Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 161/15203/18 : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти власності; Розбій.
Надіслано для оприлюднення: 15.02.2021. Зареєстровано: 15.02.2021. Забезпечено надання загального доступу: 17.02.2021.
Дата набрання законної сили: 18.03.2021
Номер судового провадження: 1-кп/161/99/21
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12018030010001000

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 161/15203/18 
		Провадження № 1-кп/161/99/21
		 
		В И Р О К
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		   м. Луцьк                             15 лютого 2021 року     
		Луцький міськрайонний суд Волинської області в колегіальному складі суду: 
		під головуванням судді         ОСОБА_1 
		суддів                           ОСОБА_2 та ОСОБА_3 
		за участю секретаря               ОСОБА_4 
		прокурора              ОСОБА_5 
		захисника                       ОСОБА_6 та ОСОБА_7 
		потерпілих                 ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 
		представників потерпілих          ОСОБА_11 та ОСОБА_12 
		обвинувачених                   ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , 
		ОСОБА_15 та ОСОБА_16 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Луцьк кримінальне провадження № 12018030010001000 від 17.03.2018 про обвинувачення  ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Луцьк Волинської області, українця, громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, непрацюючого, проживаючого АДРЕСА_1 , раніше судимого:
		-26.12.2006 року Луцьким міськрайонним судом Волинської області за ст.ст.185 ч.3, 15 ч.2, 185 ч.3, 70 ч.1 КК України до 5 років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України звільнений від відбуття призначеного покарання із встановленням іспитового строку терміном на 3 роки та покладенням обов`язків, передбачених ст.76 КК України, 14.01.2010 року звільнений по закінченню іспитового строку;
		-13.12.2012 року Луцьким міськрайонним судом Волинської області за ст.186 ч.2 КК України до 4 років позбавлення волі, 03.06.2014 року ухвалою Володимирецького районного суду Рівненської області скорочено не відбуту частину покарання, на підставі ст.6 ЗУ «Про амністію у 2014 році» на 1 рік 3 місяці 24 дня, і до відбуття покарання залишилось 2 роки 8 місяців 6 днів, 12.11.2014 року звільнений умовно-достроково на 9 місяців 9 днів;
		 
		-за ст.ст.187 ч.4, 146 ч.2, 185 ч.2, 289 ч.3, 187 ч.2, 189 ч.3, 127 ч.2 КК України, - 
		 
		ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Луцьк Волинської області, українця, громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, непрацюючого, проживаючого АДРЕСА_2 , раніше судимого:
		-22.12.2009 року Луцьким міськрайонним судом Волинської області за ст.186 ч.3 КК України до 4 років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України звільнений від відбуття призначеного покарання із встановленням іспитового строку на 2 роки та покладенням обов`язків, передбачених ст.76 КК України, 29.12.2011 року звільнений по закінченню іспитового строку. 
		 
		-за ст.ст.187 ч.4, 146 ч.2, 185 ч.2, 289 ч.3, 187 ч.2, 189 ч.3, 127 ч.2 КК України, - 
		 
		ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця м. Луцьк Волинської області, українця, громадянина України, з середньою-спеціальною освітою, неодруженого, непрацюючого, проживаючого АДРЕСА_3 , раніше судимого:
		-27.09.2013 року Луцьким міськрайонним судом Волинської області за ст.185 ч.1 КК України до покарання у виді громадських робіт строком на 200 годин, 15.04.2014 року звільнений по відбуттю покарання;
		-24.12.2013 року Луцьким міськрайонним судом Волинської області за ст.ст.185 ч.2, 70 ч.4 КК України до 1 року обмеження волі, на підставі ст.75 КК України звільнений від відбуття призначеного покарання із встановленням іспитового строку терміном на 1 рік та покладенням обов`язків, передбачених ст.76 КК України, ухвалою Апеляційного суду Волинської області від 20.02.2014 року призначено покарання за ст.185 ч.2 КК України у виді 1 рік обмеження волі, на підставі ст.75 КК України звільнений від відбуття призначеного покарання із встановленням іспитового строку на 1 рік та покладенням обов`язків, передбачених ст.76 КК України, на підставі ст.70 ч.4 КК України вказаний вирок та попередній вирок Луцького міськрайонного суду Волинської області від 27.09.2013 року виконувати самостійно, 13.03.2015 року звільнений по закінченню іспитового строку. 
		 
