_3 інкримінувалося заволодіння грошовими коштами потерпілого на загальну суму 53 650 491,18 грн., яке було скоєно у складі організованої групи шляхом обману та зловживання довірою. Заволодіння коштами відбувалось шляхом отримання за невстановлених обставин коштів від ОСОБА_4 на території України та за такими ж обставинами безпосередньо за його місцем проживання на території Австрійської республіки (Автрії). За цими даними кошти надавалися як без оформлення документів, так і під складання та передачу розписок. Суд дійшов висновку, що грошові кошти, отримані в Австрії, призначалися в першу чергу для нелегального, поза митним контролем, без сплати відповідних податків та платежів, завезення з подальшою легалізацією на території України. 
		За даними обвинувального акту, потерпілий за місцем свого проживання у м. Відні передавав коштів у сумах 1 500 000, 400 000, 1 600 000 і 750 000 євро, а в дні приїзду його на територію України у сумах 52 800, 125 200, 26 500, 17 000, 88 200, 244 800, 300 000, 156 000 євро за місцем проживання ОСОБА_1 і  ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_6 
		Як докази передачі коштів у сумах 1 500 000 і 750 000 євро сторона обвинувачення посилалась на розписки від 25.04.2012 і 01.11.2012. Передача коштів 400 000, 1 600 000 підтверджувалась лише показами самого потерпілого.
		Суд у вироку, належним чином мотивував свої висновки на предмет доказового значення розписок, на які сторона обвинувачення посилалася як докази вини обвинувачених. З цими висновками в повній мірі погоджується колегія суддів.
		Судом було встановлено, що особи які вказані у розписці (особа яка давала і особа, яка отримувала грошові кошти) 25.04.2012 року, насправді, були в різних країнах та в цей день взагалі не зустрічалися. 
		В обвинувальному акті зазначалося, що кошти в сумі 1 500 000 євро передавалися через довірену особу ОСОБА_28 , проте, доказів, які підтверджували повноваження останнього діяти в інтересах потерпілого суду надано не було. ОСОБА_38 виступав в якості свідка сторони обвинувачення однак не був допитаний судом оскільки прокурор відмовився від його допиту і позиція прокурора була схвалена представником потерпілого. 
		Доводи прокурора в сенсі того, що суд не сприяв допиту цього свідка є необґрунтованими, адже прокурор хоча і вказує, що стороною обвинувачення заявлялися усні клопотання щодо застосування заходів міжнародного співробітництва, однак фактично в ході судового розгляду лише висловлювалась думка прокурора про можливість застування таких заходів а не заявлялося відповідне клопотання. До того ж, запит про міжнародне співробітництво відповідно до <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_3828/ed_2021_01_14/pravo1/T124651.html?pravo=1#3828" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">ст.552 КПК України</a>, має відповідати певній формі і змісту, зокрема у ньому мають бути зазначені відомості про відповідну особу, її ім`я та прізвище, процесуальний статус, місце проживання або перебування, громадянство, інші відомості, які можуть сприяти виконанню запиту, а також зв`язок цієї особи із предметом кримінального провадження; чіткий перелік запитуваних процесуальних дій та обґрунтування їхнього зв`язку із предметом кримінального провадження тощо, тому, на переконання клопотання колегії у такого роду клопотання доречно подавати у письмовому вигляді. Вказівка прокурора про те, що сторона обвинувачення була вимушена відмовитися від допиту свідка є надуманою, адже прокурор є самостійним у своїй процесуальній діяльності і прийнятті процесуальних рішень.
		Апеляційний суд також намагався вжити заходів допитати ОСОБА_9 в якості потерпілого, але ОСОБА_20 відмовився не тільки він дачі пояснень, а і від участі в провадженні, підвердивши повноваження його представників. 
		Доводи представника потерпілого, зазначені в апеляційній скарзі на предмет того, що пояснення ОСОБА_3 , про не отримання грошових коштів, а розписка була дана ним на прохання ОСОБА_4 є неспроможними, і вказана розписка беззаперечно підтверджує факт отримання обвинуваченим грошових коштів, є необґрунтованими. В цьому контексті для встановлення події правочину (факту передачі і отримання коштів) вкрай необхідно було встановити обставини його вчинення. Надані докази, суперечили змісту розписки ( ОСОБА_3 , і ОСОБА_20 , які вказані у розписці перебували в різних країнах), а факт отримання коштів саме від  ОСОБА_28 не підтверджувався доказами взагалі.
		Аналогічні висновки зроблені судом на предмет розписки від 01.11.2012 щодо отримання розписки  ОСОБА_3 від ОСОБА_9 750000 євро, оскільки особи перебували у цей час у різних країнах, доказів того що грошові кошти надавалися не ОСОБА_39 а від його імені іншою особою надано не було.
		Суд також дійшов висновку, що передачі коштів сумах НОМЕР_2 , 1 600 000 не знайшли підтвердження, оскільки потерпілий в загальних рисах зазначив, що кошти передавав сам, розписок при цьому не брав. По зазначених сумах у судовому засіданні пояснень не наддав, тоді як обвинувачені ОСОБА_3 і  ОСОБА_2 обставини передачі-отримання ними коштів від потерпілого по місцю його проживання у м. Відні заперечили. Іншими письмовими доказами зазначені обставини не підтверджувались.
		Органом досудового розслідування не встановлено фактів декларування грошових коштів у вказаних сумах, ані обвинуваченими ані особами які їх супроводжували останніх під час їх поїздок у Австрію при поверненні в Україну. 
		Суд дійшов висновку, що позиція потерпілого щодо обставин передачі коштів в Україні також є нечіткою і суперечливою. Судом встановлено розбіжності між сумами грошових коштів заволодіння яких інкримінувалось обвинуваченим з сумами вказаними в обвинувальному акті; неможливість передачі коштів в певні дати з огляду на фізичну відсутність потерпілого в Україні; у разі збігу обставин по датам можливої передачі коштів (у дні коли обвинувачені і потерпілий були одночасно в Україні) покази потерпілого (стверджував, що провозив кошти з приховуванням від митного контролю, однак не більше 25 000 євро за раз, а всього ж ОСОБА_40 відвідував Україну 12 разів) суперечили заявленій стороною обвинувачення сумі коштів, оскільки була майже вдвічі більше ніж та, що міг ввезти потерпілий. 
		Надані стороною обвинувачення докази не могли беззаперечно свідчити про те що потерпілим передавалися вказані в обвинувальному акті суми коштів.
		Суду надавалася докази, які вказували на матеріальний стан потерпілого за два роки до подій, однак не надавалися докази зняття з рахунків потерпілого грошових коштів після того у сумах, заволодіння яких інкримінувалося обвинуваченим, або у розмірах близьких до таких сум.
		Наявні розбіжності і суперечності судом не могли бути усунуті під час судового розгляду. 
		Доводи прокурора, зазначені в апеляційній скарзі, про недопустимість як доказів наданих стороною захисту виписок з банківських рахунків та звітів по транзакціям з огляду на положення <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_2216/ed_2021_01_14/pravo1/T124651.html?pravo=1#2216" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">ст.290 КПК України</a> є необґрунтованими та такими, що не сприймаються судом апеляційної інстанції. Відповідно до ч.6 <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_2216/ed_2021_01_14/pravo1/T124651.html?pravo=1#2216" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">ст.290 КПК України</a> сторона захисту за запитом прокурора зобов`язана надати доступ та можливість скопіювати або відобразити відповідним чином будь-які речові докази або їх частини, документи або копії з них, а також надати доступ до житла чи іншого володіння, якщо вони знаходяться у володінні або під контролем сторони захисту, якщо сторона захисту має намір використати відомості, що містяться в них, як докази у суді. 
		З матеріалів провадження випливає, що вказані докази самою стороною захисту були отримані на стадії судового розгляду, а тому не могли бути надані стороні обвинувачення на стадії завершення досудового розслідування. Під час же судового розгляду вони були надані для ознайомлення прокурору. Підстав вважати надані стороною захисту докази недостовірними у суду не було, а клопотань і заяв з приводу їх додаткової перевірки прокурор не заявляла, тому доводи в сенсі того, що суд не дослідив достовірність цих доказів є безпідставними. 
		В апеляційній скарзі доводи представника потерпілого, викладені за аналогією змісту обвинувального акту - тобто по-епізодно, і в переважній більшості дублюють промову прокурора у судових дебатах.
