Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 385/939/16-к : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов'язаної з наданням публічних послуг; Прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою.
Надіслано для оприлюднення: 09.02.2021. Зареєстровано: 10.02.2021. Забезпечено надання загального доступу: 11.02.2021.
Дата набрання законної сили: 02.02.2021
Номер судового провадження: 11-кп/4809/28/21
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12016120000000058

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		Кропивницький апеляційнийсуд 
		№ провадження 11-кп/4809/28/21 Головуючий у суді І-ї інстанції  ОСОБА_1  
		Категорія 368 (168) Доповідач в колегії апеляційного суду         ОСОБА_2  
		 
		УХВАЛА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		02.02.2021 року                        м. Кропивницький
		 
		Колегія суддів Кропивницького апеляційного суду у складі:
		головуючого судді ОСОБА_2 
		суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 
		секретар  ОСОБА_5 .
		За участі учасників судового провадження:
		прокурора  ОСОБА_6 , ОСОБА_7 
		захисника  адвоката ОСОБА_8 ,
		обвинуваченої  ОСОБА_9 ,
		розглянула у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12016120000000058 по обвинуваченню ОСОБА_9 , за апеляційними скаргами прокурора у кримінальному провадженні та обвинуваченої ОСОБА_9 , на вирок Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 28.03.2017, яким
		ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженку с.Комишевате Новоукраїнського району Кіровоградської області, українку, громадянку України, працюючу Чемерпільським сільським головою, одружену, з вищою освітою, зареєстровану та проживаючу в АДРЕСА_1 , раніше не судиму,
		визнано винуватою та засуджено:
		- за ч. 1 ст. 366 КК України до покарання у виді обмеження волі строком на 1 рік з позбавленням права обіймати постійно чи тимчасово на підприємствах, в установах чи організаціях державної форми власності посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов`язків, або виконувати такі обов`язки за спеціальним повноваженням строком на 2 роки;
		- за ч. 3 ст. 368 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років, з позбавленням права постійно чи тимчасово здійснювати функції представників влади, а також обіймати постійно чи тимчасово на підприємствах, в установах чи організаціях державної форми власності посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов`язків, або виконувати такі обов`язки за спеціальним повноваженням строком на 3 роки, з конфіскацією всього майна, яке є її власністю.
		На підставі ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначено ОСОБА_9 покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років, з позбавленням права постійно чи тимчасово здійснювати функції представників влади, а також обіймати постійно чи тимчасово на підприємствах, в установах чи організаціях державної форми власності посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов`язків, або виконувати такі обов`язки за спеціальним повноваженням строком на 3 (три) роки, з конфіскацією всього майна, яке є її власністю.
		На підставі ч. 5 ст. 72 КК України зараховано у строк відбування покарання ОСОБА_9 строк попереднього ув`язнення з 01.06.2016 по 03.06.2016 із розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.
		Стягнуто з ОСОБА_9 на користь держави процесуальні витрати по кримінальному провадженню в розмірі 3083 грн. 86 коп.
		Вирішено питання, щодо речових доказів по справі.
		ВСТАНОВИЛА:
		Вироком суду першої інстанції, обвинувачена ОСОБА_9 визнана винною в тому, що вона вчинила складання та видачу службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів ч.1 ст.366 КК України; Одержання службовою особою, неправомірної вигоди для себе за вчинення службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища, вчинене службовою особою, яка займає відповідальне становище ч.3 ст.368 КК України, за наступних обставин.
		Так, ОСОБА_9 , відповідно до рішення Чемерпільської сільської ради сьомого скликання за №1 від 15.11.2015 обрана Чемерпільським сільським головою Гайворонського району, Кіровоградської області, яка відповідно до примітки 1 до ст. 364, ст. 12 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування», являється службовою особою, яка відповідно до примітки 2 до ст. 368 КК України займає відповідальне становище.
		24.05.2016 близько 13.00 годині, громадянин ОСОБА_10 прийшов до Чемерпільської сільської ради, з метою отримати у власність земельну ділянку, де його спрямували до голови сільської ради ОСОБА_9 , так як виключно остання займається погодженням документів у сфері земельних відносин. В службовому кабінеті він повідомив ОСОБА_9 , що має на меті взяти у приватну власність земельну ділянку, що розташована на території с. Березівка з метою ведення індивідуального садівництва. В свою чергу ОСОБА_9 повідомила, що дійсно на території сільської ради є вільні земельні ділянки, які можна отримати у приватну власність. Однак у зв`язку із тим, що орієнтована вартість земельної ділянки зі слів ОСОБА_9 складає 5000 грн., дану суму ОСОБА_10 має сплатити їй особисто, а після сплати вона видасть йому рішення Чемерпільської сільської ради про надання дозволу на розробку проекту землеустрою на земельну ділянку площею 0,12 га для ведення індивідуального садівництва та в подальшому після розроблення відповідної технічної документації, видасть рішення про затвердження проекту землеустрою та передачу у приватну власність вищевказаної земельної ділянки.
		ОСОБА_10 усвідомлюючи, що земельну ділянку в інший спосіб не отримає, вирішив погодитись на пропозицію ОСОБА_9 , попередньо звернувшись із заявою про вимагання з нього неправомірної вигоди до СБУ, та після чого домовився з нею про зустріч 01.06.2016, на яку мав принести грошові кошти, а ОСОБА_9 в свою чергу підготує відповідне рішення.
		01.06.2016 близько 16 години 05 хвилин ОСОБА_10 прийшов до службового кабінету ОСОБА_9 , що знаходиться в приміщенні Чемерпільської сільської ради, що розташована по вул. Центральній 3, с. Чемерпіль, Гайворонського району, Кіровоградської області, де ОСОБА_10 передав ОСОБА_9 5000 грн, а остання у свою чергу взяла дані грошові кошти та передала ОСОБА_10 рішення за № 109 від 01.06.2016 «Про надання дозволу на складання проекту землеустрою, щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_10 » загальною площею 0,12 га для ведення індивідуального садівництва. Після чого ОСОБА_9 , була затримана працівниками правоохоронних органів, де під час проведення огляду у вищевказаному кабінеті в особистій сумці ОСОБА_9 виявлено та вилучено грошові кошти в сумі 5000 тисяч гривень, які одержала ОСОБА_9 від ОСОБА_10 у якості неправомірної вигоди.
