Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 543/755/17 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Справи в порядку виконання судових рішень у кримінальних провадженнях; про заміну покарання відповідно до частини 5 статті 53, частини 3 статті 57, частини 1 статті 58, частини 1 статті 62 Кримінального кодексу України.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 13.02.2021. Забезпечено надання загального доступу: 15.02.2021.
Дата набрання законної сили: 02.02.2021
Номер судового провадження: 51-2295км19
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12017170000000295

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Постанова 
		Іменем України
		02 лютого 2021 року
		м. Київ
		справа № 543/755/17 
		провадження № 51-2295км19
		Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
		головуючого  ОСОБА_1 ,
		суддів   ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , 
		за участю:
		секретаря судового засідання  ОСОБА_4 ,
		прокурора   ОСОБА_5 , 
		розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу 
		засудженого ОСОБА_6 на вирок Оржицького районного суду Полтавської області від 09 липня 2018 року та ухвалу Полтавського апеляційного суду від 25 лютого 2019 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017170000000295, за обвинуваченням 
		ОСОБА_6 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Полтави, жителя АДРЕСА_1 ,
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 368 Кримінального кодексу України (далі  КК).
		Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами 
		першої та апеляційної інстанцій обставини
		За вироком Оржицького районного суду Полтавської області від 09 липня 
		2018 року ОСОБА_6 засуджено за ч. 1 ст. 368 КК до покарання у виді штрафу в розмірі 1100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 18700 грн, з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій на строк 2 роки. 
		Вирішено питання щодо процесуальних витрат і речових доказів.
		Згідно з вироком ОСОБА_6 визнано винуватим у вчиненні злочину за наступних обставин. 
		Відповідно до наказу директора Державного підприємства «Київторф» № 22-к від 01 листопада 2011 року ОСОБА_6 призначено на посаду директора дочірнього підприємства «Оржицяторф» Державного підприємства «Київторф» (далі  ДочП «Оржицяторф» ДП «Київторф»), а з 14 грудня 2015 року згідно з наказом № 223 директора ДП «Київторф»  головою ліквідаційної комісії вищезазначеного дочірнього підприємства.
		Будучи головою ліквідаційної комісії ДочП «Оржицяторф» ДП «Київторф»,  ОСОБА_6 виконував організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські функції, тобто був службовою особою підприємства державної власності.
		12 червня 2017 року ОСОБА_7 як фізична особа підприємець звернувся до ОСОБА_6 з пропозицією надати в користування складське приміщення (гараж) для ведення підприємницької діяльності, що належить 
		ДочП «Оржицяторф» ДП «Київторф».
		На вказану пропозицію ОСОБА_6 , діючи з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, використовуючи своє службове становище, погодився укласти договір оренди нежитлового приміщення лише за умови передачі йому 8400 грн, які на рахунок підприємства зараховані не будуть, а лише буде складено відповідний фіктивний договір, який всупереч вимогам п. 4.5 статуту ДочП «Оржицяторф» ДП «Київторф» не погоджуватиметься з ДП «Київторф».
		Реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на одержання неправомірної вигоди службовою особою, 26 червня 2017 року близько 12:50 ОСОБА_6 , перебуваючи в адміністративному приміщенні пилорами 
		ДочП «Оржицяторф» ДП «Київторф» на вул. Центральній, 97 у сел. Оржиця Оржицького району Полтавської області, отримав від ОСОБА_7 гроші в сумі 8400 грн за позитивне вирішення питання щодо надання в оренду останньому складського приміщення (гаража) вказаного підприємства площею 53,1 кв. м, зокрема фактичного надання в оренду приміщення без відповідного оформлення умов договору оренди майна державної власності та без відповідного зарахування грошових коштів на поточний рахунок підприємства.
		Після вчинення цих дій ОСОБА_6 був затриманий працівниками правоохоронних органів на місці скоєння злочину.
		Полтавський апеляційний суд ухвалою від 25 лютого 2019 року вирок суду першої інстанції щодо  ОСОБА_6 залишив без змін.