		-за ст.ст.187 ч.4, 146 ч.2, 185 ч.2, 289 ч.3, 187 ч.2, 189 ч.3, 127 ч.2 КК України, - 
		 
		ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженця м. Луцьк Волинської області, українця, громадянина України, з неповною середньою освітою, неодруженого, непрацюючого, проживаючого АДРЕСА_4 , раніше судимого:
		-02.02.2004 року Рожищенським районним судом Волинської області за ст.ст.185 ч.4, 296 ч.2, 70 ч.1 КК України до 6 років позбавлення волі, 15.06.2006 року постановою Сихівського районного суду м. Львова замінена на покарання у виді обмеження волі строком на 2 роки 9 місяців 12 днів, постановою Крижопільського районного суду Вінницької області від 27.02.2007 року звільнений умовно-достроково на 1 рік 7 місяців 17 днів;
		-25.11.2008 року Луцьким міськрайонним судом Волинської області за ст.ст.162 ч.1, 185 ч.3, 296 ч.4, 15 ч.2, 185 ч.3, 70 ч.1, 71 КК України до 4 років 8 місяців позбавлення волі, 09.11.2012 року звільнений по відбуттю покарання;
		-29.11.2017 року Луцьким міськрайонним судом Волинської області за ст.185 ч.2 КК України до 2 років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України звільнено від відбування призначеного покарання із встановленням іспитового строку на 2 роки та покладенням обов`язків, передбачених ст.76 КК України, 24.06.2020 року ухвалою Волинського апеляційного суду звільнений по закінченню іспитового строку.
		 
		-за ст.ст.187 ч.4, 146 ч.2, 185 ч.2, 289 ч.3, 187 ч.2, 189 ч.3, 127 ч.2, 263 ч.1 КК України, - 
		 
		В С Т А Н О В И В: 
		 
