Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 335/3466/14-к : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти власності; Шахрайство.
Надіслано судом: 08.02.2021. Зареєстровано: 09.02.2021. Забезпечено надання загального доступу: 11.02.2021.
Дата набрання законної сили: 05.02.2021
Номер судового провадження: 11-кп/807/17/21
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12013080230001626

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		                               Дата документу 05.02.2021 Справа№ 335/3466/14-к
		 
		ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
		 
		Провадження № 11-кп/807/17/21
		Єдиний унікальний № 335/3466/14-к                 Головуючий в 1-й інстанції  ОСОБА_1 
		Категорія  ч.4 ст.190, ч.ч.1.3 ст.209 КК України                Доповідач в 2-й інстанції  ОСОБА_2 
		 
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		05 лютого 2021 року                        м. Запоріжжя
		 
		Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду у складі:
		головуючого судді ОСОБА_2 ,
		суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
		при секретарі ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,
		за участю прокурорів ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 ,
		представників потерпілого  адвокатів ОСОБА_16 , ОСОБА_17 ,
		обвинуваченого ОСОБА_18 , 
		обвинуваченої ОСОБА_19 , 
		обвинуваченого ОСОБА_20 ,
		захисників - адвокатів ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , 
		перекладачів ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , 
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні, в апеляційному порядку, матеріали кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 120130802230001626 від 20.08.2013, за апеляційними скаргами представника потерпілого ОСОБА_30  адвоката ОСОБА_16 і прокурора у кримінальному провадженні на вирок Орджонікідзевського районного суду міста Запоріжжя від 23 березня 2017 року, яким 
		 
		ОСОБА_31 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кур, Швейцарія, громадянина Швейцарії, який проживає без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
		за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушеннь, передбачених ч.4 ст.190, ч.3 ст. 209 КК України визнано невинуватим та виправдано за недоведеністю вчинення кримінальних правопорушень;
		 
		ОСОБА_19 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженки м. Запоріжжя, громадянку України, яка зареєстрованаза адресою: АДРЕСА_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судиму
		за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушення, передбачених ч.4 ст.190, ч.ч.1, 3 ст. 209 КК України визнано невинуватою та виправдано за недоведеністю вчинення кримінальних правопорушень;
		 
		ОСОБА_20 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця м. Запоріжжя, громадянина України, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , проживає за адресою: АДРЕСА_4 , раніше не судимого,
		за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.190, ч.1, 3 ст. 209 КК України визнано невинуватим та виправдано за недоведеністю вчинення кримінальних правопорушень.
		Доля речових доказів вирішена в порядку ст.100 КПК України.
		Скасовані арешти накладені в рамках вказаного кримінального провадження слідчими суддями.
		 
