Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 562/1897/18 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із трудових правовідносин, з них.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 10.02.2021. Забезпечено надання загального доступу: 10.02.2021.
Дата набрання законної сили: 09.02.2021
Номер судового провадження: 61-22382ск19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Постанова 
		Іменем України
		 
		09 лютого 2021 року
		м. Київ
		 
		справа № 562/1897/18
		провадження № 61-22382св19 
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Зайцева А. Ю. (суддя-доповідач), Жданової В. С., Коротенка Є. В., 
		 
		учасники справи:
		позивач -  ОСОБА_1 ,
		відповідач - Здолбунівська музична школа Здолбунівської районної ради Рівненської області, 
		 
		розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження без повідомлення учасників цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Здолбунівської музичної школи Здолбунівської районної ради Рівненської області про зобов`язання вчинити певні дії
		 
		за касаційною скаргою  ОСОБА_1 на постанову Рівненського апеляційного суду від 14 листопада 2019 рокуу складі колегії суддів:            Гордійчук С. О., Боймиструка С. В., Шимків С. С.,
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		1. Описова частина
		Короткий зміст позовних вимог
		 
		У травні 2018 року  ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, у якому просила: зобов`язати Здолбунівську музичну школу Здолбунівської районної ради Рівненської області (далі - Здолбунівська музична школа) зарахувати до стажу педагогічної роботи період її роботи на посаді викладача по класу акордеона Здолбунівської музичної школи з 30 жовтня 1998 року до 14 липня 1999 року та       з 01 вересня 1999 року до 19 травня 2000 року, що дає право на надбавку до заробітної плати за вислугу років від посадового окладу; зобов`язати Здолбунівську музичну школуперерахувати та виплатити їй щомісячну надбавку за вислугу років у відсотках до посадового окладу залежно від стажу педагогічної роботи, що становить 18 років.
		 
		Обґрунтовуючи позовні вимоги, ОСОБА_1 посилалася на те, що наказом по Здолбунівській дитячій музичній школі від 30 жовтня 1998 року № 67 її було прийнято на посаду викладача по класу акордеона на період навчання учнів за рахунок позабюджетних спеціальних коштів з неповним педагогічним навантаженням з погодинною оплатою та звільнено наказом від 14 липня           1999 року № 102 за власним бажанням з 28 липня 1999 року. Наказом                               від 01 вересня 1999 року № 114 її було прийнято на посаду викладача по класу акордеона на період навчання учнів за рахунок позабюджетних спеціальних коштів з неповним педагогічним навантаженням з погодинною оплатою                        з 02 вересня 1999 року до 31 травня 2000 року та звільнено наказом від 19 травня 2000 року № 172 за закінченням строку домовленості. 01 вересня 2000 року вона була прийнята на посаду викладача по класу акордеона Здолбунівської музичної школи де і продовжує працювати. Зазначала, що її педагогічний стаж становить понад 18 років, однак відповідач відмовляється зарахувати період роботи                  з 30 жовтня 1998 року до 01 січня 2000 року до педагогічного стажу та виплачувати відповідну надбавку за педагогічний стаж. Посилалась на те, що згідно                          з Порядком виплати надбавок за вислугу років педагогічним та науково-педагогічним працівникам навчальних закладів і установ освіти, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 31 січня 2001 року № 78 (далі - Порядок виплати надбавок), є трудова книжка та інші документи, що відповідно до законодавства підтверджують стаж роботи, вважала дії відповідача незаконними, оскільки вказані періоди її роботи відповідач не врахував, що вплинуло на розмір її надбавки за вислугу років. У зв`язку з цим просила позов задовольнити.
		 
		Короткий зміст рішення суду першої інстанції
		 
		Здолбунівський районний суд Рівненської області рішенням від 15 листопада   2018 року позов ОСОБА_1 задовольнив. Зобов?язав Здолбунівську музичну школу зарахувати до стажу педагогічної роботи ОСОБА_1 період роботи на посаді викладача по класу акордеона Здолбунівської музичної школи з 30 жовтня            1998 року до 14 липня 1999 року та з 02 вересня 1999 року до 19 травня 2000 року до педагогічного стажу, що дає право на надбавку до заробітної плати за вислугу років від посадового окладу. Зобов?язав Здолбунівську музичну школу перерахувати та виплатити ОСОБА_1 щомісячну надбавку за вислугу років                       у відсотках до посадового окладу залежно від стажу педагогічної роботи відповідно до Закону України «Про освіту» з урахуванням раніше виплачених сум. Вирішив питання про розподіл судових витрат.
		 
