Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 693/1546/14-к : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту; Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами.
Надіслано для оприлюднення: 12.02.2021. Зареєстровано: 12.02.2021. Забезпечено надання загального доступу: 15.02.2021.
Дата набрання законної сили: 09.12.2021
Номер судового провадження: 1-кп/693/2/21
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12012250020000062

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		693/1546/14-к 
		1-кп/693/2/21 
		 
		В И Р О К
		Іменем України
		 
		11.02.2021 р.                            м. Жашків 
		 
		Жашківський районний суд Черкаської області
		 
		у складі: головуючого судді                - ОСОБА_1 ,
		    за участю секретарів судового засідання            - ОСОБА_2 ,
		-ОСОБА_3 ,
		        
		розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Жашків кримінальне провадження, яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12012250020000062 від 21 листопада 2012 року, відносно
		ОСОБА_4 ,    ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Жашків Черкаської області, українця, громадянина України, проживаючого по АДРЕСА_1 , зареєстрованого по АДРЕСА_2 , з середньо-технічною освітою, одруженого, маючого на утриманні одну неповнолітню дитину, не працюючого, раніше не судимого, 
		який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України;
		сторони кримінального провадження та інші учасники судового провадження:
		   прокурори                            - ОСОБА_5 ,
		                                   - ОСОБА_6 ,
		                                   - ОСОБА_7 ,
		   обвинувачений                        - ОСОБА_4 ,
		   захисник обвинуваченого - адвокат            - ОСОБА_8 ,
		       потерпілі:                        - ОСОБА_9 ,
		                                   - ОСОБА_10 ,
		   представник потерпілого - адвокат             - ОСОБА_11 ,
		   
		УСТАНОВИВ:
		 
		Згідно обвинувального акту  ОСОБА_4  обвинувачувався в порушенні правил безпеки дорожнього руху, якщо вони заподіяли тяжкі тілесні ушкодження та спричинили смерть потерпілого, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, за наступних обставин.    
		ОСОБА_4 04 березня 2012 року близько 18 год. 00 хв. на 84 км + 150 м автодороги ОрадівкаЖашківМошни, поблизу с. Тетерівка Жашківського району Черкаської області, в порушення вимог п.2.9 а) Правил дорожнього руху України, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, керуючи автомобілем «Опель-Вектра», реєстраційний номер НОМЕР_1 , та рухаючиcь в напряму с. Тетерівка, Жашківського району Черкаської області, в порушення вимог п.п.2.3 б) та 12.1 Правил дорожнього руху України, не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою та відповідно не реагував на її зміну, не вибрав безпечної швидкості, не впорався з керуванням вказаного транспортного засобу, з`їхав з проїжджої частини дороги в кювет за правим по напрямку руху узбіччям, де здійснив наїзд на дерево.
		Внаслідок даної дорожньо-транспортної пригоди пасажири автомобіля «Опель-Вектра», реєстраційний номер НОМЕР_1 :
		ОСОБА_12 , 1981 року народження, згідно висновку судово-медичної експертизи №107/236 від 08 червня 2012 року отримав тяжкі тілесні ушкодження, як небезпечні для життя у вигляді  поєднаної травми голови, шиї, грудної клітки та черевної порожнини: крововиливів під м`які мозкові оболонки, двосторонніх переломів ребер, відкритого перелому кісток правого передпліччя у верхній третині, розривів печінки та селезінки, що ускладнилась розвитком двостороннього гемотораксу (накопичення крові у плевральних порожнинах) та гемоперітонеумом (накопичення крові у черевній порожнині), забоєм - розмізченням головного мозку, травматичним та геморагічним неоном, від яких настала смерть;
		ОСОБА_10 , 1981 року народження, згідно висновку судово  медичної експертизи №47 МД від 21 червня 2012 року отримав тілесні ушкодження у вигляді закритого подвійного перелому дужок другого шийного хребця без зміщення уламків, забій правої лобної долі головного мозку з астено-вегетативним та астено-невротичними синдромами, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечні для життя.
		Порушення правил безпеки дорожнього руху водієм автомобіля «Опель-Вектра», реєстраційний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_4 , а саме вимог п.п.2.3 б), 2.9 а) та 12.1 Правил дорожнього руху України, знаходиться у причинному зв`язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди та настання наслідків у вигляді заподіяння тяжких тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_10 та спричинення смерті потерпілого ОСОБА_12 .
		 
		Допитаний усудовому засіданні ОСОБА_4  вину у вчиненні інкримінованому йому злочині не визнав та суду показав, що 04 березня 2012 року він разом із ОСОБА_13 , ОСОБА_14  і ОСОБА_12 зустрілися в ресторані «Арарат», щоб відпочити. Пізніше ОСОБА_12 зателефонував до ОСОБА_10 і запропонував йому приїхати до них у ресторан. ОСОБА_10 приїхав до них на своєму автомобілі, будучи вже напідпитку, і привіз із собою пляшку горілки. Вони всі вживали горілку і випили близько двох пляшок. Потім всі вирішили розходитися по домах. ОСОБА_10 запропонував ОСОБА_4 і ОСОБА_12 підвезти їх. Дорогою ОСОБА_10 запропонував заїхати пограти у більярд, який знаходиться у магазині «Комфорт». Вони приїхали туди приблизно о 14-15 годині. ОСОБА_10 з ОСОБА_12 пограли у більярд і після цього вони втрьох поїхали додому. По дорозі додому вони під?їхали до магазину, що на вул. Пархоменка, де купили цигарки і пиво, яке випили біля магазину. Потім ще купили пляшку коньяку і теж випили. Тоді ОСОБА_10 повіз їх додому. Вони всі були дуже п?яні. ОСОБА_12 попросив: «Сєрьога, дай я сяду за руль», а ОСОБА_10 відповів, що кермо нікому ніколи не дає і їде сам. ОСОБА_10 підвіз їх до контори колгоспу «Щорса» у м. Жашків і ОСОБА_12 запропонував поїхати ще до його товариша у с. Баштечки Жашківського району і всі погодилися. ОСОБА_4 сидів позаду, ОСОБА_12 сидів спереду на пасажирському сидінні, а ОСОБА_10 за кермом. Коли їхали в центрі міста, ОСОБА_10 почав «гнати» машину і ОСОБА_4 йому сказав: «Не лети!». ОСОБА_4 у центрі міста на світлофорі, коли автомобіль стояв на червоне світло, хотів вийти через задню дверку, але ОСОБА_10 «рвонув» різко машиною і поїхав. Це було близько 17 год. 00 хв. Вони виїхали за місто і ОСОБА_10 почав сильно «гнати» машину, близько 80 км/год. На трасі і на обочині була крига, видимість була нормальна. ОСОБА_10 перед с. Тетерівка Жашківського району пішов на підйом, машиною почало крутити. На дворі було видно (18.00-18.30 год.). ОСОБА_4 сидів ззаду на сидінні посередині. Коли побачив, що машину несе, він ліг на сидінні. Машина злетіла правою стороною в кювет і вдарилася об дерево. ОСОБА_4 втратив свідомість на деякий час. Коли він прийшов до тями, то побачив, що ОСОБА_10 сидів за кермом трохи нахилений до пасажира теж без свідомості. Пасажирське сидіння з правої сторони було розвернуте в ліву сторону. ОСОБА_12 лежав на сидінні. ОСОБА_4 виліз через заднє праве вікно, воно було розбите. Йому ніхто не допомагав вилазити з машини. Після цього зателефонував ОСОБА_13 і повідомив про те, що сталася ДТП. Потім приїхала «швидка допомога». Працівники «швидкої допомоги» не могли відкрити водійські двері, тому що вони були заблоковані. Права передня частина автомобіля була ввігнута і пасажирів хотіли витягнути лівою стороною. ОСОБА_12 лежав з правої сторони, а його голова була на задньому сидінні. Відірвали задні двері і витягли ОСОБА_12 , а потім через передні двері витягли ОСОБА_10 . Їх повезли в лікарню. Під`їхали ОСОБА_15 і ОСОБА_16 ОСОБА_10 і ОСОБА_12 були без свідомості. За допомогою до «швидкої допомоги» ОСОБА_4 не звертався, так як у нього тілесних ушкоджень не було. На проведення за його участі експертизи його не запрошували. Цивільний позов про відшкодування матеріальної та моральної шкоди не визнає.
		 