		Згідно зі змістом оскаржуваного судового рішення, органом досудового розслідування ОСОБА_32 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 обвинувачуються у вчиненні кримінальних правопорушень за наступних обставин. 
		У жовтні 2011 року громадянин Швейцарії ОСОБА_33 , діючи із корисливих мотивів, прийняв рішення про здійснення ряду шахрайських дій, направлених на заволодіння грошовими коштами свого знайомого громадянина Австрії ОСОБА_30 під приводом придбання на ім`я останнього об`єктів нерухомості на території Запорізької області. 
		З метою досягнення свого злочинного умислу ОСОБА_32 , усвідомлюючи, що самостійно він не зможе здійснити заплановані ним злочинні дії, а також з метою прикриття його участі у злочинних діях відносно ОСОБА_34 , ОСОБА_32 посвятив у свої злочинні наміри свою співмешканку ОСОБА_19 , та свого знайомого ОСОБА_20 , які переслідуючи перспективу поліпшення особистого матеріального достатку, дали згоду на здійснення шахрайських дій відносно ОСОБА_34 з метою заволодіння його грошовими коштами. 
		Так, з метою здійснення своїх злочинних намірів ОСОБА_32 , ОСОБА_19 та ОСОБА_20 розробили злочинний план дій, направлених на заволодіння грошовими коштами ОСОБА_35 . Згідно розробленого злочинного плану, з метою виникнення у ОСОБА_34 довіри до обвинувачених, ОСОБА_32 , ОСОБА_19 та ОСОБА_20 повинні були здійснити необхідні дії, направлені на створення у ОСОБА_34 враження тісних дружніх відносин між ними та потерпілим. 
		Після чого, згідно розробленого злочинного плану, ОСОБА_32 , ОСОБА_19 та ОСОБА_20 , викликавши у ОСОБА_34 почуття довіри, повинні були отримувати від ОСОБА_34 грошові кошти на придбання на ім`я потерпілого об`єктів нерухомості на території Запорізької області, якими згодом незаконно заволодіти. З метою створення враження перед потерпілим виконання їх домовленостей щодо оформлення права власності на нерухомість за ОСОБА_36 , обвинувачені планували надавати йому підроблені копії та оригінали документів, підтверджуючих його право власності на вказану нерухомість, а також оформляти спочатку об`єкти нерухомості на ОСОБА_34 , після чого, шляхом вчинення шахрайських дій переоформлювати без відома та згоди від потерпілого право власності на об`єкти нерухомості з метою подальшого продажу вказаної нерухомості.
		Таким чином, приблизно у жовтні 2011 року, ОСОБА_32 , ОСОБА_19 та ОСОБА_20 , діючи умисно, із корисливих мотивів, зорганізувалися у стійке об`єднання з метою здійснення шахрайських дій, направлених на заволодіння грошовими коштами ОСОБА_34 шляхом обману та зловживання його довірою, вчинення легалізації (відмивання) коштів, здобутих внаслідок шахрайства відносно ОСОБА_37 , об`єднане єдиним планом із розподілом функцій учасників групи, направлених на досягнення цього плану.
		Заручившись підтримкою зазначених осіб, що виразилася у згоді прийняти активну участь у запланованих злочинах, ОСОБА_32 , взявши на себе роль організатора, розподілив між учасниками злочинної групи наступні функції.
		Так, ОСОБА_19 , згідно відведеній їй ролі приймала активну участь у створенні враження перед ОСОБА_36 тісних дружніх взаємовідносин, підписувала та подавала до державних установ необхідні документи, у тому числі ті, які містять неправдиву інформацію щодо незаконного переоформлення права власності, приймала від ОСОБА_34 та перевозила грошові кошти через державний кордон України, здійснювала контроль за діями учасників організованої групи, вчиняла правочини, направлені на легалізацію доходів, отриманих внаслідок шахрайських дій.
		ОСОБА_20 , згідно відведеній йому ролі, приймав активну участь у створенні враження перед ОСОБА_36 тісних дружніх взаємовідносин з метою виклику у потерпілого почуття довіри до обвинувачених, готував, підписував та подавав до державних установ необхідні документи, у тому числі ті, які містять неправдиву інформацію щодо незаконного переоформлення права власності, приймав від ОСОБА_34 та перевозив грошові кошти через державний кордон України вчиняв правочини та виконував інші дії з метою легалізації доходів, отриманих внаслідок шахрайських дій.
		Будучи організатором злочинної групи ОСОБА_32 , плануючи її діяльність та розподіляючи функції між учасниками, керував їх діями, а також безпосередньо брав участь у скоєнні злочинів.
		Зі вказаною метою, ОСОБА_32 , як організатор, здійснював загальне керівництво діяльністю членів організованої ним групи, контролював їх діяльність, провадив дії, направлені на створення враження перед ОСОБА_36 тісних дружніх взаємовідносин між останнім та обвинуваченими, з метою виклику у потерпілого почуття довіри, надавав вказівки членам групи щодо вчинення злочинів, підготовки, підписання та подачі до державних установ необхідних документів, у тому числі ті, які містять неправдиву інформацію, пов`язані з незаконним переоформленням права власності на об`єкти нерухомості та легалізації доходів, отриманих внаслідок суспільно небезпечного протиправного діяння (шахрайства відносно ОСОБА_34 ), приймав від ОСОБА_34 грошові кошти, якими в подальшому незаконно заволодівали обвинувачені. 
		З метою конспірації своєї участі у злочинній діяльності відносно ОСОБА_34 ОСОБА_32 , представлявся ОСОБА_38 під прізвищем « ОСОБА_39 », не підписував документів, які використовували обвинувачені в ході шахрайських дій, направлені на заволодіння майном ОСОБА_35 .
		Для спілкування між собою та координації своїх дій, співучасники організованої групи використовували мобільні телефони, що знаходились у їх користуванні.
		Перед скоєнням кожного епізоду заволодіння майном та коштами ОСОБА_34 співучасники організованої групи розробляли детальний план конкретного злочину з чітким розподілом ролей і функцій, які доводились до відома кожного співучасника, в подальшому при скоєнні злочинів вони діяли спільно і злагоджено з метою успішного досягнення спільної злочинної мети.
		Учасники організованої групи  ОСОБА_32 , ОСОБА_19 та ОСОБА_20  протягом всієї злочинної діяльності інформували один одного про підготовку злочинів, під час вчинення яких, діяли з чітким розподілом ролей за заздалегідь розробленим і схваленим усіма членами групи планом, при цьому всі співучасники усвідомлювали, що дії кожного з них є невід`ємною частиною всього обсягу дій при скоєнні злочинів та досягнення єдиної злочинної мети не можливо було б без участі кожного.
		Готуючись до вчинення злочинних дій відносно ОСОБА_34 , учасники організованої групи, згідно вказаного розробленого плану, здійснили наступні дії, направлені на виклик у потерпілого почуття довіри обвинуваченим та дружніх стосунків. 
		Так, ОСОБА_32 , ОСОБА_20 та ОСОБА_19 з метою успішного виконання злочинного плану вчинення шахрайських дій відносно ОСОБА_34 прийняли рішення про втягнення у їх злочинну діяльність ОСОБА_40 , яку умисно не поставили до відома до загального умислу організованої групи з метою конспірації їх злочинної діяльності.
		Згідно вказівкам та під керівництвом ОСОБА_18 ОСОБА_41 , виконувала необхідні дії, направлені на спонукання у ОСОБА_34 почуття симпатії, любові до неї, бажання вступити із нею у шлюб, тим самим, створювала враження перед потерпілим про їх тісні любовні взаємовідносини та тісні дружні взаємовідносини між ним та ОСОБА_41 , обвинуваченими викликаючи у потерпілого почуття повної довіри останнім, необхідного для вчинення запланованих шахрайських дій, а також переконувала ОСОБА_34 у необхідності придбання нерухомості на території Запорізької області з метою нібито спільного проживання та ведення бізнесу.
		Так, ОСОБА_32 , представився ОСОБА_38 успішним підприємцем з великим матеріальним статком. З метою підтвердження чого, використовував у якості прикрас дорогоцінні ювелірні вироби та наручні годинники. ОСОБА_19 . ОСОБА_32 з відома останньої представив ОСОБА_38 як свою цивільну дружину, а також успішного приватного підприємця. ОСОБА_20 , який в дійсності не мав юридичної освіти та практики, ОСОБА_32 представив ОСОБА_38 , як особистого кваліфікованого юриста та перекладача. 
		З метою виключення участі третіх осіб у вчиненні правочинів щодо оформлення права власності на нерухомість за ОСОБА_36 , що могло б призвести до викриття їх злочинних планів, ОСОБА_32 повідомив ОСОБА_42 про те, що він та ОСОБА_19 являються нібито власниками, а ОСОБА_20 управляючим юридичної фірми, якої в дійсності не існувало.
		З метою прикриття перед ОСОБА_36 своїх злочинних намірів та запевнення потерпілого у добросовісності обвинувачених, безпеки матеріальних інвестицій ОСОБА_34 у нерухомість, ОСОБА_32 познайомив потерпілого з його водієм ОСОБА_43 , який не був повідомлений про злочинні наміри організованої групи. При цьому, переслідуючи вказану мету, ОСОБА_32 повідомив ОСОБА_38 про те, що ОСОБА_44 є нібито співробітником спеціального підрозділу міліції «Беркут», запевнив, таким чином, ОСОБА_34 у особистій безпеці потерпілого та безпеці його майна та коштів.
		Продовжуючи свої злочинні дії, у листопаді 2011 року, ОСОБА_32 , діючи у складі організованої ним злочинній групі, спільно з ОСОБА_20 та ОСОБА_19 організували фіктивне знайомство ОСОБА_34 з підставними особами, які не мали родинних зв`язків з останньою були представлені ОСОБА_38 в якості її батьків.
		Крім того, приблизно у січні-лютому 2012 року, ОСОБА_32 , діючи у складі організованої ним групи, спільно з ОСОБА_20 та ОСОБА_19 , організували заручення ОСОБА_34 з ОСОБА_45 . 
		Таким чином, учасники організованої групи, створили усі необхідні підстави та умови для виникнення намірів у ОСОБА_34 , користуючись допомогою ОСОБА_18 , ОСОБА_19 та ОСОБА_20 та довіряючи останнім великі суми коштів, здійснити придбання нерухомості на території Запорізької області. 
		Виконавши усі вищевказані підготовчі дії, учасники організованої групи приступили до безпосереднього виконання злочинних намірів, направлених на незаконне заволодіння грошовими коштами ОСОБА_34 під приводом придбання на ім`я останнього об`єктів нерухомості.
		Так, у грудні 2011 року ОСОБА_32 , діючи у складі організованої ним групи, спільно із ОСОБА_20 та ОСОБА_19 запропонували ОСОБА_38 придбати у ОСОБА_46 , якого не було поставлено до відома про їх злочинні наміри, належний йому житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_5 .
		Продовжуючи свої злочинні дії, у період часу з грудня по 07 січня 2012 року ОСОБА_20 , діючи з відома ОСОБА_19 , за вказівкою та під керівництвом ОСОБА_18 , за допомогою наданої останнім комп`ютерної техніки, виготовив підроблений попередній договір від 30 грудня 2011 року, згідно якого ОСОБА_47 та ОСОБА_48 зобов`язуються в подальшому належним чином оформити договір купівлі-продажу вказаного будинку у строк за домовленістю сторін. Згідно вказаного договору, підписаного нібито ОСОБА_47 , ОСОБА_48 сплатив останньому перший внесок у рахунок придбання вказаного будинку у сумі 52 800 Євро, що складає 29,66% від загальної вартості будинку (178 000 Євро). При цьому у вказаному договорі ОСОБА_20 поставив вигаданий підпис від імені ОСОБА_49 .
		Після чого, приблизно 07 січня 2012 року ОСОБА_32 , діючи спільно з ОСОБА_20 та ОСОБА_19 , знаходячись у будинку за адресою: АДРЕСА_6 , надали ОСОБА_38 на підписання вказаний підроблений договір. З метою заволодіння грошовими коштами ОСОБА_34 , ОСОБА_32 , ОСОБА_20 та ОСОБА_19 пообіцяли останньому передати вказаний перший внесок ОСОБА_50 та зайнятись оформленням правочину купівлі-продажу вказаного будинку та права власності на об`єкт нерухомості у КП «Орендне підприємство «Запорізьке міське бюро технічної інвентаризації».
		ОСОБА_48 , будучи введеним в оману вказаним підробленим попереднім договором, довіряючи ОСОБА_51 , ОСОБА_20 та ОСОБА_19 , які умисно створили враження перед потерпілим про близькі дружні відносини, що склалися між ними, передав їм при вказаних обставинах 52 800 євро в якості першого внеску згідно вказаного підробленого договору, що згідно офіційно встановленому Національним банком України курсу на 07 січня 2012 року дорівнює 541 332 гривні 58 копійок, якими ОСОБА_32 , ОСОБА_20 та ОСОБА_19 незаконно заволоділи, не маючи намірів придбавати вказаний будинок на ім`я ОСОБА_35 .
		Маючи умисел на заволодіння всією сумою вартості вказаного будинку, ОСОБА_32 , діючи у організованій ним злочинній групі, спільно із ОСОБА_20 та ОСОБА_19 , з метою зручності вчинення запланованого кримінального правопорушення та створення враження перед потерпілим про здійснення ними обіцяних дій щодо оформлення необхідних документів по придбанню ОСОБА_36 вказаного будинку, переконали останнього у необхідності видачі ним нотаріальної довіреності на ім`я ОСОБА_20 на право придбання вказаного будинку на ім`я ОСОБА_34 , оформлення та підписання від імені останнього документів, пов`язаних із вказаним правочином.
		Таким чином, 10 січня 2012 року ОСОБА_48 , будучи введеним в оману та упевненим про наміри учасників організованої групи допомоги йому у придбанні вказаного будинку, знаходячись у нотаріальній конторі приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_52 , видав на ім`я ОСОБА_20 довіреність, яка 10.01.2012 завірена ОСОБА_52 та зареєстрована у нотаріальному реєстрі довіреностей за №№38, 39.
		В період часу з 26 січня 2012 року по 27 березня 2012 року ОСОБА_48 , будучи введеним в оману та довіряючи ОСОБА_51 , ОСОБА_20 та ОСОБА_19 , знаходячись у будинку за адресою: АДРЕСА_6 , передав частинами ОСОБА_51 та ОСОБА_19 , у рахунок вартості вказаного будинку решту суми  125200 євро, що в еквіваленті на українську гривню, згідно офіційно встановленого Національним банком України курсу валют складає 1 315 175 гривень 26 копійок. А саме, ОСОБА_48 передав дану суму грошових коштів при вказаних обставинах, наступними її частинами у наступні дати: 26 січня 2012  25 000 Євро, що згідно офіційно встановленого Національним банком України курсу валют на 26 січня 2012 року складає 258 509 гривень 97 копійок, 10 лютого 2012 року  25 000 Євро, що дорівнює на 10 лютого 2012 року  265 424 гривням 47 копійкам, 26 лютого 2012 року  25 000 Євро, що дорівнює на 26 лютого 2012 року  265 567 гривням 75 копійкам, 16 березня 2012 року  25 000 Євро, що дорівнює на 16 березня 2012 року  260617 гривням 72 копійкам, 27 березня 2012 року  25 000 Євро, що дорівнює на 27 березня 2012 року  265 055 гривням 35 копійкам, якими ОСОБА_32 , діючи у складі організованої ним групи, спільно з ОСОБА_20 та ОСОБА_19 незаконно заволоділи, шляхом обману та зловживання довірою потерпілого, не маючи намірів придбавати вказаний будинок на ім`я ОСОБА_35 .
		Продовжуючи свої злочинні дії, у період часу з 24 квітня 2012 року по 01 травня 2012 року ОСОБА_32 , діючи у складі організованої ним групи, спільно з ОСОБА_20 та ОСОБА_19 , маючи умисел на заволодіння грошовими коштами ОСОБА_34 шляхом зловживання довірою останнього, повідомили йому, про необхідність сплати податків на суму 26 500 Євро та оплати роботи юриста в сумі 17 000 Євро для остаточного оформлення права власності на вказаний будинок за ОСОБА_36 
		14 квітня 2012 року ОСОБА_48 , знаходячись у будинку за адресою: АДРЕСА_6 , довіряючи ОСОБА_51 , ОСОБА_20 , ОСОБА_19 та діючи згідно їх вимогам, з метою оплати вказаної вигаданої обвинуваченими суми податків за придбання даного будинку, передав останнім грошові кошти в сумі 26 500 євро, що згідно офіційно встановленому Національним банком України курсу валют дорівнює 278 320 гривням 78 копійкам, якими ОСОБА_32 , діючи у складі організованої ним групи, спільно із ОСОБА_20 та ОСОБА_19 незаконно заволоділи, шляхом обману та зловживання довірою потерпілого, не маючи намірів придбавати вказаний будинок на ім`я ОСОБА_34 та оформлювати за ним право власності.
		З метою створення враження перед потерпілим про виконання їх домовленості щодо придбання на ім`я ОСОБА_34 вказаного будинку, у період часу з 10 травня 2012 по 15 травня 2012 року ОСОБА_20 , діючи за вказівкою ОСОБА_18 та з відома ОСОБА_19 , за допомогою наданої ОСОБА_53 комп`ютерної техніки, шляхом монтажу з використанням тексту другого аркушу попереднього договору від 10 травня 2012 року між ОСОБА_47 та ОСОБА_20 виготовив копію неіснуючого (підробленого) договору купівлі-продажу житлового будинку від 19.04.2012 року нібито завіреного приватним нотаріусом Запорізького міського округу ОСОБА_54 та зареєстрованого у нотаріальному реєстрі правочинів за номером 1037. 
		Копію вказаного підробленого договору, у період часу з 10 травня 2012 року по 15 травня 2012 року ОСОБА_32 , діючи у складі організованої ним групи, спільно з ОСОБА_19 та ОСОБА_20 надали ОСОБА_38 в якості підтвердження виконання їх зобов`язань щодо придбання вказаного будинку на ім`я потерпілого.
		Також, 15 травня 2012 року ОСОБА_48 , знаходячись у будинку за адресою: АДРЕСА_6 , довіряючи ОСОБА_51 , ОСОБА_20 , ОСОБА_19 та діючи згідно їх вимогам, з метою оплати вказаної вигаданої обвинуваченими суми за юридичну допомогу стосовно оформлення права власності на даний будинок за ОСОБА_36 , передав останнім грошові кошти в сумі 17 000 євро, що згідно офіційно встановленому Національним банком України курсу валют дорівнює 174 718 гривням 12 копійкам, якими ОСОБА_32 , діючи у складі організованої ним злочинній групі, спільно із ОСОБА_20 та ОСОБА_19 незаконно заволоділи, шляхом обману та зловживання довірою потерпілого, не маючи намірів придбавати вказаний будинок на ім`я ОСОБА_34 та оформлювати за ним право власності.
		Таким чином, у період часу з 01 грудня 2011 року по 15 травня 2012 року ОСОБА_32 , діючи умисно, із корисливих мотивів, у складі організованої ним групи, спільно з ОСОБА_20 та ОСОБА_19 , шляхом обману та зловживання довірою потерпілого, під приводом допомоги ОСОБА_38 у придбанні будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_5 , незаконно заволоділи його коштами на загальну суму 2 309 546 гривень 74 копійок, що в шістсот та більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян та є особливо великим розміром.
		Зловживання довірою ОСОБА_34 виразилося в тому, що він, довіряючи ОСОБА_51 , ОСОБА_20 та ОСОБА_19 , які умисно створили перед ним враження тісних дружніх стосунків, які нібито сталися між ними, порядності та доброчинності їх намірів, передав кошти обвинуваченим на придбання вказаного об`єкту нерухомості. Обман ОСОБА_34 виразився в тому, що учасниками організованої групи був наданий потерпілому підроблений попередній договір від 30 грудня 2011 року та підроблена копія неіснуючого договору купівлі-продажу житлового будинку від 19 квітня 2012 року, що створило причини та умови подальшої довіри ОСОБА_51 , ОСОБА_20 та ОСОБА_19 та послужило приводом для передачі вказаних сум грошових коштів обвинуваченим.
		Крім того, в подальшому, ОСОБА_32 , діючи умисно, з корисливих мотивів, у складі організованої ним групи, спільно із ОСОБА_20 та ОСОБА_19 прийняли рішення про незаконне заволодіння грошовими коштами ОСОБА_34 під приводом придбання на ім`я останнього 1/3 частини приміщення за адресою: АДРЕСА_7 та 1/2 частини приміщення за адресою: АДРЕСА_8 .
		Зі вказаною метою, у січні 2012 року ОСОБА_32 , діючи спільно з ОСОБА_20 , та ОСОБА_19 запропонували ОСОБА_38 придбати 1/2 частину приміщення за адресою: АДРЕСА_9 за 550 000 Євро для облаштування його під салон краси, на що ОСОБА_48 погодився.
		Продовжуючи свої злочинні дії, у період січня 2012 року ОСОБА_20 , діючи з відома ОСОБА_19 за вказівкою та під керівництвом ОСОБА_18 , за допомогою наданої останнім комп`ютерної техніки, виготовив підроблений договір купівлі-продажу вказаного приміщення від 13 січня 2012 року між ОСОБА_36 та володільцем вказаної частини приміщення ОСОБА_55 , підписаний від імені ОСОБА_56 . Згідно вказаному договору ОСОБА_55 та ОСОБА_48 зобов`язались належним чином оформити договір купівлі-продажу даного об`єкту нерухомості у строк за домовленістю сторін та ОСОБА_48 сплатив перший внесок у рахунок придбання вказаної частини приміщення у сумі 88 200 Євро, що складає 16% від її загальної вартості  550 000 Євро.
		26 січня 2012 року ОСОБА_32 , діючи у складі організованої ним групи, спільно з ОСОБА_20 та ОСОБА_19 , знаходячись у будинку за адресою: АДРЕСА_6 , надав ОСОБА_38 вказаний підроблений договір купівлі-продажу від 13 січня 2012 року. З метою заволодіння коштами ОСОБА_34 , ОСОБА_32 , ОСОБА_20 та ОСОБА_19 пообіцяли ОСОБА_38 передати перший внесок згідно договору ОСОБА_57 та зайнятись оформленням правочину купівлі-продажу вказаної частини приміщення та права власності на даний об`єкт нерухомості у КП «Орендне підприємство «Запорізьке міське бюро технічної інвентаризації».
		ОСОБА_48 , будучи введеним в оману вказаним підробленим попереднім договором, довіряючи ОСОБА_51 , ОСОБА_20 та ОСОБА_19 , які умисно створили враження перед потерпілим про близькі дружні відносини, що склалися між ними, передав їм 26 січня 2012 року при вказаних обставинах 88 200 євро в якості першого внеску згідно вказаному підробленому договору, що згідно офіційно встановленому Національним банком України курсу валют на 26.01.2012 дорівнює 912 023 гривням 19 копійкам, якими ОСОБА_32 , діючи у складі організованої ним злочинної групи, спільно із ОСОБА_20 та ОСОБА_19 незаконно заволоділи, шляхом обману та зловживання довірою потерпілого.
		Крім того, ОСОБА_32 , діючи у складі організованої ним злочинної групи, спільно з ОСОБА_20 та ОСОБА_19 з метою незаконного заволодіння грошовими коштами ОСОБА_34 повідомили йому про необхідність передачі обвинуваченим 183 000 Євро для проведення ремонтних робіт у вказаному приміщенні, на що ОСОБА_48 , довіряючи учасникам організованої групи та вважаючи що право власності на дане приміщення буде оформлено за ним, погодився.
		Так, у дні приїзду ОСОБА_34 до України: 10 лютого 2012 року, 26 лютого 2012 року, 16 березня 2012 року, 27 березня 2012 року, 14 квітня 2012 року, 24 квітня 2012 року, 15 лютого 2012 року, 02 червня 2012 року, 13 червня 2012 року, 26 червня 2012 року, 15 липня 2012 року, ОСОБА_32 , діючи у складі організованої ним групи, спільно з ОСОБА_20 та ОСОБА_19 , знаходячись у будинку за адресою: АДРЕСА_6 , прийняв невстановленими частинами від ОСОБА_34 грошові кошти у загальній сумі 244 800 євро, що згідно мінімальному курсу валют, встановленому Національним банком України за період часу з 10 лютого 2012 року по 15 липня 2012 року дорівнює 2 382 852 гривням 60 копійкам, якими ОСОБА_32 , діючи у складі організованої ним злочинній групі, спільно із ОСОБА_20 та ОСОБА_19 незаконно заволоділи, шляхом обману та зловживання довірою потерпілого, під приводом проведення ремонтних робіт у вказаному приміщенні (183 000 Євро) та в рахунок вартості його 1/2 частини (61 800 Євро).
		Крім того, 24 серпня 2012 року ОСОБА_20 , діючи у складі організованої групи, за вказівкою та під керівництвом ОСОБА_18 , з відома ОСОБА_19 , знаходячись за місцем проживання ОСОБА_34 , за адресою: АДРЕСА_10 , під приводом придбання вказаної частини приміщення ОСОБА_38 , прийняв від останнього грошові кошти в сумі 400 000 євро, що згідно курсу валют, встановленому Національним банком України на 24 серпня 2012 року складає 3 979 874 гривень 40 копійок.
		З метою створення враження перед потерпілим про виконання їх домовленості щодо придбання на ім`я ОСОБА_34 , оформлення за ним права власності на вказану частину об`єкту нерухомості та прикриття перед правоохоронними органами незаконного заволодіння грошовими коштами потерпілого, ОСОБА_32 , діючи у складі організованої ним групи спільно з ОСОБА_20 та ОСОБА_19 , прийняли рішення про здійснення ряду правочинів, направлених на оформлення права власності на частину об`єкту нерухомості за ОСОБА_36 та в подальшому переоформлення права власності на неї за ОСОБА_19 шляхом подання до Комунарського районного суду м. Запоріжжя позову та підробленого документа, які містять неправдиву інформацію.
		Приступивши до здійснення вказаного злочинного плану, 04 травня 2012 року ОСОБА_20 , діючи в складі організованої групи, за вказівкою та під керівництвом ОСОБА_18 , з відома ОСОБА_19 , придбав у ОСОБА_55 1/2 частину вказаного приміщення. При чому згідно даного правочину, оформленому договором дарування частини нежилого приміщення від 04 травня 2012 року, зареєстрованому в реєстрі за номером 2566, завіреним приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Запорізької області ОСОБА_58 , ОСОБА_20 набув право власності на 1/3 частину даного приміщення, а ОСОБА_41 на частину вказаного приміщення.
		З метою можливості вчинення від імені ОСОБА_34 правочинів, необхідних для здійснення злочинного плану, ОСОБА_32 , ОСОБА_20 та ОСОБА_19 , переконали ОСОБА_34 про необхідність видачі ним нотаріальної довіреності на ім`я ОСОБА_20 на представлення інтересів ОСОБА_34 з питань користування, управління, експлуатації, купівлі, прийняття у дар, здачі та прийняття в оренду приватної власності нерухомості та іншого рухомого майна, на підписання від його імені відповідних договорів купівлі-продажу, дарування, оренди, а також ведення від імені ОСОБА_34 будь-яких цивільних, кримінальних та адміністративних справ у судових органах України, не присвячуючи потерпілого про дійсні злочинні наміри обвинувачених.
		Так, 28 серпня 2012 року ОСОБА_48 , будучи введеним в оману вказаними особами та впевненим про наміри ОСОБА_18 , ОСОБА_20 та ОСОБА_19 допомоги йому у придбанні частини приміщення, видав ОСОБА_20 вище вказану довіреність, зареєстровану в реєстрі за №№802, 803 та завірену приватним нотаріусом Запорізького районного нотаріального округу Запорізької області ОСОБА_59 .
		06 вересня 2012 року ОСОБА_20 , діючи в складі організованої групи, за вказівкою та під керівництвом ОСОБА_18 , з відома ОСОБА_19 на підставі вказаної довіреності, уклав договір дарування нерухомості від 06 вересня 2012 року, зареєстрований в реєстрі за №998, завірений приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Запорізької області ОСОБА_60 , згідно якого, ОСОБА_20 передав у дар ОСОБА_38 1/3 частину вказаного приміщення, право власності на яку в подальшому було оформлено ОСОБА_20 в КП «ОП «Запорізьке міське бюро технічної інвентаризації» за ОСОБА_61 .
		Таким чином, після вчинення реєстрації права власності на вказане приміщення за ОСОБА_36 , ОСОБА_32 , діючи у складі організованої ним групи, спільно з ОСОБА_20 , ОСОБА_19 , надали ОСОБА_38 оригінали документів, які свідчили про набуття ним права власності на дану частину об`єкта нерухомості, тим самим, створили перед ОСОБА_36 враження про повне виконання ними їх вказаної домовленості та відсутності у них злочинних намірів щодо незаконного заволодіння грошовими коштами потерпілого.
