Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 906/1501/20 : Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів; Невиконання або неналежне виконання зобов’язань; надання послуг.
Надіслано для оприлюднення: 11.02.2021. Зареєстровано: 12.02.2021. Забезпечено надання загального доступу: 15.02.2021.
Дата набрання законної сили: 04.03.2021
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Господарський суд
		Житомирської області
		_______________________________________
		___________________________________________________________________
		10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,
		E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua 
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		"11" лютого 2021 р. м. Житомир Справа № 906/1501/20 
		Господарський суд Житомирської області у складі:
		судді Шніт А.В. 
		 
		розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику
		(повідомлення) сторін справу
		за позовом Комунального підприємства Міжнародний аеропорт "Київ" (Жуляни) 
		до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЯнЕір" ЛТД 
		про стягнення 172 087,88 грн 
		 
		 
		Комунальне підприємство Міжнародний аеропорт "Київ" (Жуляни) звернулося до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЯнЕір" ЛТД про стягнення 172087,88грн, з яких 155681,06грн основного боргу, 11541,71грн пені, 2173,79грн інфляційних втрат та 2691,32грн 3% річних.
		В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на неналежне виконання відповідачем умов договору №33-2020 про сплату послуг з надання стоянок для ПС від 01.02.2020 в частині оплати.
		В якості правових підстав позову позивач зазначає ст.526, 530, 549, 625 Цивільного кодексу України, ст.229 Господарського кодексу України.
		Ухвалою суду від 28.12.2020 постановлено прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі; справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
		Відповідач у строк, встановлений ст.165 Господарського процесуального кодексу України, відзив на позов не подав. Ухвалу про відкриття провадження у справі відповідач отримав 04.01.2021, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.80). Поряд з цим, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній матеріалами відповідно до ч. 2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України.
		 