		На переконання представника потерпілого по епізоду заволодіння коштами потерпілого під приводом купівлі будинку в с. Сонячне, вина обвинувачених підтверджувалась: висновком НДЕКЦ УМВС України в м. Запоріжжя (факт підробки договору купівлі-продажу будинку); показаннями продавця будинку ОСОБА_19 ; показаннями потерпілого; частково показаннями обвинувачених (підтвердили факт передання свідку 5000 доларів США і сплати 45 000 Євро).
		Разом з тим усім цим доказам судом була надана відповідна оцінка, результатом якої став висновок суду про те, що факт передачі потерпілим грошових коштів обвинуваченим за цим епізодом обвинувачення не доведений, а факт сплати ОСОБА_23 власних грошових коштів за будинок ОСОБА_19 не спростований. Фактично ж на вину обвинувачених по зазначеному епізоду вказували лише показання потерпілого, яких на думку колегії суддів недостатньо для висновку про доведеність вини обвинувачених за цими епізодами обвинувачення однак, як вже зазначалося, показання потерпілого в контексті усіх епізодів, а не виключно по вказаному епізоду (час, місце, спосіб) були суперечними і непослідовними. 
		Висновок НДЕКЦ УМВС свідчив про факт підробки договору купівлі-продажу будинку. Однак стороною обвинувачення не було доведено, що цей договір виготовив ОСОБА_3 , як і те, що ОСОБА_20 отримав його саме від обвинувачених. Коли був виготовлений цей договір також не встановлено. Факт того, що в договорі вказані персональні дані ОСОБА_4 і ОСОБА_19 не свідчить про те, що вказаною інформацію володів виключно ОСОБА_3 . 
		Показання свідка ОСОБА_19 однаково можуть свідчити і на користь версії потерпілого і на користь версії обвинувачених, так само як і не спростовують одну чи іншу версію. 
		За версією обвинувачення по епізоду заволодіння коштами, майновими правами і майном потерпілого під приводом купівлі 1/2 будівлі АДРЕСА_8 вина обвинувачених підтверджується: Показаннями потерпілого щодо обставин передання грошових коштів обвинуваченим; відомостями, отриманими на досудовому розслідуванні від свідка ОСОБА_41 ; розписками про отримання грошових коштів ОСОБА_3 ; висновком експертизи НДЕКЦ від 30.01.2014р. Д/№42; показаннями свідка ОСОБА_42 ; вилученими установчими документами ТОВ «Ріал Проперті 2011»; рішенням Господарського суду Запорізької області від 25 серпня 2015 року, постановою Донецького апеляційного господарського суду від 28 жовтня 2015 року і постановою Вищого господарського суду України від 13 січня 2016 року у справі № 908/453/14.; показаннями свідка ОСОБА_29 , ОСОБА_30 ; частковими показаннями ОСОБА_43 .
		Як і у випадку з епізодом по будинку в с. Сонячному, оцінка доказів досліджених судом першої інстанції і тих, які дослідила колегія суддів не підтверджує факт передачі потерпілим грошових коштів обвинуваченим і не спростовує факт можливої сплати останніми за вказану нерухомість власних грошових коштів у повному розмірі або у певній частині.
		Оригінали договору від 13.01.2012 (підробленого за версію сторони обвинувачення) здобуто не було. Обвинувачений ОСОБА_3 заперечував факт виготовлення цього договору чи копії і надання ОСОБА_14 , його доводи не спростовані в установленому законом порядку.
		Таким чином, апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що мав бути доведений факт передачі потерпілим грошових коштів обвинуваченим. Саме не доведення цієї обставин було головною підставою для ухвалення виправдувальною вироку за вказаними епізодами злочинів. 
		Також суд першої інстанції дійшов висновку про те, що обвинувачення у скоєні злочину, передбаченого <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_912440/ed_2020_12_04/pravo1/T012341.html?pravo=1#912440" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">ст. 209 КК України</a> є недоведеним, оскільки не було здобуто доказів вчинення обвинуваченими предикативного злочину, який би передував легалізації (відмиванню) доходів, що інкримінувалося обвинуваченими, вони були виправдані за <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_912440/ed_2020_12_04/pravo1/T012341.html?pravo=1#912440" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">ст. 209 КК України</a> на підставі п.1 ч.1 <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_2722/ed_2021_01_14/pravo1/T124651.html?pravo=1#2722" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">ст.373 КПК України</a>. 
		Колегія судів вважає такий висновок обґрунтованим і таким, що не суперечить вимогам закону і матеріалам провадження. 
		 
		В той же час, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що доводи апеляційних скарг представника потерпілого та прокурора в частині невідповідності висновків суду фактичним обставинам справи за епізодом заволодіння 1/3 частини майна потерпілого за адресою АДРЕСА_9 є переконливими та такими, що знайшли своє підтвердження під час розгляду в суді апеляційної інстанції, а тому вказані апеляційні скарги підлягають частковому задоволенню. 
		Апеляційний суд визначає, що суд першої інстанції не поставив під сумнів показання обвинувачених та надав неналежну оцінку показанням потерпілого, письмовим доказам, які містяться в матеріалах кримінального провадження за епізодом заволодіння майном ОСОБА_9 , а саме 1/3 частини приміщення, розташованого за адресою: АДРЕСА_9 . На думку колегії суддів зазначені докази є належними, допустимими та такими, що узгоджуються між собою та підтверджують вину всіх обвинувачених, а висновок суду першої інстанції про їх недопустимість не відповідає фактичним обставинам провадження.
		Таким чином, колегія суддів вважає за необхідним скасувати вирок в частині виправдання ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 за епізодом ч. 4 <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_1010/ed_2020_12_04/pravo1/T012341.html?pravo=1#1010" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">ст. 190 КК України</a> (заволодінням 1/3 частини майна ОСОБА_9 за адресою АДРЕСА_9 ), та викласти формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, в такій редакції. 
		Приблизно у жовтні 2011 року, ОСОБА_6 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , діючи умисно, із корисливих мотивів, зорганізувалися у стійке об`єднання з метою здійснення шахрайських дій, направлених на заволодіння грошовими коштами ОСОБА_9 шляхом обману та зловживання його довірою.
		Заручившись підтримкою ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , що виразилася у їх згоді прийняти активну участь у запланованому злочині, ОСОБА_6 , взявши на себе роль організатора, розподілив між учасниками злочинної групи наступні функції. 
		Так, ОСОБА_2 , згідно відведеній їй ролі приймала активну участь у створенні враження перед ОСОБА_11 тісних дружніх взаємовідносин, підписувала та подавала до Комунарського районного суду м. Запоріжжя позовну заяву, яка містить неправдиву інформацію щодо наявності заборгованості ОСОБА_9 
		ОСОБА_3 , згідно відведеній йому ролі, приймав активну участь у створенні враження перед ОСОБА_11 тісних дружніх взаємовідносин з метою виклику у потерпілого почуття довіри до обвинувачених, отримавши право представництва інтересів потерпілого, підписував мирову угоду, яка містить неправдиву інформацію щодо незаконного переоформлення права власності.
		Зі вказаною метою, ОСОБА_6 , як організатор, здійснював загальне керівництво діяльністю членів організованої ним групи, контролював їх діяльність, провадив дії, направлені на створення враження перед ОСОБА_11 тісних дружніх взаємовідносин між останнім та обвинуваченими, з метою виклику у потерпілого почуття довіри, надавав вказівки членам групи щодо вчинення злочину. 
		Згідно розробленого злочинного плану, ОСОБА_6 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , з метою створення враження у потерпілого виконання їх домовленостей щодо оформлення права власності на нерухомість за ОСОБА_11 , обвинувачені планували шляхом вчинення шахрайських дій переоформити без відома та згоди від потерпілого право власності на об`єкт нерухомості з метою його подальшого продажу.
		В подальшому, ОСОБА_6 , діючи умисно, з корисливих мотивів, у складі організованої ним групи, спільно із ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , прийняли рішення про здійснення незаконного заволодіння майном ОСОБА_9 шляхом подання до Комунарського районного суду м. Запоріжжя позову та підробленого договору купівлі-продажу частики статутного капіталу товариства, які містять неправдиву інформацію.