		У період часу з середини по кінець листопада 2012 року ОСОБА_41 при невстановлених обставинах викрила злочинну діяльність ОСОБА_18 , ОСОБА_20 та ОСОБА_19 , відмовилась від виконання злочинних вказівок організатора групи, тим самим позбавила учасників організованої групи можливості відчуження 1/6 частини вказаного приміщення на користь третіх осіб з метою повернення, згідно розробленого організованою групою плану, грошових коштів, сплачених обвинуваченими в рахунок придбання даного приміщення. Крім того, ОСОБА_41 викрила перед ОСОБА_36 злочинну діяльність обвинувачених, в результаті чого, 03 грудня 2012 року ОСОБА_36 вище зазначена довіреність від 28.08.2012 була скасована у приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_62 . 
		Незважаючи на викриття ОСОБА_41 та ОСОБА_36 злочинної діяльності організованої групи, ОСОБА_32 , діючи спільно із ОСОБА_19 та ОСОБА_20 продовжили здійснення розробленого організованою групою злочинного плану. А саме, з метою повернення частини грошових коштів, якими незаконно заволоділи обвинувачені при вказаних обставинах, які були сплачені в рахунок придбання вказаного приміщення з метою прикриття їх злочинної діяльності, ОСОБА_32 , діючи у складі організованої ним злочинної групи, спільно з ОСОБА_19 та ОСОБА_20 , здійснили наступні шахрайські дії направлені на незаконне заволодіння правом власності на належну ОСОБА_38 1/3 частину вказаного приміщення, з метою подальшого її продажу.
		Так, в період часу з 23 травня 2013 року по 08 липня 2013 року ОСОБА_19 та ОСОБА_20 , виконуючи відведену їм роль, діючи з корисливих мотивів, за вказівкою організатора злочинної групи ОСОБА_18 , надали в тайні від ОСОБА_34 до Комунарського районного суду м. Запоріжжя наступні підроблені документи, які містять неправдиву інформацію про неіснуючу заборгованість ОСОБА_34 в сумі 2 979 200 гривень внаслідок не виконання останнім зобов`язань згідно договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ «Ріал Проперті 2011», про укладання якого ОСОБА_38 відомо не було, зміст якого протирічить таким договорам, поданих обвинуваченими до державного реєстратора при здійсненні дій направлених на заволодіння грошовими коштами під приводом придбання на ім`я потерпілого приміщення, розташованого за адресою: АДРЕСА_8 . А саме, ОСОБА_19 та ОСОБА_20 , за вказівкою та під керівництвом ОСОБА_18 до Комунарського районного суду м. Запоріжжя були подані наступні документи, які містили неправдиву інформацію та не відповідали дійсності: позовну заяву ОСОБА_19 про стягнення з ОСОБА_34 грошової заборгованості у вигляді неустойки в сумі 2 979 200 гривень від 23 травня 2013 року, копію договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ «Ріал-Проперті 2011» від 22 січня 2013 року, оригінал письмової заяви про укладення мирової угоди від 08 липня 2013 року та оригінал мирової угоди від 08 липня 2013 року, про існування яких ОСОБА_38 відомо не було. 
		Крім того, подані в суд вказані договір, заява та угода підписані від імені ОСОБА_63 на підставі вище зазначеної довіреності від 28 серпня 2012 року, яка на момент підписання вказаних документів була скасована 03 грудня 2012 року ОСОБА_36 у приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_64 , після викриття останнім злочинних намірів організованої групи.
		На підставі поданих ОСОБА_19 та ОСОБА_20 підроблених документів 08 липня 2013 року Комунарським районним судом м. Запоріжжя винесено рішення про визнання за ОСОБА_19 права власності на 1/3 частину приміщення за адресою: АДРЕСА_9 .
		Таким чином, у період часу з 26 січня 2012 року по 08 липня 2013 року, ОСОБА_32 , діючи умисно, із корисливих мотивів, у складі організованої ним групи, спільно з ОСОБА_20 та ОСОБА_19 , шляхом обману та зловживання довірою ОСОБА_34 , під приводом допомоги потерпілому з придбання 1/2 частини приміщення, розташованого за адресою: АДРЕСА_9 , незаконно заволоділи його грошовими коштами на загальну суму 7 274 750 гривень 19 копійок, що в шістсот та більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян та є особливо великим розміром.
		Зловживання довірою ОСОБА_34 виразилося в тому, що він, довіряючи ОСОБА_51 , ОСОБА_20 та ОСОБА_19 , які умисно створили перед ним враження тісних дружніх стосунків, які нібито сталися між ними, порядності та доброчинності їх намірів, передав грошові кошти обвинуваченим на придбання вказаного об`єкту нерухомості. Обман ОСОБА_34 виразився в тому, що учасниками організованої групи потерпілому був наданий вказаний підроблений договір купівлі-продажу від 13 січня 2012 року, що створило причини та умови подальшої довіри ОСОБА_51 , ОСОБА_20 та ОСОБА_19 та послужило приводом для передачі вказаних сум грошових коштів обвинуваченим.
		З метою заволодіння грошовими коштами ОСОБА_34 під приводом придбання на ім`я ОСОБА_34 1/2 частини приміщення, розташованого за адресою: АДРЕСА_8 у лютому 2012 року ОСОБА_32 , діючи у складі організованої ним групи, спільно з ОСОБА_20 та ОСОБА_19 запропонували ОСОБА_38 придбати вказану частину приміщення за 1 500 000 Євро для облаштування його під ресторан або торговий комплекс, на що ОСОБА_48 , довіряючи учасникам організованої групи та переслідуючи ціль ведення спільного бізнесу з ними, погодився.
		Продовжуючи свої злочинні дії, у період часу з січня по 29 лютого 2012 року, ОСОБА_20 , діючи з відома ОСОБА_19 за вказівкою та під керівництвом ОСОБА_18 , за допомогою наданої ОСОБА_53 комп`ютерної техніки, виготовив підроблений договір купівлі нерухомого майна від 29.02.2012 року між потерпілим, ОСОБА_19 та нібито володільцем вказаного приміщення ПАТ «Дочірній банк Сбербанку Росії» в особі вигаданого ОСОБА_20 та в дійсності неіснуючого ОСОБА_65 , підписаний ОСОБА_19 як покупцем іншої 1/2 частини вказаного приміщення та ОСОБА_66 , від імені якого ОСОБА_20 поставив вигаданий ним підпис. Згідно вказаному договору ОСОБА_66 , ОСОБА_48 та ОСОБА_19 зобов`язались належним чином оформити договір купівлі-продажу даного об`єкту нерухомості у строк до 15 квітня 2012 року та ОСОБА_19 нібито сплатила перший внесок у рахунок придбання вказаної частини приміщення у сумі 600 000 Євро.
		Так, 29.02.2012 року ОСОБА_32 , діючи спільно із ОСОБА_20 та ОСОБА_19 надав ОСОБА_38 даний підроблений договір купівлі нерухомого майна від 29 лютого 2012 року.
		25 квітня 2012 року ОСОБА_48 , введений в оману вказаним договором купівлі нерухомого майна, довіряючи ОСОБА_51 , ОСОБА_20 та ОСОБА_19 , які умисно створили перед ним враження близьких дружніх стосунків, передав через його довірену особу ОСОБА_67 1 500 000 євро ОСОБА_20 , який діючи умисно, у складі організованої групи, за вказівкою та під керівництвом ОСОБА_18 , з відома ОСОБА_19 , знаходячись за місцем мешкання ОСОБА_34 за адресою: АДРЕСА_10 , прийняв вказану суму грошових коштів під розписку, якою в подальшому незаконно заволодів з іншими учасниками організованої групи. Згідно офіційно встановленому Національним банком України курсу іноземної валюти вказана сума станом на 25 квітня 2012 року дорівнює 15 768 918 гривень. 
		Згідно розробленого злочинного плану, ОСОБА_19 , діючи у складі організованої групи, спільно з ОСОБА_20 та ОСОБА_53 переконали ОСОБА_34 у передачі їм 1 600 000 Євро у рахунок нібито проведення ремонтних робіт у вказаному приміщенні. 
		В результаті чого, 25 серпня 2012 року, ОСОБА_19 , діючи у складі організованої групи, з відома ОСОБА_20 , за вказівкою та під керівництвом ОСОБА_18 , знаходячись за місцем мешкання ОСОБА_34 за адресою: АДРЕСА_10 , прийняла від нього під приводом проведення ремонтних робіт вказаного приміщення, 1 600 000 євро, що згідно офіційно встановленому Національним банком України курсу іноземної валюти станом на 25 серпня 2012 року дорівнює 15 919 497 гривням 60 копійкам, якими в подальшому учасники організованої групи незаконно заволоділи, шляхом обману та зловживаючи довірою ОСОБА_35 . 
		Крім того, ОСОБА_32 , діючи умисно, у складі організованої ним групи, спільно з ОСОБА_19 та з відома ОСОБА_20 у дні приїзду ОСОБА_34 до України, а саме: 15 травня 2012 року, 02 червня 2012 року, 13 червня 2012 року, 26 червня 2012 року, 15 липня 2012 року, 28 серпня 2012 року, 12 вересня 2012 року, 26 вересня 2012 року, знаходячись за адресою: АДРЕСА_6 , під вигаданими приводами сплати податків з оформлення права власності на вказане приміщення прийняли від потерпілого невстановленими частинами 300 000 євро, що згідно мінімальному курсу валют, встановленому Національним банком України станом на вказані дати у загальній сумі дорівнює 2 973 929 гривні 40 копійкам, якими ОСОБА_32 , діючи у складі організованої ним злочинній групі, спільно із ОСОБА_20 , ОСОБА_19 незаконно заволоділи, шляхом обману та зловживання довірою потерпілого.
		Крім того, ОСОБА_32 , діючи умисно, у складі організованої ним злочинної групи, спільно з ОСОБА_19 та з відома ОСОБА_20 у дні приїзду ОСОБА_34 до України, а саме: 05 жовтня 2012 року, 19 жовтня 2012 року, 31 жовтня 2012 року, знаходячись за адресою: АДРЕСА_6 , під вигаданими приводами сплати банківських комісій, пов`язаних з придбанням даного приміщення у сумі 66 000 Євро, реєстрації його за посольством Шотландії у сумі 80 000 Євро, сплати архітектору з метою проведення архітектурних робіт при ремонтних роботах у даному приміщенні, прийняли від потерпілого невстановленими частинами 156 000 євро, що згідно мінімальному курсу валют, встановленому Національним банком України станом на вказані дати дорівнює 1 614 870 гривням 50 копійкам, якими ОСОБА_32 , діючи у складі організованої ним групи, спільно із ОСОБА_20 та ОСОБА_19 незаконно заволоділи, шляхом обману та зловживання довірою потерпілого.
		Не зупиняючись на скоєному, 01.11.2012 року, ОСОБА_20 , діючи у складі організованої групи за вказівкою та під керівництвом ОСОБА_18 та з відома ОСОБА_19 , із корисливих мотивів, знаходячись за адресою: АДРЕСА_10 за місцем мешкання ОСОБА_34 , прийняв під приводом реконструкції та ремонту вказаного приміщення 750 000 євро, що згідно мінімальному курсу валют, встановленому Національним банком України станом на 01 листопада 2012 року дорівнює 7 788 978 гривням 75 копійкам, якими ОСОБА_32 , ОСОБА_20 та ОСОБА_19 незаконно заволоділи, шляхом обману та зловживаючи довірою потерпілого.
		З метою створення враження перед потерпілим про виконання їх домовленості щодо придбання на ім`я ОСОБА_34 вказаного об`єкту нерухомості та прикриття перед правоохоронними органами незаконного заволодіння грошовими коштами потерпілого, ОСОБА_32 , ОСОБА_20 та ОСОБА_19 , прийняли рішення про здійснення ряду правочинів, направлених на оформлення права власності на вказаний об`єкт нерухомості за ОСОБА_36 та в подальшому незаконно переоформили право власності на вказане приміщення за ОСОБА_19 , використовуючи вище вказану довіреність від 28 серпня 2012 року, видану потерпілим.
		Приступивши до здійснення злочинного плану, 06 липня 2012 року ОСОБА_19 , у складі організованої групи, за вказівкою ОСОБА_18 та з відома ОСОБА_20 , придбала на своє ім`я за 4 035 000 гривень частку в статутному капіталі ТОВ «Ріал Проперті 2011», яка складає 16,6% статутного капіталу вказаного товариства, якому належить право власності на вказаний об`єкт нерухомості. 
		Перерозподіл статутного капіталу вказаного товариства оформлений також протоколом загальних зборів учасників ТОВ «Ріал Проперті 2011» від 06 липня 2012 року, підписаними ТОВ «Проект Майстер» в особі ОСОБА_68 та ОСОБА_69 , як співвласниками ТОВ «Ріал Проперті 2011», які не були поставлені до відома про злочинні наміри організованої групи.
		Діючи згідно розробленого злочинного плану, 12 липня 2012 року ОСОБА_19 , у складі організованої групи, за вказівкою ОСОБА_18 та з відома ОСОБА_20 , придбала на своє ім`я за 5 588 747 гривень частку в статутному капіталі ТОВ «Ріал Проперті 2011», яка складає 33,4% статутного капіталу вказаного товариства, якому належить право власності на вказаний об`єкт нерухомості. 
		Перерозподіл статутного капіталу вказаного товариства оформлений також протоколом загальних зборів учасників ТОВ «Ріал Проперті 2011» від 12.07.2012 року, підписаними ТОВ «Проект Майстер» в особі ОСОБА_68 та ОСОБА_69 , як співвласниками підприємства, які не були поставлені до відома про злочинні наміри вказаних осіб.
		Після чого, 27 листопада 2012 року, ОСОБА_19 , діючи у складі організованої групи, за вказівкою та під керівництвом ОСОБА_18 , спільно з ОСОБА_20 , оформили право власності на 50% частки статутного капіталу ТОВ «Ріал-Проперті 2011» за ОСОБА_36 шляхом оформлення договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі вказаного підприємства, який підписали ОСОБА_19 , як продавець вказаної частки та ОСОБА_20 від імені ОСОБА_34 , як покупець на підставі вказаної довіреності від 28 серпня 2012 року.
		Перерозподіл статутного капіталу вказаного товариства оформлений також протоколом загальних зборів учасників ТОВ «Ріал Проперті 2011» від 27.11.2012 року та змінами до статуту товариства від 27.11.2012 року, підписаними ТОВ «Проект Майстер» в особі ОСОБА_68 та ОСОБА_69 , як співвласниками підприємства, які не були поставлені до відома про злочинні наміри організованої групи, та ОСОБА_20 від імені ОСОБА_34 , як співвласника ТОВ «Ріал Проперті 2011» на підставі зазначеної довіреності від 28 серпня 2012 року.
		Вказаний договір купівлі-продажу ОСОБА_32 , ОСОБА_20 та ОСОБА_19 планували використовувати в якості підтвердження виконання ними домовленостей з потерпілим щодо придбання на ім`я останнього вказаного приміщення за адресою: АДРЕСА_8 та прикриття перед правоохоронними органами незаконного заволодіння грошовими коштами потерпілого.
		Продовжуючи діяти згідно розробленого злочинного плану, 03.12.2012 року ОСОБА_19 , діючи у складі організованої групи, за вказівкою ОСОБА_18 та спільно з ОСОБА_20 , переоформили право власності на частку ТОВ «Ріал Проперті 2011», яка складає 50% шляхом укладання договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі вказаного підприємства від 03 грудня 2012 року, який підписали ОСОБА_19 , як покупець вказаної частки та ОСОБА_20 від імені ОСОБА_34 , як продавець, у тайні від потерпілого, на підставі вказаної довіреності від 28 серпня 2012 року, яка не передбачала повноважень ОСОБА_20 на відчуження прав власності, належних ОСОБА_38 від імені останнього. 
		09 серпня 2013 року ОСОБА_19 , діючи умисно, у складі організованої групи, за вказівкою та під керівництвом ОСОБА_18 , спільно з ОСОБА_20 , з метою повернення частини грошових коштів, якими незаконно заволоділи обвинувачені при вказаних обставинах, які були сплачені в рахунок придбання вказаного приміщення з метою прикриття їх злочинної діяльності, здійснила продаж вказаної частки в статутному капіталі ТОВ «Ріал Проперті 2011» підприємству ТОВ «Проект майстер» в особі директора ОСОБА_68 згідно договору купівлі-продажу від 09 серпня 2013 року за 3 100 000 гривень.
		Перерозподіл статутного капіталу вказаного товариства також оформлений протоколом загальних зборів учасників ТОВ «Ріал Проперті 2011» від 09 серпня 2012 року, підписаними ТОВ «Проект Майстер» в особі ОСОБА_68 та ОСОБА_19 , як співвласниками підприємства ТОВ «Ріал Проперті 2011». 
		Таким чином, в період часу з 25 квітня 2012 року по 03 грудня 2012 року, ОСОБА_32 , діючи умисно, у складі організованої ним злочинної групи, із корисливих мотивів, за попередньою змовою та спільно з ОСОБА_20 та ОСОБА_19 , під приводом допомоги потерпілому з придбання, оформлення права власності та проведення ремонтних робіт 1/2 частини приміщення, розташованого за адресою: АДРЕСА_8 , шляхом обману та зловживання довірою потерпілого, незаконно заволоділи його грошовими коштами на загальну суму 44066194 гривень 25 копійок, що в шістсот та більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян та є особливо великим розміром.
		За весь період злочинної діяльності ОСОБА_32 , діючи умисно, у складі організованої ним групи, із корисливих мотивів, сумісно з ОСОБА_20 , ОСОБА_19 , шляхом обману та зловживання довірою потерпілого, під приводом допомоги останньому з придбання, оформлення права власності та проведення ремонтних робіт нерухомості на території м. Запоріжжя та Запорізького району Запорізької області, незаконно заволоділи коштами ОСОБА_34 на загальну суму 53 650 491 гривня 18 копійок.
		Зловживання довірою ОСОБА_34 виразилося в тому, що він довіряючи ОСОБА_51 , ОСОБА_20 та ОСОБА_19 , які умисно створили перед ним враження тісних дружніх стосунків, які нібито сталися між ними, порядності та доброчинності їх намірів, передав грошові кошти обвинуваченим на придбання вказаного об`єкту нерухомості. Обман ОСОБА_34 виразився в тому, що учасниками організованої групи потерпілому був наданий вказаний підроблений договір купівлі нерухомого майна від 29 лютого 2012 року, що створило причини та умови подальшої довіри ОСОБА_51 , ОСОБА_20 та ОСОБА_19 та послужило приводом для передачі вказаних сум грошових коштів обвинуваченим.
		Крім того, не зупиняючись на скоєному, ОСОБА_32 , діючи у складі організованої злочинної групи, спільно з ОСОБА_19 та ОСОБА_20 вчинили ряд незаконних дій, направлених на легалізацію (відмивання) доходів, одержаних внаслідок вказаної вище злочинної діяльності організованої групи.
		Так, ОСОБА_32 , ОСОБА_19 та ОСОБА_20 , усвідомлюючи, що рішення Комунарського районного суду від 08 липня 2013 року про визнання за ОСОБА_19 права власності на 1/3 частину приміщення за адресою: АДРЕСА_9 , в подальшому може бути оскаржено потерпілим, що може призвести до викриття злочинної діяльності організованої групи, розробили план легалізації (відмивання) даного приміщення шляхом укладання договору міни, згідно якому здійснити відчуження права власності на нього в користь шурина ОСОБА_20  ОСОБА_70 , не ставлячи останнього до відома про злочинні наміри організованої групи.
		Зі вказаною метою, 30 липня 2013 року ОСОБА_71 , на якого було оформлено право власності на автомобіль марки «Nissan Patrol», державний номер НОМЕР_1 , який фактично належав ОСОБА_51 , діючи згідно вказівки останнього, з відома ОСОБА_19 та ОСОБА_20 , знаходячись у центрі №1 надання послуг, пов`язаних з використанням автотранспортних засобів УДАІ ГУМВС України в Запорізькій області за адресою: м. Запоріжжя, вул. Перемоги, буд.96, переоформив право власності на вказаний автомобіль за ОСОБА_70 згідно довідки-рахунку від 30 липня 2013 року виданої ПП «Шлях-2002».
		31 липня 2013 року, ОСОБА_19 , діючи у складі організованої групи, згідно розробленого злочинного плану, за вказівкою ОСОБА_18 та з відома ОСОБА_20 , з метою прикриття незаконного походження 1/3 частини приміщення за адресою: АДРЕСА_9 , заключила договір міни, зареєстрований приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Запорізької області ОСОБА_72 під номером 983, згідно якого здійснила відчуження вказаної частини приміщення вартістю 2 584 529 гривень на користь ОСОБА_73 та придбала права власності на автомобіль марки «Nissan Patrol», державний номер НОМЕР_1 , право власності на який при вказаних обставинах було зареєстровано за ОСОБА_74 .
		Таким чином, ОСОБА_32 , в період часу з 30 липня 2013 року по 31 липня 2013 року, діючи умисно, повторно, у складі організованої ним злочинної групи, спільно з ОСОБА_20 та ОСОБА_19 , здійснив правочин зі вказаною частиною приміщення, одержаною внаслідок суспільно небезпечного діяння (заволодіння шахрайським шляхом майном ОСОБА_34  1/3 частини приміщення за адресою: АДРЕСА_9 , вартість якого складає 2 584 529 гривень), спрямований на приховання та маскування незаконного походження та володіння даною частиною приміщення.
		Не зупиняючись на скоєному, ОСОБА_32 , ОСОБА_19 та ОСОБА_20 , отримавши внаслідок шахрайських дій відносно ОСОБА_34 від ТОВ «Проект майстер» 3100 000 гривень згідно договору купівлі-продажу від 09 серпня 2013 року за продані 50% уставного капіталу ТОВ «Ріал Проперті 2011», прийняли рішення про легалізацію даних грошових коштів шляхом укладання угод по придбанню нерухомості та оформлення права власності на неї за третьою довіреною особою - матір`ю ОСОБА_19  ОСОБА_75 .
		Зі вказаною метою ОСОБА_32 , діючи у складі організованої ним групи, спільно з ОСОБА_19 та з відома ОСОБА_20 підшукали квартири АДРЕСА_11 , АДРЕСА_12 , які були виставлені на продаж власниками.
		Так, 15 серпня 2013 року ОСОБА_20 , діючи у складі організованої групи, за вказівкою ОСОБА_18 та з відома ОСОБА_19 , виконуючи відведену йому роль, уклав з представником продавця квартири АДРЕСА_13 ОСОБА_76 попередній договір про укладання договору купівлі-продажу даної квартири, згідно якому в якості підтвердження дійсних намірів укладання договору сплатив ОСОБА_77 аванс у розмірі 79 930 гривень, отриманих внаслідок вчинення вказаних злочинних дій відносно ОСОБА_34 , тим самим легалізував (відмив) вказану суму грошових коштів.
		Також, 15 серпня 2013 року ОСОБА_20 , діючи у складі організованої групи, за вказівкою ОСОБА_18 та з відома ОСОБА_19 , виконуючи відведену йому роль, уклав з представником продавця квартири АДРЕСА_12 ОСОБА_78 попередній договір про укладання договору купівлі-продажу даної квартири, згідно якому в якості підтвердження дійсних намірів укладання вказаного договору сплатив ОСОБА_79 аванс у розмірі 79930 гривень, отриманих внаслідок вчинення вказаних злочинних дій відносно ОСОБА_34 , тим самим легалізував (відмив) вказану суму грошових коштів.
		При укладанні вказаних попередніх договорів ОСОБА_20 діяв в якості представника покупця даних квартир ОСОБА_19 на підставі нотаріальної довіреності від 12 серпня 2013 року, виданої останньою.
		Продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_19 , діючи у складі організованої ОСОБА_53 групи, за вказівкою останнього та з відома ОСОБА_20 , з метою здійснення легалізації (відмивання) коштів, одержаними внаслідок злочинних дій відносно ОСОБА_34 , переконала свою матір  ОСОБА_80 у необхідності здійснення нею правочинів з придбання вказаних вище вказаних квартир, не ставлячи останню до відома про злочинні наміри організованої групи.
		22 листопада 2013 року ОСОБА_19 , діючи у складі організованої групи, за вказівкою ОСОБА_18 та з відома ОСОБА_20 , вчинила угоду з коштами, одержаними внаслідок злочинних дій відносно ОСОБА_34 у сумі 381 661 гривень, а саме фактично придбала квартиру АДРЕСА_12 , шляхом оформлення права власності на неї за ОСОБА_81 , згідно договору купівлі  продажу квартири від 22.11.2013, тим самим легалізувала (відмила) вказану суму грошових коштів.
		26 листопада 2013 року ОСОБА_19 , діючи у складі організованої групи, за вказівкою ОСОБА_18 та з відома ОСОБА_20 , вчинила угоду з коштами, одержаними внаслідок злочинних дій відносно ОСОБА_34 у сумі 272 862 гривень, а саме фактично придбала квартиру АДРЕСА_13 , шляхом оформлення права власності на неї за ОСОБА_81 , згідно договору купівлі  продажу квартири від 26 листопада 2013 року, тим самим легалізувала (відмила) вказану суму грошових коштів.
		Таким чином, ОСОБА_32 , в період часу з 15 серпня 2013 року по 26 листопада 2013 року, діючи умисно, повторно, у складі організованої ним злочинної групи, спільно з ОСОБА_20 та ОСОБА_19 , вчинив правочин з коштами, одержаними внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння (заволодіння шахрайським шляхом грошовими коштами ОСОБА_34 у сумі 654 523 гривень), що передувало легалізації (відмиванню) доходів, спрямований на приховання та маскування незаконного походження таких коштів та володіння ними.
		ОСОБА_82 висунуто обвинувачення у вчиненні злочинів, передбачених ч.4 ст.190, ч.3 ст.209 КК України, що кваліфіковані, як заволодіння чужим майном шляхом обману та зловживання довірою (шахрайство), вчинене в особливо великих розмірах, організованою групою; укладення правочину з майном, одержаним внаслідок вчинення суспільно-небезпечного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів, спрямованого на приховання та маскування незаконного походження майна та володіння ним, вчинене організованою групою, а також укладення правочину з коштами, одержаними внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів, спрямований на приховання та маскування незаконного походження таких коштів, володіння ними та використання коштів, одержаних внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів, вчинене повторно, організованою групою.
		ОСОБА_19 висунуто обвинувачення у вчиненні злочинів, передбачених ч.4 ст.190, ч.ч. 1, 3 ст.209 КК України, що кваліфіковані, як заволодіння чужим майном шляхом обману та зловживання довірою (шахрайство), вчинене в особливо великих розмірах, організованою групою; укладення правочину з коштами, одержаними внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів, спрямованого на приховання та маскування володіння та використання коштів, одержаних внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів; укладення правочину з майном, одержаним внаслідок вчинення суспільно-небезпечного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів, спрямованого на приховання та маскування незаконного походження майна та володіння ним, вчинене повторно, організованою групою, а також укладення правочину з коштами, одержаними внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів, спрямований на приховання та маскування незаконного походження таких коштів, володіння ними та використання коштів, одержаних внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів, вчинене повторно, організованою групою; укладення правочину з коштами, одержаними внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів, спрямований на приховання та маскування незаконного походження таких коштів, володіння ними та використання коштів, одержаних внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів, вчинене повторно, організованою групою.
		ОСОБА_20 висунуто обвинувачення у вчиненні злочинів, передбачених ч.4 ст.190, ч.3 ст.209 КК України, що кваліфіковані, як заволодіння чужим майном шляхом обману та зловживання довірою (шахрайство), вчинене в особливо великих розмірах, організованою групою; укладення правочину з майном, одержаним внаслідок вчинення суспільно-небезпечного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів, спрямованого на приховання та маскування незаконного походження майна та володіння ним, вчинене організованою групою, а також укладення правочину з коштами, одержаними внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів, спрямований на приховання та маскування незаконного походження таких коштів, володіння ними та використання коштів, одержаних внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів, вчинене повторно, організованою групою.
		 
