Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 159/4793/19 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти власності; Грабіж.
Надіслано судом: 11.02.2021. Зареєстровано: 11.02.2021. Забезпечено надання загального доступу: 12.02.2021.
Дата набрання законної сили: 06.07.2021 (частково)
Результат оскарження 06.07.2021 Волинський апеляційний суд: змінено ухвалу (постанову)
Номер судового провадження: 1-кп/159/40/21
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12019030110001011

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 159/4793/19
		Провадження № 1-кп/159/40/21
		 
		КОВЕЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		11 лютого 2021 року м. Ковель 
		Ковельський міськрайонний суд Волинської обл.
		в складі: головуючого  судді ОСОБА_1 , 
		при секретарі судових засідань ОСОБА_2 , 
		з участю: прокурора ОСОБА_3 , 
		обвинуваченого ОСОБА_4 
		захисника ОСОБА_5 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ковелі Волинської обл. кримінальне провадження № 120190301100010 11 про обвинувачення 
		ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , гр. України, із середньою освітою, одруженого, не працюючого, має на утриманні неповнолітню дитину, раніше неодноразово притягався до кримінальної відповідальності, а саме: 
		1. 25.06.08 р. Ковельським міськрайсудом Волинської області за ч. 1 ст. 185 КК України із застосуванням ст. ст. 104, 75 КК України до 2 р. позбавлення волі з однорічним іспитовим строком; 
		2. 13.03.09 р. Ковельським міськрайсудом Волинської області за ч. 3 ст. 185 КК України із застосуванням ст. ст. 70, 71 КК України до позбавлення волі на строк 3 р., 10 міс.; 
		3. 04.10.18 р. Ковельським міськрайсудом Волинської області за ч. 2 ст. 185 КК України до арешту на строк 5 міс.; звільненого 14.11.18 р. по відбуттю терміну покарання (а. с. 233 - 235);
		4. 14.06.19 р. Володимир  Волинським міськсудом Волинської області за ч. 2 ст. 185 КК України до позбавлення волі на строк 1 р. (а. с. 231, 232), судимість не погашена та не знята у встановленому законом порядку, утримується під вартою з 06.08.19 р. за ухвалою слідчого судді Ковельського міськрайсуду Волинської області від 06.08.19 р.,
		у вчиненнікримінального правопорушення(злочину),передбаченого ч.2ст.186 КК України, 
		                       В С Т А Н О В И В:
		Обвинувачений  ОСОБА_4 , будучи засудженим 04.10.18 р. Ковельським міськрайсудом Волинської області за ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у виді арешту на строк 5 міс., судимість за що не знята та не погашена у встановленому законом порядку, на шлях виправлення не став та повторно вчинив нове умисне кримінальне правопорушення (злочин) проти власності.
		Так обвинувачений  ОСОБА_4 о 21 год. 30 хв. 01.06.19 р., перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, знаходячись поблизу приміщення магазину «Апетітто», розташованого по вул. Міцкевича у м. Ковелі Волинської області, поблизу ЗОШ № 10, повторно, керуючись метою відкритого викрадення чужого майна, з корисливих мотивів та з метою особистого збагачення, утримуючи у одній руці дерев`яну палицю, а в іншій - частину цеглини, здійснюючи таким чином психологічний вплив на малолітнього потерпілого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у наказовому порядку пред`явив останньому вимогу негайної передачі грошових коштів в сумі 160 грн, після чого, отримавши від малолітнього потерпілого вказану вище суму грошей, залишив місцt скоєння злочину, завдавши неповнолітньому потерпілому майнової шкоди на вказану вище суму. 
		Своїми умисними діями, що виразились у відкритому викраденні чужого майна (грабежі), вчиненому повторно, обвинувачений  ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення (злочин), передбачене ч. 2 ст. 186 КК України. 