		З метою можливості вчинення від імені ОСОБА_9 правочинів, необхідних для здійснення злочинного плану, ОСОБА_6 , ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , переконали ОСОБА_9 про необхідність видачі ним нотаріальної довіреності на ім`я ОСОБА_3 на представлення інтересів ОСОБА_9 з питань користування, управління, експлуатації, купівлі, прийняття у дар, здачі та прийняття в оренду приватної власності нерухомості та іншого рухомого майна, на підписання від його імені відповідних договорів купівлі-продажу, дарування, оренди, а також ведення від імені ОСОБА_9 будь-яких цивільних, кримінальних та адміністративних справ у судових органах України, не присвячуючи потерпілого про дійсні злочинні наміри обвинувачених.
		Так, 28 серпня 2012 року ОСОБА_20 будучи введеним в оману ОСОБА_23 , ОСОБА_3 та ОСОБА_2 про наміри допомогти йому у придбанні частини приміщення, видав ОСОБА_3 вказану довіреність, зареєстровану в реєстрі за №№802, 803 та завірену приватним нотаріусом Запорізького районного нотаріального округу Запорізької області Карташовою А.С.
		У період часу з середини по кінець листопада 2012 року при невстановлених обставинах потерпілому ОСОБА_14 стало відомо про шахрайські дії ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , в результаті чого, 03 грудня 2012 року ОСОБА_11 зазначену довіреність від 28.08.2012 було скасовано у приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу Вовк І.І. 
		Незважаючи на відмову ОСОБА_9 від спілкування з ОСОБА_44 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , останні продовжили здійснення розробленого організованою групою злочинного плану та діючи у складі організованої ОСОБА_44 злочинної групи, здійснили шахрайські дії направлені на незаконне заволодіння правом власності на належну ОСОБА_14 1/3 частину приміщення за адресою: АДРЕСА_9 .
		Так, в період часу з 23 травня 2013 року по 08 липня 2013 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , виконуючи відведену їм роль, діючи з корисливих мотивів, за вказівкою організатора злочинної групи ОСОБА_1 , в тайні від ОСОБА_9 надали до Комунарського районного суду м. Запоріжжя підроблені документи, які містять неправдиву інформацію про неіснуючу заборгованість ОСОБА_9 в сумі 2 979 200 гривень внаслідок не виконання останнім зобов`язань згідно договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ «Ріал Проперті 2011», про укладання якого ОСОБА_14 відомо не було..
		Так, до Комунарського районного суду м. Запоріжжя подані документи, які містили неправдиву інформацію та не відповідали дійсності, про існування яких ОСОБА_14 відомо не було: позовну заяву ОСОБА_2 про стягнення з ОСОБА_9 грошової заборгованості у вигляді неустойки в сумі 2 979 200 гривень від 23 травня 2013 року; копію договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ «Ріал-Проперті 2011» від 22 січня 2013 року; оригінал письмової заяви про укладення мирової угоди від 08 липня 2013 року; оригінал мирової угоди від 08 липня 2013 року.
		Подані в суд документи, а саме договір, заява та мирова угода, які підписані від імені ОСОБА_25 на підставі зазначеної довіреності від 28 серпня 2012 року, яка на момент підписання вказаних документів була скасована 03 грудня 2012 року ОСОБА_11 у приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу Вовк І.І., після викриття останнім злочинних намірів організованої групи.
		На підставі поданих ОСОБА_2 та ОСОБА_3 підроблених документів 08 липня 2013 року Комунарський районним судом м. Запоріжжя виніс ухвалу про затвердження мирової угоди між ОСОБА_39 та ОСОБА_2 та про визнання за ОСОБА_2 власності на 1/3 частину приміщення за адресою: АДРЕСА_9 .
		Таким чином, у період часу з 28 серпня 2012 року по 08 липня 2013 року, ОСОБА_6 , діючи умисно, із корисливих мотивів, у складі організованої ним групи, спільно з ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , шляхом обману та зловживання довірою ОСОБА_9 , під приводом допомоги потерпілому з придбання 1/3 частини приміщення, розташованого за адресою: АДРЕСА_9 , незаконно заволоділи його майном на загальну вартість, яка відповідно до оцінки становить 556429 (п`ятсот п`ятдесят шість тисяч чотириста двадцять дев`ять) гривень 36 копійки, що в шістсот та більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян та є особливо великим розміром.
		Суд апеляційної інстанції кваліфікує зазначені дії ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , як шахрайство в особливо великому розмірі (ч. 4 <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_1010/ed_2020_12_04/pravo1/T012341.html?pravo=1#1010" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">ст. 190 КК України</a>), вчинене злочинною групою. 
		Обвинувачені ОСОБА_6 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 вину у вчиненні будь-яких злочинних діяннях заперечували, вказуючи на те, що всі дії, які інкриміновані органом досудового розслідування, вони виконували в межах закону та на підставі домовленостей з потерпілим ОСОБА_45 . 
		Потерпілий ОСОБА_20 під час судового розгляду показав, що у серпні 2012 року на прохання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 він надав нотаріальну довіреність, яка уповноважила ОСОБА_3 на придбання нерухомого майна. ОСОБА_6 та ОСОБА_2 наполягали на цьому та запевнили його, що така довіреність необхідна виключно на користь майновим інтересам потерпілого та запевнили його, що вона необхідна для спрощення і придбання права власності. 
		Дізнавшись про те, що обіцянки ОСОБА_1 були обманом, він у грудні 2012 року скасував зазначену нотаріальну довіреність на ОСОБА_3 .. 
		При цьому, судова колегія зауважує, що потерпілий у своїх показаннях детально розповідав обставини знайомства із ОСОБА_44 , який у подальшому його познайомив із ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Потерпілий також зазначав, що всі пропозиції стосовно вкладення ним коштів та отримання певної користі від цих інвестицій походили від ОСОБА_46 .
		Апеляційний суд вважає, що покази обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про відсутність злочинних намірів є сформованою позицією захисту з метою уникнення від кримінальної відповідальності за скоєний злочин. 
		Такий висновок суду ґрунтується на аналізі досліджених доказів в частині незаконного заволодіння майном ОСОБА_9 за адресою: АДРЕСА_9 . 
		За клопотанням представника потерпілого колегією суддів були досліджені довіреність від 28.08.2012, посвідченої приватним нотаріусом Запорізького районного нотаріального округу Запорізької області Карташовою А.С. за реєстр.№№802, 803; ухвала про затвердження мирової угоди по справі 333/5257/13-ц від 08.07.2013 за позовом  ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про стягнення грошової заборгованості у вигляді неустойки (штрафу) в сумі 2 979 200 гривень; ухвалу апеляційного суду Запорізької області по справі 333/5257/13-ц. В дослідженні інших доказів було відмовлено, мотиви відмови наведені в ухвалі суду від 10.05.2019.
		При дослідженні вказаних доказів кримінального провадження, суд дійшов таких висновків: 
		з довіреності від 28.08.2012 року (посвідченої приватним нотаріусом Запорізького районного нотаріального округу Запорізької області Карташовою А.С. (т.3 а.с. 97-98) вбачається те, що ОСОБА_20 уповноважив ОСОБА_3 представляти його інтереси, які стосуються користування, управління та експлуатації, купівлі, прийняття у дар, здачі та прийняття в оренду. Таким чином, ОСОБА_3 мав право укладати та підписувати всі дозволені законом договори за яким можливо придбати, або прийняти у дар на ім`я ОСОБА_9 будь-яке майно. 
		В суді першої інстанції потерпілий чітко зазначив, що згідно зі здійсненим йому перекладом тексту довіреності, він уповноважив ОСОБА_3 лише на придбання для нього ( ОСОБА_9 ) будь-якого майна. На розпорядження цим майном в подальшому та на відчуження майна в будь-якій формі він ОСОБА_3 не уповноважував.
		Суд першої інстанції при дослідженні письмового доказу не звернув увагу на те, що ОСОБА_20 не уповноважував ОСОБА_3 розпоряджатися належним довірителю майном. 
		Колегія суддів вважає, що такі дії ОСОБА_3 з відчуженням майна ОСОБА_9 , у тому числі шляхом укладання договорів купівлі-продажу, підписання і визнання мирової угоду, участь в загальних зборах товариства, голосування з питань денного, є перевищенням повноважень за довіреністю. 