		Приймаючи рішенняпро виправдання  ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 190 КК України суд мотивував свої висновки, тим що з точки зору належності, допустимості, достовірності, наявність події, яка могла б бути розцінена, як злочин, в висунутого звинувачення, не була доведена. 
		Оскільки, сторона обвинувачення не довела факт передачі потерпілим грошових коштів обвинуваченим. Саме не доведення цієї обставини було головною підставою для ухвалення виправдувальною вироку. 
		З огляду на той факт, що в ході судового розгляду не було здобуто доказів вчинення обвинуваченими предикативного злочину, який би передував легалізації (відмиванню) доходів, що інкримінувалося обвинуваченими, вони були виправдані за ст. 209 КК України на підставі п.1 ч.1 ст.373 КПК України 
		 
		В апеляційнійскарзі представникпотерпілого ОСОБА_30 адвокат ОСОБА_16  посилаючись на неповноту судового розгляду, і невідповідність висновків суду викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження просить вирок місцевого суду скасувати. Винести новий вирок яким визнати винними ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.190, ч.3 ст.209 КК України та призначити кожному покарання у вигляді 15 років позбавлення волі з конфіскацією всього особистого майна. Стягнути з обвинувачених в солідарному порядку на користь потерпілого матеріальні і моральні збитки. Просить обрати обвинуваченим запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Просить повторно дослідити обставини справи.
		В обґрунтування своїх доводів зазначає, що судом наданим доказам дана неповна чи неправильна оцінка, а частині не дана взагалі. 
		Шкода, завдана потерпілому в результаті злочинних дій, проявляється у розмірі грошових коштів, якими заволоділи обвинувачені за договором купівлі - продажу частки в статутному капіталі ТОВ «РІАЛ ПРОПЕРТІ 2011» від 27.11.2012 - 1 800 000 євро, та грошовій вартості частки в статутному капіталі ТОВ «РІАЛ ПРОПЕРТІ 2011»" у розмірі 8 366 388,50 грн., яким незаконно розпорядилися обвинувачені.
		Вказаним доказам, на переконання апелянта, судом дана неправильна оцінка.
		Вважає, що обвинувачені ОСОБА_32 і ОСОБА_20 підчас судових дебатів фактично визнали вину у заволодінні грошовими коштами потерпілого під приводом ремонту приміщення по АДРЕСА_8 , однак суд їх показам в цьому контексті не надав жодної оцінки.
		Окрім цього на думку адвоката в матеріалах провадження відсутні обставини які б в разі визнання обвинувачених винними можна було віднести до таких що пом`якшують покарання. Вважає що в разі визнання обвинувачених винними застосування щодо останніх положень ст.75 КК України є неможливим.
		Представник потерпілого наголошує що документальні докази надані стороною захисту, на які суд в тому числі посилався при ухваленні вироку, є неналежними і недопустимими.
		Також в апеляційній скарзі апелянт обґрунтовує розмір моральної шкоди і цивільний позов.
		 
		В апеляційнійскарзі прокурору кримінальномупровадженні посилаючись на неповноту судового розгляду, істотне порушення судом кримінального процесуального закону, невідповідність висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження а також неправильним застосуванням Закону України про кримінальну відповідальність просить виправдувальний вирок місцевого суду скасувати. Просить ухвалити новий вирок яким визнати винними та призначити покарання обвинуваченим наступним чином: 
		ОСОБА_31 за
		ч.4 ст.190 КК України - 10 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна;
		ч.3 ст.209 КК України - 12 років позбавлення волі без позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю з конфіскацією коштів, майна, одержаного злочинним шляхом, та з конфіскацією всього належного йому майна.
		На підставі ст. 70 КК України остаточне покарання визначити шляхом часткового складання призначених покарань, остаточно визначивши покарання у вигляді - 13 років позбавлення волі без позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю з конфіскацією коштів, майна, одержаного злочинним шляхом, та з конфіскацією всього належного йому майна.
		ОСОБА_20 за
		ч.4 ст.190 КК України - 8 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна;
		ч.3 ст.209 КК України - 9 років позбавлення волі без позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю з конфіскацією коштів, майна, одержаного злочинним шляхом, та з конфіскацією всього належного йому майна.
		На підставі ст. 70 КК України остаточне покарання визначити шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно визначивши покарання у вигляді - 9 років позбавлення волі без позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю з конфіскацією коштів, майна, одержаного злочинним шляхом, та з конфіскацією всього належного йому майна.
		ОСОБА_19 за
		ч.4 ст. 190 КК України - 9 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного їй майна;
		ч.1 ст.209 КК України - 5 років позбавлення волі без позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю з конфіскацією коштів, майна, одержаного злочинним шляхом, та з конфіскацією всього належного їй майна;
		ч.3 ст.209 КК України - 10 років позбавлення волі без позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю з конфіскацією коштів, майна, одержаного злочинним шляхом, та з конфіскацією всього належного їй майна.
		На підставі ст.70 КК України остаточне покарання визначити шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно визначивши покарання у вигляді - 10 років позбавлення волі без позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю з конфіскацією коштів, майна, одержаного злочинним шляхом, та з конфіскацією всього належного їй майна.
		З метою забезпечення належного виконання вироку, взяти засуджених під варту у залі апеляційного суду після проголошення відповідного процесуального рішення.
		Окрім цього прокурор просив повторно дослідити докази.
		В обґрунтування апеляційної скарги зазначив, що в цілому, хоча і не в повній мірі, на підставі доказів наданих стороною обвинувачення, судом були встановлені обставини події. Однак при цьому доказам сторони обвинувачення дана не правильна оцінка, не зроблено належний аналіз, не наведено причини залишення їх поза увагою. 
		Прокурор зауважує, що суд необґрунтовано, відхилив ряд доказів сторони обвинувачення натомість прийняв докази сторони захисту, які, на його думку були неналежними.
		Звертає увагу, що суд залишив поза увагою усні клопотання щодо застосування заходів міжнародного співробітництва.
		 