		Обвинувачений у судовому засіданні свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення не визнав у повному обсязі. Показав, що він, дійсно, спілкувався з неповнолітніми. Але неповнолітнього потерпілого він просив дати йому, позичити гроші на таксі, так як почувався зле, і при найближчій нагоді мав намір їх віддати. Так він 01.06.19 р., вийшовши від одного свого знайомого, пішов до іншого, з яким мав зустрітись за домовленістю біля одного з магазинів, що в районі ЗОШ № 10, де і сталась подія. Він почекав біля якогось магазину товариша біля 10  15 хв., однак, той не прийшов. Так як він не знав, де точно проживає його товариш, то, побачивши біля будинку ОСОБА_7 компанію хлопців, які стояли біля двору, відійшов від магазину біля 10 м., підійшов до них та запитав, чи не знають, де живе його знайомий - ОСОБА_8 . Магазин, біля якого він чекав товариша, дуже близько знаходиться біля будинку ОСОБА_9 .. На це хлопці почали себе поводити агресивно та виник конфлікт. Він запитував їх, навіщо цей конфлікт, так як його це зачепило. ОСОБА_10 декілька разів нецензурно вилаявся на його адресу і поїхав. Вийшла матір ОСОБА_7 і він у розмові з нею просив якось вплинути на поведінку дітей. Тому він просив зателефонувати до ОСОБА_11 і у розмові з телефону неповнолітнього потерпілого, ОСОБА_10 сказав прийти до нього. Тоді він попросив неповнолітнього потерпілого, щоб той його провів до ОСОБА_11 , на що той погодився добровільно і вони, нормально спілкуючись, пішли через територію ЗОШ № 10. При цьому він не з`ясовував у неповнолітнього потерпілого про те, хто він, де він живе. Вони дійшли до магазину «Апетітто» і до неповнолітнього потерпілого хтось зателефонував та той не заходів йти далі. Саме біля цього магазину йому стало зле і він запитав неповнолітнього потерпілого, чи може він йому дати гроші на таксі для того, щоб поїхати на швидку. Той відповів, що  так, вийняв кошти, відрахував йому 160 грн і дав. При цьому він себе поводив не агресивно, нічого у руках не мав, гроші у неповнолітнього потерпілого - попросив. Він попросив неповнолітнього потерпілого також викликати йому швидку, однак той сказав, що поспішає. Він же сказав, що кошти поверне найближчим часом і вони розійшлись. Він пішов до свого товариша, який проживає у будинку, у під`їзді якого його було затримано поліцією, щоб той викликав йому швидку. Однак викликати швидку не встигли. Перед тим як зайти у будинок свого товариша, де його і було затримано, він зайшов у магазин і за гроші неповнолітнього потерпілого придбав для товариша пляшку пива. У магазині «Наш край» він також не просив нікого викликати йому швидку. Коли його вже було доставлено у медзаклад того ж вечора після затримання поліцією, то він там отримав якусь меддопомогу. Кошти неповнолітньому потерпілому він мав намір віддати, знайшовши той будинок, біля якого він побачив 01.06.19 р. хлопців. Чому мав намір повертати гроші саме таким чином, пояснити не може. Наступного дня він з метою віддати неповнолітньому потерпілому позичені кошти, шукав останнього у районі ЗОШ № 10, так як зрозумів, що неповнолітній потерпілий повідомив у поліцію, розцінивши його дії неправильно. Інкримінованого йому злочину він не вчиняв. Шкодує про те, що спілкувався із неповнолітніми того дня. Просить вирішити справу згідно з законом, врахувавши всі обставини. 
		Однак винуватість обвинуваченого у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення у повному обсязі, підтверджується показаннями неповнолітнього потерпілого, неповнолітніх та повнолітнього свідків, іншими - письмовими та речовими доказами.
		Так неповнолітнійпотерпілий ОСОБА_6  у судовому засіданні 10.02.20 р., будучи допитаним у присутності його законного представника, показав, що увечері 01.06.19 р. він з друзями: ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 йшов до свого товариша та по дорозі - на АДРЕСА_2 їх перестрів раніше незнайомий йому обвинувачений, який був нетверезим. Останній почав чіплятись до його товариша  ОСОБА_15 , та, взявши камінь, пропонував піти і порозмовляти, але останній не відповідав та поїхав додому велосипедом. Тоді обвинувачений почав у них розпитувати про цього товариша, який поїхав, вимагав його покликати, або ж вони підуть до нього. Обвинувачений когось шукав на ім`я ОСОБА_16 та вони казали обвинуваченому, що він не їх шукає. Тоді обвинувачений пішов за ними. Вони зателефонували до ОСОБА_11 і попросили прийти до них, так як цього вимагав обвинувачений, але ОСОБА_10 відмовився. Вони прийшли до свого товариша  ОСОБА_7 , який живе по вул. Гагаріна, запросити погуляти, а обвинувачений - прийшов за ними та біля будинку ОСОБА_7 щось кричав. З будинку виходили батьки ОСОБА_7 , зокрема, матір. Але її розмови тоді він не чув. У подвір`ї будинку ОСОБА_7 вони були біля 10 хв. і пішли у напрямку ЗОШ № 10 по вул. Гагаріна. Обвинувачений залишився стояти біля будинку ОСОБА_7 з цеглою та щось кричав. Потім обвинувачений наздогнав їх та сказав йому відвести його до того свого товариша, який поїхав. У руках обвинуваченого була цеглина, тому він повів обвинуваченого до свого товариша