		Крім того, 01.06.2016 ОСОБА_9 , з метою отримання неправомірної вигоди із ОСОБА_10 , усвідомлюючи, що депутатами Чемерпільської сільської ради дозвіл на складання проекту землеустрою ОСОБА_10 проголосоване не буде у зв`язку із тим, що останній із відповідною заявою на адресу вищевказаної сільської ради не звертався, склала завідомо підроблене рішення сьомої сесії сьомого скликання Чемерпільської сільської ради за №109 від 01.06.2016 «Про надання дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_10 загальною площею 0,12 га для ведення індивідуального садівництва».
		Таким чином, ОСОБА_9 складено завідомо неправдивий офіційний документ.
		У своїй апеляційній скарзі прокурор, не оспорюючи фактичних обставин справи та кваліфікацію дій обвинуваченої, просить скасувати вирок суду першої інстанції через невідповідність призначеного судом покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого та ухвалити новий вирок, за яким визнати ОСОБА_9 винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України та призначити покарання у виді 2 років обмеження волі з позбавленням права обіймати посади пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій строком на 3 роки, за ч. 3 ст. 368 КК України - 6 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій строком на 3 роки, з конфіскацією майна. На підставі ст. 70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_9 остаточне покарання у виді 6 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади пов`язані з виконанням організаційно - розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій строком на 3 роки з конфіскацією майна.
		Свої доводи прокурор мотивує тим, що судом при ухваленні вироку не враховано, що обвинувачена ОСОБА_9 свою вину у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 366 та ч. 3 ст. 368 КК України не визнала, навіть після підтвердження її доказами в ході судового розгляду, що в свою чергу характеризує її як особу, яка не усвідомила суспільну небезпечність свого діяння та не розкаялася у вчиненому.
		Вказує і на те, що судом зазначено, що обставиною, яка пом`якшує покарання є - неодноразові нагороди та відзнаки за активну участь у розвитку територіальної громади, але не врахував, що ці нагороди та відзнаки оголошувались з нагоди державних свят.
		Також, призначене судом покарання не є необхідним та достатнім для її виправлення та попередження нових злочинів та за своїм розміром є явно несправедливим унаслідок своєї м`якості, що згідно із ч. 2 ст. 409, ст. 414 КПК України є підставою для скасування судового рішення.
		Обвинувачена ОСОБА_9 в своїй апеляційній скарзі просить скасувати вирок суду першої інстанції та ухвалити новий, яким визнати її невинуватою у пред`явленому обвинувачені та закрити дане кримінальне провадження за недоведеністю її вини у вчиненні інкримінованих їй кримінальних правопорушень.
		Вважає вирок районного суду незаконним та необґрунтованим, винесеним з багато чисельними порушеннями вимог кримінально-процесуального законодавства.
		Вказує і на те, що своєї вини за ч. 1 ст. 366 та ч. 3 ст. 368 КК України вона не визнавала і не визнає повністю.
		На її думку районний суд не застосував ч. 2 ст. 11 КК України, де вказано, що «Не є злочином дія або бездіяльність, яка хоча формально містить ознаки будь - якого діяння, передбаченого цим кодексом, але через малозначність не становить суспільної небезпеки, тобто не заподіяла і не могла заподіяти істотної шкоди фізичній чи юридичній особі, суспільству або державі».
		В судовому провадженні, сторона обвинувачення не довела, що обвинувачена за ч. 1 ст. 366 КК України ОСОБА_9 становить суспільну небезпеку, тобто заподіяла чи могла заподіяти істотної шкоди фізичній чи юридичній особі, суспільству або державі.
		Вважає, що докази отримані в травні - червні 2016 року правоохоронними органами по підозрі та обвинуваченні її за ч.3 ст. 368 КК України є недопустимими, тобто істотно порушують права та свободи людини (п. 1 ст. 87 КПК України).
		У матеріалах кримінального провадження №12016120000000058 від 27.05.2016 знаходиться заява від 26.05.2016 ОСОБА_10 , який просить правоохоронні органи притягнути до відповідальності ОСОБА_11 , яка 25.05.2016 вимагала від нього неправомірну вигоду за вирішення питання, що входило до її компетенції.
		Вказує на те, що вона за своїми анкетними та паспортними даними не має жодного відношення до ОСОБА_11 .
		З огляду на викладене, вона без сумніву переконана, що всі матеріали кримінального провадження №12016120000000058 не можуть бути належними доказами по справі через їх не відповідність, фальсифікацію та провокацію.
		Згідно протоколу допиту свідка ОСОБА_10 від 10.06.2016 доведено в судовому провадженні, що даний свідок 01.06.2016 в службовому кабінеті Гайворонського МРВ УСБУ в Кіровоградській області в присутності двох понятих (жінок), отримав від працівників СБУ 5000 гривень для передачі їх ОСОБА_9 . Ці гривні було помічено з чотирьох сторін порошкоподібною речовиною (фарбою), сфотографовано, переписані номера, та серії купюр.
		Видали йому 5000 грн., щоб він передав їх ОСОБА_9 за покупку земельної ділянки 0,12 га. Цього дня біля 16.00 год ОСОБА_10 в кабінеті голови Чемерпільської сільської Ради виконав прохання працівників правоохоронних органів та передав 5000 гривень ОСОБА_9 .
		Крім цього, свідок ОСОБА_10 за проханням працівників правоохоронних органів зробив відео-зйомку скоєння злочину, без дозволу слідчого судді, чим було порушено п. 1 ст. 258, ст. 260 КПК України.
		Так, в судовому провадженні, заява ОСОБА_10 від 26.05.2016 «про притягнення ОСОБА_9 до відповідальності» не знайшла підтвердження, оскільки він пояснив суду, що бджіл у нього не було, присадибна ділянка 0.12 га. йому взагалі не потрібна, ніяких претензій та відношень до голови Чемерпільської сільської Ради не має. У заяві зазначена суперечлива дата 25.05.2016 зустрічі ОСОБА_10 з ОСОБА_11 . Суд, цю дату спростував, в обвинувальному вироку зазначив, що зустріч між ОСОБА_10 та ОСОБА_9 відбулась в травні місяці 2016 року, але травень місяць має 31 добу.
