Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 615/1320/20 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах про недоговірні зобов’язання, з них; про відшкодування шкоди, з них; фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення.
Надіслано судом: 09.02.2021. Зареєстровано: 10.02.2021. Забезпечено надання загального доступу: 11.02.2021.
Дата набрання законної сили: 12.03.2021
Номер судового провадження: 2/615/40/21

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 615/1320/20
		Провадження № 2/615/40/21
		Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		04 лютого 2021 року                                     м. Валки
		 
		Валківський районний суд Харківської області у складі:
		головуючого судді                    - Логвінова А.О.,
		за участю секретаря судового засідання        - Партоли О.Є.,
		   розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Валки Харківської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу
		за позовом ОСОБА_1 
		до ОСОБА_2 
		про відшкодування моральної шкоди, 
		за участю учасників справи:
		позивача                         - ОСОБА_1 ,
		представника позивача  адвоката            - Мусаєва Т.С.,
		відповідача                        - ОСОБА_2 ,
		 
		В С Т А Н О В И В:
		ОСОБА_1  (далі по тексту - позивач,  ОСОБА_1 ) звернувся до Валківського районного суду Харківської області з позовом до ОСОБА_2 (далі по тексту - відповідач, ОСОБА_2 ), у якому просить стягнути з відповідача на свою користь моральну шкоду у розмірі 50000,00 грн. 
		В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що йому 24.11.2019 року були спричинення легкі тілесні ушкодження ОСОБА_2 у виді перелому носової кістки із зміщенням кісткових відламків. За вказаним фактом були внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочато кримінальне провадження. Вироком Валківського районного суду Харківської області від 20.08.2020 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України. 
		Злочинні дії ОСОБА_2 спричинили йому моральну шкоду. Як зазначив позивач, він зазнав фізичних страждань від болю та душевних страждань, через те, що тілесні ушкодження були нанесенні саме в область обличчя, що унеможливило продовження активного громадського життя. Так само, заподіяні тілесні ушкодження тривалий час не давали можливість нормально харчуватись, відчувати запах, що негативно вплинуло на загальне самопочуття та стан здоров`я. Також позивач відчував негативні переживання, згадуючи події його побиття, страх та тривогу. Зазначені обставини вплинули на порушення його життєвих зв`язків та спілкування з людьми. Розмір відшкодування заподіяної йому моральної шкоди позивач оцінює у розмірі 50000,00 грн. 
		Позивач та його представник у судовому засіданні позов підтримали та просили задовольнити. 
		Відповідач у судовому засіданні заперечував щодо задоволення позову, посилаючись на необгрунтованість розміру заподіяної позивачу маральної шкоди. Відзив, у визначені судом строки, до суду не надав.
		Дослідивши матеріали справи та надані докази в їх сукупності, вислухавши думку позивача, його представника та відповідача, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову з огляду на наступне.
		Судом встановлено, що вироком Валківського районного суду Харківської області від 20.08.2020 року (справа № 615/842/20, провадження № 1-кп/615/110/20) ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.125КК України (умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я) та призначено покарання у виді штрафу на користь держави у розмірі 100 (ста) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 1700 (одна тисяча сімсот) грн 00 коп. Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся. Вирок суду набрав законної сили 22.09.2020 року.
		Із змісту вироку вбачається, що під час розгляду вказаної справи судом встановлено, що 24.11.2019 року приблизно о 00 год. 30 хв. ОСОБА_2 та ОСОБА_1 перебували у приміщенні кафе «GoldenSection», що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , де, під час розмови, у останніх виник словесний конфлікт. На фоні раптово виниклого словесного конфлікту у ОСОБА_2 виник прямий умисел, направлений на нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_1 . Так, ОСОБА_2 вийшов з приміщення вказаного кафе та покликав на вулицю ОСОБА_1 , на що останній погодився та вийшов. Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_1 , ОСОБА_2 наніс один удар кулаком правої руки в область носової частини обличчя ОСОБА_1 . Після чого, продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, направлений на нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_1 , ОСОБА_2 схопив потерпілого за волосся та звалив останнього на підлогу. У результаті протиправних дій ОСОБА_2 , згідно висновку експерта № 12-14/63-Важ/20 від 21.05.2020 року, ОСОБА_1 спричинено наступні тілесні ушкодження: перелом носової кістки із зміщенням кісткових відламків, які за ступенем тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинило за собою короткочасний розлад здоров`я тривалістю понад 6-ти днів, але не більше 3 тижнів (21 день).
		Частинами 1, 6 статті 82 ЦПК України визначено, що обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників. Вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
		Таким чином, оскільки факт заподіяння відповідачем ОСОБА_2 легких тілесних ушкоджень позивачу ОСОБА_1 встановлено вказаним вироком суду та не заперечується сторонами, обставини заподіяння тілесних ушкоджень не підлягають доказуванню при розгляді даної справи.
		Статтею 23Цивільного кодексуУкраїни передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
		Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
		Відповідно до п.п. 3, 5, 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
		Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.
		Згідно загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