		ухвала про затвердження мирової угоди по справі 333/5257/13-ц від 08.07.2013 (скасована в апеляційному порядку 28.03.2014 року) за позовом  ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про стягнення грошової заборгованості у вигляді неустойки (штрафу) в сумі 2 979 200, 00 гривень встановлює, що під час судового засідання штраф у вигляді грошової суми замінюється на 1/3 частини нерухоме майно за адресою АДРЕСА_7 . Відповідач ОСОБА_20 повністю згодний передати нерухоме майно у власність  ОСОБА_2 замість виплати грошової заборгованості з виплати неустойки у вигляді штрафу в якості оплати боргу. 
		Зазначена ухвала є доказом у кримінальному провадженню, оскільки укладання мирової угоди є способом вчинення шахрайства, що доводить наявність у ОСОБА_3 обмежених повноважень за довіреністю, відсутність права підписувати договір з штрафними санкціями у розмірі 2979 200,00 гривень, визнавати у судовому засіданні позов про стягнення цієї суми. ОСОБА_3 не мав права укладати від імені ОСОБА_9 мирову угоду, за умовами якої він безкоштовно віддає на користь  ОСОБА_2 нерухоме майна - 1/3 частина нерухомого майна прим. 261, літера а-5, в будинку АДРЕСА_7 . 
		ухвала апеляційного суду Запорізької області по справі 333/5257/13-ц встановлює, що нерухоме майно: 1/3 частина нерухомого майна АДРЕСА_14 , не є предметом спору за заявленим позовом, а відтак сторони не могли включати в мирову угоду умови щодо набуття права власності на вказане майно. 
		Укладаючи мирову угоду  ОСОБА_2 та ОСОБА_3 кардинально змінили характер правовідносин між сторонами: з вимог про стягнення сум за договором купівлі-продажу у відносини, які притаманні договору про відчуження нерухомого майна, за умовами, якого право власності на нерухоме майно - частину нежилого майн перейшло до  ОСОБА_2 .
		Крім того, судовим рішенням встановлено, що ОСОБА_20 03.12.2012 року заявою №14091 - 14092, посвідчену приватним нотаріусом Запорізького районного нотаріального округу Запорізької області скасував довіреність, видану на ОСОБА_3 . 
		За таких обставин, ОСОБА_3 , діяв від імені ОСОБА_9 по справі без будь-яких правових підстав. Вказане рішення апеляційного суду підтверджує, те що дії ОСОБА_3 та  ОСОБА_2 направлені на вчинення злочинних дій під керівництвом ОСОБА_1 , оскільки встановлено, що сторони діяли незаконно при укладенні мирової угоди, порушуючи права ОСОБА_10 .
		Щодо твердження обвинуваченого ОСОБА_3 , що йому не було відомо про скасування ОСОБА_11 довіреності, воно на думку апеляційного суду є непереконливим, оскільки під час апеляційного провадження ОСОБА_3 зазначив, що до початку судового засідання у Комунарському районному суді м. Запоріжжя він мав розмову з ОСОБА_11 , який ніби то не заперечував проти визнання мирової угоди. 
		Твердження ОСОБА_3 також спростовується змістом заяви ОСОБА_3 про визнання позову ОСОБА_9 до ОСОБА_47 , в якій він констатував під час розгляду цивільного позову, що ОСОБА_20 не давав йому згоди на укладення від його імені жодних юридичних дій і що зазначене нерухоме майно вибуло з власності ОСОБА_9 незаконно. 
		Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 14 травня 2014 року у справі №335/2501/14-ц, задоволено позов ОСОБА_9 до ОСОБА_47 (третя особа: ОСОБА_3 ) про витребування майна і визнання права власності на приміщення за адресою: АДРЕСА_9 . 
		Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає, що обвинувачений ОСОБА_3 розумів, що довіреність від 28.08.2012 року є неправомочною, такою, що не може породжувати юридичних прав від імені довірителя, про що свідчить його заява у справі №335/2501/14-ц.
		Виходячи з викладеного та з урахуванням досліджених доказів, судом апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_2 подала фіктивні документи (про неіснуючу заборгованість), що підтверджується тим, що на момент 22 .01.2013 року та на момент подання позову до суду ОСОБА_2 не мала продавати цю частку у статутному капіталі ТОВ «Ріал Проперті 2011», адже вона не була її власником. 
		Договір купівлі-продажу частки ОСОБА_9 у статутному капіталі ТОВ «Ріал Проперті 2011» був укладений його представником ОСОБА_3 за відсутністю волевиявлення позивача та з перевищенням наданих йому повноважень. 
		Зазначене підтверджується тим, що власником частки з 27.11.2012 року є ОСОБА_20 , оскільки він її не продавав і не купував частки статутного капіталу ТОВ «Ріал Проперті 2011» у ОСОБА_2 , що підтверджується постановою ВГС України від 13.01.2016 року у справі №908/453/14, яким залишено без змін рішення Господарського суду Запорізької області від 25.08.2015 року та постанову Донецького апеляційного суду Запорізької області від 28.10.2015 року. 
		Таким чином, судова колегія вважає, що ОСОБА_3 , діючи всупереч інтересам та волевиявлення довірителя, поза межами довіреності від 28.08.2012 року, розуміючи правові наслідки таких дій, в складі злочинного угруповання ОСОБА_2 та ОСОБА_23 вчинили всі необхідні дії для заволодіння майна ОСОБА_9 шляхом обману, який полягав у створенні фіктивних підстав для звернення до суду, а тому вина у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_1010/ed_2020_12_04/pravo1/T012341.html?pravo=1#1010" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">ст. 190 КК України</a> є доведеною. 
		Аргумент сторони захисту щодо небажання потерпілого давати показання судом апеляційної інстанції перевірені та судова колегія вважає їх такими, що не знайшли підтвердження.
		Потерпілий ОСОБА_20 у судовому засіданні 03.07.2014 р. давав покази щодо обставин вчинених відносно нього злочинів. Під час апеляційного розгляду представник потерпілого підтвердив написання безпосередньо потерпілим після допиту останнього у зазначеному судовому засіданні заяви про подальший розгляд справи за відсутності ОСОБА_10 . 
		Надання потерпілим до місцевого суду такої заяви підтверджено і стороною захисту.
		Оскільки в апеляційній скарзі апелянтів не порушувалося питання про дослідження доказів щодо епізодів вчинення злочинів за <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_912440/ed_2020_12_04/pravo1/T012341.html?pravo=1#912440" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">ст. 209 КК України</a>, то апеляційний суд не може за власною ініціативою дослідити докази вказаних обставин. 
		Таким чином, апеляційний суд вважає, що відсутні підставі для ухвалення вироку у частині обвинувачення за <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_912440/ed_2020_12_04/pravo1/T012341.html?pravo=1#912440" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">ст. 209 КК України</a>. 
		Апеляційний суд, призначаючи обвинуваченим покарання, також враховує вимоги ч.2 <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_192/ed_2019_09_03/pravo1/Z960254K.html?pravo=1#192" title="КОНСТИТУЦІЯ УКРАЇНИ; нормативно-правовий акт № 254к/96-ВР від 28.06.1996" target="_blank">ст.61 Конституції України</a> про те, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, що відповідно до ч. 2 <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_199/ed_2020_12_04/pravo1/T012341.html?pravo=1#199" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">ст.50 КК України</a> покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.
		Відповідно до п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2004 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, суди мають суворо додержуватися вимог <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_267/ed_2020_12_04/pravo1/T012341.html?pravo=1#267" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">ст. 65 КК України</a> стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання. Призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов`язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів, а згідно з п.3 вищезазначеної Постанови, визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, суди повинні виходити з класифікації злочинів (<a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_912223/ed_2020_12_04/pravo1/T012341.html?pravo=1#912223" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">ст. 12 КК України</a>), а також із особливостей конкретного злочину й обставин його вчинення (форма вини, мотив і мета, спосіб, стадія вчинення, кількість епізодів злочинної діяльності, роль кожного зі співучасників, якщо злочин вчинено групою осіб, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали, тощо).
		Вирішуючи питання про розмір покарання обвинуваченому за вчинений злочини, суд, у відповідності до вимог ст.ст. <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_199/ed_2020_12_04/pravo1/T012341.html?pravo=1#199" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">50</a>, <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_267/ed_2020_12_04/pravo1/T012341.html?pravo=1#267" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">65 КК України</a>, призначаючи його, враховує конкретні обставини справи, ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення: сукупність усіх характеризуючих його обставин, характер, ступінь його суспільної небезпеки, дані про особу винного, а також обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання винного. 