		Суд, не прийняв до уваги, що злочин за ч. 3 ст. 368 КК України по підозрі ОСОБА_9 , який було зареєстровано в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за № 12016120000000058, від 27.05.2016, а сам злочин за ч. 3 ст. 368, ч. 1 ст. 366 КК України вчинено 01.06.2016 за допомогою працівників правоохоронних органів (провокація підкупу, скоєння злочину), чим порушено ч. 1 ч. 2 п. 1 ч. 3 ст.87 КПК України.
		Досліджені в судовому засіданні докази не взяті до уваги, які могли істотно вплинути на висновки вироку. Так, протоколи допиту свідка ОСОБА_10 від 27.05.2016, від 10.06.2016, протокол освідування особи ОСОБА_9 від 01.06.2016, протокол допиту свідка ОСОБА_12 , протокол допиту свідка ОСОБА_13 в яких невірно зазначено номера кримінального провадження згідно з витягу з ЄРДР №12016120000000058.
		В протоколі огляду місця події від 01.06.2016, в протоколі затримання особи ОСОБА_9 від 01.06.2016, взагалі не вказано номер кримінального провадження згідно витягу з ЄРДР №12016120000000058.
		Судом також не взято до уваги те, що вона одержала 5000 гривень від ОСОБА_10 саме для потреб сільської Ради, тобто для держави: вивезення дров із лісу, опалення сільської Ради, дитячого садка, тощо.
		Заслухавши доповідача,обвинувачену ОСОБА_9 та в її інтересах захисника  адвоката ОСОБА_8 , які підтримали апеляційну скаргу обвинуваченої та заперечили проти задоволення апеляційної скарги прокурора,думку прокурора, який підтримав свою апеляційну скаргу та заперечив проти задоволення апеляційної скарги обвинуваченої, перевіривши матеріали кримінального провадження, провівши судове слідство в об`ємі допиту обвинуваченої, свідка ОСОБА_10 , дослідивши матеріали справи, зваживши доводи апеляційних скарг колегія суддів приходить до таких висновків.
		Обвинувачена ОСОБА_9 в ході апеляційного перегляду кримінального провадження надала суду показання, відповідно до яких вона не визнає свою вину у вчиненні інкримінованих їй злочинів. На її думку відбулася провокація неправомірної вигоди. Зазначила, що до неї дійсно тричі звертався ОСОБА_10 з питанням чи є земельні ділянки біля Бугу на продаж. Вона відповіла, що земля не продається. Тоді ОСОБА_10 пояснив, що хоче займатися бджільництвом, на що вона йому запропонувала придбати будинок в селі, однак ОСОБА_10 зазначив, що хоче землю «на дачах».Розповів, що він відпочивав у с. Березівці з друзями і запримітив там собі земельну ділянку. Вона пояснила, що на сьогоднішній день вільних земельних ділянок у них не має. Згодом вона запропонувала земельні ділянки своїх родичів. Втретє, коли ОСОБА_10 запитав про земельну ділянку, вони виїхали на місце і вона показала землю своїх родичів.Вперше ОСОБА_10 звернувся десь у травні. Кошти не пропонував і вона нічого не вимагала. Втретє, коли зустрілися, вона повідомила за скільки купила ці ділянки і він запропонував свою ціну. Вона брала кошти не для себе, а для потреб сільської ради. Правовстановлюючих документів на ці земельні ділянки не має. Вона продала право користування. Вона попросила землевпорядника, щоб той підготував висновок, але останній підготував ще й рішення. Однак графічні зображення не зробив і пояснив, що він не знає де ця земельна ділянка знаходиться. На сесії 01 червня 2016 року заяву ОСОБА_10 не розглядали. Заяви від ОСОБА_10 взагалі не було. Чому рішення № 109 про надання земельної ділянки ОСОБА_10 є з її підписом пояснити не змогла. На сесії ради розглядалося питання про надання їй відпустки. Ці земельні ділянки з 2011 року по 2016 рік пустували. Сільська рада не мала права розпоряджатись цими земельними ділянками.
		В подальшому, після з`ясування обставин справи та перевірки їх доказами, ОСОБА_9 , визнала, що її дії були неправомірними, проте кваліфікація її дій за ч.3 ст.368 КК України є помилковою, оскільки в її діях вбачаються ознаки злочину, передбаченого ч.1 ст.190 КК України та ч.1 ст.366 КК України. Тому вона просить суд перекваліфікувати її дії з ч.3 ст.368 КК України на ч.1 ст.190 КК України, та звільнити її від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності, а провадження в справі за ч.1 ст.366, ч.1 ст.190 КК України - закрити.
		Свідок ОСОБА_10 , у судовому засіданні апеляційного суду вказав, щовідпочивав з товаришами та зацікавився земельною ділянкою на території Чемерпільської сільської ради, для ведення сільського господарства, а саме для розведення бджіл. Інформацію про те куди звертатися дізнався від своїх товаришів, які там проживають. Звернувся в сільську раду. Зустрівся з сільським головою і запитав чи є земельні ділянки біля р.Буг. Це було в травні 2016 року. ОСОБА_9 сказала, що необхідно зачекати. Через деякий час він їй зателефонував, вона сказала, щоб приїхав і подивився. Вони поїхали в с. Березівка подивиться на земельну ділянку. Йому сподобалась земельна ділянка. ОСОБА_9 сказала, що це буде коштувати 5000 грн. Потім він звернувся в держгеокадастр, щоб проконсультуватися як можна отримати земельну ділянку, йому пояснили, що це має бути безкоштовно. Звернувся до працівників СБУ, коли дізнався про суму земельної ділянки, оскільки зрозумів, що це буде неправомірно та незаконно. Повідомив, що раніше працював на державній службі, а саме на посаді завідувача сектору з питань запобігання та виявлення корупції. У той же день коли йому зателефонувала голова, він приїхав разом зі своєю дружиною до сільської ради. Зайшов до неї в кабінет, де вона йому запропонувала проїхати подивитися земельну ділянку. Всі сіли в його машину і поїхали дивитися земельну ділянку в с. Березівку. Запитав коли буде рішення, ОСОБА_9 відповіла, що коли привезете 5000 грн, тоді і будемо розмовляти. В той же день зателефонував у СБУ і повідомив, що з нього неправомірно вимагають кошти. Потім у м. Гайворон Кіровоградської області написав заяву про те, як домовлявся з ОСОБА_9 , де буде передача грошей. 1 червня 2016 року приїхав до сільської ради з правоохоронними органами, де отримав рішення та взамін дав ОСОБА_9 5000 грн. Бджільництвом не займається, однак у майбутньому планував займатися.