		Обвинувачені ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_15 , та ОСОБА_14 , діючи умисно, за попередньою змовою між собою, 17.03.2018 року близько 15 год. перебуваючи в приміщенні будинку АДРЕСА_5 , де в той час знаходились потерпілі ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , за допомогою психологічного впливу, який виразився в забороні самостійно залишати приміщення вищевказаного будинку потерпілими, таким чином утримували їх в цьому будинку проти їх волі, до приїзду працівників поліції, тобто до 16:00 год. 17.03.2018 року. 
		Допитані в судовому засіданні обвинувачені ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 та ОСОБА_16 свою вину у вчиненні інкримінованих їм злочинах визнали частково, однак зазначили, що визнають вину в частині утримання (позбавлення волі) потерпілих, яке виразилось в утриманні їх в будинку АДРЕСА_5 , тобто не давали їм можливості залишити приміщення будинку, оскільки чекали на приїзд «Саши», який попросив обвинуваченого ОСОБА_16 розшукати потерпілого ОСОБА_8 .. Утримання потерпілих в будинку полягало в забороні залишати межі будинку. Коли знаходились в будинку, надавали першу медичну допомогу потерпілим, оскільки в них були видимі тілесні ушкодження. Потерпілі намагались щось пояснити з приводу наявних у них тілесних ушкоджень, однак конкретно не могли цього зробити, так як потребували медичної допомоги у зв`язку із наявними в них тілесними ушкодженнями. У вчиненому обвинувачені, кожен зокрема, розкаялись, а щодо інших епізодів вчинення інкримінованих злочинних дій вони не причетні та не вчиняли їх. Просили суд суворо їх не карати. 
		Незважаючи на часткове визнання вини обвинуваченими ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 та ОСОБА_16 , їх вина у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.146 ч.2 КК України повністю підтверджується зібраними та дослідженими в судовому засіданні доказами, зокрема:
		-показами даними в судовому засіданні потерпілим ОСОБА_8 , який показав, що точного року, дати та години не пам`ятає, однак це було взимку у вечірню пору доби, ОСОБА_8 повертався зі стоянки, де залишив автомобіль «Ауді», підійшов до автомобіля «Рено Мастер», що стояв біля орендованого будинку, що по АДРЕСА_6 , і в цей час на нього здійснили напад невідомі особи, при цьому наносили удари в різні частини тіла, в більшості ударів нанесли в область голови, внаслідок чого потерпілий втратив свідомість. Скільки осіб було під час здійснення на нього нападу та хто це були, а також скільки ударів йому нанесли ОСОБА_8 не пам`ятає, так як втратив свідомість. Крім того, потерпілий вказав, що він можливо й відкривав автомобіль «Рено Мастер» та заводив двигун автомобіля. Коли потерпілий прийшов до свідомості, то побачив, що він знаходиться в незнайомому будинку, в подальшому було встановлено, що цей будинок знаходиться в с. Забороль Луцького району, біля нього на кріслі сидів його кум ОСОБА_18 , однак вони між собою не спілкувались, оскільки ОСОБА_8 дуже боліла голова. Крім того, в будинку були обвинувачені ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 і ОСОБА_22 , і вони надавали медичну допомогу ОСОБА_8 , а саме обробляли рани, хоча хто саме надавав медичну допомогу не пам`ятає. Як саме потрапив ОСОБА_8 в цей будинок і кому належить цей будинок ОСОБА_8 не відомо. Також, останній зазначив, що він вільно пересувався по будинку, швидку допомогу ніхто не викликав, хоча й ОСОБА_8 не просив. Крім того, жоден з обвинувачених не застосовував будь-який фізичний чи психологічний вплив на потерпілого та нічого не вимагали. Також, ОСОБА_8 вказав, що не займається будь-якими електронними коштами (криптовалютами) та засобів їх здобуття він не має і не знає, що це таке і як це робити. Такою діяльністю ОСОБА_8 ніколи не займався. Крім того, потерпілий зазначив, що він не пам`ятає, як писав заяву про вчинення кримінального правопорушення, а також як проводились слідчі експерименти в цілому, тобто взагалі не пам`ятає як проводилось досудове розслідування даного кримінального провадження та які покази він давав на той час, оскільки в нього були важкі травми голови, внаслідок нападу на нього. Крім того, ОСОБА_8 вказав, що в нього перед нападом були при собі грошові кошти в сумі 300-500 грн. та мобільний телефон, однак коли потерпілий прийшов до свідомості, то грошових коштів в нього не було, а його мобільний телефон був десь в будинку. Обвинувачених ОСОБА_19 , ОСОБА_21 , ОСОБА_20 та ОСОБА_22 він знає візуально і будь-яких конфліктів між ними не було взагалі. В подальшому в будинок, де він знаходився прибули працівники поліції. Потерпілий ОСОБА_8 зазначив, що обвинувачені будь-якого впливу на нього не здійснювали, а тому будь-яких претензій матеріального та морального характеру до них не має, а тому їх немає за що карати.;