		Заслухавши в засіданні апеляційної інстанції доповідь судді про сутність судового рішення та аргументи скарг; в судових дебатах: представника потерпілого і прокурора, які підтримали апеляційні скарги, обвинувачених та їх захисників, які просили вирок залишити без змін, перевіривши матеріали провадження та обговоривши доводи скарг, колегія суддів, вважає, що апеляційні скарги представника потерпілого і прокурора у кримінальному провадженні підлягають частковому задоволенню. 
		 
		 
		 
		Відповідно до вимог ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим, тобто таким, що ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом, на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду і оціненими судом відповідно до вимог ст. 94 КПК України та в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення. 
		За правилами ст.94 КПК України суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів  з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення. 
		Згідно з рішенням Конституційного Суду України №12/рп/2011 від 20.10.2011 року, визнаватися допустимими і використовуватися як докази в кримінальній справі можуть тільки фактичні дані, одержані відповідно до вимог кримінально-процесуального законодавства. 
		   Згідно зі ст.368 КПК України, суд, ухвалюючи вирок, повинен вирішити, зокрема, питання, чи містить діяння, у якому обвинувачується особа, склад кримінального правопорушення та чи винен обвинувачений у вчиненні цього кримінального правопорушення. 
		Згідно з ч.3 ст.374 КПК України у разі визнання особи виправданою  суд у вироку зазначає формулювання обвинувачення, яке пред`явлене особі і визнане судом недоведеним, а також підстави для виправдання обвинуваченого з зазначенням мотивів, з яких суд відкидає докази обвинувачення.
		Згідно ч. 1 ст. 411 КПК України судове рішення вважається таким, що не відповідає фактичним обставинам кримінального провадження, якщо: висновки суду не підтверджуються доказами, дослідженими під час судового розгляду; суд не взяв до уваги докази, які могли істотно вплинути на його висновки; за наявності суперечливих доказів, які мають істотне значення для висновків суду; у судовому рішенні не зазначено, чому суд взяв до уваги одні докази і відкинув інші докази; висновки суду, викладені у судовому рішенні, містять істотні суперечності. 
		Відповідно до матеріалів провадження, умовно обвинувачення органом досудового розслідування було розділено на три епізоди за ч.4 ст.190 КК України: 
		Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції про недоведеність вини обвинувачених за епізодами вчинення злочинів, заволодіння обвинуваченими коштами і майном потерпілого, під приводом купівлі для нього будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_5 та купівлі 1/2 частини приміщення, розташованого за адресою: АДРЕСА_8 , приховання незаконного походження майна набутого внаслідок шахрайських дій за епізодом заволодіння частиною приміщення розташованого за адресою: АДРЕСА_7 (міна частини вказаного приміщення на автомобіль «Nissan Patrol»; приховання незаконного походження майна набутого внаслідок шахрайських дій за епізодом заволодіння частиною приміщення розташованого за адресою: АДРЕСА_8 (придбання нерухомого майна в м. Запоріжжі і оформлення права власності на матір обвинуваченої ОСОБА_19  ОСОБА_80 ); приховання незаконного походження майна набутого внаслідок шахрайських дій за епізодом заволодіння частиною приміщення розташованого за адресою: АДРЕСА_8 (придбання нерухомого майна в Болгарії оформлення права власності на підприємство «Суіс Консултінг» власником якого є ОСОБА_19 ), передбачених ч. 4 ст. 190, ч.1, ч. 2 ст. 209 КК України. 
		Досліджуючи обвинувачення в частині шахрайських дій суд встановив, що органом досудового розслідування ОСОБА_51 ,  ОСОБА_19 і ОСОБА_20 інкримінувалося заволодіння грошовими коштами потерпілого на загальну суму 53 650 491,18 грн., яке було скоєно у складі організованої групи шляхом обману та зловживання довірою. Заволодіння коштами відбувалось шляхом отримання за невстановлених обставин коштів від ОСОБА_30 на території України та за такими ж обставинами безпосередньо за його місцем проживання на території Австрійської республіки (Автрії). За цими даними кошти надавалися як без оформлення документів, так і під складання та передачу розписок. Суд дійшов висновку, що грошові кошти, отримані в Австрії, призначалися в першу чергу для нелегального, поза митним контролем, без сплати відповідних податків та платежів, завезення з подальшою легалізацією на території України. 
		За даними обвинувального акту, потерпілий за місцем свого проживання у м. Відні передавав коштів у сумах 1500000, 400000, 1600000 і 750000 євро, а в дні приїзду його на територію України у сумах 52 800, 125 200, 26 500, 17 000, 88 200, 244 800, 300 000, 156 000 євро за місцем проживання ОСОБА_18 і  ОСОБА_19 за адресою: АДРЕСА_6 
		Як докази передачі коштів у сумах 1500 000 і 750000 євро сторона обвинувачення посилалась на розписки від 25.04.2012 і 01.11.2012. Передача коштів 400000, 1600000 підтверджувалась лише показами самого потерпілого.
		Суд у вироку, належним чином мотивував свої висновки на предмет доказового значення розписок, на які сторона обвинувачення посилалася як докази вини обвинувачених. З цими висновками в повній мірі погоджується колегія суддів.
		Судом було встановлено, що особи які вказані у розписці (особа яка давала і особа, яка отримувала грошові кошти) 25.04.2012 року, насправді, були в різних країнах та в цей день взагалі не зустрічалися. 
		В обвинувальному акті зазначалося, що кошти в сумі 1500 000 євро передавалися через довірену особу ОСОБА_67 , проте, доказів, які підтверджували повноваження останнього діяти в інтересах потерпілого суду надано не було. ОСОБА_83 виступав в якості свідка сторони обвинувачення однак не був допитаний судом оскільки прокурор відмовився від його допиту і позиція прокурора була схвалена представником потерпілого. 
		Доводи прокурора в сенсі того, що суд не сприяв допиту цього свідка є необґрунтованими, адже прокурор хоча і вказує, що стороною обвинувачення заявлялися усні клопотання щодо застосування заходів міжнародного співробітництва, однак фактично в ході судового розгляду лише висловлювалась думка прокурора про можливість застування таких заходів а не заявлялося відповідне клопотання. До того ж, запит про міжнародне співробітництво відповідно до ст.552 КПК України, має відповідати певній формі і змісту, зокрема у ньому мають бути зазначені відомості про відповіднуособу,її ім`ята прізвище,процесуальний статус,місце проживанняабо перебування,громадянство,інші відомості,які можутьсприяти виконаннюзапиту,а такожзв`язок цієїособи ізпредметом кримінальногопровадження;чіткий перелікзапитуваних процесуальнихдій таобґрунтування їхньогозв`язку ізпредметом кримінальногопровадження тощо,тому, на переконання клопотання колегії у такого роду клопотання доречно подавати у письмовому вигляді. Вказівка прокурора про те, що сторона обвинувачення була вимушена відмовитися від допиту свідка є надуманою, адже прокурор є самостійним у своїй процесуальній діяльності і прийнятті процесуальних рішень.
		Апеляційний суд також намагався вжити заходів допитати ОСОБА_34 в якості потерпілого, але ОСОБА_48 відмовився не тільки він дачі пояснень, а і від участі в провадженні, підвердивши повноваження його представників. 
		Доводи представника потерпілого, зазначені в апеляційній скарзі на предмет того, що пояснення ОСОБА_20 , про не отримання грошових коштів, а розписка була дана ним на прохання ОСОБА_30 є неспроможними, і вказана розписка беззаперечно підтверджує факт отримання обвинуваченим грошових коштів, є необґрунтованими. В цьому контексті для встановлення події правочину (факту передачі і отримання коштів) вкрай необхідно було встановити обставини його вчинення. Надані докази, суперечили змісту розписки ( ОСОБА_20 , і ОСОБА_48 , які вказані у розписці перебували в різних країнах), а факт отримання коштів саме від  ОСОБА_67 не підтверджувався доказами взагалі.
		Аналогічні висновки зроблені судом на предмет розписки від 01.11.2012 щодо отримання розписки  ОСОБА_20 від ОСОБА_34 750000 євро, оскільки особи перебували у цей час у різних країнах, доказів того що грошові кошти надавалися не ОСОБА_84 а від його імені іншою особою надано не було.
		Суд також дійшов висновку, що передачі коштів сумах 400000, 1600000 не знайшли підтвердження, оскільки потерпілий в загальних рисах зазначив, що кошти передавав сам, розписок при цьому не брав. По зазначених сумах у судовому засіданні пояснень не наддав, тоді як обвинувачені ОСОБА_20 і  ОСОБА_19 обставини передачі-отримання ними коштів від потерпілого по місцю його проживання у м. Відні заперечили. Іншими письмовими доказами зазначені обставини не підтверджувались.
		Органом досудового розслідування не встановлено фактів декларування грошових коштів у вказаних сумах, ані обвинуваченими ані особами які їх супроводжували останніх під час їх поїздок у Австрію при поверненні в Україну. 
		Суд дійшов висновку, що позиція потерпілого щодо обставин передачі коштів в Україні також є нечіткою і суперечливою. Судом встановлено розбіжності між сумами грошових коштів заволодіння яких інкримінувалось обвинуваченим з сумами вказаними в обвинувальному акті; неможливість передачі коштів в певні дати з огляду на фізичну відсутність потерпілого в Україні; у разі збігу обставин по датам можливої передачі коштів (у дні коли обвинувачені і потерпілий були одночасно в Україні) покази потерпілого (стверджував, що провозив кошти з приховуванням від митного контролю, однак не більше 25000 євро за раз, а всього ж ОСОБА_85 відвідував Україну 12 разів) суперечили заявленій стороною обвинувачення сумі коштів, оскільки була майже вдвічі більше ніж та, що міг ввезти потерпілий. 
		Надані стороною обвинувачення докази не могли беззаперечно свідчити про те що потерпілим передавалися вказані в обвинувальному акті суми коштів.
		Суду надавалася докази, які вказували на матеріальний стан потерпілого за два роки до подій, однак не надавалися докази зняття з рахунків потерпілого грошових коштів після того у сумах, заволодіння яких інкримінувалося обвинуваченим, або у розмірах близьких до таких сум.
		Наявні розбіжності і суперечності судом не могли бути усунуті під час судового розгляду. 
		Доводи прокурора, зазначені в апеляційній скарзі, про недопустимість як доказів наданих стороною захисту виписок з банківських рахунків та звітів по транзакціям з огляду на положення ст.290 КПК України є необґрунтованими та такими, що не сприймаються судом апеляційної інстанції. Відповідно до ч.6 ст.290 КПК України сторона захисту за запитом прокурора зобов`язана надати доступ та можливість скопіювати або відобразити відповідним чином будь-які речові докази або їх частини, документи або копії з них, а також надати доступ до житла чи іншого володіння, якщо вони знаходяться у володінні або під контролем сторони захисту, якщо сторона захисту має намір використати відомості, що містяться в них, як докази у суді. 
		З матеріалів провадження випливає, що вказані докази самою стороною захисту були отримані на стадії судового розгляду, а тому не могли бути надані стороні обвинувачення на стадії завершення досудового розслідування. Під час же судового розгляду вони були надані для ознайомлення прокурору. Підстав вважати надані стороною захисту докази недостовірними у суду не було, а клопотань і заяв з приводу їх додаткової перевірки прокурор не заявляла, тому доводи в сенсі того, що суд не дослідив достовірність цих доказів є безпідставними. 
		В апеляційній скарзі доводи представника потерпілого, викладені за аналогією змісту обвинувального акту  тобто по-епізодно, і в переважній більшості дублюють промову прокурора у судових дебатах.
		На переконання представника потерпілого по епізоду заволодіння коштами потерпілого під приводом купівлі будинку в с. Сонячне, вина обвинувачених підтверджувалась: висновком НДЕКЦ УМВС України в м. Запоріжжя (факт підробки договору купівлі-продажу будинку); показаннями продавця будинку ОСОБА_46 ; показаннями потерпілого; частково показаннями обвинувачених (підтвердили факт передання свідку 5000 доларів США і сплати 45 000 Євро).
		Разом з тим усім цим доказам судом була надана відповідна оцінка, результатом якої став висновок суду про те, що факт передачі потерпілим грошових коштів обвинуваченим за цим епізодом обвинувачення не доведений, а факт сплати ОСОБА_53 власних грошових коштів за будинок ОСОБА_50 не спростований. Фактично ж на вину обвинувачених по зазначеному епізоду вказували лише показання потерпілого, яких на думку колегії суддів недостатньо для висновку про доведеність вини обвинувачених за цими епізодами обвинувачення однак, як вже зазначалося, показання потерпілого в контексті усіх епізодів, а не виключно по вказаному епізоду (час, місце, спосіб) були суперечними і непослідовними. 
		Висновок НДЕКЦ УМВС свідчив про факт підробки договору купівлі-продажу будинку. Однак стороною обвинувачення не було доведено, що цей договір виготовив ОСОБА_20 , як і те, що ОСОБА_48 отримав його саме від обвинувачених. Коли був виготовлений цей договір також не встановлено. Факт того, що в договорі вказані персональні дані ОСОБА_30 і ОСОБА_46 не свідчить про те, що вказаною інформацію володів виключно ОСОБА_20 . 
		Показання свідка ОСОБА_46 однаково можуть свідчити і на користь версії потерпілого і на користь версії обвинувачених, так само як і не спростовують одну чи іншу версію. 
		За версією обвинувачення по епізоду заволодіння коштами, майновими правами і майном потерпілого під приводом купівлі 1/2 будівлі АДРЕСА_8 вина обвинувачених підтверджується: Показаннями потерпілого щодо обставин передання грошових коштів обвинуваченим; відомостями, отриманими на досудовому розслідуванні від свідка ОСОБА_86 ; розписками про отримання грошових коштів ОСОБА_20 ; висновком експертизи НДЕКЦ від 30.01.2014р. Д/№42; показаннями свідка ОСОБА_87 ; вилученими установчими документами ТОВ «Ріал Проперті 2011»; рішенням Господарського суду Запорізької області від 25 серпня 2015 року, постановою Донецького апеляційного господарського суду від 28 жовтня 2015 року і постановою Вищого господарського суду України від 13 січня 2016 року у справі № 908/453/14.; показаннями свідка ОСОБА_68 , ОСОБА_88 ; частковими показаннями ОСОБА_89 .
		Як і у випадку з епізодом по будинку в с. Сонячному, оцінка доказів досліджених судом першої інстанції і тих, які дослідила колегія суддів не підтверджує факт передачі потерпілим грошових коштів обвинуваченим і не спростовує факт можливої сплати останніми за вказану нерухомість власних грошових коштів у повному розмірі або у певній частині.
		Оригінали договору від 13.01.2012 (підробленого за версію сторони обвинувачення) здобуто не було. Обвинувачений ОСОБА_20 заперечував факт виготовлення цього договору чи копії і надання ОСОБА_38 , його доводи не спростовані в установленому законом порядку.
		Таким чином, апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що мав бути доведений факт передачі потерпілим грошових коштів обвинуваченим. Саме не доведення цієї обставин було головною підставою для ухвалення виправдувальною вироку за вказаними епізодами злочинів. 
		Також суд першої інстанції дійшов висновку про те, що обвинувачення у скоєні злочину, передбаченого ст. 209 КК України є недоведеним, оскільки не було здобуто доказів вчинення обвинуваченими предикативного злочину, який би передував легалізації (відмиванню) доходів, що інкримінувалося обвинуваченими, вони були виправдані за ст. 209 КК України на підставі п.1 ч.1 ст.373 КПК України. 
		Колегія судів вважає такий висновок обґрунтованим і таким, що не суперечить вимогам закону і матеріалам провадження. 
		 