		Допитаний судом першої інстанції свідок ОСОБА_13 , показала, що вона працює секретарем в Чемерпільській сільській раді з жовтня 2015 року. Головою Чемерпільської сільської ради є ОСОБА_9 . Вона присутня на сесіях сільської ради та складає протокол. Сільський голова видає розпорядження в якому затверджує порядок денний сесії. ОСОБА_10 станом на червень 2016 року не знала. Земельні питання готує землевпорядник. На сесії питання про надання ОСОБА_10 землі не виносилось та не розглядалось взагалі. Рішення № 109 не пам`ятає. Рішення про надання землі ОСОБА_10 не реєструвалося. Якщо земельна ділянка за межами населеного пункту  то сільська рада дає висновок-погодження (заперечує чи погоджує);
		Допитаний судом першої інстанції свідок ОСОБА_12 , показав, що працює землевпорядником в Чемерпільській сільській раді з лютого 2016 року. Готує проекти рішень по земельним питанням. ОСОБА_10 не знає. Проект рішення ОСОБА_10 не готував. Після сесії, вже після обіду, ОСОБА_9 , дала набрати текст і там було прізвище ОСОБА_10 , для чого це було потрібно, сказала, що треба надрукувати. Він друкував також висновок, номера не було, дати не пам`ятає. ОСОБА_9 забрала ці документи собі. Був присутнім на сесії сільської ради 1 червня 2016 року. На цій сесії заява ОСОБА_10 як і на земельній комісії не розглядалась. На сесії не може бути прийняте рішення про надання земельної ділянки поза межами населеного пункту, сесія виносить тільки погодження. За межами села сільська рада тільки надає висновок погодження.
		Допитані судом першої інстанції свідки ОСОБА_14 , та ОСОБА_15 , показали, що вона була запрошена понятими, під час здійснення оперативних заходів пов`язаних з отриманням ОСОБА_9 , неправомірної вигоди в розмірі 5000 грн.
		Допитані судом першої інстанції свідки ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , пояснили, що є депутатами Чемерпільської сільської ради. Були присутні на сесії 1 червня 2016 року. Рішення про надання ОСОБА_10 земельної ділянки не виносилось на сесію. Членами земельної комісії ОСОБА_20 також нічого не надавалось ніяких дозволів. На цій сесії розглядалося питання про надання ОСОБА_9 матеріальної допомоги і відпустки.
		Також судом досліджені письмові докази:
		- витяг з кримінального провадження № 12016120000000058, в якому зазначено, що в травні 2016 року посадова особа органу місцевого самоврядування та території Кіровоградської області вимагає неправомірну вигоду за вирішення питання, що входить до її компетенції (т. 2 а.с. 1-2);
		- рапорт старшого слідчого ОСОБА_21 зареєстрованого 21.06.2016 року № 684 в якому зазначено, що в діях ОСОБА_9 вбачається склад злочину передбачений ч. 1 ст. 366 КК України (т. 2 а.с. 19);
		- заява ОСОБА_10 про вчинення заходів по притягненню ОСОБА_9 до кримінальної відповідальності (т. 2 а.п. 24);
		- протокол огляду місця події від 01.06.2016 та додатку до нього, з якого вбачається, що в сумці ОСОБА_9 виявлено та вилучено гроші в сумі 5000 грн (т. 2 а.п. 37-38);
		- протокол освідування особи від 01.06.2016, з якого вбачається, що на долонях рук ОСОБА_9 виявлено незначне світіння зеленувато-жовтого кольору таке ж світіння виявлено на грошових купюрах (т. 2 а.п. 40);
		- протокол затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 01.06.2016, та додатком до нього з якого вбачається, що затримано ОСОБА_9 яка підозрюється у вчиненні злочину передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України (т. 2 а.п. 43-47);
		- протокол засідання сьомої сесії сьомого скликання від 01.06.2016, з якого вбачається, що питання ОСОБА_10 на сесії не розглядалось (т. 2 а.п. 103-115);
		- лист Чемерпільської сільської ради про надання інформації від 01.06.2016 № 212, з якого вбачається, що до Чемерпільської сільської ради звернення від ОСОБА_10 , щодо надання йому земельних ділянок не надходило (т. 2 а.п. 160);
		- протокол огляду предметів від 09.06.2016, в якому описані предмети, які були вилучені у ОСОБА_9 та ОСОБА_10 (т. 3 а.п.1-2);
		- рішення Чемерпільської сільської ради № 352 від 07.07.2009, в якому вказано, що ОСОБА_22 виділена земельна ділянка в розмірі 0,12 га для ведення садівництва та городництва (т. 3 а.п. 4);
		- рішення Чемерпільської сільської ради № 352 від 07.07.2009, в якому змінено ручкою, число, номер та вказано прізвище ОСОБА_10 (т. 3 а.п. 5);
		- рішення №109 від 01.06.2016 сьомої сесії сьомого скликання Чемерпільської сільської ради «про надання дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_10 », в якому вказано, що ОСОБА_10 виділена земельна ділянка в розмірі 0,12 га для ведення індивідуального садівництва (т. 3 а.п. 6-10);
		- висновок експерта № 110 від 05.07.2016 згідно якого підписи у графах "Сільський голова ОСОБА_9 " у трьох примірниках рішень № 109 від 01 червня 2016 року сьомої сесії сьомого скликання Чемерпільської сільської ради "Про надання дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_10 ", виконані ОСОБА_9 (т. 3 а.п. 22-26);
		- висновок експерта № 2/805 від 30.06.2016 згідно якого на грошових купюрах та марлевих тампонах виявлено нашарування спеціальної хімічної речовини, яка має люмінесценцію жовтого кольору. Спеціальні хімічні речовини, які виявлені на грошових купюрах та марлевих тампонах мають спільну родову належність з спеціальною хімічною речовиною, яка надана на експертизу в якості порівняльного зразка (т. 3 а.п. 31-37);
		- висновок експерта № 1126 від 11.07.2016 згідно якого надані грошові купюри є банкнотами Національного банку України, на яких крім люмінесценції тих ознак, що повинні бути на банкнотах, було виявлено люмінесцентне свічення невідомого походження, фарбою речовиною світло-зеленого кольору з обох сторін всіх купюр (т. 3 а.п. 40-41);
		- роз`яснення начальника Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області від 26.12.2016 №10-11-0.31-17080/2-16 відповідно до якого, з 15 жовтня 2014 року при вирішенні питання про надання громадянам, зацікавленим в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення садівництва, у межах норм безоплатної приватизації, обов`язковим стало врахування позиції органів місцевого самоврядування у питаннях розпорядження землями сільськогосподарського призначення державної власності (т. 1 а.п. 148).