		-показами даними в судовому засіданні потерпілим ОСОБА_9 , який показав, що в березні 2018 року до нього зателефонував знайомий на ім`я ОСОБА_23 та запропонував зустрітись, посидіти та поговорити в нього вдома на вул. Кравчука в м. Луцьку, неподалік «Варшавського ринку», на що потерпілий погодився. Коли він приїхав на АДРЕСА_7 , та зайшов в під`їзд будинку, на ОСОБА_9 здійснили напад невідомі особи, при цьому нанесли численні удари в область голови, натягнули шапку на голову і продовжили наносити удари в різні частини тіла, в тому числі й в голову, внаслідок чого він втратив свідомість. Хто здійснив напад та скільки ударів було йому нанесено і ким ОСОБА_9 не пам`ятає та й не бачив, оскільки втратив свідомість. В подальшому, коли потерпілий прийшов до свідомості, то він побачив, що знаходиться в будинку, як пізніше було з`ясовано, що даний будинок розташований в с. Забороль Луцького району Волинської області. Що це був за будинок і кому він належить ОСОБА_9 не відомо. В даному будинку були обвинувачені ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 і ОСОБА_22 . Також в будинку був його кум ОСОБА_8 , який сидів поряд на кріслі. Враховуючи, що ОСОБА_9 наносили удари в область голови, внаслідок чого він втрачав свідомість, то зазначив, що дуже погано пам`ятає деталі даних подій. В подальшому від працівників поліції він дізнався, що в його автомобілі «Рено Меган» розбите скло та викрадені документи, можливо й грошові кошти, але потерпілий не впевнений, що були якісь грошові кошти в нього і в його автомобілі, хоча й допускає таке. В даному будинку обвинувачені, однак хто саме не пам`ятає, надавали медичну допомогу, робили чай ОСОБА_9 та давали пити. В подальшому приїхали працівники поліції, після чого ОСОБА_9 забрала до лікарні карета швидкої допомоги. Перебуваючи в лікарні, лікарі не дозволяли залишати приміщення лікарні та давати показання, оскільки потерпілий неодноразово втрачав свідомість, а працівники поліції наполягали на дачі пояснень (показів), тому ОСОБА_9 звернув увагу суду на те, що можливо він і писав заяву про вчинення кримінального правопорушення та давав будь-які пояснення, однак що саме він писав і які пояснення надав працівникам поліції не пам`ятає, оскільки був в дуже важкому стані. На лікуванні перебував до місяця часу, при цьому і в даний час проходить курс реабілітації. Будь-якого тиску, психологічного та фізичного з боку обвинувачених ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 і ОСОБА_22 не було, а також йому не відомо про «біткоїни» про які казав в судовому засіданні прокурор вимагання про передачу майна чи погрози, оскільки він взагалі не знає що це таке «біткоїн» і цим ніколи не займався. Крім того, потерпілий ОСОБА_9 звернув увагу, що знайомий до якого він мав зайти й поговорити, він знає лише його ім`я « ОСОБА_23 » і те, що дану квартиру він орендував, в даний час йому відомо лише те, що « ОСОБА_23 » працює за кордоном, ніби в Республіці Польща і в даний час зв`язку з ним немає. Разом з тим, потерпілий вказав, що він не пам`ятає які документи підписував і які допити проводились працівниками поліції, оскільки в нього внаслідок спричинених тілесних ушкоджень при нападі, погіршилась пам`ять та самопочуття і взагалі ОСОБА_9 вважає, що працівники поліції не мали права брати в нього пояснення чи давати підписувати будь-які документи при таких тілесних ушкодженнях голови та інших частин тіла. Також, потерпілий ОСОБА_9 бачив в будинку в с. Забороль свого кума ОСОБА_8 в якого була перемотана голова та були наявні інші тілесні ушкодження на голові та гематоми обличчя. Також, потерпілий ОСОБА_9 звернув увагу суду на те, що працівники поліції без дозволу лікуючого лікаря забрали його на слідчі дії, під час яких потерпілий двічі втрачав свідомість, після чого його відвезли назад до лікарні.
		Отже, судом встановлено, що незважаючи на покази потерпілих ОСОБА_8 та ОСОБА_9 в частині не вчинення до них будь-якого тиску з боку обвинувачених, але на думку суду, а також з показів самих обвинувачених, що вони чинили психологічних тиск на потерпілих, що виразилось в забороні залишення будинку, а тому в діях обвинувачених суд вбачає ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ст.146 ч.2 КК України. 
		Аналізуючи зібрані та досліджені докази в їх сукупності, суд вважає доведеною вину обвинувачених ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 та ОСОБА_16 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.146 ч.2 КК України.
		Таким чином, обвинувачені ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 та ОСОБА_16 , своїми умисними протиправними діями, які виразились у незаконному позбавленні волі щодо двох (чи більше) осіб, вчинені за попередньою змовою групою осіб, вчинили кримінальне правопорушення, передбачене ст.146 ч.2 КК України.
		Крім того, органом досудового розслідування обвинуваченим ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 інкримінуються злочини, передбачені ст.ст. 187 ч.4, 185 ч.2, 289 ч.3, 187 ч.2, 189 ч.3, 127 ч.2 КК України, а також ОСОБА_16 інкримінуються злочини, передбачені ст.ст. 187 ч.4, 185 ч.2, 289 ч.3, 187 ч.2, 189 ч.3, 127 ч.2, 263 ч.1 КК України, однак зазначені обвинувачення не знайшло свого підтвердження в ході судового слідства, оскільки вони повністю спростовуються показами даними в судовому засіданні потерпілими ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , а також показами самих обвинувачених, а тому їх винуватість у вчиненні інкримінованих правопорушень стороною обвинувачення не доведена «поза розумним сумнівом», відповідно до ст.17 ч.2 КПК України, оскільки в даний час здобути будь-які інші докази можливість вичерпано.
		Відповідно до ст. 2 КПК України завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не було піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
		Кримінальний процесуальний закон не дає вичерпного переліку підстав, за наявності яких докази мають визнаватися недопустимими, а натомість надає право суду вирішувати питання їх допустимості чи недопустимості у порядку, передбаченому статтею 89 КПК України.