		Так, обвинувачений ОСОБА_6 є громадянином Швейцарії, який має повну середню освіту, неодружений, не працюючий, не має місця реєстрації, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий. 
		Відповідно до матеріалів кримінального провадження обвинувачений ОСОБА_6 виконував роль організатора, здійснював загальне керівництво діяльністю членів організованої ним групи, контролював їх діяльність, провадив дії, направлені на створення враження перед потерпілим тісних дружніх взаємовідносин між останнім та обвинуваченими, надавав вказівки членам групи щодо вчинення злочину, підготовки, підписання та подачі до суду необхідних документів, у тому числі ті, які містять неправдиву інформацію, пов`язані з незаконним переоформленням права власності на об`єкт нерухомості, що тим самим підвищує його суспільну небезпеку перед суспільством. 
		ОСОБА_6 , відповідно до побутової характеристики від МКП «Основаніє», характеризується позитивно, скарги на обвинуваченого від сусідів не надходили. 
		Вивченням особи обвинуваченого ОСОБА_1 не встановлені обставини, які пом`якшують або обтяжують покарання за цим злочинним епізодом. 
		Обвинувачена ОСОБА_2 є уродженкою м. Запоріжжя, громадянкою України, яка має вищу освіту, не одружена, дітей на утриманні не має, не працююча, має місце реєстрації, раніше не судима. 
		Відповідно до матеріалів кримінального провадження ОСОБА_2 , згідно відведеній їй ролі приймала активну участь у створенні враження перед ОСОБА_11 тісних дружніх взаємовідносин, підписувала та подавала до Комунарського районного суду м. Запоріжжя позовну заявку, яка містять неправдиву інформацію щодо наявності заборгованості 
		ОСОБА_48 відповідно до побутової характеристики від МКП «Основаніє» характеризується позитивно, скарги сусідів на обвинувачену не надходили. 
		Вивченням особи обвинуваченої ОСОБА_2 не встановлені обставини, які пом`якшують або обтяжують покарання за цим злочинним епізодом.
		Обвинувачений ОСОБА_3 є уродженцем м. Запоріжжя, громадянином України, який має вищу освіту, розлучений, маючого на утриманні дитину, офіційно непрацевлаштованого, який має місце реєстрації, раніше не судимий. 
		Відповідно до матеріалів кримінального провадження обвинувачений ОСОБА_3 , згідно відведеній йому ролі, приймав активну участь у створенні враження перед ОСОБА_11 тісних дружніх взаємовідносин з метою виклику у потерпілого почуття довіри до обвинувачених, отримавши право представництва інтересів потерпілого, підписував мирову угоду, яка містить неправдиву інформацію щодо незаконного переоформлення права власності.
		Відповідно до житлово-побутової характеристики і характеристики з місць навчання ОСОБА_3 характеризується позитивно.
		Вивченням особи обвинуваченого ОСОБА_3 не встановлені обставини, які пом`якшують або обтяжують покарання за цим злочинним епізодом. 
		Обвинувачені вчинили особливо тяжкий злочин, передбаченого ч. 4 <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_1010/ed_2020_12_04/pravo1/T012341.html?pravo=1#1010" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">ст. 190 КК України</a>, вину свою не визнали, завдану шкоду не відшкодували потерпілому, хоча мали для цього можливість і час. 
		Таким чином, апеляційний суд враховуючи обставини кримінального провадження, спосіб вчинення злочину, тяжкість скоєного, характеризуючих даних на обвинувачених дійшов висновку, що ОСОБА_21 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 слід призначити, кримінальне покарання у межах санкції, передбаченого ч. 4 <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_1010/ed_2020_12_04/pravo1/T012341.html?pravo=1#1010" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">ст. 190 КК України</a>, у вигляді позбавлення волі з конфіскацією майна.
		Також суд зазначає, що звільнення від покарання можливе лише в тих випадках, коли його мета може бути досягнута без реального відбування покарання (в цілому чи його частини) або коли її досягнення надалі стає неможливим і безцільним (важка хвороба засудженого) чи недоцільним (давність виконання обвинувального вироку).
		Крім того, апеляційний суд дослідивши в сукупності об`єктивні і суб`єктивні обставини кримінального провадження дійшов до висновку, що звільнення обвинувачених від відбування кримінального покарання з випробуванням, передбаченого <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_347/ed_2020_12_04/pravo1/T012341.html?pravo=1#347" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">ст. 75 КК України</a> є неможливим, оскільки таке кримінальне покарання буде недостатнім для виправлення ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_49 та попередження вчинення нових злочинів, не відповідає ступеню тяжкості скоєного злочину і особі обвинувачених через м`якість.
		Таке рішення мотивовано тим, що обвинувачені ОСОБА_6 ,  ОСОБА_2 , ОСОБА_3 у складі організованої ним групи, шляхом обману та зловживання довірою потерпілого, заздалегідь розробленому плану скоїли особливо тяжкий злочин, вину свою не визнали, не сприяли розкриттю злочину, матеріальну шкоду не відшкодували потерпілому, що значно підвищує як суспільну небезпечність особи винних, так і суспільну небезпечність вчиненого злочину.
		Урахувавши зазначені обставини в сукупності, позицію потерпілого і його представника, аналізу особи обвинувачених, суд дійшов висновку про необхідність призначення покарання у вигляді позбавлення волі, згідно санкції ч. 4 <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_1010/ed_2020_12_04/pravo1/T012341.html?pravo=1#1010" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">ст. 190 КК України</a>, визначивши покарання, яке майже дорівнює мінімальному строку. 
		Таким чином,   ОСОБА_21 , який вину не визнав, активно сприяв у організації злочинного плану і реалізації його, виконував роль організатора, який розподілив між учасниками злочинної групи функції, призначити кримінальне покарання у вигляді позбавлення волі строком 6 (шість) років з конфіскацією всього майна, що належить  ОСОБА_21  на праві власності. 
		На підставі ч.5 <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_322/ed_2020_12_04/pravo1/T012341.html?pravo=1#322" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">ст.72 КК України</a> зарахувати обвинуваченому ОСОБА_21 у строк відбування покарання за вироком, строк його попереднього ув`язнення за період з 16.12.2013 року по 17.09.2014 року включно з розрахунку 1 день попереднього ув`язнення за 2 дні позбавлення волі. 
		ОСОБА_2 , яка вину інкримінованим злочинним епізодом не визнає, активно сприяла у організації злочинного плану та реалізації його, призначити кримінальне покарання у вигляді позбавлення волі строком 5 (п`яти) років з конфіскацією всього майна, що належить  ОСОБА_2  на праві власності. 
		На підставі ч.5 <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_322/ed_2020_12_04/pravo1/T012341.html?pravo=1#322" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">ст.72 КК України</a> зарахувати обвинуваченій ОСОБА_2 у строк відбування покарання за вироком, строк її попереднього ув`язнення за період з 16.12.2013 року по 11.02.2014 року включно з розрахунку 1 день попереднього ув`язнення за 2 дні позбавлення волі. 
		ОСОБА_3 , який вину за інкримінованим злочинним епізодом не визнає, активно сприяв у організації злочинного плану та реалізації його, призначити кримінальне покарання у вигляді позбавлення волі строком 5 (п`яти) років з конфіскацією всього майна, що належить  ОСОБА_3  на праві власності. 
		На підставі ч.5 <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_322/ed_2020_12_04/pravo1/T012341.html?pravo=1#322" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">ст.72 КК України</a> зарахувати обвинуваченому ОСОБА_3 у строк відбування покарання за вироком, строк його попереднього ув`язнення за період з 16.12.2013 року по 29.05.2014 року включно з розрахунку 1 день попереднього ув`язнення за 2 дні позбавлення волі. 
		Врахувавши наведене, колегія суддів вважає, що вид і розмір призначеного покарання обвинуваченим за вчинений злочин є правильним і справедливим, оскільки наведенні данні про обвинувачених та обставини кримінального провадження свідчать про неможливість виправлення обвинувачених без ізоляції від суспільства.
		Призначене покарання буде відповідати принципу необхідності і достатності для виправлення обвинувачених, що випливає з дотриманням судом принципів «рівних можливостей» та «справедливого судового розгляду», встановлених ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод 1950 року. 
