Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 127/23492/20 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо захисту політичних (крім виборчих) та громадянських прав, зокрема щодо.
Надіслано судом: 09.02.2021. Зареєстровано: 10.02.2021. Забезпечено надання загального доступу: 11.02.2021.
Дата набрання законної сили: 25.02.2021
Номер судового провадження: ІС/120/86/20

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  
		м. Вінниця
		 
		20 січня 2021 р.                                                                                     Справа № 127/23492/20
		Вінницький окружний адміністративний суд у складі:
		головуючого судді Яремчука Костянтина Олександровича, 
		за участі секретаря судового засідання Карпінської Тетяни Василівни,
		відповідача ОСОБА_1 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до дільничного офіцера поліції Вінницького відділу поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області старшого лейтенанта Бурлаки Олександра Сергійовича про скасування заборонного припису,
		ВСТАНОВИВ:          
		До Вінницького окружного адміністративного суду з Вінницького міського суду Вінницької області в порядку, передбаченому статтею 29 Кодексу адміністративного судочинства України, надійшла адміністративна справа за позовом ОСОБА_2 до дільничного офіцера поліції Вінницького відділу поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області старшого лейтенанта Бурлаки Олександра Сергійовича з вимогою визнати протиправним та скасувати терміновий заборонний припис стосовно кривдника серії АА №037908 від 12 жовтня 2020 року.
		Обґрунтовуючи позовні вимоги, представник позивача зазначив, що 12 жовтня 2020 року дільничним офіцером поліції Вінницького відділу поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області старшим лейтенантом ОСОБА_1 складено терміновий заборонний припис стосовно кривдника серії АА №037908, у якому зазначено, що ОСОБА_2 12 жовтня 2020 року вчинив психологічне домашнє насильство відносно колишньої дружини ОСОБА_3 та сина ОСОБА_4 . 
		Вказаним терміновим заборонним приписом позивачеві заборонено входити та перебувати в місці проживання (перебування) постраждалої особи та в будь-який спосіб контактувати з постраждалою особою у період з 23 години 00 хвилин 12 жовтня 2020 року по 23 годину 00 хвилин 22 жовтня 2020 року.
		Представник позивача вважає вказаний припис протиправним та таким, що порушує права та свободи його довірителя, тому й звернувся до суду з цим позовом.
		Ухвалою від 16 листопада 2020 року відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено розгляд її здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін; призначено справу до судового розгляду на 14 грудня 2020 року. Цією ж ухвалою встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.
		Відзив на позовну заяву від відповідача на адресу суду в строки, визначені ухвалою від 16 листопада 2020 року, не надійшов. Водночас, копія ухвали про відкриття провадження у справі від 16 листопада 2020 року отримана відповідачем, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
		Відповідно до частини 6  статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.    
		Ухвалою суду від 14 грудня 2020 року витребувано у дільничного офіцера поліції Вінницького відділу поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області старшого лейтенанта ОСОБА_1 матеріали, на підставі яких складено терміновий заборонний припис стосовно кривдника серії АА №037908 від 12 жовтня 2020 року (в тому числі й належним чином засвідчені копії заяви постраждалої особи, результатів оцінки ризиків (за умови наявності таких), у зв`язку із чим розгляд справи відкладено на 20 січня 2021 року.
		20 січня 2021 року відповідачем на виконання вимог ухвали суду від 14 грудня 2020 року надано копії матеріалів, на підставі яких складено терміновий заборонний припис стосовно кривдника серії АА №037908 від 12 жовтня 2020 року. 
		В ході судового засідання, що відбулося 20 січня 2021 року, відповідач не заперечував щодо задоволення позовних вимог.
		Натомість, ані позивач, ані його представник у судове засідання не з`явилися, незважаючи на те, що про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
		При цьому, 19 січня 2021 року представником позивача подано клопотання про розгляд справи без їх участі.
		Зважаючи на те, що представник позивача у судове засідання не з`явився, суд з урахуванням положень пункту 1 частини 3 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України дійшов висновку розгляд справи здійснювати у відсутності представника позивача.
		Заслухавши відповідача, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані сторонами докази, суд встановив такі обставини.
		Свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , що видане відділом реєстрації актів цивільного стану Житомирського міського управління юстиції 30 березня 2010 року, підтверджується те, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є батьками ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 .
		Рішенням виконавчого комітету Житомирської міської ради від 11 червня 2013 року №217 "Про участь у вихованні та порядок побачення з дітьми батьків, які проживають окремо" ОСОБА_2 визначено порядок побачення з сином ОСОБА_4 (щодня з 18 години до 21 години; перша та третя субота місяця з 10 години до 18 години; друга та четверта неділя місяця з 10 години до 18 години).