		Частиною першою статті 87 КПК України передбачено, що ключовою умовою для визнання доказів недопустимими є їх отримання внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
		Отримання доказів завжди обумовлено вчиненням стороною кримінального провадження цілеспрямованих дій з метою їх збирання. Аналіз положень частини другої статті 87 КПК України дає підстави зробити висновок, що саме вчинення з цією метою стороною обвинувачення діянь, які істотно порушують права і основоположні свободи людини, має наслідком визнання отриманих у такий неправомірний спосіб доказівнедопустимими.
		У відповідності до ст.30 Конституції України вбачається, що кожному гарантується недоторканість житла. Не допускається проникнення до житла чи іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку інакше як за вмотивованим рішенням суду.
		Як слідує з протоколу огляду місяця події від 17.03.2018 р., об`єктом огляду є будинок, який належить ОСОБА_24 .. Із вказаного протоколу вбачається, що слідчими фактично було проведено обшук, а не огляд. В ході обшуку були вилучені речі та предмети. Відеозапис вказаної слідчої дії не проводився.
		Огляд житла чи іншого володіння особи здійснюється згідно з правилами цього Кодексу, передбаченими для обшуку житла чи іншого володіння особи (ст. 237 КПК України)
		У відповідності до ч. 2 ст. 234 КПК України обшук проводиться на підставі ухвали слідчого судді місцевого суду загального суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування.
		Ст.236 ч.10 КПК України встановлено, що обшук житла чи іншого володіння особи на підставі ухвали слідчого судді в обов`язковому порядку фіксується за допомогою аудіо  та відеозапису.
		Крім того, згідно ст.104 ч.3 КПК України вступна частина протоколу повинна містити відомості зокрема про всіх осіб, які присутні під час проведення процесуальної дії.
		Як вбачається з протоколу, то під час проведення слідчої дії були виявлені ОСОБА_13 , ОСОБА_15 , яким вказаний протокол не надавався для підпису. Окрім того, в протоколі відсутній підпис спеціаліста та власника.
		Аналогічно було проведено 18.03.2018 протокол огляду місця події з аналогічними порушенням чинного законодавства України.
		Отже, враховуючи вищевказане, суд приходить до висновку, що протоколи огляду місця події від 17.03.2018 та 18.03.2018 є недопустимим доказом в даному кримінальному провадженні, оскільки вони здобуті з порушенням вимог чинного КПК України.
		У відповідності до ч. 2 ст. 11 КПК України, забороняється під час кримінального провадження піддавати особу катуванню, жорстокому, нелюдському або такому, що принижує її гідність, поводженню чи покаранню, вдаватися до погроз застосування такого поводження, утримувати особу у принизливих умовах, примушувати до дій, що принижують її гідність.
		Відповідно до вимог ст. 245 КПК України у разі необхідності отримання зразків для проведення експертизи вони відбираються стороною кримінального провадження, яка звернулася за проведенням експертизи або за клопотанням якої експертиза призначена слідчим суддею. У випадку, якщо проведення експертизи доручено судом, відібрання зразків для її проведення здійснюється судом або за його дорученням залученим спеціалістом. Порядок відібрання зразків з речей і документів встановлюється згідно з положеннями про тимчасовий доступ до речей і документів (статті 160 - 166 цього Кодексу). Відбирання біологічних зразків у особи здійснюється за правилами, передбаченими статтею 241 цього Кодексу. У разі відмови особи добровільно надати біологічні зразки слідчий суддя, суд за клопотанням сторони кримінального провадження, що розглядається в порядку, передбаченому статтями 160 - 166 цього Кодексу, має право дозволити слідчому, прокурору (або зобов`язати їх, якщо клопотання було подано стороною захисту) здійснити відбирання біологічних зразків примусово.
		Європейський суд з прав людини у своїй практиці неоноразово звертав увагу на недопущення застосування до особи примусових заходів задля отримання від неї даних, які можуть бути використані як підстава для висунення обвинувачення такій особі. Право не свідчити проти себе передбачає, зокрема, що у кримінальній справі сторона обвинувачення, намагаючись довести вину обвинуваченого, не може використовувати докази, здобуті всупереч волі обвинуваченого за допомогою методів примусу чи тиску (справа «Яллох проти Німеччини», рішення від 11.07.2006р.; «Функе проти Франції», рішення від 25.02.1993р.; «Джей.Бі. проти Швейцарії», рішення від 03.05.2001р.).
		Викладені в даних справах висновки ЄСПЛ не означають того, що відібрання біологічних зразків в примусовому порядку в будь-якому разі суперечить Конвенції. Натомість, коли ж біологічні зразки в особи вилучаються з метою встановлення причетності її до вчинення злочину, і обумовлені відсутністю інших доказів для обґрунтованості висунення підозри, то примусове їх надання суперечитиме положенням ст.6 Конвенції. До того ж в такому випадку порушуються і засади, закріплені ст.63 Конституції України та ст.18 КПК України.
		У відповідності до ч. 3 ст. 245 КПК України відібрання біологічних зразків у особи здійснюється за правилами, передбаченими ст. 241 цього Кодексу. У разі відмови особи добровільно надати зразки слідчий суддя, суд за клопотанням сторони кримінального провадження, що розглядається в порядку, передбаченому ст.ст. 160-166 цього Кодексу, має право дозволити слідчому, прокурору (або зобов`язати їх, якщо клопотання було подано стороною захисту) здійснити відібрання біологічних зразків примусово. 