ОСОБА_11 , який живе по вул. Садовій неподалік магазину «Апетітто». Він з обвинуваченим рухався попереду своїх друзів через подвір`я школи. По дорозі обвинувачений відірвав велику палицю. Але біля магазину «Апетітто», що біля ЗОШ № 10 вони зупинились та обвинувачений сказав йому, щоб він віддав йому гроші, а інакше - він завдасть шкоди життю його товариша - ОСОБА_17 ; погрожував йому палицею. Він переживав за своє життя. Поряд нікого не було. Тому він віддав 160 грн, що належали ОСОБА_18 , які той дав йому для придбання солодкої води на день народження, та які були у його кишені і видно яких не було. Після цього обвинувачений з цеглиною та палицею пішов у напрямку цетра міста по вул. Міцкевича. Зачекавши друзів, він розповів їм, що віддав обвинуваченому гроші, та разом з ними пішов за обвинуваченим. По дорозі він зустрів ще свого брата  ОСОБА_19 - та ще одного товариша  ОСОБА_20 , які старші його за віком, та сказав, що віддав обвинуваченому гроші і запропонували наздогнати обвинуваченого та викликати поліцію. Вони вирішили наздогнати обвинуваченого та викликати поліцію. Вони зателефонували товаришу, який був на велосипеді  ОСОБА_21 , описавши йому обвинуваченого, щоб той їхав у центр міста і допоміг знайти обвинуваченого. ОСОБА_22 , будучи на велосипеді, помітив обвинуваченого біля магазину «Наш край». Вони також побачили обвинуваченого біля магазину «Наш край». Обвинувачений пішов у під`їзд будинку, де і залишився. Він там був із палицею, пляшкою пива. Обвинувачений також їх побачив, почав агресивно говорити до них, щось кричати. Вони всі вийшли з під`їзду та було викликано поліцію. 
		Аналізуючи показання неповнолітнього потерпілого, суд враховує, що вони є детальними, послідовними, повністю підтверджуються показаннями неповнолітніх свідків, повнолітнього свідка, іншими доказами у справі. Цими показаннями спростовуються показання обвинуваченого у тій їх частині, що він почав спілкуватись із компанією неповнолітніх хлопців, у складі якої був і неповнолітній потерпілий, вже біля будинку ОСОБА_7 , а не йшов слідом за компанією неповнолітніх хлопців до будинку ОСОБА_7 ; що не брав до рук каменя чи цеглини, палиці і не погрожував неповнолітньому потерпілому; не вимагав у того гроші біля магазину «Апетітто», та стверджується та обставина, що обвинувачений, тримаючи в руках частину цегли та палицю, що було добре видно неповнолітньому потерпілому, та погрожуючи останньому насильством щодо нього, зокрема, відкрито заволодів його грошима в сумі 160 грн. Так неповнолітній потерпілий, безсумнівно, сприймав таке відкрите вилучення грошових коштів як грабіж (відкрите викрадення), про що відразу повідомив своїм товаришам, які йшли за ним та обвинуваченим слідом на деякій відстані та підійшли до нього відразу після вчинення щодо нього злочину. Суд враховує, що неповнолітній обвинувачений відразу після того, як до нього підійшли його товариші, повідомив їм, у якому напрямку пішов обвинувачений і разом з ними пішов шукати обвинуваченого з метою повідомлення про злочин поліції. Така поведінка неповнолітнього потерпілого, на переконання суду, не свідчить про те, що він щойно позичив добровільно гроші обвинуваченому, як про це стверджує останній.
		Неповнолітній свідок ОСОБА_23  будучи допитаним у судовому засіданні 10.02.21 р. у присутності його законного представника, показав, що 01.06.19 р. він з товаришами: ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 ішли до ОСОБА_7 і зустріли обвинуваченого в районі перехрестя вул. Вітовського та Гагаріна, що біля ЗОШ № 10. Обвинувачений почав щось говорити до ОСОБА_11 , кричати, лаятись, називати того іншим іменем, а ОСОБА_10 - обвинуваченому щось крикнув та поїхав на велосипеді геть. Після цього обвинувачений відразу взяв камінь та почав ходити поряд з ними та за ними і щось просити їх, запитувати, де живе ОСОБА_10 ; просив показати, де той живе та зателефонувати до ОСОБА_11 , щоб поговорити з ним. ОСОБА_27 давав обвинуваченому телефон зателефонувати до ОСОБА_11 , але розмова не відбулась. Вони пішли до ОСОБА_7 , який проживає по вул. Гагаріна та ОСОБА_28 також давав обвинуваченому телефон порозмовляти з ОСОБА_25 , але розмова не відбулась. Тоді обвинувачений взяв неповнолітнього потерпілого під руку, повів та сказав показати, де живе ОСОБА_10 , інакше він його приб`є. Обвинувачений спочатку взяв сірий камінь у руку, у кишені з ним ходив, а потім ще - біля ЗОШ № 10, - взяв велику палку біля паркана школи і з нею ходив. Отже коли обвинувачений взяв і повів неповнолітнього потерпілого під руку, то він і з ОСОБА_26 - йшов за ними на відстані біля 100 м. При цьому обвинувачений погрожував їм, казав близько не підходити, інакше вони постраждають всі троє. Коли вони підійшли вже ближче до входу у ІНФОРМАЦІЯ_3 і побачили неповнолітнього потерпілого, той сказав, що обвинувачений забрав у нього гроші та пішов по дорозі у напрямку до «Класік». Вони пішли до обвинуваченого, щоб поговорити з ним і забрати гроші. По дорозі вони зустріли ще одного товариша та їм підказали, що обвинувачений заховався у під`їзді будинку. Було викликано поліцію. 