		Крім того, судом у ході судового розгляду справи досліджені наступні докази.
		-свідок  ОСОБА_15 показала у суді, що 04 березня 2012 року вона разом зі своїм чоловіком ОСОБА_17 на власному автомобілі повертались з м. Жашків в с. Королівка Жашківського району. Їх обігнала машина червоного кольору, яка їхала на великій швидкості і яку розвернуло і знесло з траси. Коли вони з чоловіком під`їхали ближче, то побачили вказану машину вже біля дерева, вона була побита, вікна були закриті, крім одного пасажирського. Чоловік зупинився, а вона пішла вперед до машини. Біля передніх дверей пасажирського місця машини стояв чоловік, то був ОСОБА_4 . Як ОСОБА_4 вийшов з машини - вона не бачила. Бачила як він відходив від машини і весь час телефонував, але не тікав. У машині на передньому пасажирському сидінні лежав чоловік, голова якого була нахилена до водійського місця, вся рука і рукав у крові. ЇЇ чоловік ОСОБА_17 перевірив у цього пасажира пульс. На задньому пасажирському сидінні свідок побачила ще одну людину, то був ОСОБА_18 . Він знаходився у сидячому положенні, нахилений вперед, напевно без свідомості. ОСОБА_15 викликала швидку і поліцію. Під`їхали люди і почали через вікна витягувати хлопців, які були в машині. При цьому заднє пасажирське вікно розбили. ОСОБА_15 наголосила, що покази на даний час в суді вона дає правдиві і як такі, що відповідають дійсності; 
		-свідок ОСОБА_17 в суді показав, що 04 березня 2012 року він разом зі своєю дружиною ОСОБА_15 на власному автомобілі зі швидкістю близько 60 км/год їхали з м. Жашків в с. Королівка Жашківського району. Дорога була слизька, без переметів снігу. Їх обігнала «іномарка» червоного кольору, яка їхала на великій швидкості близько 100 км/год. Пасажир цього автомобіля, який сидів спереду, витягнув у вікно руку і показ непристойний жест. Автомобіль випередив вперед їх на відстань близько 300-500 метрів і стрімко зник. Проїхавши цю відстань ОСОБА_17 помітив автомобіль на узбіччі праворуч біля дерева. Автомобіль передом був розташований в напрямку м. Жашків. Свідок зупинився, щоб допомогти. Побачив, що біля машини стоїть хлопець, як він пізніше дізнався, то був ОСОБА_4 . Що робив останній - він не пам`ятає. Підійшовши до автомобіля, побачив, що спереду біля пасажира було розбите скло. Він поміряв йому пульс, пульс був, пасажир був весь в крові, рука була в склі і в крові. Капот в автомобілі не відкривався, двері всі були заблоковані і відкрити їх ні ззовні, ні з середини не можна було. Спочатку він не бачив пасажира на задньому сидінні. Побачив вже тоді, коли приїхали інші люди. Так як двері не відкривалися, верхню частину дверей виломили, щоб легше було витягувати пасажирів. Приїхала «швидка допомога» і почали витягувати пасажирів. Першим дістали ОСОБА_10 , який сидів на задньому сидінні, а ОСОБА_12 , який знаходився на передньому пасажирському сидінні, витягнули другим. ОСОБА_12 він тримав на руках, підклавши під голову ногу, щоб той лежав на боку і не захлинувся, так як він «харчав» кров`ю. Відрізок шляху, де відбулася ДТП, був прямий. Самого ДТП свідок не бачив. Крім водія «швидкої» свідок нікого на той час не знав. «Швидка» приїхала через 15-20 хв після події. Ні з ким з учасників ДТП він не спілкувався. ОСОБА_19 зібралося приблизно десять чоловік. З них він був знайомий із ОСОБА_16 . На дворі вже були сутінки. На момент ДТП було видно. Свідок підтвердив, що його покази, які надав у суді, є правдиві. Проти зазначених у протоколі допиту показань його як свідка під час досудового розслідування в частині того, що обвинувачений ОСОБА_4 одразу після ДТП виліз із автомобіля через праве пасажирське вікно, ОСОБА_17 заперечив і зазначив, що можливо, коли його разом з дружиною допитували в міліції, показання записали як спільні. Чому такі ж самі показання щодо зазначеної обставини давав під час розгляду справи в іншому складі суду, пояснити не зміг;
		-свідок ОСОБА_16 показав, що 04 березня 2012 року він їхав з с. Тетерівка в напрямку м. Жашків. Побачив аварію, одна машина стояла в кюветі і ще одна стояла на дорозі в напрямку з м. Жашків. Він запитав, чи живі люди і чому їх не витягують з машини. Йому відповіли, що живі, ждуть міліцію. ОСОБА_16 запропонував діставати людей з машини. Невідомий йому чоловік приніс «монтіровку», якою вони зламали вікно в дверях і через нього почали витягувати пасажирів. В автомобілі було двоє людей, один спереду і один ззаду. Першого витягували пасажира, який знаходився на передньому сидінні автомобіля і в нього з рота йшла кров. Витягували через вікно головою вперед. В якому положенні він знаходився - свідок не пам`ятає. Потім витягували чоловіка, який знаходився на задньому сидінні автомобіля. Обличчя його не було видно, він був весь закритий одягом, лежав повздовж сидіння. Витягували його через вікно за ноги. З якого боку ламали рамку вікна дверей - свідок не пам`ятає. На місці ДТП свідок бачив знайомого йому ОСОБА_4 , який ходив по дорозі і розмовляв по телефону, але він з ним в той день не спілкувався;
		-свідок ОСОБА_20 показав у суді, що 04 березня 2012 року, ближче до вечора, до відділення «швидкої допомоги», де він працює водієм, надійшов виклик про ДТП з постраждалими. Коли він з фельдшером «швидкою допомогою» приїхали на місце події, то там було багато людей і стояли машини. Фельдшер пішов до місця ДТП, подивився і гукнув, щоб принесли носілки. Пасажирів з машини витягнути не могли, так як двері були «заклинені». Один пасажир лежав на задньому сидінні на боку. Спочатку витягли потерпілого, який був на задньому сидінні, поклали на носилки і занесли в автомобіль «швидкої допомоги». Свідок дав другі носилки, а сам залишився чекати в автомобілі. Потім принесли другого потерпілого, якого теж помістили у карету «швидкої» і поїхали до лікарні. Коли свідок підходив до машини з потерпілими, то ОСОБА_4 він не бачив і той до нього не звертався з приводу того, що його щось турбує. Зазначив, що спереду був потерпілий ОСОБА_12 , а ззаду лежав головою до правих дверей потерпілий ОСОБА_10 і його витягували через ліву дверку машини;