		Щодо доводів про вирішення цивільного позову, колегія суддів зазначає, що відповідно до ч.5 <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_988/ed_2021_01_14/pravo1/T124651.html?pravo=1#988" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">ст.128 КПК України</a> цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_2020_07_14/pravo1/T04_1618.html?pravo=1" title="Цивільний процесуальний кодекс України (ред. з 15.12.2017); нормативно-правовий акт № 1618-IV від 18.03.2004" target="_blank">Цивільного процесуального кодексу України</a> за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.
		Згідно ч. 1,3 <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_996/ed_2021_01_14/pravo1/T124651.html?pravo=1#996" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">ст. 129 КПК України</a>, ухвалюючи обвинувальний вирок суд, залежно від доведеності підстав і розміру позову, задовольняє позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.
		Відповідно до вказаних вимог кримінального процесуального закону, суд повинен навести у вироку мотиви прийнятого рішення про задоволення чи відхилення цивільного позову, якими доказами це підтверджується, а також навести відповідні розрахунки сум, які підлягають стягненню, з посиланням на матеріальний закон, на підставі якого вирішено цивільний позов.
		Під час судового розгляну суд першої інстанції не порушував питання щодо обсягу доведеності цивільних позовів, наявності доведених матеріальних витрат та розміру моральної шкоди, яка повинна бути стягнута з цивільного відповідача. 
		За таких обставин і за відсутності будь-яких аргументів обґрунтованості цивільного позову у сторін, колегія суддів доходить до висновку, що апеляційний суд позбавлений можливості вирішувати питання щодо обсягу доведеності вимог цивільного позову. 
		Таким чином, апеляційна скарга в частині вирішення цивільного позову підлягає частковому задоволенню, а вирок суду першої інстанції підлягає скасуванню в цій частині з призначенням нового розгляду в порядку цивільного судочинства в суді першої інстанції. 
		 
		З огляду на зазначене та керуючись ст. ст. <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_2974/ed_2021_01_14/pravo1/T124651.html?pravo=1#2974" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">404</a>, <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_2989/ed_2021_01_14/pravo1/T124651.html?pravo=1#2989" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">407</a>, <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_3041/ed_2021_01_14/pravo1/T124651.html?pravo=1#3041" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">413</a>, <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_3088/ed_2021_01_14/pravo1/T124651.html?pravo=1#3088" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">420 КПК України</a>, колегія суддів, - 
		 
		у х в а л и л а:
		 
		апеляційні скарги представника потерпілого ОСОБА_4 - адвоката Гришина Я.В., і прокурора у кримінальному провадженні, задовольнити частково.
		Вирок Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 23 березня 2017 року відносно обвинувачених ОСОБА_7 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , скасувати в частині визнання обвинувачених невинуватими та виправданими за недоведеністю вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_1010/ed_2020_12_04/pravo1/T012341.html?pravo=1#1010" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">ст. 190 КК України</a> за епізодом обвинувачення у заволодіння 1/3 частини майна ОСОБА_9 за адресою АДРЕСА_9 . 
		 
		Визнати  ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_1010/ed_2020_12_04/pravo1/T012341.html?pravo=1#1010" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">ст. 190 КК України</a> та призначити йому кримінальне покарання у вигляді позбавлення волі строком 6 (шість) років з конфіскацією всього майна, що належить  ОСОБА_21  на праві власності. 
		На підставі ч.5 <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_322/ed_2020_12_04/pravo1/T012341.html?pravo=1#322" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">ст.72 КК України</a> зарахувати обвинуваченому ОСОБА_21 у строк відбування покарання за вироком, строк його попереднього ув`язнення за період з 16.12.2013 року по 17.09.2014 року включно з розрахунку 1 день попереднього ув`язнення за 2 дні позбавлення волі. 
		Строк відбування покарання за вироком відраховувати з моменту затримання. 
		 
		Визнати    ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_1010/ed_2020_12_04/pravo1/T012341.html?pravo=1#1010" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">ст. 190 КК України</a> та призначити їй кримінальне покарання у вигляді 5 (п`яти) років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, що належить  ОСОБА_2  на праві власності. 
		На підставі ч.5 <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_322/ed_2020_12_04/pravo1/T012341.html?pravo=1#322" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">ст.72 КК України</a> зарахувати обвинуваченій ОСОБА_2 у строк відбування покарання за вироком, строк її попереднього ув`язнення за період з 16.12.2013 року по 11.02.2014 року включно з розрахунку 1 день попереднього ув`язнення за 2 дні позбавлення волі. 
		Строк відбування покарання за вироком відраховувати з моменту затримання. 
		 
		Визнати  ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_1010/ed_2020_12_04/pravo1/T012341.html?pravo=1#1010" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">ст. 190 КК України</a> та призначити йому кримінальне покарання у вигляді 5 (п`яти) років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, що належить  ОСОБА_3  на праві власності. 
		На підставі ч.5 <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_322/ed_2020_12_04/pravo1/T012341.html?pravo=1#322" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">ст.72 КК України</a> зарахувати обвинуваченому ОСОБА_3 у строк відбування покарання за вироком, строк його попереднього ув`язнення за період з 16.12.2013 року по 29.05.2014 року включно з розрахунку 1 день попереднього ув`язнення за 2 дні позбавлення волі. 
		Строк відбування покарання за вироком відраховувати з моменту затримання. 
		Вирок в частині залишення без задоволення цивільного позову потерпілого ОСОБА_9 про стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_49 матеріальних збитків і моральної шкоди скасувати.
		Призначити новий розгляд цивільного позову представника потерпілого до обвинувачених в порядку цивільного судочинства в суді першої інстанції.
		Матеріали провадження повернути до Орджонікідзевського районного суду Запорізької області. 
		В решті вирок Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 23.03.2017 року залишити без змін. 
		Речові докази: 
		-ноутбук «Samsung NP-RV408L» серійний номер ZUFL93H2A00210N з блоком живлення, переданий на відповідальне зберігання до Орджонікідзевського РВ ЗМУ ГУМВС України в Запорізькій області - конфіскувати у дохід держави;
		-смартфон «IPhone» у корпусі чорного кольору, де встановлена сім-карта оператора мобільного зв`язку «Лайф», та смартфон «IPhone» у корпусі білого кольору, де встановлена сім-карта оператора мобільного зв`язку «Київстар», передані на відповідальне зберігання до Орджонікідзевського РВ ЗМУ ГУМВС України в Запорізькій області - конфіскувати у дохід держави;
		-мобільний телефон «Nokia Xpress Music» в корпусі чорного та голубого кольору, де встановлена сім-карта оператора мобільного зв`язку «Київстар», мобільний телефон «Samsung DUOS GT-C33722», де встановлена сім-карта оператора мобільного зв`язку «Лайф», мобільний телефон «Samsung GT-S5830і», де встановлена сім-карта оператора мобільного зв`язку «МТС», передані на відповідальне зберігання до Орджонікідзевського РВ ЗМУ ГУМВС України в Запорізькій області - конфіскувати у дохід держави;