		Як вбачається з ухвали слідчого судді, розгляд клопотання було проведено без участі підозрюваного та його захисника, внаслідок чого, під час досудового розслідування було порушено право на справедливий судовий розгляд, оскільки до уваги приймалися лише доводи сторони обвинувачення, а сторона захисту була позбавлена можливості подавати свої доводи, клопотання, заяви по суті клопотання.
		Окрім того, слід звернути увагу, що жодною нормою чинного законодавства України не передбачено примусове відібрання біологічних зразків, а тому проведення такої слідчої дії під час досудового розслідування є нічим іншим як порушенням прав, свобод та законних інтересів особи, які закріплені в Конституції України.
		Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що протоколи примусового відібрання біологічних зразків та висновки експертиз за результатами проведення таких слідчих дій в даному кримінальному провадженні є неналежними доказами по справі та при цьому судом не беруться до уваги.
		Також, стороною обвинувачення до матеріалів справи подано протокол слідчого експерименту з потерпілим ОСОБА_9 .. 
		Згідно ч. 1 ст. 240 КПК України, з метою перевірки і уточнення відомостей, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, слідчий, прокурор має право провести слідчий експеримент шляхом відтворення дій, обстановки, обставин певної події. Проведення необхідних дослідів чи випробувань.
		Ст.240 ч.4 КПК України передбачено, що проведення слідчого експерименту допускається за умови, що при цьому не створюється небезпека для життя і здоров`я осіб, які беруть у ньому участь чи оточуючих, не принижуються їхні честь і гідність, не завдається шкода.
		Як вбачається з показань потерпілого ОСОБА_9 , то з останнім проводили слідчий експеримент в той час як він потребував медичної допомоги, фактично останнього для проведення вказаної слідчої дії було забрано з лікувального закладу, що й в судовому засіданні підтвердили свідки ОСОБА_25 та ОСОБА_26 ..
		Крім того, потерпілий під час проведення слідчої дії втрачав свідомість. Даний факт підтвердили в ході судового розгляду сам потерпілий, поняті, а також дана обставина підтверджується відеозаписом проведеної слідчої дії.
		У відповідності до ст. 49 Конституції України, кожен має право на охорону здоров`я, медичну допомогу та медичне страхування.
		Як слідує із досліджених в судовому засіданні доказів, то протокол проведення слідчого експерименту, є нічим іншим як порушенням конституційних прав особи, а тому вказаний доказ судом визнається неналежним доказом по справі та не береться до уваги.
		Також, потерпілий ОСОБА_10 , в ході судового розгляду повідомив, що ОСОБА_16 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 взагалі бачить перший раз в судовому засіданні, до цього часу їх не знав.
		Ст. 62 Конституції України передбаченого, що ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях.
		Аналізуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , слід визнати невинуватими у пред`явленому обвинуваченні за ст.187 ч.4, 185 ч.2, 289 ч.3, 187 ч.2, 189 ч.3, 127 ч.2 КК України та виправдати, на підставі ч.1 п.1 ст.373 КПК України, оскільки не доведено, що вчинені кримінальні правопорушення, у яких вони обвинувачується, а також ОСОБА_16 визнати невинуватим у пред`явленому обвинуваченні за ст.187 ч.4, 185 ч.2, 289 ч.3, 187 ч.2, 189 ч.3, 127 ч.2, 263 ч.1 КК України та виправдати, на підставі ч.1 п.1 ст.373 КПК України, оскільки не доведено, що вчинені кримінальні правопорушення, у яких він обвинувачується.
		Обговорюючи питання про вид і міру покарання відносно обвинувачених ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 та ОСОБА_16 , суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ними кримінального правопорушення, який відносяться до категорії нетяжких злочинів, всі обставини справи та дані про особу обвинувачених, кожного зокрема.
		До обставин, що пом`якшують чи обтяжують покарання обвинувачених ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 та ОСОБА_16 , суд не вбачає.
		При визначенні виду та розміру покарання обвинуваченим ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 та ОСОБА_16 , судом враховується те, що останні мають постійне місце проживання за яким характеризуються із посередньої сторони, потерпілі ОСОБА_8 та ОСОБА_9 будь-яких претензій матеріального чи морального характеру до обвинувачених не мають, однак обвинувачені раніше притягались до кримінальної відповідальності, свою вину визнали частково, не працюють, не займаються суспільно-корисною працею, не мають постійного джерела доходу, тому суд приходить до висновку, що їх виправлення та перевиховання не можливе без ізоляції від суспільства, тобто покарання ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 та ОСОБА_16 , слід призначити в межах санкції ст.146 ч.2 КК України у виді позбавлення волі, що на думку суду буде необхідним та достатнім для їх виправлення і перевиховання, а також попередження вчинення нових злочинів, і відповідатиме вимогам ст.65 КК України.
		Речові докази в даному кримінальному провадженні, слід вирішити в порядку ст.100 КПК України, а накладений арешт скасувати.
		Керуючись ст.ст.368, 371, 374 КПК України, суд, -
		 