		12 жовтня 2020 року до дільничного офіцера поліції Вінницького відділу поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області старшого лейтенанта ОСОБА_1 звернулася громадянка ОСОБА_3 про вчинення психологічного насильства відносно неї та сина колишнім чоловіком ОСОБА_2 
		12 жовтня 2020 року о 22 годині 30 хвилин дільничним офіцером поліції Вінницького відділу поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області старшим лейтенантом Бурлакою О.С. складено протокол прийняття заяви про вчинене адміністративне правопорушення, а також взято пояснення у постраждалої особи ОСОБА_3 .
		У заяві ОСОБА_3 повідомила, що ОСОБА_2 вчинив стосовно неї та їх сина ОСОБА_4 психологічне насильство, а тому до нього слід застосувати заходи, визначені Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».  
		За результатами оцінки ризиків вчинення домашнього насильства 12 жовтня 2020 року дільничним офіцером поліції Вінницького відділу поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області старшим лейтенантом ОСОБА_1 складено терміновий заборонний припис стосовно кривдника серії АА №037908 у зв`язку із вчиненням 12 жовтня 2020 року ОСОБА_2 психологічного домашнього насильства відносно колишньої дружини ОСОБА_3 та сина ОСОБА_4 . 
		Відповідно до вказаного термінового заборонного припису ОСОБА_2 заборонено входити та перебувати в місці проживання (перебування) постраждалої особи та в будь-який спосіб контактувати з постраждалою особою у період з 23 години 00 хвилин 12 жовтня 2020 року по 23 годину 00 хвилин 22 жовтня 2020 року.
		Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли, суд зважає на таке.
		Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Організаційно-правові засади запобігання та протидії домашньому насильству, основні напрями реалізації державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, спрямовані на захист прав та інтересів осіб, які постраждали від такого насильства, визначає Закон України "Про запобігання та протидію домашньому насильству" №2229-VIII від 07 грудня 2017 року (надалі - Закон №2229-VIII).
		Пунктом 3 статті 1 Закону №2229-VIII визначено, що домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь. 
		Водночас, психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи (пункт 15 частини 1 статті 1 Закону №2229-VIII).
		При цьому, запобігання домашньому насильству - система заходів, що здійснюються органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями, а також громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, та спрямовані на підвищення рівня обізнаності суспільства щодо форм, причин і наслідків домашнього насильства, формування нетерпимого ставлення до насильницької моделі поведінки у приватних стосунках, небайдужого ставлення до постраждалих осіб, насамперед до постраждалих дітей, викорінення дискримінаційних уявлень про соціальні ролі та обов`язки жінок і чоловіків, а також будь-яких звичаїв і традицій, що на них ґрунтуються  (пункт 5 частини 1 статті 1 Закону №2229-VIII).
		Статтею 6 Закону визначено суб`єкти, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, серед яких, до інших органів та установ, на які покладаються функції із здійснення заходів у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, належать уповноважені підрозділи органів Національної поліції України.
		За приписами частини 1 статті 10 Закону №2229-VIII до повноважень уповноважених підрозділів органів Національної поліції України у сфері запобігання та протидії домашньому насильству належать: виявлення фактів домашнього насильства та своєчасне реагування на них; прийом і розгляд заяв та повідомлень про вчинення домашнього насильства, у тому числі розгляд повідомлень, що надійшли до кол-центру з питань запобігання та протидії домашньому насильству, насильству за ознакою статі та насильству стосовно дітей, вжиття заходів для його припинення та надання допомоги постраждалим особам з урахуванням результатів оцінки ризиків у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, спільно з Національною поліцією України; інформування постраждалих осіб про їхні права, заходи і соціальні послуги, якими вони можуть скористатися; винесення термінових заборонних приписів стосовно кривдників; взяття на профілактичний облік кривдників та проведення з ними профілактичної роботи в порядку, визначеному законодавством; здійснення контролю за виконанням кривдниками спеціальних заходів протидії домашньому насильству протягом строку їх дії; анулювання дозволів на право придбання, зберігання, носіння зброї та боєприпасів їх власникам у разі вчинення ними домашнього насильства, а також вилучення зброї та боєприпасів у порядку, визначеному законодавством; взаємодія з іншими суб`єктами, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, відповідно до  статті 15 цього Закону; звітування центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, про результати здійснення повноважень у цій сфері у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству.
		Отже, законодавець передбачив, що формою домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи є психологічне насильство. При цьому, саме на уповноважені підрозділи органів Національної поліції України покладено  функції із здійснення заходів у сфері запобігання та протидії домашньому насильству.