		В той же час, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що доводи апеляційних скарг представника потерпілого та прокурора в частині невідповідності висновків суду фактичним обставинам справи за епізодом заволодіння 1/3 частини майна потерпілого за адресою АДРЕСА_9 є переконливими та такими, що знайшли своє підтвердження під час розгляду в суді апеляційної інстанції, а тому вказані апеляційні скарги підлягають частковому задоволенню. 
		Апеляційний суд визначає, що суд першої інстанції не поставив під сумнів показання обвинувачених та надав неналежну оцінку показанням потерпілого, письмовим доказам, які містяться в матеріалах кримінального провадження за епізодом заволодіння майном ОСОБА_34 , а саме 1/3 частини приміщення, розташованого за адресою: АДРЕСА_9 . На думку колегії суддів зазначені докази є належними, допустимими та такими, що узгоджуються між собою та підтверджують вину всіх обвинувачених, а висновок суду першої інстанції про їх недопустимість не відповідає фактичним обставинам провадження.
		Таким чином, колегія суддів вважає за необхідним скасувати вирок в частині виправдання ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 за епізодом ч. 4 ст. 190 КК України (заволодінням 1/3 частини майна ОСОБА_34 за адресою м. Запоріжжя, пр. Леніна, 192, прим. 261), та викласти формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, в такій редакції. 
		Приблизно у жовтні 2011 року, ОСОБА_32 , ОСОБА_19 та ОСОБА_20 , діючи умисно, із корисливих мотивів, зорганізувалися у стійке об`єднання з метою здійснення шахрайських дій, направлених на заволодіння грошовими коштами ОСОБА_34 шляхом обману та зловживання його довірою.
		Заручившись підтримкою ОСОБА_19 та ОСОБА_20 , що виразилася у їх згоді прийняти активну участь у запланованому злочині, ОСОБА_32 , взявши на себе роль організатора, розподілив між учасниками злочинної групи наступні функції. 
		Так, ОСОБА_19 , згідно відведеній їй ролі приймала активну участь у створенні враження перед ОСОБА_36 тісних дружніх взаємовідносин, підписувала та подавала до Комунарського районного суду м. Запоріжжя позовну заяву, яка містить неправдиву інформацію щодо наявності заборгованості ОСОБА_34 
		ОСОБА_20 , згідно відведеній йому ролі, приймав активну участь у створенні враження перед ОСОБА_36 тісних дружніх взаємовідносин з метою виклику у потерпілого почуття довіри до обвинувачених, отримавши право представництва інтересів потерпілого, підписував мирову угоду, яка містить неправдиву інформацію щодо незаконного переоформлення права власності.
		Зі вказаною метою, ОСОБА_32 , як організатор, здійснював загальне керівництво діяльністю членів організованої ним групи, контролював їх діяльність, провадив дії, направлені на створення враження перед ОСОБА_36 тісних дружніх взаємовідносин між останнім та обвинуваченими, з метою виклику у потерпілого почуття довіри, надавав вказівки членам групи щодо вчинення злочину. 
		Згідно розробленого злочинного плану, ОСОБА_32 , ОСОБА_19 та ОСОБА_20 , з метою створення враження у потерпілого виконання їх домовленостей щодо оформлення права власності на нерухомість за ОСОБА_36 , обвинувачені планували шляхом вчинення шахрайських дій переоформити без відома та згоди від потерпілого право власності на об`єкт нерухомості з метою його подальшого продажу.
		В подальшому, ОСОБА_32 , діючи умисно, з корисливих мотивів, у складі організованої ним групи, спільно із ОСОБА_20 та ОСОБА_19 , прийняли рішення про здійснення незаконного заволодіння майном ОСОБА_34 шляхом подання до Комунарського районного суду м. Запоріжжя позову та підробленого договору купівлі-продажу частики статутного капіталу товариства, які містять неправдиву інформацію.
		З метою можливості вчинення від імені ОСОБА_34 правочинів, необхідних для здійснення злочинного плану, ОСОБА_32 , ОСОБА_20 та ОСОБА_19 , переконали ОСОБА_34 про необхідність видачі ним нотаріальної довіреності на ім`я ОСОБА_20 на представлення інтересів ОСОБА_34 з питань користування, управління, експлуатації, купівлі, прийняття у дар, здачі та прийняття в оренду приватної власності нерухомості та іншого рухомого майна, на підписання від його імені відповідних договорів купівлі-продажу, дарування, оренди, а також ведення від імені ОСОБА_34 будь-яких цивільних, кримінальних та адміністративних справ у судових органах України, не присвячуючи потерпілого про дійсні злочинні наміри обвинувачених.
		Так, 28 серпня 2012 року ОСОБА_48 будучи введеним в оману ОСОБА_53 , ОСОБА_20 та ОСОБА_19 про наміри допомогти йому у придбанні частини приміщення, видав ОСОБА_20 вказану довіреність, зареєстровану в реєстрі за №№802, 803 та завірену приватним нотаріусом Запорізького районного нотаріального округу Запорізької області ОСОБА_59 .
		У період часу з середини по кінець листопада 2012 року при невстановлених обставинах потерпілому ОСОБА_38 стало відомо про шахрайські дії ОСОБА_18 , ОСОБА_20 та ОСОБА_19 , в результаті чого, 03 грудня 2012 року ОСОБА_36 зазначену довіреність від 28.08.2012 було скасовано у приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_62 . 
		Незважаючи на відмову ОСОБА_34 від спілкування з ОСОБА_90 , ОСОБА_19 та ОСОБА_20 , останні продовжили здійснення розробленого організованою групою злочинного плану та діючи у складі організованої ОСОБА_90 злочинної групи, здійснили шахрайські дії направлені на незаконне заволодіння правом власності на належну ОСОБА_38 1/3 частину приміщення за адресою: АДРЕСА_9 .
		Так, в період часу з 23 травня 2013 року по 08 липня 2013 року ОСОБА_19 та ОСОБА_20 , виконуючи відведену їм роль, діючи з корисливих мотивів, за вказівкою організатора злочинної групи ОСОБА_18 , в тайні від ОСОБА_34 надали до Комунарського районного суду м. Запоріжжя підроблені документи, які містять неправдиву інформацію про неіснуючу заборгованість ОСОБА_34 в сумі 2 979 200 гривень внаслідок не виконання останнім зобов`язань згідно договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ «Ріал Проперті 2011», про укладання якого ОСОБА_38 відомо не було..
		Так, до Комунарського районного суду м. Запоріжжя подані документи, які містили неправдиву інформацію та не відповідали дійсності, про існування яких ОСОБА_38 відомо не було: позовну заяву ОСОБА_19 про стягнення з ОСОБА_34 грошової заборгованості у вигляді неустойки в сумі 2 979 200 гривень від 23 травня 2013 року; копію договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ «Ріал-Проперті 2011» від 22 січня 2013 року; оригінал письмової заяви про укладення мирової угоди від 08 липня 2013 року; оригінал мирової угоди від 08 липня 2013 року.
		Подані в суд документи, а саме договір, заява та мирова угода, які підписані від імені ОСОБА_63 на підставі зазначеної довіреності від 28 серпня 2012 року, яка на момент підписання вказаних документів була скасована 03 грудня 2012 року ОСОБА_36 у приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_64 , після викриття останнім злочинних намірів організованої групи.
		На підставі поданих ОСОБА_19 та ОСОБА_20 підроблених документів 08 липня 2013 року Комунарський районним судом м. Запоріжжя виніс ухвалу про затвердження мирової угоди між ОСОБА_84 та ОСОБА_19 та про визнання за ОСОБА_19 власності на 1/3 частину приміщення за адресою: АДРЕСА_9 .
		Таким чином, у період часу з 28 серпня 2012 року по 08 липня 2013 року, ОСОБА_32 , діючи умисно, із корисливих мотивів, у складі організованої ним групи, спільно з ОСОБА_20 та ОСОБА_19 , шляхом обману та зловживання довірою ОСОБА_34 , під приводом допомоги потерпілому з придбання 1/3 частини приміщення, розташованого за адресою: АДРЕСА_9 , незаконно заволоділи його майном на загальну вартість, яка відповідно до оцінки становить 556429 (п`ятсот п`ятдесят шість тисяч чотириста двадцять дев`ять) гривень 36 копійки, що в шістсот та більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян та є особливо великим розміром.
		Суд апеляційної інстанції кваліфікує зазначені дії ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , як шахрайство в особливо великому розмірі (ч. 4 ст. 190 КК України), вчинене злочинною групою. 
		Обвинувачені ОСОБА_32 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 вину у вчиненні будь-яких злочинних діяннях заперечували, вказуючи на те, що всі дії, які інкриміновані органом досудового розслідування, вони виконували в межах закону та на підставі домовленостей з потерпілим ОСОБА_91 . 
		Потерпілий ОСОБА_48 під час судового розгляду показав, що у серпні 2012 року на прохання ОСОБА_18 та ОСОБА_19 він надав нотаріальну довіреність, яка уповноважила ОСОБА_20 на придбання нерухомого майна. ОСОБА_32 та ОСОБА_19 наполягали на цьому та запевнили його, що така довіреність необхідна виключно на користь майновим інтересам потерпілого та запевнили його, що вона необхідна для спрощення і придбання права власності. 
		Дізнавшись про те, що обіцянки ОСОБА_18 були обманом, він у грудні 2012 року скасував зазначену нотаріальну довіреність на ОСОБА_20 .. 
		При цьому, судова колегія зауважує, що потерпілий у своїх показаннях детально розповідав обставини знайомства із ОСОБА_90 , який у подальшому його познайомив із ОСОБА_19 та ОСОБА_20 . Потерпілий також зазначав, що всі пропозиції стосовно вкладення ним коштів та отримання певної користі від цих інвестицій походили від ОСОБА_92 .
		Апеляційний суд вважає, що покази обвинувачених ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 про відсутність злочинних намірів є сформованою позицією захисту з метою уникнення від кримінальної відповідальності за скоєний злочин. 
		Такий висновок суду ґрунтується на аналізі досліджених доказів в частині незаконного заволодіння майном ОСОБА_34 за адресою: АДРЕСА_9 . 
		За клопотанням представника потерпілого колегією суддів були досліджені довіреність від 28.08.2012, посвідченої приватним нотаріусом Запорізького районного нотаріального округу Запорізької області ОСОБА_93 за реєстр.№№802, 803; ухвала про затвердження мирової угоди по справі 333/5257/13-ц від 08.07.2013 за позовом  ОСОБА_19 до ОСОБА_30 про стягнення грошової заборгованості у вигляді неустойки (штрафу) в сумі 2979200 гривень; ухвалу апеляційного суду Запорізької області по справі 333/5257/13-ц. В дослідженні інших доказів було відмовлено, мотиви відмови наведені в ухвалі суду від 10.05.2019.
		При дослідженні вказаних доказів кримінального провадження, суд дійшов таких висновків: 
		з довіреності від 28.08.2012 року (посвідченої приватним нотаріусом Запорізького районного нотаріального округу Запорізької області ОСОБА_93 (т.3 а.с. 97-98) вбачається те, що ОСОБА_48 уповноважив ОСОБА_20 представляти його інтереси, які стосуються користування, управління та експлуатації, купівлі, прийняття у дар, здачі та прийняття в оренду. Таким чином, ОСОБА_20 мав право укладати та підписувати всі дозволені законом договори за яким можливо придбати, або прийняти у дар на ім`я ОСОБА_34 будь-яке майно. 
		В суді першої інстанції потерпілий чітко зазначив, що згідно зі здійсненим йому перекладом тексту довіреності, він уповноважив ОСОБА_20 лише на придбання для нього ( ОСОБА_34 ) будь-якого майна. На розпорядження цим майном в подальшому та на відчуження майна в будь-якій формі він ОСОБА_20 не уповноважував.
		Суд першої інстанції при дослідженні письмового доказу не звернув увагу на те, що ОСОБА_48 не уповноважував ОСОБА_20 розпоряджатися належним довірителю майном. 
		Колегія суддів вважає, що такі дії ОСОБА_20 з відчуженням майна ОСОБА_34 , у тому числі шляхом укладання договорів купівлі-продажу, підписання і визнання мирової угоду, участь в загальних зборах товариства, голосування з питань денного, є перевищенням повноважень за довіреністю. 
		ухвала прозатвердження мировоїугоди посправі 333/5257/13-цвід 08.07.2013 (скасована в апеляційному порядку 28.03.2014 року) за позовом  ОСОБА_19 до ОСОБА_30 про стягнення грошової заборгованості у вигляді неустойки (штрафу) в сумі 2979200, 00 гривень встановлює, що під час судового засідання штраф у вигляді грошової суми замінюється на 1/3 частини нерухоме майно за адресою АДРЕСА_7 . Відповідач ОСОБА_48 повністю згодний передати нерухоме майно у власність  ОСОБА_19 замість виплати грошової заборгованості з виплати неустойки у вигляді штрафу в якості оплати боргу. 
		Зазначена ухвала є доказом у кримінальному провадженню, оскільки укладання мирової угоди є способом вчинення шахрайства, що доводить наявність у ОСОБА_20 обмежених повноважень за довіреністю, відсутність права підписувати договір з штрафними санкціями у розмірі 2979 200,00 гривень, визнавати у судовому засіданні позов про стягнення цієї суми. ОСОБА_20 не мав права укладати від імені ОСОБА_34 мирову угоду, за умовами якої він безкоштовно віддає на користь  ОСОБА_19 нерухоме майна - 1/3 частина нерухомого майна прим. 261, літера а-5, в будинку АДРЕСА_7 , що у місті Запоріжжі. 
		ухвала апеляційного суду Запорізької області по справі 333/5257/13-ц встановлює, що нерухоме майно: 1/3 частина нерухомого майна №261, літера а-5, в будинку АДРЕСА_7 , не є предметом спору за заявленим позовом, а відтак сторони не могли включати в мирову угоду умови щодо набуття права власності на вказане майно. 
		Укладаючи мирову угоду  ОСОБА_19 та ОСОБА_20 кардинально змінили характер правовідносин між сторонами: з вимог про стягнення сум за договором купівлі-продажу у відносини, які притаманні договору про відчуження нерухомого майна, за умовами, якого право власності на нерухоме майно  частину нежилого майн перейшло до  ОСОБА_19 .
		Крім того, судовим рішенням встановлено, що ОСОБА_48 03.12.2012 року заявою №14091  14092, посвідчену приватним нотаріусом Запорізького районного нотаріального округу Запорізької області скасував довіреність, видану на ОСОБА_20 . 
		За таких обставин, ОСОБА_20 , діяв від імені ОСОБА_34 по справі без будь-яких правових підстав. Вказане рішення апеляційного суду підтверджує, те що дії ОСОБА_20 та  ОСОБА_19 направлені на вчинення злочинних дій під керівництвом ОСОБА_18 , оскільки встановлено, що сторони діяли незаконно при укладенні мирової угоди, порушуючи права ОСОБА_35 .
		Щодо твердження обвинуваченого ОСОБА_20 , що йому не було відомо про скасування ОСОБА_36 довіреності, воно на думку апеляційного суду є непереконливим, оскільки під час апеляційного провадження ОСОБА_20 зазначив, що до початку судового засідання у Комунарському районному суді м. Запоріжжя він мав розмову з ОСОБА_36 , який ніби то не заперечував проти визнання мирової угоди. 
		Твердження ОСОБА_20 також спростовується змістом заяви ОСОБА_20 про визнання позову ОСОБА_34 до ОСОБА_94 , в якій він констатував під час розгляду цивільного позову, що ОСОБА_48 не давав йому згоди на укладення від його імені жодних юридичних дій і що зазначене нерухоме майно вибуло з власності ОСОБА_34 незаконно. 
		Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 14 травня 2014 року у справі №335/2501/14-ц, задоволено позов ОСОБА_34 до ОСОБА_94 (третя особа: ОСОБА_20 ) про витребування майна і визнання права власності на приміщення за адресою: АДРЕСА_9 . 
		Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає, що обвинувачений ОСОБА_20 розумів, що довіреність від 28.08.2012 року є неправомочною, такою, що не може породжувати юридичних прав від імені довірителя, про що свідчить його заява у справі №335/2501/14-ц.
		Виходячи з викладеного та з урахуванням досліджених доказів, судом апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_19 подала фіктивні документи (про неіснуючу заборгованість), що підтверджується тим, що на момент 22 .01.2013 року та на момент подання позову до суду ОСОБА_19 не мала продавати цю частку у статутному капіталі ТОВ «Ріал Проперті 2011», адже вона не була її власником. 
		Договір купівлі-продажу частки ОСОБА_34 у статутному капіталі ТОВ «Ріал Проперті 2011» був укладений його представником ОСОБА_20 за відсутністю волевиявлення позивача та з перевищенням наданих йому повноважень. 
		Зазначене підтверджується тим, що власником частки з 27.11.2012 року є ОСОБА_48 , оскільки він її не продавав і не купував частки статутного капіталу ТОВ «Ріал Проперті 2011» у ОСОБА_19 , що підтверджується постановою ВГС України від 13.01.2016 року у справі №908/453/14, яким залишено без змін рішення Господарського суду Запорізької області від 25.08.2015 року та постанову Донецького апеляційного суду Запорізької області від 28.10.2015 року. 
		Таким чином, судова колегія вважає, що ОСОБА_20 , діючи всупереч інтересам та волевиявлення довірителя, поза межами довіреності від 28.08.2012 року, розуміючи правові наслідки таких дій, в складі злочинного угруповання ОСОБА_19 та ОСОБА_53 вчинили всі необхідні дії для заволодіння майна ОСОБА_34 шляхом обману, який полягав у створенні фіктивних підстав для звернення до суду, а тому вина у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України є доведеною. 
		Аргумент сторони захисту щодо небажання потерпілого давати показання судом апеляційної інстанції перевірені та судова колегія вважає їх такими, що не знайшли підтвердження.
		Потерпілий ОСОБА_48 у судовому засіданні 03.07.2014 р. давав покази щодо обставин вчинених відносно нього злочинів. Під час апеляційного розгляду представник потерпілого підтвердив написання безпосередньо потерпілим після допиту останнього у зазначеному судовому засіданні заяви про подальший розгляд справи за відсутності ОСОБА_35 . 
		Надання потерпілим до місцевого суду такої заяви підтверджено і стороною захисту.
		Оскільки в апеляційній скарзі апелянтів не порушувалося питання про дослідження доказів щодо епізодів вчинення злочинів за ст. 209 КК України, то апеляційний суд не може за власною ініціативою дослідити докази вказаних обставин. 
		Таким чином, апеляційний суд вважає, що відсутні підставі для ухвалення вироку у частині обвинувачення за ст. 209 КК України. 
		Апеляційний суд, призначаючи обвинуваченим покарання, також враховує вимоги ч.2 ст.61 Конституції України про те, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, що відповідно до ч. 2 ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.
		Відповідно до п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2004 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, суди мають суворо додержуватися вимог ст. 65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання. Призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов`язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів, а згідно з п.3 вищезазначеної Постанови, визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, суди повинні виходити з класифікації злочинів (ст. 12 КК України), а також із особливостей конкретного злочину й обставин його вчинення (форма вини, мотив і мета, спосіб, стадія вчинення, кількість епізодів злочинної діяльності, роль кожного зі співучасників, якщо злочин вчинено групою осіб, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали, тощо).
		Вирішуючи питання про розмір покарання обвинуваченому за вчинений злочини, суд, у відповідності до вимог ст.ст.50, 65 КК України, призначаючи його, враховує конкретні обставини справи, ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення: сукупність усіх характеризуючих його обставин, характер, ступінь його суспільної небезпеки, дані про особу винного, а також обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання винного. 
		Так, обвинувачений ОСОБА_32 є громадянином Швейцарії, який має повну середню освіту, неодружений, не працюючий, не має місця реєстрації, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий. 
		Відповідно до матеріалів кримінального провадження обвинувачений ОСОБА_32 виконував роль організатора, здійснював загальне керівництво діяльністю членів організованої ним групи, контролював їх діяльність, провадив дії, направлені на створення враження перед потерпілим тісних дружніх взаємовідносин між останнім та обвинуваченими, надавав вказівки членам групи щодо вчинення злочину, підготовки, підписання та подачі до суду необхідних документів, у тому числі ті, які містять неправдиву інформацію, пов`язані з незаконним переоформленням права власності на об`єкт нерухомості, що тим самим підвищує його суспільну небезпеку перед суспільством. 
		ОСОБА_32 , відповідно до побутової характеристики від МКП «Основаніє», характеризується позитивно, скарги на обвинуваченого від сусідів не надходили. 
		Вивченням особи обвинуваченого ОСОБА_18 не встановлені обставини, які пом`якшують або обтяжують покарання за цим злочинним епізодом. 
		Обвинувачена ОСОБА_19 є уродженкою м. Запоріжжя, громадянкою України, яка має вищу освіту, не одружена, дітей на утриманні не має, не працююча, має місце реєстрації, раніше не судима. 
		Відповідно до матеріалів кримінального провадження ОСОБА_19 , згідно відведеній їй ролі приймала активну участь у створенні враження перед ОСОБА_36 тісних дружніх взаємовідносин, підписувала та подавала до Комунарського районного суду м. Запоріжжя позовну заявку, яка містять неправдиву інформацію щодо наявності заборгованості 
		ОСОБА_95 відповідно до побутової характеристики від МКП «Основаніє» характеризується позитивно, скарги сусідів на обвинувачену не надходили. 
		Вивченням особи обвинуваченої ОСОБА_19 не встановлені обставини, які пом`якшують або обтяжують покарання за цим злочинним епізодом.
		Обвинувачений ОСОБА_20 є уродженцем м. Запоріжжя, громадянином України, який має вищу освіту, розлучений, маючого на утриманні дитину, офіційно непрацевлаштованого, який має місце реєстрації, раніше не судимий. 
		Відповідно до матеріалів кримінального провадження обвинувачений ОСОБА_20 , згідно відведеній йому ролі, приймав активну участь у створенні враження перед ОСОБА_36 тісних дружніх взаємовідносин з метою виклику у потерпілого почуття довіри до обвинувачених, отримавши право представництва інтересів потерпілого, підписував мирову угоду, яка містить неправдиву інформацію щодо незаконного переоформлення права власності.
		Відповідно до житлово-побутової характеристики і характеристики з місць навчання ОСОБА_20 характеризується позитивно.
		Вивченням особи обвинуваченого ОСОБА_20 не встановлені обставини, які пом`якшують або обтяжують покарання за цим злочинним епізодом. 
		Обвинувачені вчинили особливо тяжкий злочин, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, вину свою не визнали, завдану шкоду не відшкодували потерпілому, хоча мали для цього можливість і час. 
		Таким чином, апеляційний суд враховуючи обставини кримінального провадження, спосіб вчинення злочину, тяжкість скоєного, характеризуючих даних на обвинувачених дійшов висновку, що ОСОБА_51 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 слід призначити, кримінальне покарання у межах санкції, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, у вигляді позбавлення волі з конфіскацією майна.
		Також суд зазначає, що звільнення від покарання можливе лише в тих випадках, коли його мета може бути досягнута без реального відбування покарання (в цілому чи його частини) або коли її досягнення надалі стає неможливим і безцільним (важка хвороба засудженого) чи недоцільним (давність виконання обвинувального вироку).
		Крім того, апеляційний суд дослідивши в сукупності об`єктивні і суб`єктивні обставини кримінального провадження дійшов до висновку, що звільнення обвинувачених від відбування кримінального покарання з випробуванням, передбаченого ст. 75 КК України є неможливим, оскільки таке кримінальне покарання буде недостатнім для виправлення ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_96 та попередження вчинення нових злочинів, не відповідає ступеню тяжкості скоєного злочину і особі обвинувачених через м`якість.
		Таке рішення мотивовано тим, що обвинувачені ОСОБА_32 ,  ОСОБА_19 , ОСОБА_20 у складіорганізованої нимгрупи,шляхом обманута зловживаннядовірою потерпілого,заздалегідь розробленомуплану скоїлиособливо тяжкийзлочин, вину свою не визнали, не сприяли розкриттю злочину, матеріальну шкоду не відшкодували потерпілому, що значно підвищує як суспільну небезпечність особи винних, так і суспільну небезпечність вчиненого злочину.
		Урахувавши зазначені обставини в сукупності, позицію потерпілого і його представника, аналізу особи обвинувачених, суд дійшов висновку про необхідність призначення покарання у вигляді позбавлення волі, згідно санкції ч. 4 ст. 190 КК України, визначивши покарання, яке майже дорівнює мінімальному строку. 
		Таким чином,   ОСОБА_51 , який вину не визнав, активно сприяв у організації злочинного плану і реалізації його, виконував роль організатора, який розподілив між учасниками злочинної групи функції, призначити кримінальне покарання у вигляді позбавлення волі строком 6 (шість) років з конфіскацією всьогомайна,що належить ОСОБА_51 на правівласності. 
		На підставі ч.5 ст.72 КК України зарахувати обвинуваченому ОСОБА_51 у строк відбування покарання за вироком, строк його попереднього ув`язнення за період з 16.12.2013 року по 17.09.2014 року включно з розрахунку 1 день попереднього ув`язнення за 2 дні позбавлення волі. 
		ОСОБА_19 , яка вину інкримінованим злочинним епізодом не визнає, активно сприяла у організації злочинного плану та реалізації його, призначити кримінальне покарання у вигляді позбавлення волі строком 5 (п`яти) років з конфіскацією всього майна, що належить  ОСОБА_19 на правівласності. 
		На підставі ч.5 ст.72 КК України зарахувати обвинуваченій ОСОБА_19 у строк відбування покарання за вироком, строк її попереднього ув`язнення за період з 16.12.2013 року по 11.02.2014 року включно з розрахунку 1 день попереднього ув`язнення за 2 дні позбавлення волі. 
		ОСОБА_20 , який вину за інкримінованим злочинним епізодом не визнає, активно сприяв у організації злочинного плану та реалізації його, призначити кримінальне покарання у вигляді позбавлення волі строком 5 (п`яти) років з конфіскацією всьогомайна,що належить ОСОБА_20 на правівласності. 
		На підставі ч.5 ст.72 КК України зарахувати обвинуваченому ОСОБА_20 у строк відбування покарання за вироком, строк його попереднього ув`язнення за період з 16.12.2013 року по 29.05.2014 року включно з розрахунку 1 день попереднього ув`язнення за 2 дні позбавлення волі. 
		Врахувавши наведене, колегія суддів вважає, що вид і розмір призначеного покарання обвинуваченим за вчинений злочин є правильним і справедливим, оскільки наведенні данні про обвинувачених та обставини кримінального провадження свідчать про неможливість виправлення обвинувачених без ізоляції від суспільства.
		Призначене покарання буде відповідати принципу необхідності і достатності для виправлення обвинувачених, що випливає з дотриманням судом принципів «рівних можливостей» та «справедливого судового розгляду», встановлених ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод 1950 року. 
		Щодо доводів про вирішення цивільного позову, колегія суддів зазначає, що відповідно до ч.5 ст.128 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.
		Згідно ч. 1,3 ст. 129 КПК України, ухвалюючи обвинувальний вирок суд, залежно від доведеності підстав і розміру позову, задовольняє позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.
		Відповідно до вказаних вимог кримінального процесуального закону, суд повинен навести у вироку мотиви прийнятого рішення про задоволення чи відхилення цивільного позову, якими доказами це підтверджується, а також навести відповідні розрахунки сум, які підлягають стягненню, з посиланням на матеріальний закон, на підставі якого вирішено цивільний позов.
		Під час судового розгляну суд першої інстанції не порушував питання щодо обсягу доведеності цивільних позовів, наявності доведених матеріальних витрат та розміру моральної шкоди, яка повинна бути стягнута з цивільного відповідача. 
		За таких обставин і за відсутності будь-яких аргументів обґрунтованості цивільного позову у сторін, колегія суддів доходить до висновку, що апеляційний суд позбавлений можливості вирішувати питання щодо обсягу доведеності вимог цивільного позову. 
		Таким чином, апеляційна скарга в частині вирішення цивільного позову підлягає частковому задоволенню, а вирок суду першої інстанції підлягає скасуванню в цій частині з призначенням нового розгляду в порядку цивільного судочинства в суді першої інстанції. 
		 