		-свідок ОСОБА_21 показав,що ввечері04березня 2012року надійшоввиклик проДТП ус.Тетерівка Жашківськогорайону Черкаськоїобласті на«швидку допомогу»,де вінпрацює фельдшером.У тойдень булаожеледиця.Коли приїхалина місцеДТП,то надорозі стоялимашини,а автомобільз потерпілимистояв розвернутийв сторонум.Жашків.На правомукрилі іправій переднійдверці булизначні вм`ятини. У водійських дверках скла не було. ОСОБА_21 підійшов і запитав, де потерпілі. Вони були в машині. Попробували відкрити передні дверки, але вони були заклинені. Відкрили задні дверки і між переднім і заднім сидіннями лежав головою до лівої дверки ОСОБА_22 було зрушене і потерпілого було зажато між переднім і заднім сидіннями. Вони його витягли і відразу поклали на носилки та занесли до машини швидкої допомоги. Потім намагалися витягнути пасажира на передньому сидінні. Потерпілий був нахилений вперед на панель до правої стійки, ноги були зажаті. Витягли потерпілого через водійську дверку. У нього стан був важкий, він був без свідомості, була черепно-мозкова травма, тиск визначити було неможливо. Занесли його у машину «швидкої допомоги» і намагалися якнайшвидше довести його до лікарні. Потерпілі були весь час без свідомості і нічого не повідомляли. ОСОБА_4 на місці ДТП свідок особисто не бачив. Тиску зі сторони обвинуваченого та потерпілих на нього не було. Потерпілий ОСОБА_10 прийшов до свідомості у приймальному відділенні лікарні, був в шоковому стані, почав співати і висловлюватися нецензурними словами, по факту ДТП нічого не говорив. При огляді у потерпілого ОСОБА_10 візуально явних травм не було виявлено;
		-свідок ОСОБА_13 у суді показав, що ОСОБА_4 та ОСОБА_10 його товариші, а потерпіла ОСОБА_23  є його сестрою. 04 березня 2012 року він разом з ОСОБА_4 і ОСОБА_12 був в ресторані «Арарат». Близько 13 години до ОСОБА_12 зателефонував ОСОБА_10 і запитав, де той знаходиться, сказав, що візьме горілки, бо йому погано «після вчорашнього» і приїде. Після того як під?їхав ОСОБА_10 , вони ще посиділи в ресторані близько 1-1,5 год. і роз?їхалися. З ресторану вони разом не від`їжджали і він не бачив хто був за кермом автомобіля, який належить ОСОБА_10 . Біля 17-18 год. зателефонував ОСОБА_4 і сказав, що вони «злетіли» з траси. ОСОБА_13 викликав таксі і поїхав туди. Коли приїхав на місце ДТП, там була вже міліція, а зі «швидкою допомогою» він розминувся. На місці був ОСОБА_4 , але він нічого не пояснював. Машину відтягнули на штрафмайданчик і поїхали в лікарню. В лікарні повідомили, що ОСОБА_12 загинув. Після поховання до них додому приїжджала сестра ОСОБА_10 разом зі співмешканкою останнього і просили вибачення у його сестри ОСОБА_23 та щоб вона не звинувачувала ОСОБА_10 , обіцяли допомогти дитині. Пройшов тиждень, свідок від своєї сестри дізнався, що ОСОБА_10 і його родичі розповсюджують версію, що за кермом нібито був її покійний чоловік ОСОБА_12 . Вони підняли «кіпіш», тому що видно було, де хто сидів. ОСОБА_13 зателефонував до ОСОБА_10 і запитав «Як це так, що ОСОБА_12 був за кермом, коли ти знаєш, що ти був за кермом?». Потім пройшов ще певний час, вони дізнаються, що за кермом сидів ніби то ОСОБА_4 , виходить - всі винні, крім ОСОБА_10 . Наскільки ОСОБА_13 відомо, ОСОБА_10 ніколи нікому керма свого авто не передавав, в якому б стані він не був;
		-свідок ОСОБА_24 показала, що знає ОСОБА_4 . Знає ОСОБА_10 , він кум її дочки ОСОБА_23 . Потерпілий ОСОБА_12 був її зятем. 04 березня 2012 року вона разом з чоловіком приїхала з ринку. ЇЇ покійний зять ОСОБА_12 разом з її дочкою на той час проживали у них. У той день він відкрив їм ворота і кудись пішов. Свідок запитала у дочки: «Куди той пішов?», вона відповіла, що по цигарки. Його вдома не було цілий день. Близько 16 год. до них приїхав другий сват, запросив у гості і вони поїхали. Коли вони їхали вулицею Пархоменка, їм на зустріч зі сторони переїзду рухалася машина ОСОБА_10 . За кермом сидів ОСОБА_10 , збоку сидів ОСОБА_12 , третього не бачили, тому що у машині були тоновані вінка. Коли були в гостях близько 18 год. до її сина хтось зателефонував. Син одягнувся і вийшов. Вона у невістки запитала куди той пішов, але вона не відповіла. ОСОБА_24 знову запитала, куди пішов її син і невістка сказала, що її зять потрапив в аварію і її син ОСОБА_13 туди поїхав. Вони приїхали у районну лікарню. У машині швидкої допомоги був ОСОБА_10 . ОСОБА_12 там вже не було. Водій «швидкої» попросив її чоловіка допомогти витягнути з машини ОСОБА_10 . Водій «швидкої» сказав, що той, що був збоку спереду на пасажирському сидінні - дуже тяжкий, а той, що був за кермом -або дуже п?яний, або «обкурений». Як вона зрозуміла, мова йшла відповідно про ОСОБА_12 та ОСОБА_10 . ОСОБА_4 також був у лікарні. Близько 20 год. її зять ОСОБА_12 помер; 
		-свідок ОСОБА_25 пояснив у суді, що ОСОБА_4 є його рідним братом. Того дня, 04 березня 2012 року, біля 15-16 год. він їхав по вул. Пархоменка у власних справах. Побачив біля магазини «Продукти» автомобіль ОСОБА_10 . З магазину при цьому вийшли ОСОБА_12 , ОСОБА_4 та ОСОБА_10 . ОСОБА_12 посадив ОСОБА_4 , так як той був у стані алкогольного сп`яніння, ззаду на пасажирське сидіння, а ОСОБА_10 сів за кермо і вони поїхали. На місці ДТП свідок не був. Після ДТП свідок з ОСОБА_10 не спілкувався. Його брат говорив, що вони їхали «на село», за кермом сидів ОСОБА_10 , а він - ОСОБА_4 - сидів ззаду;
		-свідок ОСОБА_26 пояснила у суді, що знає ОСОБА_4 і ОСОБА_10 04 березня 2012 року вона їхала з с. Розкішна Стащенського району Київської області попутнім транспортом. Ввечері того дня в с. Тетерівка Жашківського району Черкаської області вона стояла і зупиняла попутні автомобілі. Підійшла до двох наглядно їй знайомих хлопців, які стояли біля вантажної «Газелі» і запитала, чи не їдуть вони до м. Жашків. Ті ствердно відповіли і погодилися її підвезти. Всі втрьох вони сіли в кабіну автомобіля. Коли їхали між с. Тетерівка та мікрорайоном м.Жашків «Городище», вона побачила, що назустріч їм на великій швидкості рухається автомобіль червоного кольору. Водій «Газелі» при цьому у голос сказав: «Куди ти летиш?». Коли той автомобіль порівнявся із «Газеллю», вона побачила, що водійське вікно було привідкрите. Обличчя водія було добре видно. Біля водія ще хтось сидів на пасажирському сидінні, але вона не може сказати хто саме. Машина була тонована. Водія вона запам`ятала, тому що знала його добре в обличчя, оскільки раніше, коли працювала у магазині «Малютка» в м.Жашків, то по дорозі на роботу зустрічала його майже кожен день, так як той працював у центрі міста в квітковому магазині. Не знала тільки його прізвища. Коли на другий день вона вийшла на роботу, то почула, що сталася аварія, що розбився працівник з квіткового магазину. Вже потім вона дізналася, що то був ОСОБА_10 . На досудовому слідстві її не викликали на допит. Через тривалий час вона дізналася випадково від людей, так як м.Жашків невелике, що у ДТП обвинувачується зовсім інша особа, а саме  ОСОБА_4 . Після цього вона з власної ініціативи зв`язалася із родичами останнього та запропонувала, щоб її допитали;