		Аналізуючи показання цього неповнолітнього свідка, суд враховує, що вони повністю підтверджують показання неповнолітнього потерпілого, є детальними, послідовними, підтверджуються іншими доказами у справі. Цими показаннями спростовуються показання обвинуваченого у тій їх частині, що він розпочав своє спілкування із компанією, у якій був і цей неповнолітній свідок, лише біля будинку ОСОБА_7 , а не слідував перед цим за компанією неповнолітніх хлопців; що не брав до рук каменя чи цеглини, палиці і не погрожував неповнолітньому потерпілому; не заволодівав відкрито грошима останнього, а також - стверджується те, що обвинувачений, тримаючи в руках палицю, вів неповнолітнього потерпілого з погрозами, та відкрито заволодів його грошима в сумі 160 грн, про що неповнолітній потерпілий відразу після вчинення щодо нього злочину, повідомив неповнолітньому свідкові ОСОБА_23 , який слідував за ним та обвинуваченим через двір ЗОШ № 10 до магазину «Апетітто».
		Неповнолітній свідок ОСОБА_29 , будучи допитаним у судовому засіданні 04.09.20 р. у присутності його законного представника, показав, що він проживає по АДРЕСА_3 . Обвинуваченого та неповнолітнього потерпілого знає, з останнім - товаришує. Коли у 2019 р. був його день народження, то він з ОСОБА_30 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 ішли до ОСОБА_9 .. По вул. Гагаріна вони зустріли обвинуваченого, який був нетверезим, неадекватним, почав називати ОСОБА_15 «Давідом» та йти за ними. ОСОБА_10 злякався та поїхав велосипедом геть. Обвинувачений підійшов до них, перед цим піднявши камінь чи цеглину. Обвинувачений попросив у неповнолітнього потерпілого телефон, щоб зателефонувати до ОСОБА_31 будинку вийшла матір ОСОБА_7 і вигнала обвинуваченого з двору. Тоді обвинувачений сказав неповнолітньому потерпілому показати, де живе той їх товариш, який поїхав велосипедом. Обвинувачений сказав їм не йти за ними. Обвинувачений з неповнолітнім потерпілим пішли, та при цьому обвинувачений виламав палицю з дерева та йшов з нею. Вони ж пішли за неповнолітнім потерпілим та обвинуваченим слідом. Коли вони побачили неповнолітнього потерпілого біля магазину «Апетітто», то обвинуваченого поряд вже не було, та неповнолітній потерпілий сказав, що обвинувачений викрав у нього гроші; щоб не привести обвинуваченого до будинку ОСОБА_11 , він віддав обвинуваченому гроші; що обвинувачений погрожував йому та казав, що буде бити, якщо той не віддасть гроші; що обвинувачений кудись пішов. Вони почали шукати обвинуваченого, щоб викликати поліцію, та знайшли того у центрі міста, сидячим на сходинках у під`їзді будинку, що навпроти магазину «Наш край», з пляшкою пива у руках. ОСОБА_32 який приєднався до них в ході пошуку обвинуваченого, було викликано поліцію. По прибуттю поліції обвинуваченого було затримано.
		Аналізуючи показання цього неповнолітнього свідка, суд враховує, що вони повністю підтверджують показання неповнолітнього потерпілого, є детальними, послідовними, підтверджуються іншими доказами у справі. Цими показаннями спростовуються показання обвинуваченого у тій їх частині, що він розпочав своє спілкування із компанією, у якій був і цей неповнолітній свідок, лише біля будинку ОСОБА_7 ; що не брав до рук каменя чи цеглини, палиці і не погрожував неповнолітньому потерпілому; не заволодівав відкрито грошима останнього, а також - стверджується те, що обвинувачений, тримаючи в руках палицю, вів неповнолітнього потерпілого, та відкрито заволодів його грошима в сумі 160 грн, про що неповнолітній потерпілий відразу після вчинення щодо нього злочину, повідомив неповнолітньому свідкові ОСОБА_18 , який слідував за ним та обвинуваченим через двір ЗОШ № 10 до магазину «Апетітто».