		Відповідно до пункту 16 статті 1 Закону №2229 терміновий заборонний припис стосовно кривдника - спеціальний, захід протидії домашньому насильству, що вживається уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України як реагування на факт домашнього насильства та спрямований на негайне припинення, домашнього насильства, усунення небезпеки для життя і здоров`я постраждалих осіб та недопущення продовження чи повторного вчинення такого насильства.
		Статтею 25 Закону №2229 передбачено, що терміновий заборонний припис виноситься кривднику уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України у разі існування безпосередньої загрози життю чи здоров`ю постраждалої особи з метою негайного припинення домашнього насильства, недопущення його продовження чи повторного вчинення.
		Терміновий заборонний припис може містити такі заходи:
		1) зобов`язання залишити місце проживання (перебування) постраждалої особи;
		2) заборона на вхід та перебування в місці проживання (перебування) постраждалої особи;
		3) заборона в будь-який спосіб контактувати з постраждалою особою.
		Під час вирішення питання про винесення термінового заборонного припису пріоритет надається безпеці постраждалої особи. Зазначена вимога поширюється також на місце спільного проживання (перебування) постраждалої особи та кривдника незалежно від їхніх майнових прав на відповідне житлове приміщення.
		Працівники уповноваженого підрозділу органів Національної поліції України можуть у встановленому законом порядку застосовувати поліцейські заходи примусу для виселення з житлового приміщення кривдника, якщо терміновий заборонний припис передбачає зобов`язання залишити місце проживання (перебування) постраждалої особи, а кривдник відмовляється добровільно його залишити.
		Терміновий заборонний припис виноситься за заявою постраждалої особи, а також за власною ініціативою працівником уповноваженого підрозділу органів Національної поліції України за результатами оцінки ризиків.
		Терміновий заборонний припис виноситься строком до 10 діб.
		Терміновий заборонний припис вручається кривднику, а його копія - постраждалій особі або її представнику.
		Дія термінового заборонного припису припиняється у разі застосування до кривдника судом адміністративного стягнення у вигляді адміністративного арешту або обрання щодо нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні.
		Кривдник, стосовно якого винесено терміновий заборонний припис, згідно з яким він повинен залишити місце спільного проживання (перебування) з постраждалою особою, зобов`язаний повідомити про місце свого тимчасового перебування уповноважений підрозділ органів Національної поліції України за місцем вчинення домашнього насильства.
		Особа, стосовно якої винесено терміновий заборонний припис, може оскаржити його до суду в загальному порядку, передбаченому для оскарження рішень, дій або бездіяльності працівників уповноважених підрозділів органів Національної поліції України.
		При цьому, визначено що терміновий заборонний припис виноситься в  порядку, затвердженому Міністерством внутрішніх справ України.
		На реалізацію частини 11 статті 25 Закону №2229  наказом Міністерства внутрішніх справ України від 01 серпня 2018 року №654 затверджено Порядок винесення уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України термінового заборонного припису стосовно кривдника (надалі - Порядок №654).
		Пунктом 1 Порядку №654 визначено, що терміновий заборонний припис стосовно кривдника виноситься кривднику уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України у разі існування безпосередньої загрози життю чи здоров`ю постраждалої особи з метою негайного припинення домашнього насильства, недопущення його продовження чи повторного вчинення.
		Припис виноситься за заявою постраждалої особи, а також за власною ініціативою працівника уповноваженого підрозділу поліції за результатами оцінки ризиків (пункт 2 Порядку №654).
		При цьому, при винесенні припису працівник уповноваженого підрозділу поліції отримує пояснення від кривдника, постраждалої особи (її представника), свідка(ів) (у разі наявності) (пункт 5 Порядку №654).
		Водночас, процедура проведення оцінки ризиків вчинення домашнього насильства визначена Порядком проведення оцінки ризиків вчинення домашнього насильства, затвердженого наказом Міністерства соціальної політики України, Міністерства внутрішніх справ України від 13 березня 2019 року №369/180 (надалі - Порядок №369/180).
		Пунктом 4 розділу I Порядку №369/180 визначено, що оцінку ризиків проводить поліцейський уповноважений підрозділ органу Національної поліції України за фактом вчинення домашнього насильства. 
		Результати оцінки ризиків враховує поліцейський уповноваженого підрозділу поліції під час винесення термінового заборонного припису стосовно кривдника, вжиття інших заходів для припинення такого насильства, недопущення його продовження чи повторного вчинення та надання допомоги постраждалим особам у порядку, визначеному законодавством (пункт 5 розділу I Порядку №369/180).