		- лист від 30.05.2016 №61/к/990/т, з якого вбачається, що необхідно провести негласні слідчі дії, з метою встановлення вимагання неправомірної вигоди у ОСОБА_10 (т. 2 а.п. 27);
		- протокол про результати контролю за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту від 02.06.2016, з якого вбачається, як ОСОБА_9 отримала від ОСОБА_10 5000 грн. (т. 2 а.п. 222-223);
		- протокол проведення негласних слідчих (розшукових) дій від 02.06.2016, з якого вбачається, що отримано відеозапис, на якому зафіксовано факт зустрічі ОСОБА_10 з ОСОБА_9 котра відбулась 01.06.2016 та зміст їхньої розмови (т. 2 а.п. 224-226);
		- протокол про застосування заздалегідь ідентифікованих (помічених) засобів від 01.06.2016, з якого вбачається, що оглянуті купюри помічені за допомогою спеціального невидимого препарату «Промінь-1» з обох сторін. При освітленні лампою з ультрафіолетовим випромінюванням купюри світяться характерним зеленим світлом. Вказані грошові купюри, після проведеної їх ідентифікації, були вручені ОСОБА_10 (т. 2 а.п. 227-232).
		Вчинення ОСОБА_9 , злочину, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України, доводиться доказами, що знаходяться в матеріалах справи.
		Так, на факт складання та видачу ОСОБА_9 , як службової особи, завідомо неправдивих офіційних документів, вказують: показання свідків ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , які є депутатами Чемерпільської сільської ради та були присутні на сесії 1 червня 2016 року. Рішення про надання ОСОБА_10 земельної ділянки не виносилось на сесію. Членами земельної комісії ОСОБА_10 також нічого не надавалось ніяких дозволів. Показання свідка ОСОБА_13 , секретаря Чемерпільської сільської ради, з яких убачається, що ОСОБА_10 станом на червень 2016 року не знала. На сесії питання про надання ОСОБА_10 землі не виносилось та не розглядалось взагалі. Рішення про надання землі ОСОБА_10 не реєструвалося. Показання свідка ОСОБА_12 , який працює землевпорядником у Чемерпільській сільській раді, підтверджується факт надання ОСОБА_9 вказівки набрати текст і там було прізвище ОСОБА_10 . Він друкував також висновок, номера не було, дати не пам`ятає. ОСОБА_9 забрала ці документи собі. Був присутнім на сесії сільської ради 1 червня 2016 року. На цій сесії заява ОСОБА_10 як і на земельній комісії не розглядалась. На сесії не може бути прийняте рішення про надання земельної ділянки поза межами населеного пункту, сесія виносить тільки погодження. За межами села сільська рада тільки надає висновок погодження. Протокол засідання сьомої сесії сьомого скликання від 01.06.2016, з якого вбачається, що питання ОСОБА_10 на сесії не розглядалось. Лист Чемерпільської сільської ради про надання інформації від 01.06.2016 № 212, з якого слідує, що до Чемерпільської сільської ради звернення від ОСОБА_10 , щодо надання йому земельних ділянок не надходило. Рішення № 109 від 01.06.2016 сьомої сесії сьомого скликання Чемерпільської сільської ради «про надання дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_10 », в якому вказано, що ОСОБА_10 виділена земельна ділянка в розмірі 0,12 га для ведення індивідуального садівництва. Висновок експерта № 110 від 05.07.2016, згідно якого підписи у графах "Сільський голова ОСОБА_9 " у трьох примірниках рішень № 109 від 01 червня 2016 року сьомої сесії сьомого скликання Чемерпільської сільської ради "Про надання дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_10 ", виконані ОСОБА_9 .
		Таким чином, на підставі об`єктивно встановлених обставин кримінального провадження, які підтверджені вказаними доказами, суд першої інстанції прийшов до правильних висновків про вчинення ОСОБА_9 , кримінального правопорушення за ч.1 ст.366 КК України, якскладання та видачу службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів.
		Також, вироком суду першої інстанції, ОСОБА_9 , визнана винною у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст.368 КК України, як одержання службовою особою, неправомірної вигоди для себе за вчинення службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища, вчинене службовою особою, яка займає відповідальне становище.