		Особа (фізична чи юридична) звільняється від відповідальності по відшкодуванню моральної шкоди, якщо доведе, що остання заподіяна не з її вини. Відповідальність заподіювача шкоди без вини може мати місце лише у випадках, спеціально передбачених законодавством.
		Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
		У свою чергу, необхідно враховувати той факт, що моральну шкоду, зважаючи на її сутність, не можна відшкодувати у повному обсязі, оскільки не має (і не може бути) точних критеріїв майнового виразу душевного болю. Зважаючи на це, будь-яка компенсація моральної шкоди не є (і не може бути) адекватною дійсним стражданням, тому будь-який її розмір може мати суто умовний вираз.
		Згідно ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
		Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» зобов`язано суди застосовувати при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свободта практику Європейського суду з прав людини як джерела права.
		Розмір відшкодування має бути адекватним нанесеній моральній шкоді, при цьому відшкодування моральної шкоди не може бути засобом отримання доходу чи мірою покарання за злочин (справа Мельниченко проти України).
		Європейський суд з прав людини вказує, що перше речення статті 2 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) вимагає від держав, серед іншого, запровадження законодавчих та адміністративних механізмів, спрямованих на забезпечення ефективного стримування загроз праву на життя у контексті як державної, так і приватної діяльності, під час здійснення якої право на життя може опинитися під загрозою (рішення у cправі «Енерюлдіз проти Туреччини»). Якщо порушення права на життя чи тілесну недоторканість не здійснюється навмисно, позитивне зобов`язання за статтею 2 Конвенції щодо створення ефективної судової системи не обов`язково вимагає надання кримінально-правового засобу правового захисту в кожному випадку (рішення у справі «Во проти Франції»).
		Ґрунтуючись на природно-правових засадах розумності й добросовісності, суд бере до уваги вразливість становища позивача, ступінь важливості для його предмета спору та, відповідно, необхідність вияву суб`єктами правозастосування особливої сумлінності при розгляді справи цієї особи.
		При оцінці обґрунтованості вимог позивачів у справах про відшкодування моральної шкоди необхідно керуватися принципом розумності, тобто виходити з об`єктивно передбачуваних обставин конкретної справи втілень моральної шкоди. Відповідно, як основний доказ заподіяння моральної шкоди слід розглядати достатньо переконливі з погляду розумності пояснення потерпілої сторони щодо характеру завданих їй немайнових втрат.
		З огляду на моральну зумовленість виникнення інституту відшкодування моральної шкоди, цілком адекватними і самодостатніми критеріями визначення розміру належної потерпілому компенсації є морально-правові імперативи справедливості, розумності та добросовісності.
		Обґрунтовуючи позовні вимоги, ОСОБА_1 зазначає, що він зазнав фізичних страждань від болю та душевних страждань, через те, що тілесні ушкодження були нанесенні саме в область обличчя, що унеможливило продовження активного громадського життя. Так само, заподіяні тілесні ушкодження тривалий час не давали можливість нормально харчуватись, відчувати запах, що негативно вплинуло на загальне самопочуття та стан здоров`я. Також позивач відчував негативні переживання, згадуючи події його побиття, страх та тривогу. Зазначені обставини вплинули на порушення його життєвих зв`язків та спілкування з людьми. 
		Враховуючи, що ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, внаслідок якого позивач отримав легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров`я, беручи до уваги їх характер, обставини спричинення шкоди, фізичні та моральні страждання позивача, наслідки ушкоджень, виходячи із засад розумності та справедливості та усталеної судової практики суд вважає, що стягненню з відповідача на користь позивача підлягає розмір грошової компенсації моральної шкоди у сумі 25000,00 грн.
		За таких обставин, позов ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню. 
		При вирішені питання щодо розподілу судових витрат суд виходить з наступного.
		Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
		Згідно п. 3 ч. 2 ст.141ЦПК України у разі часткового задоволення позову судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
		Пунктом 2, 6 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» визначено, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються: позивачі - у справах про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, а також смертю фізичної особи; позивачі - у справах про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
		За таких обставин, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору за пред`явлення даного позову до суду, судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь держави пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
		На підставі викладеного, керуючись: ст.ст. 133, 141, 246, 258-259, 263-265, 268, 351-352, 354-355 ЦПК України, суд,
		В И Р І Ш И В:
		Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди  задовольнити частково.
		Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму моральної шкоди у розмірі 25000 (двадцяти п`яти тисяч) грн 00 коп.
		У задоволенні іншої частини позову  відмовити.
		Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави (отримувач коштів ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, код за ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету: 22030106) судовий збір у розмірі 840 (вісімсот сорок) грн 80 коп.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду або через Валківський районний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
		Позивач  ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 .
		Відповідач  ОСОБА_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 .
		 
		Повне рішення суду складено 09.02.2021 року. 
		 
		Суддя                                         А.О. Логвінов

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...