		- наручний годинник з металу жовтого та білого кольору «Breitlling» (С 13356), з шкіряним ремінцем коричневого кольору, ринкова вартість виробу 33400,00 грн.; ланцюжок з металу жовтого кольору довжиною 60 см., що відповідає - золото 585 проби, вага виробу 93,00 г., ринкова вартість 23250,00 грн.; наручний годинник «MauriceLacroix» (АР 64850) з металу жовтого кольору та ремінцем чорного кольору, ринкова вартість виробу 40000,00 грн.; наручний годинник з металу жовтого кольору «PatekPhilippe» (756033, Р83000) з ремінцем чорного кольору, ринкова вартість 1000,00 грн.; ланцюжок з металу жовтого кольору - золото 750 проби, довжиною 40 см, вага виробу 20,02 г, ринкова вартість 6406,00 грн.; ланцюжок з металу жовтого та білого кольору, фантазійного плетіння золото 585 проби, довжиною 50,0 см, вага виробу 16,68 г, ринкова вартість 4170,00 грн.; ланцюжок з металу жовтого кольору - золото 750 проби, плетіння «жгутик», довжиною 60,0 см, вага виробу 16,02 г, ринкова вартість 5126,00 грн. З хрестиком з металу жовтого кольору - золото 585 проби, та з вставками з каміння білого кольору - діаманти (30 кр 57 - 0,27 - 4/4 А) по хрестику, вага виробу 6,79 г, ринкова вартість 3500,00 грн.; каблучка у вигляді печатки з металу жовтого - золото 585 проби та чорного кольору (емаль) та одним камінцем синього кольору - сапфір (1 кв 25 - 0,82) та 28 камінців білого кольору - діаманти (28 кр 57 - 0,42 - 3Л А), вага виробу 12,96 г, ринкова вартість 7800,00 грн.; каблучка у вигляді печатки з металу білого кольору - золото 585 проби, зі вставками з каміння білого кольору - діаманти (18 кр 57 - 0,18 - 4/4 А) та одним камінцем чорного кольору - агат, вага виробу 9,22 г, р. 20,5, ринкова вартість виробу 3320,00 грн.; каблучка у вигляді печатки з металу білого кольору - золото 585 проби, зі вставками з 10 камінцями білого кольору - діаманти (10 кр 57 - 0,11 - 3/4 А) та одним камінцем синього кольору - сапфір (Бп 25 - 1,5 ), вага виробу 10,91 г, ринкова вартість 7000,00 грн.; каблучка з металу жовтого кольору - золото 585 проби, з камінням білого кольору - фіаніт, вага виробу 3,69 г, р. 17,0, ринкова вартість 900,00 грн.; каблучка у вигляді «»пантери» з металу жовтого кольору - золото 750 проби, з камінням червоного кольору - рубін (2 Г 56 - 0,31), чорного кольору - діаманти (45 кр 57 - 3,58) та білого кольору - діаманти (26 кр 57 - 0,14 - Ул А), вага виробу 27,25 г , ринкова вартість 33420,00 грн.; каблучка з металу жовтого кольору - золото 585 проби, з камінням білого кольору - діаманти (61 кр 57 - 1,0 - 4/4 А), вага виробу 3,60 г, р. 19,5, ринкова вартість 7550,00 грн.; каблучка з металу жовтого кольору - золото 585 проби, зі вставкою з одним камінням білого кольору - діамант ( кр 57 - 0,1 - 4/5 А), на кільці є напис «Сагііег», вага виробу 6,93 гр. 19,0, ринкова вартість 2400,00 грн.; дві прямокутні запонки з металу жовтого кольору - біжутерний сплав; дві запонки (у вигляді механізму годинника) з металу жовтого кольору - біжутерний сплав; браслет з металу білого кольору - сталь, на якому є вставка з металу жовтого кольору - золото 585 проби, з 2 камінцями білого кольору - діаманти (2 кр 57-0,008 - 5/5 А), ринкова вартість 100,00 грн.; браслет з металу жовтого кольору - золото 750 проби з чорними штучними (синтетичними) вставками, ринкова вартість 3000,00 грн.; наручний годинник «CalvinKlein» (К0S215 00) з металу жовтого кольору - сталь, з ремінцем темно коричневого кольору, ринкова вартість 1500,00 грн.; прямокутна пластина з металу жовтого кольору - золото 999,9 проби в заламінованій коробці (№020745), вагою 1,00 г, ринкова вартість 350,00 грн.; прямокутна пластина з металу жовтого кольору - золото 999,9 проби в заламінованій коробці (№060780), вагою 2,00 г, ринкова вартість 700,00 грн.; прямокутна пластина з металу жовтого кольору - золото 999,9 проби, в заламінованій коробці (№134460), вагою 1,00 г, ринкова вартість 350,00 грн.; наручний годинник з металу жовтого та білого кольору - сталь, «Breitling» (С 13358), з ремінцем чорного кольору, ринкова вартість 15000,00 грн.; наручний годинник «Hublotgeneve» (914091) у корпусі з металу жовтого кольору з камінням білого кольору, з ремінцем коричневого кольору, ринкова вартість 50000,00 грн.; каблучка з металу білого кольору - золото 750 проби зі вставками з 5 (п`яти) камінцями білого кольору - діаманти (5кр57-2,50 З/З А), вага виробу 7,42 г , ринкова вартість 80000,00 грн.; каблучка з металу білого кольору - золото 585 проби, зі вставками з камінцями білого кольору, діаманти (кр570,24-4/4 А; 6 кр 57 - 0,48 - 4/4 А; 6 кр 57 - 0,39 - 4/4 А), вага виробу 3,83 г, р. 16,0, ринкова вартість 8250,00 грн.; каблучка з металу жовтого кольору - золото 585 проби, з камінцями білого кольору - діаманти (61 кр 57 - 1,0 - 4/4 А), вага виробу 2,96 г ,р.16,0, ринкова вартість 7520,00 грн.; каблучка з металу жовтого кольору - золото 585 проби, з одним камінцем фіолетового кольору - аметист, вага виробу 2,69 гр. 17,5, ринкова вартість 670,00 грн.; каблучка з металу жовтого кольору - біжутерний сплав, з камінцями білого кольору та одним червоного кольору - синтетичні; каблучка жовтого кольору - золото 585 проби, з камінцями білого кольору - діаманти (5 кр 57 - 0,5 - 6/5 А; 2 кр 57 - 0,13 - 6/5 А), вага виробу 12,82 г , р. 19,0, ринкова вартість 5500,00 грн.; наручний годинник з металу жовтого кольору - золото 750 проби «Breitling» (НВ 0110 №88), на корпусі є вставки з каміння білого кольору - діаманти (48 кр 57 - 1,056 - 3Л А; 12 кр 57 - 0,12 - 3Л А), ринкова вартість 85000,00 грн.; каблучка у вигляді печатки з металу жовтого кольору - золото 585 проби, зі вставками з 10 камінцями білого кольору - діаманти (10 кр 57 - 1,10 - % А) та одним камінцем синього кольору - сапфір (1 Бп 25 - 12,0 ), вага виробу 18,80 г, ринкова вартість 41500,00 грн.; каблучка з металу жовтого кольору - золото 750 проби, зі вставкою з одним камінцем білого кольору - діамант ( кр 57 - 0,9 - 4/4 А), на каблучці є напис «ВАRАКА», вага виробу 12,5 гр. 20,0 , ринкова вартість 41500,00 грн.; ланцюжок з металу жовтого кольору - золото 750 проби, довжиною 65,0 см., вага виробу 99,62 г , ринкова вартість 31900,00 грн.; браслет чорного кольору - синтетичний матеріал зі вставками з металу жовтого кольору - золото 585 проби, ринкова вартість 4000,00 грн.; гумовий браслет з написом «ВАRАКА» зі вставками з металу жовтого кольору - золото 585 проби та дрібними камінцями чорного кольору - діаманти (72 кр 57 - 0,36 ) та білого кольору - діаманти (2 кр 57 - 0,078 - 4/4 А), ринкова вартість 1500,00 грн., передані на відповідальне зберігання до УМЗ ГУМВС України в Запорізькій області - конфіскувати у дохід держави;
		- наручний годинник (жіночій) «Longines» (34330301) у корпусі з металу білого кольору з камінням білого кольору, ринкова вартість 7000,00 грн.; наручний годинник (жіночій) «Rolex» у корпусі з металу жовтого кольору - позолота, з камінням білого кольору в годиннику, ринкова вартість 1000,00 грн.; каблучка з металу жовтого кольору (жіноче) - позолочений сплав срібла 925 проби, вага виробу 18,78 г, ринкова вартість 100,00 грн.; каблучка з металу білого кольору - золото 585 проби, (жіноче) зі вставками з камінням фіолетового кольору - аметист (фантазійний 28,0; 2 кр 57 - 0,5; 8 кр 57 - 0,8) та вставками білого кольору - діаманти (32 кр 57 - 0,42 4/4 А; 92 кр 57 - 0,59 4/4 А), вага виробу 15,11 г , р. 16,5, ринкова вартість 10480,00 грн.; дві сережки з металу білого кольору - золото 585 проби, та камінцями білого кольору - діаманти (56 кр 57 - 0,73 - 4/4 А) та одним камінням фіолетового кольору - аметист (2 кр 57 - 5,20 ), вага виробу 7,42 г , ринкова вартість 6790,00 грн.; мобільний телефон «Samsung GT-N7000» imei НОМЕР_3 в корпусі білого кольору із сім-картою мобільного оператора «Київстар»; мобільний телефон «VERTU» Т-029291 у металевому корпусі із шкіряними вставками; мобільний телефон «Samsung GT-19070 (rtl)» у чорному металевому корпусі, з розбитим дисплеєм; мобільний телефон «IPhone» у чорному металевому корпусі, із розбитим дисплеєм та сім-картою мобільного оператору «Київстар»; мобільний телефон «Samsung GT-19300 (rtl)» imei НОМЕР_4 ; мобільний телефон «Samsung GT-19100 (rtl)» imei НОМЕР_5 , вилучені за адресою: АДРЕСА_1 , передані на відповідальне зберігання до Орджонікідзевського РВ ЗМУ ГУМВС України в Запорізькій області, - конфіскувати у дохід держави;