		З огляду на зазначене та керуючись ст. ст. 404, 407, 413, 420 КПК України, колегія суддів, - 
		 
		у х в а л и л а:
		 
		апеляційні скарги представника потерпілого ОСОБА_30  адвоката ОСОБА_16 , і прокурора у кримінальному провадженні, задовольнити частково.
		Вирок Орджонікідзевського районногосуду м.Запоріжжя від23березня 2017року відносно обвинувачених ОСОБА_97 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , скасувати в частині визнання обвинувачених невинуватими та виправданими за недоведеністю вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України за епізодом обвинувачення у заволодіння 1/3 частини майна ОСОБА_34 за адресою АДРЕСА_9 . 
		 
		Визнати  ОСОБА_31 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України та призначити йому кримінальне покарання у вигляді позбавлення волі строком 6 (шість) років з конфіскацією всьогомайна,що належить ОСОБА_51 на правівласності. 
		На підставі ч.5 ст.72 КК України зарахувати обвинуваченому ОСОБА_51 у строк відбування покарання за вироком, строк його попереднього ув`язнення за період з 16.12.2013 року по 17.09.2014 року включно з розрахунку 1 день попереднього ув`язнення за 2 дні позбавлення волі. 
		Строк відбування покарання за вироком відраховувати з моменту затримання. 
		 
		Визнати    ОСОБА_19 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України та призначити їй кримінальне покарання у вигляді 5 (п`яти) років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, що належить  ОСОБА_19 на правівласності. 
		На підставі ч.5 ст.72 КК України зарахувати обвинуваченій ОСОБА_19 у строк відбування покарання за вироком, строк її попереднього ув`язнення за період з 16.12.2013 року по 11.02.2014 року включно з розрахунку 1 день попереднього ув`язнення за 2 дні позбавлення волі. 
		Строк відбування покарання за вироком відраховувати з моменту затримання. 
		 