		У Х В А Л И В :
		 
		 
		 
		ОСОБА_13  визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.146 ч.2 КК України та призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 1 (один) рік.
		ОСОБА_13  визнати невинуватиму пред`явленомуобвинуваченні заст.187ч.4,185ч.2,289ч.3,187ч.2,189ч.3,127ч.2 КК України та виправдати, на підставі ч.1 п.1 ст.373 КПК України, оскільки не доведено, що вчинені кримінальні правопорушення, у яких він обвинувачується.
		Строк відбуття покарання ОСОБА_13 рахувати з моменту затримання, тобто з 17.03.2018 року.
		Зарахувати ОСОБА_13 в строк відбуття покарання термін перебування під вартою з 17.03.2018 року по 14.03.2019 включно.
		ОСОБА_14 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.146 ч.2 КК України та призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 1 (один) рік
		ОСОБА_14  визнати невинуватим у пред`явленому обвинуваченні за ст.187 ч.4, 185 ч.2, 289 ч.3, 187 ч.2, 189 ч.3, 127 ч.2 КК України та виправдати, на підставі ч.1 п.1 ст.373 КПК України, оскільки не доведено, що вчинені кримінальні правопорушення, у яких він обвинувачується.
		Строк відбуття покарання ОСОБА_14 рахувати з моменту затримання, тобто з 17.03.2018 року.
		Зарахувати ОСОБА_14 в строк відбуття покарання термін перебування під вартою з 17.03.2018 року по 14.03.2019 включно.
		ОСОБА_15 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.146 ч.2 КК України та призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 1 (один) рік
		ОСОБА_15  визнати невинуватим у пред`явленому обвинуваченні за ст.187 ч.4, 185 ч.2, 289 ч.3, 187 ч.2, 189 ч.3, 127 ч.2 КК України та виправдати, на підставі ч.1 п.1 ст.373 КПК України, оскільки не доведено, що вчинені кримінальні правопорушення, у яких він обвинувачується.
		Строк відбуття покарання ОСОБА_15 рахувати з моменту затримання, тобто з 17.03.2018 року.
		Зарахувати ОСОБА_15 в строк відбуття покарання термін перебування під вартою з 17.03.2018 року по 14.03.2019 включно.
		ОСОБА_16 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.146 ч.2 КК України та призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 1 (один) рік
		ОСОБА_16 визнати невинуватим у пред`явленому обвинуваченні за ст.187 ч.4, 185 ч.2, 289 ч.3, 187 ч.2, 189 ч.3, 127 ч.2, 263 ч.1 КК України та виправдати, на підставі ч.1 п.1 ст.373 КПК України, оскільки не доведено, що вчинені кримінальні правопорушення, у яких він обвинувачується.
		Строк відбуття покарання ОСОБА_16 рахувати з моменту затримання, тобто з 17.03.2018 року.
		Зарахувати ОСОБА_16 в строк відбуття покарання термін перебування під вартою з 17.03.2018 року по 14.03.2019 включно.
		Арешт, що накладений мобільний телефон марки «Номі і184», ІМЕІ-код: НОМЕР_1 , НОМЕР_2 з сім-карткою мобільного оператора ПрАТ «ВФ-Україна» за № НОМЕР_3 ; мобільний телефон марки «Соні Еріксон», ІМЕІ-код: НОМЕР_4 з сім-карткою мобільного оператора ПрАТ «ВФ-Україна» без номеру; 7 упаковок цигарок марки «LD»; одна пара рукавиць сірого кольору; мобільний телефон марки «Престіжіо», ІМЕІ-код: НОМЕР_5 , НОМЕР_6 з сім-карткою мобільного оператора ПрАТ «ВФ-Україна» за НОМЕР_7 ; монета «200000 карбованців»; два патрони з маркувальними позначеннями «SOBR 9 mm», «9 mm P.A Blong»; два цифрові флеш-накопичувачі; USB-кабель чорного кольору; металева запальничка; Картка пам`яті об`ємом 16ГБ; сім-картка мобільного оператора ПрАТ «ВФ-Україна» за № НОМЕР_8 ; перехідник для мікрокарт; гаманець чорного кольору; набір кольорових резинок; мобільний телефон марки «Самсунг» ІМЕІ-код: НОМЕР_9 з сім-карткою мобільного оператора ПрАТ «ВФ-Україна» за НОМЕР_10 ; кишеньковий ніж з чорною ручкою; медаль «К 40-летию Великой Победы»; ключі в кількості п`ять шт.; монети різного номіналу в кількості 37 шт.; мобільний телефон марки «Номі» ІМЕІ-код: НОМЕР_11 , НОМЕР_12 з сім-картою мобільного оператора ПрАТ «ВФ-Україна» за НОМЕР_13 ; мобільний телефон марки «Леново» ІМЕІ-код: НОМЕР_14 , НОМЕР_15 з сім-картою мобільного оператора ПрАТ «ВФ-Україна» та силіконовим чохлом; ключі в кількості шість штук з чіпом; Ліхтарик у металевому корпусі; грошові кошти в сумі 202 гривні; пістолет для відстрілу куль «Zoraki 914-B» в магазині якого знаходилися три патрони; рукавиці сірого кольору; мобільний телефон марки «Престіжіо» ІМЕІ-код: НОМЕР_16 , НОМЕР_17 з сім-карткою мобільного оператора ПрАТ «ВФ-Україна» за НОМЕР_18 ; медичні препарати, які поміщено до картонної коробки з написом «Наш край»; дві лопати; три молотка; металевий кухонний молоток; частина дерев`яної швабри; мобільний телефон «Apple Iphone 5» з силіконовим чохлом чорного кольору; мобільний телефон «Apple Iphone 5S» з силіконовим чохлом чорного кольору; сім-картка ПрАТ «ВФ-Україна» за № НОМЕР_19 ; мобільний телефон марки «Флай» ІМЕІ-код: НОМЕР_20 , НОМЕР_21 з сім-карткою мобільного оператора ТзОВ «лайфселл»; мобільний телефон марки «Самсунг» ІМЕІ-код: НОМЕР_22 з сім-карткою за № НОМЕР_23 ; мобільний телефон марки «Хуавей» ІМЕІ-код: НОМЕР_24 , НОМЕР_25 з сім-карткою в чохлі у вигляді книги з шкірозамінника; Зарядний пристрій; сім-картка мобільного оператора ПрАТ «ВФ-Україна» за № НОМЕР_26 ; коробка з-під відеокарт марки «GEFOKCE GTX1070 ti» ; цигарки марки «LD» в кількості 210 шт.; Ключі від автомобіля в кількості 2 шт.; рулон скотчу; ключ з металевим корпусом чорного кольору та ключ металевий; сервісні книги на автомобіль марки «Рено-Мастер», реєстраційний номер НОМЕР_27 ; страхові поліси марки, зелені картки та довіреність на ім`я ОСОБА_8 ; гаманець-книга в якій знаходилися наступні документи, а саме: свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_28 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_29 , «карта поляка», посвідчення водія, талон серії НОМЕР_30 , які видані на ім`я ОСОБА_8 ; два шматки туалетного паперу з слідами речовини бурого кольору, ззовні схожої на кров; бинти з слідами речовини бурого кольору, ззовні схожої на кров; два недопалки цигарок марки «Парламент»; легковий автомобіль марки «Рено-Мастер», реєстраційний номер НОМЕР_27 , записник в обкладинці жовтого кольору; книга «Пам`ятка співробітника Державтоінспеції» коричневого кольору; чоловічі бритви в кількості 10 шт.; трудова книжка серії НОМЕР_31 ; трудова книжка серії НОМЕР_32 ; паспорт громадянина України серії НОМЕР_33 ; посвідчення водія серії № НОМЕР_34 ; талон серії НОМЕР_35 ; картка фізичної особи  платника податків за № НОМЕР_36 , НОМЕР_37 ; копія паспорту та картки фізичної особи  платника податків на 2 арк.; поліс АВ №6415156; копія протоколу перевірки технічного стану ТЗ №00509-05103-13; поліс серії АЕ №2986908; банківська картка ПАТ КБ «Приват-Банк» за № НОМЕР_38 ; картка ПрАТ «Київстар» за № НОМЕР_39 ; паспорт громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_40 ; чорнові записи на 7 арк.; один недопалок; планшет коричневого кольору; два недопалки; ватні тампони з речовиною бурого кольору; наволочки; блокнот з чорновими записами в кількості 7 шт.; чорнові документи в кількості 105 арк.; буклет «Житомирського м`ясокомбінату»; копії особистих документів ОСОБА_27 та ОСОБА_28 на 12 арк.; картонні коробки від стартових пакетів ПрАТ «ВФ-Україна» в кількості за +380993615707 та +380991815424; чотири недопалки; 2 сліди відбитків пальців рук; 11 слідів відбитків пальців рук, які були вилучені у житловому будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_5 , мобільний телефон марки "Nokia", імеі1: НОМЕР_41 , імеі2: НОМЕР_42 із сім-карткою мобільного оператора "Vodafone"; 39 блоків (390 упаковок) сигарет марки "Marvel", на яких відсутні акцизні марки та позначення, металеві кайданки із ключем; мобільний телефон марки «Nokia 2126 I», без зазначеного ІМЕІ та батареї; мобільний телефон марки «Samsung GT-E1200», ІМЕІ: НОМЕР_43 та сім-картка мобільного оператора «МТС»; аерозольний балончик марки «Терен  1»; чоловічу куртку, сувенірні гроші, а саме 4500 (чотири тисячі п`ятсот) сувенірів та металеву відмичку; три пари чоловічого взуття, 44 розміру, а також на металеві відмички, ключі та фольгу  скасувати.
		Речовий доказ  автомобіль марки «Рено Меган», коричневого кольору, 2012 року випуску, тип  загальний легковий пасажирський-В, номер шасі  НОМЕР_44 , номерний знак НОМЕР_45 , що переданий на відповідальне зберігання ОСОБА_9  залишити останньому за належністю. 
		Речові докази  7 упаковок цигарок марки «LD»; одна пара рукавиць сірого кольору; два патрони з маркувальними позначеннями «SOBR 9 mm», «9 mm P.A Blong»; набір кольорових резинок; рукавиці сірого кольору; медичні препарати, які поміщено до картонної коробки з написом «Наш край»; частина дерев`яної швабри; коробка з-під відеокарт марки «GEFOKCE GTX1070 ti» ; цигарки марки «LD» в кількості 210 шт.; рулон скотчу; два шматки туалетного паперу з слідами речовини бурого кольору, ззовні схожої на кров; бинти з слідами речовини бурого кольору, ззовні схожої на кров; два недопалки цигарок марки «Парламент», що знаходяться в камері схову речових доказів Луцького ВП ГУНП у Волинській області  знищити. 
		Речові докази  ключ з металевим корпусом чорного кольору та ключ металевий; сервісні книги на автомобіль марки «Рено-Мастер», реєстраційний номер НОМЕР_27 ; страхові поліси марки, зелені картки та довіреність на ім`я ОСОБА_8 ; гаманець-книга в якій знаходилися наступні документи, а саме: свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_28 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_29 , «карта поляка», посвідчення водія, талон серії НОМЕР_30 , які видані на ім`я ОСОБА_8 ; легковий автомобіль марки «Рено-Мастер», реєстраційний номер НОМЕР_27  повернути ОСОБА_8 .
		На вирок суду може бути подана апеляція до Волинського апеляційного суду, шляхом її подачі через Луцький міськрайонний суд протягом 30 днів з дня його проголошення.
		 
		 
		 
		 
		 
		ГОЛОВУЮЧИЙ:
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		СУДДІ:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...