		Обґрунтовуючи своє рішення з приводу доведеності вини та кваліфікації інкримінованого ОСОБА_9 , злочину за ч.3 ст.368 КК України, суд першої інстанції послався на досліджені докази, заяву ОСОБА_10 від 26.05.2016, відповідно до якої останній вказав на вимагання саме ОСОБА_9 , як голови Чемерпільської сільської ради Гайворонського району Кіровоградської області, неправомірної вимоги у сумі 5000 грн., за розгляд питання про можливість надання у власність земельної ділянки для ведення садівництва площею до 0,12 га. У подальшому, а саме 01.06.2016, ОСОБА_9 отримала неправомірну вигоду у розмірі 5000 грн від ОСОБА_10 , що підтверджується: показаннями останнього, наданими в судових засіданнях, протоколом огляду місця події від 01.06.2016 та додатку до нього, з якого вбачається, що в сумці ОСОБА_9 виявлено та вилучено гроші в сумі 5000 грн; протоколом освідування особи від 01.06.2016, яким встановлено, що на долонях рук ОСОБА_9 виявлено незначне світіння зеленувато-жовтого кольору, таке ж світіння виявлено на грошових купюрах; висновком експерта № 2/805 від 30.06.2016 згідно якого на грошових купюрах та марлевих тампонах виявлено нашарування спеціальної хімічної речовини, яка має люмінесценцію жовтого кольору. Спеціальні хімічні речовини, які виявлені на грошових купюрах та марлевих тампонах мають спільну родову належність з спеціальною хімічною речовиною, яка надана на експертизу в якості порівняльного зразка; висновком експерта № 1126 від 11.07.2016 згідно якого надані грошові купюри є банкнотами Національного банку України, на яких крім люмінесценції тих ознак, що повинні бути на банкнотах, було виявлено люмінесцентне свічення невідомого походження, фарбою речовиною світло-зеленого кольору з обох сторін всіх купюр. Показаннями свідків ОСОБА_15 та ОСОБА_14 , які були запрошені в якості понятих, підтверджуються обставини (отримання ОСОБА_9 5000 грн), протоколом про результати контролю за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту від 02.06.2016, з якого вбачається, як ОСОБА_9 отримала від ОСОБА_10 5000 грн., протоколом проведення негласних слідчих (розшукових) дій від 02.06.2016, з якого вбачається, що отримано відеозапис, на якому зафіксовано факт зустрічі ОСОБА_10 з ОСОБА_9 котра відбулась 01.06.2016 та зміст їхньої розмови, інші матеріали справи.
		Щодо встановлених судом фактичних обставин справи, за яких ОСОБА_9 , незаконно отримала 5000 грн., то колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, та вважає, що ОСОБА_9 , незаконно отримала грошові кошти від ОСОБА_10 , саме за обставин, встановлених судом першої інстанції, що підтверджується дослідженими судом належними та допустимими доказами. 
		Між тим, колегія суддів вважає, що за даних фактичних обставин, органом обвинувачення та судом першої інстанції, було невірно кваліфіковано дії обвинуваченої за ч.3 ст.368 КК України.
		Так, кваліфікуючи дії обвинуваченої ОСОБА_9 , за ч.3 ст.368 КК України, суд першої інстанції зазначив, що ОСОБА_9 , займаючи посаду голови сільської ради, завдяки своєму службовому становищу мала можливість, щодо вжиття заходів, які б впливали на вирішення питання одержання ОСОБА_10 , земельної ділянки.
		За даних обставин, суд першої інстанції обмежився лише загальними фразами, проте не розкрив, не обґрунтував та не навів конкретних доказів на підтвердження своїх висновків.
		Так, не зазначив суд у вироку, в який саме спосіб обвинувачена могла вплинути на вирішення питання, щодо одержання ОСОБА_10 , земельної ділянки; які саме заходи вона могла вжити; на кого та в який спосіб вплинути; хто саме за її впливу міг би вирішити питання надання земельної ділянки.
		Колегія судді звертає увагу, що ОСОБА_9 , інкримінується закінчений склад злочину за ч.3 ст.368 КК України. Проте у вироку суду, на обґрунтування кваліфікації даного злочину, суд встановив неприпустимі твердження, такі як: «могла». 
		Більш того, в матеріалах справи відсутні докази, які б підтвердили будь якій факт впливу будь на кого з боку ОСОБА_9 .
		Кримінальна відповідальність за ст.368 КК України, передбачена за «Прийняття пропозиції, обіцянки або одержання службовою особою неправомірної вигоди, а так само прохання надати таку вигоду для себе чи третьої особи за вчинення чи невчинення такою службовою особою в інтересах того, хто пропонує, обіцяє чи надає неправомірну вигоду, чи в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища».
		Тобто, відповідальність за даною статтею кримінального кодексу, може нести службова особа, яка наділена спеціальними службовими повноваженнями, і яка ними скористалася за неправомірну вигоду.
		Так, орган досудового розслідування, розуміючи, що голова сільської ради ОСОБА_9 , не наділена повноваженнями про надання громадянам у власність земельної ділянки, кваліфікував її дії за ч.3 ст.368 КК України, з такими кваліфікуючими ознаками, як можливість незаконно вживати заходи, завдяки своєму службовому становищу.
		Проте, як зазначено вище, таких даних суду не було надано. 
		Допитані судом першої інстанції свідки ОСОБА_13 , яка працює секретарем Чемерпільської сільської ради, та ОСОБА_12 , який працює землевпорядником Чемерпільської сільської ради, суду показали, що сесія сільської ради не наділена повноваженнями про виділення, надання земельних ділянок, які знаходяться за межами населеного пункту. На сесію сільської ради 01.06.2016 року, земельне питання щодо ОСОБА_10 , взагалі не виносилося та будь які рішення з цього приводу сесією не приймалися.
		Допитані судом першої інстанції в якості свідків ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , які є депутатами Чемерпільської сільської ради, дали аналогічні покази.
		Обвинувачена ОСОБА_9 , пояснила, що вона не наділена повноваженнями про надання громадянам у власність земельної ділянки, питання на сесію сільської ради про надання земельної ділянки ОСОБА_10 , вона не виносила, сесія відповідно ніякого рішення не приймала. Вона не мала права підробляти рішення сесій, та не мала права брати грошові кошти у ОСОБА_10 .
		Таким чином, колегія суддів прийшла до переконання, що дії ОСОБА_9 , кваліфіковані за ч.3 ст.368 КК України, помилково а тому вона не може нести кримінальну відповідальність за даний злочин.
		Між тим, вищезазначені дії ОСОБА_9 , підпадають під ознаки кримінального правопорушення, і мають всі ознаки іншого, суспільно небезпечного діяння, такого як шахрайство.