		Процедура оцінки ризиків вчинення домашнього насильства передбачена розділом II Порядку №369/180, відповідно до якого оцінка ризиків проводиться за факторами небезпеки/ризиків щодо вчинення домашнього насильства, передбачених у формі оцінки ризиків вчинення домашнього насильства згідно з  додатком  до цього Порядку, шляхом спілкування/бесіди з постраждалою від такого насильства особою або її представником, з`ясування обставин конфлікту та виявлення чинників і умов, які створюють або можуть створювати небезпеку для цієї особи.
		За результатами заповнення форми оцінки ризиків вчинення домашнього насильства поліцейський уповноваженого підрозділу поліції визначає рівень небезпеки, який ураховується під час винесення термінового заборонного припису стосовно кривдника, вжиття інших заходів для припинення такого насильства, недопущення його продовження чи повторного вчинення, надання допомоги постраждалим особам.
		Фактори небезпеки/ризику щодо вчинення домашнього насильства визначаються за результатами оцінки дій кривдника, які свідчать про ймовірність настання летальних наслідків у разі вчинення домашнього насильства, і представлені у формі оцінки ризиків вчинення домашнього насильства у вигляді питань, на які відповідає поліцейський уповноваженого підрозділу поліції за результатами спілкування з постраждалою особою, та загальної оцінки ситуації вчинення домашнього насильства з метою виявлення вірогідності продовження чи повторного вчинення домашнього насильства, настання тяжких або особливо тяжких наслідків його вчинення, а також смерті такої особи.
		У разі виявлення будь-яких інших чинників/обставин за результатами оцінки ситуації, які можуть вплинути на рівень небезпеки (ризику) вчинення домашнього насильства, поліцейський уповноваженого підрозділу поліції у позиції "Зауваження поліцейського уповноваженого підрозділу поліції щодо будь-яких інших чинників/обставин, які підвищують/знижують рівень загрози життю та здоров`ю постраждалої особи" форми оцінки ризиків вчинення домашнього насильства робить запис про наявність таких чинників/обставин, їхні можливі наслідки та надає інші зауваження щодо них.
		У зв`язку з тим, що кожна окрема ситуація може мати унікальні чинники/обставини, які впливають на рівень небезпеки та ризик летального випадку, пов`язаного з насильством, не передбачені формою оцінки ризиків вчинення домашнього насильства, поліцейський уповноваженого підрозділу поліції на власний розсуд може оцінити рівень небезпеки як високий, якщо він/вона вважає, що постраждала особа перебуває в потенційно небезпечній ситуації або яка може спричинити смерть особи або інші тяжкі наслідки.
		Про наявність та можливі наслідки дії таких чинників/обставин поліцейський уповноваженого підрозділу поліції робить запис у відповідній позиції форми оцінки ризиків вчинення домашнього насильства.
		Дві відповіді "Так" на запитання з №1-6 та на будь-яку кількість запитань з №7-27 форми оцінки ризиків вчинення домашнього насильства, а також якщо поліцейський уповноваженого підрозділу поліції вважає, що постраждала особа перебуває в ситуації, яка може спричинити її смерть або інші тяжкі наслідки, оцінюється як високий рівень небезпеки. Відповідь "Так" на одне запитання з № 1-6 та на щонайменше сім і більше запитань з № 7-27 або жодної відповіді на запитання з № 1-6, але не менше чотирнадцяти позитивних відповідей на запитання з №7-27 форми оцінки ризиків вчинення домашнього насильства оцінюється як середній рівень небезпеки. Відповідь "Так" на одне запитання з № 1-6 та на не більше ніж шість запитань з №7-27 або не більше тринадцяти позитивних відповідей на запитання з № 7-27 форми оцінки ризиків вчинення домашнього насильства оцінюється як низький рівень небезпеки. Якщо на всі запитання отримано відповіді "Без відповіді / Невідомо", поліцейський уповноваженого підрозділу поліції на свій розсуд може оцінити ситуацію як таку, що має високий рівень небезпеки.
		Залежно від визначеного рівня небезпеки, яка загрожує постраждалій особі, поліцейський уповноваженого підрозділу поліції приймає рішення щодо необхідності винесення термінового заборонного припису стосовно кривдника та застосування заходів, передбачених  частиною другою  статті 25 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству". Якщо рівень небезпеки оцінюється як низький або середній, а інші чинники/обставини, що можуть вплинути на рівень небезпеки, відсутні, терміновий заборонний припис стосовно кривдника виноситься на розсуд поліцейського уповноваженого підрозділу поліції. У разі високого рівня небезпеки поліцейський уповноваженого підрозділу поліції обов`язково виносить терміновий заборонний припис стосовно кривдника.
