Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 127/17937/19 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти власності; Крадіжка.
Надіслано судом: 11.02.2021. Зареєстровано: 12.02.2021. Забезпечено надання загального доступу: 15.02.2021.
Дата набрання законної сили: 10.02.2021
Номер судового провадження: 1-кп/127/486/19
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12018020010004339

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа №127/17937/19 
		Провадження №1-кп/127/486/19 
		 
		УХВАЛА 
		 
		10 лютого 2021 року             м. Вінниця
		 
		Вінницький міський суд Вінницької області в складі 
		головуючого судді ОСОБА_1 , 
		секретаря ОСОБА_2 , 
		за участю прокурора ОСОБА_3 , 
		захисників ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
		обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
		потерпілої ОСОБА_8 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження № 12018020010004339 за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3, 4 ст. 185 КК України та ОСОБА_7 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 185 КК України, -
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		В провадженні Вінницького міського суду Вінницької області перебуває зазначене кримінальне провадження.
		Обвинувачені ОСОБА_6 та ОСОБА_7 утримується під вартою. Строк їх утримання закінчується 14.02.2021 року.
		Прокурор ОСОБА_3 заявив клопотання про продовження запобіжних заходів обом обвинуваченим, мотивуючи тим, що  ОСОБА_6 та ОСОБА_7 обвинувачується ускоєнні умиснихтяжких корисливихзлочинів, ризики, передбачені КПК України, які існували на час досудового розслідування не зникли, обставини не змінилися.  ОСОБА_6 та ОСОБА_7 раніше неодноразово судимі. Тобто існують ризики, що перебуваючи на волі обвинувачені зможуть перешкоджати кримінальному провадженню, переховуватися від суду, впливати на потерпілих, свідків, тому зміна запобіжних заходів на більш м`які не забезпечить належної процесуальної поведінки обвинувачених.
		Потерпіла ОСОБА_8 підтримала думку прокурора.
		Захисник ОСОБА_4 заперечувала проти продовження запобіжного заходу її підзахисному, вважає, що прокурором не було доведено названих ним ризиків. Крім цього, захисник зауважила, що клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою подано з порушенням вимог КПК України.
		Захисник ОСОБА_5 заперечував проти клопотання прокурора, вважає, що наявність ризиків, передбачених КПК України прокурором не доведена. Захисник просив суд змінити ОСОБА_7 запобіжний захід на більш м`який.
		Обвинувачені  ОСОБА_6 , ОСОБА_7  підтримали думки своїх захисників.
		Заслухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали кримінального провадження суд приходить до наступного висновку.
		При вирішенні питання про продовження терміну дії обраного обвинуваченим запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд враховує вимоги ст. 178 КПК України, а саме: вік та стан здоров`я обвинуваченого, сімейний та матеріальний стан, вид діяльності та місце проживання та інші обставини, що мають значення для прийняття відповідного рішення. 
		Крім того, суд враховує вимоги ст. 177 КПК України, а саме те, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілого, свідка, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується.
		Також суд, враховує вимоги ст. 5 Конвенції «Про захист прав людини та основоположних свобод», фактичні обставини справи, особу обвинуваченого та характер висунутого обвинувачення, тяжкість покарання у їх взаємозв`язку з можливими ризиками по справі.
		Обвинуваченим  ОСОБА_6 та ОСОБА_7 під час досудового розслідування слідчими суддями обрано запобіжні заходи у вигляді тримання під вартою з урахуванням ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, жодного доказу про зникнення цих ризиків суду не надано, судовий розгляд ще не закінчено, тому на даний час підстав для зміни запобіжних заходів обвинуваченим суд не вбачає. 
		ОСОБА_6 та ОСОБА_7  обвинувачуються у скоєнні ряду умисних тяжких корисливих злочинів, в період непогашених судимостей, за які в разі доведення їх винуватості, їм загрожує покарання у вигляді позбавлення волі на певний строк. Крім того, обидва обвинувачені раніше неодноразово засуджені за вчинення умисних корисливих злочинів, не мали постійного місця роботи та постійного законного джерела доходів, що свідчить про їх підвищену суспільну небезпеку. Таким чином, суд переконаний, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не забезпечить їх належної процесуальної поведінки. 
		Відповідно до сформованої практики Європейського суду з прав людини, тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи.
		Застосовуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони прав і інтересів як суспільства, так і потерпілого, визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суспільства більшої суворості в оцінці цінностей суспільства («Летельє проти Франції»).
		У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
		Саме продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , на думку суду, відповідає охороні прав і інтересів як суспільства, так і потерпілого, що не суперечить практиці Європейського Суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу та особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
		За таких обставин, суд вважає за необхідне продовжити  ОСОБА_6 , ОСОБА_7  запобіжні заходи у вигляді тримання під вартою на шістдесят днів, оскільки підстав для їх скасування або зміни не вбачає. 
		На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 177, 178, 331 КПК України, суд, -
		УХВАЛИВ:
		 
		Продовжити ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,запобіжний західу виглядітримання підвартою на60днів,починаючи з10.02.2021року до10.04.2021року включно. 
		Продовжити ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,запобіжний західу виглядітримання підвартою на60днів,починаючи з10.02.2021року до10.04.2021року включно.
		Ухвала діє шістдесят днів та може бути оскаржена протягом п`яти діб з дня її винесення до Вінницького апеляційного суду. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.
		 
		Суддя :

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...