		Відповідно до ч.1 ст.190 КК країни, шахрайством визнається - Заволодіння чужим майном або придбання права на майно шляхом обману чи зловживання довірою.
		Так дійсно,згідно встановленихобставин справи, ОСОБА_9 ,на прохання ОСОБА_10 ,вирішити питання,щодо наданняйому увласність земельноїділянки,достовірно знаючи,що данепитання входитьлише докомпетенції колегіальногооргану,а самедепутатів,шляхом обманута зловживаннямдовірою ОСОБА_10 ,запевнивши йогощо всезробить законно,проте загрошову винагороду5000грн.,пообіцяла надатиу власністьземельну ділянку.При цьомусказавши ОСОБА_10 ,що віднього більшніякої ініціативине потрібно.В подальшому, ОСОБА_9 ,підробила  рішення Чемерпільської сільської ради за № 109 від 01.06.2016 «Про надання дозволу на складання проекту землеустрою, щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_10 » загальною площею 0,12 га для ведення індивідуального садівництва, та в подальшому отримала від ОСОБА_10 5000 грн., та передала йому відповідне рішення сільської ради.
		Як встановлено судом, дане рішення сільської ради не несе ніякої юридичної сили, та не надає прав ОСОБА_10 , на отримання у власність даної земельної ділянки, а тому за даних обставин, ОСОБА_9 , шляхом обману чи зловживання довірою, заволоділа грошовими коштами в розмірі 5000 грн., чим вчинила злочин, передбачений ч.1 ст.190 КК України. 
		Тому дії ОСОБА_9 , підлягають перекваліфікації з ч.3 ст.368 КК України, на ч.1 ст.190 КК України.
		Також колегія суддів знаходить безпідставними вимоги апеляційної скарги обвинуваченої щодо виключення із вироку суду ряду доказів, виходячи з такого.
		Відповідно до ч. 4 ст. 95 КПК України суд може обґрунтовувати свої висновки, лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому ст. 225 цього Кодексу.
		Як слідує із матеріалів кримінального провадження, свідки ОСОБА_10 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 допитувались безпосередньо в судовому засіданні суду першої інстанції, та суд поклав в основу вироку показання вказаних свідків саме ті, які він безпосередньо сприймав під час судового розгляду. Водночас, протоколи допиту вказаних свідків суд в основу вироку не поклав. За вказаних обставин, колегія суддів не убачає підстав для виключення із числа доказів протоколи допиту вказаних свідків, оскільки суд не брав їх до уваги.
		Доводи апеляційної скарги обвинуваченої з приводу необхідності виключення з числа доказів протоколу огляду місця події та протоколу затримання, оскільки вони не містять номеру кримінального провадження, на переконання колегії суддів є безпідставними, оскільки частиною третьою статті 104 КПК України, якою встановлено вимоги до змісту протоколу, не передбачено обов`язку зазначення номеру кримінального провадження.
		Також, безпідставними є доводи апеляційної скарги обвинуваченої з приводу порушення органом досудового розслідування вимог ст. 87 КПК України через те, що відомості в ЄРДР внесені до моменту вчинення злочину, що на думку апелянта є неприпустимим та тягне за собою визнання зібраних у кримінальному провадженні доказів недопустимими.
		Відповідно до ч. 1, 3 ст. 214 КПК України,слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.Здійснення досудового розслідування до внесення відомостей до реєстру або без такого внесення не допускається і тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
		Із заяви ОСОБА_10 слідує, що він звернувся до правоохоронних органів 26.05.2016 з повідомленням про намір ОСОБА_9 вчинити злочин (т. 2 а.п. 24).
		Відповідно до витягу з ЄРДР, відомості про злочин, передбачений ч. 3 ст. 368 КК України, внесені до ЄРДР 27.05.2016, тобто після звернення ОСОБА_10 із заявою про вчинення злочину (т. 2 а.п. 1).
		Таким чином, оскільки КПК України визначає лише заборону на проведення досудового розслідування, у тому числі і збирання доказів, до внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, у даному випадку відсутні підстави вважати зібрані у кримінальному провадженні докази недопустимими, оскільки відомості в ЄРДР внесені на підставі заяви ОСОБА_10 щодо вимагання неправомірної вимоги ОСОБА_9 , яка у подальшому вчинила вказаний злочин.
		Окрім цього, обвинувачена ОСОБА_9 у своїй апеляційній скарзі вказує про те, що мала місце провокація злочину з боку правоохоронних органів, оскільки ОСОБА_10 діяв наполегливо та провокативну.
		Однак, колегія суддів не погоджується з цими доводами та зазначає, що для відмежування провокації від допустимої поведінки правоохоронних органів Європейський суд з прав людини виробив ряд критеріїв, такі як: a) змістовний критерій, b) процесуальний критерій.
		При цьому під змістовним критерієм розуміється наявність/відсутність суттєвих змістовних ознак, притаманних провокації правоохоронних органів, а під процесуальним - наявність у суду можливості перевірити відомості про ймовірну провокацію під час судового засідання з дотриманням принципів змагальності та рівності сторін.
		Так, перевіряючи доводи апеляційної скарги обвинуваченої ОСОБА_9 щодо провокації злочину, колегія суддів доходить висновку, що такий факт не знайшов свого підтвердження в результаті перевірки обставин кримінального провадження та дослідження доказів, як у суді першої інстанції, так і в апеляційному суді. А у матеріалах кримінального провадження відсутні ознаки, притаманні провокації злочину правоохоронними органами, а саме спонукання до вчинення злочину.
		У рішенні «Матановіч проти Хорватії» ЄСПЛ зазначив, що «підбурювання, за змістом кримінального процесуального закону, мало б місце тільки тоді, коли таємний агент перед тим, … як було прийнято рішення про закупку і продаж наркотиків разом з іншими співвиконавцями злочину, неодноразово б заохочував [обвинуваченого] до вчинення злочину (або сприяв утвердженню у прийнятті такого початкового рішення обвинуваченим). Втім, докази ясно показують, що така пропозиція була лише загальним абстрактним виразом готовності таємного агента платити певну суму грошей за поставлені наркотики, після чого скаржник добровільно продовжував спілкуватися з ним, щоб отримати особисту користь від абстрактної готовності "покупця" [купувати наркотики]. Звернення таємного агента в даному випадку не було обов`язковою умовою для злочинної діяльності скаржника, тобто дія, яку б в іншому випадку він би не вчинив. Навпаки, суди дійшли до висновку, що навіть без [агентів під прикриттям] він мав намір вчинити злочин, за який він був засуджений».