		-свідок ОСОБА_27  пояснив у суді, що ОСОБА_4 знає добре. ОСОБА_10 знає наглядно. 04 березня 2012 року він разом з ОСОБА_28 і з жінкою, яка попросилася в них під`їхати, їхали з с. Тетерівка на автомобілі «Газель». По дорозі між с. Тетерівка та м. Жашків їм назустріч рухався автомобіль червоного кольору, який їхав на великій швидкості. Коли вони розминалися з цим автомобілем, то свідок побачив, що водійське скло було відкрите і свідок стверджує, що за кермом був не ОСОБА_4 . Прикмет водія свідок не може описати, оскільки автомобіль їхав на великій швидкості. На досудовому слідстві його не допитували. Він точно не пам`ятає, за яких обставин викликався для допиту в якості свідка до суду. До його першого допиту в суді, він вважав, що ДТП скоїв ОСОБА_10 , бо автомобіль був останнього;
		-свідок ОСОБА_29 пояснив у суді, що ОСОБА_4 , ОСОБА_10 і ОСОБА_12 знає. ОСОБА_10 неодноразово бачив у квітковому магазині він раніше займався продажом квітів. На початку березня 2012 року він їхав разом з ОСОБА_27 автомобілем «Газель». В с. Тетерівка Жашківського району біля магазину вони зупинилися, щоб попити кави. До них підійшла незнайома дівчина і попросилася під?їхати до м. Жашків. Вони взяли її з собою як пасажира і поїхали додому. Перед м. Жашків, близько 19-00 год, їм назустріч їхав автомобіль червоного кольору. Чи тоноване скло було він не пам?ятає. Коли вони розминалися з цим автомобілем у ньому водійське скло було опущене і він чітко бачив, що за кермом сидів ОСОБА_10 і дівчина, яка з ними їхала, теж на це тоді звернула увагу, бо автомобіль їхав з велико швидкістю. Вона дослівно тоді сказала «Це «цвіточнік». Що було далі з тим автомобілем  він не бачив. Через нетривалий час в місті почув від людей, що автомобіль ОСОБА_10 десь у той час, як вони з ним розминулися 04 березня, потрапив у ДТП. На досудовому слідстві його не викликали і не допитували. Коли він пізніше випадково зустрів матір ОСОБА_4 , то вона повідомила, що сина обвинувачують в тому, що той був за кермом. Він її знає, так як його дочка ходить у дитячий садок, де та працює. Свідок їй повідомив, що він сам був свідком події і погодився надати свідчення; 
		-свідок ОСОБА_30 пояснив у суді, що ОСОБА_4 , ОСОБА_10 і ОСОБА_12 знає. Його допитували на досудовому слідстві, але в обвинувальний акт як свідка не включили. 04 березня 2012 року ввечері він з ОСОБА_31 їхав зі сторони міліції. В центрі міста на перехресті на світлофорі загорілося червоне світло і вони зупинилися. На зустрічній смузі навпроти магазину «Універмаг» зупинився автомобіль ОСОБА_10 , який їхав їм назустріч у напрямку поліції. Автомобіль ОСОБА_10 він знає. Коли автомобіль останнього зупинився, то відкрилася задня права дверка і він ( ОСОБА_32 ) побачив, що з машини почав виходити ОСОБА_4 . Збоку від водія сидів ОСОБА_12 . ОСОБА_10 почав рухатись ОСОБА_4 назад сів у машину. ОСОБА_4 декілька раз хотів вийти з машини, але ОСОБА_10 навмисно смикав машиною, щоб той не вийшов. Востаннє він смикнув машиною і конкретно поїхав в сторону поліції. Часу події і скільки вони стояли на перехресті свідок не пам?ятає, а лише пам?ятає, що в автомобілі ОСОБА_10 габарити вже були ввімкнені. З приводу зміни показань до нього ніхто не підходив;
		-свідок ОСОБА_33 в суді надав аналогічні показання, що й свідок ОСОБА_32 ;
		-свідок ОСОБА_34 пояснив у суді, що ОСОБА_4 , ОСОБА_10 і ОСОБА_12 знає. 04 березня 2012 року ввечері він їхав дорогою поблизу школи №4 і в цей час розминувся з автомобілем ОСОБА_10 , за кермом якого сидів останній. Вони ще з ним привіталися один до одного. Чи був ще хтось в автомобілі  він не звернув уваги. Після цього через пів години до нього зателефонував ОСОБА_4 і повідомив про аварію. Коли він приїхав на місце аварії, то там був лише ОСОБА_4 , який перебував в стані алкогольного сп?яніння і при цьому не був травмований. Машина була в крові. З приводу зміни показань до нього ніхто не звертався;
		-свідок ОСОБА_14  пояснив у суді, що ОСОБА_4 , ОСОБА_10 і ОСОБА_12 знає. 04 березня 2012 року вдень він разом з ОСОБА_4 і ОСОБА_12 відпочивали у ресторані «Арарат», вживали спиртне. До них приїхав ОСОБА_10 , він вже був напідпитку. З «Арарату» ОСОБА_14 поїхав перший. Потім, ввечері, до нього подзвонив ОСОБА_13 і повідомив про аварію. Вони попросили товариша, щоб той завіз їх на місце ДТП. По дорозі вони зустріли «швидку допомогу». Коли приїхали, на місці ДТП був ОСОБА_4 . На запитання «Хто був за кермом?» ОСОБА_4 відповів, що ОСОБА_10 . Машину забрали на штрафмайданчик. Поки вони приїхали у лікарню, то ОСОБА_12 помер. Про деталі ДТП ОСОБА_4 не розповідав, лише сказав, що ОСОБА_12 водію ОСОБА_10 говорив, щоб той «не летів». Чому ОСОБА_4 не мав ушкоджень, то він пояснив, що сидів ззаду і перед ударом ліг на сидіння; 
		       -потерпілий ОСОБА_10  показав у суді, що дійсно 04 березня 2012 року вдень він приїхав в кафе «Арарат», де разом з ОСОБА_12 , ОСОБА_35 та ОСОБА_14 відпочивали, при цьому вживали горілку. Після кафе разом з ОСОБА_12 та ОСОБА_35 на його ( ОСОБА_10 ) автомобілі вони заїжджали в більярдну, що біля автостанції. Потерпілий не заперечує, що саме він їздив по м. Жашків за кермом. ОСОБА_12 зідзвонився зі своїм товаришем із с.Баштечки і вони домовилися, що приїдуть до останнього. За кермо сів ОСОБА_10 , ОСОБА_12 збоку на пасажирське сидіння, а ОСОБА_4 на заднє сидіння. ОСОБА_10 зазначив, що спочатку доволі довго не пам?ятав, де вони могли пересісти. Довго думав над цим і згадав недавно, що на виїзді з Жашкова в напрямку с.Тетерівка вони заїжджали до ОСОБА_36 , який на хімскладах ремонтує автомобілі. ОСОБА_4 не хотів з ними їхати і мав намір із ОСОБА_37 повернутися додому. Але ОСОБА_38 не було на місці і тоді, оскільки ОСОБА_10 та ОСОБА_12 були в стані сильного сп`яніння, а ОСОБА_4 ні, то ОСОБА_12 впросив останнього сісти за кермо, тому що він не хотів з ними їхати, і той сів. ОСОБА_10 сів на заднє сидіння. ОСОБА_4 не хотів з ними їхати, але вони його вмовили і поїхали в напрямку с. Тетерівка у с. Баштечки. ОСОБА_4 був за кермом, про це говорять свідки, допитані в суді. ОСОБА_10 зазначив, що довго думав, де вони могли пересідати, його весь час турбувало, де ж вони пересідали. ОСОБА_10 не пам?ятає, чи вони стали збоку, чи заїхали до хімскладів. З приводу того, що розказують ніби то ОСОБА_10 говорили: «Не жени», то коли вони між собою розмовляли по дорозі і в той час зателефонувала чи то дружина ОСОБА_12 , чи брат останнього - ОСОБА_39 і почули, що нібито ОСОБА_12 говорить до нього ( ОСОБА_10 ): «Не жени». Але за кермом був не ОСОБА_10 , він сидів ззаду. Як сталася ДТП він не пам`ятає. Свідки є з лікарні, які витягували його і нога в нього була під сидінням, а не між сидіннями. ОСОБА_10 був без свідомості. Про те, що ОСОБА_10 пересідав на заднє сидіння, він згадав доволі недавно, але на підтвердження цього доказів він не має. ОСОБА_10 дійсно думав, що він був за кермом, але є свідки протилежного;