		Суд першої інстанції мотивував рішення тим, що держава гарантує забезпечення педагогічним та науково-педагогічним працівникам виплати надбавок за вислугу років щомісяця у відсотках до посадового окладу (ставки заробітної плати) залежно від стажу педагогічної роботи, тому відповідач безпідставно не зарахував до педагогічного стажу позивачки період роботи з 30 жовтня 1998 року до 14 липня 1999 року та з 01 вересня 1999 року до 19 травня 2000 року, який підтверджується записами у трудовій книжці, і неправильно нараховував їй надбавку за вислугу років. Оскільки позивачка звернулася до суду із позовом             у зв`язку з порушенням відповідачем законодавства про оплату праці, то вона мала право на звернення до суду з позовом про стягнення належної їй заробітної плати без обмеження будь-яким строком (частина друга статті 233 КЗпП України).
		 
		Справу суди розглядали неодноразово.
		 
		Рівненський апеляційний суд постановою від 19 лютого 2019 року рішення Здолбунівського районного суду Рівненської області від 15 листопада 2018 року скасував та ухвалив нове судове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовив. 
		 
		Верховний Суд постановою від 05 червня 2019 року постанову Рівненського апеляційного суду від 19 лютого 2019 року скасував, справу передав на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
		 
		Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
		 
		Рівненський апеляційний суд постановою від 14 листопада 2019 року рішення Здолбунівського районного суду Рівненської області від 15 листопада 2018 року    в частині зобов`язання Здолбунівської музичної школи зарахувати до стажу педагогічної роботи ОСОБА_1 період роботи на посаді викладача по класу акордеона з 30 жовтня 1998 року до 14 липня 1999 року скасував та ухвалив нове судове рішення, яким у задоволенні цих вимог відмовив. В іншій частині рішення місцевого суду залишив без змін. Вирішив питання про розподіл судових витрат.
		 
		Апеляційний суд мотивував постанову тим, що робота ОСОБА_1 за період               1998-1999 навчальний рік становила менше ніж 180 годин на навчальний рік, цей період не підлягає зарахуванню до педагогічного стажу для виплати надбавки за вислугу років, а тому немає підстав для задоволення позовних вимог за цей період роботи. Разом з тим апеляційний суд встановив, що за період роботи                з 02 вересня 1999 року до 01 червня 2000 року ОСОБА_1 було нараховано та виплачено заробітну плату в розмірі 221,49 грн, що відповідає                                            180 відпрацьованим годинам на навчальний рік, тобто цей період підлягає зарахуванню до стажу педагогічної роботи позивачки для виплати надбавки за вислугу років. Таким чином, висновок суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог в цій частині є правильним. Також апеляційний суд дійшов висновку про безпідставність доводів апеляційної скарги про те, що позивач               в частині вимоги про перерахунок педагогічного стажу пропустила тримісячний строк звернення до суду, оскільки строк звернення до суду за вирішенням спору в частині вимоги про перерахунок педагогічного стажу перервався унаслідок пред`явлення особою позову, а його перебіг почався заново з 16 травня 2018 року. 
		 
		Короткий зміст касаційної скарги та її узагальнені аргументи, позиції інших учасників справи
		 
		У грудні 2019 року  ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила скасувати постанову Рівненського апеляційного суду від 14 листопада 2019 року в частині скасування рішення Здолбунівського районного суду Рівненської області від 15 листопада 2018 року щодо вирішення вимог про зобов`язання Здолбунівської музичної школи зарахувати до стажу педагогічної роботи ОСОБА_1 період роботи на посаді викладача по класу акордеона з 30 жовтня 1998 року             до 14 липня 1999 року і залишити без змін рішення Здолбунівського районного суду Рівненської області від 15 листопада 2018 року.
		 
