Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 333/7632/20 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи про звільнення майна з-під арешту (виключення майна з опису).
Надіслано для оприлюднення: 11.02.2021. Зареєстровано: 12.02.2021. Забезпечено надання загального доступу: 15.02.2021.
Дата набрання законної сили: 09.02.2021
Номер судового провадження: 22-ц/807/950/21

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Дата документу 09.02.2021 Справа № 333/7632/20
		 
		П О С Т А Н О В А
		 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		 
		 
		09 лютого 2021 року 
		м. Запоріжжя
		 
		Єдиний унікальний № 333/7632/20
		Провадження № 22-ц/807/950/21
		 
		Запорізький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
		головуючого  Кримської О.М. (суддя-доповідач),
		суддів: Дашковської А.В., Кочеткової І.В.,
		за участю секретаря судового засідання Волчанової І.М.,
		 
		розглянувши відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 в особі представника адвоката Бондаря Іллі Михайловича на ухвалу Комунарського районного суду м. Запоріжжя в складі судді Стоматова Е.Г. від 04 січня 2021 року про відмову у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Комунарського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління юстиції (м. Дніпро) про зняття арешту з нерухомого майна, 
		 
		В С Т А Н О В И В:
		 
		У грудні 2020 року ОСОБА_1 звернулась до суду з вищезазначеним позовом, в обґрунтування якого зазначила, що є спадкоємицею померлої ОСОБА_2 , смерть якої настала ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після смерті спадкодавця відкрилась спадщина на нерухоме майно. 
		Звернувшись до нотаріуса, позивач дізналась, що все нерухоме майно спадкодавця обтяжено арештом накладеним постановою державного виконавця в рамках виконавчого провадження № 24765108, яке було відкрито 01.03.2011. 
		В подальшому, 08.06.2011 державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених п. 5 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження». 
		Посилаючись на ті обставини, що наявність вказаного обтяження є перешкодою в отримані свідоцтва про право на спадщину позивач, просила скасувати арешти накладені на все майно спадкодавця в рамках виконавчого провадження № 24765108.
		 
		Ухвалою Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 04 січня 2021 року відмовлено у відкритті провадження у справі. Роз`яснено позивачу право на звернення до суду зі скаргою на дії (бездіяльність) державного виконавця в порядку, передбаченому розділом VII ЦПК України.
		 
		Не погоджуючись з ухвалою суду, ОСОБА_1 через адвоката Бондар І.М. подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на постановлення судом першої інстанції ухвали з порушенням норм процесуального права, просить ухвалу Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 04 січня 2021 року скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції. 
		 
		В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що п.1 ст. 186 ЦПК України не передбачає такої підстави для відмови у відкритті провадження у справі як те, що спір не підлягає розгляду в позовному провадженні. Також апелянт зазначає, що вона не є стороною виконавчого провадження, тому не може оскаржувати дії (бездіяльність) державного виконавця. Саме виконавче провадження в межах якого було накладено арешт на майно спадкодавця знищено і на виконанні у будь-якого державного виконавця не перебуває, що позбавляє позивача можливості звернутись до суду зі скаргою. Апелянт вказала, що вимоги позивача ґрунтуються на праві власності на арештоване майно та повинні розглядатись за правилами, установленими для розгляду позовів про звільнення майна з-під арешту, що не було враховано судом першої інстанції. 
		 
		Ухвалою Запорізького апеляційного суду від 25 січня 2021 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 в особі представника  адвоката Бондар І.М. на ухвалу Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 04 січня 2021 року про відмову у відкритті провадження у справі.
		 
		Відповідач правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався, що у відповідності до ч. 3 ст. 360 ЦПК України, не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
		 
		Представник відповідача та позивач до суду апеляційної інстанції не з`явилися, повідомлені про місце та час розгляду справи, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення ( а.с. 21; 22).
		 
		Інтереси позивача в суді апеляційної інстанції представляє адвокат Бондар І.М.
		 
		Судова колегія, враховуючи положення ч.2 ст. 372 ЦПК України, ухвалила розглядати справу за відсутності учасників справи, які не прибули в судове засідання.
		 
		Заслухавши у судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення представника позивача  адвоката Бондар І.М., перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.
		 
		Згідно зі ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
		 
		Відповідно до ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
		 
		Постановляючи ухвалу про відмову у відкритті провадження у справі, суд першої інстанції виходив з того, що позивач є правонаступником спадкодавця ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка була боржником у виконавчому провадженні № 24765108, а тому на підставі ч. 1 ст. 442 ЦПК України та на п. 5 постанови Пленуму ВССУ від 03.06.2016 № 5 «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» позов про зняття арешту з майна не може бути пред`явлено правонаступником боржника, оскільки йому належать права та обов`язки в тому обсязі, що належали боржнику. 
		Отже, для позивача, як правонаступника боржника у виконавчому провадженні № 42765108 законом встановлено інший порядок вирішення питання звільнення майна з-під арешту, який регламентовано розділом VII ЦПК України. 
		 
		Колегія суддів не погоджується із таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.
		 
		Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
		 
		Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках ( ч. 1 ст. 13 ЦПК України).
		 
		Суддя відмовляєу відкриттіпровадження усправі,якщо заяване підлягаєрозгляду впорядку цивільногосудочинства. Відмовляючи у відкритті провадження з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз`яснити заявнику, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи ( п.1 ч.1 та ч.5 ст. 186 ЦПК України).
		 
		З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 , як спадкоємиця після смерті ОСОБА_2 , заявляє вимоги про скасування арештів, накладених на все майно спадкодавця ОСОБА_2 , в тому числі і на квартиру, розташовану за адресою АДРЕСА_1 , постановою державного виконавця в рамках виконавчого провадження № 24765108, яке на момент звернення до суду першої інстанції, на виконанні у відділі ДВС не перебуває та є знищеним. Накладений на майно арешт є перешкодою в отриманні позивачем свідоцтва про право на спадщину. 
		 
		Відповідно до роз`яснень, які містяться у пунктах 1,3,5 постанови пленуму ВССУ «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» від 03 червня 2016 року № 5, у порядку цивільного судочинства захист майнових прав здійснюється у позовному провадженні, а також у спосіб оскарження рішення, дії або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби.
		Позов про зняття арешту з майна може бути пред`явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно).
		У разіякщо описта арештмайна проводивсядержавним виконавцем,скарга сторонивиконавчого провадженнярозглядається впорядку,передбаченому розділомVIIЦПК... Інші особи, які є власниками (володільцями) майна і які вважають, що майно, на яке накладено арешт, належить їм, а не боржникові, можуть звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту, що передбачено статтею 60 Закону про виконавче провадження.
		У зв`язку із цим боржник (учасник кримінального провадження, на майно якого накладено арешт) не може пред`являти такий позов, оскільки у судовому процесі він є відповідачем та законом для нього встановлений інший порядок вирішення питання.
		У разі пред`явлення до суду такого позову в порядку цивільного судочинства суддя має відмовити у відкритті провадження на підставі пункту 1 частини другої статті 122 ЦПК, а, помилково прийнявши позов до розгляду, під час судового розгляду суд має закрити провадження у справі з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 205 ЦПК.
		 
		Зі змісту позову вбачається, що арешт, про зняття якого заявляла ОСОБА_1 , було накладено державним виконавцем в рамках виконавчого провадження № 24765108, що перебувало на виконанні у Комунарському відділі ДВС з 01.03.2011 до 08.06.2011, на все (невизначене) майно боржника ОСОБА_2 , яка померла у 2018 році. 
		 
		Відповідно до ч. 5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
		 
		Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном (стаття 391 ЦК України).
		 
		Підставою позову позивачка визначила наявність арешту, накладеного на невизначене майно спадкодавця, що перешкоджає їй в оформленні її спадкових прав на нерухоме майно.
		 
		Отже, позов спрямовано на захист цивільних прав позивачки, пов`язаний з оформленням права власності на спадкове майно та фактично є різновидом негаторного позову.
		 
		Вказане узгоджується з висновком викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22 січня 2020 року у справі № 340/25/19.
		 
		Частиною 1 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник.
		 
		Статтею 447 ЦПК України передбачено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
		 
		Відповідно до п.1,2 ст. 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець.
		 
		Матеріали справи не містять даних про те, що відбулася заміна сторони виконавчого провадження, а саме  боржника ОСОБА_2 на її спадкоємця  позивача ОСОБА_1 .
		 
		Зі змісту заявлених позовних вимог вбачається, що ОСОБА_1 не оспорює законність дій державного виконавця, щодо накладення арешту на майно ОСОБА_2 у 2011 році, та не ставить на вирішення суду питання порушення виконавцем процедури накладення або зняття накладеного арешту. 
		 
		Ураховуючи зміст заявленихвимог,які містять вимоги матеріально - правового характеру, атакож те,що ОСОБА_1 не є стороною виконавчого провадження та нею не заявлено жодних вимог, які стосуються оскарження дій державного виконавця, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції, відмовляючи у відкритті провадження у справі дійшов передчасного висновку, щодо можливості захисту прав позивачки у спосіб передбачений розділом VII ЦПК України, шляхом подання скарги на дії (бездіяльність) державного виконавця.
		 
		З мотивів, викладених вище, колегія суддів вважає, що ухвала суду першої інстанції про відмову у відкритті провадження у цій справі постановлена з порушенням норм процесуального права, а тому відповідно до п. 4 ч. 1ст. 379 ЦПК Україниухвала суду підлягає скасуванню з передачею справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.
		 
		Керуючись статтями 374, 379, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд, -
		 
		П О С Т А Н О В И В:
		 
		Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 задовольнити.
		Ухвалу Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 04 січня 2021 року про відмову у відкритті провадження у цій справі скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
		Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду з дня складення повного судового рішення.
		Повний текст постанови складено 11 лютого 2021 року.
		 
		 
		 
		Головуючий О.М. Кримська
		 
		Судді: А.В. Дашковська
		 
		І.В. Кочеткова

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...