Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 910/13804/18 : Господарські справи (до 01.01.2019); Укладення, зміни, розірвання, виконання договорів (правочинів) та визнання їх недійсними, зокрема:; Невиконання або неналежне виконання зобов’язань; страхування.
Надіслано для оприлюднення: 10.02.2021. Зареєстровано: 10.02.2021. Забезпечено надання загального доступу: 11.02.2021.
Дата набрання законної сили: 02.02.2021
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		02 лютого 2021 року 
		м. Київ
		 
		Справа №  910/13804/18 
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
		Бакуліна С.В. - головуючий, Губенко Н. М., Кролевець О.А.,
		 
		за участю секретаря судового засідання - Федорченка В. М.,
		 
		представників учасників справи:
		позивача  - адвокат Єльніков І. М.,
		відповідача  - адвокат Гедз Ю. В.,
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група"
		на постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.09.2020 (головуючий суддя Андрієнко В. В., судді Буравльов С. І., Євсіков О. О.) та додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 22.06.2020 (суддя Князьков   В.   В.)
		у справі № 910/13804/18 
		за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "РУШ"
		до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група"
		про стягнення 2015971,84 грн,
		ВСТАНОВИВ:
		 
		 
		1. Історія справи та короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
		 
		1.1.   Товариство з обмеженою відповідальністю «РУШ» (далі - ТОВ «РУШ», товариство) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» (далі - ПрАТ «СК «Українська страхова група» про стягнення 2015971,84      грн.
		 
		1.2.   Господарський суд міста Києва рішенням від 12.06.2020 у справі №   910/13804/18, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 22.09.2020, позовні вимоги ТОВ "РУШ" задовольнив повністю; стягнув з ПрАТ "СК "Українська страхова група" на користь ТОВ "РУШ" 2015971,84 грн страхового відшкодування та судовий збір у розмірі 30239,58 грн.
		 
		1.3. 22.06.2020 Господарський суд міста Києва додатковим рішенням, яке залишено без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 22.09.2020, у справі № 910/13804/18 заяву ТОВ "РУШ" про розподіл судових витрат задовольнив частково; стягнув з ПрАТ «СК «Українська страхова група» на користь ТОВ "РУШ" судові витрати, пов`язані із проведенням експертизи у сумі 70000   грн, та витрати на професійну правничу допомогу у сумі 126040,13 грн.  У задоволенні іншої частини заяви відмовив. 
		 
		1.4.   Рішення попередніх судових інстанцій щодо розподілу судових витрат обґрунтовані тим, що позивачем надано належні та допустимі докази на підтвердження обставин понесення ним витрат на проведення експертизи  у розмірі 70000 грн та витрат на  професійну правничу допомогу в сумі 126040,13 грн. Ці витрати  за висновками судів є співмірними зі складністю справи, витраченим часом на вивчення та аналіз документів, на які посилаються сторони, доведеними, реальними та фактичними, а тому підлягають задоволенню. Разом із тим поїздки адвоката до Господарського суду міста Києва для участі у судових засіданнях в розмірі 8111,63 грн та поштові витрати за направлення процесуальних документів у розмірі 572,94 грн не були віднесені судами до жодного з видів правничої допомоги, які передбачені статтями 1, 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", а тому ці витрати були визнані такими, що не підлягають відшкодуванню. Також відмовлено у задоволенні витрат на професійну правничу допомогу в сумі 200,00 грн за підбір, вивчення, аналіз та зняття копій документації щодо державної реєстрації ТОВ "РУШ", оскільки вказані дії не потребують вивчення та аналізу у спорі про страхове відшкодування.
		 
		2. Короткий зміст вимог касаційної скарги та її обґрунтування
		 
		2.1. 17.11.2020 ПрАТ "СК "Українська страхова група" звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.09.2020 та додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 22.06.2020 у справі № 910/13804/18, у якій просить скасувати зазначені судові акти та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні вимог щодо стягнення судових витрат.
		 