		Дослідивши матеріали справи, господарський суд
		 
		ВСТАНОВИВ:
		1. Фактичні обставини справи та зміст спірних правовідносин.
		01.02.2020 між Комунальним підприємством Міжнародний аеропорт Київ (Жуляни) (позивач, аеропорт) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЯнЕір" ЛТД (відповідач, замовник) укладено Договір про сплату і послуг з надання місць стоянок для ПС №33-2020, з додатками, які є невід`ємними частинами договору (далі - договір) (а.с.17-21).
		Згідно п. 2.1 Договору аеропорт надає місця стоянки для розміщення повітряних суден, зазначених у Додатку № 1 до Договору, на території аеродрому, а замовник сплачує за надані послуги і виконує свої обов`язки в порядку і на умовах Договору.
		Відповідно до п. 4.1 Договору аеропорт надає місця стоянки для повітряних суден замовника, вартість яких визначена в додатку №1 до договору, при наявності передплати за надання місць стоянки для повітряних суден, яка сплачуться попередню оплату до 5 числа поточного місяця за поточний місяць.
		Додатком № 1 до Договору визначено, що вартість надання одного МС для ПС за місяць становить 26 000,00 грн (без ПДВ).
		Додатково до вартості наданих послуг нараховується податок на додану вартість у розмірах та порядку, визначених законодавством України, який сплачується замовником разом з вартістю наданих послуг.
		Згідно п. 4.3 Договору, по закінченню кожного звітного місяця Позивач готує акт виконаних робіт за місяць, рахунки за попередній місяць та на передплату на наступний місяць.
		В п 4.5 Договору встановлено, що замовник зобов`язаний до 15 числа місяця, наступного за звітним, повернути аеропорту підписаний примірник акту виконаних робіт.
		Пунктом 4.6. Договору передбачено, що у разі неотримання Позивачем підписаного акту виконаних робіт - акт вважається визнаний Сторонами.
		Позивач зазначає, що послуги надавалися вчасно та у повному обсязі, претензій щодо кількості та строків надання послуг з боку відповідача не надходило.
		Надання позивачем послуг відповідачу підтверджується актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) (а.с.25-29):
		акт №1359 від 31.03.2020 (за березень) - на суму 31200,00грн (частково сплачено борг у розмірі 20081,06грн);
		акт №1569 від 30.04.2020 (за квітень) - на суму 31200,00грн; 
		акт №1893 від 31.05.2020 (за травень) - на суму 31200,00грн; 
		акт №2221 від 30.06.2020 (за червень) - на суму 31200,00грн; 
		акт №2549 від 31.07.2020 (за липень) - на суму 31200,00грн.
		Внаслідок невиконання відповідачем наведених умов договору утворилась заборгованість у розмірі 144881,06грн.
		Крім того, відповідно до п. 1.1. Додаткової угоди №1 до Договору (а.с.22-23) Позивач організовує і проводить аварійно-рятувальне та протипожежне забезпечення польотів повітряних суден в зоні своєї відповідальності.
		Пунктом 3.1. Додаткової угоди до Договору передбачено, що вартість послуг з пошукових та аварійно-рятувальних робіт складає 2700 грн. (разом з ПДВ) за місяць. 
		До 10-го числа кожного місяця наступного за звітним замовник сплачує аеропорту за надання даних послуг (п.3.2. додаткової угоди №1).
		Надання вказаних послуг аеропортом підтверджується актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) (а.с.30-33):
		акт №1568 від 30.04.2020 (за квітень) - на суму 2700,00грн; 
		акт №1894 від 31.05.2020 (за травень) - на суму 2700,00грн; 
		акт №2222 від 30.06.2020 (за червень) - на суму 2700,00грн.; 
		акт №2550 від 31.07.2020 (за липень) - на суму 2700,00грн.
		Проте, зазначені зобов`язання також залишені відповідачем без виконання, в результаті чого утворилась заборгованість у розмірі 10800,00 грн.
		Позивачем направлялися відповідачу претензії щодо несвоєчасного виконання договірних зобов`язань №5.2-1.8-396 від 07.05.2020 (а.с.36-38) та № 5.2-1.8-545/8 від 21.07.2020(а.с.39-41), які відповідачем залишені без розгляду та задоволення.
		24.07.2020 Додатковою угодою №2 до Договору сторони домовились вважати таким, що втратив чинність з 31.07.2020 договір №33-2020 від 01.02.2020 (а.с.24).
		Відповідач листом від 06.11.2020№546 підтвердив існуючу заборгованість за Договором №33-2020 від 01.02.2020 (а.с.42), однак зобов`язання не виконав, що стало підставою для звернення позивача до господарського суду.
		 
		2. Норми права, які застосував господарський суд.
		Згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
		За ст.173 Господарського кодексу України (далі - ГК України) господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, сплатити гроші тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.
		Беручи до уваги зміст правовідносин, які склалися між сторонами, та характер взятих ними зобов`язань, суд дійшов висновку про те, що між позивачем та відповідачем виникли правовідносини з договору про надання послуг.
		Приписами ч.1 ст.901 ЦК України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
		Виконавець повинен надати послугу особисто (ч.1 ст.902 ЦК України).
		Частиною 1 ст.903 ЦК України визначено, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
		Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч.1 ст.530 ЦК України).
		За ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
		Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
		Згідно із ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
		Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст.526 ЦК України).
		За ст.627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
		Відповідно до ч.1 ст.628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
		Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.
		Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору (ч.4 ст.631 ЦК України).
		 
		3. Щодо вимоги позивача про стягнення 155681,06грн основного боргу.
		Суд зазначає, що позивачем доведено суду обґрунтованість заявлених позовних вимог щодо стягнення основного боргу у сумі 155681,06грн належними та допустимими доказами у справі.
		В свою чергу, відповідач доказів сплати заборгованості суду не надав.
		За наведених обставин, суд задовольняє вимогу про стягнення з відповідача 155681,06грн основного боргу.
		 