		Свідок ОСОБА_33 , будучи допитаною у судовому засіданні 28.01.21 р., показала, що вона є матір`ю неповнолітнього свідка ОСОБА_7 01.06.19 р. до її сина прийшли друзі, запросили прогулятись. Коли хлопці вийшли з будинку на вулицю, вона інтуїтивно відчула, що на дворі щось відбувається, так як почула розмову компанії у дворі. Вийшовши на вулицю, вона побачила 4  дітей, у т. ч. неповнолітнього потерпілого, - та обвинуваченого. Останній чомусь прагнув поговорити з відсутнім хлопцем та просив дати йому номер телефону ОСОБА_11 і подзвонити до нього. Її син вже почав набирати номер телефону ОСОБА_11 і обвинувачений мав говорити з ним. Але вона не дала подзвонити та попросила розійтись і сказала обвинуваченому, що хлопцеві 13 р., тому у випадку наявності претензій до дитини, вона може надати йому номер телефону батька дитини. Але обвинувачений був у стані алкогольного сп`яніння, був наполегливим, дуже нав`язливим. При обвинуваченому вона зі свого телефону набрала номер телефону батька ОСОБА_11 , однак, розмова чомусь не відбулась. Через деякий час хлопці розійшлись. Свого сина вона тоді гуляти не пустила. Обвинувачений сказав їй, що йде до товариша та пішов у напрямку вул. Загородньої, а діти  у напрямку центру міста. Спілкування біля її будинку тривало біля 30 хв.. Через годину до її сина зателефонували хлопці і сказали, що неповнолітнього потерпілого узяли у полон, треба виручати. Про таке повідомлення їй сказав її неповнолітній син ОСОБА_34 .. 
		Аналізуючи показання цього свідка, суд враховує, що вони повністю підтверджують показання неповнолітнього потерпілого, вказаних вище неповнолітніх свідків, є детальними, послідовними, підтверджуються іншими доказами у справі. Цими показаннями стверджується та обставина, що обвинувачений спілкувався з неповнолітнім потерпілим у компанії неповнолітніх хлопців нав`язливо, очікуючи їх біля будинку ОСОБА_7 та продовжив йти за ними після того, як свідок бачила, що він та неповнолітні хлопці розійшлись від її будинку у протилежні боки. 
		Неповнолітній свідок ОСОБА_35 , будучи допитаним у судовому засіданні 10.02.21 р. у присутності його законного представника, показав, що, як він пригадує, 01.08.19 р.  у день народження його товариша  ОСОБА_36 , він з хлопцями: ОСОБА_26 , ОСОБА_24 , ОСОБА_30 ішли поблизу ЗОШ № 10 та, прогулюючись, зустріли обвинуваченого, який щось кричав. Але він особливої уваги на це не звернув та поїхав додому. Обвинувачений при цьому у руках не мав нічого. Наступного дня він обвинуваченого не бачив. Потім йому стало відомо, що мала місце подія, коли обвинувачений вимагав у його товариша гроші. 
		Аналізуючи показання цього неповнолітнього свідка, суд враховує, що вони повністю підтверджують показання неповнолітнього потерпілого, є детальними, послідовними, підтверджуються іншими доказами у справі. Однак ними не спростовуються, а підтверджуються показання неповнолітнього потерпілого та вказаних вище неповнолітніх свідків. При цьому суд враховує, що неповнолітній свідок ОСОБА_35 поїхав додому після того, коли обвинувачений почав спілкування з компанією неповнолітніх хлопців, але до того, коли обвинувачений, як про це ствердили неповнолітній потерпілий та неповнолітні свідки ОСОБА_37 та ОСОБА_38 , взяв камінь чи цеглину та підійшовши до хлопців, тримаючи її у руках, вимагав зателефонувати до ОСОБА_11 , показати йому, де той проживає. 
		Неповнолітній свідок ОСОБА_39 , будучи допитаним у судовому засіданні 10.02.21 р. у присутності його законного представника, показав, що коли він знаходився вдома, йому зателефонували його друзі, щоб вийшов погуляти. Коли він вийшов з будинку, то поряд з його друзями: ОСОБА_12 , ОСОБА_40 , ОСОБА_13 - знаходився обвинувачений. Обвинувачений просив зателефонувати, розмовляв з ОСОБА_14 . При цьому обвинувачений у руках не мав нічого, був нетверезим, неадекватним. З будинку вийшли його батьки та сказали йому йти у будинок. Так як обвинувачений зайшов у двір його будинку, то його батьки вигнали обвинуваченого з двору. Наступного дня він бачив обвинуваченого в районі ЗОШ № 10.