		Касаційна скарга мотивована тим, що висновки апеляційного суду про правильне обчислення трудового стажу  ОСОБА_1 , виплати надбавки до заробітної плати за 1998-1999 навчальний рік суперечать нормам Конституції України та трудового законодавства, фактичним обставинам справи. Скасовуючи рішення місцевого суду в частині вирішення вимог щодо зарахування до педагогічного стажу роботи період за 1998-1999 навчальний рік, апеляційний суд посилався на те, що за цей період навантаження в  ОСОБА_1 становило менше 180 годин. При цьому суд навів відповідні розрахунки, посилаючись на довідку від 15 жовтня 2019 року                        № 01-36/246. На думку позивачки, ця довідка не може бути доказом у справі, оскільки вона надана з порушенням норм ЦПК України, а вона була подана до апеляційного суду, а не до місцевого суду. Будь-яких поважних причин несвоєчасного подання цього документа суд не встановив. Крім того, наведені         в довідці розрахунки ні юридично, ні документально не підтверджені. Відомості, що в них містяться, є суперечливими та непослідовними. На виконання вказівок Верховного Суду позивачка надала апеляційному суду письмові докази, що підтверджують факт її роботи на посаді викладача в 3долбунівській музичній школі за період часу з 30 жовтня 1998 року до 01 червня 2000 року, а саме: заяви начальнику Здолбунівського відділу обслуговування громадян Рівненського ОПФУ в Рівненські області, довідки вказаного відділу, витягу з електронних відомостей про розрахунок стажу; довідку архівного відділу Здолбунівської районної державної адміністрації, довідку відділу культури Здолбунівської районної державної адміністрації; довідку Здолбунівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 6. Ці документи суд апеляційної інстанції проігнорував, не надавши їм жодної оцінки. Право позивачки на зарахування роботи до педагогічного стажу, на отримання надбавки підтверджується записами в трудовій книжці, інших документах . Незарахування спірного періоду до педагогічного стажу призвело до неправильного нарахування заробітної плати. Висновок апеляційного суду, що позивачка не має трудового стажу для призначення надбавки, суперечить записам у трудовій книжці, нормам трудового законодавства. Крім того, тарифікаційні списки, на які посилається відповідач, аж ніяк не можуть спростовувати записи в трудовій книжці.
		 
		У січні 2020 року Здолбунівська музична школа подала відзив на касаційну скаргу, в якому просила залишити її без задоволення, а оскаржувану постанову - без змін, посилаючись на те, що вона є законною і обґрунтованою. Доводи, наведені                   в касаційній скарзі, не відповідають дійсним обставинам справи, не ґрунтуються на вимогах закону, не спростовують доведені обставини і не обґрунтовують порушення судом норм матеріального та процесуального права, які давали би підстави для скасування оскаржуваного судового рішення. 
		 
		Рух справи в суді касаційної інстанції
		 
		Ухвалою Верховного Суду від 17 грудня 2019 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.
		 
		27 січня 2020 року справа № 562/1897/18 надійшла до Верховного Суду.
		 
		Розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного цивільного суду від 14 грудня 2020 року                                       № 3127/0/226-20 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями та визначено колегію суддів.
		 
		Фактичні обставини справи
		 
		Суди попередніх інстанцій встановили, що наказом директора по Здолбунівській дитячій музичній школі від 30 жовтня 1998 року № 67 ОСОБА_1 прийнята на посаду викладача по класу акордеона на період навчання учнів за рахунок позабюджетних спеціальних коштів з неповним педагогічним навантаженням з погодинною оплатою.
		 
		Наказом директора Здолбунівської дитячої музичної школи від 14 липня 1999 року               № 102 ОСОБА_1 звільнено за власним бажанням з 28 липня 1999 року.
		 
		Наказом директора Здолбунівської дитячої музичної школи від 01 вересня          1999 року № 114 ОСОБА_1 прийнято на посаду викладача по класу акордеона Здолбунівської музичної школи на період навчання учнів за рахунок позабюджетних спеціальних коштів з неповним педагогічним навантаженням                    з погодинною оплатою з 02 вересня 1999 року до 31 травня 2000 року та звільнено наказом від 19 травня 2000 року № 172 по закінченню строку домовленості.
		 
		З 01 вересня 2000 року ОСОБА_1 продовжила працювати у відповідача викладачем по класу акордеона з неповним педагогічним навантаженням, який зараховано до спеціального стажу.
		 
		З довідки відділу культури і туризму Здолбунівської районної адміністрації Рівненської області від 15 жовтня 2019 року № 01-36/246 встановлено, що для визначення оплати праці педагогічному працівнику за одну годину у спірний період використовувалась формула ПО:21:4,26, де ПО - посадовий оклад, 21 - середня кількість годин за ставку, 4,26 - коефіцієнт для нарахування заробітної плати з погодинною оплатою.
		 
		Посадовий оклад педагогічного працівника в період з 01 вересня 1998 року                  до 01 вересня 2000 становив 110 грн.
		 