		-грошові кошти в сумі 12 850 грн., вилучені за адресою: АДРЕСА_1 , передані на відповідальне зберігання до УМЗ ГУМВС України в Запорізькій області, - конфіскувати у дохід держави;
		-блокнот в обкладинці зеленого кольору «Сбербанк Росії» з рукописними записами ОСОБА_2 , блокнот в обкладинці білого кольору «Vintage» із рукописними записами ОСОБА_50 , зошит із зображенням собаки із рукописними записами ОСОБА_2 , зошит з малюнком квітів та написом «Flower Design» з рукописними записами ОСОБА_2 , які передані на відповідальне зберігання до Орджонікідзевського РВ ЗМУ ГУМВС України в Запорізькій області, повернути ОСОБА_2 ;
		-розписка про взаєморозрахунки від 06.06.2013 року; договір оренди жилого приміщення від 06.06.2013 року; договір оренди від 01.08.2013 року; договір №0340122; договір №114302853; договір оренди квартири від 21.07.2012 року; договір оренди квартири від 08.07.2013 року; договір банківського рахунку №3101/0100/18/12; договір оренди від 11.03.2013року на 37 аркушах; видаткова накладна №АВ-0000043 від 31.05.2011 року; договір купівлі - продажу частки у статутному капіталі ТОВ від 09.08.2013 року; договір купівлі продажу частки у статутному капіталі ТОВ від 27.11.2012 у двох екземплярах; договір купівлі - продажу частки у статутному капіталі ТОВ від 03.12.2012 у двох екземплярах; угода про зарахування зустрічних однорідних вимог від 06.12.2012 року у двох екземплярах; пропозиція від 10.07.2013 року; лист ОСОБА_2 від 17.04.2013 року; заява ОСОБА_2 від 29.01.2013 року; договір міни від 31.07.2013 року, прошитий із витягом на 3 аркушах, нотаріально - завірений; попередній договір про укладення договору купівлі-продажу від 15.08.2013 року, реєстровий номер - 922; попередній договір про укладення договору купівлі-продажу від 15.08.2013 року, реєстровий номер - 923; попередній договір про укладення договору купівлі - продажу квартири з передоплатою від 14.12.2012 року, прошитий на 2 аркушах, нотаріально-завірений; договір купівлі-продажу від 25.12.2012 року, прошитий на 2 аркушах, нотаріально - завірений; договір міни від 31.07.2013 року, прошитий, пронумерований, нотаріально завірений на 3 аркушах; «учредителений акт на единолично дружество с ограничена отговорност «суис консултинг 2011» ЕООД» від 24.06.11 р. на 2 аркушах у 2 примірниках; «протокол» від 24.06.2011 року на 1 аркуші; сертифікат «SHARE SERTIFICATE» від 21.06.2012 pоку; «нотариалений акт за покупко-продажба на недвижим имот №45 том 1 per.№938 дело №45 от 2012 г.» на 7 аркушах у двох примірниках; договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_13 на 3 аркушах; витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності на 2 аркушах; попередній договір про укладення договору купівлі-продажу від 15.08.2013 року на 2 аркушах; договір купівлі-продажу квартири від 22.11.2013 року на 5 аркушах; попередній договір про укладення договору купівлі-продажу від 15.08.2013 року на 2 аркушах; технічний паспорт квартири АДРЕСА_15 на 8 аркушах; лист з рукописним текстом, який виконаний іноземною мовою; нотаріальний акт купівлі-продажу нерухомого майна №45 від 2012 року на 4 аркушах; посвідчення про внесення обставин в господарський реєстр запису стосовно «СУИС » КОНСУЛТИНГ 2011»; ескізи землеволодінь № 10224, НОМЕР_6 , НОМЕР_7 , НОМЕР_8 , НОМЕР_9 на 10 аркушах; протокол від 24.06.2011 року; два екземпляри «Учредителен акт на единолично друждество с ограничена отговорност «СУИС КОНСУЛТИНГ 2011»» на 4 аркушах; протокол від 24.06.2011 на 1 аркуші; «учредительный акт ООО с единым учредителем «СУИС КОНСУЛТИНГ 2011» на 2 аркушах, які долучені до матеріалів кримінального провадження, - залишити в матеріалах кримінального провадження;
		- договір купівлі - продажу частки у статутному капіталі TOB «Ріал-проперті» від 27.11.2012 року на 4 аркушах; супровідний лист та ухвала Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 09.07.2013 року на 2 аркушах; договір купівлі - продажу частки у статутному капіталі ТОВ «Ріал-проперті» від 03.12.2012 року на 4 аркушах; лист ОСОБА_30 на ім`я ОСОБА_2 на 1 аркуші; пропозиція від 07.08.2.013 року; позовна заява про стягнення неустойки у вигляді штрафу від 23.05.2013 року; угода про зарахування зустрічних однорідних вимог від 06.12.2012 року, які долучені до матеріалів кримінального провадження - залишити в матеріалах кримінального провадження;
		- заява від 10.05.2012 року та попередній договір від 10.05.2012 року, договір дарування частини нежилого приміщення від 04.05.2012 року; заява від 04.05.2012 року, договір міни від 31.07.2013 року, договір дарування нерухомості від 06.09.2012 року та довіреність від 06.09.2012 року, вилучені в порядку тимчасового доступу у нотаріусів, які долучені до матеріалів кримінального провадження - залишити в матеріалах кримінального провадження;
		- договір купівлі-продажу від 31.05.2011 року із витягами; видаткова накладна від 31.05.2011 року; лист з чернетковими записами ОСОБА_3 ; угода про наміри від 14.09.2012 року; договір №2 від 13.09.2012 року, які долучені до матеріалів кримінального провадження - залишити в матеріалах кримінального провадження;
		- розписка від імені ОСОБА_3 від 01.11.2012 року; розписка від імені ОСОБА_3 від 25.04.2012 року; договір купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТОВ від 18.05.2012 року; розписка від 06.11.2012 року; договір купівлі-продажу нерухомого майна від 29.02.2012 року; договір купівлі продажу житлового будинку від 19.04.2012 року, меморіальний ордер №98341114; заява договір №196744 від 13.11.201 року; заява - договір №WEB - 196744 від 13.11.2013 року; заява - договір №1075415 від 13.11.2013 року; заява - договір №1075423 від 13.11.2013 року; заява - договір №1075413 від 13.11.2013 року; аркуш формату А4 з рукописним текстом, який виконаний іноземною мовою; попередній договір від 10.05.2012 року на 2 аркушах, долучені до матеріалів кримінального провадження - залишити в матеріалах кримінального провадження; 
		- копія реєстраційної справи ТОВ «Проект Майстер» на 189 аркушах та реєстраційна справа ТОВ «РІАЛ ПРОПЕРТІ 2011», які долучені до матеріалів кримінального провадження - залишити в матеріалах кримінального провадження;
		-оригінал цивільної справи №333/5257/13-ц, 2/333/2518/13 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_51 про стягнення неустойки - повернути Комунарському районному суду м. Запоріжжя, залишивши в матеріалах кримінального провадження її копії;
		- інвентарну справу № 153/17165 на буд.71 по вул. Горького у м. Запоріжжя та інвентарну справу АДРЕСА_16 , повернути Товариству з обмеженою відповідальність «Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації», залишивши в матеріалах кримінального провадження її копії;
		- реєстраційну справу ТОВ «РІАЛ ПРОПЕРТІ 2011» - повернути державному реєстратору м. Запоріжжя, залишивши в матеріалах кримінального провадження її копію. 
		 
		Вирок набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржений безпосередньо до Верховного суду протягом трьох місяців.
		 
		 
		 
		Судді:
		 
		Гріпас Ю.О. Дадашева С.В. Тютюник М.С.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...