Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 761/41218/20 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення у сфері господарської діяльності.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 10.02.2021. Забезпечено надання загального доступу: 11.02.2021.
Дата набрання законної сили: 08.02.2021
Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД 
		 
		 
		 
		У Х В А Л А 
		 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		 
		02 лютого 2021 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
		 
		головуючого судді  ОСОБА_1 
		суддів  ОСОБА_2 , ОСОБА_3 
		з участю секретаря  ОСОБА_4 
		прокурора   ОСОБА_5 
		адвоката  ОСОБА_6 
		 
		 розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні - прокурора відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 24 грудня 2020 року про відмову в накладенні арешту у кримінальному провадженні № 42020000000002256, - 
		 
		ВСТАНОВИЛА:
		Зазначеною ухвалою відмовлено у задоволенні клопотання прокурора відділу процесуального керівництва та підтримання публічного обвинувачення управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідування органів ДФС України Департаменту нагляду за органами безпеки, фіксальною та прикордонною службами Офісу Генерального прокурора ОСОБА_8 про накладення арешту в межах кримінального провадження № 42020000000002256 за ч.3 ст.212 КК України, яке було вилучене в ході обшуку, проведеного 15.12.2020 за адресами АДРЕСА_1 та за адресою: місто Київ, проспект Бандери Степана (Московський) будинок 26, а саме: товаро-матеріальні цінності, що належить ТОВ «АЛЛО» кількістю 71250 та 2282 одиниць, відповідно. 
		 В ухвалі слідчий суддя зазначив, що орган досудового розслідування та прокурор не довів необхідності арешту на майно та вказав, що вилучені товарно-матеріальні цінності за вищевказаними адресами не мають жодного доказового значення у кримінальному провадженні, та немає підстав вважати, що вказане майно є речовим доказом та відповідає критеріям ст. 98 КПК України.
		В апеляційній скарзі прокурор посилаючись на незаконність ухвали слідчого судді просить її скасувати, постановити нову ухвалу, якою накласти арешт і на вилучені під час обшуку товарно-матеріальні цінності, згідно опису до протоколу обшуку. 
		Прокурор мотивує свої вимоги тим, що слідчим суддею при прийнятті рішення не враховано положення ст. 170 КПК України та не досліджено судом наявність підстав в накладенні арешту на майно. Також прокурор вважає, що майно відповідно до п. 1 ст. 98 КПК України визнано речовими доказами і є належним доказом, яке підтверджує існування обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, на що слідчий суддя увагу не звернув.
		Заслухавши доповідь судді, вислухавши поясненняпрокурора, який підтримав вимоги апеляційної скарги, пояснення адвоката, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, вивчивши матеріали провадження, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.
		 Як вбачається з наданих до суду апеляційної інстанції матеріалів, Головним слідчим управлінням ДФС України під процесуальним керівництвом Офісу Генерального прокурора розслідується кримінальне провадження за № 42020000000002256 від 23.11.2020 року за фактом ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3ст. 212 КК України. 
		В межах кримінального провадження прокурор звернувся до слідчого судді з клопотанням про накладення арешту на майно, яке було вилучене в ході обшуку, проведеного 15.12.2020 за адресами АДРЕСА_1 та за адресою: місто Київ, проспект Бандери Степана (Московський) будинок 26, а саме товаро-матеріальні цінності, що належить ТОВ «АЛЛО» кількістю одиниць відповідно. 
		 Щодо арешту товарно-матеріальних цінностей  слідчий суддя відмовив.
		 Відмовляючи у задоволенні клопотання прокурора про накладення арешту на майно, перелічене в додатку до протоколу обшуку від 15.12.2020 року  описі вилучених речей в кількості 71250 та 2282 найменувань слідчий суддя послався на те, що зазначене в клопотанні майно не має жодного доказового значення у кримінальному провадженні та немає підстав вважати, що воно є речовим доказом злочину передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України.
		 З таким висновком колегія суддів погоджується з огляду на наступне. 
		 КПК України вимагає обов`язкового дотримання вимог закону при оформленні всіх процесуальних документів, надаючи цим вимогам принциповий характер. Отже, якщо закон визначив, що клопотання слідчого про накладення арешту повинно відповідати вимогам ст. 171 КПК України, то слідчий повинен неухильного їх дотримуватися. Так, згідно ст. 171 КПК України у клопотанні слідчого повинно бути зазначено правові (законні) підстави, у зв`язку з якими потрібно здійснити арешт майна. Вказана норма також узгоджується з ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, відповідної до якої будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону. 
		 Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядку статей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з`ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.
		 Під час апеляційного розгляду встановлено, що слідчий суддя в повній мірі дотримався вказаних вимог закону.
		 Відповідно до ст. 170 КПК України підставою арешту майна є наявність ухвали слідчого судді чи суду за наявності сукупності підстав чи розумних підозр вважати, що майно є предметом, доказом злочину, засобом чи знаряддям його вчинення, набуте злочинним шляхом, є доходом від вчиненого злочину або отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину. Арешт майна можливий також у випадках, коли санкцією статті Кримінального кодексу України, що інкримінується підозрюваному, обвинуваченому, передбачається застосування конфіскації, до підозрюваної, обвинуваченої особи заявлено цивільний позов у кримінальному провадженні. Арешт також може бути застосовано до майна третіх осіб з урахуванням частини другої цієї статті.
		Разом з цим до матеріалів клопотання прокурор не долучив доказів, які б вказували на неправомірне походження чи набуття майна, не надав належного обґрунтування щодо правової підстави для арешту майна, зокрема товарно-матеріальних цінностей, перелічених в додатку до протоколу обшуку від 15.12.2020 року  описі вилучених речей в кількості 71250 та 2282 найменувань, не зазначив та належним чином не обґрунтував, яким чином це майно співвідносяться з обставинами кримінального провадження, що розслідується. Не підтвердив прокурор належними доказами обставин, за якими він вважає було скоєно кримінальне правопорушення. 
		 Не підтверджується доданими до клопотання прокурором документами і сам факт вчинення кримінального правопорушення за ст. 212 КК України посадовими особами ТОВ «АЛЛО». 
		 Крім того колегія суддів звертає увагу, на те, що матеріали по розгляду клопотання не містять фактичних даних про розмір збитків від ухилення від сплати податків ТОВ «АЛЛО» за таких обставин, доводи прокурора щодо необхідності арешту зазначеного майна є передчасними. 
		За наведеного, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, оскільки їх вимоги не ґрунтуються на матеріалах провадження та були враховані під час прийняття рішення слідчим суддею.
		 