		Відповідно до формули, вартість однієї години фактично за вказаний період становила 1,23 грн (110 : 21 : 4,26 = 1,23).
		 
		Згідно з довідкою про розмір заробітної плати від 07 березня 2017 року ОСОБА_1 за період роботи в Здолбунівській музичній школі з 30 жовтня 1998 року                      до 28 липня 1999 року була нарахована та виплачена заробітна плата у розмірі 122,96 грн. 
		 
		Оскільки одна година фактично педагогічному працівнику оплачувалася в розмірі 1,23 грн, кількість відпрацьованих годин ОСОБА_1 за 1998-1999 навчальний рік становила 100 (122,96 : 1,23 = 99,97).
		 
		Робота ОСОБА_1 за період 1998-1999 навчальний рік становила менше ніж                180 годин на навчальний рік, і цей період не підлягає зарахуванню до педагогічного стажу для виплати надбавки за вислугу років.
		 
		За період роботи з 02 вересня 1999 року до 01 червня 2000 року ОСОБА_1 було нараховано та виплачено заробітну плату у розмірі 221,49 грн, що відповідає          180 відпрацьованим годинам на навчальний рік (221,49 : 1,23 = 180). А отже, цей період підлягає зарахуванню до стажу педагогічної роботи позивачки для виплати надбавки за вислугу років.
		 
		2. Мотивувальна частина
		Позиція Верховного Суду
		 
		08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року                   № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ», частиною другою розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» якого встановлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
		 
		Оскільки касаційна скарга надійшла до Верховного Суду до 08 лютого 2020 року, її розгляд Верховний Суд здійснює за правилами ЦПК України в редакції, що діяла до 08 лютого 2020 року.
		 
		Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
		 
		Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. 
		 
		Зміст прохальної частини касаційної скарги з урахуванням принципу диспозитивності свідчить про те, що постанова Рівненського апеляційного суду від 14 листопада 2019 року оскаржена лише в частині вирішення вимог про зобов`язання Здолбунівської музичної школи зарахувати до стажу педагогічної роботи ОСОБА_1 період роботи на посаді викладача по класу акордеона                           з 30 жовтня 1998 року до 14 липня 1999 року, а тому переглядається лише в частині відмови у задоволенні цих вимог. 
		 
		Перевіривши аргументи касаційної скарги та матеріали справи, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку про відсутність передбачених законом підстав для задоволення касаційної скарги, виходячи з такого.
		 
		Мотиви і доводи Верховного Суду та застосовані норми права
		 
		Відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
		 
		Статтею 28 Закону України «Про освіту», чинного на час виникнення спірних правовідносин, було визначено, що система освіти складається із навчальних закладів, наукових, науково-методичних і методичних установ, науково-виробничих підприємств, державних і місцевих органів управління освітою та самоврядування в галузі освіти.
		 
		Згідно зі статтею 29 Закону України «Про освіту», чинного на час виникнення спірних правовідносин, структура освіти включає, поряд з іншими видами, також позашкільну освіту.
		 
		Відповідно до статті 12 Закону України «Про позашкільну освіту» та пункту                   6 Переліку типів позашкільних навчальних закладів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06 травня 2001 року № 433, до позашкільних навчальних закладів відносяться початкові спеціалізовані мистецькі навчальні заклади (школи естетичного виховання: музичні, художні, хореографічні, театральні, хорові, мистецтв та інші).
		 
		У пункті 4 Порядку виплати надбавокзазначено, що працівникам підприємств, установ, організацій, які крім основної роботи займалися викладацькою роботою у навчальних закладах обсягом не менше ніж 180 годин на навчальний рік, до стажу педагогічної роботи для виплати надбавки за вислугу років зараховуються місяці, протягом яких проводилася викладацька робота.
		 
		Працівникам підприємств, установ, організацій, які крім основної роботи працювали за сумісництвом на посадах науково-педагогічних або педагогічних працівників з обсягом роботи не менше ніж на 0,25 посадового окладу (ставки заробітної плати), до стажу педагогічної роботи для виплати надбавки за вислугу років зараховується період роботи на цих посадах.
		 