		У порядку ст.404 Кримінального процесуального кодексу України (далі  КПК) виключено з мотивувальної частини вироку посилання суду як на доказ винуватості ОСОБА_6 на протоколи за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій (далі  НСРД) у вигляді аудіо-, відеоконтролю особи ОСОБА_6 та особи ОСОБА_7 .
		Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
		У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_6 просить вирок місцевого та ухвалу апеляційного судів скасувати і закрити кримінальне провадження, оскільки не встановлено достатніх доказів для доведення його винуватості в суді та вичерпано можливості їх отримати. Вважає, що не заслуговують на увагу показання свідка ОСОБА_7 . На думку засудженого, дані протоколів освідування особи та обшуку необхідно визнати недопустимими доказами, оскільки вони є похідними від визнаних судом апеляційної інстанції недопустимих доказів  протоколів за результатами проведення НСРД 
		у вигляді аудіо-, відеоконтролю особи.
		Позиції учасників судового провадження
		Прокурор ОСОБА_5 вважала, що касаційна скарга засудженого ОСОБА_6 задоволенню не підлягає, просила судові рішення залишити без зміни.
		Іншим учасникам було належним чином повідомлено про судовий розгляд, але в судове засідання вони не з`явилися.
		Мотиви Суду
		Положеннями статті 433 КПК встановлено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги. 
		Відповідно до ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції, зокрема, є неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність.
		Пунктами 13 ч. 1 ст. 413 КПК передбачено, що неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, що тягне за собою скасування або зміну судового рішення, є: незастосування судом закону, який підлягає застосуванню; застосування закону, який не підлягає застосуванню; неправильне тлумачення закону, яке суперечить його точному змісту. 
		У цьому кримінальному провадженні є такі порушення закону.
		Суди попередніх інстанцій правильно встановили фактичні обставини справи, але надали їм неправильну юридичну оцінку.
		Відповідно до вироку суду першої інстанції як ОСОБА_6 , так і ОСОБА_7 пояснили, що гроші в сумі 8400 грн були передані ОСОБА_6 в рахунок оплати за оренду приміщення з розрахунку 700 грн на місяць. При цьому ОСОБА_6 , за показаннями ОСОБА_7 , пояснив, що буде складено фіктивний договір оренди з такими умовами.
		За показаннями ОСОБА_6 , зарахування коштів на рахунок 
		ДочП «Оржицяторф» ДП «Київторф» відбувається за наслідками завершення операційного робочого дня, проте такі дії він не зміг вчинити фізично, оскільки відразу такі кошти були вилучені в ході проведення відповідного обшуку.
		Свідок ОСОБА_8 показав, що з осені 2015 року орендував складські приміщення на території ДочП «Оржицяторф» ДП «Київторф», про оренду яких домовлявся з ОСОБА_6 , письмовий договір не укладався, платив щомісяця по 350-400 грн, зазначені кошти в основному сплачувалися за електроенергію. ОСОБА_6 представлявся як директор і голова ліквідаційної комісії ДочП «Оржицяторф» ДП «Київторф».
		Свідок ОСОБА_9 показав, що з жовтня 2016 року по червень 2017 року орендував гаражне приміщення на території ДочП «Оржицяторф» 
		ДП «Київторф», про оренду якого домовлявся з ОСОБА_6 , який представився директором цього підприємства. Письмовий договір не був укладений, про це він ОСОБА_6 не просив. Орендна плата становила 
		200 грн на місяць.
		Свідок ОСОБА_10 , в.о. директора ДП «Київторф», показав, що підприємство ДочП «Оржицяторф» ДП «Київторф» засноване на державній формі власності, що вбачається з його статуту. Процедура оренди майна цього підприємства передбачає обов`язкову оцінку майна, яке передається в оренду. Крім цього, керівництво дочірнього підприємства зобов`язане повідомити материнське підприємство про укладення договору оренди.
		Свідок ОСОБА_11 , головний бухгалтер ДП «Київторф», суду показала, що кошти за надання в оренду майна ДочП «Оржицяторф» ДП «Київторф» повинні відповідним чином обліковуватись та зараховуватися на відповідний рахунок.