		 Керуючись ст.ст.98, 131, 132, 170, 173, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -
		 
		 
		УХВАЛИЛА:
		 
		 Ухвалу слідчого судді, якою відмовлено у задоволенні клопотання прокурора відділу процесуального керівництва та підтримання публічного обвинувачення управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідування органів ДФС України Департаменту нагляду за органами безпеки, фіксальною та прикордонною службами Офісу Генерального прокурора ОСОБА_8 про накладення арешту в межах кримінального провадження № 42020000000002256 за ч.3 ст.212 КК України, яке було вилучене в ході обшуку, проведеного 15.12.2020 за адресами АДРЕСА_1 та за адресою: місто Київ, проспект Бандери Степана (Московський) будинок 26, а саме: товаро-матеріальні цінності, що належить ТОВ «АЛЛО» кількістю 71250 та 2282 одиниць відповідно - залишити без змін, а апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні - прокурора відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_7  - без задоволення.
		 
		 Ухвала Київського апеляційного суду є остаточною і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
		 
		 
		Судді: ОСОБА_1  ОСОБА_2  ОСОБА_3 
		 
		 
		 
		 
		 
		Справа № 11-сс/824/1046/2021
		Єдиний унікальний номер 761/41218/20
		Категорія ст. 172 КПК України
		Доповідач: ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...