		-протокол огляду дорожньо-транспортної пригоди від 04 березня 2012 року, план-схема до протоколу та таблиця зображень (Т.1, а.м.к.п.13-23), у яких зафіксована обстановка після ДТП, розташування у кюветі автомобіля «Опель-Вектра»;
		-протокол огляду транспортувід 04.03.2012р. (Т.1 а.м.к.п.24), в якому зафіксовано наявні на автомобілі механічні пошкодження; 
		-висновок судово-медичноїекспертизи №107/236від 08.06.2012р. (Т.1 а.м.к.п.83-85), в якому зафіксовано виявлені тілесні ушкодження у ОСОБА_12 , визначено ступінь їх тяжкості та причини настання смерті останнього;
		-висновок судово-медичноїекспертизи №74мд від12.06.2012р. (Т.1 а.м.к.п.89-91) із зазначенням отриманих тілесних ушкоджень ОСОБА_10 , ступеню їх тяжкості ;
		-експерт ОСОБА_40 пояснив у суді, що він виконував експертизу щодо визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень, отриманих ОСОБА_10 . Експертиза проводилася з медичної картки стаціонарного хворого Жашківської ЦРЛ, в якій зазначено, що потерпілий скаржився на біль в області шиї, забій шийного відділу хребта, струс головного мозку. Відповідно хворий на момент лікування в Жашківській ЦРЛ скаржився на болі в шиї. На рентгенограмі не було видно перелому хребта та шийного відділу хребта. Їх не завжди можна побачити на рентгенограмі. Тому пізніше було проведено повторне дослідження за іншою методикою та принципом дії, де було видно перелом шийного відділу хребта. У висновку написано, що травми отримані під час ДТП. У медичній карті стаціонарного хворого є щоденник лікаря від 07.03.2012р., у якому зазначено - скарги на біль в шиї. У Жашківській ЦРЛ відсутня апаратура, яка б могла надати належні висновки;
		-протоколи очнихставок між ОСОБА_10 та ОСОБА_41 , між ОСОБА_10 та ОСОБА_20 , між ОСОБА_10 та ОСОБА_17 , між ОСОБА_4 та ОСОБА_41 , між ОСОБА_4 та ОСОБА_17 (Т.1, а.м.к.п.101-102, 103-104, 105-106, 107-109, 110-113);
		-протокол огляду та перевірки технічного стану транспортного засобу від 20.06.2012 р. (Т.1 а.м.к.п.118-120), в якому зафіксовано результати перевірки технічного стану автомобіля «Опель-Вектра», д,н НОМЕР_1 , а також вилучення частини обшивки заднього сидіння із плямою бурого кольору, схожою на кров;
		-протокол огляду та перевірки технічного стану транспортного засобу від 03.07.2012 р. (Т.1 а.м.к.п.125-129), в якому зафіксовано результат виявлення та вилучення з салону автомобіля «Опель-Вектра», д,н НОМЕР_1 , чохла з рульового керма, чохла з сидіння водія (нижня частина), лівого переднього чохла (водійського) з сидіння, правого підголівника заднього, лівого підголівника заднього;
		-висновок судово-медичної експертизи №243 від 14 серпня 2012 року 2-х чохлів водійського сидіння, 2-х підголівників, чохла рульового керма, частини обшивки заднього пасажирського сидіння (Т.1, а.м.к.п. 139-145), згідно якого походження крові на досліджуваних об`єктах «від потерпілого ОСОБА_12 і підозрюваного ОСОБА_10 не виключається. Даних за походження крові від свідка ОСОБА_4 немає»;
		-висновок судовоїмолекулярно-генетичноїекспертизи №20-711від 05.11.2012р. (Т.1 а.м.к.п.159-167), згідно якого в результаті проведеного молекулярно-генетичного дослідження встановлено генетичні ознаки (ДНК-профілі) зразків крові потерпілого ОСОБА_12 , свідка ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_10 та слідів крові на чохлі з водійського сидіння (верхня частина) та слідів крові на чохлі водійського сидіння (нижня частина). При цьому встановлено, шо генетичні ознаки слідів крові на чохлі з водійського сидіння (верхня частина) і слідів крові на чохлі з водійського сидіння (нижня частина) збігаються між собою та збігаються з генетичними ознаками зразків крові потерпілого ОСОБА_12 і не збігаються з генетичними ознаками зразків крові свідка ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_10 .. Походження вищевказаних слідів крові від свідка ОСОБА_4 та підозрюваного ОСОБА_10 виключається;
		-висновок комісійноїсудово-медичноїекспертизи №1квід 20.01.2014р. (Т.1 а.м.к.п.173-191), згідно якого комісія експертів дійшла висновку, що в момент зіткнення легкового автомобіля «Опель-Вектра», д/н НОМЕР_1 , з стаціонарним об`єктом (деревом), на місці пасажира переднього сидіння знаходився ОСОБА_12 , на місці пасажира заднього сидіння знаходився ОСОБА_10 , на місці водія знаходився ОСОБА_4 ;
		-експерт ОСОБА_42  у суді підтримав висновок експерта №1к від 20.01.2014р., в якому експерти вважали, що за кермом був ОСОБА_4 , оскільки в нього було найменше тілесних ушкоджень. При проведенні експертизи враховували механізм ДТП, характер ушкоджень усіх осіб, хто був під час ДТП у машині, та покази свідків. Експертам було відомо, що в автомобілі перебувало троє осіб. Якщо ОСОБА_4 лежав на задньому сидінні автомобіля, то тоді б на передніх сидіннях пасажира і водія перебували інші особи, а саме: ОСОБА_10 і ОСОБА_12 . Під час проведення експертизи експерти аналізували ушкодження всіх трьох осіб. Якби ОСОБА_4 за таких обставин лежав, а ОСОБА_10 і ОСОБА_12 перебували на передніх сидіннях, то вони не змогли б отримати ті тілесні ушкодження, які отримали, і ОСОБА_4 також отримав би якісь тілесні ушкодження. ОСОБА_10 був у стані алкогольного сп?яніння, що не впливає на фіксацію водія і на тих хто був у машині. Уявити розташування людини в автомобілі досить важко, тому проводиться моделювання. Моделювання проводилося за клопотанням слідчого із залученням в якості статиста ОСОБА_10 . Чому було залучено саме ОСОБА_10 , експерт не може сказати. Моделювання було проведено шляхом розміщення людини у транспортному засобі в різних частинах, з метою з?ясування, в яких частинах автомобіля отримано тілесні ушкодження. Під час моделювання береться середній пересічний громадянин України і розміщується в різних частинах автомобіля, щоб зрозуміти якими частинами автомобіля на будь-якому з місць розташування громадянина було отримано тілесні ушкодження. Принципового значення з ким проводиться моделювання не має. Покази в особи на момент моделювання експерт не вправі відбирати. Особа, з якою проводилося моделювання, володіє навиком статиста. Вирішальним при проведенні експертизи щодо визначення місця перебування в автомобілі осіб, є тілесні ушкодження, а покази експерти оцінюють критично. Також вирішальним є пошкодження автомобіля, які переносяться на тілесні ушкодження, які має особа. Приймається до уваги й той факт, хто і де лежав, але це має другорядне значення. Об`єктивні дані експерту невідомі. Те, що особа перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння отримує менші тілесні ушкодження, повинно бути об`єктивно обґрунтованим. Експерту невідомо про те, що особа, яка перебуває в стані алкогольного сп?