		Також судами було встановлено, що гроші, які отримав ОСОБА_6 від  ОСОБА_7 , на рахунок підприємства не надходили. При цьому 
		ні ОСОБА_7 , ні ОСОБА_6 не давали пояснень про те, що засуджений, крім оплати за оренду приміщення, вимагав будь-яку додаткову оплату.
		Установивши такі обставини справи, суд першої інстанції кваліфікував дії ОСОБА_6 за ч. 1 ст. 368 КК.
		Однак погодитись із такою правовою кваліфікацією дій засудженого ОСОБА_6 не можна.
		За ч. 1 ст. 368 КК відповідальність настає за прийняття пропозиції, обіцянки або одержання службовою особою неправомірної вигоди, а так само прохання надати таку вигоду для себе чи третьої особи за вчинення чи невчинення такою службовою особою в інтересах того, хто пропонує, обіцяє чи надає неправомірну вигоду, чи в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища.
		У теорії кримінального права під об`єктом злочину, передбаченого ст. 368 КК, слід розуміти суспільні відносини, які забезпечують правильну (нормальну) діяльність органів державної влади, органів місцевого самоврядування, державних чи комунальних підприємств, установ чи організацій, а також їх службових осіб, в частині їх непідкупності та фінансування виключно у порядку, встановленому законодавством.
		Обов`язковим елементом об`єктивної сторони є те, що неправомірна вигода пропонується і приймається саме за вчинення або невчинення службовою особою певних дій в інтересах того, хто пропонує або обіцяє неправомірну вигоду, чи в інтересах особи будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища.
		Це означає, що якщо службова особа одержує гроші чи інші матеріальні цінності не за вчинення нею певних дій в інтересах того, хто їх передає, а в оплату за певні товари чи послуги і робить це всупереч встановленому порядку, то вона вчиняє злочин не проти суспільних відносин у сфері службової діяльності, а проти інших правовідносин, зміст яких має бути предметом доказування у кожному конкретному кримінальному провадженні.
		Оскільки в цьому кримінальному провадженні судами попередніх інстанцій було встановлено, що ОСОБА_6 отримав від ОСОБА_7 кошти як оплату за оренду приміщення і всупереч встановленому законом порядку, а не за прийняття рішення чи сприяння у наданні можливості орендувати приміщення, то слід визнати, що склад злочину, передбачений ч. 1 ст. 368 КК, 
		у діянні ОСОБА_6 відсутній. 
		Таким чином, доказами, на які послався суд першої інстанції у вироку та з якими частково погодився апеляційний суд, не доведено, що в діях 
		ОСОБА_6 наявний склад кримінального правопорушення, передбачений ч. 1 ст. 368 КК, оскільки зібраними доказами не доведено об`єктивної сторони цього правопорушення, а обєкт злочину визначено неправильно.
		Отже, висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_6 не можна визнати обґрунтованим, а оспорювані рішення  законними.
		Згідно з положеннями ст. 440 КПК суд касаційної інстанції, встановивши обставини, передбачені ст. 284 цього Кодексу, скасовує обвинувальний вирок чи ухвалу і закриває кримінальне провадження.
		Пунктом 2 ч. 1 ст. 284 КПК передбачено, що кримінальне провадження закривається в разі, якщо встановлена відсутність у діянні складу кримінального правопорушення.
		На підставі викладеного колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга засудженого ОСОБА_6 підлягає задоволенню, а судові рішення  скасуваннюу зв`язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність.
		У огляду на те, що при касаційному перегляді визнано обґрунтованими доводи касаційної скарги ОСОБА_6 про недоведеність його винуватості, інші доводи касаційної скарги засудженого вже не мають процесуального значення.
		Керуючись статтями 284, 433, 434, 436, 438, 440, 441, 442 КПК, Верховний Суд
		ухвалив:
		Касаційну скаргу засудженого ОСОБА_6 задовольнити.
		Вирок Оржицького районного суду Полтавської області від 09 липня 2018 року та ухвалу Полтавського апеляційного суду від 25 лютого 2019 року щодо ОСОБА_6 скасувати і закрити кримінальне провадження.
		Постанова Верховного Суду набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною і оскарженню не підлягає. 
		Судді:
		 
		 ОСОБА_1  ОСОБА_2   ОСОБА_3

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...