		Після проведення оцінки ризиків поліцейський уповноваженого підрозділу поліції долучає форму оцінки ризиків вчинення домашнього насильства до матеріалів, зібраних за фактом такого насильства.
		Системний аналіз наведених положень свідчить про те, що терміновий заборонний припис стосовно кривдника виноситься уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України у разі існування безпосередньої загрози життю чи здоров`ю постраждалої особи з метою негайного припинення домашнього насильства, недопущення його продовження чи повторного вчинення. При винесенні припису працівник уповноваженого підрозділу поліції отримує пояснення від кривдника, постраждалої особи (її представника), свідка(ів) (у разі наявності). При цьому, терміновий заборонний припис виноситься за результатами оцінки ризиків, які враховуються поліцейським уповноваженого підрозділу поліції під час винесення такого припису. 
		Відтак, у разі звернення постраждалої особи із заявою щодо вчинення домашнього насильства поліцейський уповноваженого підрозділу поліції повинен здійснити перевірку інформації, що зазначена у відповідній заяві, встановити форму домашнього насильства, а також пересвідчитися у тому, що таке дійсно створило безпосередню загрозу життю чи здоров`ю постраждалої особи. 
		В ході судового розгляду встановлено, що підставою для винесення термінового заборонного припису стосовно ОСОБА_2 серії АА №037908 від 12 жовтня 2020 року слугувала заява ОСОБА_3 про вчинення 12 жовтня 2020 року ОСОБА_2 психологічного домашнього насильства відносно неї та їхнього сина ОСОБА_4 . 
		Водночас, ані в заяві, ані в поясненнях ОСОБА_3 не зазначено в чому саме проявилося психологічне насильство, що унеможливлює встановити форму прояву домашнього насильства (якщо таке насправді мало місце).
		Слід звернути увагу на приписи статті 1 Закону №2229-VIII, якою визначено, що психологічне насильство включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.
		Окрім того, матеріали, на підставі яких складено терміновий заборонний припис стосовно кривдника від 12 жовтня 2020 року, не містять жодного доказу в підтвердження вжиття заходів дільничним офіцером поліції Вінницького відділу поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області старшого лейтенанта ОСОБА_1 задля здійснення перевірки інформації щодо наявності підстав для винесення термінового заборонного припису.
		Отже, терміновий заборонний припис винесений лише на підставі обставин, що наведені у заяві ОСОБА_3 .
		Більше того, такі матеріали не містять доказів існування безпосередньої загрози життю чи здоров`ю постраждалої особи ОСОБА_3 чи ОСОБА_4 , що є обов`язковою передумовою для вжиття такого заходу, як складення термінового заборонного припису.
		Відтак, за відсутності достатніх підстав та доказів винесення термінового заборонного припису слід визнати безпідставним.
		Привертає увагу також і те, що у формі оцінки ризиків вчинення домашнього насильства відповідачем визначено рівень небезпеки як середній, що відповідно до пункту 7 Порядку №369/180 не є обов`язковою підставою для винесення термінового заборонного припису. 
		З огляду на викладене суд доходить висновку про обґрунтованість тверджень представника позивача щодо безпідставності винесення термінового заборонного припису стосовно ОСОБА_2 .
		Відтак, терміновий заборонний припис стосовно кривдника серії АА №037908, що складений 12 жовтня 2020 року дільничним офіцером поліції Вінницького відділу поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області старшим лейтенантом ОСОБА_1 , є протиправним та підлягає скасуванню.
		Відповідно до статей 9, 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно зі статтею 90 цього Кодексу оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.
		Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази відповідача на підтвердження правомірності винесення тимчасового заборонного припису, та докази, надані представником позивача, суд доходить висновку, що позовні вимоги належить задовольнити.
		Керуючись статтями 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 134, 139, 241, 245, 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, 
		ВИРІШИВ:
		Позовну заяву   ОСОБА_2 задовольнити.
		Визнати протиправним та скасувати терміновий заборонний припис стосовно кривдника серії АА №037908, що складений 12 жовтня 2020 року дільничним офіцером поліції Вінницького відділу поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області старшим лейтенантом Бурлакою Олександром Сергійовичем.
		 
		Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 КАС України.
		Відповідно до частини 1 статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		 
		Позивач: ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 )
		Відповідач: дільничний офіцер поліції Вінницького відділу поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області старший лейтенант Бурлака Олександр Сергійович (місцезнаходження: 21018, м. Вінниця, вул. Пирогова, 4а)
		 
		Рішення суду у повному обсязі складено 25.01.2021
		 
		 
		Суддя                                                                                   Яремчук Костянтин Олександрович

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...