		Результат аналізу зазначених норм дає підстави для висновку, що зарахування роботи на посаді викладача (у тому числі й у позашкільному закладі освіти) до спеціального педагогічного стажу не ставиться в залежність від того, було це основним місцем роботи особи чи за сумісництвом, за умови, якщо викладацька робота за сумісництвом займає не менше ніж 180 годин на навчальний рік, а також якщо працівникам підприємств, установ, організацій, які крім основної роботи працювали за сумісництвом на посадах науково-педагогічних або педагогічних працівників з обсягом роботи не менше ніж на 0,25 посадового окладу (ставки заробітної плати). 
		 
		Зазначений висновок відповідає правовому висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеному у постанові від 30 січня 2019 року у справі № 876/5312/17 (провадження № 11-860апп18).
		 
		Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
		 
		Частково скасовуючи рішення місцевого суду в оскаржуваній частині, апеляційний суд виходив з того, що згідно з довідкою про розмір заробітної плати      від 07 березня 2017 року ОСОБА_1 за період роботи в Здолбунівській музичній школі з 30 жовтня 1998 року до 28 липня 1999 року було нараховано та виплачено заробітну плату в розмірі 122,96 грн. Оскільки одна година фактично педагогічному працівникові оплачувалася у розмірі 1,23 грн, кількість відпрацьованих годин ОСОБА_1 за 1998-1999 навчальний рік становила                    100 (122,96 : 1,23 = 99,97). Отже, робота ОСОБА_1 за період 1998-1999 навчальний рік становила менше ніж 180 годин на навчальний рік, іцей період не підлягає зарахуванню до педагогічного стажу для виплати надбавки за вислугу років.
		 
		Такий висновок апеляційного суду є обґрунтованим, а доводи касаційної скарги про неправильне застосування норм матеріального права не заслуговують на увагу, оскільки суд встановив, що робота  ОСОБА_1 за спірний період становиламенше ніж 180 годин на навчальний рік, а тому цей період не підлягає зарахуванню до педагогічного стажу для виплати надбавки за вислугу років. Водночас суд касаційної інстанції є судом права, а не факту, і згідно з вимогами процесуального закону не здійснює переоцінку доказів у зв`язку з тим, що це знаходиться поза межами його повноважень.
		 
		Помилковими є і аргументи касаційної скарги про те, що висновок апеляційного суду щодо відсутності у позивачки трудового стажу для призначення надбавки          у спірний період суперечить записам в трудовій книжці, оскільки запис в трудовій книжці сам по собі не свідчить про автоматичну наявність стажу педагогічної роботи, необхідного для виплати надбавки за вислугу років, тому що для цього необхідно відпрацювати не менше ніж 180 годин на навчальний рік або мати обсяг роботи не менше ніж на 0,25 посадового окладу (ставки заробітної плати), чого позивачка не довела.
		 
		Згідно з частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
		 
		Відповідно до частин першої-третьої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
		 
		Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
		 
		Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
		 
		Доводи касаційної скарги про те, що апеляційний суд всупереч вимогам ЦПК України взяв до уваги довідку від 15 жовтня 2019 року № 01-36/246, не свідчать про порушення цим судом вимог ЦПК України, оскільки Верховний Суд, направляючи справу на новий розгляд, зазначив, що суд апеляційної інстанції не забезпечив повний та всебічний розгляд справи, не дослідив питання чи займала викладацька робота позивачки у спірний період не менше ніж 180 годин на навчальний рік, а також становив обсяг роботи не менше ніж на 0,25 посадового окладу (ставки заробітної плати), як це передбачено пунктом 4 Порядку виплати надбавок. У зв`язку з цим апеляційний суд на виконання вказівок Верховного Суду зобов`язаний був встановити ці обставини на підставі належних та достовірних доказів, поданих сторонами.
		 
		Встановлення обставин справи, дослідження доказів та надання правової оцінки цим доказам є повноваженнями судів першої й апеляційної інстанцій і не належить до компетенції касаційного суду. 
		 
		У зв`язку з цим не заслуговують на увагу інші доводи касаційної скарги, оскільки вони в сукупності зводяться до неправильного розуміння заявником вимог законодавства та власного тлумачення характеру спірних правовідносин, що не може бути підставою для скасування оскаржуваного судового рішення.
		 
		Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
		 
		Оскаржувана постанова апеляційного суду відповідає вимогам закону, і підстав для її скасування немає.
		 
		Керуючись статтями 400, 401, 409, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду 
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. 
		 
		Постанову Рівненського апеляційного суду від 14 листопада 2019 року залишити без змін. 
		 
		Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає. 
		 
		Судді:   А. Ю. Зайцев   В. С. Жданова   Є. В. Коротенко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...