		2.2.   ПрАТ "СК "Українська страхова група" зазначило, що підставою касаційного оскарження судових рішень є пункт 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, а саме неврахування судами попередніх інстанцій висновків Верховного Суду, викладених в постановах від 19.02.2020 у справі №   755/9215/15-ц, від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18 та від 21.07.2020 у справі №   915/1654/19 щодо застосування статті 126 ГПК України. Також скаржник зазначає про неврахування судами першої та апеляційної інстанцій правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 11.06.2019 у справі №   910/12682/17, оскільки судами було взято до уваги при винесені рішень у справі висновок № 1 інженерно-технічної експертизи дослідження затоплення та шляхів проходження води в приміщення магазину "Ева 341", який відповідач не вважає належним, достовірним та достатнім доказом у справі, так як його було складено на підставі договору, який не відповідає предмету та меті його складання (договору про створення (передачу) науково-технічної продукції), та більше ніж через рік після залиття приміщення, в якому знаходилося майно позивача. Крім того скаржник вважає, що деякі послуги, зазначені в акті прийому-передачі наданих послуг за договором про надання правової допомоги, не можуть вважатися правовою допомогою. Також скаржник посилається на допущені попередніми судовими інстанції арифметичні помилки  при обрахунку стягуваних судових витрат.
		 
		3. Доводи інших учасників справи
		 
		3.1. Позивач подав відзив на касаційну скаргу, в якому просив залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення залишити без змін як такі, що прийняті з дотриманням норм матеріального і процесуального права.
		 
		4. Позиція Верховного Суду
		 
		4.1.   Частиною першою статті 123 Господарського процесуального кодексу України передбачено що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
		 
		4.2.   До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу та витрати, пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи ( пункти 1, 2 частини третьої статті 123 Господарського процесуального кодексу України).
		 
		4.3.   Статтею 127 Господарського процесуального кодексу України визначено витрати, пов`язані із залученням (викликом) свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів, проведенням експертиз.
		 
		4.4.   Частиною другою та четвертою статті 127 ГПК України унормовано, що експерт, спеціаліст чи перекладач отримують винагороду за виконану роботу, пов`язану із справою, якщо це не входить до їхніх службових обов`язків. Розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, оплати робіт перекладача встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів. 
		 
		4.5.   Для підтвердження розміру понесених судових витрат на проведення експертизи у розмірі 70000 грн позивачем було надано суду першої інстанції:
		-          договір про створення (передачу) науково-технічної продукції від 29.10.2018;
		-          протокол узгодження договірної ціни (додаток № 1 до договору від 29.10.2018);
		-          календарний план виконання робіт (додаток № 2 до договору від 29.10.2018);
		-          акт приймання-здачі етапів робіт за договором про створення (передачу) науково-технічної продукції від 29.10.2018;
		-          платіжне доручення  від 31.10.2018 № 95966.
		 
		4.6. За приписами частин п`ятої - сьомої статті 127 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату робіт залученого стороною експерта, спеціаліста, перекладача має бути співмірним із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. У разі недотримання вимог щодо співмірності витрат суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на оплату послуг експерта, спеціаліста, перекладача, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат, які підлягають розподілу між сторонами.
		 
		4.7. Попередніми судовими інстанціями встановлено, що відповідач, на підтвердження своїх доводів щодо неспівмірності витрат на проведення експертизи зі складністю виконуваної роботи, не надав належних доказів. 
		 
		4.8. Відтак, враховуючи, що позивачем було надано належні та допустимі докази на підтвердження понесення витрат на проведення експертизи  у розмірі 70000 грн, тоді як відповідач не довів неспівмірності цих витрат зі складністю виконуваної роботи, колегія суддів погоджується з висновками попередніх судових інстанцій про наявність підстав для стягнення з відповідача витрат, пов`язаних із залученням експертів.
		 
		4.9. Доводи скаржника про неврахування судами першої та апеляційної інстанцій правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 11.06.2019 у справі №   910/12682/17, оскільки судами було взято до уваги при винесенні рішень у справі висновок № 1 інженерно-технічної експертизи дослідження причин затоплення та шляхів проходження води в приміщення магазину "Ева 341", який відповідач не вважає належним, достовірним та достатнім доказом у справі, так як його було складено на підставі договору, який не відповідає предмету та меті його складання (договору про створення (передачу) науково-технічної продукції) та більше ніж через рік після залиття приміщення, в якому знаходилося майно позивача, колегія суддів відхиляє оскільки вказані доводи, за умови неспростування відповідачем під час вирішення спору фактичних даних, викладених у цьому висновку, на підставі яких, зокрема, суди встановили дійсні обставини справи, не можуть свідчити про неналежність такого доказу. 
		 
		4.10.   Посилання скаржника на те, що зазначений висновок не є висновком експерта у розумінні Закону України "Про судову експертизу", оскільки складений неналежним суб`єктом, колегія суддів не приймає до уваги з огляду на таке. 
		 