яніння за кермом, отримує менші тілесні ушкодження ніж твереза особа за кермом. Тілесне ушкодження таке як забій грудної клітки являється суб?єктивним, не має жодних об?єктивних ознак і перевірити це не має можливості. Сприймати це потрібно критично. Завдяки керму, особа на місці водія являється найбільш зафіксованою і не зміщується вперед завдяки цьому. Коли особа тримається руками за кермо, також не зміщується. Особа, яка перебуває за кермом, навіть при його втраті, буде найбільш зафіксованою, так як попереду кермо, а позаду сидіння; 
		-експерт ОСОБА_43  усуді підтримав висновокексперта №1квід 20.01.2014р.та пояснив,що станалкогольного сп?янінняне впливаєна фіксаціюводія.Якщо в ОСОБА_10 було сильнеалкогольне сп`яніння,він неміг бині триматисяза кермо,ні нажиматина педаліі переключатипередачі,він бине їхав.При алкогольномусп`янінні реакціябуде змінюватисяпо іншому,ніж утверезої особи.Рух учасниківДТП незмінювався,це незалежить відступеня алкогольногосп?яніння.Стан алкогольногосп?яніння впливаєна перебігспричинених травм,на шоковийстан,а налокалізацію тахарактер тілеснихушкоджень невпливає.На ОСОБА_10 могла вплинутитравма шийногохребта,він мігбути безсвідомості іміг цьогоне пам?ятати.Для об?єктивноговисновку потрібнознати ступіньалкогольного сп?яніння.З приводутого,що ОСОБА_4 лежав назадньому сидінні целише йогопокази.Експерти припроведенні експертизивраховують тількиоб?єктивні дані,тобто ушкодження,які булиу всіхтрьох учасниківДТП,пошкодження автомобіля,механізм ДТП(зіткненняправої дверкиавтомобіля ізстаціонарним об?єктом-деревом).Вони небрали доуваги,що їмпоказував ОСОБА_10 ,так якце неє основним,а бралидо увагиушкодження всіхтрьох учасниківДТП.Експерт особистовиїжджав намоделювання.Враховуючи всіоб?єктивні дані,визначали хтоі десидів.По тихушкодженнях,які єв усіхучасників ДТП,було зробленовисновок проте,що найбільшймовірне місцесидіння ОСОБА_4 -це водійськесидіння.Покази ОСОБА_4 є суб?єктивнимиі приекспертизі неприймалися доуваги.Згідно комплексногопідходу експертирозсадили трьохучасників ДТП.Ситуаційне моделюванняпризначав слідчийі визначиву цьомумоделюванні ОСОБА_10 .Експерти лишеспостерігали замоделюванням ірекомендували слідчомузапросити всіхтрьох учасників.Хто прибувна моделювання,з тимі провелийого.Відмовитися відмоделювання експертине маютьправа.Оскільки експертизакомісійна,а некомплексна,то залученняучасників намоделювання єкомпетенцією слідчого.Експерт пам?ятає,що ОСОБА_4 на моделюванніне було,його чекали,але провелилише з ОСОБА_10 .Були статисти,які посвоїм фізичнимданим відповідалиучасникам ДТП.Експерт вказав,що ОСОБА_10 ,перебуваючи закермом,таких ушкодженьне мавби.Про цезазначено увисновку експертизи; 
		-експерт ОСОБА_44  у суді підтримав висновок експерта №1к від 20.01.2014р. Пояснив, що людина в стані алкогольного сп?яніння тримається за кермо. Різниці між тверезою людиною і нетверезою щодо фіксації не має. Моделювання проводилося з одним учасником ОСОБА_10 , так як другий  ОСОБА_4 не з?явився, і його покази не приймалися до уваги. Різниці хто був на моделюванні не має. Експерти садили людину на сидіння водія, на переднє та заднє сидіння, і при цьому враховувалася можливість спричинення тілесних ушкоджень, які зафіксовані в матеріалах кримінального провадження. При експертизі враховувалися тілесні ушкодження, отримані всіма учасниками ДТП. Експерти розглядали у комплексі механізм отриманих ушкоджень. Малоймовірно, що ОСОБА_10 отримав травми за кермом, тому що він був би найбільш фіксованим і момент ДТП амортизував би і перешкоджав би утворенню тілесних ушкоджень саме пасажир переднього сидіння. Траєкторія була направлена зліва на право, і коли водій фіксований, то найбільші тілесні ушкодження мають утворитися з правої сторони. Траєкторія руху не ззаду на перед, а більше зліва на право. У матеріалах справи не має того, що була відцентрована сила. Найбільшим прикладанням була передня дверка, а чи діяла відцентрована сила, він не може цього сказати. При складанні висновків експертизи експерти виходили з наявності та локалізації тілесних ушкоджень та ушкоджень на автомобілі, можливості утворення тілесних ушкоджень потерпілих при моделюванні. Покази при складанні висновків до уваги не бралися. Також досліджувалася можливість утворення тілесних ушкоджень. Вирішити питання щодо перебування ОСОБА_10 за кермом та отримання ним таких тілесних ушкоджень, а ОСОБА_4 перебування на задньому сидінні в положенні лежачи, у процесі експертизи не можливо;
		-висновок судовоїавтотехнічної експертизи№4/301від 14.07.2014р. (Т.2 а.м.к.п.21-24), згідно якого в дорожній обстановці, що склалась, водій автомобіля «Опель-Вектра», д/ НОМЕР_1 , ОСОБА_4 для забезпечення безпеки дорожнього руху повинен був діяти у відповідності до вимог п.12.1 Правил дорожнього руху України. За обставин зазначених у постанові, спеціальних (технічних пізнань в галузі автотехнічних досліджень не потрібно, тому слідчий або суд самостійно в змозі оцінити дії водія автомобіля у відповідності до вимог Правил дорожнього руху України;
		-висновок експертів за результатами проведення комплексної судової медико-автотехнічної експертизи від 17.06.2020р. №26385/19-52/14731/20-52/131/К (експертизу призначено судом у ході судового розгляду за клопотанням захисника обвинуваченого ОСОБА_4  адвоката ОСОБА_8 ) (Т.3 а.м.к.п. 82-94), згідно якого з урахуванням механізму розвитку пригоди та її наслідків, механічних пошкоджень транспортного засобу, утвореної слідової інформації у обстановці, яка зафіксована на місці пригоди, отриманих тілесних ушкоджень ОСОБА_12 та ОСОБА_10 слід вважати, що в момент дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_12 перебував на місці пасажира переднього сидіння. ОСОБА_10 та ОСОБА_4 могли бути як на місці водія, так і пасажира заднього сидіння. Показання обвинуваченого ОСОБА_4 про те, що на момент ДТП він перебував на задньому сидінні автомобіля в лежачому положенні є технічно спроможними за умови, що ОСОБА_10 перебував на місці водія даного транспортного засобу.
		 