		У своєму рішенні «Банніков проти Росії» на обґрунтування факту порушення вимог пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод ЄСПЛ посилається на своє рішення «Худобін проти Російської Федерації», «Тейшейро де Кастро проти Португалії», однак зміст цих рішень зводиться до вислову «не було б скоєно, як би не було спровоковано».
		Отже, згідно практики Європейського суду з прав людини, зокрема у справах«Банніков проти Російської Федерації» від 04 листопада 2010 року, «Веселов та інші проти Російської Федерації» від 02 жовтня 2010 року, «Раманаускас проти Литви» від 05 лютого 2008 року застосування особливих методів ведення слідства - зокрема, агентурних методів - саме по собі не може порушувати право особи на справедливий суд. Ризик провокації з боку працівників правоохоронних органів, викликаний вказаними методами, означає, що їх використання повинно бути суворо регламентованим. Для застосування цих методів у правоохоронних органів мають бути докази на підтвердження аргументу схильності особи до вчинення злочину.
		Так, для визначення провокації злочину Європейський суд встановив, зокрема, такі критерії: чи були дії правоохоронних органів активними, чи мало місце з їх боку спонукання особи до вчинення злочину, наприклад, прояв ініціативи у контактах з особою, повторні пропозиції, незважаючи на початкову відмову особи, наполегливі нагадування, підвищення ціни вище середньої; чи був би скоєний злочин без втручання правоохоронних органів; вагомість причин проведення оперативної закупівлі, чи були у правоохоронних органів об`єктивні дані про те, що особа була втягнута у злочинну діяльність і ймовірність вчинення нею злочину була суттєвою.
		Отже, перевіркою матеріалів кримінального провадження щодо ОСОБА_9 встановлено, що органи досудового розслідування діяли в основному у пасивний спосіб і не підбурювали обвинувачену до вчинення злочину.
		Зважаючи на наведене, у кримінальному провадженні щодо ОСОБА_9 суд першої інстанції в основу обвинувального вироку поклав докази, які узгоджуються між собою та повною мірою вказують на вчинення нею суспільно небезпечних діянь, а доводи обвинуваченої про провокацію злочину з боку правоохоронних органів не знайшли свого підтвердження.
		Між тим, як зазначено вище, після з`ясування обставин справи та перевірки їх доказами, ОСОБА_9 , визнала, що її дії були неправомірними, вона вчинила протиправні дії, які підпадають під ознаки злочинів, передбачених ч.1 ст.190 КК України та ч.1 ст.366 КК України. Тому вона просить суд звільнити її від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності, а провадження в справі за ч.1 ст.366, ч.1 ст.190 КК України - закрити.
		Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 49 КК Україниособа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минуло три роки у разі вчинення злочину невеликої тяжкості, за який передбачене покарання у виді обмеження або позбавлення волі.
		Згідно із п.2 ч.1 ст.284 КПК України, судом закривається кримінальне провадження у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
		Згідно із ст.417 КПК України, суд апеляційної інстанції, встановивши обставини, передбачені ст.284 КПК України, скасовує обвинувальний вирок і закриває кримінальне провадження.
		Як встановленоматеріалами кримінальногопровадження злочини,передбачені ч.1ст.190та ч.1ст.366КК України,є злочинаминевеликої тяжкості(вредакції ККУкраїни станомна 01.05.2016р.),та передбачаютьпокарання увиді обмеженняволі.Зазначені злочинивчинені ОСОБА_9 -01.06.2016р.Таким чином,на часзвернення ОСОБА_9 ,з клопотаннямпро звільненняїї відкримінальної відповідальностіминули строки,передбачені п.2ч.1ст.49КК України. 
		З огляду на викладене, колегія суддів визнає за необхідне апеляційну скаргу прокурора та обвинуваченої ОСОБА_9 задовольнити частково а саме в частині скасування вироку суду.
		Клопотання ОСОБА_9 про перекваліфікацію її дій з ч.3 ст.368 КК України, на ч.1 ст.190 КК України та звільнення від кримінальної відповідальності на підставі закінчення строків давності за ч.1 ст.366, ч.1 ст.190 КК України  задовольнити, вирок Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 28 березня 2017 року стосовно ОСОБА_9 ,  скасувати та закрити провадження в справі у зв`язку із закінченням строків давності.
		Згідно розпорядження про виконання вироку, що набрав законної сили 29.08.2019 року, Гайворонським районним судом Кіровоградської області направлено до виконання виконавчі листи з приводу судових витрат та речових доказів. В матеріалах кримінального провадження відсутні дані про виконання вироку суду першої інстанції в цій частині, тому дане питання в разі необхідності підлягає вирішенню в порядку виконання вироків.
		Керуючись ст.49 КК України, п.2 ч.1 ст.284, ст.ст. 376, 404, 405, 407, 409,417, 418, 419 КПК України, колегія суддів,
		ПОСТАНОВИЛА:
		Апеляційні скарги прокурора та обвинуваченої ОСОБА_9 - задовольнити частково.
		Клопотання ОСОБА_9 про перекваліфікацію її дій з ч.3 ст.368 КК України на ч.1 ст.190 КК України та звільнення від кримінальної відповідальності на підставі закінчення строків давності за ч.1 ст.366, ч.1 ст.190 КК України  задовольнити. 
		Дії ОСОБА_9 перекваліфікувати з ч.3 ст.368 КК України на ч.1 ст.190 КК України.
		Вирок Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 28.03.2017 стосовно ОСОБА_9  скасувати.
		На підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України, провадження в справі закрити, звільнивши ОСОБА_9 від кримінальної відповідальності за ч.1 ст.366, ч.1 ст.190 КК України у зв`язку із закінченням строків давності. 
		Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду, протягом трьох місяців з дня її проголошення.
		 
		 
		 
		Судді:            ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...