		4.11. Матеріали справи свідчать, що за договором від 29.10.2018 про створення (передачу) науково-технічної продукції було проведено роботи з дослідження причин затоплення та виявлення шляхів проникнення води у приміщення магазину. Про зазначене дослідження було зазначено у акті приймання-здачі етапів робіт від 29.10.2018. Результатом цього дослідження є саме висновок № 1 інженерно-технічної експертизи дослідження причин затоплення та шляхів проходження води в приміщення магазину "Ева 341", який розташований за адресою: м. Київ, бульвар Чоколівський, буд. 1 літ. "А", затверджений 09.11.2018, тобто за договором від 29.10.2018 було здійснено відповідне дослідження, обумовлене предметом цього договору, та надано відповідний висновок, що є науково-дослідницькою продукцією, відповідно до частини третьої статті 331 Господарського кодексу України.
		4.12. Відповідно до частини першої та третьої статті 7 Закону України "Про судову експертизу" судово-експертну діяльність здійснюють державні спеціалізовані установи, їх територіальні філії, експертні установи комунальної форми власності, а також судові експерти, які не є працівниками зазначених установ, та інші фахівці (експерти) з відповідних галузей знань у порядку та на умовах, визначених цим Законом. Виключно державними спеціалізованими установами здійснюється судово-експертна діяльність, пов`язана з проведенням криміналістичних, судово-медичних і судово-психіатричних експертиз.
		 
		4.13. Частинами першою - третьою статті 69 Господарського процесуального кодексу України визначено, що експертом може бути особа, яка володіє спеціальними знаннями, необхідними для з`ясування відповідних обставин справи. Експерт може призначатися судом або залучатися учасником справи. Експерт зобов`язаний надати обґрунтований та об`єктивний письмовий висновок на поставлені йому питання.
		 
		4.14. Законодавство не вимагає обов`язкового звернення до державної спеціалізованої установи для проведення експертного дослідження, що було предметом договору від 29.10.2018, тоді як позивач звернувся до Державного вищого навчального закладу "Придніпровська державна академія будівництва та архітектури" працівники якої є експертами: судові експерти Діденко Л. М., Сафонов В.В. та експерт Шарков В.В.
		 
		4.15. Відтак, доводи скаржника спростовуються матеріалами справи, у яких містяться докази, що були досліджені судами першої і апеляційної інстанцій при розгляді справи, та яким надана належна правова оцінка, з урахуванням матеріальних та процесуальних норм.
		 
		4.16. Відповідно до частин першої та другої статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
		 
		4.17. До матеріалів справи місцевим господарським судом було залучено: 
		-    договір від 05.06.2018 про надання правової допомоги, укладений з адвокатом Єльніковим Іваном Михайловичем, за умовами якого адвокат бере на себе зобов`язання надавати правову допомогу в обсязі та  на умовах, передбачених договором. Відповідно до умов договору, адвокат надає клієнту консультації та юридичні послуги щодо захисту інтересів останнього перед фізичними особами, в органах державної влади, органах прокуратури, Національної поліції, СБУ, Державної виконавчої служби, на підприємствах в установах організаціях всіх форм власності та підпорядкування, а також: Господарських судах України усіх інстанцій;
		-  додаткову угоду  від 24.07.2018 № 3 (додаток до договору надання правової допомоги від 05.06.2018), за умовами якої клієнт доручає адвокату захист у судовому порядку порушених прав клієнта на отримання страхового відшкодування від ПрАТ "СК "Українська страхова група" за страховою подією, яка відбулась 20.10.2017 за договором  добровільного страхування майна  від 07.03.2017 № 12-2803-17-00013, у зв`язку із відмовою зазначеної страхової компанії у виплаті страхового відшкодування;
		- акт прийому-передачі наданих послуг від 11.12.2018 за договором про надання правової допомоги від 05.06.2018;
		- платіжне доручення  від 13.12.2018 № 7007;
		- акт прийому-передачі наданих послуг від 15.06.2020 за договором про надання правової допомоги від 05.06.2018;
		- платіжне доручення  від 16.06.2020 № 170659;
		- копії фіскальних чеків "Укрпошта";
		- копії проїзних документів ПАТ "Укрзалізниця";
		- копію актів від 24.07.2018 приймання-передачі оригіналів документів;
		- копію акту від 12.11.2018 приймання-передачі оригіналів документів.
		 
		4.18. Судами встановлено, що за даними Єдиного реєстру адвокатів України Єльніков   І.М. має свідоцтво на право зайняття адвокатською діяльністю від 04.09.2017 №   ХМ000109.
		 