		Аналізуючи показання цього неповнолітнього свідка, суд враховує, що вони повністю підтверджують показання неповнолітнього потерпілого, є детальними, послідовними, підтверджуються іншими доказами у справі. Ними не спростовуються, а підтверджуються показання неповнолітнього потерпілого та вказаних вище неповнолітніх свідків. При цьому суд враховує, що неповнолітній свідок ОСОБА_28 короткий проміжок часу спостерігав спілкування обвинуваченого з компанією його неповнолітніх товаришів, так як пішов у будинок на вимогу батьків і залишився вдома. 
		Тому, аналізуючи показання обвинуваченого, суд оцінює їх критично у тій їх частині, що він з компанією неповнолітніх хлопців почав спілкуватись вже біля будинку неповнолітнього свідка ОСОБА_7 , так як неповнолітній потерпілий та неповнолітні свідки показали, що зустріли обвинуваченого ще на перехресті вул. вул. Вітовського та ОСОБА_41 біля ЗОШ № 10 і він, чіпляючись до них, пішов за ними до будинку неповнолітнього свідка ОСОБА_9 .. Суд критично оцінює показання обвинуваченого і у тій їх частині, що він неподалік будинку неповнолітнього свідка ОСОБА_7 очікував та розшукував свого знайомого, як надумані і дані з метою переконати суд, що він не йшов слідом за неповнолітніми по вул. Гагаріна аж до будинку неповнолітнього свідка ОСОБА_9 .. Суд критично оцінює показання обвинуваченого і у тій їх частині, що він не брав до рук ні цеглини (каменю), ні палиці під час спілкування з компанією неповнолітніх хлопців та з неповнолітнім потерпілим, зокрема, аж до моменту, коли він з останнім рухався через подвір`я ЗОШ № 10 до магазину «Апетітто», так як такі показання повністю спростовані показаннями неповнолітнього потерпілого та неповнолітніх свідків ОСОБА_42 , ОСОБА_36 ; письмовими доказами у справі. Суд критично оцінює показання обвинуваченого і у тій їх частині, що неповнолітній потерпілий добровільно пішов з ним та позичив йому гроші біля магазину «Апетітто», так як такі показання повністю спростовані показаннями неповнолітнього потерпілого, який показав, що злякався насильницьких дій з боку обвинуваченого, який мав у руках частину цеглини та палицю та тому віддав йому гроші; а також  показаннями неповнолітнього свідка ОСОБА_42 , який ствердив, що обвинувачений неповнолітнього потерпілого повів, взявши під руку та висловивши на його адресу при цьому погрозу, а по дорозі через подвір`я ЗОШ № 10  ще й взяв палицю; а також  показаннями неповнолітнього свідка ОСОБА_36 , який також підтвердив, що обвинувачений, йдучи з неповнолітнім потерпілим через подвір`я ЗОШ № 10, взяв палицю. Це ж спростовують і письмові докази у справі. Крім того доводи обвинуваченого, що він, позичив гроші у неповнолітнього потерпілого тому, що йому стало зле і потрібно було на таксі поїхати на швидку меддопомогу, суд розцінює як неправдиві, так як обвинувачений, викравши відкрито у неповнолітнього обвинуваченого гроші біля магазину «Апетітто», не тільки не викликав таксі і не їхав ним у медзаклад чи на швидку меддопомогу, а пішов пішки з окраїни міста, де розташовано магазин «Апетітто», до центру міста, де у магазині « ІНФОРМАЦІЯ_4 » придбавав спиртне, з яким його було виявлено у під`їзді одного з поряд розташованих житлових будинків. Критично суд розцінює і показання обвинуваченого у тій їх частині, що він, беручи у неповнолітнього потерпілого гроші, мав намір їх повернути засобом пошуків останнього в тому районі міста, де його зустрів, і саме тому він ходив у районі ЗОШ № 10 наступного дня, як надумані та надані суду з метою уникнення відповідальності за скоєне та з наміром видати свій злочин за добровільну позику грошей йому неповнолітнім потерпілим. Тому суд вважає, що такі показання обвинуваченого надані ним з метою уникнення відповідальності за вчинене і вони спростовані у судовому засіданні сукупністю належних та допустимих доказів. 