		Дослідивши та проаналізувавши в сукупності надані сторонами докази, перевіривши їх на предмет належності та допустимості, суд, ґрунтуючись на засадах справедливості, виваженості та неупередженості, вважає, що у ході судовому розгляду не знайшло свого підтвердження обвинувачення ОСОБА_4 за ч.2 ст.286 КК України, виходячи з наступного.
		Відповідно до ст.ст.1, 2 КПК України порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України, з метою застосування до кожного учасника кримінального провадження належної правової процедури.
		Відповідно до ч.ч.1,2 ст.17 КПК України особа вважаєтьсяневинуватою увчиненні кримінальногоправопорушення іне можебути підданакримінальному покаранню,доки їївину небуде доведеноу порядку,передбаченому цимКодексом,і встановленообвинувальним вирокомсуду,що набравзаконної сили. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.
		Згідно з ч.3ст.62 Конституції Україниобвинувачення (повідомлення про підозру) не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
		Європейський суд з прав людини в своєму рішенні «Мінеллі проти Швейцарії» (Minelli v. Switzerland) від 25 березня 1983 року зробив висновок, що принцип невинуватості є одним із елементів справедливого судового процесу у кримінальних справах у розумінні пункту 1 ст. 6 Конвенції.
		На думку Суду, пункт 2 статті 6 Конвенції «вимагає …, аби судді, виконуючи свої завдання, не ставились до них із переконанням, що підсудний учинив інкримінований йому злочин, тягар доказування лежить на обвинуваченні, а кожний сумнів має тлумачитись на користь підсудного» (рішення у справі Барбера, Мессеге і Хабардо проти Іспанії (Barbera, Messegue and Jabardo v. Spain) від 06 грудня 1988 року).
		Згідно ч.2 ст.91 КПК України доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.
		У відповідності до ч.1 ст.94 КПК України суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів  з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
		У відповідностідо ст.84КПК Українидоказами вкримінальному провадженніє фактичнідані,отримані упередбаченому цимКодексом порядку,на підставіяких слідчий,прокурор,слідчий суддяі судвстановлюють наявністьчи відсутністьфактів таобставин,що маютьзначення длякримінального провадженнята підлягаютьдоказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.
		Згідност.85 КПК Україниналежними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.
		Жоден із досліджених в суді доказів, наданих стороною обвинувачення, прямо не вказує на те, що саме ОСОБА_4 04 березня 2012 року близько 18 год. 00 хв. керував автомобілем «Опель-Вектра», реєстраційний номер НОМЕР_1 , на 84 км + 150 м автодороги ОрадівкаЖашківМошни, поблизу с. Тетерівка Жашківського району Черкаської області, та скоїв ДТП.
		Із показань свідків ОСОБА_45 , ОСОБА_46 та ОСОБА_47 вбачається, що вони були безпосередніми свідками того, що 04.03.2012 року в м.Жашків незадовго до ДТП вони особисто бачили за кермом автомобіля «Опель-Вектра» саме ОСОБА_10 . При цьому сам потерпілий ОСОБА_10 в ході судового розгляду про це не заперечував. Окрім того, свідки ОСОБА_27 , ОСОБА_26 та ОСОБА_29 показали в суді, що безпосередньо перед ДТП вони також бачили, що за кермом автомобіля «Опель-Вектра», який рухався по автодорозі в напрямку з м.Жашків до с.Тетерівка, перебував ОСОБА_10 .
		Крім того, з аналізу показань свідків ОСОБА_15 , ОСОБА_17 , ОСОБА_16 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , вбачається, що вони були очевидцями лише того, як в салоні автомобіля «Опель-Вектра» після ДТП були розташовані ОСОБА_12 та ОСОБА_48 . Із цих же показань убачається, що ОСОБА_4 вони бачили на місці пригоди вже за межами салону автомобіля. Безпосередніми ж очевидцями того, хто був за кермом, вказані свідки не були.
		Щодо протоколів очних ставок, на які сторона обвинувачення посилається як на докази винуватості ОСОБА_4 у вчиненні злочину, суд зазначає наступне.
		Так, із протоколів очних ставок між ОСОБА_10 та ОСОБА_41 , ОСОБА_20 та ОСОБА_17 (з одним із них окремо), підтверджується лише факт того, що ОСОБА_10 після ДТП було виявлено на задньому сидінні. Із протоколів очних ставок між ОСОБА_4 та ОСОБА_41 і ОСОБА_17 (з кожним окремо) вбачається, що свідки стверджували про те, що були очевидцями як ОСОБА_4 одразу після ДТП виліз із автомобіля через вікно передньої пасажирської дверки автомобіля, в той же час ОСОБА_49 зазначав, що виліз із автомобіля через заднє праве пасажирське вікно. При цьому, будучи допитані в якості свідків ОСОБА_15 та ОСОБА_17 безпосередньо під час розгляду кримінального провадження, показали кожен окремо, що не бачили, як залишив салон автомобіля ОСОБА_4 , а останній вже знаходився за його межами.
		Крім того,суд критичнорозцінює висновок комісійної судово-медичної експертизи №1к від 20.01.2014р. (Т.1 а.м.к.п.173-191), згідно якого комісія експертів дійшла висновку, що в момент зіткнення легкового автомобіля «Опель-Вектра», д/н НОМЕР_1 , з стаціонарним об`єктом (деревом), на місці пасажира переднього сидіння знаходився ОСОБА_12 , на місці пасажира заднього сидіння знаходився ОСОБА_10 , на місці водія знаходився ОСОБА_4 , як такий, що не може вважатися достатнім доказом для доведення винуватості ОСОБА_4 , оскільки з допиту експертів ОСОБА_50 , ОСОБА_51 та ОСОБА_52 в суді вбачається, що при проведенні експертизи експертами враховувалися локалізація отриманих тілесних ушкоджень, механічні пошкодження на автомобілі та обставини скоєння ДТП, і при цьому експерти прийшли до висновку про можливе найбільш ймовірне розташування зазначених осіб у салоні автомобіля з урахуванням наведених вище факторів, при цьому категорично стверджувати, що саме так були розташовані в автомобілі ОСОБА_10 та ОСОБА_4 , експерти не можуть.
		При цьому, згідно висновку експертів за результатами проведення комплексної судової медико-автотехнічної експертизи від 17.06.2020р. №26385/19-52/14731/20-52/131/К з урахуванням механізму розвитку пригоди та її наслідків, механічних пошкоджень транспортного засобу, утвореної слідової інформації у обстановці, яка зафіксована на місці пригоди, отриманих тілесних ушкоджень ОСОБА_12 та ОСОБА_10 , ОСОБА_10 та ОСОБА_4 могли бути як на місці водія, так і пасажира заднього сидіння.
		Показання потерпілого ОСОБА_10 в частині обставин, за яких, як він стверджує, ОСОБА_4 сів за кермо автомобіля, суд розцінює критично і як такі, що є припущеннями потерпілого, оскільки як убачається з матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_10 у ході досудового розслідування та при розгляді справи в суді у іншому складі суду давав показання, що не пам`ятає, за яких обставин, де і коли за кермо автомобіля сідав ОСОБА_4 . Крім того, показання, які він надав у даному складі суду, самі по собі також не можуть слугувати достатнім доказом для визнання винуватим ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, оскільки вони не підтверджені жодними належними та допустимими доказами.
		Інші докази по справі, а саме: 
		-протокол огляду дорожньо-транспортної пригоди від 04 березня 2012 року, план-схема до протоколу та таблиця зображень (Т.1, а.м.к.п.13-23);
		-протокол огляду транспорту від 04.03.2012р. (Т.1 а.м.к.п.24); 
		-висновок судово-медичної експертизи №107/236 від 08.06.2012р. (Т.1 а.м.к.п.83-85);
		-висновок судово-медичної експертизи №74 мд від 12.06.2012р. (Т.1 а.м.к.п.89-91);
		-протокол огляду та перевірки технічного стану транспортного засобу від 20.06.2012р. (Т.1 а.м.к.п.118-120);
		-протокол огляду та перевірки технічного стану транспортного засобу від 03.07.2012р. (Т.1 а.м.к.п.125-129);
		-висновок судово-медичної експертизи №243 від 14 серпня 2012 року 2-х чохлів водійського сидіння, 2-х підголівників, чохла рульового керма, частини обшивки заднього пасажирського сидіння (Т.1, а.м.к.п. 139-145);
		-висновок судової молекулярно-генетичної експертизи №20-711 від 05.11.2012р. (Т.1 а.м.к.п.159-167);
		-висновок судової автотехнічної експертизи №4/301 від 14.07.2014р. (Т.2 а.м.к.п.21-24), самі по собі та у своїй сукупності не є достатніми та належними доказами для визнання винуватим ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України.
		 