		4.19. Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України   суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
		 
		4.20. За приписами статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокат - фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом; адвокатська діяльність - незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
		 
		4.21. Згідно статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
		 
		4.22.   За наявності заперечень іншої сторони суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
		 
		4.23.   Згідно з частиною четвертою статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1)   складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
		 
		4.24.   При визначенні суми відшкодування суд має виходити із критерію    реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України"). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
		 
		4.25.   У визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема, але не виключно: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо.
		 
		4.26. Приписами частини шостої статті 126 Господарського процесуального кодексу України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
		 
		4.27. Згідно з частинами першою - третьою статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Аналогічна норма міститься у частині першій статті 74 Господарського процесуального кодексу України.
		 
		4.28. Попередніми судовими інстанціями встановлено, що позивачем належними та достатніми доказами підтверджено понесення витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 126040,13 грн. У зв`язку із чим, прийнявши до уваги, що у спірних правовідносинах існує багато протиріч, які підлягали доведенню адвокатом, на встановлення яких адвокат витратив значний час, врахувавши, що  матеріали справи містять великий обсяг документів, які підлягали дослідженню адвокатом, а також, що відповідач не довів неспівмірності заявлених витрат, місцевий господарський суд, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу у сумі 126040,13 грн.
		 
		4.29.  За таких обставин, колегія суддів вважає, що суди попередніх судових інстанцій: повно і всебічно дослідивши обставини цієї справи, перевіривши їх поданими сторонами доказами, яким надали необхідну оцінку, з дотриманням норм матеріального та процесуального права, навівши в оскаржуваних судових рішеннях необхідне мотивування, врахувавши встановлені нормами національного законодавства та практикою Європейський суд з прав людини критерії розумності, обґрунтованості та співмірності розміру витрат на правову допомогу, дійшли правильного висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу у сумі 126040,13 грн.
		 
		4.30. Суд враховує, що судові рішення у справі в частині витрат на професійну правничу допомогу, у задоволенні яких було відмовлено, не є предметом касаційного оскарження.
		 
		4.31. З огляду на наведені вище висновки, посилання скаржника на неврахування судами попередніх інстанцій висновків Верховного Суду, викладених в постановах від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, від 12.05.2020 у справі №   904/4507/18 та від 21.07.2020 у справі №   915/1654/19 щодо застосування статті 126 ГПК України, в яких, зокрема, йде мова про те, що при визначенні розміру витрат на правову допомогу суди мають враховувати розумність, співмірність та реальність цих витрат з урахуванням конкретних обставин справи, колегія суддів відхиляє, оскільки: по-перше, як вже зазначалось, суди зазначені критерії врахували під час прийняття рішень; по-друге, ці доводи зводяться до переоцінки доказів у справі та безпосередньо пов`язані із встановленням фактичних обставин справи, тоді як суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 300 Господарського процесуального кодексу України).
		 
		4.32. Доводи скаржника про те, що надані позивачу послуги з підбору, вивчення аналізу та зняття копій бухгалтерської та іншої документації та документації щодо листування за договором не можуть вважатися правовою допомогою, колегія суддів відхиляє, оскільки вони спростовуються змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".
		 
		4.33. Посилання скаржника на допущені попередніми судовими інстанціями арифметичні помилки при обрахунку стягуваних судових витрат не підтвердилися матеріалами справи.
		 
		5. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
		 
		5.1.   Згідно з пунктом 1 частини першої    статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
		 
		5.2.   Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених   статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права (частина перша    статті 309 Господарського процесуального кодексу України).
		 
		5.3.   Таким чином, перевіривши рішення та постанову судів попередніх інстанцій в межах вимог та доводів касаційної скарги, встановивши, що відповідні доводи щодо наявності підстав для скасування оскаржуваних судових актів не знайшли свого підтвердження, Верховний Суд дійшов висновку щодо відсутності підстав для її задоволення.
		 
		Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
		 
		П О С Т А Н О В И В :
		 
		1. Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група" залишити без задоволення.
		 
		2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.09.2020 та додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 22.06.2020 у справі №   910/13804/18 залишити без змін.
		                              
		Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
		 
		Головуючий  суддя                                                                                 С.В. Бакуліна
		 
		 
		Судді                                                                                                          Н.М. Губенко 
		 
		                                                                                                                                                                                                       
		                                                                                                                   О.А. Кролевець

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...