		4. Щодо вимоги про стягнення 11541,71грн пені.
		Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.
		Частиною першою статті 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.
		Відповідно до пункту 5.4. Договору при простроченні платежів за надані послуги по Договору замовник сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми коштів за кожний день прострочення.
		Щодо періоду нарахування пені додатково слід зазначити про таке.
		Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.
		Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" № 540-IX від 30.03.2020 доповнено Розділ IX Прикінцеві положення Господарського кодексу України пунктом 7 такого змісту: "Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 232, 269, 322, 324 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину."
		Так, Всесвітня організація охорони здоров`я (ВООЗ) 11.03.2020 оголосила пандемію коронавірусу. Постановою Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.2020 на усій території України установлено карантин з 12 березня 2020 року.
		Станом на 10.12.2020 (кінцеву дату нарахування пені) на усій території України продовжував діяти карантин, пов`язаний із запобіганням поширення коронавірусної хвороби (COVID-19), а тому позивач правомірно нараховує пеню за порушення відповідачем зобов`язань по 10.12.2020.
		Перевіривши наведений позивачем розрахунок пені (а.с. 10-15), суд вважає його обґрунтованим, арифметично вірним, а вимогу про стягнення 11541,71грн пені за період з 06.03.2020 по 10.12.2020 такою, що підлягає задоволенню.
		 
		5. Щодо обґрунтованості позовних вимог в частині стягнення 2691,30грн 3% річних та 2173,79грн інфляційних втрат.
		Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
		Перевіривши наведений позивачем розрахунок 3% річних (а.с.15-16), суд вважає такою, що підлягає задоволенню, вимогу про стягнення 2691,30грн за період з 06.03.2020 по 10.12.2020.
		Під час перевірки наданого позивачем розрахунку інфляційних втрат судом встановлено наступне.
		Індекс інфляції (індекс споживчих цін) це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, який визначається виключно Держкомстатом і його найменший період визначення становить місяць, а тому прострочка платежу за менший період не тягне за собою нарахування інфляційних втрат, а розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що мала місце на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Держкомстатом, за період прострочки.
		Перевіривши розрахунок інфляційних втрат за період березня - жовтня 2020 року (а.с.7-10), суд вважає, що вимога про стягнення 2173,79грн підлягає задоволенню в повному обсязі.
		 
		6. Висновок господарського суду за результатами розгляду позовної заяви.
		Зважаючи на докази, які містяться у матеріалах справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню та стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 172087,88грн, з яких: 155681,06грн основного боргу; 11541,71грн пені; 2691,32грн 3% річних; 2173,79грн інфляційних втрат.
		 
		7. Розподіл судових витрат між сторонами.
		Пунктом 2 частини 1 ст.129 ГПК України передбачено, що судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
		Враховуючи, що позов задоволено, судовий збір слід покласти на відповідача.
		 
		Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-
		 
		ВИРІШИВ:
		 
		1. Позов задовольнити.
		 
		2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЯнЕір" ЛТД (10007, м.Житомир, вул.Авіаторів, будинок 9, ідентифікаційний код 38267160) на користь Комунального підприємства Міжнародний аеропорт "Київ" (Жуляни) (03036, м.Київ, просп.Повітрофлотський, 79, ідентифікаційний код 01131514):
		- 155681,06грн основного боргу;
		- 11541,71грн пені; 
		- 2691,32грн 3% річних; 
		- 2173,79грн інфляційних втрат;
		- 2581,32грн судового збору.
		 
		 
		Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		 
		Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. 
		 
		Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		 
		Повне рішення складено: 11.02.21 
		 
		Суддя Шніт А.В. 
		 
		 
		Віддрукувати: 
		1 - у справу; 
		2 - позивачу (рек.) та на електронну пошту www.airport.kiev.ua
		3, 4 - відповідачу (рек. з пов.) на 2 адреси

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...