		Крім того винуватість обвинуваченого доводиться такими письмовими доказами: 
		- витягами з ЄРДР від 03.06.19 р., 06.06.19 р., 02.06.19 р., відповідно до яких того ж дня, коли мала місце подія, у поліцію надійшло повідомленням про вчинення кримінального правопорушення щодо неповнолітнього потерпілого про те, що невстановлена особа відкрито заволоділа грошовими коштами неповнолітнього потерпілого в сумі 160 грн (а. с. 203  206). Відомості про таке кримінальне правопорушення було внесено у ЄРДР 02.06.19 р.; 
		- протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення від 01.06.19 р. (а. с. 210), згідно з яким законний представник неповнолітнього потерпілого того ж дня, коли мала місце подія, повідомив у поліцію, що о 21 год. 01.06.19 р. біля території ЗОШ № 10, що по вул. Міцкевича у м. Ковелі Волинської області, незнайомий хлопець віком біля 30 р., погрожуючи палицею і цеглиною, відкрито заволодів грошима дитини  ОСОБА_6 , 05 р. н., в сумі 160 грн; 
		Вказаними вище витягом та протоколом стверджується, що неповнолітній потерпілий відразу повідомив про те, що щодо нього було вчинене саме відкрите викрадення майна (грошей), тобто, грабіж, тобто, він жодним чином не розцінював це як позику грошей обвинуваченому.
		- протоколом огляду місця події від 01.06.19 р. з фототаблицею (а. с. 211, 212), відповідно до якого о 23 год. 03 хв. було оглянуто приймальне відділення Ковельської ЦРЛ, що по вул. Олени Пчілки у м. Ковелі Волинської області, де виявлено обвинуваченого, одягненого у чорну футболку, чорні штани спортивні; на кушетці наявні грошові купюри: 1  на номіналом 100 грн, 1  на номіналом 20 грн, 2  і номіналом по 10 грн, а всього на суму 140 грн, що вилучені;
		- протоколом огляду речей від 03.06.19 р. з фототаблицею (а. с. 214, 215), відповідно до якого було оглянуто виявлені та вилучені в ході огляду місця події від 01.06.19 р. грошові кошти;
		- консультаційним висновком спеціаліста від 01.06.19 р. № 377 щодо обвинуваченого, за яким останній на 22 год. 23 хв. перебуває у стані алкогольного сп`яніння (а. с. 213); 
		Обвинувачений визнав, що перед затриманням його поліцією та доставленням у медзаклад у стані алкогольного сп`яніння, він саме за гроші неповнолітнього потерпілого у магазині придбавав пиво.
		- протоколом проведення слідчого експерименту від 23.07.19 р. з фототаблицями за участю неповнолітнього потерпілого та його законного представника (а. с. 218  220), згідно з яким неповнолітній потерпілий показав безпосередньо те місце, де передав обвинуваченому гроші в сумі 160 грн на вимогу останнього, а саме: у м. Ковелі Волинської області, по вул. Міцкевича, неподалік приміщення магазину «Апетітто», що біля входу на територію ЗОШ № 10 м. Ковеля; при цьому неповнолітній потерпілий відмітив, що тоді обвинувачений тримав у одній руці палицю, а у іншій  частину цеглини та він, злякавшись, що обвинувачений може застосувати до нього ці предмети, передав йому гроші; 
		- протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 23.07.19 р. з фототаблицею (а. с. 221 - 224), згідно з яким неповнолітній потерпілий у присутності свого законного представника на фото під № 3 упізнав за зовнішніми ознаками, рисами обличчя саме особу обвинуваченого як ту, якій він передав 160 грн, та вона викрала їх; 
		- протоколом проведення слідчого експерименту від 09.09.19 р. з фототаблицею (а. с. 225 - 227), згідно з яким обвинувачений у присутності захисника показав безпосередньо те місце, де неповнолітній потерпілий передав йому грошові кошти в сумі 160 грн на його вимогу, а саме: у м. Ковелі Волинської області, неподалік приміщення магазину «Апетітто», що біля ЗОШ № 10 м. Ковеля. 
		При цьому суд відкидає як надумані та безпідставні доводи сторони захисту про те, що неповнолітній потерпілий вказував в ході слідчого експерименту та впізнання особи лише про передачу ним грошей обвинуваченому, а не про пограбування, так як неповнолітній потерпілий поряд з тим, що зазначив про передачу грошей обвинуваченому, зазначив і про те, що гроші у нього було  викрадено, вони ним видані на вимогу, тобто, ними відкрито заволодів обвинувачений проти його волі. 
		Суд повно, всесторонньо, обєктивно аналізуючи зібрані у справі докази, приходить до висновку, що злочинні дії обвинуваченого вірно кваліфіковано органом досудового розслідування. 
		Підстав для визнання зібраних у справі доказів недопустими чи неналежними немає. 
		   При призначенні покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення (злочину) та особу винуватого у їх сукупності. 