		Визнати  ОСОБА_20 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України та призначити йому кримінальне покарання у вигляді 5 (п`яти) років позбавлення волі з конфіскацією всьогомайна,що належить ОСОБА_20 на правівласності. 
		На підставі ч.5 ст.72 КК України зарахувати обвинуваченому ОСОБА_20 у строк відбування покарання за вироком, строк його попереднього ув`язнення за період з 16.12.2013 року по 29.05.2014 року включно з розрахунку 1 день попереднього ув`язнення за 2 дні позбавлення волі. 
		Строк відбування покарання за вироком відраховувати з моменту затримання. 
		Вирок в частині залишення без задоволення цивільного позову потерпілого ОСОБА_34 про стягнення з ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_96 матеріальних збитків і моральної шкоди скасувати.
		Призначити новий розгляд цивільного позову представника потерпілого до обвинувачених в порядку цивільного судочинства в суді першої інстанції.
		Матеріали провадження повернути до Орджонікідзевського районного суду Запорізької області. 
		В решті вирок Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 23.03.2017 року залишити без змін. 
		Речові докази: 
		-ноутбук «Samsung NP-RV408L» серійний номер ZUFL93H2A00210N з блоком живлення, переданий на відповідальне зберігання до Орджонікідзевського РВ ЗМУ ГУМВС України в Запорізькій області  конфіскувати у дохід держави;
		-смартфон «IPhone» у корпусі чорного кольору, де встановлена сім-карта оператора мобільного зв`язку «Лайф», та смартфон «IPhone» у корпусі білого кольору, де встановлена сім-карта оператора мобільного зв`язку «Київстар», передані на відповідальне зберігання до Орджонікідзевського РВ ЗМУ ГУМВС України в Запорізькій області  конфіскувати у дохід держави;
		-мобільний телефон «Nokia Xpress Music» в корпусі чорного та голубого кольору, де встановлена сім-карта оператора мобільного зв`язку «Київстар», мобільний телефон «Samsung DUOS GT-C33722», де встановлена сім-карта оператора мобільного зв`язку «Лайф», мобільний телефон «Samsung GT-S5830і», де встановлена сім-карта оператора мобільного зв`язку «МТС», передані на відповідальне зберігання до Орджонікідзевського РВ ЗМУ ГУМВС України в Запорізькій області - конфіскувати у дохід держави;
		- наручний годинник з металу жовтого та білого кольору «Breitlling» (С 13356), з шкіряним ремінцем коричневого кольору, ринкова вартість виробу 33400,00 грн.; ланцюжок з металу жовтого кольору довжиною 60 см., що відповідає - золото 585 проби, вага виробу 93,00 г., ринкова вартість 23250,00 грн.; наручний годинник «MauriceLacroix» (АР 64850) з металу жовтого кольору та ремінцем чорного кольору, ринкова вартість виробу 40000,00 грн.; наручний годинник з металу жовтого кольору «PatekPhilippe» (756033, Р83000) з ремінцем чорного кольору, ринкова вартість 1000,00 грн.; ланцюжок з металу жовтого кольору - золото 750 проби, довжиною 40 см, вага виробу 20,02 г, ринкова вартість 6406,00 грн.; ланцюжок з металу жовтого та білого кольору, фантазійного плетіння золото 585 проби, довжиною 50,0 см, вага виробу 16,68 г, ринкова вартість 4170,00 грн.; ланцюжок з металу жовтого кольору - золото 750 проби, плетіння «жгутик», довжиною 60,0 см, вага виробу 16,02 г, ринкова вартість 5126,00 грн. З хрестиком з металу жовтого кольору - золото 585 проби, та з вставками з каміння білого кольору - діаманти (30 кр 57 - 0,27 - 4/4 А) по хрестику, вага виробу 6,79 г, ринкова вартість 3500,00 грн.; каблучка у вигляді печатки з металу жовтого - золото 585 проби та чорного кольору (емаль) та одним камінцем синього кольору - сапфір (1 кв 25 - 0,82) та 28 камінців білого кольору - діаманти (28 кр 57 - 0,42 - 3Л А), вага виробу 12,96 г, ринкова вартість 7800,00 грн.; каблучка у вигляді печатки з металу білого кольору - золото 585 проби, зі вставками з каміння білого кольору - діаманти (18 кр 57 - 0,18 - 4/4 А) та одним камінцем чорного кольору - агат, вага виробу 9,22 г, р. 20,5, ринкова вартість виробу 3320,00 грн.; каблучка у вигляді печатки з металу білого кольору - золото 585 проби, зі вставками з 10 камінцями білого кольору - діаманти (10 кр 57 - 0,11 - 3/4 А) та одним камінцем синього кольору - сапфір (Бп 25 - 1,5 ), вага виробу 10,91 г, ринкова вартість 7000,00 грн.; каблучка з металу жовтого кольору - золото 585 проби, з камінням білого кольору - фіаніт, вага виробу 3,69 г, р. 17,0, ринкова вартість 900,00 грн.; каблучка у вигляді «»пантери» з металу жовтого кольору - золото 750 проби, з камінням червоного кольору - рубін (2 Г 56 - 0,31), чорного кольору - діаманти (45 кр 57 - 3,58) та білого кольору - діаманти (26 кр 57 - 0,14 - Ул А), вага виробу 27,25 г , ринкова вартість 33420,00 грн.; каблучка з металу жовтого кольору - золото 585 проби, з камінням білого кольору - діаманти (61 кр 57 - 1,0 - 4/4 А), вага виробу 3,60 г, р. 19,5, ринкова вартість 7550,00 грн.; каблучка з металу жовтого кольору - золото 585 проби, зі вставкою з одним камінням білого кольору - діамант ( кр 57 - 0,1 - 4/5 А), на кільці є напис «Сагііег», вага виробу 6,93 гр. 19,0, ринкова вартість 2400,00 грн.; дві прямокутні запонки з металу жовтого кольору - біжутерний сплав; дві запонки (у вигляді механізму годинника) з металу жовтого кольору - біжутерний сплав; браслет з металу білого кольору - сталь, на якому є вставка з металу жовтого кольору - золото 585 проби, з 2 камінцями білого кольору - діаманти (2 кр 57-0,008 - 5/5 А), ринкова вартість 100,00 грн.; браслет з металу жовтого кольору - золото 750 проби з чорними штучними (синтетичними) вставками, ринкова вартість 3000,00 грн.; наручний годинник «CalvinKlein» (К0S215 00) з металу жовтого кольору - сталь, з ремінцем темно коричневого кольору, ринкова вартість 1500,00 грн.; прямокутна пластина з металу жовтого кольору - золото 999,9 проби в заламінованій коробці (№020745), вагою 1,00 г, ринкова вартість 350,00 грн.; прямокутна пластина з металу жовтого кольору - золото 999,9 проби в заламінованій коробці (№060780), вагою 2,00 г, ринкова вартість 700,00 грн.; прямокутна пластина з металу жовтого кольору - золото 999,9 проби, в заламінованій коробці (№134460), вагою 1,00 г, ринкова вартість 350,00 грн.; наручний годинник з металу жовтого та білого кольору - сталь, «Breitling» (С 13358), з ремінцем чорного кольору, ринкова вартість 15000,00 грн.; наручний годинник «Hublotgeneve» (914091) у корпусі з металу жовтого кольору з камінням білого кольору, з ремінцем коричневого кольору, ринкова вартість 50000,00 грн.; каблучка з металу білого кольору - золото 750 проби зі вставками з 5 (п`яти) камінцями білого кольору - діаманти (5кр57-2,50 З/З А), вага виробу 7,42 г , ринкова вартість 80000,00 грн.; каблучка з металу білого кольору - золото 585 проби, зі вставками з камінцями білого кольору, діаманти (кр570,24-4/4 А; 6 кр 57 - 0,48 - 4/4 А; 6 кр 57 - 0,39 - 4/4 А), вага виробу 3,83 г, р. 16,0, ринкова вартість 8250,00 грн.; каблучка з металу жовтого кольору - золото 585 проби, з камінцями білого кольору - діаманти (61 кр 57 - 1,0 - 4/4 А), вага виробу 2,96 г ,р.16,0, ринкова вартість 7520,00 грн.; каблучка з металу жовтого кольору - золото 585 проби, з одним камінцем фіолетового кольору - аметист, вага виробу 2,69 гр. 17,5, ринкова вартість 670,00 грн.; каблучка з металу жовтого кольору - біжутерний сплав, з камінцями білого кольору та одним червоного кольору - синтетичні; каблучка жовтого кольору - золото 585 проби, з камінцями білого кольору - діаманти (5 кр 57 - 0,5 - 6/5 А; 2 кр 57 - 0,13 - 6/5 А), вага виробу 12,82 г , р. 19,0, ринкова вартість 5500,00 грн.; наручний годинник з металу жовтого кольору - золото 750 проби «Breitling» (НВ 0110 №88), на корпусі є вставки з каміння білого кольору - діаманти (48 кр 57 - 1,056 - 3Л А; 12 кр 57 - 0,12 - 3Л А), ринкова вартість 85000,00 грн.; каблучка у вигляді печатки з металу жовтого кольору - золото 585 проби, зі вставками з 10 камінцями білого кольору - діаманти (10 кр 57 - 1,10 - % А) та одним камінцем синього кольору - сапфір (1 Бп 25 - 12,0 ), вага виробу 18,80 г, ринкова вартість 41500,00 грн.; каблучка з металу жовтого кольору - золото 750 проби, зі вставкою з одним камінцем білого кольору - діамант ( кр 57 - 0,9 - 4/4 А), на каблучці є напис «ВАRАКА», вага виробу 12,5 гр. 20,0 , ринкова вартість 41500,00 грн.; ланцюжок з металу жовтого кольору - золото 750 проби, довжиною 65,0 см., вага виробу 99,62 г , ринкова вартість 31900,00 грн.; браслет чорного кольору - синтетичний матеріал зі вставками з металу жовтого кольору - золото 585 проби, ринкова вартість 4000,00 грн.; гумовий браслет з написом «ВАRАКА» зі вставками з металу жовтого кольору - золото 585 проби та дрібними камінцями чорного кольору - діаманти (72 кр 57 - 0,36 ) та білого кольору - діаманти (2 кр 57 - 0,078 - 4/4 А), ринкова вартість 1500,00 грн., передані на відповідальне зберігання до УМЗ ГУМВС України в Запорізькій області  конфіскувати у дохід держави;
		- наручний годинник (жіночій) «Longines» (34330301) у корпусі з металу білого кольору з камінням білого кольору, ринкова вартість 7000,00 грн.; наручний годинник (жіночій) «Rolex» у корпусі з металу жовтого кольору - позолота, з камінням білого кольору в годиннику, ринкова вартість 1000,00 грн.; каблучка з металу жовтого кольору (жіноче) - позолочений сплав срібла 925 проби, вага виробу 18,78 г, ринкова вартість 100,00 грн.; каблучка з металу білого кольору - золото 585 проби, (жіноче) зі вставками з камінням фіолетового кольору - аметист (фантазійний 28,0; 2 кр 57 - 0,5; 8 кр 57 - 0,8) та вставками білого кольору - діаманти (32 кр 57 - 0,42 4/4 А; 92 кр 57 - 0,59 4/4 А), вага виробу 15,11 г , р. 16,5, ринкова вартість 10480,00 грн.; дві сережки з металу білого кольору - золото 585 проби, та камінцями білого кольору - діаманти (56 кр 57 - 0,73 - 4/4 А) та одним камінням фіолетового кольору - аметист (2 кр 57 - 5,20 ), вага виробу 7,42 г , ринкова вартість 6790,00 грн.; мобільний телефон «Samsung GT-N7000» imei НОМЕР_2 в корпусі білого кольору із сім-картою мобільного оператора «Київстар»; мобільний телефон «VERTU» Т-029291 у металевому корпусі із шкіряними вставками; мобільний телефон «Samsung GT-19070 (rtl)» у чорному металевому корпусі, з розбитим дисплеєм; мобільний телефон «IPhone» у чорному металевому корпусі, із розбитим дисплеєм та сім-картою мобільного оператору «Київстар»; мобільний телефон «Samsung GT-19300 (rtl)» imei НОМЕР_3 ; мобільний телефон «Samsung GT-19100 (rtl)» imei НОМЕР_4 , вилучені за адресою: АДРЕСА_1 , передані на відповідальне зберігання до Орджонікідзевського РВ ЗМУ ГУМВС України в Запорізькій області, - конфіскувати у дохід держави;
		-грошові кошти в сумі 12850 грн., вилучені за адресою: АДРЕСА_1 , передані на відповідальне зберігання до УМЗ ГУМВС України в Запорізькій області, - конфіскувати у дохід держави;
		-блокнот в обкладинці зеленого кольору «Сбербанк Росії» з рукописними записами ОСОБА_19 , блокнот в обкладинці білого кольору «Vintage» із рукописними записами ОСОБА_98 , зошит із зображенням собаки із рукописними записами ОСОБА_19 , зошит з малюнком квітів та написом « ІНФОРМАЦІЯ_5 » з рукописними записами ОСОБА_19 , які передані на відповідальне зберігання до Орджонікідзевського РВ ЗМУ ГУМВС України в Запорізькій області, повернути ОСОБА_19 ;
		-розписка про взаєморозрахунки від 06.06.2013 року; договір оренди жилого приміщення від 06.06.2013 року; договір оренди від 01.08.2013 року; договір №0340122; договір №114302853; договір оренди квартири від 21.07.2012 року; договір оренди квартири від 08.07.2013 року; договір банківського рахунку №3101/0100/18/12; договір оренди від 11.03.2013року на 37 аркушах; видаткова накладна №АВ-0000043 від 31.05.2011 року; договір купівлі - продажу частки у статутному капіталі ТОВ від 09.08.2013 року; договір купівлі продажу частки у статутному капіталі ТОВ від 27.11.2012 у двох екземплярах; договір купівлі - продажу частки у статутному капіталі ТОВ від 03.12.2012 у двох екземплярах; угода про зарахування зустрічних однорідних вимог від 06.12.2012 року у двох екземплярах; пропозиція від 10.07.2013 року; лист ОСОБА_19 від 17.04.2013 року; заява ОСОБА_19 від 29.01.2013 року; договір міни від 31.07.2013 року, прошитий із витягом на 3 аркушах, нотаріально - завірений; попередній договір про укладення договору купівлі-продажу від 15.08.2013 року, реєстровий номер - 922; попередній договір про укладення договору купівлі-продажу від 15.08.2013 року, реєстровий номер - 923; попередній договір про укладення договору купівлі  продажу квартири з передоплатою від 14.12.2012 року, прошитий на 2 аркушах, нотаріально-завірений; договір купівлі-продажу від 25.12.2012 року, прошитий на 2 аркушах, нотаріально - завірений; договір міни від 31.07.2013 року, прошитий, пронумерований, нотаріально завірений на 3 аркушах; «учредителений акт на единолично дружество с ограничена отговорност «суис консултинг 2011» ЕООД» від 24.06.11 р. на 2 аркушах у 2 примірниках; «протокол» від 24.06.2011 року на 1 аркуші; сертифікат «SHARE SERTIFICATE» від 21.06.2012 pоку; «нотариалений акт за покупко-продажба на недвижим имот №45 том 1 per.№938 дело №45 от 2012 г.» на 7 аркушах у двох примірниках; договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_13 на 3 аркушах; витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності на 2 аркушах; попередній договір про укладення договору купівлі-продажу від 15.08.2013 року на 2 аркушах; договір купівлі-продажу квартири від 22.11.2013 року на 5 аркушах; попередній договір про укладення договору купівлі-продажу від 15.08.2013 року на 2 аркушах; технічний паспорт квартири АДРЕСА_11 , АДРЕСА_12 на 8 аркушах; лист з рукописним текстом, який виконаний іноземною мовою; нотаріальний акт купівлі-продажу нерухомого майна №45 від 2012 року на 4 аркушах; посвідчення про внесення обставин в господарський реєстр запису стосовно «СУИС » КОНСУЛТИНГ 2011»; ескізи землеволодінь № 10224, 10223, 10222, 10221, 10220 на 10 аркушах; протокол від 24.06.2011 року; два екземпляри «Учредителен акт на единолично друждество с ограничена отговорност «СУИС КОНСУЛТИНГ 2011»» на 4 аркушах; протокол від 24.06.2011 на 1 аркуші; «учредительный акт ООО с единым учредителем «СУИС КОНСУЛТИНГ 2011» на 2 аркушах, які долучені до матеріалів кримінального провадження,  залишити в матеріалах кримінального провадження;
		- договір купівлі - продажу частки у статутному капіталі TOB «Ріал-проперті» від 27.11.2012 року на 4 аркушах; супровідний лист та ухвала Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 09.07.2013 року на 2 аркушах; договір купівлі - продажу частки у статутному капіталі ТОВ «Ріал-проперті» від 03.12.2012 року на 4 аркушах; лист ОСОБА_88 на ім`я ОСОБА_19 на 1 аркуші; пропозиція від 07.08.2.013 року; позовна заява про стягнення неустойки у вигляді штрафу від 23.05.2013 року; угода про зарахування зустрічних однорідних вимог від 06.12.2012 року, які долучені до матеріалів кримінального провадження  залишити в матеріалах кримінального провадження;
		- заява від 10.05.2012 року та попередній договір від 10.05.2012 року, договір дарування частини нежилого приміщення від 04.05.2012 року; заява від 04.05.2012 року, договір міни від 31.07.2013 року, договір дарування нерухомості від 06.09.2012 року та довіреність від 06.09.2012 року, вилучені в порядку тимчасового доступу у нотаріусів, які долучені до матеріалів кримінального провадження  залишити в матеріалах кримінального провадження;
		- договір купівлі-продажу від 31.05.2011 року із витягами; видаткова накладна від 31.05.2011 року; лист з чернетковими записами ОСОБА_20 ; угода про наміри від 14.09.2012 року; договір №2 від 13.09.2012 року, які долучені до матеріалів кримінального провадження  залишити в матеріалах кримінального провадження;
		- розписка від імені ОСОБА_20 від 01.11.2012 року; розписка від імені ОСОБА_20 від 25.04.2012 року; договір купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТОВ від 18.05.2012 року; розписка від 06.11.2012 року; договір купівлі-продажу нерухомого майна від 29.02.2012 року; договір купівлі продажу житлового будинку від 19.04.2012 року, меморіальний ордер №98341114; заява договір №196744 від 13.11.201 року; заява - договір №WEB - 196744 від 13.11.2013 року; заява - договір №1075415 від 13.11.2013 року; заява - договір №1075423 від 13.11.2013 року; заява - договір №1075413 від 13.11.2013 року; аркуш формату А4 з рукописним текстом, який виконаний іноземною мовою; попередній договір від 10.05.2012 року на 2 аркушах, долучені до матеріалів кримінального провадження  залишити в матеріалах кримінального провадження; 
		- копія реєстраційної справи ТОВ «Проект Майстер» на 189 аркушах та реєстраційна справа ТОВ «РІАЛ ПРОПЕРТІ 2011», які долучені до матеріалів кримінального провадження  залишити в матеріалах кримінального провадження;
		-оригінал цивільної справи №333/5257/13-ц, 2/333/2518/13 за позовом ОСОБА_19 до ОСОБА_99 про стягнення неустойки  повернути Комунарському районному суду м. Запоріжжя, залишивши в матеріалах кримінального провадження її копії;
		- інвентарну справу № 153/17165 на буд.71 по вул. Горького у м. Запоріжжя та інвентарну справу № 713 на буд. АДРЕСА_5 , повернути Товариству з обмеженою відповідальність «Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації», залишивши в матеріалах кримінального провадження її копії;
		- реєстраційну справу ТОВ «РІАЛ ПРОПЕРТІ 2011» - повернути державному реєстратору м. Запоріжжя, залишивши в матеріалах кримінального провадження її копію. 
		 
		Вирок набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржений безпосередньо до Верховного суду протягом трьох місяців.
		 
		 
		 
		Судді:
		 
		ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...