		Суд ще раз наголошує, що КПК України зобов`язує не доводити невинуватість у вчиненні злочину, а навпаки  доводити винуватість особи поза розумним сумнівом. 
		Даючи правову оцінку встановленим по кримінальному провадженню обставинам, суд приходить до висновку, що доводи обвинувачення не знайшли свого об`єктивного підтвердження, наведені стороною обвинувачення доводи ґрунтуються на припущеннях, які не відповідають критеріям допустимості і законності, приймаючи до уваги вимоги ст.62 Конституції України, суд вважає, що доказів обвинувачення про вчинення ОСОБА_4 злочину не надано, а усі сумніви стосовно доказування вини трактуються на користь обвинуваченого. Інших доказів, які б були прийнятними поза розумним сумнівом, суду не надано.
		Відповідно до ч.2 ст.22КПК України сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом. Згідно ч.3 ст.26КПК України суд у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що внесені на розгляд сторонами та віднесені до їх компетенції цим Кодексом.
		Прокурор, приймаючи участь у судовому засіданні, після дослідження всіх доказів по справі перед оголошенням початку судових дебатів не скористався своїми правами, передбаченими ст.ст.338,340 КПК України.
		Відповідно до п.2 ч.1ст.373КПК України у разі, якщо не доведено, що кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим, не встановлено достатні докази для доведення винуватості особи в суді і вичерпані можливості їх отримання, ухвалюється виправдувальний вирок.
		З урахуванням наданих обвинуваченням і досліджених судом доказів, враховуючи, що можливості для збору додаткових доказів вичерпано, суд приходить до висновку, що стороною обвинувачення не доведено і судом не здобуто жодних переконливих доказів, що отримані законним шляхом, вчинення інкримінованого ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, тому суд прийшов до переконання, що ОСОБА_4 необхідно виправдати за недоведеністю винуватості у вчиненні інкримінованого йому кримінальному праворушенні з підстав, передбачених п.2 ч.1 ст. 373 КПК України.
		Згідно ч.3 ст.129 КПК України у разі виправдання обвинуваченого за відсутності в його діях складу кримінального правопорушення або його непричетності до вчинення кримінального правопорушення суд залишає цивільний позов без розгляду. З огляду на вказану норму КПК цивільні позови про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, які заявлено потерпілими ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , - підлягають залишенню без розгляду. 
		Речовий доказ по кримінальному провадженню: автомобіль «Опель-Вектра», д/н НОМЕР_1 , який було повернуто ОСОБА_10 при вирішенні долі речових доказів згідно вироку Жашківського районного суду Черкаської області від 17.03.2015 року  підлягає залишенню у користуванні ОСОБА_10 . 
		Процесуальні витрати на залучення експертів слід вважати понесеними за рахунок держави.
		Керуючись ст.ст.368-370, 373-374, 395 КПК України, суд
		 
		УХВАЛИВ:
		 
		ОСОБА_4 визнати невинуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2ст.286 КК України, тавиправдати у з?язку з недоведеістю вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення
		   
		Запобіжний захід  ОСОБА_4  не обирати.
		 
		Цивільні позови ОСОБА_9 та ОСОБА_10 до  ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди - залишити без розгляду. 
		 
		Речовий доказ по кримінальному провадженню: автомобіль «Опель-Вектра», д/н НОМЕР_1 , який було повернуто ОСОБА_10 при вирішенні долі речових доказів згідно вироку Жашківського районного суду Черкаської області від 17.03.2015 року  залишити у користуванні ОСОБА_10 . 
		 
		Процесуальні витрати на залучення експертів вважати понесеними за рахунок держави.
		 
		Вирок може бути оскаржений до Черкаського апеляційного суду через Жашківський районний суд Черкаської області шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		 
		Вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		 
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
		 
		Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
		 
		 
		        Головуючий:                 ОСОБА_53

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...