		Так суд враховує, що обвинувачений вчинив кримінальне правопорушення, що ст. 12 КК України віднесено до тяжких злочинів (як на час його вчинення, так і з 01.07.20 р.).
		Обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченого, суд не вбачає. 
		До обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, суд відносить вчинення кримінального правопорушення у стані алкогольного сп`яніння.
		Судом також враховується те, що обвинувачений негативно характеризується по місцю проживання ДОП (а. с. 237), не працює та не має доходу, хоча є працездатного віку та має на утриманні неповнолітню дитину; раніше він неодноразово притягався до кримінальної відповідальності (а. с. 239, 230), а востаннє перед вчиненням інкримінованого йому кримінального правопорушення (злочину) - 04.10.18 р.  за вироком Ковельського міськрайсуду Волинської області за ч. 2 ст. 185 КК України до арешту на строк 5 міс.; звільненого 14.11.18 р. по відбуттю терміну покарання (а. с. 233 - 235), і по спливу незначного проміжку часу після цього він знову став на злочинний шлях; обвинувачений вчинив інкримінований йому злочин під час перебування на розгляді у Володимир - Волинському міськсуді Волинської області обвинувального акта щодо нього за ч. 2 ст. 185 КК України, що свідчить про те, що з фактів неодноразового притягнення його до кримінальної відповідальності за вчинення злочинів обвинувачений не зробив належних висновків (а. с. 229  235), що свідчить про його схильність до вчинення кримінальних правопорушень проти власності; стан його здоров`я (а. с. 238, 239), а саме: що обвинувачений на обліку у нарколога та психіатра не перебуває; думку неповнолітнього потерпілого, який не настоює на суворому покаранні. 
		Враховуючи вище наведене, суд, вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченого можливе лише з ізоляцією його від суспільства. 
		Підстав для застосування іспитового строку відповідно до ст. 75 КК України, чи положень ст. 69 КК України, з огляду на особу обвинуваченого, немає. 
		Суд не знаходить підстав для виправдання обвинуваченого за недоведеністю його винуватості, на чому настоює сторона захисту, вважаючи, що винуватість обвинуваченого доведена у повному обсязі. 
		Оскільки обвинувачений за вироком Володимир  Волинського міськсуду Волинської області від 14.06.19 р. був засуджений до покарання у виді обмеження волі на строк 1 р. і такий вироку набрав законної сили 16.07.19 р., є підстави для застосування положень ч. 4 ст. 70 КК України, з врахуванням ст. 72 КК України.
		Підстав для скасування чи зміни запобіжного заходу для обвинуваченого суд не вбачає. 
		Строк відбування покарання обвинуваченому слід рахувати з дати його затримання відповідно до ухвали слідчого судді Ковельського міськрайсуду Волинської області від 06.08.19 р., тобто, з 06.08.19 р.. 
		Цивільний позов не заявлено.
		Процесуальні витрати у справі відсутні.
		Долю речових доказів у справі слід вирішити відповідно до ст. 100 КПК України, знявши з них арешт, накладений за ухвалою слідчого судді. 
		Керуючись ст. ст. 369, 370, 373, 374 КПК України, ст. 5 КК України, суд 
		У Х В А Л И В:
		ОСОБА_4  визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років, 06 (шість) міс.. 
		   На підставі ч. 4 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, до покарання, призначеного за даним вироком, повністю приєднати невідбуте покарання за вироком Володимир  Волинського міськсуду Волинської області від 14.06.19 р. у виді обмеження волі на строк 1 (один) рік і, з врахуванням положень ст. 72 КК України, відповідно до якої одному дню позбавлення волі відповідають два дні обмеження волі, остаточно визначити  ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі на строк 6 (шість) років. 
		Строк відбування покарання обвинуваченому  ОСОБА_4 рахувати з дня його затримання відповідно до ухвали слідчого судді Ковельського міськрайсуду Волинської області від 06.08.19 р., тобто, з 06.08.19 р.. 
		Міру запобіжного заходу обвинуваченому  ОСОБА_4 до набрання даним вироком законної сили залишити попередню  тримання під вартою. 
		Речові докази у справі - грошові кошти в сумі 140 (сто сорок) грн, що передані на зберігання до Ковельського ВП ГУ НП у Волинській області за постановою слідчого від 03.06.19 р. (а. с. 216), повернути неповнолітньому потерпілому ОСОБА_6 , скасувавши арешт цього майна (грошових коштів), що був накладений за ухвалою слідчого судді Ковельського міськрайсуду Волинської області від 04.06.19 р. (а. с. 217); 
		Вирок може бути оскаржений до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а обвинуваченим  в той же строк з моменту отримання копії даного вироку. 
		Головуючий:ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...